вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
про визнання / відхилення вимог кредитора
"30" березня 2026 р. Справа № 911/3212/25
Господарський суд Київської області у складі судді Гребенюк Т.Д., за участю секретаря судового засідання Шульги Т.С., розглянувши матеріали за заявою Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» з грошовими вимогами до боржника (вх.№ 8070 від 26.11.2025 року)
у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1
За участі: не з'явились
У провадженні Господарського суду Київської області перебуває справа про неплатоспроможність ОСОБА_1 (далі - боржник) на стадії реструктуризації боргів.
Ухвалою Суду від "12" листопада 2025, зокрема, відкрито провадження у справі № 911/3212/25 введено процедуру реструктуризації боргів боржника та призначено керуючого реструктуризацією боржника арбітражного керуючого Мотальову-Кравец Валерію Юріївну (далі - арбітражний керуючий, керуючий реструктуризацією).
Офіційне оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 здійснено "12" листопада 2025.
Акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" (далі - Кредитор) звернулось до суду з заявою з грошовими вимогами до боржника.
Ухвалою суду від 08.12.2025 вказану заяву призначено до розгляду у судовому засіданні.
12.01.2025 до Суду від арбітражного керуючого надійшло повідомлення про розгляд грошових вимог.
У судовому засіданні учасники у справі про банкрутство участь не взяли.
Секретар судового засідання доповів суду, що учасники процесу, які не з'явились у судове засідання були належним чином повідомленні про дату, час і місце в порядку, передбаченому ГПК України.
За змістом ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
За наведених обставин, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у судовому засіданні за відсутності представників учасників справи, запобігаючи при цьому безпідставному затягуванню розгляду справи.
Заява з грошовими вимогами кредитора до боржника обґрунтована неналежним виконанням боржником п'яти договорів кредиту у частині своєчасного повернення позики, у зв'язку з чим, кредитор просить суд визнати грошові вимоги у загальному розмірі 6 649 690,69 грн.
Арбітражний керуючий визнав грошові вимоги кредитора до боржника частково у сумі 377 779,82 грн.
Розглянувши матеріали справи, Суд зазначає наступне.
1.) За кредитним договором № SAMDNS0000015624975 від 03.09.2007 /т.1А ас.161-163/.
Між сторонами укладено Кредитний договір № SAMDNS0000015624975 від 03.09.2007, відповідно до умов якого боржнику було надано доступ до кредитної лінії по карті НОМЕР_1 з сумою кредитного ліміту 1000,00 грн. з базовою відсотковою ставкою 22.8% з розрахунку днів у році. Розмір комісії за кредитне обслуговування - 1% від суми заборгованості. Строк дії кредитного ліміту співпадає строку дії карти. Порядок погашення заборгованості: щомісячними платежами в розмірі від суми заборгованості. Погашення заборгованості по кредитному ліміту може здійснюватись як шляхом внесення коштів на карту клієнтом, так і шляхом списання банком коштів з дебетової карти.
На виконання умов договору банк надав боржнику доступ до кредитної карти НОМЕР_1 , що підтверджується довідкою АТ КБ «ПриватБанк» №0000004960748487 від 21.11.2025 року /т.1А ас.166/.
Банк надав кошти у позику, що підтверджується випискою по кредитній карті НОМЕР_1 за період з 03.09.2007 року по 06.12.2023 року /т.1А ас. 167-171/.
Згідно розрахунку заборгованості, який викладено кредитором у заяві з грошовими вимогами, станом на 11.11.2025 боржник має заборгованість у сумі 1593, 05 гривень, яка складається з наступного:
683,01 грн. - заборгованість за кредитом;
568,54 - заборгованість по процентам за користування кредитом;
341,5 - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором;
Арбітражний керуючий визнає повністю грошові вимоги за кредитним договором № SAMDNS0000015624975 вiд 03.09.2007 року.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, які виникли сторонами, Суд керується таким.
Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно з частинами першою, третьою статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій же сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій же кількості, такого ж роду та такої ж якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця.
Відповідно до статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно з ст.1 КУзПБ, грошове зобов'язання (борг) - зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України.
За змістом ст. 133 КУзПБ вимоги кредиторів, включені до реєстру вимог кредиторів, задовольняються у такій черговості:
у другу чергу задовольняються вимоги щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) та проводяться розрахунки з іншими кредиторами;
у третю чергу сплачуються неустойки (штраф, пеня), внесені до реєстру вимог кредиторів.
Враховуючи вищезазначене, а також те що станом на дату постановлення ухвали обов'язок по поверненню кредитних коштів у заявленому розмірі настав, заборгованість позичальника по тілу кредиту, по процентам та по пені перед позикодавцем належним чином доведена, документально підтверджена та клієнтом не спростована, а тому вимоги кредитора є правомірними та такими, що підлягають визнанню у сумі 1593,05 грн, з яких:
- 1251,55 грн (683,01 грн + 568,54 грн), до другої черги задоволення вимог кредиторів;
- 341,50 грн, до третьої черги задоволення вимог кредиторів.
2. За кредитним договором № 152КМ_В від 02.10.2007 /т.1А ас.8-11/.
Між сторонами укладено Кредитний договір № 152КМ_В від 02.10.2007 на наступних умовах.
1.2. Сума кредиту 25300 доларів США.
1.3. Термін повернення кредиту, відсотків і винагороди відповідно до графіку погашення кредиту, відсотків і винагороди, який наведений в додатку №1 до даного Договору, але не пізніше 23.09.2011 року.
4.1. За користування кредитом у період з дати списання коштів з позичкового рахунку до дати погашення кредиту, згідно п.п. 1.3., 2.2.3., 2.3.2., 2.3.3., 2.3.6., 2.3.9., 2.4.1. 4.11. цього Договору, а також графіку погашення кредиту, який наведений в додатку №1 до даного Договору, позичальник сплачу відсотки у сумі 15% річних.
4.6. позичальник сплачує банку винагороду за ведення кредитної справи 2,5% від суми кредиту.
6.1. При порушенні позичальником будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених графіком погашення кредиту, відсотків і винагороди (додаток 1 до даного договору), а також п.п. 2.2.2., 2.3.1., 2.4.1., 4.1., 4.2., 4.3., 4.4. цього договору, строків повернення кредиту, передбачених графіком погашення кредиту, відсотків і винагороди (Додаток 1 до даного договору), а також п.п. 1.3., 2.2.3., 2.3.3. даного договору, винагороди передбачені п.п. 4.3., 4.5. позичальник сплачує банку за кожний випадок порушення пеню у розмірі 0,2% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діє в період за який сплачується пеня. Сплата пені здійснюється в гривні. У випадку, якщо кредит видається в іноземній валюті, пеня сплачується в гривневому еквіваленті за курсом НБУ на дату нарахування.
Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 10.10.2012 у справі №2/0417/7061/2012 /т.1А ас.12/ ухвалено стягнути на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № 152КМ_В від 02.10.2007 року у розмірі 74897,92 дол. США, що в еквіваленті за курсом НБУ станом від 04.09.2012 року складає 598662,82 грн. ; заборгованість у розмірі 10 000,00 грн та 3219 грн. судових витрат.
У вказаному Рішенні встановлено, що у зв'язку з неналежним виконанням боржником умов договору № 152КМ_В від 02.10.2007 року заборгованість за нею станом на 04.09.2012 р. склала 76 149,48 дол. США., в тому числі:
- 24 149,43 дол. США - заборгованість за кредитом;
- 27 038,65 дол. США - заборгованість по процентам за користування кредитом;
- 1 447,70 дол. США - заборгованість по комісії за користуванням кредитом;
- 19 857,75 дол. США - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором;
- 31,28 дол. США - штраф (фіксована частина);
- 3 624,68 дол. США - штраф (процентна складова).
В матеріалах справи наявна інформація з АСВП по виконанню вказаного Рішення, зокрема, такого змісту.
25.01.2013 відкрито виконавче провадження №36390730.
14.11.2024 винесено постанову про повернення виконавчого документу (п.2 ч.1 ст. 37).
12.03.2025 відкрито виконавче провадження № 77498518.
07.11.2025 знято арешт з майна на підставі: «Майно боржника, а саме:
7/8 частини земельної ділянки, площею 0,4553 га, кадастровий номер 3220287300:24:056:0080, місце розташування: Київська область, Бориспільський (Баришівський) район, Семенівська сільська рада д.№2830,
7/8 частини земельної ділянки, площею 2,2027 га, кадастровий номер 3220287300:24:065:0034, місце розташування: Київська область, Бориспільський (Баришівський) район, Семенівська сільська рада д.№0926,
7/8 частини земельної ділянки, площею 0,3070 га, кадастровий номер 3220287300:24:067:0034, місце розташування: Київська область, Бориспільський (Баришівський) район, Семенівська сільська рада д.№1830
реалізовано на земельних торгах 18.07.2025. Арешт з такого майна підлягає зняттю.».
Арбітражний керуючий та кредитор зазначають, що в межах виконавчого провадження було звернуто стягнення на майно боржника та частково задоволено вимоги кредитора до боржника на підставі:
- Договору купівлі-продажу частки на земельну ділянку у сумі 26 146,50 грн;
- Договору купівлі-продажу частки на земельну ділянку у сумі 38 089,50 грн;
- Договору купівлі-продажу частки на земельну ділянку у сумі 169 866,00 грн.
Згідно розрахунку заборгованості станом на 11.11.2025 /т.1А ас.13-14/, наданого кредитором, боржник має заборгованість у сумі 59 356, 71 доларів США та 13 219, 00 грн., з урахуванням часткових оплат з боку боржника, яка складається з наступного:
- 17 897,07 дол.США - заборгованість за кредитом;
- 27 038,65 дол.США - заборгованість по процентам за користування кредитом;
- 34,51 дол.США - заборгованість по комісії за користуванням кредитом;
- 14 386,48 дол.США - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором
- 10 000, 00 грн. - заборгованість, стягнута рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 10.10.2012 року (справа № 2/0417/7061/2012)
- 3 219, 00 грн. - судові витрати, стягнуті рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 10.10.2012 року (справа № 2/0417/7061/2012).
У вказаному розрахунку заборгованості містяться відомості про часткові оплати з боку божника - дата останнього платежу 23.09.2025 року (як зазначає кредитор).
Як свідчить наданий кредитором розрахунок грошових вимог, розмірі грошових вимог враховує часткове погашення заборгованості за рахунок майна в межах виконавчого провадження. Так, різниця між сумою тіла кредиту за рішенням суду та тілом кредиту в заяві з грошовими вимогами кредитора до боржника складає 6252,36 дол.США (24 149,43 дол.США - 17 897,07 дол.США), а по комісії - 1413,19 дол.США (1447,70 дол.США - 34,51 дол.США), загалом на суму 7665,55 дол. США.
В той же час, як свідчать матеріали справи. за рахунок реалізації майна в межах виконавчого провадження було погашено заборгованість у сумі 234 102,00 грн (26 146,50 грн + 38 089,50 грн + 169 866,00 грн)
Арбітражний керуючий, частково заперечуючи проти грошових вимог кредитора до боржника по цьому договору, вказує, що після Рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 10.10.2012 року (справа № 2/0417/7061/2012), було відкрито виконавче провадження № 77498518. По виконавчому провадженню було задоволено вимоги кредитоа на суму 234 102,00 грн.
Відтак, за висновком керуючої реструктуризацією, враховуючи розмір погашення, сума боргу визнається в розмірі 377 779,82 грн.: 598 662,82 грн. + 13 219,00 грн. = 611 881,82 грн. - 234 102,00 грн = 377 779,82 грн.
Кредитор заперечує проти доводів керуючої реструктуризацією та вказує, що кредитором заявлено грошові вимоги за договором № 152КМ_В від 02.10.2007 року станом на 26.11.2025 в сумі 59 356, 71 доларів США, що по курсу НБУ станом на день подання даної заяви (42,4015 грн /дол. США) становить 2 516 813, 54 грн., та 13 219, 00 грн, а отже, такі вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Банк також звертає увагу, що порядок визнання грошових вимог до боржника у справах про банкрутство регулюється Кодексом України з процедур банкрутства та ГПК України, є особливою процедурою в юрисдикції господарських судів, відтак, та обставина, що у рішенні Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 10.10.2012 у справі №2/0417/7061/2012 зазначено суму боргу за кредитним договором лише в національній валюті не спростовує тієї обставини, що якщо зобов'язання боржника визначені в іноземній валюті, то склад і розмір грошових вимог кредиторів визначаються в національній валюті за курсом, встановленим Національним банком України на дату подання кредитором заяви з грошовими вимогами до боржника.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, які виникли сторонами, Суд керується таким.
Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно з частинами першою, третьою статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій же сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій же кількості, такого ж роду та такої ж якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця.
Відповідно до статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно з ст.1 КУзПБ, грошове зобов'язання (борг) - зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України.
Згідно зі статтею 99 Конституції України грошовою одиницею України є гривня.
Відповідно до вимог статті 192 ЦК України гривня є законним платіжним засобом на території України. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.
