06 квітня 2026 року ЛуцькСправа № 140/1938/26
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Лозовського О.А.,
розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю « 777 Трейдінг Груп» до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів,
Товариство з обмеженою відповідальністю « 777 Трейдінг Груп» (далі - ТзОВ « 777 Трейдінг Груп», позивач) звернулося з адміністративним позовом до Волинської митниці (далі - митний орган, відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №205050/2025/000328/2 від 18.12.2025.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 18.12.2025 з метою митного оформлення товару декларант позивача подав до Волинської митниці митну декларацію (далі - МД) №25UA205050049741U4 від 18.12.2025. Однак, відповідач відмовив у митному оформленні товару за заявленою вартістю і прийняв рішення про коригування митної вартості товарів №205050/2025/000328/2 від 18.12.2025, визначивши митну вартість за резервним методом. При цьому митний орган дійшов висновку, що вартість товару, що ввозиться на митну територію України, не може бути визнана за вибраним декларантом методом з огляду на те, що подані документи, не містять усіх даних для підтвердження митної вартості та містять розбіжності.
Позивач не погоджується із таким рішенням та зазначає, що для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товару уповноваженою ним особою були подані передбачені частиною другою статті 53 Митного кодексу України (далі - МК України) необхідні документи, які не містили в собі будь-яких розбіжностей, зазначених в частині третій статті 53 МК України (тобто чітко ідентифікували оцінюваний товар та містили об'єктивні і достовірні дані, що піддавалися обчисленню, підтверджували ціну товару, що підлягала сплаті позивачем на користь продавця), у зв'язку з чим давали можливість відповідачу визначити митну вартість товару за ціною договору (за основним методом).
Відтак, позивач вважає, що відсутні підстави ставити під сумнів митну вартість товару, визначену декларантом, оскільки така вартість підтверджується поданими до митного оформлення документами, у яких відсутні розбіжності щодо вартості товарів, ознаки підробки та вони містять достатньо відомостей щодо ціни товару.
Ухвалою суду від 20.02.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній справі, ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
У відзиві на позов Волинська митниця заперечує проти задоволення позовних вимог, вказуючи, що під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару діяла в межах повноважень та у спосіб, передбачений МК України.
Відповідач посилається на положення статей 49, 52-55 МК України, якими встановлено обов'язок декларанта подавати достовірні та документально підтверджені відомості щодо митної вартості товарів. Митниця зазначає, що подані декларантом документи містили розбіжності та не підтверджували у повному обсязі числові значення складових митної вартості, зокрема щодо транспортних витрат та джерел формування ціни товару.
Крім того, відповідач вказує, що спрацювання профілів ризику відповідно до статті 337 МК України та Методичних рекомендацій, затверджених наказом Державної митної служби України від 01.07.2021 №476, стало підставою для поглибленої перевірки поданих документів та подальшого коригування митної вартості із застосуванням резервного методу на підставі статті 64 МК України з використанням цінової інформації ЄАІС Держмитслужби.
У зв'язку з цим митниця дійшла висновку, що відсутні підстави для визнання заявленої митної вартості, а тому було правомірно прийнято рішення про її коригування
У відповіді на відзив позивач не погоджується з доводами митного органу та зазначає, що всі документи, передбачені частиною другою статті 53 МК України, були подані разом із митною декларацією, а додаткові документи - на вимогу митного органу у встановлений строк.
Позивач наголошує, що транспортні витрати були включені до ціни товару відповідно до умов поставки, а перевезення здійснювалося власним ходом, у зв'язку з чим твердження митниці про непідтвердженість таких витрат є безпідставними. Також зазначає, що відсутність страхування товару не може розцінюватися як порушення, оскільки страхування не є обов'язковою складовою митної вартості.
Крім того, позивач посилається на практику Верховного Суду та правові позиції Європейського суду з прав людини, відповідно до яких орган державної влади зобов'язаний належним чином мотивувати свої рішення, а формально нижчий рівень митної вартості сам по собі не є підставою для її коригування. За відсутності доведених митним органом розбіжностей або недостовірних відомостей застосування резервного методу визначення митної вартості є протиправним.
