06 квітня 2026 року
м. Київ
cправа № 909/705/25
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Могил С.К.
перевіривши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Надвірнянська друкарня"
на постанову Західного апеляційного господарського суду від 10.02.2026
у справі № 909/705/25
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Надвірнянська друкарня"
до відповідача: Надвірнянської районної ради,
за участю третьою особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: фізична особа ОСОБА_1
про: визнання незаконним та скасування рішення та визнання недійсними результатів аукціону,
До Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду 18.03.2026 надійшла касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Надвірнянська друкарня" на постанову Західного апеляційного господарського суду від 10.02.2026 у справі № 909/705/25, направлена до Суду 12.03.2026 засобами поштового зв'язку.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.03.2026 вказану касаційну скаргу передано для розгляду колегії суддів у складі: Могил С.К. - головуючий (доповідач), Волковицька Н.О., Случ О.В.
Надвірнянська районна рада подала до суду заперечення проти відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Надвірнянська друкарня" на постанову Західного апеляційного господарського суду від 10.02.2026 у справі № 909/705/25.
Здійснивши перевірку матеріалів касаційної скарги на відповідність вимогам ст.ст. 287 - 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) та дослідивши матеріали справи, Суд дійшов висновку, що подана скарга їм не відповідає з огляду на таке.
Постанова апеляційного господарського суду у даній справі ухвалена 10.02.2026, а тому строк на її оскарження відповідно до ч. 1 ст. 288 ГПК України закінчився 02.03.2026.
Касаційну скаргу засобами поштового зв'язку направлено скаржником до Верховного Суду 12.03.2026, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження зазначеної постанови апеляційного господарського суду.
При цьому скаржник в касаційній скарзі не порушує питання про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження.
В касаційній скарзі міститься лише посилання на те, що повний текст оскаржуваної постанови отримано 20.02.2026, а виготовленої її 20.02.2026, у зв'язку з чим вважає, що дана касаційна скарга подана з дотриманням процесуального строку.
Разом з тим, колегія судів звертає увагу на те, що згідно з частиною другою статті 288 Господарського процесуального кодексу України учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 119 Господарського процесуального кодексу України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними.
Таким чином зі змісту положень частин першої та другої статті 288 Господарського процесуального кодексу України убачається, що чинним законодавством встановлено строк на подання касаційної скарги, який складає двадцять днів з дня проголошення оскаржуваного судового рішення. У разі подання касаційної скарги поза межами вказаного строку, однак протягом двадцяти днів з дня вручення заявнику такого судового рішення, він має право на поновлення зазначеного строку лише в разі подання відповідного клопотання.
Однак, як вбачається з матеріалів касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Надвірнянська друкарня", всупереч зазначеним вище нормам, не було заявлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.
Водночас нормами ГПК України не передбачається автоматичного та безумовного поновлення строку на касаційне оскарження. Дійсно, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку, проте для цього необхідно заявити відповідне клопотання та обґрунтувати поважність причин пропуску такого строку.
Відповідно до ч. 3 ст. 292 ГПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір" (далі - Закон).
Відповідно до п.п. 5 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону ставка судового збору за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п.п. 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону).
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2025 у розмірі 3 028 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Надвірнянська друкарня" в 2025 році звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області з позовною заявою до Надвірнянської районної ради, у якій просило суд визнати незаконним та скасувати рішення Надвірнянської районної ради Івано-Франківської області №280-25/2024 від 03.10.2024 року "Про намір передачі в оренду приміщення" та визнати недійсними результати електронного аукціону з передачі в оренду нерухомого майна - приміщення гаража площею 126,2 кв. м., приміщення сховища ПММ площею 6,2 кв.м.
Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 16.09.2025 позов задоволено, визнано незаконним та скасовано рішення Надвірнянської районної ради Івано-Франківської області №280-25/2024 від 03 жовтня 2024 року "Про намір передачі в оренду приміщення", визнано недійсними результати електронного аукціону з передачі в оренду нерухомого майна - приміщення гаража площею 126,2 кв. м., приміщення сховища ПММ площею 6,2 кв.м.
Постановою Західного апеляційного господарського суду від 10.02.2026 у справі № 909/705/25 рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 16.09.2025 у вказаній справі скасовано та прийнято нове, яким у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Надвірнянська друкарня" до Надвірнянської районної ради про визнання незаконним та скасування рішення та визнання недійсними результатів аукціону - відмовлено повністю.
У касаційній скарзі заявник просить скасувати постанову Західного апеляційного господарського суду від 10.02.2026, а рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 16.09.2025 залишитив силі, отже, враховуючи кількість позовних вимог немайнового характеру за подання касаційної скарги скаржник мав сплатити судовий збір у сумі 12 112 грн (3 028 грн х 2 х 200 %).
До матеріалів касаційної скарги в якості доказу сплати судового збору заявником додано платіжну інструкцію від 12.03.2026 № 2953 про сплату 6 656 грн судового збору.
Таким чином, скаржник має доплатити судовий збір за подання касаційної скарги у сумі 5 456 грн (12 112 грн - 6 656 грн).
Згідно з ч. 2 ст. 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Відповідно до ч. 2 ст. 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Суд вказує на те, що скаржнику необхідно доплатити судовий збір та надати суду документ, що підтверджує сплату 5 456 грн за наведеними нижче реквізитами.
- Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102;
- Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783;
- Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);
- Код банку отримувача (МФО): 899998;
- Рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007;
- Код класифікації доходів бюджету: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)".
