Справа № 489/2335/26
Кримінальне провадження №1-кп/489/640/26
06 квітня 2026 р. м.Миколаїв
Вступна частина
Інгульський районний суд м. Миколаєва, головуючий - суддя ОСОБА_1
Секретар судового засідання ОСОБА_2
Кримінальне провадження 62024150010000153 від 25.01.2024.
Підготовче судове засідання.
Обвинувальний акт про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України стосовно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
ІПН НОМЕР_1 , уродженця м. Ананьїв Ананьївського району Одеської області, громадянина України, середньою освітою, одруженого, з малолітніми дітьми, в силу ст. 89 КК України не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
військовослужбовця військової служби за мобілізацією, який на момент вчинення кримінального правопорушення проходив військову службу на посаді водія-електрика
радіостанції взводу командно-штабних машин радіороти військової частини НОМЕР_2 , у військовому званні «матрос».
Сторони: прокурор ОСОБА_4 , захисник ОСОБА_5 обвинувачений ОСОБА_3 .
Мотивувальна частина
ОСОБА_3 обвинувачується у нез'явлення вчасно на службу без поважних причин військовослужбовцем, тривалістю понад три доби, вчиненому в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
Виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у якому обвинувачується особа: 15.02.2023 громадянина ОСОБА_3 призваного за мобілізацією згідно Указу Президента України від 24.02.2022 "Про загальну мобілізацію" ІНФОРМАЦІЯ_2 , було відправлено до військової частини НОМЕР_2 для проходження військової служби. 16.02.2023 на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 16.02.2023 № 2 матроса ОСОБА_3 призначено на посаду водія-електрика радіостанції взводу командно-штабних машин радіороти військової частини НОМЕР_2 зараховано до списків особового складу частини, поставлено на всі види забезпечення та визначено таким, що справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов'язків за посадою.
Відтак, з 15.02.2023, тобто з моменту відправлення матроса ОСОБА_3 до військової частини НОМЕР_2 із ІНФОРМАЦІЯ_3 , він набув статусу військовослужбовця особи, яка проходить військову службу та з цього ж дня розпочав виконання військового обов'язку - проходження військової служби.
Відповідно до ст. 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності, шанування її державних символів є обов'язком громадян України.
Згідно ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію особливий період це період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Статтею 1 Закону України «Про оборону України» надається визначення терміну воєнний стан це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
З моменту видання Президентом України Указу «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24.02.2022 на території України почав діяти воєнний стан, який триває дотепер.
Згідно п. п. 1, 3 ч. 4 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язок військової служби на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять) чи поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов'язкам військовослужбовця або його направлено туди за наказом відповідного командира (начальника).
Про особливий період несення військової служби та порядок проходження військової служби в умовах воєнного стану матросу ОСОБА_3 достеменно було відомо і до часу неприбуття вчасно на службу останній дотримувався встановленого порядку несення служби та виконував покладені на нього завдання.
Проходячи військову службу, матрос ОСОБА_3 відповідно до вимог ст. ст. 17, 65, 68 Конституції України, ст. ст. 9, 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 2, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, зобов'язаний був свято і беззаперечно дотримуватися Конституції України і законів України, Військової присяги, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, дорожити честю і гідністю військовослужбовця, берегти військову честь і поважати гідність інших людей, не допускати негідних вчинків, виконувати свої службові обов'язки, які визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за дотримуватися вимог статутів Збройних Сил України. посадою та
Однак, діючи в порушення вимог вище вказаних нормативних актів, матрос ОСОБА_3 , якому 03.12.2023 відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_2 №301 від 03.12.2023 було надано основну щорічну відпустку терміном на 10 діб та 2 доби на дорогу з 04.12.2023 по 15.12.2023 року, умисно, в порушення вимог вищевказаного законодавства, з метою тимчасово ухилитися від виконання обов'язків військової служби в умовах воєнного стану, 16.12.2023 о 06 год. 00 хв. не прибув вчасно до військової частини НОМЕР_2 в місці її постійної дислокації по АДРЕСА_2 , та незаконно перебував поза її межами, проводячи час на власний розсуд, приховуючи свою належність до Збройних Сил України, не повідомляючи про себе органам військового управління та правоохоронним органам як про військовослужбовця, який самовільно залишив військову частину.