Ухвалою суду від 10.03.2026 відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи із викликом (повідомленням) сторін.
Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.
01.12.2025 між ТзОВ «777 Трейдінг Груп» (Покупець) та ТІТ IMPORT EXPORT GmbH (Німеччина) (Продавець) укладено зовнішньоекономічний контракт №DE 1212/25, відповідно до якого ТІТ IMPORT EXPORT GmbH (продавець) зобов'язується поставляти товар - автобуси MERCEDES-BENZ VARIO vin НОМЕР_1 та НОМЕР_2 на умовах даного контракту, а покупець прийняти та оплатити їх на умовах, визначених у цьому контракті. Продавець гарантує, що ТЗ, які поставляються, вільні від будь-яких прав і/або домагань третіх осіб.
Умовами поставки є EXW - Mons Belgium відповідно до правил Інкотермс в редакції 2020 року. Валютою платежу за цим контрактом є Євро. Загальна сума контракту становить 17000,00 Євро. Ціна транспортного засобу 8500,00 Євро. Форма оплати - оплата після поставки товару (а. с. 15-17).
Згідно Доповнення від 04.12.2025 №1 до контракту від 01.12.2025 №DE 1212/25 сторони погодили внести зміни до пункту 4 Контракту «Оплата», вказавши форму оплати - «оплата перед поставкою» (а. с. 18).
Відповідно до фактури (інвойса) №RE25364 від 01/12/2025 ТІТ IMPORT EXPORT GmbH (Німеччина) (Продавець) поставлено ТзОВ « 777 Трейдінг Груп» (Покупець) транспортний засіб MERCEDES-BENZ VARIO vin НОМЕР_1 (а. с. 19, 20 переклад).
З метою здійснення митного оформлення в режимі імпорту 18.12.2025 декларантом ТзОВ «777 Трейдінг Груп» в порядку електронного декларування до Волинської митниці подано МД №25UA205050049741U4 від 18.12.2025 на товар: «Автобус міжміський, що був у використанні, марка згідно з довідником - MERCEDES-BENZ, модель згідно з довідником - VARIO 813D; (кузов, шасі, рама) № НОМЕР_1 ; включаючи водія, загальна к-сть сидячих - 39 місць, призначення для перевезення пасажирів по дорогах загального користування; тип двигуна - дизель; робочий об'єм циліндрів двигуна 4250 см. куб.; номер двигуна - невизначений; потужність - 95 kw; колісна формула 4х2; календарний рік виготовлення - 2010; модельний рік виготовлення 2010; країна виробництва - (DE); Торгівельна марка «MERCEDES-BENZ» (а. с. 25-26).
Митна вартість товару становить 503847,35 грн (вартість товару 8500,00 Євро х на курс 49,6291 + витрати на транспортування 82000,00 грн (гр. 12, 22 ДМВ)).
Разом із МД №25UA205050049741U4 від 18.12.2025 декларантом на підтвердження заявленої митної вартості товару подано документи, визначені статтею 335 МК України, згідно Класифікатору документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2012 №1011 «Про затвердження відомчих класифікаторів інформації з питань державної митної справи, які використовуються у процесі оформлення митних декларацій», а саме: рахунок-фактуру (iнвойс) №RE25364 від 01/12/2025; сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 А2.263.321 від 10.12.2025; статус особи, яка подає митну декларацію - 2; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу 569542044 від 08.12.2025; калькуляція транспортних витрат від 17.12.2025; висновок про якісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями 4003 від 18.12.2025; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів 01.12.2025 №DE 1212/25; договір про надання послуг митного брокера №9 від 21.04.2025; фото від 18.12.2025; копія митної декларації країни відправлення 25ВЕ000006368658В7 від 10.12.2025.
Здійснюючи митний контроль правильності визначення декларантом митної вартості товару, заявленого до митного оформлення, митним органом в електронному повідомленні декларанту запропоновано подати такі документи: 1) документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 3) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 4) транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваного товару; 5) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; 6) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з контрактом про поставку товару, митна вартість якого визначається; 7) виписку з бухгалтерської документації; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.
