Постанова від 06.04.2026 по справі 908/2637/25

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.04.2026 м. Дніпро Справа № 908/2637/25

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Фещенко Ю.В. (доповідач),

суддів: Джепи Ю.А., Соп'яненко О.Ю.,

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіон 2015"

на рішення Господарського суду Запорізької області від 22.12.2025 (ухваленого суддею Науменком А.О. у м. Запоріжжі, повне рішення складенe 23.12.2025) у справі № 908/2637/25

за позовом Заступника керівника Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області (м. Запоріжжя) в інтересах держави в особі Запорізької міської ради (м.Запоріжжя)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіон 2015" (м. Запоріжжя)

третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Антрон Авто" (м. Запоріжжя).

третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Головне управління ДПС у Запорізькій області (м. Запоріжжя).

третя особа-3, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області (м. Запоріжжя)

про стягнення 216 782 грн 62 коп.,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2025 року Заступник керівника Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області звернувся до Господарського суду Кіровоградської області з позовною заявою в інтересах держави в особі Запорізької міської ради (далі по тексту - позивач), в якій просив суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіон 2015"(далі по тексту - відповідач) недоотриманий дохід за фактичне користування земельною ділянкою без оформлення правовстановлюючого документа, що посвідчує право оренди (користування), у загальному розмірі 216 782 грн 62 коп.

Ціна позову складається з суми основного боргу.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним:

- з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що за адресою: вул. Радіаторна 23-Б, м. Запоріжжя, зареєстрована будівля станції технічного обслуговування автомобілів літ. А, реєстраційний номер об'єкта нерухомості: 665148723101, загальна площа: 380,7 кв.м, яка на підставі свідоцтва про право власності № 39567981 від 24.06.2015 належить ТОВ "Авіон 2015";

- за результатами вивчення інформації, розміщеної в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, встановлено, що право користування земельною ділянкою з кадастровим номером 2310100000:02:014:0073 у період часу з 03.04.2017 по 18.04.2024 за жодною особою зареєстровано не було;

- у подальшому, як убачається з відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, 19.04.2024 між Запорізькою міською радою та ТОВ "Авіон 2015" укладено договір оренди земельної ділянки № 202402000100046 від 19.04.2024, за яким ТОВ "Авіон 2015" передано у користування земельну ділянку з кадастровим номером 2310100000:02:014:0073;

- отже, ТОВ "Авіон 2015" у період з 03.04.2017 до 18.04.2024 користувалось земельною ділянкою площею 0,1061 га з кадастровим номером 2310100000:02:014:0073 без відповідних правовстановлюючих документів, що підтверджується відомостями з Державного земельного кадастру, Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно;

- при цьому, як убачається з відповіді Головного управління ДПС України у Запорізькій області від 09.05.2025 за № 4689/5/08-01-04-08-05 та від 14.06.2024 № 7484/5/08-01-04-07, за відомостями з інформаційної бази Головного управління ДПС України у Запорізькій області ТОВ "Авіон 2015" не був платником плати за землю, не звітував та не сплачував земельних податок або орендну плату з юридичних осіб за земельну ділянку з кадастровим номером 2310100000:02:014:0073 у період часу з 03.04.2017 до 18.04.2024;

- враховуючи, що ТОВ "Авіон 2015" у період з 03.04.2017 по 18.04.2024 користувався вказаною земельною ділянкою без достатньої правової підстави, прокурором подано позов відповідно до положень статей 1212-1214 Цивільного кодексу України про відшкодування Запорізькій міській раді доходів, які він одержав у вигляді несплаченої орендної плати у вказаний вище період у розмірі 216 782 грн 62 коп.;

- також у позовній заяві прокурором вказано про підстави звернення із вказаним позовом до суду.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 22.12.2025 у справі № 908/2637/25 позов задоволено; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіон 2015" на користь Запорізької міської ради 216 782 грн 62 коп. доходу, отриманого від безпідставно набутого майна, за період з 03.04.2017 по 31.12.2021 та з 01.01.2023 по 18.04.2024; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіон 2015" на користь Запорізької обласної прокуратури в особі Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя 2 601 грн 39 коп. судового збору.

Рішення обґрунтовано наступним:

- до моменту оформлення власником об'єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об'єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними, що регулюються главою 83 Цивільного кодексу України;

- для кондикційних зобов'язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої;

- ТОВ "Авіон 2015" (набувач), не сплачуючи орендну плату за користування земельною ділянкою за відсутності укладеного договору, збільшено вартість власного майна, а Запорізькою міською радою (потерпілим) втрачено належне їй майно (кошти від орендної плати), тобто має місце факт безпідставного збереження саме орендної плати ТОВ "Авіон 2015" за рахунок міської ради;

- загальний розмір недоотриманих доходів за фактичне користування земельною ділянкою без оформлення правовстановлюючого документа, що посвідчує право оренди (користування), за період з 03.04.2017 по 31.12.2021 та з 01.01.2023 по 18.04.2024 становить 216 782 грн 62 коп.;

- отже, доводи прокурора про те, що, оскільки ТОВ "Авіон 2015" користувалося вказаною земельною ділянкою без достатньої правової підстави, то відповідно до положень статей 1212-1214 Цивільного кодексу України повинно відшкодувати Запорізькій міській раді доходи, які воно одержало у вигляді несплаченої орендної плати в сумі 216 782 грн 62 коп. за період з 03.04.2017 по 31.12.2021 та з 01.01.2023 по 18.04.2024, по суті є обґрунтованими;

- Вознесенівською окружною прокуратурою міста Запоріжжя Запорізької області направлено на адресу Запорізької міської ради запити від 21.04.2025 за № 52-103- 3166ВИХ-25, від 28.05.2025 за № 52-103-4259ВИХ-25, 08.07.2025 за № 52-103- 5415ВИХ-25 про надання інформації про вжиті заходи претензійно-позовного характеру щодо стягнення з ТОВ "Авіон 2015" недоотриманого доходу за фактичне використання земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:02:014:0073. Листом від 17.07.2025 за № 5724/01/01-07/6440, 4654 Запорізька міська рада надала окружній прокуратурі розрахунки розміру недоотриманих доходів за фактичне користування ТОВ "Авіон 2015" земельною ділянкою з кадастровим номером 2310100000:02:014:0073. Листом від 11.07.2025 № 02-071583 Департамент правового забезпечення Запорізької міської ради надав інформацію про те, що заходи претензійно-позовного характеру щодо стягнення з ТОВ "Авіон 2015" недоотриманого доходу за фактичне використання вказаної вище земельної ділянки у вигляді орендної плати за землю за період з 03.04.2017 по 31.12.2021 та з 01.01.2023 по 18.04.2024, не вживалися. Вказані обставини свідчать про нездійснення Запорізькою міською радою захисту порушених інтересів держави та територіальної громади міста Запоріжжя, та наявність передбачених частиною 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" підстав для їх представництва. На виконання вимог частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" Вознесенівською окружною прокуратурою міста Запоріжжя повідомлено Запорізьку міську раду про намір звернутись до Господарського суду Запорізької області із вказаним позовом в інтересах держави, що підтверджується листом-повідомленням від 15.08.2025 № 52-103-6428вих-25;

- підстав для застосування позовної давності відповідно до заяв відповідача немає; строки визначені статтею 257 Цивільного кодексу України на момент подання позову не сплили; отже, позивачем не пропущено строк позовної давності за заявлений період заборгованості з 03.04.2017 по 31.12.2021 та з 01.01.2023 по 18.04.2024.

Не погодившись з вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Авіон 2015" звернулось до Центрального апеляційного господарського суду за допомогою системи "Електронний суд" з апеляційною скаргою (вх. суду № 48359 від 09.01.2026), в якій просить:

- скасувати повністю рішення Господарського суду Запорізької області від 22.12.2025 у справі № 908/2637/25;

- ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову Заступника керівника Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області про стягнення з ТОВ "Авіон 2015" отриманого безпідставно майна за період з 03.04.2017 по 31.12.2021 та з 01.01.2023 по 18.04.2024 на суму 216 782 грн 62 коп.;

- стягнути з Запорізької обласної прокуратури в особі Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя на користь відповідача сплачений за подання до Центрального апеляційного господарського суду апеляційної скарги судовий збір у розмірі 3 121 грн 67 коп.;

- інші судові витрати покласти на Запорізьку обласну прокуратуру в особі Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя.

Апеляційна скарга обґрунтована наступним:

- 11.09.2025 директор ТОВ "Авіон 2015" звернувся до ТОВ "Антрон Авто" з листом № 1 щодо надання належним чином засвідчених копій платіжних документів та довідки з податкової інспекції щодо оплати обов'язкового податкового платежу орендної плати за землю з кадастровим номером № 2310100000:02:014:0073, площею 0,1061 га, яка розташована за адресою: м. Запоріжжя, вул. Радіаторна, 23-Б. 18.09.2025 ТОВ "Авіон 2015" отримало відповідь від ТОВ "Антрон Авто" разом з доданими належним чином засвідченими копіями платіжних документів та довідки з податкової інспекції щодо оплати обов'язкового податкового платежу орендної плати за землю з кадастровим номером №2310100000:02:014:0073, площею 0,1061 га, яка розташована за адресою: м. Запоріжжя, вул.Радіаторна, 23-Б. Згідно з листом Головного управління ДПС у Запорізькій області №40734/6/08-01-04 08 від 18.09.2025, адресованого ТОВ "Антрон Авто", де, серед іншого, зазначено, що: "Відповідно до наданих податкових декларацій з орендної плати та інтегрованих карток платника податків ТОВ "Антрон Авто" було нараховано та сплачено орендну плату за земельну ділянку, зареєстровану за адресою: м. Запоріжжя, вул. Радіаторна, буд. № 23-Б, кадастровий номер 2310100000:02:014:0073, площею 0,1061 га, державна реєстрація прав користування від 01.08.2011 № 231010004000085), дата закінчення терміну дії договору оренди по 26.01.2024. Отже, відсутні будь-які докази завдання збитків Запорізькій міській раді у вигляді не отримання доходів у вигляді орендної плати за використання земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:02:014:0073, площею 0,1061 га, яка розташована за адресою: м. Запоріжжя, вул. Радіаторна, 23-Б, оскільки вона була сплачена у повному обсязі попереднім користувачем (орендатором) ТОВ "Антрон Авто". Тобто в даній справі відсутній предмет спору так як немає шкоди, завданої Запорізькій міській раді, яка у повному обсязі отримала плату за використання землі;

