65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"01" квітня 2026 р.м. Одеса Справа № 916/4912/24
Господарський суд Одеської області у складі судді Литвинової В.В., за участю секретаря судового засідання Кочуровської К.О., розглянувши у відкритому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІТМАРК АГРО" про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню, у справі № 916/4912/24
за позовом Селянського (фермерського) господарства "ВІКТОРІЯ"
до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІТМАРК АГРО"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Спільне підприємство "ВІТМАРК-УКРАЇНА" в формі товариства з обмеженою відповідальністю
про стягнення 38775051,78грн
за участю представників:
від позивача - Воробйов А.
від відповідача - Дзяткевич А., Боголюбська А.
від третьої особи - не прибув
встановив:
Селянське (фермерське) господарство “ВІКТОРІЯ» (позивач) звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “ВІТМАРК АГРО» (відповідач) про стягнення 38775051,78грн збитків, заподіяних внаслідок відмови прийняття томатів за договором поставки № 18/03/24-01 від 07.11.2023.
Ухвалою від 07.11.2024 відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження.
Ухвалою від 11.11.2024 Господарський суд Одеської області задовольнив заяву Селянського (фермерського) господарства “ВІКТОРІЯ» про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю “ВІТМАРК АГРО» в межах ціни позову в розмірі 38 775 051,78грн.
Зазначена ухвала від 11.11.2024 залишена в силі постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.12.2024 та постановою Верховного Суду від 19.02.2025.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 05.02.2025 позовні вимоги задоволено в повному обсязі.
У зв'язку з надходженням апеляційної скарги на рішення матеріали справи №916/4912/24 були направлені до Південно-західного апеляційного господарського суду супровідним листом від 10.03.2025.
Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 05.06.2025 скасовано рішення від 05.02.2025, в задоволенні позову відмовлено, скасовано заходи забезпечення, вжиті ухвалою від 11.11.2024.
Однак, постановою Верховного Суду від 24.07.2025 скасовано постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 05.06.2025 і справу № 916/4912/24 направлено на новий розгляд до Південно-західного апеляційного господарського суду.
Наразі, розгляд справи № 916/4912/24 в Південно-західному апеляційному господарському суді триває, матеріали справи до Господарського суду Одеської області не повертались.
24.03.2026 Товариство з обмеженою відповідальністю "ВІТМАРК АГРО" подало до Господарського суду Одеської області заяву, якою просить суд:
- Витребувати виконавчий документ - ухвалу Господарського суду Одеської області від 11.11.2024 у справі № 916/4912/24 з виконавчого провадження №80534315 відкритого Приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Літвінішиною І.І. та зупинити виконання за виконавчим документом.
- Визнати виконавчий документ - ухвалу Господарського суду Одеської області від 11.11.2024 у справі № 916/4912/24, видану 16.03.2026, таким, що не підлягає виконанню.
Ухвалою від 26.03.2026 суд призначив засідання для розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІТМАРК АГРО" про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, на 01.04.2026 о 15:00. Цією ж ухвалою суд відмовив в задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІТМАРК АГРО" про витребування виконавчого документа - ухвали Господарського суду Одеської області від 11.11.2024 у справі № 916/4912/24 з виконавчого провадження №80534315, відкритого приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Літвінішиною І.І. та зупинити виконання за виконавчим документом.
Учасники справи отримали ухвалу в своїх електронних кабінетах 26.03.2026.
31.03.2026 позивач подав заперечення на заяву про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.
01.04.2026 відповідач подав пояснення з урахуванням заперечень позивача.
Ухвалою від 01.04.2026 суд відмовив відповідачу в задоволенні заяви про виправлення описки в ухвалі від 26.03.2026.
Розглянувши в засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІТМАРК АГРО" про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, суд виходить з наступного.