За змістом статті 524 ЦК України грошовим визнається зобов'язання, виражене у грошовій одиниці України - гривні, проте в договорі сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.
Загальні положення виконання грошового зобов'язання закріплені у статті 533 ЦК України, зокрема: грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях; якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом; використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.
У частині третій статті 533 ЦК України закріплено, що використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.
У ч. 2 ст. 45 КУзПБ, зокрема, визначено, що склад і розмір грошових вимог кредиторів визначаються в національній валюті України. Якщо зобов'язання боржника визначені в іноземній валюті, то склад і розмір грошових вимог кредиторів визначаються в національній валюті за курсом, встановленим Національним банком України на дату подання кредитором заяви з грошовими вимогами до боржника.
Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Так, враховуючи наведені вище обставини та положення законодавства України, грошові вимоги кредитора до боржника за кредитним договором № 152КМ_В від 02.10.2007, визнаються судом повністю у сумі 59 356, 71 доларів США та 13 219, 00 грн.
Щодо заперечень керуючого реструктуризацією, Суд зазначає, що порядок визнання грошових вимог до боржника у справах про банкрутство регулюється Кодексом України з процедур банкрутства та ГПК України, є особливою процедурою в юрисдикції господарських судів. Відтак, обставина того, що у Рішенні Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 10.10.2012 у справі №2/0417/7061/2012 зазначено суму боргу за кредитним договором лише в національній валюті не спростовує тієї обставини, що якщо зобов'язання боржника визначені в іноземній валюті, то склад і розмір грошових вимог кредиторів визначаються в національній валюті за курсом, встановленим Національним банком України на дату подання кредитором заяви з грошовими вимогами до боржника (аналогічна за змістом позиція міститься у Постанові КГС ВС у справі № 918/847/22 від 30.08.2023).
Як встановлено судом вище, кредитором в розрахунку заборгованості враховано здійснене погашення в межах виконавчого провадження, в той час як арбітражним керуючим не надано контррозрахунку грошових вимог кредитора до боржника з урахуванням валюти Договору - долара США, наведеної позиції Верховного Суду і здійсненого погашення у гривнях.
Тому, виходячи з таких міркувань та положень ЦК України та КУзПБ, Суд відхиляє заперечення керуючого реструктуризацією, як такі що грунтуються на довільному тлумаченні положень законодавства.
За змістом ст. 133 КУзПБ вимоги кредиторів, включені до реєстру вимог кредиторів, задовольняються у такій черговості:
у другу чергу задовольняються вимоги щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) та проводяться розрахунки з іншими кредиторами;
у третю чергу сплачуються неустойки (штраф, пеня), внесені до реєстру вимог кредиторів.
Враховуючи вищезазначене, положення ст.ст. 525, 526, 530, 610, 611, 626 та 628 ЦК України, а також те що станом на дату постановлення ухвали обов'язок по поверненню кредитних коштів у заявленому розмірі настав, заборгованість позичальника перед позикодавцем належним чином доведена, документально підтверджена та клієнтом не спростована, вимоги кредитора є обґрунтованими та такими, що підлягають визнанню у сумі 59 356, 71 доларів США та 13 219, 00 грн., всього разом 2 530 032,54 грн, з яких:
- 44 970,23 дол. США, що еквівалентно 1 906 805,21 грн та 13 219,00 грн (всього разом 1 920 024,21 грн), до другої черги задоволення вимог кредиторів;
- 14 386,48 дол. США що еквівалентно 610 008,33 грн, до третьої черги задоволення вимог кредиторів.
3. За кредитним договором № 117КМ_В від 07.05.2007 /т.1А ас.15-19/.
Між сторонами укладено Кредитний договорів № 117КМ_В від 07.05.2007 на наступних умовах.
1.2. Сума кредиту: 43000 дол. США.
1.3. Термін повернення кредиту, відсотків і винагороди відповідно до графіка погашення кредиту, відсотків і винагороди (додаток № 1 до даного договору), але не пізніше 23 квітня 2010 року. Зазначений термін може бути змінений згідно з п.п. 2.3.3., 2.4.1. даного договору.
4.1. За користування кредитом у період з дати списання коштів з позичкового рахунка до дати погашення кредиту згідно з п.п. 1.3., 2.2.3., 2.3.2, 2.3.3., 2.3.6., 2.3.9., 2.4.1., 4.11. цього договору, а також графіку погашення кредиту, відсотків і винагороди, який наведений в додатку № 1 до даного договору, позичальник сплачує відсотки в розмірі 15% річних.
4.3. При порушенні Позичальником зобов'язань по погашенню кредиту передбачених 1.3., 2.2.3., 2.3.3., 2.4.1., 4.11 даного договору, позичальник сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі 32,00% річних від суми залишку непогашеної заборгованості.
4.6. позичальник сплачує банку винагороду за ведення кредитної справи 2% від суми кредиту.
6.1. При порушенні позичальником будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених графіком погашення кредиту, відсотків і винагороди (додаток 1 до даного договору), а також п.п. 2.2.2., 2.3.1., 2.4.1., 4.1., 4.2., 4.3., 4.4. цього договору, строків повернення кредиту, передбачених графіком погашення кредиту, відсотків і винагороди (Додаток 1 до даного договору), а також п.п. 1.3., 2.2.3., 2.3.3. даного договору, винагороди передбачені п.п. 4.3., 4.5. позичальник сплачує банку за кожний випадок порушення пеню у розмірі 0,2% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діє в період за який сплачується пеня. Сплата пені здійснюється в гривні. У випадку, якщо кредит видається в іноземній валюті, пеня сплачується в гривневому еквіваленті за курсом НБУ на дату нарахування.
6.8. Строк позовної давності по вимогам про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки, пені, штрафів, за даним Договором встановлюються Сторонами тривалістю 5 років.
Згідно Додатку №1 до Договору «Графіку погашення кредиту, відсотків і винагороди» дата першого платежу - 25.05.2007, наступні платежі кожного 25-го числа наступного місяця, останній платіж 23.04.2010. /т.1А ас.19/.
Між кредитором (заставодержатель) та боржником (заставодавець) укладено Договір застави рухомого майна від 07.05.2007, за яким заставою забезпечується виконання зобов'язань Заставодавця за кредитним договором від 07.05.2007 р. №117KM_B, укладеним між Банком та Заставодавцем, по, зокрема, повернення кредиту у сумі 43000,00 доларів США та Оплати процентів за користування кредитом.
Відповідно до виписки з 07.05.2007 по 19.11.2025 по рахунку №22034053106239 кредитор надав боржнику кредит у розмірі 43000,00 доларів США /т.1А ас.131/.