- відповідно до підпункту 69.14, пункту 69 підрозділу 10 "Перехідні положення" Податкового кодексу України, з врахуванням форс-мажорних обставин у зв'язку з введенням воєнного стану на всій території України, відповідачу законодавцем надане право не нараховувати та не сплачувати плату на землю (земельний податок та орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності) до його закінчення. Так, на підставі Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно" від 11.04.2023 № 3050-ІХ (надалі по тексту - Закон № 3050) до Податкового Кодексу Україні внесено зміни, які 06.05.2023 набули чинності. Згідно зі змінами, пунктом 69.14. підрозділу 10 розділу XX Податкового Кодексу встановлено, що за період з 01.01.2022 до 31.12.2022 не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних осіб, та за період з 01.03.2022 до 31.12.2022 - в частині земельних ділянок, що перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Отже, законодавцем чітко визначено, що за період з 01.03.2022 до 31.12.2022 не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки;

- за загальним правилом контроль за справлянням податків в Україні покладений саме на Державну податкову службу України. Як зазначалось вище відповідачем, на виконання умов договору оренди землі, сплачено податок на землю у повному обсязі і у відповідача відсутня заборгованість з податку на землю за 2023 рік, що підтверджено Листом контролюючого органу Головного управління ДПС у Запорізькій області № 5243/6/08-0104-97 від 06.02.2024 та платіжними документами про сплату орендної плати. Тобто зобов'язання за Договором оренди землі № 201501000100158 від 28.05.2015 (зі змінами) за період з 01.01.2022 по 31.12.2023 виконано належним чином у повному обсязі;

- 01.12.2025 під час судового розгляду відповідачем було подано клопотання про витребування доказів разом із заявою про поновлення процесуального строку, в якому він просив витребувати від Запорізької міської ради оригінали документів або належним чином засвідчені копії документів: затверджену Рішенням № 7 Запорізькою міською радою від 30.06.2015 нормативну грошову оцінку земель міста Запоріжжя, виконану Державним підприємством Українського державного науково-дослідного інституту проектування міст Діпромісто ім. Ю.М. Білоконя (надалі по тексту - ДП УДНДІПМ "Діпромісто" або ДП "Діпромісто"; первинні бухгалтерські документи щодо обліку в Запорізькій міській раді несплачених ТОВ "Авіон 2015" платежів за користування земельною ділянкою кадастровий номер 2310100000:02:014:0073, площею 0,1061 га, яка розташована за адресою: м. Запоріжжя, вул. Радіаторна, 23-Б за період з 03.04.2017 по 31.12.2021 та за період з 01.01.2023 по 18.04.2024; витребувати від ДП УДНДІПМ "Діпромісто" оригінали документів або належним чином засвідчені копії документів: технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя, виконану Державним підприємством Українського державного науково-дослідного інституту проектування міст Діпромісто ім. Ю.М. Білоконя, виконану у 2015 році. Суд поновив відповідачу процесуальний строк та безпідставно відмовив в задоволенні клопотання про витребування доказів, мотивуючи своє рішення таким: "Закінченням перебігу строку підготовчого провадження, а також обсягом наданих сторонами доказів, суд вважає, що зібраних доказів по справі достатньо для її розгляду по суті, а час, відведений для підготовки справи до розгляду, сплив. Заявлене клопотання призводить до затягування розгляду справи. Судом залучено третіх осіб у справі, якими надано пояснення та долучені докази щодо спірних питань розрахунків, і нормативно-грошової оцінки землі. Крім того, в ухвалі від 13.11.2025 вже вирішено аналогічне клопотання і суд зазначав, що вважає за недоцільне витребувати оригінали вказаних документів, оскільки вже сформована чисельна судова практика, в тому числі Верховного Суду стосовно застосування цих документів, тому суд вважає за недоцільне витребувати оригінали відповідних документів". На думку скаржника, суд, діючи формально, безпідставно відмовив у задоволенні клопотання щодо: витребування від Запорізької міської ради первинних бухгалтерських документів щодо обліку в Запорізькій міській раді несплачених ТОВ "Авіон 2015" платежів за користування земельною ділянкою кадастровий номер 2310100000:02:014:0073, площею 0,1061 га, яка розташована за адресою: м. Запоріжжя, вул. Радіаторна, 23-Б за період з 03.04.2017 по 31.12.2021 та за період з 01.01.2023 по 18.04.2024; витребування від ДП УДНДІПМ "Діпромісто" належним чином засвідчених копій документів технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя, виконаної Державним підприємством Українського державного науково дослідного інституту проектування міст Діпромісто ім. Ю.М. Білоконя, у 2015 році, враховуючи, що саме ці докази є підтвердженням наявності або відсутності заборгованості у спірних правовідносинах. Відсутність з будь-яких причин обліку заборгованості за землю у Запорізькій міській раді фактично свідчить про відсутність самого боргу, як такого. Ці обставини спростовують доводи і аргументи Вознесенівської прокуратури, викладенні нею у позовній заяві, та надані Запорізькою міською радою розрахунки, які не підтвердженні жодними первинними бухгалтерськими документами;

- крім того, як зазначалось вище Запорізька міська рада (на думку якої ТОВ "Авіон 2015" має заборгованість з оплати за землю) протягом усього часу з 03.04.2017 по 31.12.2021 та за період з 01.01.2023 по 18.04.2024 не здійснювала будь-яких дій, направлених на врегулювання спірних правовідносин з ТОВ "Авіон 2015" шляхом направлення претензій тощо. Тобто позивач не здійснював жодної претензійно-правової роботи по цьому питанню і не цікавився цим тому, що заборгованість була та є відсутньою. Суд першої інстанції проігнорував зазначені обставини та безпідставно відмовив у задоволенні обґрунтованого клопотання відповідача, наслідком чого стало незаконне стягнення з ТОВ "Авіон 2015" неіснуючого боргу;

- під час судового розгляду зазначеної справи представником відповідача неодноразово ставилося питання щодо відсутності доказів повернення ТОВ "Антрон Авто" земельної ділянки загальною площею 0,1061 га, кадастровий номер земельної ділянки: № 2310100000:02:014:0073, розташованої за адресою: м. Запоріжжя, вул. Радіаторна, 23-Б позивачу після закінчення строку дії договору оренди землі від 01.08.2011. Судом першої інстанції зазначені обставини повністю проігноровані, що призвело для прийняття незаконного рішення у цій справі.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.01.2026 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Фещенко Ю.В. (доповідач), суддів - Джепи Ю.А., Соп'яненко О.Ю.

Апеляційну скаргу було подано без додержання вимог, встановлених статтею 258 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з чим ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 26.01.2026 апеляційну скаргу було залишено без руху та скаржнику надано строк для усунення недоліків протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

Від скаржника за допомогою системи "Електронний суд" надійшло клопотання (вх. № суду 1006/26 від 02.02.2026) щодо усунення недоліків апеляційної скарги.

Враховуючи вказане, ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 03.02.2026 відкрито апеляційне провадження за поданою апеляційною скаргою; ухвалено розгляд справи здійснювати у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, без виклику та без повідомлення учасників справи.

Від прокурора за допомогою системи "Електронний суд" надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх № суду 1489/26 від 09.02.2026), в якому він просить рішення господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Відзив на апеляційну скаргу обґрунтований прокурором такими обставинами:

- за інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ТОВ "Авіон 2015" є власником будівлі станції технічного обслуговування автомобілів літ. А площею 380,7 кв.м, яка розташована за адресою: м. Запоріжжя, вул. Радіаторна, 23-Б (підстава: свідоцтво на право власності від 24.06.2015). Указана будівля знаходиться на земельній ділянці площею 0,1061 га з кадастровим номером 2310100000:02:014:0073. У свою чергу зазначена земельна ділянка перебувала в оренді ТОВ "Антрон Авто" (попереднього власника будівлі) на підставі договору оренди землі від 01.08.2011, строк дії якого закінчився 12.12.2016 (пункт 10 договору оренди). Також, пунктом 37.2 договору оренди землі передбачено, що фактичне продовження користування майном після закінчення строку дії даного договору не є підставою для поновлення договору. Разом з цим, ТОВ "Антрон Авто" жодних дій щодо поновлення договору оренди землі вчинено не було, як і не було вжито таких заходів новим власником будівлі - ТОВ "Авіон 2015" (до моменту укладення 19.04.2024 нового договору оренди землі), що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 08.08.2025 № 438712795. Неповернення ТОВ "Антрон Авто" земельної ділянки її власнику Запорізькій міській раді не має жодного значення, оскільки відповідно до положень частини 2 статті 120 Земельного кодексу України (в редакції на час набуття ТОВ "Авіон 2015" права власності на будівлю) право користування земельною ділянкою перейшло до нового власника об'єкта нерухомості на тих самих умовах і в тому ж обсязі. Тобто, з моменту реєстрації права власності (14.05.2015) і до закінчення дії договору оренди (12.12.2016) фактичним землекористувачем (орендарем) було саме ТОВ "Авіон 2015";

- суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що ТОВ "Авіон 2015" не є постійним землекористувачем земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:02:014:0073, а тому не є суб'єктом плати за землю у формі земельного податку (підпункт 14.1.72 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України). При цьому єдина можлива форма здійснення плати за землю для нього, як землекористувача, є орендна плата. Оскільки договір оренди припинився 12.12.2016, саме з цього моменту і до 18.04.2024 (включно) ТОВ "Авіон 2015" користувалося земельною ділянкою з кадастровим номером 2310100000:02:014:0073 без достатньої правової підстави за відсутності договору оренди землі та не сплачуючи плату за землю;

- для кондиційних зобов'язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої. Отже, ТОВ "Авіон 2015" (набувач), не сплачуючи орендну плату за користування земельною ділянкою за відсутності укладеного договору, збільшено вартість власного майна, а Запорізькою міською радою (потерпілим) втрачено належне їй майно (кошти від орендної плати), тобто має місце факт безпідставного збереження саме орендної плати відповідачем за рахунок міської ради;