Відповідач обгрунтовує заяву тим, що 13.03.2026 позивач подав до Господарського суду Одеської області заяву про видачу належним чином засвідченого, прошитого та скріпленого гербовою печаткою примірника ухвали від 11.11.2024; а 16.03.2026 позивач відповідно отримав ухвалу від 11.11.2024.
Відповідач зазначає, що 11.11.2024 позивач вже отримував оригінал ухвали від 11.11.2024 про забезпечення позову, яка є виконавчим документом, і пред'явив до виконання приватному виконавцю Качурка В.В. (виконавче провадження № 76529929).
Потім постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 05.06.2025 скасовано рішення від 05.02.2025 у справі № 916/4912/24, в задоволенні позову відмовлено, скасовано заходи забезпечення, вжиті ухвалою від 11.11.2024.
Матеріалами справи підтверджується, що 24.07.2025 до Господарського суду Одеської області від приватного виконавця Качурки В. надійшла постанова про закінчення виконавчого провадження № 76529929 у зв'язку із скасуванням ухвали від 11.11.2024 постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 05.06.2025; також виконавцем припинено чинність арешту та повернуто ухвалу від 11.11.2024 до Господарського суду Одеської області.
В подальшому, ухвалою Верховного Суду від 23.06.2025 було задоволено заяву Селянського (фермерського) господарства «ВІКТОРІЯ» про забезпечення позову. Цією ухвалою було вжито заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІТМАРК АГРО» в межах суми, що не перевищує ціни позову в розмірі 38 775 051,78 грн.
Постановою приватного виконавця Качурка В. від 25.06.2025 (виконавче провадження № 78456736) накладено арешт на кошти відповідача за ухвалою Верховного Суду про забезпечення позову.
ТОВ «ВІТМАРК АГРО» подало до Верховного Суду заяву про скасування заходів забезпечення, вжитих ухвалою Верховного Суду від 23.06.2025 у справі №916/4912/24.
Ухвалою Верховного Суду від 12.03.2026 суд відмовив в задоволенні заяви ТОВ «ВІТМАРК АГРО» про скасування заходів забезпечення, вжитих ухвалою Верховного Суду від 23.06.2025 у справі №916/4912/24. При цьому, Верховний Суд скасував ухвалу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.06.2025 у справі № 916/4912/24 і відмовив в задоволенні заяви Селянського (фермерського) господарства «ВІКТОРІЯ» про забезпечення позову та вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІТМАРК АГРО» в межах суми, що не перевищує ціни позову в розмірі 38 775 051,78 грн.
Постановою приватного виконавця Літвінишиною І. від 17.03.2026 відкрито виконавче провадження № 80534315 щодо виконання ухвали від 11.11.2024 та накладено арешт на кошти та майно відповідача в межах ціни позову в розмірі 38 775 051,78грн.
Постановою приватного виконавця Літвінишиною І. від 17.03.2026 закінчено виконавче провадження № 80534315 щодо виконання ухвали від 11.11.2024 та ухвалу повернуто до Господарського суду Одеської області.
Отже, відповідач зазначає, що в той час як ще не було знято арешт з коштів відповідача відповідно до ухвали Верховного Суду від 12.03.2026, а вже 17.03.2026 було накладено арешт на майно відповідача за ухвалою від 11.11.2024 , тобто має місце подвійне обтяження.
Суд відхиляє посилання відповідача на подвійне обтяження у вигляді арешту його майна, оскільки матеріалами справи підтверджується, що постановою від 22.07.2025 ВП № 78456736 приватний виконавець Качурка В. зняв арешт з майна відповідача, який був накладений ухвалою Верховного Суду, відповідно до п. 8 ч. 4 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження». Підставою для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини, зокрема, є отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову. Відповідно до довідки, що видана Акціонерним банком "Південний" вих. № 32/001/20620/2025Т від 22.07.2025 р., на рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІТМАРК АГРО": IBAN НОМЕР_1 (Валюта : UAH - Гривня) наявні кошти, яких достатньо для виконання вимог виконавчого документу.