ТзОВ « 777 Трейдінг Груп» листом від 01.12.2025 в порядку статті 55 МК України, направила митному органу додаткові документи та пояснення, а саме: банківський платіжний документ, що стосується товару платіжна інструкція №95 від 08.12.2025; калькуляцію транспортних витрат, договір про надання послуг №01-1/12 від 01.12.2025 та акт прийому №01-1/12 від 17.12.2025.
Отримання митним органом документів підтверджено листом Волинської митниці від 13.01.2026 №7.3-2/15-02/14/652.
Не дивлячись на подані документи, Волинською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №205050/2025/000328/2 від 18.12.2025 (а. с. 30-31) та сформовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205050/2025/001180 (а. с. 33).
У графі 33 оскаржуваного рішення від №205050/2025/000328/2 від 18.12.2025 зазначено, що митна вартість товару, який ввозиться на митну територію України, не може бути визнана у зв'язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом та містять розбіжності, а саме:
Продавець товару відповідно до контракту від 01.12.2025 №DE0112/25 компанія ТІТ IMPORT EXPORT GmbH, зареєстрована в Німеччині. При цьому, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 08.12.2025 №569542044 видане в Бельгії, та поставка товару здійснюється з Бельгії відповідно до товаросупровідних документів.
Контракт №DE0112/25, яким визначено продаж оцінюваного товару продавцем ТІТ IMPORT EXPORT GmbH покупцю ТзОВ « 777 Трейдінг Груп» датований 01.12.2025. При цьому, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_3 , яке виписане на ТІТ IMPORT EXPORT GmbH, датоване лише 08.12.2025. Сказане може свідчити про надання неправдивих відомостей стосовно умов та ціни придбання товару, а також наявність третіх осіб в ланцюгу постачання товару, які не є стороною Контракту, що створює ризик наявності комісійних, посередницьких послуг, пов?язаних із виконанням умов Контракту, витрати на оплату яких можуть бути невід'ємними складовими митної вартості товару. Отже, існує ризик недостовірності повноти декларування всіх складових митної вартості товару.
Одними із основних документів, що підтверджують митну вартість товарів, є банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, та, якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (пункти 4, 6, 8 частини другої статті 53 Митного кодексу України (далі - Кодекс)).
В рахунку-фактурі від 01.12.2025 №RE25364 зазначено, що ТЗ залишається у власності продавця до повної оплати, однак банківських платіжних документів, що стосуються товару не подано до митного оформлення.
В пункту 4 Контракту вказано наступні умови оплати за товар: «оплата після поставки», проте не вказано чітких термінів проведення даної оплати. Вказане є не типовою комерційною практикою, що викликає сумнів, адже оплата товару після його видачі є невигідною та неприйнятною через наявність фінансових ризиків та ускладнення обліку.
Пунктами 5, 6, 7 частини десятої статті 58 Кодексу встановлено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, як витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, а також витрати на страхування цих товарів. Слід відмітити, що згідно з роз'ясненнями, наведеними у Компендіумі з митного оцінювання, до транспортних витрат повинні включатись всі витрати, пов?язані з перевезенням товарів або що є умовою їх перевезення, незалежно від того, чи є вони основними чи непрямими витратами, понесеними в зв?язку з переміщенням товарів до місця ввезення на митну територію України, тобто які є суттєвим етапом усієї транспортної операції.
Для підтвердження витрат на транспортування оцінюваного товару декларантом надано калькуляцію транспортних витрат від 17.12.2025 б/н. Документального підтвердження для здійснення числового розрахунку калькуляції транспортних витрат (чеків, квитанцій, бухгалтерських документів тощо), згідно калькуляції транспортних витрат не подано до митного оформлення. Неподання таких документів позбавляє митний орган перевірити достовірність декларування витрат на транспортування, що відповідно до ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України є складовою митної вартості.
Згідно пункту першого частини п'ятої статті 54 МК України митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості.
Умови поставки товару, вказані в пункту 3 Контракту - EXW Mons, Бельгія.