- при цьому під час проведення розрахунку доходу, отриманого від безпідставно набутого майна, Запорізькою міською радою було взято до уваги та враховано кошти, які сплачувались ТОВ "Антрон Авто" за указану земельну ділянку у розрахунковий період (згідно з листами Головного управління ДПС у Запорізькій області від 14.06.2024 № 7484/5/08-01-04-07 та від 09.05.2025 № 4689/5/08-01-04-08-05, у яких відображено суми задекларованих та сплачених коштів). ТОВ "Антрон Авто" та ТОВ "Авіон 2015" є взаємопов'язаними юридичними особами, оскільки мають спільних власників - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , що не заперечується відповідачем та третьою особою. У свою чергу, відсутність претензій з боку Запорізької міської ради не звільняє ТОВ "Авіон 2015" від сплати обов'язкових платежів за землю, а лише підтверджує бездіяльність органу місцевого самоврядування з даного питання;

- також є неспроможним твердження ТОВ "Антро Авто" стосовно відсутності заборгованості зі сплати за землю з посиланням на інформацію податкового органу. Облік та повноту сплати податкових зобов'язань податковий орган здійснює відповідно до поданих податкових декларацій платником податків (стаття 286.2 Податкового кодексу України). Тобто розмір податкового зобов'язання (орендної плати) визначається самостійно суб'єктом господарювання, в свою чергу податковий орган лише контролює своєчасність та повноту сплати задекларованих коштів. Оскільки ТОВ "Антрон Авто" декларувало та сплачувало орендну плату, виходячи зі старої нормативної грошової оцінки землі та старого розміру орендної плати, тому податковий орган відобразив у вищезазначеному листі дані згідно з поданими податковими деклараціями. З цих же підстав податковий орган самостійно не визначає дату закінчення податкових зобов'язань, а виходить з раніше поданих документів суб'єктом декларування (податкових декларацій, договору оренди землі тощо). У листі Головного управління ДПС у Запорізькій області від 14.06.2024 № 7484/5/08-01-04-07 (який надавався прокурором до матеріалів справи) визначено термін дії договору оренди - до 12.12.2016, що відповідає умовам договору оренди землі від 01.08.2011. Окрім цього, відповідно до положень Розділу ХХ "Перехідних положень" Податкового кодексу України та Указу Президента від 21.07.2025 № 538/2025 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 21.07.2025 "Про запровадження правових і організаційних заходів щодо мораторію на безпідставні перевірки та втручання державних органів у діяльність бізнесу й стимулювання економічного зростання в Україні" наразі на території України обмежені перевірки контролюючими органами, що виключає можливість податкової служби здійснити належну перевірку повноти та своєчасності сплати ТОВ "Антрон Авто" та ТОВ "Авіон 2015" орендних платежів за землю;

- щодо застосування підпункту 69.14 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України прокурор зазначив таке. Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно" від 11.04.2023 № 3050-ІХ викладено у новій редакції підпункт 69.14 пункту 69 підрозділу 10 "Інші перехідні положення" Податкового кодексу України та зазначено, що за період з 01.01.2022 до 31.12.2022 не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних осіб, та за період з 01.03.2022 до 31.12.2022 - в частині земельних ділянок, що перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. Відповідно до пункту 15.1 статті 15 Податкового кодексу України платниками податків визнаються фізичні особи, юридичні особи, які мають, одержують об'єкти оподаткування або провадять діяльність, що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів. ТОВ "Авіон 2015" у розумінні норм Податкового кодексу України, Земельного кодексу України та Закону України "Про оренду землі" у період з 13.12.2016 по 19.04.2024 не був ані постійним землекористувачем, ані орендарем земельної ділянки, з покладенням на нього відповідного обов'язку зі сплати земельного податку або орендної плати, оскільки відповідач не оформив своє право користування земельною ділянкою, як того вимагає діюче законодавство. Предметом цього позову є стягнення доходу, отриманого від безпідставно набутого майна у вигляді вартості недоотриманої орендної плати (оскільки єдина можлива форма використання відповідачем земельної ділянки є оренда плата) за мінусом раніше сплачених коштів на підставі статей 1212, 1214 Цивільного кодексу України. Указане відповідає сформованим правовим висновкам Великої Палати Верховного Суду, викладених у постановах від 09.11.2021 у справі № 905/1680/21, від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справ № 922/3412/17, від 13.02.2019 у справі № 320/5877/17, від 04.12.2019 у справі № 917/1739/17. Верховним Судом у постанові від 27.04.2021 у справі №922/2378/20 викладено висновок, що норми пункту 10.1.1. статті 10 , підпункту 14.1.147 пункту 14.1 статті 14, статей 40, 41, пункту 265.1.3. статті 265 Податкового кодексу України у подібних правовідносинах слід застосовувати таким чином: "власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) і постійні землекористувачі є платниками земельного податку, а орендарі земель державної та комунальної власності орендної плати за такі земельні ділянки, однак особа, яка є фактичним користувачем земельної ділянки, не маючи права власності або постійного користування на неї, і, використовуючи її без укладення договору оренди землі, не підпадає під правове регулювання наведених норм Податкового кодексу України". До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд за наслідками перегляду в касаційному порядку подібних справ № 908/1196/24 (постанова від 08.07.2025) та № 908/1926/24 (постанова від 02.12.2025). З наведеного слід дійти висновку, що ТОВ "Авіон 2015" не є суб'єктом, який має право на застосування пільг щодо звільнення його від нарахування та сплати орендної плати за землю у період з 12.03.2022 по 31.12.2022, оскільки до спірних правовідносин норми податкового законодавства не застосовуються. Тому подання уточнюючої декларації за указаний період жодним чином не впливає на повноту сплати платежів за користування земельною ділянкою;

- щодо відмови судом в задоволенні клопотання відповідача про витребування доказів прокурор зазначив, що клопотання представника відповідача подано з пропуском строку, встановленого частинами 2, 3 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, обґрунтування неможливості його подання у встановлений строк наведено не було (відзив на позовну заяву відповідачем подано 22.09.2025). Окрім цього, клопотання не містило інформацію про вжиття відповідачем заходів для отримання цих доказів самостійно. Інтереси ТОВ "Авіон 2015" у справі № 908/2637/25 представляє адвокат Білицький Є.М. на підставі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю та договору про надання правової допомоги. Таким чином, відповідач через свого представника - адвоката Білицького Є.М. мав достатньо часу та можливість самостійно отримати від органів державної влади та місцевого самоврядування, а також підприємств, установ і організацій будь-які документи та інформацію, яка потрібна для захисту своїх інтересів в суді. Разом з цим, у клопотанні не було наведено жодної причини, з якої неможливо було отримати ці докази самостійно. З урахуванням викладеного, прокурор вважає, що ухвала Господарського суду Запорізької області від 13.11.2015, якою клопотання відповідача про витребування доказів залишено без задоволення, є обґрунтованою та такою, що постановлена із дотриманням норм процесуального законодавства;

- в умовах правового режиму воєнного стану та навислої загрози втрати державності ефективний судовий захист інтересів держави за участю прокурора у спірних правовідносинах буде відповідати об'єктивно винятковій моделі (виключному випадку), яка визначена статтею 131-1 Конституції України.

Від третьої особи-2 за допомогою системи "Електронний суд" надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх № суду 1533/26 від 10.02.2026), в якому вона просить рішення господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Відзив на апеляційну скаргу обґрунтований третьою особою-2 такими обставинами:

- жодних доказів, які б давали змогу стверджувати про те, що Витяг № НВ-2300117192023 від 21.12.2023 та Витяг № НВ-2300127472024 від 19.09.2024 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок скасовані або про те, що дії, пов'язані з їх формуванням, визнані в судовому порядку протиправними чи неправомірними не існує. А відтак, розрахунок недоотриманих доходів за фактичне користування ТОВ "Авіон 2015" земельною ділянкою без оформлення правовстановлюючих документів, що посвідчують право оренди за спірний період, здійснений правомірно.

Від позивача за допомогою системи "Електронний суд" надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх № суду 1541/26 від 10.02.2026), в якому він просить рішення господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Відзив на апеляційну скаргу обґрунтований позивачем такими обставинами:

- за інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ТОВ "Авіон 2015" є власником будівлі станції технічного обслуговування автомобілів літ. А площею 380,7 кв.м, яка розташована за адресою: м. Запоріжжя, вул. Радіаторна, 23-Б (підстава свідоцтво на право власності від 24.06.2015). Указана будівля знаходиться на земельній ділянці площею 0,1061 га з кадастровим номером 2310100000:02:014:0073. У свою чергу зазначена земельна ділянка перебувала в оренді ТОВ "Антрон Авто" (попереднього власника будівлі) на підставі договору оренди землі від 01.08.2011, строк дії якого закінчився 12.12.2016 (пункт 10 договору оренди). Також, пунктом 37.2 договору оренди землі передбачено, що фактичне продовження користування майном після закінчення строку дії даного договору не є підставою для поновлення договору. ТОВ "Антрон Авто" жодних дій щодо поновлення договору оренди землі вчинено не було, як і не було вжито таких заходів новим власником будівлі - ТОВ "Авіон 2015" (до моменту укладення 19.04.2024 нового договору оренди землі), що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 08.08.2025 № 438712795. Неповернення ТОВ "Антрон Авто" земельної ділянки її власнику Запорізькій міській раді не має жодного значення, оскільки відповідно до положень часини 2 статті 120 Земельного кодексу України (в редакції на час набуття ТОВ "Авіон 2015" права власності на будівлю) право користування земельною ділянкою перейшло до нового власника об'єкта нерухомості на тих самих умовах і в тому ж обсязі. Тобто, з моменту реєстрації права власності (14.05.2015) і до закінчення дії договору оренди (12.12.2016) фактичним землекористувачем (орендарем) було саме ТОВ "Авіон 2015";

- чинним законодавством розмежовано поняття "земельний податок" і "орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності". Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що ТОВ "Авіон 2015" не є постійним землекористувачем земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:02:014:0073, а тому не є суб'єктом плати за землю у формі земельного податку (підпункт 14.1.72 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України). При цьому єдина можлива форма здійснення плати за землю для нього, як землекористувача, є орендна плата. Оскільки договір оренди припинився 12.12.2016, саме з цього моменту і до 18.04.2024 (включно) ТОВ "Авіон 2015" користувалося земельною ділянкою з кадастровим номером 2310100000:02:014:0073 без достатньої правової підстави за відсутності договору оренди землі та не сплачуючи плату за землю;

