Красилівський районний суд Хмельницької області
Справа № 677/408/26
(заочне)
06.04.2026 м.Красилів
Красилівський районний суд Хмельницької області
в складі головуючого судді Федишина І.В.,
за участю секретаря судового засідання Панасюк Д.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами,
У березні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (далі по тексту - ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
На обґрунтування своїх вимог представник позивача Ткаченко Ю.О. зазначила, що 31.08.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (надалі по тексту - ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів») та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 71313348, який підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора 88008, що був надісланий на вказану електронну адресу відповідача. За умовами кредитного договору товариство надає фінансовий кредит у розмірі 6500 грн. строком на 30 днів (з 31.08.2025 по 29.09.2025) з процентною ставкою в розмірі 0,100%, які нараховуються щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту, комісія за надання кредиту складає 15% від суми наданого Кредиту, що в грошовому виразі складає 975 грн.). У разі порушення позичальником строків повернення кредиту нараховується 1 % пені на залишок заборгованості за тілом кредиту за кожен день понадстрокового користування. В зв'язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за кредитним договором виникла заборгованість у розмірі 19799 грн., з яких: 6500 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 195 грн. - заборгованість за процентами, 975 грн. - комісія, 12129 грн. - пеня/неустойка.
Крім того, 11.09.2025 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 6517138, який підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора 608788, що був надісланий на вказану електронну адресу відповідача. За умовами кредитного договору товариство надає фінансовий кредит у розмірі 3000 грн. строком на 360 днів (з 11.09.2025 по 05.09.2026) з процентною ставкою у розмірі 0,95 %, які нараховуються щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту, комісія за надання кредиту складає 17,25 % від суми наданого Кредиту, що в грошовому виразі складає 517,50 грн.). У разі порушення позичальником строків повернення кредиту нараховується неустойка в розмірі 150 грн. за кожен день понадстрокового користування. В зв'язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за кредитним договором виникла заборгованість у розмірі 11826 грн., з яких: 3000 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 2308,50 грн. - заборгованість за процентами, 517,50 грн. - комісія, 6000 грн. - пеня/неустойка.
Зважаючи на вказане, оскільки відповідач не виконав свої обов'язки за договорами, представник позивача просив стягнути з відповідача на користь ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» зазначену вище заборгованість за договорами в загальному розмірі 31625 грн., а також понесені позивачем судові витрати.
Ухвалою суду від 13.03.2026 відкрито провадження в справі, призначено справу до розгляду в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Також відповідачу було надано строк для подання відзиву на позовну заяву та подання клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.
Відповідно до ст. 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи, справи, що виникають з трудових відносин, а також може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у ч. 4 цієї статті.
За змістом ст. 279 ЦПК України розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними в справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. При розгляді справи в порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені в заявах по суті справи.
Судом вжито всіх заходів для повідомлення відповідача про розгляд даної справи в порядку спрощеного позовного провадження та забезпечення його процесуальних прав, однак, відповідач не скористався процесуальним правом подання відзиву на позовну заяву, а також заперечень щодо розгляду справи за правилами спрощеного провадження, доказів на підтвердження своїх заперечень, та, за відсутності доказів поважності причин неподання відповідачем заяв по суті справи, заперечень учасників справи проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження чи клопотань про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін суд вирішує справу за наявними письмовими матеріалами, що відповідає положенню ч. 8 ст. 178 ЦПК України.
До матеріалів позову представник позивача надав клопотання про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, щодо винесення заочного рішення не заперечив.
До суду повернулося рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, згідно якого судова повістка з повідомленням про день, місце та час судового засідання з розгляду даної справи вручена завчасно відповідачу ОСОБА_1 .
Відповідач, належно повідомлений про дату, час і місце судового засідання, в судове засідання не з'явився, про причини неявки не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності чи про відкладення розгляду справи не подав, що суд розцінює як неявку до суду без поважних причин.
Так, відповідно до ч. 5 ст. 128 ЦПК судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше, ніж за п'ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно.
Згідно ч. 8 ст. 128 ЦПК днем вручення судової повістки є:
1) день вручення судової повістки під розписку;
2) день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки до електронного кабінету особи;
3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;
4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Частиною 3 статті 131 ЦПК передбачено, що учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки в судове засідання. В разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Частинами 1, 3 статті 223 ЦПК передбачено, що неявка в судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті; якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи в разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
За таких обставин, приймаючи до уваги те, що відповідач, належно повідомлений про дату, час і місце судового засідання, в судове засідання не з'явився без повідомлення причин, відзиву не подав та те, що позивач не заперечує проти такого вирішення справи, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи на підставі тих доказів, які є в матеріалах справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України в разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши надані докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав. Судом встановлено наступні фактичні обставини та відповідні правовідносини.
