65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
про розгляд заяви про скасування заходів забезпечення позову
"30" березня 2026 р.м. Одеса Справа № 916/4664/24
Господарський суд Одеської області у складі судді Щавинської Ю.М.
секретар судового засідання Волкова Ю.О.
при розгляді клопотання (вх.№2-562/26 від 24.03.2026) про скасування заходів забезпечення позову та клопотання (вх.№2-562/26 від 24.03.2026) про зустрічне забезпечення, подані ОСОБА_1 у справі №916/4664/24
за позовом: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 )
до відповідача: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 )
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Дунайський аграрій» (68670, Одеська обл., Ізмаїльський р-н, село Саф'яни, вулиця Ярослава Мудрого, будинок, 37)
про стягнення
за участю представників сторін:
від позивача: Крижанівська О.М. - ордер серії АІ № 2129497 від 17.02.2026;
від відповідача: Тіньковський О.Г. - ордер серії АА №1442692 від 14.11.2024;
від третьої особи: Гресь О.В. - ордер серії АІ №1757175 від 27.11.2024.
08.10.2024 ОСОБА_2 звернулася до Господарського суду Одеської області із заявою про забезпечення позову до подачі позовної заяви, в якій просить забезпечити позов шляхом накладення арешту на майно, яке належить ОСОБА_1 на праві власності, а саме: квартиру АДРЕСА_3 ; квартиру АДРЕСА_4 ; квартиру АДРЕСА_5 ; будинок АДРЕСА_6 ; квартиру АДРЕСА_7 ; земельні ділянки із кадастровими номерами: 4610136300:06:014:0359; 4622482000:01:007:0005; 4623680400:08:000:0008.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 10.10.2024 заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову до подачі позовної заяви задоволено; вжито заходи забезпечення позову до подачі позовної заяви шляхом накладення арешту на нерухоме майно, яке належить ОСОБА_1 , а саме:
- квартиру АДРЕСА_8 ;
- будинок АДРЕСА_9 ;
- квартиру АДРЕСА_4 ;
- квартиру АДРЕСА_5 ;
- будинок АДРЕСА_6 ;
- квартиру АДРЕСА_7 ;
- земельні ділянки із кадастровими номерами: 4610136300:06:014:0359; 4622482000:01:007:0005; 4623680400:08:000:0008; в межах ціни позову у сумі 645318,90 доларів США.
Приймаючи це рішення, суд виходив з того, що предметом майбутнього позову ОСОБА_2 визначено стягнення з ОСОБА_1 645318,90 доларів США заборгованості, беззаперечним правом якого є можливість в будь-який момент розпорядитися власністю/відчужити майно, яке знаходиться у його власності, що в майбутньому може утруднити виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача, тому суд дійшов висновку про наявність правових підстав для накладання арешту на майно, яке належить ОСОБА_1 та перелічено у заяві ОСОБА_2 , в межах ціни майбутнього позову у розмірі 645318,90 доларів США, адже це є співмірним із заявленими позовними вимогами.
Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду ухвалу Господарського суду Одеської області від 10.10.2024 про забезпечення позову по справі №916/4452/24 скасовано в частині забезпечення позову у вигляді накладення арешту на нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_4 ; прийняте нове рішення, яким відмовлено в забезпеченні позову у вигляді накладення арешту на нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_4 , викладено резолютивну частину ухвали в наступній редакції:
“ 1.Заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову до подачі позовної заяви задовольнити частково.
2. Вжити заходи забезпечення позову до подачі позовної заяви шляхом накладення арешту на нерухоме майно, яке належить ОСОБА_1 ( АДРЕСА_10 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ), а саме:
- квартиру АДРЕСА_8 ;
- будинок АДРЕСА_9 ;
- квартиру АДРЕСА_5 ;
- будинок АДРЕСА_6 ;
- квартиру АДРЕСА_7 ;
- земельні ділянки із кадастровими номерами: 4610136300:06:014:0359; 4622482000:01:007:0005; 4623680400:08:000:0008; в межах ціни позову у сумі 645 318,90 доларів США.
3. У задоволенні заяви ОСОБА_2 про забезпечення позову до подачі позовної заяви в іншій частині відмовити.»
18.10.2024 ОСОБА_2 звернулась до Господарського суду Одеської області з позовом до ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю “Дунайський аграрій», в якому просить суд:
- стягнути з ОСОБА_1 суму боргу за Договором купівлі - продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю (корпоративних прав) від 15.12.2020 в розмірі еквівалентній - 645 318,90 доларів США за офіційним курсом Національного банку України на день виконання рішення суду.