У розрахунку заборгованості, який надано кредитором, містяться відомості про часткові оплати з боку божника. Дата останнього платежу, як зазначає кредитор, - 31.03.2017 року у сумі 3125,67 USD / т.1А ас. 20-21/.
Як свідчить виписка за період з 07.05.2007 по 19.11.2025:
- 28.08.2007 боржником сплачено 1264,71 дол. США / т.1А ас. 130/;
- 18.04.2008 боржником сплачено 55,41 дол. США / т.1А ас. 130/;
- про операцію, в якій не вказано платника, від 21.02.2025 про перерахування коштів на погашення заборгованості від 31-03-2017 по Договору 117КМ_В від 07-05-2007, сз у сумі 3125,67 USD /т.1А ас. 132/.
За змістом виконавчого напису від 17.10.2008 року №1479 приватного нотаріуса КМНО Воробйової К.В. запропоновано звернути стягнення на предмет забезпечення за заборгованістю, яка виникла за кредитним договором Nє 117KM_В від 07 травня 2007 року за період з червня 2007 року по 15 липня 2008 року. Загальна сума заборгованості за виконавчим написом становить 35 209, 84 доларів США.
В матеріалах справи наявна інформація з АСВП про виконавче провадження №10188455 по виконавчому напису, зокрема, такого змісту.
Назва виконавчого документа, дата видачі та номер: виконавчий напис від 13.11.2008 №19.1.2.00-2179
Резолютивна частина виконавчого документа: Стягнення з Водяника Романа Олексійовича на користь ЗАТ "ПриватБанк" боргу у розмірі 35 209 доларів США 84 цента (еквівалентно 174 774,6 грн.) та 1 700 грн. на рахунок витрат.Загальна сума становить 176 474,6 грн.
14.11.2008 відкрито виконавче провадження № 10188455.
19.03.2020 прийнято Постанову про повернення виконавчого документу - Повернення ВД стягувачеві (п.2 ч.1 ст.37). Підстава: У боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього ЗУ «Про виконавче провадження» заходи щодо розшуку такого майна виявились безрезультатними /т.1А ас.29-30/. Стан виконавчого провадження: Завершено.
За змістом Протоколу № 240890 проведення електронних торгів від 06.03.2017 вказане вище майно було придбано переможцем торгів учасником №30 за 105 160,25 грн.
Згідно розрахунку заборгованості станом на 11.11.2025, який викладено у заяві з грошовими вимогами кредитора до боржника, боржник має заборгованість у сумі 56 371, 37 доларів США, яка складається з наступного:
- 30 965,95 Доллар США - заборгованість за кредитом;
- 2 544,43 Доллар США - заборгованість по процентам за користування кредитом , які нараховані за період з 08.05.2007 по 26.09.2008;
- 62,54 Доллар США - заборгованість по комісії за користуванням кредитом, яка нарахована за період з 30.05.2007 по 25.03.2010;
- 22 797,64 Доллар США - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, яка нарахована за період з 30.10.2007 по 13.03.2020;
- 0,81 Доллар США - Дод.витрати банку, пов'язані з викон.кред.дог.
Арбітражний керуючий просить застосувати до вимог кредитора по цьому договору строк позовної давності, про що зроблено відповідну заяву, адже остання оплата відбулась 29.05.2008 року, а тому позовна давність за такими вимогами, згідно позиції арбітражного керуючого, закінчилась 23.04.2015 року.
Кредитор вказує, що, як вбачається з розрахунків заборгованості за цим договором, відбулись часткові погашення заборгованості, - 31.03.2017, а тому, строк позовної давності було перервано.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, які виникли сторонами, Суд керується таким.
Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно з частинами першою, третьою статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій же сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій же кількості, такого ж роду та такої ж якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця.
Відповідно до статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Враховуючи вищезазначене, а також те, що станом на дату постановлення ухвали обов'язок по поверненню кредитних коштів у заявленому розмірі настав, заборгованість позичальника перед позикодавцем належним чином доведена, документально підтверджена та клієнтом не спростована, а тому вимоги кредитора є обґрунтованими та такими, що підлягають визнанню.
Як зазначено судом вище, арбітражним керуючим зроблено заяву про застосування наслідків пропуску позовної давності.
Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу /ст. 256 ЦК України/.
Позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі /ч. 1 ст. 259 ЦК України/.
Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. /ч.1, ч.5 ст. 261 ЦК України/.
Перебіг позовної давності зупиняється у разі зупинення дії закону або іншого нормативно-правового акта, який регулює відповідні відносини /п.3 ч.1 ст. 263 ЦК України/.
Перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується /ч.1, ч.3 ст. 264 ЦК України/.
Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. /ч.5 ст. 267 ЦК України/.
Згідно з приписами частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушеного права особи. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропуску (постанова КГС ВС від 30.04.2020 у справі № 19/49-10).
Судова палата для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 09.09.2021 у справі №916/4644/15 дійшла висновку про те, що для цілей застосування частин третьої, четвертої статті 267 ЦК України під час розгляду грошових вимог кредитора в процедурі розпорядження майном боржника стороною, яка може зробити заяву про застосування позовної давності, слід розуміти інших кредиторів, боржника та розпорядника майна боржника (аналогічна за змістом позиція викладено у Постанові КГС ВС від 30.11.2021 № 904/709/20).
Суд зазначає, що початок перебігу позовної давності за позовами про стягнення заборгованості у зв'язку з невиконанням зобов'язань у договірних правовідносинах з визначеним строком виконання починається зі спливом цього строку. Цивільне право кредитора є порушеним з моменту невиконання зобов'язання. Вчинення нотаріусом виконавчого напису не впливає на перебіг позовної давності, а саме, не перериває та не зупиняє її перебіг. Аналогічна за змістом позиція викладена у Постанові ОП ВС у справі № 554/9126/20 від 13.03.2023.
З урахуванням наведеного, перебіг позовної давності за вимогами про стягнення заборгованості починається від дня, коли у кредитора (позикодавця) виникло право на звернення до суду, незалежно від того, чи звертався він після цього до нотаріуса за захистом своїх цивільних прав. Схожа за змістом позиція викладена у Постанові ОП КЦС у справі №357/5125/16-ц від 09.12.2019.
Як встановлено Судом вище, сторони у п. 6.8. Договору погодили, що строк позовної давності по вимогам про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки, пені, штрафів, за даним Договором встановлюються Сторонами тривалістю 5 років.
Сторонами у Додатку №1 до Договору «Графіку погашення кредиту, відсотків і винагороди» дата першого платежу - 25.05.2007, наступні платежі кожного 25-го числа наступного місяця, останній платіж 23.04.2010.