31.08.2025 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір № 71313348 про надання коштів у кредит, відповідно до п. 2.1. якого, кредитодавець зобов'язується передати позичальнику у власність грошові кошти на погоджений умовами договору строк шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника з використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника, а позичальник зобов'язується повернути кредитодавцю таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку кредиту, або достроково, та сплатити кредитодавцю плату (проценти) від суми кредиту та комісію за надання кредиту.
Метою отримання кредиту визначено: придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення власних потреб, не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника (п. 2.1.1. Договору).
Пунктом 2.2. Договору визначено параметри та умови кредиту: сума кредиту становить 6500 грн; строк кредитування складає 30 днів; фіксована процентна ставка/день 0,100 %; комісія за надання кредиту складає 15 % від суду наданого кредиту, що в грошовому виразі складає 975 грн.
Додатком № 1 до Договору № 71313348 від 31.08.2025 (таблицею) передбачено обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит.
Договір № 71313348 від 31.08.2025 разом із додатком № 1 до нього підписано ОСОБА_1 електронним підписом за допомогою одноразового ідентифікатора.
Довідкою про укладення договору (Ідентифікацію) підтверджено, що клієнт ОСОБА_1 був ідентифікований в інформаційно-телекомунікаційній системі товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів». З довідки вбачається, що позичальником підтверджується підписання Договору № 71313348 електронним підписом за допомогою одноразового ідентифікатора 88008 від 31.08.2025 20:33:21.
ТОВ «Європейська платіжна система» листом № КД-000027616 від 19.01.2026 підтвердило, що ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» було здійснено переказ грошових коштів відповідачу 31.08.2025 на картку Куян Віктор - ЕПЗ номер НОМЕР_1 , сума зарахування 6500 грн., що також підтверджується платіжною інструкцією від 31.08.2025.
Відповідно до розрахунку заборгованості за договором № 71313348 від 31.08.2025 станом на 29.01.2026 заборгованість відповідача за наданим кредитом становить 19799 грн, з яких: 6500 грн. - основний борг (тіло кредиту); 195 грн. - проценти за користування кредитним коштами; 12129 - пеня/неустойка; 975 грн - комісія.
ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» свої зобов'язання за договором виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених договором.
В порушення умов договору відповідач ОСОБА_1 свої зобов'язання не виконав у зв'язку з чим станом на 29.01.2026 за відповідачем по укладеному з ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» договору № 71313348 від 31.08.2025 наявна заборгованість у вищезазначеному розмірі.
В подальшому, 11.09.2025 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір № 6517138 про надання коштів у кредит, відповідно до п. 2.1. якого кредитодавець зобов'язується передати позичальнику у власність грошові кошти на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника з використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника, а позичальник зобов'язується повернути кредитодавцю таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку кредиту, або достроково, та сплатити кредитодавцю плату (проценти) від суми кредиту та комісію за надання кредиту.
Метою отримання кредиту визначено: придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення власних потреб, не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника (п. 2.1.1. Договору).
Пунктом 2.2. Договору визначено параметри та умови кредиту: сума кредиту становить 3 000 грн; строк кредитування складає 360 днів; фіксована процентна ставка/день 0,95 %; комісія за надання кредиту складає 17,25 % від суми наданого кредиту, що у грошовому виразі складає 517,50 грн. У разі порушення позичальником строків повернення кредиту нараховується неустойка в розмірі 150 грн. за кожен день понадстрокового користування.
Договір № 6517138 від 11.09.2025 підписано ОСОБА_1 електронним підписом за допомогою одноразового ідентифікатора.
Довідкою про укладення договору (Ідентифікацію) підтверджено, що клієнт ОСОБА_1 був ідентифікований в інформаційно-телекомунікаційній системі товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів». З довідки вбачається, що позичальником підтверджується підписанням Договору № 6517138 електронним підписом за допомогою одноразового ідентифікатора 608788 від 11.09.2025 12:29:36.
АТ «Юнекс Банк» листом № 21-1902 від 28.01.2026 підтвердив, що ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» було здійснено переказ грошових коштів відповідачу 11.09.2025 12:29 на картку номер НОМЕР_1 , сума зарахування 3000 грн.