- стягнути з ОСОБА_1 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання за Договором купівлі - продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю (корпоративних прав) від 15.12.2020 в розмірі еквівалентній - 54 111,58 дол. США за офіційним курсом Національного банку України на день виконання рішення суду.
- судові витрати покласти на ОСОБА_1 .
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням ОСОБА_1 зобов'язань за договором купівлі - продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю (корпоративних прав) від 15.12.2020, укладеним між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , спадкоємцем якого є позивач, щодо повної та своєчасної оплати вартості частки.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 15.01.2025 закрито провадження по цій справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю “Дунайський аграрій».
Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.03.2025 ухвалу Господарського суду Одеської області від 15.01.2025 про закриття провадження по справі №916/4664/24 скасовано, справу №916/4664/24 направлено до Господарського суду Одеської області для продовження розгляду.
Протоколом автоматичного розподілу судової справи між суддями від 26.03.2025 справу №916/4664/24 передано на розгляд судді Господарського суду Одеської області Щавинській Ю.М.
Ухвалою від 31.03.2025 суд прийняв справу №916/4664/24 до свого провадження та призначив підготовче засідання при розгляді справи.
8.09.2025 до суду від позивача надійшло клопотання про призначення комплексної експертизи комп'ютерної техніки і програмних продуктів та витребування доказів для її проведення.
Крім того, 8.09.2025 до суду від позивача надійшло клопотання про призначення комплексної судово-почеркознавчої та судово-технічної експертизи документів.
Ухвалою суду від 15.09.2025 провадження у справі №916/4664/24 у частині позовних вимог щодо Товариства з обмеженою відповідальністю “Дунайський аграрій» закрито та залучено Товариство з обмеженою відповідальністю “Дунайський аграрій» до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача.
Ухвалою суду від 22.10.2025 призначено у справі № 916/4664/24 судову почеркознавчу експертизу, доручено проведення судової почеркознавчої експертизи Одеському науково- дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України та поставлено перед посмертною судовою почеркознавчою експертизою наступне питання: чи виконано підпис від імені ОСОБА_3 на документі "Додаткова угода до Договору купівлі-продаж частки у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю (корпоративних прав) від 09.12.2021" самим ОСОБА_3 чи іншою особою?
Вказаною ухвалою витрати з проведення експертизи покласти на ОСОБА_2 та зобов'язано останню надати до суду докази оплати експертизи; провадження у справі №916/4664/24 зупинено до закінчення проведення експертизи та повернення матеріалів до Господарського суду Одеської області.
10.03.2026 до суду від Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України надійшов висновок експерта №5316-34-25 від 9.03.2026 за результатами проведення судово-технічної експертизи документів разом з матеріалами справи №916/4664/24.
Ухвалою суду від 12.03.2026 поновлено провадження у справі №916/4664/24 та призначено підготовче засідання на "25" березня 2026 р. о 15:30.
24.03.2026 до суду від ОСОБА_1 надійшло клопотання про зустрічне забезпечення, у якому останній просить суд застосувати у справі зустрічне забезпечення, зобов'язати ОСОБА_2 внести на депозитний рахунок Господарського суду Одеської області грошові кошти у розмірі 10 % від ціни позову, що становить 64 531,89 доларів США у гривневому еквіваленті за офіційним курсом Національного банку України на день внесення коштів, як зустрічне забезпечення можливих збитків ОСОБА_1 , що можуть бути заподіяні вжитими заходами забезпечення позову, встановити строк для внесення зустрічного забезпечення - п'ять днів з дня постановлення ухвали суду про зустрічне забезпечення, а також зобов'язати позивача після внесення коштів невідкладно надати суду належні докази здійснення зустрічного забезпечення.
Обґрунтовуючи подане клопотання, відповідач зазначає, що 10.10.2024 судом було вжито заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на належне ОСОБА_1 майно. Арешт накладено на квартиру АДРЕСА_8 ; будинок АДРЕСА_9 ; квартиру АДРЕСА_5 ; будинок № 47 у місті Львові по вулиці Пропелерна; квартиру АДРЕСА_7 ; а також на земельні ділянки з кадастровими номерами 4610136300:06:014:0359, 4622482000:01:007:0005, 4623680400:08:000:0008.