- з огляду на викладене, фактичний користувач земельної ділянки, що без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов'язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України. Отже, ТОВ "Авіон 2015" (набувач), не сплачуючи орендну плату за користування земельною ділянкою за відсутності укладеного договору, збільшено вартість власного майна, а Запорізькою міською радою (потерпілим) втрачено належне їй майно (кошти від орендної плати), тобто має місце факт безпідставного збереження саме орендної плати відповідачем за рахунок міської ради. Під час проведення розрахунку доходу, отриманого від безпідставно набутого майна, Запорізькою міською радою було взято до уваги та враховано кошти, які сплачувались ТОВ "Антрон Авто" за указану земельну ділянку у розрахунковий період (згідно з листами Головного управління ДПС у Запорізькій області від 14.06.2024 № 7484/5/08-01-04-07 та від 09.05.2025 № 4689/5/08-01-04-08-05, у яких відображено суми задекларованих та сплачених коштів). ТОВ "Антрон Авто" та ТОВ "Авіон 2015" є взаємопов'язаними юридичними особами, оскільки мають спільних власників - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , що не заперечується відповідачем та третьою особою. У свою чергу, відсутність претензій з боку Запорізької міської ради не звільняє ТОВ "Авіон 2015" від сплати обов'язкових платежів за землю, а лише підтверджує бездіяльність органу місцевого самоврядування з даного питання;

- також є неспроможним твердження ТОВ "Антрон Авто" стосовно відсутності заборгованості зі сплати за землю з посиланням на інформацію податкового органу. Облік та повноту сплати податкових зобов'язань податковий орган здійснює відповідно до поданих податкових декларацій платником податків (стаття 286.2 Податкового кодексу України). Тобто розмір податкового зобов'язання (орендної плати) визначається самостійно суб'єктом господарювання, в свою чергу податковий орган лише контролює своєчасність та повноту сплати задекларованих коштів. Оскільки ТОВ "Антрон Авто" декларувало та сплачувало орендну плату, виходячи зі старої нормативної грошової оцінки землі та старого розміру орендної плати, тому податковий орган відобразив у вищезазначеному листі дані згідно з поданими податковими деклараціями. З цих же підстав податковий орган самостійно не визначає дату закінчення податкових зобов'язань, а виходить з раніше поданих документів суб'єктом декларування (податкових декларацій, договору оренди землі тощо). У листі Головного управління ДПС у Запорізькій області від 14.06.2024 № 7484/5/08-01 04-07 (який надавався прокурором до позовної заяви) визначено термін дії договору оренди - до 12.12.2016, що відповідає умовам договору оренди землі від 01.08.2011;

- окрім цього, відповідно до положень Розділу ХХ "Перехідних положень" Податкового кодексу України та Указу Президента від 21.07.2025 № 538/2025 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 21.07.2025 "Про запровадження правових і організаційних заходів щодо мораторію на безпідставні перевірки та втручання державних органів у діяльність бізнесу й стимулювання економічного зростання в Україні" наразі на території України обмежені перевірки контролюючими органами, що виключає можливість податкової служби здійснити належну перевірку повноти та своєчасності сплати ТОВ "Антрон Авто" та ТОВ "Авіон 2015" орендних платежів за землю;

- Верховним Судом у постанові від 27.04.2021 у справі № 922/2378/20 викладено висновок, що норми пункту 10.1.1. статті 10, підпункту 14.1.147 пункту 14.1 статті 14, статей 40, 41, пункту 265.1.3. статті 265 Податкового кодексу України у подібних правовідносинах слід застосовувати таким чином: "власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) і постійні землекористувачі є платниками земельного податку, а орендарі земель державної та комунальної власності - орендної плати за такі земельні ділянки, однак особа, яка є фактичним користувачем земельної ділянки, не маючи права власності або постійного користування на неї, і, використовуючи її без укладення договору оренди землі, не підпадає під правове регулювання наведених норм Податкового кодексу України". До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд за наслідками перегляду в касаційному порядку подібних справ № 908/1196/24 (постанова від 08.07.2025) та № 908/1926/24 (постанова від 02.12.2025). З наведеного слід дійти висновку, що ТОВ "Авіон 2015" не є суб'єктом, який має право на застосування пільг щодо звільнення його від нарахування та сплати орендної плати за землю у період з 12.03.2022 по 31.12.2022, оскільки до спірних правовідносин норми податкового законодавства не застосовуються. Тому подання уточнюючої декларації за указаний період жодним чином не впливає на повноту сплати платежів за користування земельною ділянкою;

- також позивач вважає, що ухвала Господарського суду Запорізької області від 13.11.2015, якою клопотання відповідача про витребування доказів залишено без задоволення, є обґрунтованою та такою, що постановлена із дотриманням норм процесуального законодавства.

Приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що апеляційним господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України.

Під час розгляду апеляційної скарги судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, перевіривши дотримання судом першої інстанції норм процесуального права, а також правильність застосування норм матеріального права, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Земельна ділянка, яка розташована за адресою: м. Запоріжжя, вул. Радіаторна, буд. № 23-Б, кадастровий номер 2310100000:02:014:0073, площею 0,1061 га з відноситься до земель комунальної власності.

Запорізька міська рада відповідно до вимог пунктів 3, 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності" та частини 1 статті 122 Земельного кодексу України є органом, який від імені територіальної громади здійснює права власника щодо спірної земельної ділянки.

Вознесенівською окружною прокуратурою міста Запоріжжя Запорізької області направлено на адресу Запорізької міської ради запити від 21.04.2025 за № 52-103- 3166ВИХ-25, від 28.05.2025 за № 52-103-4259ВИХ-25, 08.07.2025 за № 52-103- 5415ВИХ-25 про надання інформації про вжиті заходи претензійно-позовного характеру щодо стягнення з ТОВ "Авіон 2015" недоотриманого доходу за фактичне використання земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:02:014:0073.

Листом від 17.07.2025 за № 5724/01/01-07/6440, 4654 Запорізька міська рада надала окружній прокуратурі розрахунки розміру недоотриманих доходів за фактичне користування ТОВ "Авіон 2015" земельною ділянкою з кадастровим номером 2310100000:02:014:0073.

Листом від 11.07.2025 № 02-071583 Департамент правового забезпечення Запорізької міської ради надав інформацію про те, що заходи претензійно-позовного характеру щодо стягнення з ТОВ "Авіон 2015" недоотриманого доходу за фактичне використання вказаної вище земельної ділянки у вигляді орендної плати за землю за період з 03.04.2017 по 31.12.2021 та з 01.01.2023 по 18.04.2024, не вживалися.

Вказані обставини свідчать про нездійснення Запорізькою міською радою захисту порушених інтересів держави та територіальної громади міста Запоріжжя, та наявність передбачених частиною 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" підстав для їх представництва.

На виконання вимог частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" Вознесенівською окружною прокуратурою міста Запоріжжя повідомлено Запорізьку міську раду про намір звернутись до Господарського суду Запорізької області із вказаним позовом в інтересах держави, що підтверджується листом-повідомленням від 15.08.2025 № 52-103-6428вих-25.

Таким чином прокурор звернувся із позовом в інтересах держави в особі Запорізької міської ради як власника землі та отримувача плати за користування земельними ділянками комунальної форми власності на території м. Запоріжжя. Прокурором належним чином обґрунтовано та доведено наявність підстав для представництва інтересів держави в особі Запорізької міської ради у порядку статті 131-1 Конституції України, статті 23 Закону України "Про прокуратуру".

Судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції встановлені наступні неоспорені обставини справи.

З інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що за адресою: вул. Радіаторна 23-Б, м. Запоріжжя, зареєстрована будівля станції технічного обслуговування автомобілів літ. А, реєстраційний номер об'єкта нерухомості: 665148723101, загальна площа: 380.7 кв.м, яка на підставі свідоцтва про право власності № 39567981 від 24.06.2015 належить ТОВ "Авіон 2015".

Відповідно до інформації з Державного земельного кадастру вбачається, що земельна ділянка з кадастровим номером 2310100000:02:014:0073, площею 0,1061 га, яка розташована за адресою: вул. Радіаторна 23-Б, м. Запоріжжя, зареєстрована у Державному земельному кадастрі 12.12.2006.

За даними Державного земельного кадастру земельна ділянка площею 0,1061 га з кадастровим номером 2310100000:02:014:0073 розташована за адресою: м. Запоріжжя, вул. вулиця Радіаторна, 23-Б; цільове призначення - 03.10 Для будівництва та обслуговування адміністративних будинків, офісних будівель компаній, які займаються підприємницькою діяльністю, пов'язаною з отриманням прибутку.

Згідно з інформацією, розміщеною в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, право користування вказаною вище земельною ділянкою з кадастровим номером 2310100000:02:014:0073 у період часу з 03.04.2017 по 18.04.2024 за жодною особою не було зареєстровано.

Згідно із відповіддю Головного управління ДПС України у Запорізькій області від 09.05.2025 за № 4689/5/08-01-04-08-05 та від 14.06.2024 № 7484/5/08-01-04-07, за відомостями з інформаційної бази Головного управління ДПС України у Запорізькій області ТОВ "Авіон 2015" не був платником плати за землю, не звітував та не сплачував земельний податок або орендну плату з юридичних осіб за земельну ділянку з кадастровим номером 2310100000:02:014:0073 у період часу з 03.04.2017 до 18.04.2024.

Також з матеріалів справи вбачається, що 01.08.2011 між Запорізькою міською радою (орендодавець) та ТОВ "Антрон Авто" (орендар) укладено Договір оренди землі (Договір оренди землі від 01.08.2011), пунктами 1, 2 якого передбачено, що орендодавець, відповідно до Рішення дев'ятої сесії шостого скликання Запорізької міської ради від 19.05.2011 № 51/47, надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для розташування станції технічного обслуговування автомобілів, що знаходиться: м. Запоріжжя, вул. Радіаторна, 23-Б. В оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,1061 га, кадастровий номер земельної ділянки: № 2310100000:02:014:0073.