Відповідно до розрахунку заборгованості за договором № 6517138 від 11.09.2025 станом на 28.01.2026 заборгованість відповідача за наданим кредитом становить 11826 грн, з яких: 3000 грн. - основний борг (тіло кредиту); 2308,50 грн. - проценти за користування кредом; 6000 - пеня/неустойка; 517,50 - комісія.
ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» свої зобов'язання за договором виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених договором.
У порушення умов договору відповідач ОСОБА_1 свої зобов'язання не виконав, у зв'язку з чим станом на 29.01.2026 за відповідачем по укладеному з ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» договору № 608788 від 11.09.2025 наявна заборгованість у вищезазначеному розмірі.
Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону є оригіналом такого документа.
Згідно ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Вказані кредитні договори укладені сторонами шляхом ідентифікації позичальника та використання ним електронного цифрового підпису одноразовим ідентифікатором, що узгоджується з вимогами законодавства. Такий договір прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі.
Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо в зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).
Згідно ч. 1 ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
В силу ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Ч. 1 ст. 611 ЦК України передбачено, що в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його в строк, встановлений договором або законом.
Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані ним збитки.
Укладення вищевказаних Договорів та отримання коштів відповідач не спростував.
Таким чином, оскільки відповідачем не виконано належним чином грошових зобов'язань, передбачених умовами Кредитних договорів, а до позивача перейшло право вимоги за ними згідно укладених Договорів факторингу, тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість:
за кредитним договором № 71313348 від 31.08.2025 в сумі 6695,00 грн., з яких 6500 грн. - основний борг (тіло кредиту); 195 грн. - сума заборгованості за відсотками;
за кредитним договором № 608788 від 11.09.2025 в сумі 5308,50 грн., з яких 3000 грн. - основний борг (тіло кредиту); 2308,50 грн. - сума заборгованості за відсотками.
Загальна сума заборгованості ОСОБА_1 перед ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» за кредитами № 71313348 від 31.08.2025 та № 608788 від 11.09.2025 становить 12003,50 грн.
Щодо позовних вимог про стягнення пені/неустойки в розмірі 12129 грн. за кредитним договором № 71313348 від 31.08.2025 та за кредитним договором № 608788 від 11.09.2025 в сумі 6000 грн. суд приходить до таких висновків.
Положеннями п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України, передбачено, що в період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та в тридцятиденний строк після його припинення або скасування в разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Стаття 549 ЦК України передбачає, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові в разі порушення боржником зобов'язання.
Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості в регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов'язань. Така особливість проявляється:
(1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування;
(2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, в тому числі договір про споживчий кредит;
(3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають у тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч. 2 ст. 625 ЦПК України, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. В разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, вони підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Судом встановлено, що кредитні договори відповідачем укладено в 2025 році, відповідно й штраф, і неустойка за порушення грошового зобов'язання за даними договорами нараховані після 24.02.2022. Отже до спірних правовідносин підлягають застосуванню вимоги пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.
За викладених обставин у задоволенні позовних вимог про стягнення пені/неустойки у розмірі 12129 грн. за кредитним договором № 71313348 від 31.08.2025 та за кредитним договором № 608788 від 11.09.2025 в сумі 6000 грн. слід відмовити.
Щодо вимог про стягнення комісії в сумі 975 грн. за кредитним договором № 71313348 від 31.08.2025 та за кредитним договором № 608788 від 11.09.2025 в сумі 517,50 грн. слід зазначити таке.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
До загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, в тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо (частина друга статті 8 Закону України «Про споживче кредитування»).
Таким чином, Закон України «Про споживче кредитування» передбачив право кредитодавця встановлювати в кредитному договорі комісію за обслуговування. Але законодавство визначає і низку пов'язаних з цим обмежень.
На виконання вимог, зокрема, пункту 4 частини першої статті 1 та частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 8 червня 2017 року № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі Правила про споживчий кредит).
Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною в договорі про споживчий кредит, щомісяця, щокварталу тощо) в розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.
Отже, кредитодавець має надати споживачу за визначеною формою детальний розпис усіх складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів, включно з передбаченою у договорі комісією за обслуговування, за кожним платіжним періодом.
Зазначені в позовній заяві вимоги стосуються стягнення комісії за надання кредиту.
Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таким чином, за змістом загальних норм права об'єктом зобов'язання не можуть бути дії, які одна із сторін вчиняє на власну користь (аналогічні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року в справі № 496/3134/19 (пункти 28, 29), в справі № 363/1834/17 (пункт 27).
