Справа № 487/4676/25
Провадження № 3/487/11/26
06.04.2026 року Заводський районний суд м. Миколаєва у складі головуючого судді Гаврасієнко В.О., за участю секретаря Трелі Г.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Миколаєві справу про адміністративне правопорушення за матеріалами, що надійшли від Управління патрульної поліції у Миколаївській області про притягнення до адміністративної відповідальності,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , не працює, РНОКПП НОМЕР_1
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
28.06.2025 о 02:28:00 год. в м. Миколаїв вул. Генерала Олекси Алмазова (Генерала Карпенка), 22, 28.06.2025 року об 02 години 28 хвилин м. Миколаїв, Заводський район вул. Генерала Олекси Алмазова, 22 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 2109 номерний знак НОМЕР_2 перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння зі згоди водія проводився у встановленому законодавством порядку із застосуванням спеціального технічного приладу Аlcotest Drager 6810 прилад ARAM3610 тест 2272. Результат 1,41 ‰. Від керування транспортним засобом відсторонений шляхом залишення транспортного засобу на місці зупинки, чим порушив вимоги п. 2.9 а Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.
У судове засідання особа, стосовно якої складено протоколОСОБА_1 , не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку шляхом надсилання судової повістки SMS повідомленням, яка доставленана зазначений у протоколі номер мобільного телефону.
Відповідно до ч.1 ст.268 КУпАП України, справа про адміністративне правопорушення може бути розглянута під час відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Європейський Суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008 наголосив, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження».
Зважаючи на викладені обставини, ОСОБА_1 був обізнаний про складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення, не подавав письмових заперечень проти протоколу, пояснень та доказів, до суду не з'явився, будучи обізнаним про наявність матеріалів про адміністративне правопорушення стосовно нього. За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу про адміністративне правопорушення за відсутності ОСОБА_1 .
Суд, дослідивши письмові матеріали справи, приходить до наступного.
За змістом ст.7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення повинно здійснюватися на основі суворого дотримання законності.
Згідно із ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування всіх обставин справи, вирішення її в точній відповідності із законом. Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинене правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі ст.251 КпроАП України, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Вимогами ст.252 КпроАП України встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Зі змісту диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП, вбачається, що відповідальність за цією статтею наступає за вчинення двох дій, пов'язаних з порушенням ПДР України це керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного або іншого сп'яніння, або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та реакцію, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом (водія), від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння. Будь-які дії, перелічені у цій диспозиції утворюють самостійний склад адміністративного правопорушення лише по відношенню до особи, яка безпосередньо керує транспортним засобом (п. 1.10 ПДР України).
Відповідно до п. 7 розділу ІІІ Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов'язкове. За приписами пункту п. 8 метою лабораторного дослідження є виявлення або уточнення наявних речовин, що здатні спричинити стан сп'яніння.
Предметом дослідження біологічного середовища можуть бути слина, сеча та змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук.
Відповідно до п. 13 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУвід 17.12.2008 № 1103, лікар, що проводив у закладі охорони здоров'я огляд водія транспортного засобу, складає за його результатами висновок за формою, яка затверджується МОЗ.
Відповідно до вимог ст. 266 КУпАП, огляд осіб, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного сп'яніння проводиться поліцейськими з використанням спеціальних технічних засобів або, у разі незгоди водія на проведення такого огляду, у закладі охорони здоров'я.
Зі змісту Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» випливає, що правопорушення, передбачені ст. 130 КУпАП, вважають закінченим з того моменту, коли особа почала рухатись.
Пунктом 2.9 А Правил дорожнього руху передбачено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
З урахуванням встановлених обставин справи, суд вважає доведеним факт порушення ОСОБА_1 п. 2.9 «а» ПДР України.
Таким чином, оцінюючи докази, якими, в рамках справи, що розглядається є протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 374830 від 28.06.2025, результатами тесту №2272 Аlcotest Drager 6810 від 28.06.2026 року, актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, направленням на огляд водія транспортного засобу від 28.06.2025, довідкою старшого інспектора відділу адміністративної практики УПП в Миколаївській області від 30.06.2025 тощо, суд дійшов висновку про наявність у діях ОСОБА_1 вини у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КпАП України.
Згідно ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником так і іншими особами.
Відповідно до ст. 33, 34 КУпАП при накладені адміністративного стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення, суд, відповідно до статті 33 КпАП України, із додержанням принципів законності та індивідуалізації, приходить висновку, що для вихованняОСОБА_1 в дусі додержання законів України, запобігання вчиненню ним нових правопорушень, його покарання та виправлення достатнім буде накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, п.5 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 665,60 грн.
На підставі викладеного, керуючись статтями 221, 268, 283, 284 КпАП України, суд -
ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000,00грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.
(UA438999980313010149000014001, МФО - 899998, код ЄДРПОУ 37992030, код класифікації доходівбюджету 21081300, отримувач Миколаївське ГУК/Микол.обл./21081300, банк отримувача Казначейство України (ЕАП).
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 665,60 грн.
(отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету 22030106).
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення їй постанови про накладення штрафу (частина перша статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення)
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу (стаття 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення).
Постанова набирає законної сили через 10 днів з моменту винесення та може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду через Заводський районний суд м. Миколаєва, протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Строк пред'явлення виконавчого документа до виконання становить три місяці.
Суддя В.О. Гаврасієнко