Відповідно до Правил інтерпретації комерційних термінів Інкотермс, за умовами поставки EXW продавець вважається таким, що виконав свої зобов'язання з постачання, коли він надасть товар у розпорядження покупця на своєму підприємстві чи іншому названому місці. Продавець не відповідає за навантаження Товару на транспортний засіб, транспортування до пункту призначення, страхування, а також за мите оформлення товару для ексторту. При цьому, в калькуляції транспортних витрат від 17.12.2025 б/н відсутні відомості щодо вартості митного очищення товару для експорту (в тому числі за оформлення експортних документів), а також вказано, що страхування за рахунок ТзОВ « 777 Трейдінг Груп» не здійснювалося, що може свідчити про недостовірність наданих відомостей (з огляду на те, що за умовами поставки EXW витрати на страхування покладаються на покупця), та невключення до митної вартості товару всіх її невід'ємних складових.
Відповідно до частини другої статті 58 Кодексу метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо. використані декларантом відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірно та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов?язковою при її обчисленні. Слід також зауважити, що з огляду на положення п.8 частини другої статті 53 Кодексу, страхові документи та документи, які містять відомості про вартість страхування, подаються незалежно від того, ким саме здійснювалось страхування. Так як транспортний засіб переміщувався власним ходом, у митного органу є підстави вважати, що страхування здійснювалося. Однак, страхових документів, а також документів, що містять відомості про вартість страхування, декларантом до митного оформлення не було надано.
У зв'язку з тим, що документи, подані для підтвердження заявленої митної вартості товару, не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, а також містять розбіжності, декларанту було запропоновано згідно статті 53 та статті 54 Кодексу в 10-ти денний термін надати документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваного товару; страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; договори (угоди, контракти) із третіми особами, пов'язані з контрактом про поставку товару, митна вартість якого визначається; виписку з бухгалтерської документації; висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.
Декларант надав доповнення до договору №1 від 04.12.2025; платіжну інструкцію №95 від 08.12.2025, інші витребовувані докумети декларант відмовився надавати, про що зазначено в заяві від 19.12.2025 б/н. Зокрема, декларантом не надано пояснень щодо термінів перереєстрації транспортного засобу.
Отже, декларантом не забезпечено надання відповідно до пунктом другим частини другої статті 52 Кодексу достовірних відомостей про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних.
У зв'язку із неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості, а саме методу 2а та методу 2б з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в та методу 2г з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості для митного органу та декларанта, митну вартість товару визначено за резервним методом згідно статті 64 МК України та у відповідності до наказу ДМСУ №476 від 01.07.2021 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо посадових осіб митних органів з аналізу виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначенням митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України».
Митну вартість товарів визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 МК України, згідно раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях, а саме: товар 1 - на рівні 20008 євро/од за ЕМД від 16.07.2025 №UA204140/2025/007398. Митницею за основу для коригування митної вартості взято вартість товару «Автобус пасажирський, призначений для перевезення людей, що був у використанні: марка: MERCEDES-BENZ-модель: VARIO, календарний рік: 2010…», країна виготовлення - ЄС. Митна вартість товару якого заявлена на визнана митницею за резервним методом визначення митної вартості.
Декларант має право звернутися до митного органу з проханням випустити товари, що декларуються, у вільний обіг, за умови надання гарантій відповідно до розділу Х та статті 55 МК України. Декларант має право оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 МК України або в судовому порядку.
Таким чином, декларантом вказаний товар оформлено у вільний обіг згідно МД ІМ40ДЕ № 25UA205050049925U6 від 19.12.2025 з наданням гарантій, передбачених ч.7 ст.55 МК України.
Відповідно до частини 8 статті 55 МК України протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати митному органу додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.
Позивач, не погоджуючись із рішенням про коригування митної вартості товару, №205050/2025/000328/2 від 18.12.2025, звернувся до суду із цим позовом.
При вирішенні спору суд керується такими нормативно-правовими актами.
Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються МК України та іншими законами України.
Відповідно до вимог частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товару, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товару.
Частина перша статті 257 МК України передбачає, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.
Статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товару, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товару, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з частинами першою, другою статті 51 МК України митна вартість товару, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої, другої статті 52 МК України заявлення митної вартості товару здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товару у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Як встановлено частиною першою статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Частиною другою статті 53 МК України визначений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів. Ними є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (частини перша, друга статті 54 МК України).
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Як визначено частиною п'ятою статті 54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості.
У частині третій статті 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Згідно з частиною четвертою статті 53 МК України у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина п'ята статті 53 МК України).
Із наведених положень випливає, що митний орган має повноваження здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товару, порівнянням рівня заявленої митної вартості товару з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товару, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товару. При цьому лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України (подані документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, мають ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари), є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі. Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Як вбачається із матеріалів справи, спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за основним методом (за ціною договору (контракту)).
Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товару, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний за ціною договору (контракту) щодо товару, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товару; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товару; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товару, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Суд погоджується, що наявність у митного органу інформації про ціну подібних чи аналогічних товарів може призвести до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товару та ініціювання повної її перевірки, але така інформація аж ніяк не є підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.
Відповідно до частини шостої статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Наведені норми зобов'язують митницю зазначати конкретні обставини, які викликали сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовiрностi.
Разом з тим, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 54 МК України).
Згідно з частиною першою статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
У даному випадку спірне рішення прийняте відповідачем з підстав, визначених пунктом 2 частини шостої статті 54 МК України декларант не надав усіх додаткових документів витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, а подані до митного оформлення документи містять розбіжності.
Як визначено частиною другою статті 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті (частина четверта статті 58 МК України).
У розумінні частини п'ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Повний перелік витрат, які підлягають додаванню до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари при визначенні митної вартості, визначений частиною десятою статті 58 МК України.
Надаючи оцінку доводам сторін у справі, зокрема, щодо наявності у митного органу підстав для витребування додаткових документів, суд зазначає, що для підтвердження заявленої митної вартості за основним методом за ціною договору (контракту) позивач подав разом із МД документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України.
Так, до МД №25UA205050049741U4 від 18.12.2025 декларант позивача подав наступні документи: рахунок-фактуру (iнвойс) №RE25364 від 01/12/2025; сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 А2.263.321 від 10.12.2025; статус особи, яка подає митну декларацію - 2; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу 569542044 від 08.12.2025; калькуляція транспортних витрат від 17.12.2025; висновок про якісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями 4003 від 18.12.2025; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів від 01.12.2025 №DE 1212/25; договір про надання послуг митного брокера №9 від 21.04.2025; фото від 18.12.2025; копія митної декларації країни відправлення 25ВЕ000006368658В7 від 10.12.2025.
Додатково на вимогу митниці було надано доповнення до договору №1 від 04.12.2025; платіжну інструкцію №95 від 08.12.2025.
На думку суду, подані декларантом відповідно до частини другої статті 53 МК України документи підтверджують складові митної вартості за першим (основним) методом, дозволяють ідентифікувати оцінюваний товар та містять об'єктивні дані, що піддаються обчисленню.
Так, контрактом від 01.12.2025 №DE 1212/25, укладеним між ТзОВ « 777 Трейдінг Груп» (покупець) та ТІТ IMPORT EXPORT GmbH (Німеччина) (Продавець) визначено предмет, ціну контракту, умови поставки, оплати, здачі і приймання товару.
Згідно із розділом 2 «Сума контракту» вказаного контракту ціна контракту встановлюється в Євро. Валютою платежу за цим контрактом є Євро. Загальна суму контракту становить 17000,00 Євро.
Відповідно до інвойсу №RE25364 від 01/12/2025 ТІТ IMPORT EXPORT GmbH (Німеччина) (Продавець) поставив ТзОВ « 777 Трейдінг Груп» (Покупець) транспортний засіб MERCEDES-BENZ VARIO vin НОМЕР_1 (а. с. 19, 20 переклад).
Ціна товару в інвойсі (фактурі) №RE25364 від 01/12/2025 - 8500,00 Євро (а. с. 18) відповідає фактурній вартості, зазначеній в МД №25UA205050049741U4 від 18.12.2025 (графа 22).