З огляду на наведене, відповідач зазначає, що на цей час щодо відповідача діє істотне майнове обмеження, яке стосується не одного конкретного активу, а значного масиву нерухомого майна та земельних ділянок. Такий захід забезпечення обмежує право власника вільно розпоряджатися належними йому активами, використовувати їх як предмет забезпечення у договірних та кредитних правовідносинах, відчужувати, переобтяжувати, змінювати структуру власних активів та вчиняти інші юридично значимі дії, спрямовані на належне управління майном. При цьому, тривале існування такого арешту об'єктивно створює для відповідача ризик реальних майнових втрат, а відтак і потребує процесуального балансу інтересів сторін.
За таких обставин, відповідач вважає, що застосування зустрічного забезпечення врівноважить вже застосовані обмеження.
При цьому, відповідач зазначає, що сума у розмірі 10 % від ціни позову (64 531,89 доларів США) є помірною, розумною та співмірною; вона не дорівнює ані повній сумі позовних вимог, ані сукупній вартості майна, на яке накладено арешт, а становить лише мінімальний гарантійний запобіжник на випадок, якщо позов не буде задоволено, і відповідач реалізовуватиме право на відшкодування збитків, заподіяних забезпеченням позову.
Крім того, 24.03.2026 до суду від ОСОБА_1 надійшло клопотання про скасування заходів забезпечення позову, у якому останній просить суд частково скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду Одеської області від 10.10.2024 у справі № 916/4452/24; скасувати арешт, накладений ухвалою Господарського суду Одеської області від 10.10.2024, в частині такого майна ОСОБА_1 :
- будинку АДРЕСА_6 ;
- квартири АДРЕСА_7 ;
- земельної ділянки з кадастровим номером 4610136300:06:014:0359;
- земельної ділянки з кадастровим номером 4622482000:01:007:0005;
- земельної ділянки з кадастровим номером 4623680400:08:000:0008; а також залишити чинними заходи забезпечення позову лише в частині арешту такого майна ОСОБА_1 :
- квартири АДРЕСА_8 ;
- будинку АДРЕСА_9 ;
- квартири АДРЕСА_5 .
Відповідач також просить суд направити ухвалу за результатами розгляду цього клопотання всім органам та особам, які виконували ухвалу про забезпечення позову, для вчинення дій щодо скасування арешту в зазначеній частині.
Обґрунтовуючи відповідне клопотання, відповідач зазначає, що під час застосування заходів забезпечення позову суд не мав актуальних документів, які б дозволяли об'єктивно встановити ринкову або оціночну вартість окремих конкретних об'єктів нерухомості та перевірити, чи достатньо для забезпечення заявлених вимог меншого обсягу майна. Водночас, наразі такі документи наявні, а отже, виникли нові обставини, які мають істотне значення для оцінки співмірності вже вжитих заходів забезпечення позову.
Так, відповідно до довідки про оціночну вартість об'єкта нерухомості від 23.03.2026, квартира за адресою: АДРЕСА_11 , має оціночну вартість 11 478 102,55 грн.
Відповідно до довідки про оціночну вартість об'єкта нерухомості від 23.03.2026, житловий будинок за адресою: АДРЕСА_9 , має оціночну вартість 12 165 045,44 грн.
Відповідно до довідки про оціночну вартість об'єкта нерухомості від 23.03.2026, квартира за адресою: АДРЕСА_12 , має оціночну вартість 4 458 442,84 грн.
Таким чином, що загальна оціночна вартість лише цих трьох об'єктів становить 28 101 590,83 грн. Водночас, виходячи із суми позову 645 318,90 доларів США та курсу НБУ, зазначеного заявником як такого, що діяв на момент подання заяви про забезпечення позову, а саме 1 долар США = 41,2351 грн, гривневий еквівалент позовних вимог становить 26 609 789,37 грн. Таким чином, арешт трьох зазначених об'єктів майна повністю покриває суму позову та навіть перевищує її.
З огляду на наведене, відповідач зазначає, подальше збереження арешту щодо решти об'єктів нерухомого майна та земельних ділянок не є необхідним для досягнення мети забезпечення позову, оскільки така мета вже повністю досягається арештом трьох наведених вище об'єктів. За своєю суттю подальше існування арешту на всьому переліку майна означає надмірне втручання у право власності відповідача, яке виходить за межі достатнього процесуального запобіжника та порушує баланс інтересів сторін.
