06.04.2026 м.Дніпро Справа № 908/3361/25
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Соп'яненко О.Ю. (доповідач)
суддів: Мартинюк С.В., Фещенко Ю.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) учасників справи апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Металгамма» на рішення Господарського суду Запорізької області від 29.12.2025 (повний текст рішення складено 29.12.2025, суддя Науменко А.О.) у справі № 908/3361/25
за позовом: Акціонерного товариства «Українська залізниця», ідентифікаційний код юридичної особи 40075815 (вул. Єжи Гедройця, буд. 5, м. Київ, 03150) в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця», код ЄДРПОУ 40081237 (пр. Дмитра Яворницького, буд. 108, м. Дніпро, 49038)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Металгамма», ідентифікаційний код юридичної особи 44822316 (вул. Сонячна, буд. 4а, с. Люцерна, Запорізький район, Запорізька область, 70037)
про стягнення 108 130 грн 00 коп.
1. Короткий зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції.
До Господарського суду Запорізької області 03.11.2025 через систему «Електронний суд» надійшов позов Акціонерного товариства «Українська залізниця» (далі - Позивач) про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Металгамма» на користь Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» (далі - Відповідач) штрафу в сумі 108 130,00 грн та витрат на оплату судового збору в розмірі 2422,40 грн.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на неправильне зазначення відповідачем маси відправленого вантажу (брухту чорних металів) у вагоні № 64648389 маршрутом слідування із залізничної станції Краматорськ Донецької залізниці до станції Запоріжжя - Ліве Придніпровської залізниці по накладній № 50038769. Невідповідність фактичної маси вантажу даним, зазначеним у накладній, виявлено під час контрольного зважування на станції Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці. За результатами огляду та контрольного зважування складено Комерційний акт № 450003/69 від 02.08.2025. В подальшому АТ «Укрзалізниця» на підставі статті 118 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 457 від 06.04.1998 (з наступними змінами, надалі - Статут), відправнику - Товариство з обмеженою відповідальністю «Металгамма» нараховано штраф у розмірі 108 130,00 грн.
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 29.12.2025 позов задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Металгамма» на користь Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» штраф у розмірі 108 130 (сто вісім тисяч сто тридцять) грн 00 коп. та 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп. судового збору.
Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про невідповідність маси вантажу, зазначеної відповідачем у накладній, фактичній його масі, встановленій за результатами контрольного зважування, що підтверджено сукупністю наданих позивачем доказів, відтак, вважав правомірним нарахування відповідачу штрафу на підставі статей 118, 122, 129 Статуту штрафних санкцій.
2. Короткий зміст вимог та узагальнені доводи апеляційної скарги.
Не погоджуючись із вищезазначеним рішенням, представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Металгамма» звернулося через підсистему «Електронний суд» до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить: рішення суду скасувати частково та ухвалити нове, яким позовні вимоги позивача задовольнити частково, шляхом стягнення з відповідача штрафу в розмірі однієї провізної плати.
Апелянт зазначає, що послуги із зважування вагону № 64648389 на станції відправлення «Краматорськ» були надані Товариством з обмеженою відповідальністю «АЛЬФАІНТЕРБІЗНЕС», оскільки залізнична станція «Краматорськ» не має власного засобу ваговимірювальної техніки (вагів), і за результатами зважування вагону № 64648389 було видано звіт про зважування на вагах вагонних тензометричних від 31.07.2025 року, відповідно до якого вага брутто склала 82,05 (вісімдесят дві тони 50 кг), тара- 24,10 (двадцять чотири тони 100 кг), вага нетто - 57,95 (п'ятдесят сім тон 950 кг). У той же час, остання повірка вагонних ваг тензометричних, модифікації УВК-ВС2, які занесені до Державного реєстру засобів вимірювальної техніки за № UA.TR.113-0011-17, була проведена 30.11.2021 року Тобто на час зважування вагону та оформлення спірної накладної вагонні ваги не пройшли повірку та були не придатними до зважування. Позивач з самого початку був обізнаний про потенційну помилковість в роботі ЗВВТ, належного ТОВ «АЛЬФАІНТЕРБІЗНЕС», через порушення строків повірки та знаходження ЗВВТ на території можливих бойових дій (Наказ Міністерства розвитку громад та територій України від 28 лютого 2025 року № 376), що могло призвести до потенційного впливу на роботу ЗВВТ через сейсмічну активність внаслідок регулярних обстрілів прилеглої території.