Суд звертає увагу скаржника на те, що необхідними реквізитами для ідентифікації скарги є, зокрема, номер справи, у межах якої подається відповідна скарга та дата судового акта, що оскаржується.
Зі змісту касаційної скарги вбачається, що підставою касаційного оскарження постанови Західного апеляційного господарського суду від 10.02.2026 у справі № 909/705/25 заявник визначив п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 287 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати касаційну скаргу на рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.
Згідно з ч. 2 ст. 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні (абз. 2 ч. 2 ст. 290 ГПК України).
Таким чином, із огляду на зміст наведених вимог процесуального закону при касаційному оскарженні судових рішень з підстави, передбаченої п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України, касаційна скарга має містити формулювання висновку щодо застосування норми права із зазначенням цієї норми права з викладенням правовідносин, у яких ця норма права застосована, а також покликання на постанови Верховного Суду, в яких зроблено інший (який саме) висновок щодо застосування цієї ж норми права та в яких правовідносинах.
Системний аналіз наведених положень ГПК України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у п.п. 1, 4 ч. 1 ст. 287 ГПК України у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов'язково наводитись у взаємозв'язку із посиланням на відповідний пункт (пункти) ч. 2 ст. 287 ГПК України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.
З урахуванням змін до ГПК України, які набрали чинності 08.02.2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.
Дослідивши касаційну скаргу на предмет відповідності вищенаведеним вимогам процесуального закону, Верховний Суд установив, що касаційна скарга містить виклад фактичних обставин справи, постанови Верховного Суду та обґрунтування неправильного застосування норм матеріального права без зазначення цих норм. Наведення висновків Верховного Суду без належного правового обґрунтування подібності правовідносин та зазначення того, які саме норми права були неправильно застосовані чи порушені судом апеляційної інстанції, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення, не є належним правовим обґрунтуванням зазначеної скаржником підстави касаційного оскарження.
Водночас Суд зазначає, що слід виходити також з того, що підставою для касаційного оскарження, передбаченою п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України є неврахування висновку Верховного Суду саме щодо застосування норми права, а не будь - якого висновку, зробленого судом касаційної інстанції в обґрунтування мотивувальної частини постанови. Саме лише зазначення у постанові Верховного Суду норми права також не є його правовим висновком про те, як саме повинна застосовуватися норма права у подібних правовідносинах.
Загальне посилання на невідповідність оскарженого судового рішення позиції Верховного Суду без конкретизації норм (норми) права, неправильно застосованих/порушених судом апеляційної інстанції та висновку Суду щодо їх застосування не може вважатися підставою для відкриття касаційного провадження.
Частиною 1 ст. 300 ГПК України передбачено що, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Таким чином процесуальний закон покладає на скаржника обов'язок зазначати у касаційній скарзі про неправильне застосування яких конкретно норм матеріального та/або порушення норм процесуального права припустилися суди нижчих інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових рішень та чітко визначити конкретну підставу (підстави) касаційного оскарження судового рішення, передбаченої (передбачених) ч. 2 ст. 287 ГПК України, а тому право касаційного оскарження обмежено виключно тими підставами, які передбачені наведеними вище положеннями ч. 2 ст. 287 ГПК України.
При цьому правильність оформлення касаційної скарги, зокрема, її вимоги, зміст та підстави касаційного оскарження, покладається саме на заявника касаційної скарги.
Оскільки скаржником не визначено належним чином підставу касаційного оскарження судових рішень як того вимагає ч. 2 ст. 287 ГПК України та п. 5 ч. 2 ст. 290 ГПК України, Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без руху.
Згідно з ч. 2 ст. 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Частиною 2 ст. 174 ГПК України унормовано, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Отже, способом усунення недоліків касаційної скарги є надання касаційної скарги в новій редакції із зазначенням належного обґрунтування необхідності відкриття касаційного провадження на підставі п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України з посиланням на постанови/постанову Верхового Суду, в яких/якій викладено висновок щодо застосування норми права у подібних правовідносинах та не врахований судом апеляційної інстанції при прийнятті постанови із наведенням того, у чому полягає неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права (з зазначенням цих норм права) під час ухвалення оскаржуваної постанови у даній справі з урахуванням наведених вище вимог процесуального законодавства.
Разом з тим, за наслідками усунення недоліків поданої касаційної скарги скаржнику не надається право доповнити її іншими пунктами ч. 2 ст. 287 ГПК України.
Відповідно до ч. 3 ст. 169 ГПК України заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.
Суд звертає увагу, що уточнену редакцію касаційної скарги, подану на виконання приписів цієї ухвали, необхідно також надіслати іншим учасникам справи, надавши Суду докази такого надіслання.
Беручи до уваги викладене, касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Надвірнянська друкарня" підлягає залишенню без руху з наданням скаржнику строку на усунення недоліків поданої ним касаційної скарги, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, а саме - заявнику касаційної скарги необхідно подати до Суду: 1) заяву/клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на касаційне оскарження з обґрунтуванням підстав пропуску цього строку та надати відповідні докази на підтвердження цих підстав; 2) докази сплати судового збору за подання касаційної скарги у сумі 5 456 грн.; 3)касаційну скаргу в новій редакції із зазначенням належного обґрунтування необхідності відкриття касаційного провадження на підставі п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 174, 234, 287-288, 290, 292 ГПК України, Суд,-
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Надвірнянська друкарня" на постанову Західного апеляційного господарського суду від 10.02.2026 у справі № 909/705/25 залишити без руху.
2. Надати скаржнику строк для усунення недоліків, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Суддя Могил С.К.