ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
06.04.2026Справа № 910/486/26
Господарський суд міста Києва у складі судді Грєхової О.А., за участю секретаря судового засідання Коверги П.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали господарської справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Українське незалежне інформаційне агентство новин"
до Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва"
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Імпульс-газ" та Приватне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал"
про стягнення збитків у розмірі 353 791,00 грн.
за участю представників сторін: згідно протоколу судового засідання.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Українське незалежне інформаційне агентство новин» звернулось до Господарського суду міста Києва із позовними вимогами до Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» про стягнення збитків у розмірі 353 791,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань за Договором про надання послуги з управління багатоквартирним будинком № 1221/469/Е від 26.03.2025, в зв'язку з чим відбулось залиття належних позивачу на праві власності нежитлових приміщень № 29 у буд. № 4 по вул. Хрещатик у м. Києві.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.01.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
12.02.2026 представником відповідача подано відзив на позовну заяву, клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін та клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.
18.02.2026 представником позивача подано відповідь на відзив.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.02.2026 постановлено розгляд справи №910/486/26 здійснювати за правилами загального позовного провадження, залучено до участі у розгляді справи Товариство з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Імпульс-газ" та Приватне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідач, підготовче засідання у справі призначено на 23.02.2026.
24.02.2026 представником відповідача подано заперечення на відповідь на відзив.
24.02.2026 представником позивача подано клопотання про долучення документів до матеріалів справи.
27.02.2026 представником третьої особи 2 подано письмові пояснення.
03.03.2026 представником відповідача подано клопотання про долучення документів до матеріалів справи.
23.03.2026 представником відповідача подано клопотання про призначення експертизи.
23.03.2026 представником позивача подано клопотання про долучення документів до матеріалів справи, клопотання про письмове опитування третьої особи 1, клопотання про письмове опитування відповідача.
У судове засідання 23.03.2026 представник третьої особи 1 не з'явився, інші учасники справи з'явились.
За результатами судового засідання судом постановлено ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 06.04.2026, яку занесено до протоколу судового засідання.
31.03.2026 представником позивача подано клопотання про письмове опитування відповідача.
06.04.2026 представником позивача подано заперечення на клопотання про проведення експертизи.
У судове засідання 06.04.2026 представник третьої особи 1 не з'явився, інші учасники справи з'явились.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників справи, суд дійшов висновку про необхідність призначення судової експертизи, з огляду на наступне.
Згідно з положеннями ч. 2 ст. 182 ГПК України у підготовчому засіданні суд здійснює дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.
Частиною 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України визначено завдання господарського судочинства, яким є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Згідно ч. 1 ст. 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
За приписами ст. 9 Конституції України, статті 19 Закону України "Про міжнародні договори України" і статті 4 Господарського процесуального кодексу України господарські суди у процесі здійснення правосуддя мають за відповідними правилами керуватися нормами зазначених документів, ратифікованих законами України.
Водночас ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи.
Право на справедливий судовий розгляд, що гарантується Статтею 6 § 1, має здійснюватися відповідно до норм закону, що передбачають наявність у сторін судового розгляду ефективного судового захисту з метою захисту їх цивільних прав (Рішення Європейського суду з прав людини у справі Белеш та інші проти Чеської Республіки).
Значення принципів справедливості та добросовісності поширюється не тільки на сферу виконання зобов'язань, а і на сферу користування правами, тобто, такі засади здійснення судочинства виступають своєрідною межею між припустимим використанням права (як формою правомірного поводження) та зловживанням правами (як формою недозволеного використання прав).
Згідно з ч. 1 ст. 177 ГПК України завданнями підготовчого провадження є: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з'ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.
Пункт 8 ч. 2 ст. 182 ГПК України визначає, що підготовчому засіданні суд вирішує питання про призначення експертизи.
Відповідно до ч. 1 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:
1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;
2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів..
Згідно з положеннями ст. 1 Закону України "Про судову експертизу" - судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.
Спеціальні знання - це професійні знання, отримані в результаті навчання, а також навички, отримані обізнаною особою в процесі практичної діяльності в різноманітних галузях науки, техніки та інших суспільно корисних галузях людської діяльності, які використовуються разом з науково-технічними засобами під час проведення експертизи. Змістом спеціальних знань є теоретично обґрунтовані і перевірені практикою положення і правила, які можуть відноситися до будь-якої галузі науки, техніки, мистецтва тощо.