Також апелянт щодо розміру штрафних санкцій зауважує, що відсутність у Статуті залізниць України норми про можливість зменшення неустойки за клопотанням боржника не може обмежувати право останнього на звернення до суду з клопотанням на підставі частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України та частини 1 статті 233 Господарського кодексу України. Суд має розглянути таке клопотання з урахуванням наведених заявником доводів та конкретних обставин справи. Апелянт вважає, що достатнім розміром штрафу за порушення Відповідачем статті 122 Статуту залізниць України є 1 (один) розмір провізної плати, тобто 21 626,00 грн, яку і просить стягнути на користь позивача.
3. Короткий зміст вимог та узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу.
У відзиві на апеляційну скаргу АТ «Укрзалізниця» вважає рішення Господарського суду Запорізької області від 29.12.2025 законним, обґрунтованим та ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Позивач наголошує, що саме на вантажовідправника покладається обов'язок заповнення залізничної накладної на перевезення вантажу. При цьому, Залізниця не зобов'язана перевіряти відповідність даних, зазначених у накладних, фактичним даним при прийнятті вантажу до перевезення.
Позиція відповідача стосовно неможливості використання ваг ТОВ «АЛЬФАІНТЕРБІЗНЕС» для проведення зважувань є безпідставною та протирічить нормативним актам, зокрема, постанові Кабінету Міністрів України від 05.04.2022 року № 412 «Деякі питання повірки законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки в умовах воєнного стану» (що втратила чинність 07.04.2023) та постанові Кабінету Міністрів України від 07.04.2023 № 440 «Деякі питання повірки законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки в умовах воєнного та надзвичайного стану».
У відзиві на апеляційну скаргу позивач заперечує проти зменшення розміру штрафу, так як відсутні правові підстави, та просить апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.
4. Рух справи в суді апеляційної інстанції.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.01.2026 у даній справі визначена колегія суддів у складі: головуючий суддя Соп'яненко О.Ю. (суддя-доповідач), судді: Фещенко Ю.В., Мартинюк С.В.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 22.01.2026 апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Металгамма» на рішення Господарського суду Запорізької області від 29.12.2025 у справі № 908/3361/25 залишена без руху; скаржнику наданий строк для усунення недоліків апеляційної скарги.
03.02.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Металгамма» на рішення Господарського суду Запорізької області від 29.12.2025 у справі № 908/3361/25, призначено її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження, та витребувано з Господарського суду Запорізької області матеріали вказаної справи.
09.02.2026 матеріали справи № 908/3361/25 надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.
5. Встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини справи та визначені відповідно до них правовідносини.
Відповідно до електронного повідомлення про укладення Договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом № 48-44822316/2023-0001 від 14.07.2023 року АТ «Укрзалізниця» засвідчило прийняття від ТОВ «УКРСПЕЦЛОМ» (15.05.2024 змінилось найменування на ТОВ «МЕТАЛГАММА») заяви про прийняття в цілому пропозиції (акцепту) укладення Договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом.
Отже, ТОВ «МЕТАЛГАММА» (вантажовідправник) було приєднано АТ «Українська залізниця» до Договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом.
Предметом Договору є організація та здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення, інших послуг, пов'язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у власних вагонах Перевізника, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах Замовника, пов'язаних з цим супутніх послуг (далі - послуги) і проведення розрахунків за ці послуги (п. 1.1 Договору).
Згідно з п. 1.4. Договору надання послуг за договором може підтверджуватись одним з таких документів - накладною, накопичувальною карткою, зведеною відомістю, відомістю плати за користування вагонами, відомістю плати за подавання/забирання вагонів та маневрову роботу, іншими документами.
Договір є публічним договором, за яким Перевізник бере на себе обов'язок здійснювати надання послуг, пов'язаних з організацією та здійсненням перевезення вантажів залізничним транспортом загального користування кожному, хто до нього звернеться.
Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх замовників, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги (п. 1.5. Договору).
Договір є публічним, відповідно до статті 634 Цивільного кодексу України, повний текст якого оприлюднено за відповідним посиланням.
У серпні 2025 року від ТОВ «МЕТАЛГАММА» по накладній №50038769 зі станції Краматорськ Донецької залізниці на станцію Запоріжжя-Ліве Придніпровської залізниці було прийнято до перевезення вагони з вантажем «Брухт чорних металів».
Зважування вагону № 64648389 на станції відправлення «Краматорськ» були здійснено ТОВ «АЛЬФАІНТЕРБІЗНЕС» на підставі укладеного з ТОВ «МЕТАЛГАММА» договору № 14/09-2023 від 14.09.2023, оскільки залізнична станція «Краматорськ» не має власного засобу ваговимірювальної техніки (вагів).