21.02.2026 о 18 год. 15 хв. матроса ОСОБА_3 було затримано.
В судовому засіданні захисник заявив клопотання звільнити ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності на підставі ч. 5 ст. 401 КК України для продовження проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_3 та кримінальне провадження за ч. 5 ст. 407 КК України відносно нього закрити, оскільки він бажає проходити військову службу та командиром військової частини НОМЕР_3 надана письмова згода на продовження проходження ОСОБА_3 військової служби у вказаній військовій частині.
Підозрюваний клопотання підтримав.
Прокурор не заперечував проти задоволення клопотання.
Вислухавши учасників, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до ч. 5 ст. 401 КК України, особа, яка під час дії воєнного стану вперше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене статтями 407, 408 цього Кодексу, може бути звільнена від кримінальної відповідальності в порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України, якщо вона добровільно звернулася із клопотанням до слідчого, прокурора, суду про намір повернутися до цієї або іншої військової частини або до місця служби для продовження проходження військової служби та за наявності письмової згоди командира (начальника) військової частини (установи) на продовження проходження такою особою військової служби.
Із абзацу 2 частини 2 статті 286 КПК України слідує, що у разі наявності підстави для звільнення від кримінальної відповідальності, передбаченої частиною 5 статті 401 КК України, прокурор або суд повинен отримати письмову згоду командира (начальника) військової частини (установи) про можливість продовження проходження військової служби таким обвинуваченим.
Згідно з ч.3 ст.288 КПК України,у разі закриття судом кримінального провадження та звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у порядку, передбаченому частиною п'ятою статті 401 Кримінального кодексу України, суд своєю ухвалою зобов'язує після набрання такою ухвалою законної сили невідкладно поновити звільнену особу на військовій службі та звільнену особу не пізніше 72 годин зобов'язує прибути до відповідної військової частини або місця служби для продовження проходження військової служби.
При розгляді клопотання встановлено, що ОСОБА_3 який під час дії воєнного стану обвинувачується у кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 5 ст. 407 КК України, вчиненому вперше, заявив клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності на підставі ч. 5 ст. 401 КК України для продовження проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_3 , командир якої надав письмову згоду про можливість продовження проходження ОСОБА_3 військової служби у вказаній військовій частині, тому вказане є підставою для звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності на підставі ч. 5 ст. 401 КК України.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 284, ч. 1 ст. 286 КПК України, кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Згідно з п.2 ч. 3 ст.314 КПК України,у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про закриття провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 5-8, 10, частини першої або частиною другою статті 284цього Кодексу.
Таким чином, встановлені судом обставини є підставою для звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності для продовження проходження військової служби та закриття кримінального провадження.
Цивільний позов не заявлявся. Речові докази відсутні. Витрати на залучення експертів відсутні.
Згідно ч. 4 ст. 132 КПК України ухвала слідчого судді або суду про застосування заходів забезпечення кримінального провадження припиняє свою дію після закінчення строку її дії, скасування запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження в порядку, передбаченому цим Кодексом.
За такого запобіжний захід ОСОБА_3 у виді тримання під вартою слід скасувати.
Резолютивна частина
Клопотання захисника задовольнити.
Звільнити ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності на підставі ч. 5 ст. 401 КК України для продовження проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_3 та кримінальне провадження за ч. 5 ст. 407 КК України відносно нього закрити.
Зобов'язати ОСОБА_3 не пізніше 72 годин після набрання ухвалою законної сили прибути до військової частини НОМЕР_3 для продовження проходження військової служби.
Зобов'язати командира військової частини НОМЕР_3 після набрання ухвалою законної сили невідкладно поновити ОСОБА_3 на військовій службі.
Запобіжний захід стосовно ОСОБА_3 у виді тримання під вартою, застосований ухвалою слідчого судді Інгульського районного суду м. Миколаєва від 22.02.2026 у справі 489/9774/25 скасувати та звільнити його з-під варти негайно після проголошення даної ухвали.
На ухвалу протягом семи днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга до Миколаївського апеляційного суду через Інгульський районний суд міста Миколаєва.
Суддя ОСОБА_1