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки (частина перша статті 1054 ЦК України). Отже, суть зобов'язання за кредитним договором полягає в обов'язку банку надати гроші (кредит) позичальникові та в обов'язку останнього їх повернути і сплатити за користування ними проценти (аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року в справі № 363/1834/17 (пункт 28).
Інакше кажучи, в кредитних відносинах економічною метою кредитодавця є повернення суми кредиту та одержання процентів за користування кредитом. Кредитодавець заінтересований у своєчасному виконанні позичальником обов'язків за кредитним договором, для чого позичальник має бути поінформований про строки i суми належних платежів (аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19 (пункт 31.25).
Розрахунок для позичальника суми його чергового платежу, суми дострокового повернення заборгованості, а також інформування позичальника у вигляді SMS-повідомлень, довідок за телефоном, електронною поштою, через інтернет-сервіс банку або в іншій формі щодо суми платежу, щодо стану кредитної заборгованості, щодо надходження та зарахування коштів на рахунок для повернення заборгованості, щодо зарахування коштів платежу на рахунок для погашення заборгованості тощо, є діями, які банк вчиняє, насамперед, на власну користь. Надання за ціною встановленої в кредитному договорі комісії інших послуг за обслуговування, не пов'язаних з інформуванням позичальника, не передбачено.
Банкам забороняється вимагати від клієнта придбання будь-яких товарів чи послуг від банку або від спорідненої чи пов'язаної особи банку як обов'язкову умову надання банківських послуг (частина третя статті 55 Закону «Про банки і банківську діяльність»), однією з яких є розміщення залучених у вклади (депозити), в тому числі на поточні рахунки, коштів та банківських металів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик (пункт 3 частини третьої статті 47 цього Закону), зокрема надання споживчого кредиту. Тому банк не може стягувати з позичальника платежі за дії, які він вчиняє на власну користь (ведення кредитної справи, договору, розрахунок і облік заборгованості за кредитним договором тощо), чи за дії, які позичальник вчиняє на користь банку (наприклад, прийняття платежу від позичальника), чи за дії, що їх вчиняє банк або позичальник з метою встановлення, зміни, припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення до нього змін тощо). Інакше кажучи, банк неповноважний стягувати з позичальника плату (комісію) за надання кредиту.
Принципи справедливості, добросовісності та розумності є фундаментальними засадами цивільного законодавства та основами зобов'язання (пункт 6 частини 1 статті 3, частина 3 статті 509 ЦК України), спрямованими, зокрема, на реалізацію правовладдя та встановлення меж поведінки в цивільних відносинах. Добросовісність у діях їхнього учасника означає прагнення сумлінно використовувати цивільні права і сумлінно виконувати цивільні обов'язки, в тому числі передбачати можливість завдання своїми діями, бездіяльністю шкоди правам та інтересам інших осіб.
З урахуванням принципів справедливості та добросовісності на позичальника не можна покладати обов'язок сплачувати платежі за послуги, за отриманням яких він до кредитодавця фактично не звертався. Недотримання вказаних принципів приводить до порушення прав та інтересів учасників цивільного обороту. Виконання позичальником умов кредитного договору, встановлених з порушенням зазначених принципів, не приводить ці умови у відповідність до засад цивільного законодавства.
Аналогічні висновки Велика Палата Верховного Суду сформулювала у постанові від 13 липня 2022 року у справі № 363/1834/17 (пункти 29-31).
Згідно частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
Нікчемність і, відповідно, недійсність з моменту укладення кредитного договору його умов щодо сплати позичальником комісії (за надання кредиту, за обслуговування кредитної заборгованості), має наслідком здійснення перерахунку усіх складових заборгованості, які стягує банк. Такий висновок сформульовано Верховний Судом у постанові від 20.07.2022 в справі № 343/557/15-ц.
За таких обставин суд вважає, що підстави для стягнення з відповідача комісії в сумі 975 грн. за кредитним договором № 71313348 від 31.08.2025 та за кредитним договором № 608788 від 11.09.2025 в сумі 517,50 грн. - комісія за надання кредиту відсутні, а тому в цій частині позов не підлягає задоволенню.
Статтями 12, 13 ЦПК України передбачено, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій; учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Однак відповідачем у ході судового розгляду справи не надано будь-яких заперечень чи спростувань фактів, викладених у позовній заяві.
За таких обставин, дослідивши наявні в справі докази, з'ясувавши обставини, на які посилався позивач, як на підставу своїх вимог, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, з врахуванням засад розумності та справедливості, суд приходить до висновку про необхідність стягнення з відповідача заборгованості за вищевказаними кредитними договорами на загальну суму 12003,50 грн.