За результатами зважування вагону №64648389 було видано звіт про зважування на вагах вагонних тензометричних від 31.07.2025 року, відповідно до якого вага брутто склала 82,05 (вісімдесят дві тони 50 кг), тара- 24,10 (двадцять чотири тони 100 кг), вага нетто - 57,95 (п'ятдесят сім тон 950 кг).
Виходячи з результатів зважування вагону відповідачем було заповнено графу 24 «маса вантажу, визначена відправником» в накладній № 50038769.
02.08.2025 при проходженні вагонів по ст. Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці на підставі акту загальної форми №330 від 02.08.2025 було проведено контрольне зважування вагону №64648389 на справних 150-ти тонних електронно-тензометричних вагах ст. Нижньодніпровськ-Вузол заводський номер №032, держ. повірка 31.01.2025, прийнятих до обліку ВП «Служба роботи станцій» регіональної філії «Придніпровська залізниця» АТ «Укрзалізниця».
В результаті було встановлено, що маса вантажу, вказана відправником в залізничній накладній № 50038769 у графі «маса вантажу в кг, визначена відправником» не відповідає масі вантажу, встановленій при проведенні контрольного зважування вантажу, і становить 56 000 кг, тобто різниця у порівнянні із вказаною у накладній відповідачем масою вантажу (57 950 кг) складає 1950 кг.
За наслідками контрольного зважування станцією Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці повідомлено на станцію відправлення Краматорськ Донецької залізниці, що підтверджується телеграмою № 121 від 02.08.2025.
У зв'язку з вищезазначеним у відповідності зі статтею 129 Статуту залізниць України та п. 4 «Правил складання актів», затверджених наказом Міністерства транспорту від 28.05.2002 № 334, складено комерційний акт № 450003/69 від 02.08.2025.
По прибуттю вагону № 50038769 на станцію призначення Запоріжжя-Ліве Придніпровської залізниці, за результатами перевірки вантажу у вагоні, який прибув з комерційним актом попутної станції Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці № 450003/69 від 02.08.2025, не було виявлено різниці між даними акту, складеного на попутній станції і фактичною наявністю та станом вантажу, про що зроблена відмітка в розділі «Є» комерційного акту № 450003/69 від 02.08.2025, згідно з п. 12 «Правил складання актів», затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 року № 334.
Комерційний акт попутної станції Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці №450003/69 від 02.08.2025 було зареєстровано на станції призначення Запоріжжя-Ліве Придніпровської залізниці під № 450003/69/457 від 02.08.2025, відповідно до п. 62 Інструкції з ведення станційної комерційної звітності, затвердженої наказом Укрзалізниці від 04.06.2003 № 147-Ц.
Відповідно до статті 909 Цивільного кодексу України, статті 22 Статуту за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами), згідно статтею 23 Статуту накладною (комплектом перевізних документів).
Згідно визначень, наведених у статті 6 Статуту, накладна є основним перевізним документом встановленої форми, що надається залізниці відправником разом з вантажем, є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони одержувача, супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.
Згідно з положенням статті 37 Статуту під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса; маса вантажів визначається відправником. Статтею 24 Статуту передбачено, що вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній. Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 920 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язань, що виникають з договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).
Згідно зі статтею 122 Статуту за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.
Статтею 118 Статуту встановлено, що за пред'явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей, з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.
Згідно зі статтею 129 Статуту обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. При цьому для засвідчення невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах, складається комерційний акт.
Суд першої інстанції правильно визначив, що між сторонами виникли правовідносини за договором перевезення вантажів, а також що під час перевірки уповноваженими особами перевізника (позивача) фактичної маси вантажу у вагоні № 64648389 даним накладної № 50038769 від 31.07.2025, заповненої уповноваженими особами відправника (відповідача), було виявлено невідповідність цієї маси, що згідно положень статті 920 Цивільного кодексу України, статей 118, 122, 128 Статуту є підставою цивільної відповідальності.
Згідно накладної № 50038769 від 31.07.2025, розмір провізної плати за перевезення вантажу у вагоні № 64648389 становить 21 626,00 грн. Виходячи зі встановленого у статті 118 Статуту розміру штрафу за вантаж у зв'язку з неправильним зазначенням його властивостей (маси), суд першої інстанції дійшов висновку про правильність виконаного позивачем розрахунку цього розміру (21 626,00 грн * 5) 108 130,00 грн.
6. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції.