Ухвалою суду від 25.03.2026 призначено клопотання (вх.№2-562/26 від 24.03.2026) про скасування заходів забезпечення позову та клопотання (вх.№2-562/26 від 24.03.2026) про зустрічне забезпечення, подані ОСОБА_1 у справі №916/4664/24, до розгляду у судовому засіданні на "30" березня 2026 р. о 14:00.
30.03.2026 до суду від позивача надійшли заперечення на подані клопотання відповідача, у яких остання зазначає, що позивачем заявлено позовні вимоги у розмірі 699 430,48 доларів США, що за офіційним курсом Національного банку України станом на 29.03.2026 становить 30 663 032,24 грн (699 430,48 доларів США*43,8). Відтак, розрахунки співмірності вартості майна та розміру позовних вимог, на думку позивача, є неправильними.
Крім того, відповідач отримав довідки про оціночну вартість не усіх 8 об'єктів нерухомості, а на 3 об'єкти на власний розсуд, стосовно чого у позивача виникають сумніви.
При цьому, відповідач зазначає, що під час застосування заходів забезпечення позову суд не мав актуальних документів, які б дозволяли об'єктивно встановити ринкову або оціночну вартість окремих конкретних об'єктів нерухомості та перевірити, чи достатньо для забезпечення заявлених вимог меншого обсягу майна.
Водночас, позивач зауважує, що у відповідача була можливість отримати вказані довідки про вартість під час звернення до апеляційної інстанції, відтак, подання вказаних довідок на частину майна не можна вважати новими обставинами, які виникли та які мають істотне значення для оцінки співмірності вже вжитих заходів забезпечення позову.
На думку позивача, відповідач намагається переглянути рішення апеляційної інстанції про залишення в силі ухвали Господарського суду Одеської області від 10.10.2025 про забезпечення позову.
Крім того, позивач зауважує, що ст.145 ГПК України не передбачено такої форми прийняття судового рішення як часткове скасування заходів забезпечення позову.
Позивач також зазначає, що відповідач не довів, що забезпечення позову може завдати йому збитків або що позивач не зможе їх відшкодувати у разі програшу. При цьому, клопотання про зустрічне забезпечення не містить розрахунку потенційних збитків або доказів того, що майновий стан позивача є незадовільним.
У судове засідання 30.03.2026 з'явилися позивач, відповідач та третя особа.
У судовому засіданні відповідач підтримав подані клопотання, позивач проти задоволення останніх заперечував.
Розглянувши заяву ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до статті 137 ГПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) виключено; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 7) виключено; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (частина перша статті 137 ГПК України).
Так, задовольняючи заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову по справі №916/4452/24 у наведеній вище частині, суди першої та апеляційної інстанції зазначили про те, що предметом майбутнього позову ОСОБА_2 визначено стягнення з ОСОБА_1 645318,90 доларів США заборгованості, беззаперечним правом якого є можливість в будь-який момент розпорядитися власністю/відчужити майно, яке знаходиться у його власності, що в майбутньому може утруднити виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача, тому суд дійшов висновку про наявність правових підстав для накладання арешту на майно, яке належить ОСОБА_1 та перелічено у заяві ОСОБА_2 , в межах ціни майбутнього позову у розмірі 645318,90 доларів США, адже це є співмірним із заявленими позовними вимогами.
Відповідно до ч.1, 5 ст. 145 ГПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. Ухвала господарського суду про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, або про відмову в скасуванні забезпечення позову може бути оскаржена.
Так, враховуючи, що забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача, суд не повинен скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову, або забезпечення позову перешкоджає належному виконанню судового рішення.
Отже, ухвала суду про вжиття заходів забезпечення позову зумовлює конкретні обмеження щодо вчинення певних дій чи, навпаки, обов'язок вчинити дії учасниками справи або третіми особами, що мають строковий характер та діють до моменту скасування таких заходів судом, який їх вжив, чи судом вищої інстанції у разі скасування ухвали про вжиття спірних заходів забезпечення за їх безпідставністю.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.02.2020 у справі №50/790-43/173.
Так, обґрунтовуючи заяву про скасування заходів забезпечення позову, відповідач зазначає, що під час застосування заходів забезпечення позову суд не мав актуальних документів, які б дозволяли об'єктивно встановити ринкову або оціночну вартість окремих конкретних об'єктів нерухомості та перевірити, чи достатньо для забезпечення заявлених вимог меншого обсягу майна. Водночас, наразі такі документи наявні, а отже, виникли нові обставини, які мають істотне значення для оцінки співмірності вже вжитих заходів забезпечення позову.