З матеріалів справи також убачається, що 19.04.2024 між Запорізькою міською радою (орендодавець) та ТОВ "Авіон 2015" (орендар) укладено Договір оренди землі №202402000100046 (Договір № 202402000100046) відповідно до пунктів 1, 3 якого орендодавець, відповідно до Рішення двадцять першої сесії восьмого скликання Запорізької міської ради № 85/76 від 29.11.2023, надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для розташування станції технічного обслуговування автомобілів, що знаходиться: м. Запоріжжя, вул. Радіаторна, 23-Б. В оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,1061 га, кадастровий номер земельної ділянки: №2310100000:02:014:0073.

Відповідно до умов пункту 6 Договору № 202402000100046 нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 3 446 626 грн 67 коп. в цінах 2023 року.

У пункті 11 Договору № 202402000100046 сторони визначили, що договір укладено до 29.11.2033.

В листі Головного управління ДПС у Запорізькій області № 40734/6/08-01-04-08 від 18.09.2025, адресованому ТОВ "Антрон Авто", зазначено, що відповідно до наданих податкових декларацій з орендної плати та інтегрованих карток платника податків ТОВ "Антрон Авто" було нараховано та сплачено орендну плату за земельну ділянку, зареєстровану за адресою: м. Запоріжжя, вул. Радіаторна, буд. № 23-Б, кадастровий номер 2310100000:02:014:0073, площею 0,1061 га, державна реєстрація прав користування від 01.08.2011 року № 231010004000085), дата закінчення терміну дії договору оренди: по 26.01.2024.

Відповідач, заперечуючи проти позовних вимог прокурора, зазначав, що, фактично, ТОВ "Антрон Авто" як попередній власник зазначеного вище об'єкта нерухомості за адресою: вул. Радіаторна, 23-Б, м. Запоріжжя, а також попередній орендар земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:02:014:0073, продовжував вносити плату за користування вказаною земельною ділянкою упродовж 2017-2024 років. Розмір фактичної плати ТОВ "Артрон Авто" за землю з 03.04.2017 по 31.12.2017 складав 35 977 грн 36 коп.; за 2018 рік складав 51 227 грн 64 коп.; за 2019 рік складав 51 227 грн 64 коп.; за 2020 рік складав 46 958 грн 67 коп.; за 2021 рік складав 48 327 грн 81 коп.; за 2023 рік складав 61 134 грн 61 коп.; за 2024 рік складав 5 354 грн 39 коп.

Відповідно до Витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 21.12.2023 за № НВ-2300117192023 нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:02:014:0073 складає 3 446 626 грн 67 коп.

Згідно з Витягом із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 19.09.2024 за № НВ-2300127472024 нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:02:014:0073 складає 3 622 360 грн 10 коп.

Запорізькою міською радою на підставі зазначеної інформації, документів та рішень Запорізької міської ради від 30.06.2015 № 7 "Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя", від 28.11.2018 № 26 "Про встановлення розміру орендної плати за землю", здійснено розрахунок недоотриманих доходів за фактичне користування ТОВ "Авіон 2015" вказаною вище земельною ділянкою з кадастровим номером 2310100000:02:014:0073 без оформлення правовстановлюючого документу, що посвідчує право оренди (користування), за період з 03.04.2017 по 31.12.2021 та з 01.01.2023 по 18.04.2024.

Із вказаного розрахунку вбачається, що загальний розмір недоотриманих доходів за фактичне користування ТОВ "Авіон 2015" земельною ділянкою без оформлення правовстановлюючого документа, що посвідчує право оренди (користування) з 03.04.2017 по 31.12.2021 та з 01.01.2023 по 18.04.2024 становить 216 782 грн 62 коп., з яких:

- за період з 03.04.2017 по 31.12.2017 - 24 872 грн 20 коп.;

- за період з 01.01.2018 по 31.12.2018 - 30 510 грн 54 коп.;

- за період з 01.01.2019 по 31.12.2019 - 30 510 грн 54 коп.;

- за період з 01.01.2020 по 31.12.2020 - 27 967 грн 99 коп.;

- за період з 01.01.2021 по 31.12.2021 - 33 410 грн 37 коп.;

- за період з 01.01.2023 по 31.12.2023 - 42 264 грн 19 коп.;

- за період з 01.01.2024 по 18.04.2024 - 27 246 грн 79 коп.

Враховуючи, що ТОВ "Авіон 2015" у період з 03.04.2017 по 18.04.2024 користувався вказаною земельною ділянкою без достатньої правової підстави, прокурором подано позов відповідно до положень статей 1212-1214 Цивільного кодексу України про відшкодування Запорізькій міській раді доходів, які він одержав у вигляді несплаченої орендної плати у період з 03.04.2017 по 31.12.2021 та з 01.01.2023 по 18.04.2024 в розмірі 216 782 грн 62 коп.

Статтею 13 Конституції України унормовано, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

За статтею 80 Земельного кодексу України суб'єктами права власності на землю є громадяни та юридичні особи - на землі приватної власності; територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування - на землі комунальної власності; держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади - на землі державної власності.

Приписами статті 116 Земельного кодексу України встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

За змістом статей 122, 123, 124 Земельного Кодексу України селищні міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу шляхом укладення договору оренду земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Перехід прав на земельну ділянку, пов'язаний із переходом права на будинок, будівлю або споруду, регламентовано у статті 120 Земельного кодексу України у редакції 2001 року. Так, у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача (частини 1, 2 статті 120 Земельного кодексу України у редакції, чинній на час реєстрації права власності на об'єкти нерухомості). Набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці, є підставою припинення права користування земельною ділянкою у попереднього землекористувача (пункт "е" частини 1 статті 141 Земельного кодексу України (у відповідній редакції).

Правовий механізм переходу права на землю, пов'язаний з переходом права на будинок, будівлю або споруду, визначено у статті 120 Земельного кодексу України та статті 377 Цивільного кодексу України.

Виходячи зі змісту зазначеної статті закону, норма щодо переходу права на земельну ділянку у разі переходу права на будинок, будівлю і споруду може бути застосована у випадках, якщо земельна ділянка перебуває у власності або у користуванні колишнього власника будівлі.

Як убачається із положень статті 120 Земельного кодексу України та 377 Цивільного кодексу України, виникнення права власності на об'єкт нерухомості не є підставою для автоматичного виникнення права власності, користування, у тому числі у формі оренди земельної ділянки.

Водночас, за змістом статті 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до частини 3 статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Згідно зі статтею 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землі є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

За приписами статті 14.1.147 Податкового кодексу України плата за землю - обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Податковим кодексом України визначено, що орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є обов'язковим платежем, а його розмір визначається на підставі законодавчих актів, тобто є регульованою ціною (статті 14.1.125, 14.1.136, 288.5).

Так, Податковий кодекс України визначив обов'язок власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів сплачувати земельний податок.

Згідно з пунктом 286.2 Податкового кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Згідно з пунктом 287.3 статті 287 цього Кодексу податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Отже, розмір податкового зобов'язання визначається самостійно платником плати за землю, в свою чергу податковий орган лише контролює своєчасність та повноту сплати задекларованих коштів. Оскільки ТОВ "Антрон Авто" декларувало та сплачувало орендну плату, виходячи зі старої нормативної грошової оцінки землі та старого розміру орендної плати, тому податковий орган відобразив у своєму листі (на який посилається скаржник) дані згідно з поданими податковими деклараціями.

В цьому аспекті колегія суддів зазначає, що самостійно задекларований землекористувачем розмір плати за землю не свідчить, що зобов'язання із такої сплати встановлюється саме в задекларованому землекористувачем розмірі, оскільки, як було вказано вище, плата за земельні ділянки комунальної власності визначається на підставі законодавчих актів, а не самостійно землекористувачем.

Отже, доводи скаржника щодо відсутності заборгованості зі сплати за землю в період користування земельною ділянкою з 03.04.2017 по 31.12.2021 та з 01.01.2023 по 18.04.2024 в загальній сумі 216 782 грн 62 коп., з посиланням на інформацію податкового органу, апеляційним господарським судом розцінюються критично.

Відповідно до вимог статті 21 Закону України "Про оренду землі" та статті 14.1.136 Податкового кодексу України орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

За приписами статті 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Отже, за змістом указаних приписів законодавства виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені. Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права. Проте, з огляду на приписи статті 120 Земельного кодексу України та статті 377 Цивільного кодексу України, не вважається правопорушенням відсутність у власника будинку, будівлі, споруди зареєстрованого права оренди на земельну ділянку, яка має іншого власника і на якій розташоване це нерухоме майно.

До моменту оформлення власником об'єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об'єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними, що регулюються главою 83 Цивільного кодексу України.

Згідно з частиною 1 статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Відповідно до вимог частини 1 статті 1214 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов'язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави.

Кондикційні зобов'язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

При цьому під набуттям майна в даних правовідносинах слід розуміти збільшення вартості власного майна набувача; приєднання до нього нових цінностей, внаслідок чого потерпілий несе додаткові витрати або втрачає належне йому майно, тобто збереження майна однією особою відбувається за рахунок іншої.

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто, відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Разом з цим, обов'язок набувача повернути безпідставно набуте (збережене) майно потерпілому не належить до заходів відповідальності, оскільки боржник при цьому не несе жодних майнових затрат - він зобов'язується повернути тільки майно, яке безпідставно утримував (зберігав).

Для кондикційних зобов'язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

Таким чином, обов'язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов'язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.

З огляду на викладене, фактичний користувач земельної ділянки, що без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов'язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України.

Зазначене підтверджується висновками, викладеними Великою Палатою Верховного Суду в постановах від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц, від 17.10.2018, у справі №922/2972/17, від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17, від 13.02.2019 у справі № 320/5877/17 від 13.02.2019 та від 04.12.2019 № 917/1739/17 під час вирішення аналогічних спорів.

Судом першої інстанції враховано, що 10.11.2021 набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 03.11.2021 № 1147 "Про затвердження Методики нормативної грошової оцінки земельних ділянок", якою затверджено Методику нормативної грошової оцінки земельних ділянок (далі - Методики). Пунктом 4 Постанови встановлено, що затверджена з урахуванням вимог пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України до набрання чинності Методикою, затвердженою згідно з пунктом 1 цієї постанови, технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, технічна документація із загальнонаціональної (всеукраїнської) нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення (на відповідній території) є чинною до початку застосування рішення відповідного органу місцевого самоврядування про затвердження нової технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок.