Вимоги апеляційної скарги відповідач обґрунтовує тим, що зважування вагону № 64648389 на станції відправлення «Краматорськ» було здійснено на вагах (ваговимірювальна техніка) ТОВ «АЛЬФАІНТЕРБІЗНЕС», оскільки залізнична станція «Краматорськ» не має власного засобу ваговимірювальної техніки (ваг).
Остання повірка належних ТОВ «АЛЬФАІНТЕРБІЗНЕС» вагонних ваг тензометричних, модифікації УВК-ВС2, які занесені до Державного реєстру засобів вимірювальної техніки за №UA.TR.113-0011-17, була проведена 30.11.2021 року. Згідно пункту 11 Технічного паспорта міжповірочний інтервал ЗВВТ складає 12 місяців. Тобто на час зважування вагону та оформлення спірної накладної вагонні ваги не пройшли повірку та були не придатними до зважування.
Отже, позивач, на переконання відповідача, з самого початку був обізнаний про потенційну помилковість в роботі ЗВВТ, належного ТОВ «АЛЬФАІНТЕРБІЗНЕС», через порушення строків повірки та знаходження ЗВВТ на території можливих бойових дій (Наказ Міністерства розвитку громад та територій України від 28 лютого 2025 року № 376), що могло призвести до потенційного впливу на роботу ЗВВТ через сейсмічну активність внаслідок регулярних обстрілів прилеглої території.
Проте, вказана позиція відповідача спростовується наявною нормативно-правовою базою, що урегульовує питання застосування засобів ваговимірювальної техніки на залізничному транспорті. Так, до 19.07.2022 року діяла Інструкція про порядок застосування засобів ваговимірювальної техніки на залізничному транспорті України, затверджена Наказом Міністерства інфраструктури України від 31.07.2012 року № 442, яка втратила чинність відповідно до наказу Міністерства інфраструктури України № 543 від 19.07.2022 року.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 05.04.2022 року № 412 «Деякі питання повірки законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки в умовах воєнного стану» установлено, що позитивні результати періодичної, позачергової повірки та повірки після ремонту законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, засвідчені відбитком повірочного тавра на таких засобах чи записом з відбитком повірочного тавра у відповідному розділі експлуатаційних документів та/або оформлені свідоцтвом про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки, строк дії яких закінчився у період воєнного і надзвичайного стану та протягом місяця після його припинення чи скасування, чинні на період воєнного і надзвичайного стану та протягом трьох місяців після його припинення чи скасування на всій території України або в окремих її місцевостях.
Зазначена постанова втратила чинність в зв'язку з прийняттям постанови Кабінету Міністрів України від 07.04.2023 № 440 «Деякі питання повірки законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки в умовах воєнного та надзвичайного стану».
Згідно з пунктом 1 постанови № 440 позитивні результати періодичної, позачергової повірки та повірки після ремонту законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, засвідчені відбитком повірочного тавра на таких засобах чи записом з відбитком повірочного тавра у відповідному розділі експлуатаційних документів та/або оформлені свідоцтвом про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки, строк дії яких закінчився у період воєнного і надзвичайного стану, чинні:
- на територіях, тимчасово окупованих російською федерацією, на період воєнного і надзвичайного стану та протягом трьох місяців після його припинення чи скасування на відповідних територіях;
- на територіях активних бойових дій протягом шести місяців з дати завершення бойових дій на таких територіях відповідно до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України (далі перелік);
- на територіях можливих бойових дій протягом шести місяців з дати припинення можливості бойових дій на таких територіях відповідно до переліку.
Наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28 лютого 2025 року № 376, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11 березня 2025 року за № 380/43786, зі змінами від 17.07.2025, затвердженими наказом № 1160, місто Краматорськ Донецької області внесено в Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.
Отже, апеляційний суд приходить до висновку, що на момент зважування спірного вагону відповідача на вагах, належних ТОВ «АЛЬФАІНТЕРБІЗНЕС», строк дії повірки ваговимірювального пристрою вважається чинним.
Крім того, апелянт звертає увагу, що стягнення штрафу у розмірі 5 провізних плат не відповідає критерію співмірності. Норми Статуту залізниць України не містять заборони щодо зменшення судом розміру неустойки (штрафу), який підлягає стягненню з відправника. Також Статутом не врегульовано питання зменшення розміру штрафу, на відміну від Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, які мають вищу юридичну силу у порівнянні зі Статутом залізниць України. Вважає, що достатнім розміром штрафу за порушення Відповідачем статті 122 Статуту залізниць України є 1 (один) розмір провізної плати, тобто 21 626,00 грн.