Відповідач ОСОБА_1 порушив умови кредитних договорів, що підтверджено належними розрахунками, які надав позивач. ОСОБА_1 не виконав у визначені строки зобов'язання з повернення грошових коштів кредиторам, які відповідно до умов кредитного договору вправі стягнути неповернутий кредит та проценти за користування ним.
Щодо стягнення судових витрат, у тому числі витрат на правничу допомогу.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Пунктом 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України передбачено, що до витрат пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до чч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Частиною 8 ст. 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат на правничу допомогу, які сторона сплатила або має сплатити в зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. В разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
До позовної заяви позивачем додано договір 20-08/25 від 20.08.2025 про надання правничої допомоги адвокатом Ткаченко Ю.О. для ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», Акту приймання-передачі наданої правничої допомоги за договором про надання правничої допомоги Додаток № 1), витяг з Акту ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» приймання-передачі наданої правничої допомоги за договором про надання правничої допомоги № 20-08/25 від 20.08.2025, Акту приймання-передачі справ на надання правничої допомоги, платіжна інструкція від 23.02.2026, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, ордер на представництво інтересів ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» адвокатом Ткаченко Ю.О.
З матеріалів справи вбачається, що адвокат Ткаченко Ю.О. взяла на себе зобов'язання надавати правничу допомогу ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідно до ордера від 03.09.2025 уповноважено адвоката Ткаченко Ю.О. на підставі договору про надання правничої допомоги представляти інтересів товариства у всіх судових установах.
Згідно витягу з Акту № 2-МК від 14.01.2026 приймання-передачі наданої правничої допомоги за договором про надання правничої допомоги адвокатом Ткаченко Ю.О. надано клієнту юридичні послуги у вигляді вивчення матеріалів справи, складання позовної заяви в справі та судовий супровід у суді першої інстанції на суму 4500 грн.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції.
ЦПК України передбачено критерії визначення та розподілу судових витрат: їх дійсність; необхідність; розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.
Подібний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 червня 2021 року у справі № 550/936/18.
Отже, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
Ці висновки узгоджуються й з висновками, викладеними в постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 червня 2019 року у справі № 9901/350/18 та постанові від 26 травня 2020 року у справі № 908/299/18.
Суд також повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, враховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року в справі № 904/4507/18).
Склад витрат, пов'язаних з оплатою за надання професійної правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі, що свідчить про те, що такі витрати повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.
Проаналізувавши долучені до позовної заяви докази на підтвердження факту понесення ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» витрат на правничу допомогу, з врахуванням часткового задоволення позову на 37,95% враховуючи співмірність складності справи з виконаними адвокатом роботами (наданими послугами) суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви позивача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 1707,35 грн.
Також позивачем при зверненні до суду сплачено 2662,40 грн. судового збору і суд задовольнив 37,95 % заявлених позивачем позовних вимог, тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума судового збору, пропорційна розміру задоволених позовних вимог, в розмірі 1010,38 грн.
На підставі викладеного, керуючись стст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», стст. 1, 8, 12 Закону України «Про споживче кредитування», стст. 509, 514, 525, 526, 530, 546, 549, 599, 610, 611, 612, 623, 625, 638, 1046, 1048, 1050, 1054 ЦК України, стст. 2, 3, 12, 13, 23, 76-82, 89, 95, 133, 141, 223, 258, 263-265, 272-282, 284, 352, 354, 355 ЦПК України,
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» заборгованість у загальному розмірі 12003 (дванадцять тисяч три) гривні 50 копійок, з яких:
за кредитним договором № 71313348 від 31.08.2025 в сумі 6 695 грн., з яких 6500 грн. - основний борг (тіло кредиту); 195 грн. - сума заборгованості за відсотками;
за кредитним договором № 608788 від 11.09.2025 в сумі 5308,50 грн., з яких 3000 грн. - основний борг (тіло кредиту); 2308,50 грн. - сума заборгованості за відсотками.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» судові витрати за сплату судового збору в сумі 1010 гривень 38 копійок та 1707 гривень 35 копійок витрат на професійну правничу допомогу.
В решті позовних вимог відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Інші учасники справи, а також відповідач у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, мають право оскаржити рішення суду в апеляційному порядку протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» код ЄДРПОУ: 39861924, місце знаходження: площа Арсенальна, будинок 1Б, м. Київ, Київська область, поштовий індекс 01010.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя І. В. Федишин