Справа № 129/720/26
Провадження по справі № 1-кс/129/233/2026
03.04.2026 року м. Гайсин
Слідчий суддя Гайсинського районного суду Вінницької області ОСОБА_1 , розглянувши скаргу ОСОБА_2 на бездіяльність слідчого (дізнавача), яка полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ст. 303, 304 КПК України), -
Встановив:
ОСОБА_2 подала до Гайсинського районного суду Вінницької області скаргу на бездіяльність слідчого (дізнавача), яка полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ст. 303, 304 КПК України), у якій заявлено такі вимоги:
1. Визнати бездіяльність слідчого (дізнавача) Відділу поліції № 1 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницької області, яка полягає у невнесенні відомостей за заявою ОСОБА_2 від 27.08.2025 року за № 11540 до Єдиного реєстру досудових розслідувань, протиправною.
2. Зобов'язати уповноважену службову особу органу досудового розслідування внести відповідні відомості до ЄРДР та розпочати досудове розслідування.
Із поданої скарги та доданих до неї матеріалів вбачається, що заявником ОСОБА_2 оскаржується бездіяльність слідчого (дізнавача) Відділу поліції № 1 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницької області (адреса слідчого підрозділу: м. Бершадь, Вінницька область, вул. Будкевича, 13, 24400), яка полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ст. 303, 304 КПК України).
Скарга ОСОБА_2 обґрунтована тим, що 27 серпня 2025 року ОСОБА_2 подано до Відділу поліції № 1 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницької області (адреса слідчого підрозділу: м. Бершадь, Вінницька область, вул. Будкевича, 13, 24400) заяву про вчинення щодо неї кримінального правопорушення (побиття).
Вказану заяву зареєстровано в Журналі єдиного обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події за № 11540.
Незважаючи на вимоги ст. 214 Кримінального процесуального кодексу України, відомості за моєю заявою до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені не були.
Натомість працівниками поліції проведено так звану «перевірку», за результатами якої складено довідку про відсутність підстав для внесення відомостей до ЄРДР, про що мене повідомлено письмово.
Також у відповіді зазначено, що прокуратурою підстав для внесення відомостей до ЄРДР не встановлено, та роз'яснено право на оскарження бездіяльності слідчого (дізнавача) в порядку ст. 303 КПК України.
Статтею ст. 303 КПК України визначено вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльність слідчих або прокурорів, які можуть буди оскаржені під час досудового розслідування, та право на оскарження.
Відповідно до п.1) ч.1 ст.303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора:
1) бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.
Відповідно до змісту пункту 2) частини 2 статті 304 КПК України, скарга повертається, якщо вона не підлягає розгляду в цьому суді.
Згідно із ч.1 та ч.2 ст. 38 КПК України, -
1. Органами досудового розслідування є органи, що здійснюють досудове слідство і дізнання.
2. Досудове слідство здійснюють: 1) слідчі підрозділи: а) органів Національної поліції.
Тобто, чинний кримінальний процесуальний закон визначає органами досудового розслідування не службових осіб - слідчих цих органів досудового розслідування, - а відповідні державні установи - слідчі підрозділи.
Частиною 6 ст. 9 КПК України визначено, що у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч.1 ст. 7 цього Кодексу.
Відповідно до п.1) ч.2 ст. 132 КПК України клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, якщо інше не передбачено пунктом 2 цієї частини.
Згідно із ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію (Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод) та практику Суду як джерело права.
Відповідно до п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики ЄСПЛ («Coeme and Others проти Бельгії»; «Jorgic проти Німеччини», пункт 64; «Richert проти Польщі», пункт 41; «Lavents проти Латвії», пункт 114; «Gorgiladze проти Грузії», пункт 67; «Kontalexis проти Греції», пункт 38; «Fruni проти Словакії», заява № 8014/07 від 21 червня 2011 року; «Buscarini проти Сан-Маріно», заява № 31657/96; «Posokhov проти Росії», заява №63486/00, п. 39, ECHR 2003-IV від 04.03.2003 року; «Gurov проти Молдови», заява № 36455/02, п. 37-39; «Pandjikidze and Others проти Грузії», пункты 108-111) під «судом» розуміється будь-який юрисдикційний орган, що вирішує питання, віднесені до його компетенції на підставі норм права, відповідно до встановленої процедури. Цей орган має бути встановлений законом, а саме:
- суд утворений безпосередньо на підставі закону;
- суд діє в межах своєї предметної, функціональної та територіальної юрисдикції;
- суд діє в законному складі.
Під поняттям «суд, встановлений законом» розуміється наступне:
- дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності;
- дотримання правил автоматичного розподілу справ;
- наявність повноважень у судді;
- належний склад суду;
- наявність достатніх повноважень для розгляду певної категорії справ.