Постановою від 28.08.2025 виконавче провадження № 78456736 закінчено.
Постановою приватного виконавця Ткаченко О.Д., який заміщує приватного виконавця Качурку В.В., було знято арешт з коштів відповідача, який був накладений в межах виконавчого провадження № 78456736, у зв'язку з тим, що ухвалою Верховного Суду від 12.03.2026 скасовано ухвалу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.06.2025 у справі № 916/4912/24 про забезпечення позову.
Крім того, відповідач вважає, що суд помилково видав ще один оригінал ухвали від 11.11.2024, яка є виконавчим документом, оскільки відповідно до п. 19.4 Перехідних положень ГПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. За видачу стягувачу дубліката виконавчого документа справляється судовий збір у розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.
Отже, на думку відповідача, позивач повинен був звернутись до суду з заявою про видачу дублікату виконавчого документа - ухвали Господарського суду Одеської області від 11.11.2024 у справі № 916/4912/24, що ним не було здійснено.
Суд відхиляє посилання відповідача на те, що ухвала Господарського суду Одеської області від 11.11.2024 у справі № 916/4912/24 була видана позивачу 16.03.2026 помилково, виходячи з наступного.
Згідно з ч. 1 ст. 144 ГПК України ухвала господарського суду про забезпечення позову є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Згідно з ч. 7 ст. 145 ГПК України у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Наразі, рішення Господарського суду Одеської області від 05.02.2025, яким позовні вимоги задоволено, ще не набрало законної сили, оскільки воно переглядається в апеляційній інстанції.
Конституційний Суд у Рішенні від 16 червня 2011 року № 5-рп/2011 наголосив, що судочинство охоплює, зокрема, інститут забезпечення позову, який сприяє виконанню рішень суду і гарантує можливість реалізації кожним конституційного права на судовий захист, встановленого статтею 55 Конституції України.
З метою гарантування виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог у процесуальних законах України передбачено інститут забезпечення позову. Інститут забезпечення позову передбачає можливість захисту особою порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (Рішення Конституційного Суду України від 31 травня 2011 року № 4-рп/2011).
Цей інститут є елементом права на судовий захист і спрямований на те, щоб не допустити незворотності певних наслідків відповідних дій щодо відновлення порушеного права. Він віднесений до механізму захисту прав і свобод людини, зокрема в судовому порядку, і є гарантією їх захисту та відновлення, а отже, елементом правосуддя.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18 травня 2021 року у справі № 914/1570/20 виснувала, що під забезпеченням позову розуміють сукупність процесуальних дій, що гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.
Метою вжиття заходів забезпечення позову є гарантування виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог та/або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів особи, за захистом яких вона звернулася до суду.
Таким чином, ухвала Господарського суду Одеської області від 11.11.2024 у справі № 916/4912/24 є виконавчим документом, вона є чинною, набрала законної сили, не скасована.
Згідно з ст. 232 ГПК України судовими рішеннями є: 1) ухвали; 2) рішення; 3) постанови; 4) судові накази.
Отже, ухвала Господарського суду Одеської області від 11.11.2024 у справі №916/4912/24 є не тільки виконавчим документом, але і судовим рішенням.
Вимоги до виконавчих документів викладені в ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження». Так, у виконавчому документі зазначаються:
1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім'я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала;
2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ;
3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім'я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи;
4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності);
реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків);
5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень;
6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню);
7) строк пред'явлення рішення до виконання.
У виконавчому документі можуть зазначатися інші дані (якщо вони відомі суду чи іншому органу (посадовій особі), що видав виконавчий документ), які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення, зокрема місце роботи боржника - фізичної особи, місцезнаходження майна боржника, реквізити рахунків стягувача і боржника, номери їх засобів зв'язку та адреси електронної пошти.
Наразі матеріали справи відсутні в Господарському суді Одеської області, про що зазначено вище.