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу наполягає на тому, що при застосуванні статті 118 Статуту залізниць штраф підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником зазначених у цій статті порушень, встановлених залізницею на станції призначення або під час перевезення та на станції відправлення після пред'явлення вантажу до перевезення, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв'язку з цим збитки. Проти зменшення розміру штрафу заперечує.
Суд зазначає, що статтею 10 Закону України «Про залізничний транспорт» визначено, що розрахунки відправників і одержувачів вантажу, вантажобагажу і пошти з підприємствами залізничного транспорту загального користування за перевезення, додаткові збори за вантажні операції і користування рухомим складом, а також за штрафи, пеню, неустойки здійснюються в порядку, передбаченому Статутом залізниць України, іншими актами законодавства України та міжнародними договорами.
Так, за неправильно зазначену у накладній масу вантажу стягується штраф у розмірі 5 провізних плат згідно із статтею 118 цього Статуту (стаття 122 Статуту залізниць України ).
Відповідно до частин 1, 2 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею), як видом забезпечення виконання зобов'язання, є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Неустойка має подвійну правову природу - є одночасно способом забезпечення виконання зобов'язання та мірою відповідальності за порушення виконання зобов'язання, завданням якого є захист прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов'язання боржником.
Завданням неустойки як способу забезпечення виконання зобов'язання та міри відповідальності є одночасно забезпечення дисципліни боржника стосовно виконання зобов'язання (спонукання до належного виконання зобов'язання) та захист майнових прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов'язання шляхом компенсації можливих втрат, у тому числі, у вигляді недосягнення очікуваних результатів господарської діяльності внаслідок порушення зобов'язання.
Відповідно до частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі, якщо таке збільшення не заборонено законом. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.
Виходячи із обставин даної справи розмір неустойки (штрафу) за порушення правил перевезення вантажів залізничним транспортом встановлений спеціальним нормативним актом - Статутом залізниць України.
Згідно з частиною 3 статті 551 Цивільного кодексу України, на яку в апеляційній скарзі посилається апелянт, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Отже, положення частини третьої статті 551 Цивільного кодексу України надають суду право зменшити розмір неустойки за умови, що її розмір значно перевищує розмір збитків.
Тобто зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.
Статутом залізниць України, який є спеціальним нормативним актом, що визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом, не визначено можливості зменшення (збільшення) штрафних санкцій за порушенням приписів Статуту, можливість зменшення штрафних санкцій не була також обумовлена сторонами у договорі про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом.
Вимога про зменшення нарахованого штрафу не була предметом розгляду у суді першої інстанції, оскільки відповідного клопотання відповідач (апелянт) суду не заявляв.
Розглянувши зазначене клопотання апелянта під час апеляційного перегляду, виходячи з визначених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України меж перегляду справи в суді апеляційної інстанції, колегія суддів приходить до висновку про підстав для його задоволення.
Враховуючи викладене, апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що невідповідність фактичної маси вантажу у вагоні № 64648389 даним накладної № 50038769 від 31.07.2025, заповненої уповноваженими особами відправника (відповідача), згідно положень статті 920 Цивільного кодексу України, статей 118, 122, 128 Статуту є підставою для покладення на відповідача штрафу.
У відповідності до статей 79, 86 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує за внутрішнім переконанням.
Виходячи з вищезазначеного стандарту доказування, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача штрафу, з такими висновками погоджується і апеляційний суд.
7. Висновки апеляційного господарського суду за результатами розгляду апеляційної скарги.
Враховуючи викладене, колегія суддів Центрального апеляційного господарського суду дійшла висновку, що суд першої інстанції повно та всебічно з'ясував обставини справи, надав належну оцінку всім доказам у їх сукупності та ухвалив рішення з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків місцевого господарського суду, а тому вимоги апеляційної скарги підлягають залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
8. Розподіл судових витрат
Судовий збір за подання апеляційної скарги відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України слід покласти на апелянта.
На підставі наведеного, керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 276, 281-284, 287 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Металгамма» на рішення Господарського суду Запорізької області від 29.12.2025 у справі № 908/3361/25 - залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Запорізької області від 29.12.2025 у справі № 908/3361/25 - залишити без змін.
3. Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти
на Товариство з обмеженою відповідальністю «Металгамма».
4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений статтями 286-291 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено - 06.04.2026.
Головуючий суддя О.Ю. Соп'яненко
Суддя С.В. Мартинюк
Суддя Ю.В. Фещенко