23 березня 2026 року
м. Київ
справа № 0909/2336/2012
провадження № 61-3176ск26
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Ситнік О. М.,
Фаловської І. М.,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області
від 16 червня 2025 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 07 жовтня 2025 року за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестмент Юніон» про видачу дубліката виконавчого документа у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Надра» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
У червні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестмент Юніон» (далі - ТОВ «Інвест Юніон») звернулося до суду із заявою, в якій просило видати дублікат виконавчого листа №0909/2336/2012, виданого 01 лютого 2013 року Коломийським міськрайонним судом Івано-Франківської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Надра» (далі - ПАТ КБ «Надра») заборгованості у розмірі 264 822,10 грн.
Заява обґрунтована тим, що рішенням Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 01 лютого 2013 року у справі
№ 0909/2336/2012 було стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Надра» заборгованість за кредитним договором №843/2008 від 07 квітня
2008 року в сумі 264 822, 10 грн. Виконавчий лист був пред'явлений до Коломийського відділу державної виконавчої служби та перебував на примусовому виконанні. Ухвалою Коломийського міськрайонного суду
Івано-Франківської області від 13 січня 2022 року було замінено стягувача
ПАТ КБ «Надра» на правонаступника ТОВ «Фінанс Проперті Груп», яке також було замінено на правонаступника ТОВ «Інвест Юніон» ухвалою
від 06 листопада 2024 року.
Крім цього, вказує, що в жовтні 2024 року державний виконавець виніс постанову про повернення виконавчого документу стягувачу на підставі
пункту 9 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження». Водночас, ТОВ «Фінанс Проперті Груп» не отримував вищевказаний виконавчий документ і новому стягувачу він не передавався, у відділі державної виконавчої служби виконавчий лист також відсутній.
Ухвалою Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 16 червня 2025 року, яка залишена без змін постановою
Івано-Франківського апеляційного суду від 17 лютого 2026 року заяву керівника ТОВ «Інвест Юніон» задоволено.
Видано ТОВ «Інвест Юніон» дублікат виконавчого листа у цивільній справі № 0909/2336/2012 за позовом ПАТ КБ «Надра» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором.
Суд першої інстанції з яким погодився апеляційний суд, встановивши, що строк пред'явлення виконавчого документа до виконання не сплив, оригінал виконавчого листа втрачено, а рішення суду, на підставі якого його було видано, не виконано повністю, дійшов висновку про наявність правових підстав для видачі дубліката виконавчого листа.
11 березня 2026 року ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку направила до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 16 червня 2025 рокута постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 07 жовтня 2025 року.
У касаційній скарзі заявник просить суд касаційної інстанції скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні заяви.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що суди не врахували, що єдиною підставою для видачі дубліката виконавчого листа є його втрата, водночас відсутні будь-які документи, які б свідчили про таку втрату виконавчого листа.
Крім цього, заявник вказує, що посилання судів на відомості, надані відділом державного виконавчої служби та стягувачем щодо відсутності у них виконавчого документа, є безпідставним, оскільки не є належним підтвердженням втрати виконавчого документа. За аналогічних обставин Коломийський міськрайонний суд вже відмовляв у видачі дубліката виконавчого листа, а саме в заяві Коломийського відділу державної виконавчої служби.
Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України і судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
У частині першій статті 18 ЦПК України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція).
Згідно із прецедентною практикою Європейського суду з прав людини
(далі - ЄСПЛ) право на виконання судового рішення є складовою права на доступ до суду, передбаченого статтею 6 Конвенції, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід'ємна частина судового розгляду.
ЄСПЛ наголосив, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов'язків. Таким чином, ця стаття проголошує «право на суд», одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін (пункт 43 рішення від 20 липня 2004 року у справі «Шмалько проти України»).
У пункті 17.4 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України передбачено, що у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви.
Відповідно до частини першої статті 443 ЦПК України у разі пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.
Отже, умовою для видачі дубліката виконавчого документа є звернення стягувача із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання та у разі доведеності втрати його оригіналу.
У постанові Верховного Суду від 14 грудня 2022 року у справі № 2-1380/08 зазначено, що при вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв'язку із його втратою заявник повинен повідомити суду обставини, за яких виконавчий лист було втрачено, надавши відповідні докази. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, вкрадено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Дублікат виконавчого листа видається на підставі матеріалів справи та судового рішення, за яким був виданий втрачений виконавчий лист.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року
у справі № 2-836/11 вказано, що у разі пропуску стягувачем строку на пред'явлення виконавчого документа до виконання відсутні перешкоди для задоволення заяви такого стягувача про видачу дубліката втраченого виконавчого документа за умови, якщо суд задовольнив заяву стягувача про поновлення пропущеного строку для пред'явлення такого документа для виконання. Тобто, якщо строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред'явлення його до виконання строку. Натомість, коли строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дублікату втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви.
У постановах Верховного Суду від 03 лютого 2021 року у справі № 643/20898/13-ц, від 19 квітня 2021 року у справі № 2-1316/285/11, від 20 травня 2021 року у справі № 1005/7133/2012, від 19 липня 2022 року у справі № 750/13088/14, від 14 грудня 2022 року у справі № 753/20452/21, від 01 березня 2023 року у справі № 433/1335/14-ц, від 09 червня 2023 року у справі № 607/13804/13 зазначено, що дублікатом називається документ, який видається замість втраченого оригіналу і має силу первісного акта. Від останнього його відрізняє спеціальна позначка «Дублікат». При розгляді питання про видачу дубліката перевіряється, чи не виконано рішення, чи не втратило воно законної сили. У випадку часткового виконання змінювати у дублікаті загальну суму не можна. Це враховується в ході подальшого виконавчого провадження. Сам факт відсутності виконавчого документа у стягувача та в органі державної виконавчої служби свідчить про те, що його було втрачено. У той же час, обов'язковою умовою видачі дубліката виконавчого листа є звернення із такою заявою в межах встановленого законом строку для пред'явлення його до виконання або його поновлення за рішенням суду.