Необхідність судової експертизи в господарському судочинстві зумовлена тим, що в процесі здійснення правосуддя суд стикається з необхідністю встановлення таких фактів (обставин), дані про які потребують спеціальних досліджень. Експертиза - це науковий, дослідницький шлях до висновків, які формулюються у висновку експерта, про фактичні обставини справи.
Як зазначено в листі №01-8/2651 від 27.11.2006 Вищого господарського суду України "Про деякі питання призначення судових експертиз" судова експертиза повинна призначатися лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Аналогічні за змістом положення містить ч. 2 п. 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" №4 від 23.03.2012.
В Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Дульський проти України" (Заява № 61679/00) від 01.06.2006, зазначено, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід'ємну частину судової процедури.
Як вбачається з позовної заяви, заявлені вимоги обґрунтовані тим, що 22.07.2025 та 26.08.2025 відбулось залиття приміщень за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 4, належних позивачу на праві власності, у зв'язку з недотриманням відповідачем свого обов'язку щодо забезпечення належної експлуатації та утримання майна, що перебуває на його балансі, та умов Договору про надання послуги з управління багатоквартирним будинком № 1221/469/Е від 26.03.2025, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Українське незалежне інформаційне агентство новин" та Комунальним підприємством "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва"?
При цьому, в обґрунтування позовних вимог, позивач зазначає, що саме на відповідача як балансоутримувача житлового будинку та управителя (виконавця послуг) за Договором про надання послуги з управління багатоквартирним будинком покладається обов'язок з відшкодування шкоди, завданої позивачу внаслідок пошкодження його приміщень за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 4 і часткове проведення ремонтних робіт (заміна труби) у вересні 2025 року ніяким чином не впливає на обсяг відповідальності відповідача щодо компенсації збитків за затоплення приміщень позивача у липні та серпні 2025 року, спричинених неналежним виконанням КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» своїх обов'язків за Договором і згідно чинного законодавства України
В обґрунтування ж розміру завданих збитків, позивачем надано Звіт про оцінку збитків, нанесених власнику нежитлових приміщень №29 буд.№4 по вул. Хрещатик у м. Києві за №94/25 від 25.11.2025, складеного ФОП Левицьким В.В., відповідно до якого розмір матеріальних збитків, який завдано ТОВ «УНІАН» в результаті залиття його нежитлових приміщень в будинку №4 по вулиці Хрещатик у місті Києві, що сталися 22.07.2025 та 26.08.2025 становить 353 791,00 грн
Відповідач в свою чергу, заперечуючи проти позову зазначає, що залиття приміщення позивача у будинку №4 по вул. Хрещатик відбулось 22.07.2025 та 26.08.2025 , в період коли даний будинок обслуговувало ТОВ "Управляюча компанія "Імпульс-Газ", яке у разі доведення факту неналежного надання житлово-комунальних послуг, у межах дії договору №191 від 01.04.2025 та чинного законодавства, повинно відповідати за завдання шкоди власникам приміщень у вказаному будинку.
Відповідач зазначає, що складені позивачем Акти є неналежними та недопустимими доказами, та не встановлюють причину залиття, а особи, які їх складали, не повноважні були їх складати і у справі відсутні докази, що вказані особи мають відповідну освіту чи кваліфікацію, яка б дозволила їм встановити причину залиття. В той же час висновок, зроблений в акті є поверхневим та неконкретним, що не дає можливість встановити дійсну причину залиття, а отже і особу, винну у такому залитті. Інших доказів, які б могли підтвердити причинно-наслідковий зв'язок між діями відповідача та завданою позивачу шкодою, внаслідок залиття приміщення позивач не надав, проте наполягає на вині відповідача.
Відповідач також зазначає, що позивачем не було подано із заявами по суті висновки будівельно-технічної експертизи, якою було б встановлено причину залиття, без висновків якої неможливо встановити причину залиття та винну особу.