Як свідчить банківська виписка, боржником останній платіж по Договору здійснено 18.04.2008 у розмірі 55,41 дол. США.
Кредитором не надано доказів здійснення боржником оплат в рахунок погашення заборгованості за цим договором в більш пізні дати, зокрема, 31.03.2017 року, як про це зазначав кредитор. Так у наданій кредитором виаписці відсутні відомості про здійснені оплати з боку боржника після 18.04.2008, зокрема про здійснену оплату від 31.03.2017.
Кредитором також не наведено обставин та не надано доказів, які б свідчили про наявність інших підстав для переривання строку позовної давності. Вчинення виконавчого напису не перериває строку позовної давності.
Таким чином, кредитором не доведено обставин переривання строку позовної давності.
Отже, Суд доходить до висновку, що строк позовної давності до грошових вимог за Договором розпочав свій перебіг за дати останнього платежу за цим Договором - 23.04.2010 та сплив 23.04.2015. Крім цього, кредитор не заявив суду клопотання про поновлення пропущеного строку позовної давності.
Враховуючи подану керуючим реструктуризацією заяву про застосування строку позовної давності до грошових вимог кредитора за Договором № 117КМ_В від 07.05.2007, сплив строку позовної давності за вказаними вимогами Суд відхиляє повністю грошові вимоги кредитора до боржника за Договором № 117КМ_В від 07.05.2007 у сумі 56 371, 37 доларів США.
4. За кредитним договором № 060КМ_В від 05.09.2006 /т.1А ас.133-135/.
Між сторонами укладено Кредитний договір № 060КМ_В від 05.09.2006 на наступних умовах.
1.1. Банк за наявності вільних грошових коштів зобов'язується надати позичальнику мікрокредит у розмірі 35000,00 дол. США, на підставі попередньої вимоги згідно п. 2.1.2. договору в обмін на зобов'язання та винагороди, штрафу і пені в обумовлені даним договором терміни.
1.3. Термін повного погашення кредиту 23 серпня 2009 року.
2.1.3. Банк зобов'язується надати кредит шляхом видачі з каси банку грошових коштів у вигляді готівки, в межах суми, обумовленої п. 1.1. цього договору, а також за умови виконання позичальником зобов'язань, передбачених п. 2.2.7. цього договору.
3.1. За користування кредитом в період з дати надання коштів з позичкового рахунку до дати погашення кредиту п.п. 2.4.1., 3.3., 3.4. даного договору позичальник сплачує відсотки в розмірі 16.00 % річних.
4.1. При порушення позичальником будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених п.п. 2.2.2., 3.1., 3.2., 3.3. цього договору, строків повернення кредиту, передбачених п.п. 1.3., 2.2.3., 2.3.1., 2.2.8., 3.3. цього договору, винагороди та комісії передбачених п.п. 3.5., 3.7. цього договору, банк має право нарахувати, а позичальник зобов'язаний сплатити банку пеню в розмірі 0.2% від суми непогашеного платежу за кожний день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діє в період за який сплачується пеня.
4.7. Строк позовної давності по вимогам про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки, пені, штрафів, за даним Договором встановлюються Сторонами тривалістю 5 років.
Згідно Додатку №1 до Договору «Графіку погашення кредиту, відсотків і винагороди» дата першого платежу - 25.11.2006, наступні платежі кожного 25-го числа наступного місяця, останній платіж 23.08.2009 /т.1А ас.136/.
Між боржником (заставодавець) та кредитором (заставодержатель) укладено Договір застави рухомого майна від 06.09.2006, відповідно до п.2 якого за цим договором іпотекою забезпечується виконання зобов'язань, що випливають з кредитного договору №060КМ В від 05.09.2006 року з, зокрема, повернення кредиту у сумі 35000,00,00 доларів США згідно з Графіком погашення кредиту, приведеного в Додатку № 1 до Кредитного договору у термін до 25 серпня 2009 року та сплати процентів за користування кредитом.
Відповідно до виписки з 05.09.2006 по 19.11.2025 по рахунку №22037053103637 кредитор надав боржнику кредит у розмірі 35000,00 доларів США /т.1А ас.159/.
У розрахунку заборгованості, який надано кредитором, містяться відомості про часткові оплати з боку божника. Дата останнього платежу, як зазначено кредитором, 05.07.2024 року у сумі 582,55 USD /т.1А ас. 137-138/.
Як свідчить виписка по рахунку, останній платіж зі сторони боржника по Договору №060КМ_В від 05.09.2006 здійснено 15.05.2008 у розмірі 2729,00 USD /т.1А ас.158/.
У вказаній виписці за період з 05.09.2006 по 19.11.2025 міститься, зокрема, наступна інформація:
- про операцію від 05.07.2024 про повернення зайво нарахованих відсотків по Договору №060КМ_В від 05.09.2006 згідно рішення суду у розмірі 582,55 USD /т.1А ас.139/.
- про операцію від 01.09.2025 про погашення заборгованості за кред. Договором 060КМ_В від 05.09.2006 у розмірі 5150,50 USD, яке у подальшому було повернено 23.09.2025 /т.1А ас.139/.
За змістом виконавчого напису від 08.10.2008 року №5035 приватний нотаріус КМНО Щербак Т.В. пропонувала звернути стягнення на предмет забезпечення. Прострочена заборгованість виникла за кредитним договором No 060КМ_В від 05.09.2006 року за період з жовтня 2006 року по 15.07.2008 року. Загальна сума заборгованості: еквівалентна 17410,65 доларів США. Виконавчий напис зареєстровано в реєстрі за №5035. /т.1Б ас.8/
Державним виконавцем щодо вказаного виконавчого напису 03.12.2010 відкрито ВП №23730010, що підтверджується постановою від 03.12.2010 /т.1 ас.73/.
В матеріалах справи наявна інформація з АСВП по виконанню виконавчому напису, зокрема, такого змісту.
03.12.2010 відкрито виконавче провадження №23730010.
05.12.2018 відбулось зняття арешту з майна на підставі «згідно протоколу про проведенні електронні торги від 07.06.2017 № 240860 ДП "Сетам" було реалізовано рухоме майно: сідлового автопоїзду в складі вантажного автомобіля (сідловий тягач-Е) Mercedes-Benz 950.04 1997 р.в., ДНЗ: НОМЕР_2 , номер кузову: НОМЕР_3 та напівпричепа-платформи-Е Kassbohrer APT-1HB, 1998 р.в., ДНЗ: НОМЕР_4 , номер кузову: НОМЕР_5 ».
За змістом Протоколу № 240773 проведення електронних торгів від 06.03.2017 вказане вище майно було придбано переможцем торгів учасником №15 за 78 660.00 грн.
Згідно розрахунку заборгованості станом на 11.11.2025 / т.1А ас.137-138/, боржник має заборгованість у сумі 31 540, 25 доларів США, яка складається з наступного:
- 13 911,54 Доллар США - заборгованість за кредитом;
- 17 500, 00 Доллар США - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, яка нарахована за період з29.03.2007 по 13.03.2020;
- 128,71 Доллар США - Дод.витрати банку, пов'язані з викон.кред.дог.
Арбітражний керуючий просить застосувати до вимог кредитора по цьому договору строк позовної давності, про що зроблено відповідну заяву, адже остання оплата, за твердженням керуючого реструктуризацією, відбулась 15.05.2008 року, а тому позовна давність за такими вимогами, згідно позиції арбітражного керуючого, закінчилась 23.08.2014 року по спливу п'яти років з дати останнього платежу, який передбачений договором.
Кредитор вказує, що, як вбачається з розрахунків заборгованості за цим договором, відбулись часткові погашення заборгованості, - 31.03.2017 та 05.07.2024, а тому, строк позовної давності було перервано /т.1Б ас.4/.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, які виникли сторонами, Суд керується таким.
Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно з частинами першою, третьою статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій же сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій же кількості, такого ж роду та такої ж якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця.
Відповідно до статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Враховуючи вищезазначене, а також те що станом на дату постановлення ухвали обов'язок по поверненню кредитних коштів у заявленому розмірі настав, заборгованість позичальника перед позикодавцем належним чином доведена, документально підтверджена та клієнтом не спростована, а тому вимоги кредитора є обґрунтованими та такими, що підлягають визнанню.
Як зазначено судом вище, арбітражним керуючим зроблено заяву про застосування наслідків пропуску позовної давності.
Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу /ст. 256 ЦК України/.
Позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі /ч. 1 ст. 259 ЦК України/.
Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. /ч.1, ч.5 ст. 261 ЦК України/.
Перебіг позовної давності зупиняється у разі зупинення дії закону або іншого нормативно-правового акта, який регулює відповідні відносини /п.3 ч.1 ст. 263 ЦК України/.
Перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується /ч.1, ч.3 ст. 264 ЦК України/.
Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. /ч.5 ст. 267 ЦК України/.
Згідно з приписами частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушеного права особи. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропуску (постанова КГС ВС від 30.04.2020 у справі № 19/49-10).
Судова палата для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 09.09.2021 у справі №916/4644/15 дійшла висновку про те, що для цілей застосування частин третьої, четвертої статті 267 ЦК України під час розгляду грошових вимог кредитора в процедурі розпорядження майном боржника стороною, яка може зробити заяву про застосування позовної давності, слід розуміти інших кредиторів, боржника та розпорядника майна боржника (Аналогічна за змістом позиція викладена у Постанові КГС ВС від 30.11.2021 № 904/709/20).
Суд зазначає, що початок перебігу позовної давності за позовами про стягнення заборгованості у зв'язку з невиконанням зобов'язань у договірних правовідносинах з визначеним строком виконання починається зі спливом цього строку. Цивільне право кредитора є порушеним з моменту невиконання зобов'язання. Вчинення нотаріусом виконавчого напису не впливає на перебіг позовної давності, а саме, не перериває та не зупиняє її перебіг.Аналогічна за змістом позиція викладена у Постанові ОП ВС у справі № 554/9126/20 від 13.03.2023.
З урахуванням наведеного, перебіг позовної давності за вимогами про стягнення заборгованості починається від дня, коли у кредитора (позикодавця) виникло право на відповідний позов, незалежно від того, чи звертався він після цього до нотаріуса за захистом своїх цивільних прав. Схожа за змістом позиція викладена у Постанові ОП КЦС у справі № 357/5125/16-ц від 09.12.2019.
Як встановлено Судом вище, сторони у п. 6.8. Договору погодили, що строк позовної давності по вимогам про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки, пені, штрафів, за даним Договором встановлюються Сторонами тривалістю 5 років.
Сторонами у Додатку №1 до Договору «Графіку погашення кредиту, відсотків і винагороди» дата першого платежу - 25.11.2006, наступні платежі кожного 25-го числа наступного місяця, останній платіж 23.08.2009.
Як свідчить банківська виписка, боржником останній платіж по Договору №060KM_B від 05.09.2006 здійснено 15.05.2008 у розмірі 2729,00 дол. США.
Кредитором не надано доказів здійснення боржником оплат в рахунок погашення заборгованості за цим договором в більш пізні дати, зокрема, 31.03.2017 року та 05.07.2024, як про це зазначав кредитор. Так, у наданій кредитором виписці відсутні відомості про здійснені оплати з боку боржника після 15.05.2008, зокрема про здійснені оплати від 31.03.2017 та 05.07.2024.
Кредитором також не наведено обставин та не надано доказів, які б свідчили про наявність інших підстав для переривання строку позовної давності. Вчинення виконавчого напису не перериває строку позовної давності.
Таким чином, кредитором не доведено обставин переривання строку позовної давності.
Отже, Суд доходить до висновку, що строк позовної давності до грошових вимог за Договором розпочав свій перебіг за дати останнього платежу за цим Договором - 23.08.2009 та сплив 23.08.2014. Крім цього, кредитор не заявляв суду клопотання про поновлення пропущеного строку позовної давності.
Враховуючи подану керуючим реструктуризацією заяву про застосування строку позовної давності до грошових вимог кредитора за Договором № 060KM_B від 05.09.2006 та сплив строку позовної давності за вказаними вимогами, Суд відхиляє повністю грошові вимоги кредитора до боржника за Договором № 060KM_B від 05.09.2006 у сумі 31540,25 доларів США.
5. За кредитним договором № 146КМ_В від 21.09.2007 /т.1А ас.175-176/.
Між ОСОБА_2 та кредитором укладено Кредитний договорів №146КМ_В від 21.09.2007 на наступних умовах.
1.2. Сума кредиту: 92000,00 грн.
1.3. Передбачено, що термін повернення кредиту, відсотків і винагороди відповідно до графіка погашення кредиту, відсотків і винагороди (додаток № 1 до даного договору), але не пізніше « 24» серпня 2012 року. Зазначений термін може бути змінений згідно п.п. 2.3.3., 2.4.1. даного договору.
Розділом 3 передбачено, що виконання зобов'язань позичальника за даним договором забезпечується: договором застави автотранспорту, заставодавець ( ОСОБА_2 ); договір поручительства фізичної особи, Поручитель ( ОСОБА_1 ); договором страхування автотранспорту.