Станом на час розгляду справи, нова нормативна грошова оцінка земель м. Запоріжжя не затверджена, отже, технічна документація з нормативної грошової оцінки земель м.Запоріжжя, яка затверджена рішенням Запорізької міської ради від 30.06.2015 за № 7, не втратила чинність.

Додатком 8 до Методики визначено значення коефіцієнтів, які враховують цільове призначення земельних ділянок (Кцп) відповідно до відомостей Державного земельного кадастру. Класифікатор видів цільового призначення земельних ділянок передбачено додатком 59 до Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051.

З огляду на зазначене, формування витягів із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок здійснюється відповідно до даних, які зазначені у Технічній документації, а коефіцієнти, які враховують цільове призначення земельної ділянки (Кцп) застосовуються відповідно до додатку 8 Методики.

З 01.01.2017 до набуття чинності Методики при формуванні витягів із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок застосовувався коефіцієнт функціонального використання земельної ділянки (Кф), значення якого визначалось відповідно до Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженого Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 № 489 (зі змінами) та на підставі Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 № 548.

Витяг № НВ-2300117192023 від 21.12.2023 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок сформований та виданий на підставі заяви Запорізької міської ради. Розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:02:014:0073, площа 0,1061 га, цільове призначення - 03.10 Для будівництва та обслуговування адміністративних будинків, офісних будівель компаній, які займаються підприємницькою діяльністю, пов'язаною з отриманням прибутку, складає 3 446 626 грн 67 коп. із застосовуванням таких значень: базова вартість 1 м.кв. земель - 299.14 грн.; зональний коефіцієнт Км2 - 2.21, зона 331; сукупний локальний коефіцієнт Км3 - 1.00: - місце знаходження земельної ділянки в зоні пішохідної доступності до громадських иентрів-1.12; - у зоні пішохідної доступності до національних, зоологічних та дендрологічних пам'яток садово-паркового мистецтва, ботанічних садів, заказників, заповідних урочищ, пам'ятників природи, курортів, парків, лісопарків, лісів, зелених зон, пляжів-1.05; - на ґрунтах з несучою спроможністю менше 1,0 кг/кв.см. при потужності понад два метри-0.85; коефіцієнт Кцп - 2.5; коефіцієнт індексації Кі - 1.922.

Витяг № НВ-2300127472024 від 19.09.2024 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок сформований та виданий на підставі заяви Запорізької міської ради. Розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:02:014:0073, площа 0,1061 га, цільове призначення - 03.10 Для будівництва та обслуговування адміністративних будинків, офісних будівель компаній, які займаються підприємницькою діяльністю, пов'язаною з отриманням прибутку, складає 3 622 360 грн 10 коп. із застосовуванням таких значень: базова вартість 1 м.кв. земель - 299.14 грн.; зональний коефіцієнт Км2 - 2.21, зона 331; сукупний локальний коефіцієнт Км3 - 1.00: - місце знаходження земельної ділянки в зоні пішохідної доступності до громадських иентрів-1.12; - у зоні пішохідної доступності до національних, зоологічних та дендрологічних пам'яток садово-паркового мистецтва, ботанічних садів, заказників, заповідних урочищ, пам'ятників природи, курортів, парків, лісопарків, лісів, зелених зон, пляжів - 1.05; - на ґрунтах з несучою спроможністю менше 1,0 кг/кв.см. при потужності понад два метри-0.85; коефіцієнт Кцп - 2.5; коефіцієнт індексації Кі - 2.020.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки підлягає щорічній індексації відповідно до статті 289 Податкового кодексу України.

Щодо розміру нормативно-грошової оцінки земельної ділянки, яка використана у розрахунках недоотриманих доходів за період з 03.04.2017 по 31.12.2021 та з 01.01.2023 по 18.04.2024 слід зазначити також таке.

Згідно з підпунктами 288.5.1, 288.5.2 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України, розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою за розмір земельного податку для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, - у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки; не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

В пункті 271.1 статті 271 Податкового кодексу України визначено, що базою оподаткування земельним податком є нормативна грошова оцінка земельної ділянки з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого розділом ХІІ Податкового кодексу України, та площа земельної ділянки, нормативну грошову оцінку якої не проведено.

За змістом частини 5 статті 5 Закону України "Про оцінку земель" та статті 289 Податкового кодексу України, для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності використовується нормативна грошова оцінка.

Отже, нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності.

Згідно з підпунктом 14.1.125 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, нормативна грошова оцінка земельних ділянок для цілей розділу XII, глави 1 розділу XIV цього Кодексу капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений відповідно до законодавства центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

З вищенаведеного слідує, що особливості правового регулювання відносин з оренди землі обумовлюються, зокрема, формою власності на земельні ділянки, що орендуються. Норми, що регулюють розмір, форму та порядок внесення орендної плати за землі державної та комунальної власності, характеризуються більшим ступенем імперативності регулювання порівняно із землями приватної власності. Для визначення розміру орендної плати за землі державної та комунальної власності базою для обрахунку є нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Порядок проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок встановлено Законом України "Про оцінку земель".

Статтею 1 Закону України "Про оцінку земель" визначено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться, зокрема, у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності (стаття 13 Закону України "Про оцінку земель").

Згідно з частиною 1 статті 15 Закону України "Про оцінку земель" підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Відповідно до положень статті 18 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться: розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років; розташованих за межами населених пунктів земельних ділянок сільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років, а несільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 7-10 років. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України "Про землеустрій".

В частині 1 статті 20 Закону України "Про оцінку земель" зокрема визначено, що за результатами нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація.

Частинами 1, 3 та 4 статті 23 Закону України "Про оцінку земель" передбачено, що технічна документація з бонітування ґрунтів та нормативної грошової оцінки земельних ділянок затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою. Протягом місяця з дня надходження технічної документації з бонітування ґрунтів, нормативної грошової оцінки відповідна сільська, селищна, міська рада розглядає та приймає рішення про затвердження або відмову в затвердженні такої технічної документації. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається органами, що здійснюють ведення Державного земельного кадастру. Рішення рад, зазначених у цій статті, щодо технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок набирають чинності у строки, встановлені відповідно до пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України.

Пунктом 271.2 статті 271 Податкового кодексу України встановлено, що рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Пунктами 24, 34, 35 частини 1 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що встановлення місцевих податків і зборів відповідно до Податкового кодексу України; вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин; затвердження ставок земельного податку відповідно до Податкового кодексу України належать до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад та вирішується виключно на пленарних засіданнях.

Згідно з частиною 1 статті 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

Відповідно до положень пункту 12.5 статті 12 Податкового кодексу України, офіційно оприлюднене рішення про встановлення місцевих податків та зборів є нормативно-правовим актом з питань оподаткування місцевими податками та зборами, який набирає чинності з урахуванням строків, передбачених підпунктом 12.3.4 цієї статті.

Із аналізу вищенаведених приписів законодавства слідує, що нормативна грошова оцінка земель встановлюється шляхом затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, яке здійснюється відповідною сільською, селищною, міською радою. Зазначене імперативне регулювання унеможливлює встановлення розміру нормативної грошової оцінки земельних ділянок договором, зокрема договором між органом місцевого самоврядування і орендарем.

В свою чергу орендна плата за земельні ділянки комунальної власності є регульованою ціною. Тому зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки (бази оподаткування) тягне за собою зміну розміру земельного податку та орендної плати.

Рішенням Запорізької міської ради № 7 від 30.06.2015 "Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя" було затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя, виконану Державним підприємством Українського державного науково-дослідного інституту проектування міст "Дніпромісто" ім. Ю.М. Білоконя (пункт 1 рішення); затверджено базову вартість одного квадратного метра земель міста Запоріжжя станом на 01.01.2013 в розмірі 239 грн 50 коп., та з урахуванням коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель за 2014 рік - 299 грн 14 коп. (пункт 3 рішення). Також вказаним рішенням затверджено економіко-планувальне зонування території міста Запоріжжя, значення коефіцієнтів місце розташування Км2 згідно з додатком 1, значення коефіцієнтів впливу локальних факторів Км3 згідно з додатком 2 (пункти 4, 5, 6). Згідно з пунктом 7 цього рішення визначено, що нормативна грошова оцінка земель міста вводиться в дію з 01.01.2016.

Також, 30.06.2015 Запорізька міська рада ухвалила рішення № 6 "Про встановлення податку на майно (в частині плати за землю)". Відповідно до Додатку 3 цього рішення, встановлено розмір орендної плати за використання земельних ділянок, які перебувають у державній або комунальній власності (у відсотках від їх нормативної грошової оцінки). Дане рішення набирає чинності з дня його офіційного оприлюднення та вводиться в дію з 01.01.2016 (пункт 7 рішення).

В подальшому, рішенням Запорізької міської ради № 26 від 28.11.2018 "Про встановлення розміру орендної плати за землю" установлено на території м. Запоріжжя розміри орендної плати згідно з Додатком, в якому визначені розміри орендної плати за використання земельних ділянок, які перебувають у державній або комунальній власності (у відсотках від їх нормативної грошової оцінки). У пункті 3 рішення вказано, що рішення набирає чинності з дня його офіційного оприлюднення та вводиться в дію з 01.01.2019.

Тексти вищезазначених рішень (з додатками) знаходяться у відкритому доступі на офіційному сайті Запорізької міської ради за посиланнями: https://zp.gov.ua/uk/documents/item/4150, https://zp.gov.ua/uk/sessions/45/resolution/4153, https://zp.gov.ua/uk/documents/item/33564).

Рішення Запорізької міської ради від 30.06.2015 № 7 та від 28.11.2018 № 26 не змінювались та не скасовувались і є чинними.

При цьому суд враховує, що обов'язковість врахування нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної та комунальної власності під час визначення розміру орендної плати встановлена законом (частина 1 статті 13 Закону України "Про оцінку земель"). Отже, у разі зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної та комунальної власності змінюється також розмір орендної плати.

Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається органами, що здійснюють ведення Державного земельного кадастру (частина 3 статті 23 Закону України "Про оцінку земель").

Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки - це роздруковані за допомогою програмного забезпечення актуальні данні про земельну ділянку, які є у Державному земельному кадастрі та технічній документації з нормативної грошової оцінки земель станом на певну дату. Витяг з нормативної грошової оцінки земельної ділянки може бути доказом проведення такої оцінки та визначати дані про таку оцінку як на момент його видачі, так за попередній період за умови, що нормативно-грошова оцінка земельної ділянки була сталою та не зазнала змін у цей період.

Видача витягу є адміністративною послугою, яка надається відповідним управлінням Держгеокадастру на виконання приписів Закону України від 06.09.2012 № 5203-VI "Про адміністративні послуги" та постанови Кабінету Міністрів України від 01.08.2011 № 835 "Деякі питання надання Державною службою геодезії, картографії та кадастру та її територіальними органами адміністративних послуг", що не позбавляє його надати власнику (органу місцевого самоврядування) більш повну інформацію про зміни в нормативній грошовій оцінці конкретної земельної ділянки за попередній період, виходячи з технічної документації на таку земельну ділянку, яка зберігається в даних Державного земельного кадастру, оформивши відповідну довідку.

Отже, як положення Податкового кодексу України, так і законодавство про оцінку земель визнають належними доказами на обґрунтування оцінки землі довідку, витяг з Державного земельного кадастру щодо земельної ділянки, яка є об'єктом плати за землю, та технічну документацію на земельну ділянку.

За правовим висновком, викладеним у постанові об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 14.02.2022 у справі № 646/4738/19, витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки є належним та допустимим доказом, який підтверджує дані про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.

Як було зазначено вище, витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки - це роздруковані за допомогою програмного забезпечення актуальні дані про земельну ділянку, які є у Державному земельному кадастрі та технічній документації з нормативної грошової оцінки земель станом на певну дату. Витяг з нормативної грошової оцінки земельної ділянки може бути доказом проведення такої оцінки та визначати дані про таку оцінку як на момент його видачі, так за попередній період за умови, що нормативно-грошова оцінка земельної ділянки була сталою та не зазнала змін у цей період (постанова Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 у справі № 905/1680/20 (пункт 7.19), постанова Верховного Суду від 05.08.2022 у справі № 922/2060/20, постанова Верховного Суду від 09.02.2022 у справі №910/8770/19, постанова Верховного Суду від 14.09.2022 у справі № 904/4933/15, постанова Верховного Суду від 01.03.2023 у справі № 751/1543/19).

Чинне земельне законодавство, в тому числі стаття 20 Закону України "Про оцінку земель", не містить обґрунтування обов'язковості надання витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за кожен календарний рік упродовж спірного періоду, а лише зазначає про необхідність фіксування нормативної грошової оцінки окремої земельної ділянки у відповідному витязі; витяги про нормативну грошову оцінку земельної ділянки формуються за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру на підставі актуальних відомостей про земельні ділянки, внесених до Державного земельного кадастру, а формування витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки здійснюється автоматично в режимі "реального часу", тобто на час звернення заявників, у зв'язку з чим програмним забезпеченням і чинним законодавством не передбачено формування вказаних витягів на певну дату, яка вже минула (відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 29.05.2020 у справі № 922/2843/19).

Наявні в матеріалах справи Витяги із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок містять усі необхідні дані для обчислення розміру орендної плати.

Відповідач, у свою чергу, не надав іншого витягу про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, який би спростовував зазначену у Витягах № НВ-2300117192023 від 21.12.2023 та № НВ-2300127472024 від 19.09.2024 нормативну грошову оцінку станом на дату їх формування. Жодних доказів, які б давали змогу стверджувати про те, що Витяг № НВ-2300117192023 від 21.12.2023 та Витяг № НВ-2300127472024 від 19.09.2024 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок скасовані або про те, що дії, пов'язані з їх формуванням, визнані в судовому порядку протиправними чи неправомірними суду також не надано.

При цьому, з цього приводу колегія суддів наголошує, що відповідно до пункту 286.2. статті 286 Податкового кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Відповідно до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Відповідно до статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно із частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 78 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Нормативна грошова оцінка земель міста Запоріжжя, яка затверджена рішенням Запорізької міської ради № 7 від 30.06.2015, діє на сьогоднішній день і використовується органами Держгеокадастру для видачі витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку. Доказів іншого матеріали справи не містять та сторонами суду не повідомлено.

При цьому, як зазначалось раніше, технічна документація з нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя не затверджується щорічно. Щорічно можна отримати витяг з урахуванням коефіцієнту індексації нормативної грошової оцінки.

Враховуючи викладене, доводи відповідача в частині заперечення розрахунку орендної плати, здійсненого позивачем, колегією суддів відхиляються.

Доводи апеляційної скарги щодо відсутності претензій позивача з приводу наявності заборгованості за спірний період розцінюються колегією суддів критично, з огляду на таке.

Вибір способу захисту своїх прав та порушених інтересів є правом позивача. Відповідно до рішення Конституційного суду України від 09.07.2002 у справі № 1-2/2002, положення частини 2 статті 124 Конституції України передбачають захист судом прав і свобод людини і громадянина, а також прав юридичної особи, надаючи можливість кожному захищати права і свободи будь-якими не забороненими законом засобами (частина 5 статті 55 Конституції України). Тобто кожна особа, має право вільно обирати не заборонений законом засіб захисту прав і свобод, у тому числі - судовий захист.

Обов'язкове досудове врегулювання спорів, яке виключає можливість прийняття позовної заяви до розгляду і здійснення за нею правосуддя, порушує право особи на судовий захист. Можливість використання суб'єктами правовідносин досудового врегулювання спорів може бути додатковим засобом правового захисту, який держава надає учасникам певних правовідносин, що не суперечить принципу здійснення правосуддя виключно судом. Виходячи з необхідності підвищення рівня правового захисту держава може стимулювати вирішення правових спорів у межах досудових процедур, однак їх використання є правом, а не обов'язком особи, яка потребує такого захисту.

Таким чином, обрання певного засобу правового захисту, у тому числі і досудового врегулювання спору, є правом, а не обов'язком особи, яка добровільно, виходячи з власних інтересів, його використовує.

Враховуючи викладене, висновки скаржника в частині того, що відсутність претензій позивача свідчить про відсутність заборгованості зі сплати за фактичне користування земельною ділянкою в період з 03.04.2017 по 31.12.2021 та з 01.01.2023 по 18.04.2024 у розмірі 216 782 грн 62 коп., є помилковими.

Щодо доводів апеляційної скарги про те, що спірна земельна ділянка не була повернута Запорізькій міській раді її колишнім землекористувачем - "Артрон Авто", який користувався нею на підставі договору оренди від 01.08.2011, апеляційний господарський суд зазначає таке.

Відповідно до статей 125, 126 Земельного кодексу України право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державній реєстрації прав підлягають: речові права на нерухоме майно, похідні від права власності: право постійного користування та право оренди (суборенди) земельної ділянки.

За змістом частини 1 статті 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі, зокрема, укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації; інших документів, що відповідно до законодавства підтверджують набуття, зміну або припинення прав на нерухоме майно.

Отже, право оренди земельної ділянки виникає після державної реєстрації такого права, яка проводиться державним реєстратором у порядку, передбаченому Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", на підставі договору оренди землі та інших документів, які підтверджують набуття права оренди земельної ділянки.

У той же час, у частині 1 статті 377 Цивільного кодексу України визначено, що до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Відповідно до висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2018 у справі № 910/18560/16, чинне земельне та цивільне законодавство імперативно передбачає перехід права на земельну ділянку в разі набуття права власності на об'єкт нерухомості, що відображає принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, який хоча безпосередньо і не закріплений у загальному вигляді в законі, тим не менш знаходить свій вияв у правилах статті 120 Земельного кодексу України, статті 377 Цивільного кодексу України, інших положеннях законодавства.

Згідно з висновками, викладеними у пунктах 51, 52 постанови Великої Палати Верховного Суду від 03.04.2019 у справі № 921/158/18, згідно з принципом єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованих на ній будинку, споруди (зміст якого розкривається, зокрема, у статті 120 Земельного кодексу України та статті 377 Цивільного кодексу України), особа, яка законно набула у власність будинок, споруду, має цивільний інтерес в оформленні права на земельну ділянку під такими будинком і спорудою після їх набуття. Отже, відповідно до зазначених правових норм власники споруди мають право на користування земельною ділянкою, на якій вона розташована. У пункті 49 цієї ж постанови зазначено, що ніхто інший, окрім власника цього об'єкта, не може претендувати на вказану земельну ділянку, оскільки вона зайнята об'єктом нерухомого майна.

За змістом частини 3 статті 7 Закону України "Про оренду землі" у разі набуття права власності на об'єкт нерухомого майна (житловий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об'єкт незавершеного будівництва, розміщений на земельній ділянці, що перебуває у користуванні відчужувача (попереднього власника) такого об'єкта на праві оренди, до набувача такого об'єкта одночасно переходить право оренди земельної ділянки, на якій розміщений такий об'єкт, в обсязі та на умовах, встановлених для відчужувача (попереднього власника) зазначеного об'єкта, розміщеного на земельній ділянці, крім випадків, визначених частиною четвертою цією статті, а також з урахуванням вимог частини 16 статті 120 Земельного кодексу України. Волевиявлення орендодавця, відчужувача (попереднього власника), набувача такого об'єкта та внесення змін до договору оренди із зазначенням нового орендаря земельної ділянки не вимагаються.

Згідно з частиною 4 статті 120 Земельного кодексу України у вказаній редакції, у разі набуття права власності на об'єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об'єкт незавершеного будівництва, розміщений на земельній ділянці, що перебуває у користуванні на праві оренди, емфітевзису, суперфіцію у відчужувача (попереднього власника), до набувача одночасно переходить відповідно право оренди, емфітевзису, суперфіцію земельної ділянки, на якій розміщений такий об'єкт, в обсязі та на умовах, встановлених для відчужувача (попереднього власника) такого об'єкта, крім випадків, визначених частиною шостою цієї статті. Волевиявлення орендодавця (власника) земельної ділянки, відчужувача (попереднього власника), набувача такого об'єкта та внесення змін до договору оренди землі, емфітевзису, суперфіцію із зазначенням нового орендаря (користувача) земельної ділянки не вимагається.

