Ухвала від 06.04.2026 по справі 425/3312/17

УХВАЛА

6 квітня 2026 року

м. Київ

справа № 425/3312/17

провадження № 51-5074 ск 19

Колегія суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду у складі:

головуючої ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

перевіривши касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_5 на вирок Вищого антикорупційного суду від 7 липня 2023 року та ухвалу Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 17 грудня 2025 року,

установила:

У касаційній скарзі порушується питання про перегляд указаних судових рішень у касаційному порядку.

Перевіривши касаційну скаргу на відповідність вимогам ст. 427 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), колегія суддів дійшла висновку, що при зверненні не додержано п. 4 ч. 2, частин 3, 6 цієї статті.

Згідно з положеннями закону в касаційній скарзі має бути зазначено правове обґрунтування заявленої вимоги, адже суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування норм права, не ревізує повноти судового розгляду, фактичних обставин кримінального провадження, при вирішенні справи виходить із фактів, установлених судами попередніх інстанцій і уповноважений скасувати чи змінити оспорювані рішення виключно на підставах, передбачених ч. 1 ст. 438 КПК. Також до скарги додаються її копії в кількості, необхідній для надіслання учасникам судового провадження.

Зазначеного не було враховано при зверненні до Верховного Суду.

У поданій скарзі захисник просить скасувати судові рішення стосовно ОСОБА_5 і закрити кримінальне провадження за відсутності в діянні складу кримінального правопорушення.

Однак, заявляючи таку вимогу, скаржник не наводить обґрунтування допущення в ході судового й апеляційного розгляду таких порушень, котрі з урахуванням статей 84-87, 91, 94, 370, 374, 412, 413 КПК, положень гл. 4 розд. 1 цього Кодексу й установлених у справі фактів, є істотними і зумовлюють обов'язкове скасування оспорюваних рішень на підставах, передбачених законом. Також попри те, що вирок переглядався в апеляційному порядку, автор скарги не окреслює яких конкретних доводів сторони захисту не розглянув суд апеляційної інстанції і не дав на них відповідей.

Крім того, за змістом скарги, у ній містяться суперечності, адже на відміну від прохальної частини, в якій ідеться про п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК, у мотивувальній частині звернення акцентується на процесуальній можливості закриття кримінального провадження на іншій підставі (п. 10 ч. 1 цієї статті). Між тим, згадані підстави за юридичною природою різні, а тому їх одночасне зазначення й альтернативність позиції скаржника не корелюється з принципом правової визначеності.

За правилами ч. 3 ст. 427 КПК, якщо особа не бажає брати участі у касаційному розгляді, вона зазначає про це в скарзі. Однак подана касаційна скарга не містить жодних застережень щодо цієї обставини.

Разом із цим, скеровуючи до суду касаційної інстанції документи в електронній формі, захисник не додав до скарги її копії з додатками в кількості, необхідній для надіслання сторонам кримінального провадження, як це передбачено ч. 6 ст. 427 КПК.

Таким чином вимог указаної норми процесуального права належно не виконано.

Тому колегія суддів вважає за необхідне на підставі ч. 1 ст. 429 вказаного Кодексу залишити касаційну скаргу без руху й установити строк для усунення допущених недоліків, що не може перевищувати п'яти днів з дня отримання ухвали особою, яка подала скаргу.

Керуючись ч. 1 ст. 429 КПК, колегія суддів

постановила:

Касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_5 на вирок Вищого антикорупційного суду від 7 липня 2023 року та ухвалу Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 17 грудня 2025 року залишити безруху і встановити строк для усунення недоліків протягом п'яти днів з дня отримання ухвали.

У разі невиконання вимог касаційну скаргу буде повернуто особі, яка її подала.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3