Так, відповідач зазначає, що відповідно до довідок про оціночну вартість об'єкта нерухомості від 23.03.2026, квартира за адресою: АДРЕСА_11 , має оціночну вартість 11 478 102,55 грн; житловий будинок за адресою: АДРЕСА_9 , має оціночну вартість 12 165 045,44 грн; квартира за адресою: АДРЕСА_12 , має оціночну вартість 4 458 442,84 грн.
Таким чином, що загальна оціночна вартість лише цих трьох об'єктів становить 28 101 590,83 грн. Водночас, виходячи із суми позову 645 318,90 доларів США та курсу НБУ, зазначеного заявником як такого, що діяв на момент подання заяви про забезпечення позову, а саме 1 долар США = 41,2351 грн, гривневий еквівалент позовних вимог становить 26 609 789,37 грн. Таким чином, арешт трьох зазначених об'єктів майна повністю покриває суму позову та навіть перевищує її.
З огляду на наведене, відповідач зазначає, подальше збереження арешту щодо решти об'єктів нерухомого майна та земельних ділянок не є необхідним для досягнення мети забезпечення позову, оскільки така мета вже повністю досягається арештом трьох наведених вище об'єктів. За своєю суттю подальше існування арешту на всьому переліку майна означає надмірне втручання у право власності відповідача, яке виходить за межі достатнього процесуального запобіжника та порушує баланс інтересів сторін.
Як вже було зазначено судом, позовні вимоги ОСОБА_2 направлені, зокрема, на стягнення з ОСОБА_1 суму боргу за договором купівлі - продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю (корпоративних прав) від 15.12.2020 в розмірі, еквівалентному 645 318,90 доларів США за офіційним курсом Національного банку України на день виконання рішення суду.
Саме в забезпечення позовних вимог у сумі 645 318,90 доларів США судом було вжито заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, яке належить ОСОБА_1 .
При цьому, станом на день подання заяви про скасування заходів забезпечення позову (24.03.2026) офіційний курс гривні до долара США складає 43,8288 грн/$.
Відповідно до наданих відповідачем довідок про оціночну вартість об'єкта нерухомості від 23.03.2026, квартира за адресою: АДРЕСА_11 має оціночну вартість 11 478 102,55 грн; житловий будинок за адресою: АДРЕСА_9 має оціночну вартість 12 165 045,44 грн; квартира за адресою: АДРЕСА_12 має оціночну вартість 4 458 442,84 грн.
Отже, загалом вартість трьох об'єктів нерухомості становить 28 101 590,83 грн, що в еквіваленті становить 641 167,24 дол. США.
Тобто, виходячи з наданих відповідачем довідок про оціночну вартість об'єктів нерухомості та офіційного курсу гривні до долара США станом на день розгляду вказаного клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вартість зазначеного нерухомого майна не покриває суму забезпечених позовних вимог, навіть без врахування решти позовних вимог - 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання в розмірі, еквівалентному 54 111,58 дол. США
Крім того, суд не має повноважень на стадії підготовчого провадження визначати вартість майна, здійснювати її перевірку або переоцінку, оскільки такі питання підлягають дослідженню та оцінці судом під час розгляду справи по суті на підставі належних та допустимих доказів.
Відповідно до ч.1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч.1 ст. 74 ГПК України).
Згідно з п.1 ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.1 ст. 77 ГПК України).
Таким чином, враховуючи, що заявником жодним чином не обґрунтовано, а з матеріалів справи не вбачається, що потреба у забезпеченні позову з певних причин відпала або змінились певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання (вх.№2-562/26 від 24.03.2026) ОСОБА_1 про часткове скасування заходів забезпечення позову, поданого у справі №916/4664/24.
Щодо розгляду заяви про зустрічне забезпечення.
Процесуальний закон передбачає право господарського суду застосувати зустрічне забезпечення до особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, що передбачено статтею 141 ГПК України.
Метою зустрічного забезпечення є співмірне вжиття судом заходів, спрямованих на забезпечення відшкодування можливих збитків відповідача відповідно до статті 146 ГПК України, які можуть бути спричинені забезпеченням позову. Інститут зустрічного забезпечення спрямований на реалізацію таких основних засад господарського судочинства як рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом та пропорційність, адже забезпечення позову певною мірою обтяжує відповідача і у випадку незадоволення вимог позивача зустрічне забезпечення гарантує можливість відшкодувати збитки.