08.12.2025 позивачем на рахунок нерезидента ТІТ IMPORT EXPORT GmbH (Німеччина) перераховано загальну суму вартості ввезеного транспортного засову в розмірі 8500,00 Євро, що підтверджується платіжними інструкціями в іноземній валюті від 08.12.2025 №95 на суму 8500,00 Євро (а. с. 21).
За змістом платіжної інструкції можна ідентифікувати сторін зовнішньоекономічної операції купівлі-продажу, номер контракту 01.12.2025 №DE 1212/25.
Так у платіжній інструкції вказано призначення платежу «Рrерауment for the vehicle according to the contract №DE 1212/25 DD 01.12.2025». Платіж здійснено на рахунок продавця компанії ТІТ IMPORT EXPORT GmbH (Німеччина), платіжні реквізити якого відповідають тим, що зазначені в контракті.
Платіжна інструкція від 08.12.2025 №95 на суму 8500,00 Євро оформлена з використанням системи Інтернет-банкінг з накладенням електронного підпису та містить відмітку банку про проведення оплати, є дійсною.
Відтак, платіжна інструкція в іноземній валюті є належним доказом та підтверджує факт перерахування коштів позивачем на рахунок продавця у вказаному розмірі.
З огляду на зазначене, суд не бере до уваги твердження відповідача про те, що в пункті 4 Контракту вказано умови оплати за товар: «оплата після поставки», проте не вказано чітких термінів проведення даної оплати, оскільки Доповнення від 04.12.2025 №1 до контракту від 01.12.2025 №DE 1212/25 сторони внесли зміни до пункту 4 Контракту «Оплата» та вказали форму оплати - «оплата перед поставкою» (а. с. 18), а також те, що декларантом не було надано банківській платіжні документи, що підтверджують оплату за ввезений товар.
Відносно того, що Продавець товару відповідно до контракту від 01.12.2025 №DE0112/25 компанія ТІТ IMPORT EXPORT GmbH, зареєстрована в Німеччині, а свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 08.12.2025 № НОМЕР_3 видане в Бельгії, та поставка товару здійснюється з Бельгії відповідно до товаросупровідних документів що може свідчити про надання неправдивих відомостей стосовно умов та ціни придбання товару, а також наявність третіх осіб в ланцюгу постачання товару, які не є стороною Контракту, що, на думку відповідача, створює ризик наявності комісійних, посередницьких послуг, пов?язаних із виконанням умов Контракту, витрати на оплату яких можуть бути невід'ємними складовими митної вартості товару, суд зазначає наступне.
Статтею 53 МК України визначено вичерпний перелік документів, що подаються на підтвердження заявленої митної вартості товару та встановлено заборону для митного органу вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Проте, у вказаному переліку відсутній документ «Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу».
Також варто звернути увагу, що у відповідності до абзацу третього розділу 1 Контракту від 01.12.2025 №DE0112/25 Продавець гарантує, що ТЗ, які поставляються, вільні від будь-яких прав і/або домагань третіх осіб.
Крім того суд зауважує, що видача свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу від 08.12.2025 №569542044 у Бельгії не впливає на формування складових митної вартості товару, тож не може бути підставою для витребовування додаткових документів чи невизнання митної вартості.
Аналіз наведених документів дає підстави для висновку, що заявлена декларантом фактурна вартість оцінюваного товару підтверджується поданими до митного оформлення документами.
Щодо твердження митного органу про те, що для підтвердження витрат на транспортування оцінюваного товару декларантом надано калькуляцію транспортних витрат від 17.12.2025 б/н, проте не надано жодних документів, які б підтверджували суму фактично понесених витрат, а саме числового розрахунку.
За правилами частини десятої статті 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України (пункт 5).
Згідно з пунктами 6, 8 частини другої статті 53 МК України декларант має обов'язок подати документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, лише якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару; страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування, лише якщо здійснювалося страхування.
Визначаючи митну вартість за першим методом, декларант відповідно до частини десятої статті 58 МК України до фактурної вартості додав також витрати на транспортування товару на заявлених умовах поставки до кордону України у сумі 82000,00 грн.
Суд зазначає, що законодавець не ставить в обов'язок декларанту подання конкретних документів, які підтверджують транспортні витрати.