Тобто особа, яка набула право власності на це нерухоме майно, фактично стає орендарем земельної ділянки, на якій воно розміщене, у тому ж обсязі та на умовах, як і у попереднього власника.

Подібна правова позиція, що у розумінні наведених положень законодавства при виникненні в іншої особи права власності на жилий будинок, будівлю або споруду (відповідно до договору, який містить необхідні за законом істотні умови), право попереднього власника або користувача припиняється без припинення у цілому договору оренди земельної ділянки, відповідно, новий власник об'єкта нерухомості, якому переходить право оренди, набуває право оренди за чинним договором оренди, а не у порядку повторного надання земельної ділянки, тобто має місце заміна сторони у зобов'язанні, викладена у постановах Верховного Суду від 19.06.2018 у справі № 922/3655/17, від 05.09.2018 у справі № 904/9027/17, від 07.11.2018 у справі № 910/20774/17, від 29.11.2018 у справі № 915/1416/17, від 06.12.2018 у справі № 902/1592/15, від 27.02.2019 у справі № 913/661/17, від 06.03.2019 у справі №914/2687/17, від 04.06.2019 у справі № 914/1925/18, від 26.11.2019 у справі № 917/92/19.

Враховуючи викладене, після відчуження об'єкта нерухомості, розташованого на орендованій земельній ділянці, договір оренди землі у відповідній частині припиняється щодо відчужувача, однак діє на тих самих умовах стосовно нового власника нерухомості, який з моменту набуття такого права набуває також право оренди земельної ділянки, на якій це майно розміщене, а отже й відповідні права та обов'язки. Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 29.08.2018 у справі № 920/675/17, від 26.11.2019 у справі № 917/92/19, від 18.02.2020 у справі № 907/132/19.

В даному аспекті колегія суддів враховує, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права (стаття 36 та частина 6 статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів"). Відповідно до положень частини 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Отже, повернення спірної земельної ділянки попереднім власником нерухомого майна за обставин даної справи чинним законодавством не вимагається.

Оскільки договір оренди припинився 12.12.2016, саме з цього моменту і до 18.04.2024 (включно) ТОВ "Авіон 2015" користувалося земельною ділянкою з кадастровим номером 2310100000:02:014:0073 без достатньої правової підстави за відсутності договору оренди землі та не сплачуючи плату за землю.

Враховуючи викладене вище правове регулювання спірних правовідносин, а також встановлені обставини справи, апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що ТОВ "Авіон 2015" (набувач), не сплачуючи орендну плату за користування земельною ділянкою за відсутності укладеного договору, збільшило вартість власного майна, а Запорізькою міською радою (потерпілим) втрачено належне їй майно (кошти від орендної плати), тобто має місце факт безпідставного збереження орендної плати ТОВ "Авіон 2015" за рахунок міської ради; загальний розмір недоотриманих доходів за фактичне користування земельною ділянкою без оформлення правовстановлюючого документа, що посвідчує право оренди (користування), за період з 03.04.2017 по 31.12.2021 та з 01.01.2023 по 18.04.2024 становить 216 782 грн 62 коп.

При цьому судом першої інстанції враховано, що розмір фактичної плати ТОВ "Артрон Авто" за землю з 03.04.2017 по 31.12.2017 склав 35 977 грн 36 коп.; за 2018 рік склав 51 227 грн 64 коп.; за 2019 рік склав 51 227 грн 64 коп.; за 2020 рік склав 46 958 грн 67 коп.; за 2021 рік склав 48 327 грн 81 коп.; за 2023 рік склав 61 134 грн 61 коп.; за 2024 рік склав 5 354 грн 39 коп., які було враховано як фактичну сплату відповідно до розрахунків недоотриманих доходів за період з 03.04.2017 по 31.12.2021 та з 01.01.2023 по 18.04.2024 (а.с. 20-21 в томі 1), тому доводи відповідача з приводу відсутності предмета спору і наявність підстав для закриття провадження у справі на підставі пункту частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України правомірно були відхилені судом першої інстанції.

Доводи апеляційної скарги щодо необхідності врахування у даній справі підпункту 69.14, пункту 69 підрозділу 10 "Перехідні положення" Податкового кодексу України, яким передбачено, що з врахуванням форс-мажорних обставин у зв'язку з введенням воєнного стану на всій території України, відповідачу законодавцем надане право не нараховувати та не сплачувати плату на землю (земельний податок та орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності) до його закінчення, апеляційним господарським судом відхиляються, з огляду на те, що за період користування спірною земельною ділянкою з 01.01.2022 по 31.12.2022 прокурором у даній справі заборгованість не заявлялась.

Як було зазначено вище, загальний розмір недоотриманих доходів за фактичне користування земельною ділянкою без оформлення правовстановлюючого документа, що посвідчує право оренди (користування), за період з 03.04.2017 по 31.12.2021 та з 01.01.2023 по 18.04.2024 становить 216 782 грн 62 коп., а саме:

- за період з 03.04.2017 по 31.12.2017 в сумі 24 872 грн 20 коп.;

- за період з 01.01.2018 по 31.12.2018 в сумі 30 510 грн 54 коп.;

- за період з 01.01.2019 по 31.12.2019 в сумі 30 510 грн 54 коп.;

- за період з 01.01.2020 по 31.12.2020 в сумі 27 967 грн 99 коп.;

- за період з 01.01.2021 по 31.12.2021 в сумі 33 410 грн 37 коп.;

- за період з 01.01.2023 по 31.12.2023 в сумі 42 264 грн 19 коп.;

- за період з 01.01.2024 по 18.04.2024 в сумі 27 246 грн 79 коп.

Враховуючи вказане, доводи прокурора про те, що оскільки ТОВ "Авіон 2015" користувалося вказаною земельною ділянкою без достатньої правової підстави, то відповідно до положень статей 1212-1214 Цивільного кодексу України повинно відшкодувати Запорізькій міській раді доходи, які воно одержало у вигляді несплаченої орендної плати в сумі 216 782 грн 62 коп. за період з 03.04.2017 по 31.12.2021 та з 01.01.2023 по 18.04.2024 є обґрунтованими та такими, що відповідають вимогам чинного законодавства.

При цьому колегія суддів наголошує, що відновлення порушених прав позивача за таких обставин і в такий спосіб не створює жодних необґрунтованих, додаткових або негативних наслідків для відповідача, оскільки предметом позову є стягнення грошових коштів, які мали бути сплачені за звичайних умов землекористувачем.

Доводи скаржника щодо неправомірності відмови судом першої інстанції у задоволенні клопотання відповідача про витребування доказів колегією суддів відхиляються, з огляду на таке.

Частиною 1 статті 81 Господарського процесуального кодексу України визначено, що учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах 2 та 3 статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

Відповідно до частини 2 статті 81 Господарського процесуального кодексу України у клопотанні про витребування судом доказів повинно бути зазначено:

1) який доказ витребовується (крім клопотання про витребування судом групи однотипних документів як доказів);

2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати;

3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа;

4) заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу;

5) причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання.

Отже, звертаючись із клопотання про витребування доказів судом, учасник має зазначити, які дії ним вживались для самостійного отримання доказів, про витребування яких він заявляє до суду.

При цьому причинами неможливості самостійного отримання доказу особою, яка бере участь у справі, може бути відмова особи, у якої знаходиться доказ, надати цей доказ; законодавчо встановлена заборона передання певної інформації тощо.

Особа, яка звертається з клопотанням про витребування доказу, повинна надати підтвердження того, що їй відмовлено в отриманні доказів, або відсутності відповіді на запит про отримання доказу з урахуванням достатнього часу на складання такої відповіді.

Всупереч наведеному, скаржником (відповідачем) у клопотанні не було наведено відомостей щодо вчинення ним дій задля самостійного отримання доказів, обставин щодо неможливості вчинення таких дій, відмови у наданні таких доказів відповідачу тощо, що свідчить про те, що відповідачем клопотання подане із порушенням порядку, визначеного статтею 81 Господарського процесуального кодексу України (не доведена неможливість самостійного отримання доказів), у зв'язку з чим суд першої інстанції правомірно відмовив у задоволенні такого клопотання.

У даній справі суд апеляційної інстанції вважає, що скаржнику було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, а доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції.

З огляду на викладене, доводи скаржника, наведені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду справи та спростовуються вищевикладеним.

За результатом апеляційного перегляду справи колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що місцевим господарським судом було повно, всебічно та об'єктивно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також вірно застосовано норми матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваного у даній справі судового рішення відсутні.

Відповідно до частини 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на все вищевикладене, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення Господарського суду Запорізької області від 22.12.2025 у справі № 908/2637/25 таким, що підлягає залишенню без змін.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

З підстав наведеного та керуючись статтями 129, 269, 270, 275 - 284, 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіон 2015" на рішення Господарського суду Запорізької області від 22.12.2025 у справі № 908/2637/25 - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Запорізької області від 22.12.2025 у справі №908/2637/25 - залишити без змін.

3. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Авіон 2015".

4. Матеріали справи № 908/2637/25 повернути до Господарського суду Запорізької області.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачені статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повна постанова складена та підписана 06.04.2026.

Головуючий суддя Ю.В. Фещенко

Суддя Ю.А. Джепа

Суддя О.Ю. Соп'яненко

Попередній документ

135441654

Наступний документ

135441656

Інформація про рішення:

№ рішення:	135441655
№ справи:	908/2637/25
Дата рішення:	06.04.2026
Дата публікації:	07.04.2026
Форма документу:	Постанова
Форма судочинства:	Господарське
Суд:	Центральний апеляційний господарський суд
Категорія справи:	Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них; щодо припинення права користування земельною ділянкою, з них; щодо визнання незаконним акта, що порушує право користування земельною ділянкою, з них; щодо відшкодування шкоди, збитків

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Розглянуто (22.12.2025)
Дата надходження:	26.08.2025
Предмет позову:	про стягнення доходу, отриманого від безпідставно набутого майна (216 782,62 грн.)

Розклад засідань:

Минулі засідання (6)

24.09.2025 11:20	Господарський суд Запорізької області
22.10.2025 11:20	Господарський суд Запорізької області
13.11.2025 11:00	Господарський суд Запорізької області
01.12.2025 14:30	Господарський суд Запорізької області
15.12.2025 10:00	Господарський суд Запорізької області
22.12.2025 10:20	Господарський суд Запорізької області