Відповідно до частини першої статті 141 ГПК України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).
За положенням частини другої статті 141 ГПК України зустрічне забезпечення, як правило, здійснюється шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів в розмірі, визначеному судом. Якщо позивач з поважних причин не має можливості внести відповідну суму, зустрічне забезпечення також може бути здійснене шляхом: 1) надання гарантії банку, поруки або іншого фінансового забезпечення на визначену судом суму та від погодженої судом особи, щодо фінансової спроможності якої суд не має сумнівів; 2) вчинення інших визначених судом дій для усунення потенційних збитків та інших ризиків відповідача, пов'язаних із забезпеченням позову.
Питання застосування зустрічного забезпечення вирішується судом в ухвалі про забезпечення позову або в ухвалі про зустрічне забезпечення позову. Якщо клопотання про зустрічне забезпечення подане після застосування судом заходів забезпечення позову, питання зустрічного забезпечення вирішується судом протягом десяти днів після подання такого клопотання. Копія ухвали про зустрічне забезпечення направляється учасникам справи не пізніше наступного дня після її постановлення (частина третя статті 141 ГПК України).
Отже, на відміну від забезпечення позову, яке застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача та виконання судового рішення та вживається судом виключно за заявою учасника справи, зустрічне забезпечення має на меті зберегти певний баланс сторін та мінімізувати можливі негативні наслідки, які можуть виникнути в результаті застосування судом забезпечувальних заходів, і може застосовуватися судом за власною ініціативою. Окрім того, зустрічне забезпечення позову застосовується тільки у випадку забезпечення позову.
У постанові від 19 вересня 2022 року у справі №757/36870/20 (провадження №61-2976св21) Верховний Суд зазначив, що метою зустрічного забезпечення є забезпечення відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову. На відміну від забезпечення позову, метою якого є захист інтересів позивача, зустрічне забезпечення направлено, перш за все, на захист інтересів відповідача. Крім того, фактично цей інститут права зберігає існуючий status quo між сторонами до ухвалення рішення суду по суті спору.
Отже, для вирішення питання зустрічного забезпечення за клопотанням відповідача, останній повинен зазначити, які саме збитки можливо будуть понесені відповідачем від вжиття ухвалою суду від 10.10.2024 заходів забезпечення позову, а також вказати і розмір відповідних збитків.
Між тим, відповідачем не зазначено та не надано до суду жодних доказів понесення (чи можливості понесення) збитків від вжиття судом заходів забезпечення позову, як-то зазначення про намір продати відповідне нерухоме майно, укладення попереднього договору купівлі-продажу або ж неможливість укладення договору застави, тощо.
При цьому, відсутність відповідного обґрунтування у клопотанні відповідача унеможливлює оцінити співмірність заходів зустрічного забезпечення із застосованими заходами забезпечення позову.
З огляду на вищевикладене, суд не вбачає підстав для вжиття заходів зустрічного забезпечення позову, оскільки відповідачем не доведено, а в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження можливості заподіяння збитків ОСОБА_1 , які можуть бути спричинені забезпеченням позову.
Водночас, у разі наявності у відповідача збитків, які можуть бути спричинені забезпеченням позову у цій справі, останній не позбавлений права звернутися до суду з клопотанням про зустрічне забезпечення позову у порядку ст.141 ГПК України, обґрунтованим належним чином. При цьому, відповідно до ч.8 ст.141 ГПК України якщо особа, за заявою якої застосовані заходи забезпечення позову, не виконує вимоги суду щодо зустрічного забезпечення у визначений судом строк, суд скасовує ухвалу про забезпечення позову та про зустрічне забезпечення.
Керуючись ст. 141, 145, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. У задоволенні клопотання (вх.№2-562/26 від 24.03.2026) ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову, поданого у справі №916/4664/24, відмовити.
2. У задоволенні клопотання (вх.№2-562/26 від 24.03.2026) ОСОБА_1 про зустрічне забезпечення, поданого у справі №916/4664/24, відмовити.
Ухвала набирає чинності 30.03.2026 та може бути оскаржена до Південно-західного апеляційного господарського суду в порядку ст.256 ГПК України.
Повна ухвала складена 06 квітня 2026 р.
Суддя Ю.М. Щавинська