З огляду на викладене, після надходження заяви позивача 13.03.2026 про видачу примірника ухвали від 11.11.2024 - суд перевірив сплату позивачем судового збору та перевірив відомості про набрання законної сили ухвалою від 11.11.2024.
Щодо посилань відповідача на те, що суд мав розглядати заяву позивача від 13.03.2026 як заяву про видачу дублікату виконавчого документа, то суд відхиляє їх, виходячи з наступного.
Згідно з ст. 328 ГПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.
Якщо судове рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, чи рішення, що підлягає виконанню, набрало законної сили, то відсутність матеріалів судової справи у зв'язку з їх витребуванням судом апеляційної чи касаційної інстанції не перешкоджає розгляду заяви, передбаченої абзацом першим цієї частини, крім випадку зупинення виконання судового рішення судом касаційної інстанції або зупинення виконавчого провадження.
2. Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
3. Суд розглядає заяву в десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і постановляє ухвалу. Неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви. До розгляду заяви суд має право своєю ухвалою зупинити виконання за виконавчим документом або заборонити приймати виконавчий документ до виконання.
4. Про виправлення помилки у виконавчому документі та визнання його таким, що не підлягає виконанню, суд постановляє ухвалу. Якщо стягнення за таким виконавчим документом уже відбулося повністю або частково, суд одночасно з вирішенням вказаних питань на вимогу боржника стягує на його користь безпідставно одержане стягувачем за виконавчим документом.
5. Ухвала суду за результатами розгляду заяви може бути оскаржена у порядку, встановленому цим Кодексом.
Відповідно до п. 19.4 Перехідних положень ГПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. За видачу стягувачу дубліката виконавчого документа справляється судовий збір у розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.
Отже, для розгляду питання про видачу дублікату виконавчого документа, по-перше, необхідно, щоб така заява надійшла до суду від стягувача, державного виконавця або приватного виконавця. Однак, до суду не надходило такої заяви.
З огляду на викладене, суд не має повноважень з власної ініціативи призначати розгляд заяви про видачу дублікату виконавчого документа.
По-друге, відсутні відомості про втрату виконавчого документа- ухвали Господарського суду Одеської області від 11.11.2024, тобто не доведено наявності підстав для необхідності звернення з такою заявою відповідно до п. 19.4 Перехідних положень ГПК України.
Крім того, відповідач в заяві про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, зауважив, що в ухвалі від 12.03.2026 Верховний Суд зазначив, «що скасування ухвали Верховного Суду від 23.06.2025 у справі № 916/4912/24, не порушить право позивача на судовий захист, оскільки останній не позбавлений права звернутися з аналогічною заявою про забезпечення позову до суду апеляційної інстанції на розгляді якої на цей час перебуває справа № 916/4912/24».
Господарський суд Одеської області зауважує, що зазначене є вказівкою касаційної інстанції на право, а не обов'язок позивача, і не свідчить про те, що позивач не мав права звернутись до Господарського суду Одеської області з заявою про видачу примірника ухвали про забезпечення позову від 11.11.2024.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ВІТМАРК АГРО" не довело наявності жодної із підстав для визнання виконавчого документа - ухвали Господарського суду Одеської області від 11.11.2024 у справі № 916/4912/24, виданої 16.03.2026, таким що не підлягає виконанню.
Керуючись ст. 234, 235, 328 ГПК України, суд,
ухвалив:
1. Відмовити в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІТМАРК АГРО" про визнання виконавчого документа - ухвали Господарського суду Одеської області від 11.11.2024 у справі № 916/4912/24, виданої 16.03.2026, таким що не підлягає виконанню.
Ухвала набрала законної сили 01.04.2026 та може бути оскаржена протягом 10 днів до Південно-західного апеляційного господарського суду.
Повний текст ухвали складено та підписано 06.04.2026.
Суддя В.В. Литвинова