Судами встановлено, що рішенням Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 01 лютого 2013 року частково задоволено позов ПАТ КБ «Надра».
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Надра» борг в розмірі
264 822,10 грн, судовий збір у розмірі 1 700 грн. Рішення набрало законної сили 11 лютого 2013 року.
01 квітня 2013 року Коломийським міськрайонним судом
Івано-Франківської області видано виконавчий лист на виконання вказаного рішення суду.
Постановою старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Косівчука Р. Б. від 21 жовтня 2013 року відкрито виконавче провадження № 40331298 щодо примусового виконання зазначеного виконавчого листа.
Ухвалою Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 24 лютого 2015 року відстрочено виконання ОСОБА_1 рішення Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області
від 01 лютого 2013 року щодо стягнення із неї заборгованості на користь ПАТ КБ «Надра» до 15 грудня 2015 року.
Ухвалою Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 15 січня 2016 року відстрочено виконання ОСОБА_1 рішення Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області
від 01 лютого 2013 року щодо стягнення із неї заборгованості на користь ПАТ КБ «Надра» до 16 грудня 2016 року.
Ухвалою Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської
області від 13 січня 2022 року замінено сторону виконавчого
провадження - стягувача ПАТ КБ «Надра» на правонаступника ТОВ «Фінанс Проперті Груп».
Постановою головного державного виконавця Коломийського відділу
державної виконавчої служби у Коломийському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Косівчука Р. Б. від 07 жовтня 2024 року виконавчий лист щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінанс Проперті Груп» повернуто стягувачу на підставі пункту 9 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» через встановлену законом заборону щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника. Залишок непогашеної суми за виконавчим документом 256 863,24 грн.
Ухвалою Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 06 листопада 2024 року замінено сторону виконавчого провадження - ТОВ «Фінанс Проперті Груп» на правонаступника ТОВ «Інвест Юніон».
У довідці директора ТОВ «Фінанс Проперті Груп» зазначено, що оригінал виконавчого листа № 0909/2336/2012, виданого 01 лютого 2013 року Коломийським міськрайонним судом Івано-Франківської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Надра» заборгованості у розмірі 264 822,10 грн на адресу товариства від Коломийського відділу державної виконавчої служби не надходив.
Відповідно до відомостей з листа начальника Коломийського відділу державної виконавчої служби від 10 грудня 2024 року № 25.7-14/131343 встановлено, що виконавче провадження № 40331298 було завершено
07 жовтня 2024 року на підставі пункту 9 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження». При підготовці для відправлення стягувачу постанови про повернення виконавчого документа встановлено, що оригінал виконавчого листа у матеріалах виконавчого провадження
№ 40331298 відсутній, що свідчить про те, що оригінал виконавчого листа втрачено.
Колегія суддів звертає увагу на те, що, вирішуючи питання про видачу дубліката виконавчого листа через його втрату, стягувач повинен надати належні докази такої втрати, а суд - перевірити, чи не виконане рішення суду, на підставі якого виданий виконавчий лист, і чи не втратило це рішення чинність (див. постанову Верховного Суду від 01 листопада
2023 року у справі № 6-66/2011).
Як суди встановили, у матеріалах справи наявні докази про те, що виданий для примусового виконання рішення суду від 01 лютого 2013 року виконавчий лист був утрачений та до цього часу рішення суду не виконано.
Верховний Суд неодноразово вказував, що сам факт відсутності виконавчого документа у стягувача та в органі ДВС (у приватного виконавця) свідчить про те, що його було втрачено (постанови
від 09 жовтня 2019 року у справі № 2-6471/06, від 03 лютого 2021 року у справі № 643/20898/13-ц, від 19 квітня 2021 року у справі № 2-1316/285/11, від 23 червня 2021 року у справі № 2-162/12, від 14 грудня 2022 року у справі № 753/20452/21, від 01 березня 2023 року у справі № 433/1335/14-ц, від 17 травня 2023 року у справі № 565/1888/19).
Таким чином, колегія суддів вважає, що суди дійшли обґрунтованих висновків про те, що матеріали справи не містять доказівтого, щовиконавчий лист ні у стягувача, ні в органі виконавчої служби на виконанні не перебуває, а тому сам факт відсутності виконавчого документа у стягувача та в органі державної виконавчої служби свідчить про те, що його втрачено.
Обов'язковість виконання рішення суду, яке набрало законної сили, закріплено в статті 129-1 Конституції України, статті 18 ЦПК України, статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Наведені у касаційній скарзі доводи зводяться до незгоди заявника з висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо встановлених обставин справи (втрати виконавчого листа), власного тлумачення норм права, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судами.
Крім цього, доводи касаційної скарги є аналогічними доводам апеляційної скарги та їм дана належна правова оцінка, висновків судів не спростовують, на законність та обґрунтованість судових рішень не впливають.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц (провадження № 14-446цс18) викладено правовий висновок про те, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій.
Отже, відповідно до частини четвертої статті 394 ЦПК України є підстави для визнання касаційної скарги ОСОБА_1 необґрунтованою та відмови у відкритті касаційного провадження, оскільки правильне застосування норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Керуючись статтями 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 16 червня 2025 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 07 жовтня 2025 року за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестмент Юніон» про видачу дубліката виконавчого документа у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Надра» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Судді: В. М. Ігнатенко
О. М. Ситнік
І. М. Фаловська