Також відповідач зазначає, що Звіт №94/25 від 25.11.2025 не підтверджує дійсного розміру збитків та вину відповідача у залитті приміщення, а тому не може бути належним доказом у справі, оскільки: оцінювач оцінював залиття 22.07.2025, сліди якого було змито залиттям 26.08.2025, що свідчить про перевищення обсягу оцінки та розміру збитків. Зокрема залиття карт типу Армстронг, електричних мереж, пошкодження (фарбоване) стін та стелі було зафіксовано в акті від 22.07.2025 та 26.08.2025 та відповідно двічі оцінено, хоч останнє залиття (26.08.2025) фактично змило сліди залиття на цих площах та мережах, яке було 22.07.2025; оцінювач застосовував ціни на матеріали станом на 25.11.2025, тобто момент складання акту огляду, а не на 22.07.2025 та 26.08.2025 - на момент завдання шкоди. Пошкодження у акті залиття, складеного позивачем 22.07.2025, значно відрізняються від пошкоджень, зафіксованих виконавцем послуг у акті обстеження від 14.08.2025, який оцінювач взагалі не взяв до уваги; додатки до Звіту не дають можливості встановити дійсну вартість матеріалів і робіт, які оцінювач застосував у розрахунках, визначаючи розмір збитків, і оцінювач, не змінивши (перебільшивши) обсяг, характер і ступінь пошкоджень приміщення в будинку №4 по вул. Хрещатик, зробив передчасний висновок про те, що вони відповідають дійсності, а тому і розмір оцінених збитків - є значно завищеним.
З урахуванням викладеного, відповідачем заявлено клопотання про призначення судової експертизи, відповідно до якого відповідач просить поставити перед експертами наступне питання: Яка технічна причина залиття 22.07.2025 та 26.08.2025 нежитлового приміщення у житловому будинку № 4 по вул. Хрещатик у місті Києві, що на праві власності належить ТОВ «Українське незалежне інформаційне агентство новин»?.
Третя особа 2 в свою чергу зазначає, що жодних аварійних ситуацій на мережах ПрАТ «АК «Київводоканал» ні 22.07.2025, ні 27.08.2025 виявлено не було, і за результатами опрацювання заявки від 27.08.2025 було встановлено, що пошкодження мало місце на внутрішньо-будинковій каналізаційній мережі.
Згідно з ч. 1 ст. 210 ГПК України суд під час розгляду справи повинен безпосередньо дослідити докази у справі: ознайомитися з письмовими та електронними доказами, висновками експертів, поясненнями учасників справи, викладеними в заявах по суті справи, показаннями свідків, оглянути речові докази.
Таким чином, для об'єктивного та правильного вирішення спору необхідно встановити обставини щодо причин залиття належного позивачу приміщення у кожну із дат, наявність причинного зв'язку між залиттям нежитлових приміщень у кожну із дат та технічним обслуговуванням будинку, передбаченим Договором про надання послуги з управління багатоквартирним будинком № 1221/469/Е від 26.03.2025, укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю "Українське незалежне інформаційне агентство новин" та Комунальним підприємством "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва" та розміру завданих внаслідок залиття збитків у кожну із дат, і для вирішень таких питань, потрібні спеціальні знання, в зв'язку з чим, враховуючи предмет та підстави позовних вимог, суд дійшов висновку про необхідність призначення у справі судової експертизи.
Відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз'яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов'язаний мотивувати таке відхилення або зміну.
Оцінюючи запропоновані відповідачем питання, які мають бути роз'яснені за наслідками проведення судової експертизи, суд, визначає питання із урахуванням роз'яснень, викладених в Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, яка затверджена з метою забезпечення єдиного підходу при проведенні судових експертиз і підвищення якості проведення судових експертиз та з урахуванням обставин, встановлення яких потребує призначення у справі судової експертизи.
Згідно з ч. 3 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).
Так, за приписами ст. 10 Закону України "Про судову експертизу" судовими експертами можуть бути особи, які мають необхідні знання для надання висновку з досліджуваних питань. Судовими експертами державних спеціалізованих установ можуть бути фахівці, які мають відповідну вищу освіту, освітньо-кваліфікаційний рівень не нижче спеціаліста, пройшли відповідну підготовку та отримали кваліфікацію судового експерта з певної спеціальності. До проведення судових експертиз, крім тих, що проводяться виключно державними спеціалізованими установами, можуть залучатися також судові експерти, які не є працівниками цих установ, за умови, що вони мають відповідну вищу освіту, освітньо-кваліфікаційний рівень не нижче спеціаліста, пройшли відповідну підготовку в державних спеціалізованих установах Міністерства юстиції України, атестовані та отримали кваліфікацію судового експерта з певної спеціальності у порядку, передбаченому цим Законом. Судовому експерту забороняється використовувати свої повноваження з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття обіцянки та пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб. До фахівця у відповідній галузі знань, який проводить судову експертизу, застосовуються положення цього Закону щодо гарантій, прав, обов'язків, відповідальності судового експерта, крім відповідальності за відмову від проведення експертизи та положень розділу III цього Закону.