п. 4.1. За користування кредитом у період з дати списання коштів з позичкового рахунка до дати погашення кредиту згідно з п.п. 1.3., 2.2.3., 2.3.2., 2.3.3., 2.3.6., 2.3.9., 2.4.1., 4.11. цього договору, а також графіку погашення кредиту, відсотків і винагороди, який наведений в додатку № 1 до даного договору, позичальник сплачує відсотки в розмірі 19% річних.
4.3. При порушенні Позичальником зобов'язань по погашенню кредиту передбачених 1.3., 2.2.3., 2.3.3., 2.4.1., 4.11 даного договору, позичальник сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі 40,00% річних від суми залишку непогашеної заборгованості.
п. 6.1. При порушенні позичальником будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених графіком погашення кредиту, відсотків і винагороди (додаток 1 до даного договору), а також п.п. 2.2.2., 2.3.1., 2.3.2., 2.3.3., 2.4.1., 4.1., 4.2., 4.3., 4.4. цього договору, строків повернення кредиту, передбачених графіком погашення кредиту, відсотків і винагороди (додаток 1 до даного договору), а також п.п. 1.3., 2.2.3., 2.3.3. даного договору, винагороди передбаченої п.п. 4.3., 4.6. позичальник сплачує банку за кожний випадок порушення пеню у розмірі 0,2% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який виплачується пеня, сплата пені здійснюється в гривні. У випадку, якщо кредит видається в іноземній валюті, пеня сплачується в гривневому еквіваленті за курсом НБУ на дату нарахування.
6.8. Строк позовної давності по вимогам про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки, пені, штрафів, за даним Договором встановлюються Сторонами тривалістю 5 років.
Згідно Додатку №1 до Договору «Графіку погашення кредиту, відсотків і винагороди» дата першого платежу - 25.09.2007, наступні платежі кожного 25-го числа наступного місяця, останній платіж 24.08.2012. /т.1А ас.177/.
Між боржником (поручитель) та кредитором (кредитор) укладено Договір поруки № 146КМ_В від 21.09.2007 відповідно до п. 1 якого предметом цього договору є надання поруки поручителем перед кредитором за виконання СПД ОСОБА_2 своїх обов'язків за кредитним договором від "21" вересня 2007 року № 146КМВ , згідно якому кредитор надав боржнику кредит в сумі 92000 гривень, а боржник зобов'язаний: повернути кредит в строк до "24" серпня 2012 року згідно Додатку №№1 від "21" вересня 2007 року до кредитного договору від "21" вересня 2007 року №146КМ. В. сплачувати за його користування проценти розраховані згідно п. 4.1. Кредитного договору від "21" вересня 2007 року за номером № 146 ОСОБА_3 а у випадку порушення строків повернення кредиту сплачувати 40,00% річних в дату сплати процентів. зазначену в п. 4.3. Кредитного договору, а також сплачувати винагороди, штрафи, нені та інші платежі, відшкодовувати збитки, у відповідності порядку та строки, зазначені у Кредитному договорі.
Відповідно до п.12 Договору поруки сторони прийшли до згоди, що строк в межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист свого порушеного права або законного інтересу за цим договором, встановлюється протягом 5 років.
Відповідно до виписки з 21.09.2007 по 19.11.2025 по рахунку № НОМЕР_6 кредитор надав позичальнику кредит у розмірі 92000,00 грн /т.1А ас.229/.
У виписці по рахунку з 21.09.2007 по 19.11.2025 містяться відомості про сплату 22.08.2008 ОСОБА_2 9617,82 грн в рахунок погашення заборгованості за договором /т.1 ас. 213/.
Згідно розрахунку заборгованості, який викладено у заяві з грошовими вимогами, станом на 11.11.2025 боржник має заборгованість у сумі 390 098, 88 гривень, яка складається з наступного:
- 71379,27 грн. - заборгованість за кредитом;
- 270453,88 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, яка нарахована за період з 24.09.2007 по 07.09.2018;
- 2197,73 грн.- заборгованість по комісії за користуванням кредитом;
- 46000, 00 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, яка нарахована за період з 01.11.2007 по 13.03.2020.
- 68.00 грн. - Дод.витрати банку, пов'язані з викон.кред.дог.
У розрахунку заборгованості, який здійснений кредитором, містяться відомості про часткові оплати з боку божника. Дата останнього платежу, за твердженням кредитора, 27.11.2008 року у сумі 12492,53 /т.1А, ас. 180-181/.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, які виникли сторонами, Суд керується таким.
Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно з частинами першою, третьою статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій же сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій же кількості, такого ж роду та такої ж якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця.
Відповідно до статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки /ч.4 ст. 559 ЦК України в редакції станом на дату укладення Договору поруки № 146КМ_В від 21.09.2007/.
Враховуючи вищезазначене, а також те що станом на дату постановлення ухвали обов'язок по поверненню кредитних коштів у заявленому розмірі настав, заборгованість позичальника перед позикодавцем належним чином доведена, документально підтверджена та клієнтом не спростована, а тому вимоги кредитора є обґрунтованими та такими, що підлягають визнанню.
Як зазначено судом вище, арбітражним керуючим зроблено заяву про застосування наслідків пропуску позовної давності.
Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу /ст. 256 ЦК України/.
Позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі /ч. 1 ст. 259 ЦК України/.
Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. /ч.1, ч.5 ст. 261 ЦК України/.
Перебіг позовної давності зупиняється у разі зупинення дії закону або іншого нормативно-правового акта, який регулює відповідні відносини /п.3 ч.1 ст. 263 ЦК України/.
Перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується /ч.1, ч.3 ст. 264 ЦК України/.
Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту /ч.5 ст. 267 ЦК України/.
Згідно з приписами частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушеного права особи. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропуску (постанова КГС ВС від 30.04.2020 у справі № 19/49-10).
Судова палата для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 09.09.2021 у справі №916/4644/15 дійшла висновку про те, що для цілей застосування частин третьої, четвертої статті 267 ЦК України під час розгляду грошових вимог кредитора в процедурі розпорядження майном боржника стороною, яка може зробити заяву про застосування позовної давності, слід розуміти інших кредиторів, боржника та розпорядника майна боржника (постанова КГС ВС від 30.11.2021 № 904/709/20).
Суд зазначає, що початок перебігу позовної давності за позовами про стягнення заборгованості у зв'язку з невиконанням зобов'язань у договірних правовідносинах з визначеним строком виконання починається зі спливом цього строку. Цивільне право кредитора є порушеним з моменту невиконання зобов'язання. Вчинення нотаріусом виконавчого напису не впливає на перебіг позовної давності, а саме, не перериває та не зупиняє її перебіг. Аналогічна за змістом позиція викладена у Постанові ОП ВС у справі № 554/9126/20 від 13.03.2023.