ТзОВ « 777 Трейдінг Груп» для підтвердження понесення витрат на транспортування відповідачу було надано до митного оформлення калькуляцію транспортних витрат від 17.12.2025. Також на вимогу митного органу надано копію договору про надання послуг від 01-1/12 від 01.12.2025, копію акту прийому- передачі від 17.12.2025 №01-1/12.
Судом встановлено, що вказані у договорі 01-1/12 від 01.12.2025 та в акті прийому-передачі послуг від 17.12.2025 №01-1/12 відомості щодо вартості та маршруту транспортування автобуса MERCEDES-BENZ VARIO vin НОМЕР_1 узгоджуються з відомостями поданої до митного оформлення калькуляції від 17.12.2025 (а. с. 37, 38-40, 41).
Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18.06.2012 №984/21296) затверджені Правила заповнення декларації митної вартості. Ці Правила в частині заповнення графи 20 роз'яснюють, що для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.
Складена з урахуванням зазначених рекомендацій калькуляція транспортних витрат містить відомості про маршрут перевезення Mons Belgium - Ковель Україна, його протяжність у кілометрах (1640 км), розмір тарифної ставки за 1 кілометр маршруту (50,00 грн). Калькуляцією також підтверджено, що страхування за рахунок ТзОВ « 777 Трейдінг Груп» не здійснювалося, розвантажувальні та навантажувальні роботи не проводилися (а. с. 37).
Як виснував Верховний Суд у постанові від 31.05.2019 у справі №804/16553/14, якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким (якими) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.
З умов контракту та рахунка-фактури не випливає, що позивачем понесено інші витрати, ніж на оплату товару та транспортних витрат.
Всупереч наведеному вище, митним органом в рішенні про коригування митної вартості товарів №205050/2025/000328/2 від 18.12.2025 не наведено жодних тарифів, які застосовувались перевізниками для відповідного виду транспорту, що діяли на дату транспортування товару, не здійснено порівняння вартості транспортування ТзОВ « 777 Трейдінг Груп» та тарифів наявних у митного органу.
В той же час сума понесених витрат на транспортування та умови поставки EXW Mons Belgium митним органом під сумнів не ставилась.
Отже, надані документи підтверджують як вартість самого товару, так і витрати, пов'язані із транспортуванням товару, й вони були враховані у митну вартість, що не заперечує відповідач.
Суд наголошує, що за приписами частини третьої статті 53 МК України вимога про надання документів, що підтверджують числові значення складових митної вартості, є обґрунтованою тільки тоді, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або відсутні відомості про усі числові значення складових митної вартості товарів.
Відповідач же не встановив (не довів) наявність таких розбіжностей, які дійсно мають вплив на правильність визначення митної вартості, або ж ознак підробки у поданих документах чи відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар згідно з умовами поставки, визначеними договірними сторонами (продавцем та покупцем), а сумніви митного органу щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях.
Суд повторює, що в процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Документом, що містить вартість та ідентифікаційні ознаки імпортованого товару є зовнішньоекономічний контракт від 01.12.2025 №DE0112/25, рахунок-фактура (інвойс) №RE25364 від 01/12/2025, платіжна інструкція №95 від 08/12/2025.
Витребовуючи висновок про вартісні та якісні характеристики оцінюваного товару, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями, відповідач не навів обґрунтування, які складові митної вартості такий документ має підтвердити та яким чином він може підтвердити чи спростувати відомості офіційно виданих продавцем товару документів щодо ціни товару, недійсність чи ознаки підробки щодо яких не виявлено. Водночас декларантом було надано висновок експерта від 18.12.2025 №4003, яким підтверджено ідентифікаційні ознаки та зафіксовано технічний стан транспортного засобу.
При цьому суд зазначає, що відсутність договірних відносин із третіми особами вже само по собі робить невиконуваною вимогу митного органу надати договір (угоду, контракт) з третіми особами, пов'язаними з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається, а також рахунки про здійснення платежів третім особам. Тому митний орган не може покликатися на ненадання декларантом таких документів, яких у нього не було і не могло бути. Доказів протилежного відповідачем не надано. Аналогічно позивач не може надати страхових документів, оскільки страхування вантажу не здійснювалося, що підтверджується калькуляцією транспортних витрат від 17.12.2025. Доказів протилежного матеріали справи не містять.