Таким чином, з'ясувавши обставини й дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що для об'єктивного та правильного вирішення спору потрібні спеціальні знання, а тому слід призначити у справі експертизу, проведення якої доручити державній установі - Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.
Оплату експертизи, згідно з виставленим рахунком, покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Українське незалежне інформаційне агентство новин", оскільки саме позивач має довести розмір збитків, протиправність поведінки відповідача та те, що саме протиправні дії чи бездіяльність відповідача є причиною завдання збитків, які виникли у власника нежитлового приміщення, як безумовний наслідок такої протиправної поведінки.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку призначення судом експертизи.
Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 229 ГПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 2 частини першої статті 228 цього Кодексу - на час проведення експертизи.
Керуючись ст. ст. 99, 100, 228, 229, 234 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Призначити у даній справі судову комплексну будівельно-технічну та економічну експертизу, проведення якої доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз (03057, м. Київ, вул. Смоленська, 6).
2. На вирішення експертів поставити наступні питання:
1) Яка причина залиття нежитлових приміщень з № 1 по № 19 (групи приміщень № 29) (в літ.А) загальною площею 596,00 кв.м., які розташовані на першому та другому поверхах будинку за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 4, що сталося 22.07.2025?
2) Яка причина залиття нежитлових приміщень з № 1 по № 19 (групи приміщень № 29) (в літ.А) загальною площею 596,00 кв.м., які розташовані на першому та другому поверхах будинку за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 4, що сталося 26.08.2025?
3) Чи існує причинний зв'язок між залиттям нежитлових приміщень з № 1 по № 19 (групи приміщень № 29) (в літ.А) загальною площею 596,00 кв.м., які розташовані на першому та другому поверхах будинку за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 4, що сталося 22.07.2025 та технічним обслуговуванням будинку за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 4, передбаченим Договором про надання послуги з управління багатоквартирним будинком № 1221/469/Е від 26.03.2025, укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю "Українське незалежне інформаційне агентство новин" та Комунальним підприємством "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва"?
4) Чи існує причинний зв'язок між залиттям нежитлових приміщень з № 1 по № 19 (групи приміщень № 29) (в літ.А) загальною площею 596,00 кв.м., які розташовані на першому та другому поверхах будинку за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 4, що сталося 26.08.2025 та технічним обслуговуванням будинку за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 4, передбаченим Договором про надання послуги з управління багатоквартирним будинком № 1221/469/Е від 26.03.2025, укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю "Українське незалежне інформаційне агентство новин" та Комунальним підприємством "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва"?
5) Який розмір збитків, заподіяних Товариству з обмеженою відповідальністю "Українське незалежне інформаційне агентство новин" в результаті залиття нежитлових приміщень з № 1 по № 19 (групи приміщень № 29) (в літ.А) загальною площею 596,00 кв.м., які розташовані на першому та другому поверхах будинку за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 4, що сталося 22.07.2025?
6) Який розмір збитків, заподіяних Товариству з обмеженою відповідальністю "Українське незалежне інформаційне агентство новин" в результаті залиття нежитлових приміщень з № 1 по № 19 (групи приміщень № 29) (в літ.А) загальною площею 596,00 кв.м., які розташовані на першому та другому поверхах будинку за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 4, що сталося 26.08.2025?
3. Витрати за проведення експертизи покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Українське незалежне інформаційне агентство новин".
4. Попередити експерта про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивого висновку та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків, відповідно до статей 384, 385 Кримінального кодексу України.
5. Провадження у справі № 910/486/26 зупинити до одержання результатів експертиз.
6. Матеріали справи надіслати до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.
Згідно з ч.1 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та відповідно до Господарського процесуального кодексу України може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її складення повного тексту.
Повний текст ухвали складено: 06.04.2026.
Суддя О.А. Грєхова