З урахуванням наведеного, перебіг позовної давності за вимогами про стягнення заборгованості починається від дня, коли у кредитора (позикодавця) виникло право на відповідний позов, незалежно від того, чи звертався він після цього до нотаріуса за захистом своїх цивільних прав. Схожа за змістом позиція викладена у Постанові ОП КЦС у справі № 357/5125/16-ц від 09.12.2019.
Як встановлено Судом вище, сторони у п. 6.8. Договору погодили, що строк позовної давності по вимогам про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки, пені, штрафів, за даним Договором встановлюються Сторонами тривалістю 5 років.
Сторонами у Додатку №1 до Договору «Графіку погашення кредиту, відсотків і винагороди» дата першого платежу - 25.09.2007, наступні платежі кожного 25-го числа наступного місяця, останній платіж 24.08.2012.
Як свідчить банківська виписка, боржником останній платіж по Договору №146KM_B вiд 21.09.2007 здійснено 22.08.2008 у розмірі 9617,82 грн.
Кредитором не надано доказів здійснення боржником оплат в рахунок погашення заборгованості за цим договором в більш пізні дати.
Кредитором також не наведено обставин та не надано доказів, які б свідчили про наявність інших підстав для переривання строку позовної давності.
Таким чином, кредитором не доведено обставин переривання строку позовної давності.
Отже, Суд доходить до висновку, що строк позовної давності до грошових вимог за Договором розпочав свій перебіг за дати останнього платежу за цим Договором - 24.08.2012 та сплив 24.08.2017. Крім цього, кредитор не заявив суду клопотання про поновлення пропущеного строку позовної давності.
Враховуючи подану керуючим реструктуризацією заяву про застосування строку позовної давності до грошових вимог кредитора за Договором № 146KM_B вiд 21.09.2007, сплив строку позовної давності за вказаними вимогами Суд відхиляє повністю грошові вимоги кредитора до боржника за Договором № 146KM_B вiд 21.09.2007 у сумі у сумі 390 098,88 грн.
Кредитор вказує, що визнання боржником суми боргу в заяві про відкриття справи є беззастережним визнанням цивільно-правового зобов'язання, що згідно з нормами ч. 1 ст. 264 ЦК України перериває строк позовної давності та позбавляє арбітражного керуючого права на довільний перегляд цих вимог без належних правових підстав.
Разом з тим за висновком суду зміст заяви не свідчить про вчинення дій щодо визнання боржником боргу або іншого обов'язку за Договорами, наявністю заборгованості за якими обгрунтовані грошові вимоги кредитора до боржника.
Окремо стосовно доводів кредитора про суперечливість поведінки боржника, суд зазначає, що судом розглянуто грошові вимоги кредитора до боржника виходячи з наданих учасниками справи доказів та враховуючи наявні заперечення арбітражного керуючого та позицію кредитора, а тому відхиляє як необгрунтовані.
Відповідно до положень частини 2 статті 47 КУзПБ, у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною першою статті 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна.
Відповідно до абз. 2 ч.2 ст.47 КУзПБ, за результатами розгляду вимог окремого кредитора господарський суд постановляє ухвалу про їх визнання чи відхилення (повністю або частково).
Аналіз норм статей 45, 47 КУзПБ свідчить про те, що з моменту офіційної публікації оголошення про порушення щодо боржника провадження у справі про банкрутство є таким, що фактично настав строк виконання усіх зобов'язань боржника, які виникли до моменту порушення щодо нього провадження у справі про банкрутство, і, незалежно від настання строку їх виконання, кредитори за такими зобов'язаннями зобов'язані заявити грошові вимоги до боржника у справу про банкрутство з додержанням тридцятиденного строку від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство. Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 23.09.2021р. у справі № 910/866/20, від 22.11.2022р. у справі № 911/2548/20, від 08.03.2023р. у справі №910/1800/22.
Підсумовуючи викладене вище, суд визнає грошові вимоги кредитора до боржника у сумі 2 531 625,59 з яких:
1 921 275,76 грн. (1 920 024,21 грн + 1251,55 грн), друга черга задоволення вимог кредиторів;
610 349,83 грн. (610 008,33 грн + 341,50 грн), третя черга задоволення вимог кредиторів.
Щодо сплачених 4844,80 судового збору за подачу заяви кредиторів, які звертаються з грошовими вимогами до боржника після оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство, Суд зазначає таке.
Відповідно до ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно зі ч. 2 ст. 133 КУзПБ витрати, пов'язані з провадженням у справі про неплатоспроможність (витрати на оплату судового збору, сплату винагороди і відшкодування витрат арбітражного керуючого, пов'язаних з виконанням ним своїх повноважень, оплату послуг спеціалістів для проведення оцінки майнових об'єктів, що підлягають продажу), відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.
Таким чином, понесені кредитором витрати на оплату судового збору у розмірі 4844,80 грн. пов'язані з провадженням у справі про банкрутство відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.
Оскільки офіційне оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника здійснено "12" листопада 2025, граничним строком для подання відповідних заяв є 12.12.2025 (включно).
Отже, оскільки кредитор звернувся до суду з заявою з грошовими вимогами до боржника 26.11.2025 такі вимоги кредитора є конкурсними та мають право голосу на зборах та комітеті кредиторів відповідно до абз. 3 ч. 4 ст. 45 КУзПБ.
Конкурсні кредитори, заінтересовані стосовно боржника, не мають права вирішального голосу на зборах (комітеті) кредиторів (абз. 13 ч. 2 ст. 47 КУзПБ).
Так, кредитор у заяві з грошовими вимогами повідомив, що не є заінтересованою особою щодо боржника / боржник не повідомив про свою заінтересованість щодо кредитора.Керуючись статтями 1, 45, 47 Кодексу України з процедур банкрутства та статтями 73-79, 86, 234 Господарського процесуального кодексу України, Суд -
Визнати грошові вимоги Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 у розмірі 2 531 625,59 з яких:
1 921 275,76 грн., друга черга задоволення вимог кредиторів,
610 349,83 грн., третя черга задоволення вимог кредиторів.
Включити до витрат, пов'язаних з провадженням у справі про банкрутство понесені витрати Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" на оплату судового збору у розмірі 4844,80 грн, які відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.
Відхили вимоги Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 в іншій частині.
Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в порядку, передбаченому статтями 255-257 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням особливостей, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства.
Повний текст ухвали складено 06.04.2026 року.
Суддя Т.Д. Гребенюк