З приводу ненадання до митного оформлення банківських платіжних документів, інших платіжних та/або бухгалтерських документів, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, виписки з бухгалтерської документації, то це не може бути підставою для коригування митної вартості оцінюваного товару, адже оплата проведена позивачем платіжною інструкцією №95 від 08.12.2025, як було надано.
На переконання суду, відповідач не довів, що ТзОВ «« 777 Трейдінг Груп» не включено до розрахунку митної вартості усіх витрат.
При вирішенні спору суд також враховує, що за усталеною та послідовною практикою Верховного Суду (постанови від 10.06.2021 у справі №815/6854/17, від 14.07.2020 у справі №809/1734/16) приписами МК України встановлено, що митний орган, здійснюючи митний контроль, зокрема, при визначені митної вартості, має діяти у спосіб, який визначено МК України. При цьому наявна інформація, яка міститься в Автоматизованій системі аналізу та управління ризиками (АСАУР), повинна мати лише допоміжний характер. Митним законодавством встановлений вичерпний перелік документів, які зобов'язаний надати декларант на підтвердження митної вартості товару. Наявність в АСАУР інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг, є більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначення за іншим методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо).
Тож вартість аналогічних чи подібних товарів може істотно відрізнятись з огляду на технічний стан транспортного засобу, пробіг, умови поставки тощо. Тому формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватись як заниження декларантом митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за обраним декларантом методом.
Між тим принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень має на увазі, що рішенням повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Сама по собі різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю подібних (аналогічних) товарів, що розмитнювались цією ж чи іншими особами у попередніх періодах, ще не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів. Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості та, як наслідок, коригування митної вартості за другорядними методами (таку правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 27.02.2025 у справі №300/784/24).
Водночас, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 54 МК України).
З урахуванням наведеного висновок у спірному рішенні про неможливість визначення митної вартості товару за ціною договору щодо товару, який імпортується, та за рівнем, визначеним декларантом, не є доведеними. При цьому відповідач не вказав на неправильність проведеного розрахунку митної вартості, зазначеної у митній декларації, не зазначив, які саме складові митної вартості не підтверджені документально та які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах. Наведене дає підстави для висновку, що сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях.
На думку суду, відповідач не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар (чи підлягає сплаті), та що такі документи не дають можливість здійснити митне оформлення товару за визначеною декларантом митною вартістю товару. Тому підстави вважати, що рішення відповідача №UA205050/2025/000328/2 від 19.12.2025 про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм частини другої статті 55 МК України, відсутні, а отже це рішення підлягає скасуванню як протиправне.
Поряд з цим, надаючи оцінку кожному аргументу учасників справи, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) №303-A, пункт 29). Наведена позиція Європейського суду з прав людини також застосовується і Верховним Судом, зокрема, у постанові від 28.08.2018 у справі №802/2236/17-а.
Таким чином, позовні вимоги слід задовольнити повністю.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки суд задовольняє позов повністю, то на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути судовий збір у розмірі 3328,00 грн, сплачений платіжною інструкцією від 09.02.2026 №49.
Керуючись статтями 139, 243-246, 262, 295 ККАС України, суд
Адміністративний позов Товариство з обмеженою відповідальністю « 777 Трейдінг Груп» (43016, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Ковельська, будинок 124; ідентифікаційний код 44356571) до Волинської митниці (44350, Волинська область, Ковельський район, село Римачі, вулиця Призалізнична, будинок 13; ідентифікаційний код відокремленого підрозділу 43958385) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів №UA205050/2025/000328/2 від 19.12.2025.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці на користь товариства з обмеженою відповідальністю « 777 Трейдінг Груп» судовий збір у розмірі 3328 (три тисячі триста двадцять вісім) гривень 00 копійок.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України. У разі подання апеляційної скарги рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя О.А. Лозовський