вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"03" квітня 2026 р. м. Київ Справа № 911/875/26
Суддя Сокуренко Л.В., розглянувши
позовну заяву Заступника керівника Київської обласної прокуратури (01601, м. Київ, б-р. Лесі Українки, буд. 27/2)
в інтересах держави в особі:
Київської обласної державної адміністрації (01196, м. Київ, пл. Лесі Українки, буд. 1)
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нептун» (07341, Київська обл., Вишгородський р-н, сільрада Жукинська, урочище Ровжі, буд. 1)
про відновлення становища, яке існувало до порушення та припинення володіння гідротехнічною спорудою
Заступник керівника Київської обласної прокуратури звернувся до Господарського суду Київської області з позовною заявою в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нептун», в якій просить суд:
- усунути перешкоди у здійсненні державою в особі Київської обласної державної адміністрації (Київської обласної військової адміністрації) права користування та розпоряджання державним майном, шляхом визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 23.06.2008 серії САВ № 975999, видане Жукинською сільською радою, в частині посвідчення права власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Нептун» на гідротехнічну споруду з назвою «захисна дамба, ІІ» в складі об'єкта нерухомого майна з реєстраційним номером 164306532218 з назвою «Єдиний комплекс будівель та споруд «Лиман», що розташована за адресою: Київська область, Вишгоррдський район, Жукинська с/р, урочище «Ровжі», 1, та скасування державної реєстрації права власності на цю захисну дамбу, ІІ в складі об'єкта нерухомого майна з реєстраційним номером 164306532218 (у тому числі у всіх невід'ємних архівних складових частинах Державного реєстру речових прав на нерухоме майно);
- припинити володіння Товариства з обмеженою відповідальністю «Нептун» гідротехнічною спорудою з назвою «захисна дамба, ІІ», зареєстрованою в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно в складі об'єкта нерухомого майна з реєстраційним номером 164306532218 з назвою «Єдиний комплекс будівель та споруд «Лиман», що розташована за адресою: Київська область, Вишгородський район, Жукинська с/р, урочище «Ровжі», 1.
В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на те, що в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 23.09.2013 зареєстровано право приватної власності за ТОВ «Нептун» на гідротехнічну споруду «Захисна дамба, ІІ» в складі об'єкта нерухомого майна з реєстраційним номером 164306532218, з назвою - єдиний комплекс будівель та споруд «Лиман», розташованого в межах земельної ділянки з кадастровим номером 3221882800:25:052:0001 в урочищі «Ровжі», 1 на території Жукинської (нині - Пірнівської) сільської ради Вишгородського району Київської області.
Прокурор зазначає, що в якості правової підстави для занесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відповідних даних про право приватної власності ТОВ «Нептун» на даний об'єкт, складовою частиною якого є спірна гідротехнічна споруда, зазначено свідоцтво про право власності від 23.06.2008 серія та номер: САВ 975999, видане Жукинською сільською радою Вишгородського району Київської області на виконання рішення виконавчого комітету цієї сільської ради від 06.06.2008 № 27.
Так, за твердженнями прокурора на виконання рішення травневого (1982 року) Пленуму ЦК КПРС про збільшення виробництва продуктів, особливо риби, правління риболовецького колгоспу ім. Чапаєва у 1982 році запроектувало будівництво лиманно-ставкового господарства, площею 520 га, на яке у цьому ж році було розроблено проект. Будівництво лиману у мілководній зоні Київського водосховища завершено у 1988 році.
В подальшому, прокурор зазначає, що на виконання указу Президента України від 03.12.1999 № 1529/99 «Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки», рішенням загальних зборів засновників Колективного сільськогосподарського рибодобувного підприємства ім. Чапаєва (протокол № 3 від 22.12.1999) на базі Колективного сільськогосподарського рибодобувного підприємства ім. Чапаєва вирішено створити акціонерне товариство закритого «Сільськогосподарське риболовецько-промислового підприємства «Лютіж».
Прокурор зазначає, що відповідно до ст. 1 Установчого договору «Про створення та діяльність товариства з обмеженою відповідальністю «НЕПТУН» від 26.08.2003 четверо засновників, а саме: ЗАТ «Лютіж - 39% внеску до статутного фонду, ОСОБА_1 - 20% внеску до статутного фонду, ОСОБА_2 - 21% внеску до статутного фонду та ОСОБА_3 - 20 % внеску до статутного фонду, шляхом об'єднання частини свого майна та підприємницької діяльності, вирішили заснувати Товариство з обмеженою відповідальністю «НЕПТУН» (код ЄДРПОУ 32647407, далі - ТОВ «НЕПТУН»).
У статті 4 вказаного Установчого договору визначено, що ЗАТ «Лютіж» вносить 249 379 грн, що становить 39% Статутного фонду, майном, а саме: брандвахта; гараж; склад-холодильник; реммайстерня; дамба (1985 р.); сейнер (1980 р); сейнер (1983 р); коптильний цех (незавершене будівництво); ГАЗ-53 86-92 КХС; причеп-рефрижератор; ГАЗ-53 32-91 КХУ; КАМАЗ 45-10 КХР; ЗІЛ-130 75-45 КХВ; снігоход «Буран» 2 шт; станок токарний; станок фрезерний; станок заточувальний; Т-16 трактор; котел отопл.; «Піонер» (1976 р).
Таким чином, прокурор вважає, що керівництво ТОВ «Нептун, достеменно знаючи, що спірне майно є імперативно обмеженим в цивільному обороті нерухомим майном, не підлягало відчуженню з державної власності з огляду на його функціональне призначення та місце розташування, не вибувало із власності держави у законний спосіб, з метою безоплатного формального заволодіння цим державним майном (за концепцією книжкового володіння нерухомістю), здійснило реєстрацію права приватної власності на спірну гідротехнічну споруду у складі об'єкта нерухомого майна з реєстраційним номером 164306532218, під назвою - єдиний комплекс будівель та споруд «Лиман», розташованого в межах земельної ділянки з кадастровим номером 3221882800:25:052:0001 в урочищі «Ровжі», 1 на території Жукинської (нині - Пірнівської) сільської ради Вишгородського району Київської області за відсутності для цього будь-яких правових підстав, у зв'язку з чим така державна реєстрація прав є незаконною та підлягає скасуванню в судовому порядку.
З огляду на вказане, прокурор стверджує, що така безпідставна державна реєстрація права приватної власності на спірну гідротехнічну споруду (дамбу) у складі об'єкта нерухомого майна створила формальні підстави для безпідставного використання відповідачем державного майна й, відповідно, обмежила право держави на вільне користування й розпоряджання власним нерухомим майном.
Відповідно до приписів ст. 176 Господарського процесуального кодексу України за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п'яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 174 цього Кодексу.
Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху, зважаючи на наступне.
Так, згідно з п. 5 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України, позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову;
Відповідно до ч.2 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Судом встановлено, що прокурор у позовній заяві зазначає, що на підставі рішення від 08.05.1985 № 4 у мілководній зоні Київського водосховища біля села Ровжі Вишгородського району Київської області згідно з затвердженою проектною документацією, у 1985 році розпочато будівництво лиману, яке планували завершити до 1988 року. Ключовим етапом робіт стало зведення гідротехнічної споруди - захисної дамби.
Однак, дослідивши матеріали позовної заяви судом встановлено, що прокурор не долучив до позовної заяви копію рішення від 08.05.1985 № 4 та не зазначив хто саме приймав таке рішення.
Крім того, прокурор посилається на те, що розпорядженням Ради Міністрів УРСР від 24.11.1987 № 620-р риболовецькому колгоспу імені Чапаєва в постійне користування надано 528,0 га земель під будівництво лиманного рибного господарства, з яких 34,0 га за рахунок земель Вище-Дубечанського лісгоспзагу Мінлісгоспу УРСР (ліси І групи) та 494,0 га державних земель запасу. Межі ділянок були винесені в натурі, про що колгоспу видано відповідні акти відведення в натуру, в одному з яких вказано площу виділених державних земель запасу у розмірі 465,7 га за рахунок мілководдя Київського водосховища Вишгородського району Київської області, тобто під водою.
Одночасно, судом встановлено, що прокурор не долучив до позовної заяви копію розпорядженням Ради Міністрів УРСР від 24.11.1987 № 620-р та не долучив копії відповідних актів відведення в натуру.
Крім того, відповідно до пункту 5 частини третьої статті 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Відповідно до частини другої статті 164 Господарського процесуального кодексу України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством (частина друга, четверта статті 91 Господарського процесуального кодексу України).
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 73 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно зі статтею 10 Конституції України державною мовою в Україні є українська мова.
Частинами першою, другою статті 12 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» передбачено, що судочинство і діловодство в судах України проводяться державною мовою. Суди забезпечують рівність прав громадян у судовому процесі за мовною ознакою.
Суди використовують державну мову в процесі судочинства та гарантують право громадян на використання ними в судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють (частина третя статті 12 Закону України «Про судоустрій та статус суддів»).
Відповідно до частини першої статті 10 Господарського процесуального кодексу України, господарське судочинство в судах здійснюється державною мовою.
Частиною першою статті 1 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», що набрав чинності 16.07.2019, встановлено, що єдиною державною (офіційною) мовою в Україні є українська мова.
Частинами першою, шостою статті 13 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» визначено, що мовою нормативно-правових актів і актів індивідуальної дії, діловодства і документообігу органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування є державна мова. Органи державної влади, органи влади Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації державної і комунальної форм власності беруть до розгляду документи, складені державною мовою, крім випадків, визначених законом.
Згідно із положеннями статті 14 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» у судах України судочинство провадиться, а діловодство здійснюється державною мовою.
У судовому процесі може застосовуватися інша мова, ніж державна, у порядку, визначеному процесуальними кодексами України та Законом України «Про судоустрій і статус суддів».
Суди ухвалюють рішення та оприлюднюють їх державною мовою у порядку, встановленому законом. Текст судового рішення складається з урахуванням стандартів державної мови.
Згідно зі статтею 79 Закону України «Про нотаріат», нотаріус засвідчує вірність перекладу документа з однієї мови на іншу, якщо він знає відповідні мови. Якщо нотаріус не знає відповідних мов, переклад документа може бути зроблено перекладачем, справжність підпису якого засвідчує нотаріус.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви, прокурор долучив докази, які викладені іноземною (російською) мовою.
Враховуючи вищевказані положення законодавства, у випадку подання до суду документів, зміст яких викладено іноземною мовою, останні повинні мати засвідчений нотаріальний переклад таких документів.
Крім того, Рада суддів України у рішенні №26 від 05.08.2022 закликала учасників судового процесу при подачі значного обсягу документів до суду в електронній формі (понад 30 аркушів) додатково подавати їх суду в паперовій формі. Оскільки прокурор подав заяву з додатками у кількості більш ніж 30 аркушів, суд вважає за можливе запропонувати останньому подати до суду додатки до заяви у паперовій формі.
Суд, дослідивши матеріали позовної заяви, встановив, що до позовної заяви долучено 159 додатків, загальною кількістю аркушів - 809.
З огляду на рішення Ради суддів України № 26 від 05.08.2022 та на об'єм матеріалів справи суд вважає за потрібне запропонувати Заступнику керівника Київської обласної прокуратури подати до суду додатки до позовної заяви у паперовій формі.
За таких обставин, позовна заява Заступника керівника Київської обласної прокуратури підлягає залишенню без руху.
Суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Враховуючи викладене та керуючись ст. 174, ч. 2 ст. 232, ст.ст. 233, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позовну заяву Заступника керівника Київської обласної прокуратури залишити без руху.
2. Встановити Заступнику керівника Київської обласної прокуратури строк на усунення недоліків позовної заяви - не пізніше 10 днів з дня вручення зазначеної ухвали.
3. Встановити Заступнику керівника Київської обласної прокуратури спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду:
- копії рішення від 08.05.1985 № 4; докази направлення відповідачу;
- копії розпорядженням Ради Міністрів УРСР від 24.11.1987 № 620-р та копії відповідних актів відведення в натуру; докази направлення відповідачу;
- нотаріально засвідчені копії додатків до позовної заяви, які викладені іноземною мовою, з офіційним перекладом на українську мову.
4. Запропонувати Заступнику керівника Київської обласної прокуратури подати до суду додатки до позовної заяви у паперовій формі.
5. Відповідно до ч. 2 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання. Дана ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Л.В. Сокуренко