Відповідно до п.3-1. Розділ XІІ Прикінцевих і перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» до набрання чинності законом України щодо зміни системи місцевих судів на території України у зв'язку з утворенням (ліквідацією) районів відповідні місцеві суди продовжують здійснювати свої повноваження у межах територіальної юрисдикції, визначеної до набрання чинності Постановою Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» від 17 липня 2020 року № 807-IX, але не довше ніж один рік з дня припинення чи скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX.
Відповідно до статті 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.
Суд утворюється, реорганізовується і ліквідовується законом, проект якого вносить до Верховної Ради України Президент України після консультацій з Вищою радою правосуддя.
Частиною першою статті 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» також передбачено, що судоустрій будується за принципами територіальності, спеціалізації та інстанційності.
Відповідно до статті 19 цього ж Закону суд утворюється і ліквідовується законом.
Проект закону про утворення чи ліквідацію суду вносить до Верховної Ради України Президент України після консультацій з Вищою радою правосуддя.
Місцезнаходження, територіальна юрисдикція і статус суду визначаються з урахуванням принципів територіальності, спеціалізації та інстанційності.
Підставами для утворення чи ліквідації суду є зміна визначеної цим Законом системи судоустрою, необхідність забезпечення доступності правосуддя, оптимізації видатків державного бюджету або зміна адміністративно-територіального устрою.
Утворення суду може відбуватися шляхом створення нового суду або реорганізації (злиття, поділу) судів.
Наведені норми слід розуміти таким чином, що система судоустрою хоча і будується за принципами територіальності, спеціалізації та інстанційності, однак на практиці вона не завжди може співпадати з існуючим адміністративно-територіальним поділом держави.
Зміна ж адміністративно-територіального устрою може бути лише підставою для перегляду існуючої системи судоустрою в порядку визначеному Конституцією та законами України.
Таким чином до зміни системи судоустрою та приведення її у відповідність до нового адміністративно-територіального устрою шляхом утворення, реорганізації чи ліквідації судів, місцеві загальні суди продовжують здійснювати розгляд справ в межах раніше утворених районів та раніше визначеного адміністративно-територіального устрою.
Оскільки відповідно до відповідно до п.1) ч.1 ст.303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, а із поданої скарги та доданих до неї матеріалів вбачається, що заявником ОСОБА_2 оскаржується бездіяльність слідчого (дізнавача) Відділу поліції № 1 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницької області (адреса слідчого підрозділу: м. Бершадь, Вінницька область, вул. Будкевича, 13, 24400), яка полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ст. 303, 304 КПК України), при цьому органом досудового розслідування бездіяльність якого оскаржується є слідчий підрозділ органів Національної поліції, - Відділ поліції № 1 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницької області, який розташований за адресою: м. Бершадь, Вінницька область, вул. Будкевича, 13, 24400, то за таких обставин у їх сукупності, за діючими нормами територіальної підсудності (юрисдикції) для розгляду такого роду скарг, з огляду на приписи ч. 6 ст. 9, ч.1 та ч.2 ст. 38, п.1) ч.2 ст. 132, ст. 303, ст. 304 КПК України, п.3-1. Розділ XІІ Прикінцевих і перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів», ст. 125 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» правилами територіальної підсудності (юрисдикції), п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод подана до Гайсинського районного суду скарга ОСОБА_2 на бездіяльність слідчого (дізнавача), яка полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ст. 303, 304 КПК України) є підсудною у межах територіальної юрисдикції Бершадського районного суду Вінницької області та не є підсудною Гайсинському районному суду, а відтак підлягає на підставі пункту 2) частини 2 статті 304 КПК України поверненню особі, яка подала цю скаргу.
Оскільки вказана скарга ОСОБА_2 на бездіяльність слідчого (дізнавача), яка полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ст. 303, 304 КПК України) не підлягає розгляду в Гайсинському районному суді, то вказану скаргу на підставі пункту 2) частини 2 статті 304 КПК України необхідно повернути особі, яка її подала, роз'яснити право звернення із вказаною скаргою до Бершадського районного суду Вінницької області.
Роз'яснити, що відповідно до ч.7 ст.304 КПК України повернення скарги не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді, суду в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Керуючись п.2 ч.2 ст.304 КПК України, слідчий суддя, -
Постановив:
Скаргу ОСОБА_2 на бездіяльність слідчого (дізнавача), яка полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ст. 303, 304 КПК України), - повернути особі, яка її подала.
Копію ухвали повернути особі, яка її подала, разом із скаргою та усіма доданими до неї матеріалами.
Роз'яснити заявнику, що повернення клопотання не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді з дотриманням вимог КПК України.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Вінницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Слідчий суддя: