25.03.2026 року м.Дніпро Справа № 908/2480/24
Центральний апеляційний господарський суд у складі: головуючого судді Мартинюка С.В. (доповідач у справі),
суддів: Джепи Ю.А., Соп'яненко О.Ю.
секретар судового засідання: Рибалка Г.Д.
представники сторін:
від скаржника: Чупілко О.Л. (голова правління);
від позивача: Сердюченко В.В. (адвокат).
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Центральний 23» на рішення Господарського суду Запорізької області від 28.01.2025 (суддя Корсун В.Л.; повне рішення складено 07.02.2025)
у справі №908/2480/24
за позовом ОСОБА_1 , м. Запоріжжя
до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Центральний 23», м. Запоріжжя
про визнання частково недійсним рішення загальних зборів
ОСОБА_1 звернулася до Господарського суду Запорізької області з позовом про визнання недійсним рішення загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Центральний 23», оформленого протоколом № 1/24 від 28.04.24, в частині визначення вартості утримання будинку для нежитлового приміщення VI (літ. А-13) загальною площею 575,6 м2 в розмірі 6,50 грн за 1 м2.
Позов мотивований порушенням порядку скликання та проведення загальних зборів і протиправністю рішення щодо встановлення вартості утримання будинку для належного позивачеві приміщення у розмірі 6,50 грн за 1 м2.
Господарський суду Запорізької області від 28.01.2025 задовольнив позов у справі №908/2480/24.
Місцевий господарський суд дійшов висновку, що відповідач не повідомив належним чином позивача про проведення загальних зборів, чим порушив права останнього, як співвласника багатоквартирного будинку. З огляду на відсутність доказів належного повідомлення позивача про проведення засідання загальних зборів, місцевий господарський суд не надав оцінки доводам позивача щодо неправомірного збільшення відповідачем розміру внеску за забезпечення утримання будинку стосовно належного позивачу нежитлового приміщення до 6,50 грн за 1м2.
КОРОТКИЙ ЗМІСТ ВИМОГ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ ОСОБИ, ЯКА ПОДАЛА АПЕЛЯЦІЙНУ СКАРГУ
Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Центральний 23» звернулося до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Запорізької області від 07.02.2025 у справі № 908/2480/24 скасувати і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Скаржник вважає необґрунтованим доводи скаржника, що рішення загальних зборів стосовно підвищення йому плати за утримання багатоквартирного будинку є протиправним, оскільки позивач є власником трьох нежитлових приміщень з окремими входами, що тягне за собою додаткове прибирання прилеглої до цих приміщень територій, тобто спричиняє додаткові витрати. У зв'язку з цим у позивача тариф внесків на утримання будинку на 1 гривню дорожче, ніж у інших нежитлових приміщеннях, водночас цей тариф дорівнює 6,50 грн за 1 м2 на відміну від тарифу співвласників житлових приміщень, який становить 10,00 грн за 1м2, тобто тариф, встановлений позивачу, на 3,50 грн менше за тариф, встановлений іншим співвласникам.
Скаржник заперечив доводи скаржника щодо порушення порядку повідомлення та проведення загальних зборів співвласників ОСББ, оскільки повідомлення про проведення зборів та порядок денний здійснене за шістнадцять днів до проведення через створену у месенджері групу, що відповідає порядку повідомлення, затвердженому рішенням № 1/22 від 22.01.2022. У день проведення засідання брали участь 30 співвласників будинку, решта співвласників взяла участь у прийнятті рішення шляхом проведення опитування впродовж 45-и днів з дати засідання загальних зборів, що також узгоджується рішенням № 1/22 від 22.01.2022.
Своєю чергою, зміни до статуту ОСББ, внесені рішенням № 1/22 від 22.01.2022 не зареєстровані в ЄДРПОУ через об'єктивні обставини - введення на території країни воєнного стану.
ОСОБА_1 у відзиві заперечила проти доводів апеляційної скарги, просила залишити її без задоволення, а оскаржене рішення місцевого господарського суду без змін.
Позивач вважає, що встановленням стосовно неї іншого тарифу на утримання будинку, відповідачем ігнорується принцип пропорційності внесків позивача до розміру площі її нежитлових приміщень, оскільки чим більшим є приміщення, тим більшим є внесок власника на утримання і обслуговування будинку. Спірне рішення загальних зборів є дискримінаційним стосовно позивача.
Позивач зазначила, що її не повідомлено у встановленому статутом порядку про дату й час проведення загальних зборів, шляхом особистого вручення або направлення рекомендованим листом повідомлення за 14 днів до дати проведення загальних зборів, чим порушено її право участі у засіданні.
На думку позивача, посилання відповідача на рішення загальних зборів № 1/22 від 22.01.2024 є необґрунтованими, оскільки погоджені цим рішенням зміни до статуту ОСББ, зокрема щодо порядку повідомлення та проведення загальних зборів, не зареєстровані в ЄДРПОУ.
Господарський суд Запорізької області рішенням від 28.01.2025 задовольнив позов у справі № 908/2480/24, частково визнавши недійсним рішення загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Центральний 23» від 28.04.2024.
Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Центральний 23» звернулося до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.01.2025 у справі № 908/2480/24.
Центральний апеляційний господарський суд постановою від 21 серпня 2025 року скасував рішення Господарського суду Запорізької області від 28 січня 2025 року у справі №908/2480/24 та відмовив у задоволенні позову, стягнув з ОСОБА_1 на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Центральний 23» 3 633,60 грн витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
Верховний Суд постановою від 11.12.2025 скасував постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21.08.2025 у справі №908/2480/24 і передав матеріали справи на новий розгляд до Центрального апеляційного господарського суду.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено колегію суддів для розгляду апеляційної скарги у справі №908/2480/24 у складі головуючого судді Мартинюка С.В. (доповідач), суддів Джепи Ю.А., Соп'яненко О.Ю.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 26.01.2026 відкрито апеляційне провадження у справі та призначено апеляційну скаргу до розгляду в судове засідання на 10.02.2026.
27.01.2026 до суду через систему “Електронний суд» від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, за змістом якого заявник просить суд залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Господарського суду Запорізької області від 28.01.2025 без змін.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 10.02.2026 через нестабільну роботу сервісу відеоконференцзв'язку (ВКЗ) судове засідання призначено на 18.02.2026.
За результатами проведення судового засідання 18.02.2026 оголошено перерву до 25.03.2026.
24.03.2026 до суду через систему "Електронний суд" від Скаржника надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.
В судовому засіданні 25.03.2026 колегія суддів оголосила скорочену (вступну та резолютивну частини) постанову.
Згідно із інформацією з Державного реєстру речових прав від 29.03.23 № 327392684 ОСОБА_1 належить на праві власності нежитлове приміщення (літ. А-13) з реєстраційним номером об'єкта нерухомого майна 1810307023101, загальною площею 575,6 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , приміщення VI, з розміром частки 1/1, № відомостей про речове право: 49740162. Державну реєстрацію права власності проведено 29.03.23 о 14:26:35.
Відповідно до рішення установчих зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 , оформлений протоколом № 1 від 14.04.16, створено об'єднання співвласників багатоквартирного будинку та затверджено його назву «Центральний 23».
Вищим органом управління об'єднання є загальні збори, загальні збори вправі приймати рішення з усіх питань діяльності об'єднання. Загальні збори скликаються не рідше одного разу на рік (п. 2 розділу ІІІ Статуту).
Пунктом 3 розділу ІІІ Статуту визначено, що до виключної компетенції загальних зборів належать, зокрема: затвердження Статуту об'єднання, внесення змін до нього та визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників.
У відповідності до п. 5 розділу ІІІ Статуту, загальні збори скликаються і проводяться правлінням об'єднання або ініціативною групою з не менш як трьох співвласників. Правління (ініціативна група) не менше ніж за 14 днів до дати проведення загальних зборів вручає кожному співвласнику під розписку або направляє рекомендованим листом на адресу квартири або нежитлового приміщення, що належить співвласнику в будинку, письмове повідомлення про проведення загальних зборів. У повідомленні про проведення загальних зборів зазначається, з чиєї ініціативи скликаються збори, місце і час проведення, проект порядку денного. Час і місце проведення загальних зборів обираються зручними для більшості можливих учасників зборів.
Згідно із п. 6 розділу ІІІ Статуту, у загальних зборах мають право брати участь усі співвласники. Інтереси співвласника, який особисто не бере участі в зборах, може представляти його представник, який у такому разі має право голосувати від імені такого співвласника. Загальні збори веде голова зборів, який обирається більшістю голосів присутніх співвласників або їх представників.
Відповідно до п. 8 розділу ІІІ Статуту, рішення на загальних зборах приймаються шляхом відкритого поіменного голосування. Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосували співвласники (їхні представники), які разом мають більше половини від загальної кількості голосів співвласників. Рішення про визначення переліку та розмірів внесків і платежів співвласників, порядок управління та користування спільним майном, передачу у користування фізичним та юридичним особам спільного майна, а також про реконструкцію та капітальний ремонт багатоквартирного будинку або зведення господарських споруд вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як дві третини загальної кількості усіх співвласників, а в разі якщо статутом не передбачено прийняття таких рішень - більшістю голосів. З інших питань рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини загальної кількості співвласників. Рішення загальних зборів викладається письмово та засвідчується особистим підписом кожного, хто проголосував, із зазначенням результату його голосування («за» чи «проти»). Загальні збори можуть встановити інший порядок голосування на зборах та прийняття рішень на них.
Сплата встановлених загальними зборами об'єднання внесків і платежів, у т.ч. відрахувань до ремонтного, резервного фондів у розмірах і в строки, що встановлені загальними зборами об'єднання, є обов'язковою для всіх співвласників. Частка співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна встановлюється пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності. Порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у т.ч. відрахувань до резервного, ремонтного фондів, встановлюються загальними зборами об'єднання відповідно до законодавства та Статуту. Загальні збори об'єднання можуть прийняти рішення про списання боргів співвласників у разі виконання ними робіт, необхідних для утримання спільного майна, на суму боргу (п. 2 розділу IV Статуту).
Згідно із п. 1 розділу VІІ Статуту, внесення змін до Статуту об'єднання здійснюється виключно за рішенням загальних зборів. Якщо інше не визначено рішенням загальних зборів, ініціатор загальних зборів (правління або ініціативна група) надає кожному співвласнику текст пропонованих змін до Статуту об'єднання не пізніше ніж за 14 днів до проведення загальних зборів.
Пунктом 2 розділу VІІ Статуту визначено, що зміни до Статуту об'єднання підлягають державній реєстрації у порядку встановленому законодавством для державної реєстрації юридичних осіб.
Загальні збори ОСББ на засіданні, оформленому протоколом № 1/22 від 22.01.22, вирішили внести такі зміни у Статут ОСББ «Центральний 23»:
« 6.1 Щодо можливості безпосередньо голосувати представнику квартири (одному з співвласників) від імені усіх співвласників приміщення на загальних зборах та шляхом письмового опитування.
6.2. Усі оголошення та оповіщення щодо діяльності ОСББ «Центральний 23» здійснювати через офіційну групу ОСББ будь якого месенджеру.
6.3. Щодо боржників за утримання будинку ОСББ. Враховуючи наявність боржників за утримання будинку, надати повноваження правлінню ОСББ часткові персональні данні усіх боржників опубліковувати у загальній групі ОСББ. Надати повноваження правлінню ОСББ звертатися до суду щодо боргів більше 3000 гривень або не оплати продовж 9 місяців. Нараховувати пеню злісним боржникам у розмірі 1 % у місяць від суми заборгованості за умови наявності заборгованості більш, ніж 4 місяців внести відповідні зміни до статуту ОСББ.
Проведення реєстрації зазначених змін до статуту доручено голові правління ОСББ «Центральний 23» ОСОБА_2 ».
Загальні збори Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Центральний 23» на засіданні, оформленому протоколом № 1/24 від 28.04.24, ухвалили такі рішення:
«Підвищити тариф на утримання будинку для мешканців будинку на 3 грн за м2 до 10 грн за м2 та для нежитлових приміщень відповідно кошторису на 2024 року».
Згідно із довідкою ОСББ «Центральний 23» визначено, що з 01.06.24 вартість утримання будинку для нежитлового приміщення № 6 (римське) А-13 становить 6,50 грн за кв.м. відповідно до рішення загальних зборів ОСББ «Центральний 23» від 28.04.24 (протокол № 1/24 від 28.04.24).
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).
Верховний Суд у постанові від 11.12.2025 зазначає про те, що зокрема, не встановлено з достовірністю, чи голосувала ОСОБА_1 на загальних зборах Об'єднання, що відбулися 22 січня 2022 року, за внесення змін до статуту Об'єднання в частині здійснення повідомлення співвласників про діяльність Об'єднання технічними засобами електронних комунікацій, зокрема через офіційну групу Об'єднання будь-якого месенджеру, чи повідомляла позивачка Об'єднанню відповідно до частини шостої статті 6 ЗУ “Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» свій мобільний номер телефону та месенджер, що використовуються нею, як співвласником, для отримання електронних повідомлень; в який саме спосіб було здійснене повідомлення співвласників Об'єднання про проведення 28 квітня 2024 року загальних зборів (шляхом вручення під розписку, направлення засобами поштового зв'язку рекомендованим листом чи засобами електронного зв'язку), та зокрема в який саме спосіб була повідомлена позивачка про проведення зборів, чи направлялося їй таке повідомлення на її мобільний номер телефону за допомогою месенджеру та якого саме.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлених місцевим господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Положеннями статті 385 Цивільного кодексу України передбачено, що власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків). Таке об'єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту.
Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об'єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов'язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначено Законом України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку».
Статтею 1 цього Закону встановлено, що ОСББ - це юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.
Відповідно до статті 4 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» об'єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов'язків, належного утримання й використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.
Основна діяльність ОСББ полягає в здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання.
Таким чином, вищезазначений Закон визначає ОСББ як юридичну особу, створену власниками для сприяння використання їх власного майна, управління, утримання і використання неподільного та загального майна.
За змістом статей 15, 16 Цивільного кодексу України правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.
Предмет позову у даній справі стосується правовідносин щодо управління ОСББ, зокрема права співвласників на участь у загальних зборах.
Статтею 1 ЗУ «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» визначено, що співвласник багатоквартирного будинку (далі співвласник) - власник квартири або нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку.
Предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі реалізації прав та виконання обов'язків власників квартир та нежитлових приміщень як співвласників багатоквартирного будинку. Положення цього Закону застосовуються до відносин, що виникають у процесі реалізації прав та виконання обов'язків власників житлових та нежитлових приміщень у гуртожитках, на які поширюється дія Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків» (стаття 2 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку»).
Власниками квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку можуть бути фізичні та юридичні особи, територіальні громади, держава. Власники квартир та нежитлових приміщень є співвласниками спільного майна багатоквартирного будинку. Якщо квартира або нежитлове приміщення належить більш як одному співвласникові, реалізація прав та виконання обов'язків співвласниками квартири або нежитлового приміщення, включаючи участь в управлінні багатоквартирним будинком, здійснюються в порядку, передбаченому законодавством для реалізації права спільної власності (ст. 4 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку»).
Співвласники мають право: 1) вільно користуватися спільним майном багатоквартирного будинку з урахуванням умов та обмежень, встановлених законом або рішенням співвласників; 2) брати участь в управлінні багатоквартирним будинком особисто або через представника; 3) одержувати інформацію про технічний стан спільного майна багатоквартирного будинку, умови його утримання та експлуатації, витрати на утримання спільного майна багатоквартирного будинку та надходження, отримані від його використання; 4) безоплатно одержувати інформацію про суб'єктів права власності на всі квартири та нежитлові приміщення у багатоквартирному будинку і площу таких квартир та приміщень у порядку і межах, визначених законом; 5) ознайомлюватися з рішеннями (протоколами) зборів співвласників, листками опитування, робити з них копії; 6) на відшкодування винною особою збитків, завданих спільному майну багатоквартирного будинку, у розмірі, що відповідає частці кожного співвласника; 7) інші права, визначені законом. Реалізація співвласником своїх прав не може порушувати права інших співвласників (стаття 6 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку»).
Враховуючи вищезазначене, апеляційний суд виснує, що наведеними вище нормами чинного законодавства та визначеними чинним на час скликання загальних зборів умовами статуту ОСББ «Центральний 23» (пункт 5 розділу III) передбачалось, що загальні збори скликаються і проводяться правлінням об'єднання або ініціативною групою з не менш як трьох співвласників. Правління (ініціативна група) не менше ніж за 14 днів до дати проведення загальних зборів вручає кожному співвласнику під розписку або направляє рекомендованим листом на адресу квартири або нежитлового приміщення, що належить співвласнику в будинку, письмове повідомлення про проведення загальних зборів. У повідомленні про проведення загальних зборів зазначається, з чиєї ініціативи скликаються збори, місце і час проведення, проект порядку денного. Час і місце проведення загальних зборів обираються зручними для більшості можливих учасників зборів.
Загальні збори ОСББ на засіданні 22.01.2022 вирішили внести зміни у Статут ОСББ «Центральний 23» стосовно порядку повідомлення членів ОСББ, а саме: «пункт 6.2. Усі оголошення та оповіщення щодо діяльності ОСББ «Центральний 23» здійснювати через офіційну групу ОСББ будь якого месенджеру» (т. 2, а.с. 123-127). Таким чином, учасники ОСББ «Центральний 23» погодили, що повідомлення членів ОСББ, зокрема щодо проведення загальних зборів, проводиться через офіційну групу будь якого месенджеру.
На час проведення зазначених зборів позивачка не була співвласником ОСББ, оскільки набула право власності на нежитлове приміщення за адресою АДРЕСА_1 лише 29.03.2023.
В свою чергу, в якості доказів про повідомлення Позивачки про проведення 28 квітня 2024 року загальних зборів ОСББ "Центральний 23" Відповідачем долучено до відзиву скрін-шоти (т. 1, а.с. 44-45).
Відповідно до змісту доданих Відповідачем скрін-шотів апеляційний суд не вбачає наявність доказів повідомлення ОСОБА_1 про проведення 28 квітня 2024 року загальних зборів ОСББ "Центральний 23" та направлення їй проєкту порядку денного, оскільки наявні в матеріалах справи скрін-шоти з месенджеру Viber свідчать лише про повідомлення 02.05.2024 позивачки щодо проведення опитування за результатами зборів, але не про проведення самих зборів з наданням відповідного порядку денного.
Частини перша, сьома і восьма статті 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» встановлюють, що співвласники приймають рішення щодо управління багатоквартирним будинком на зборах у порядку, передбаченому цією статтею. Якщо у багатоквартирному будинку в установленому законом порядку утворено об'єднання співвласників, проведення зборів співвласників та прийняття відповідних рішень здійснюється згідно із законом, що регулює діяльність об'єднань співвласників багатоквартирних будинків.
Повідомлення про проведення зборів співвласників направляється ініціатором зборів співвласників не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зборів. Повідомлення в письмовій формі надається кожному співвласнику під власноручний підпис або надсилається рекомендованим листом на адресу квартири або нежитлового приміщення, що належить співвласнику в цьому багатоквартирному будинку. За складеною у довільній формі письмовою заявою (у тому числі у формі електронного документа) співвласника до ініціатора зборів співвласників, отриманою не пізніше ніж за 15 календарних днів до дня проведення зборів співвласників, повідомлення про проведення зборів співвласників надсилається такому співвласнику на іншу поштову адресу або на адресу електронної пошти чи з використанням інших технічних засобів електронних комунікацій, зазначених у такій заяві.
У повідомленні про проведення зборів співвласників повинна міститися інформація про:
1) ініціатора зборів співвласників;
2) дату, час та місце проведення зборів співвласників;
3) порядок денний зборів співвласників;
4) наявність/відсутність технічної можливості для участі співвласників у зборах співвласників дистанційно в режимі відеоконференції із зазначенням інформації щодо підключення до неї.
До повідомлення про проведення зборів співвласників можуть додаватися додаткові матеріали або інформація, що розглядатимуться на зборах.
В даному випадку Позивачка заперечує факт належного повідомлення останньої про проведення зборів 28.04.2024, в свою чергу Відповідач наполягає на належному повідомленні ОСОБА_1 , проте відповідачем не доведено належними доказами здійснення повідомлення позивачки про проведення загальних зборів членів ОСББ 28.04.2024, тому апеляційний суд вважає встановленим факт неповідомлення ОСОБА_1 про проведення загальних зборів.
Апеляційний суд зазначає про те, що неповідомлення співвласника будинку, в якому створене об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, про проведення загальних зборів такого об'єднання в установленому законом та статутом такого об'єднання порядку порушує права співвласника на участь в управлінні об'єднанням, оскільки такий неповідомлений співвласник позбавляється права бути обізнаним про загальні збори, їх проведення, питання порядку денного цих зборів, позбавляється прав на участь та голосування на зборах. При цьому, слід зазначити, що вплив співвласника на прийняття загальними зборами рішень не вичерпується лише самим голосуванням; у разі повідомлення співвласник мав би можливість реалізувати своє право на участь у зборах, в обговоренні питань порядку денного, на внесення пропозицій до питань порядку денного чи щодо проектів рішень за наслідками обговорення питань тощо. Такі висновки Верховного Суду викладені у постанові від 08 лютого 2023 року у справі № 904/3783/21.
Проте, як уже зазначалося, сам лише факт неповідомлення співвласника про проведення загальних зборів об'єднання співвласників багатоквартирного будинку не є безумовною та самостійною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів. Однак, з урахуванням конкретних обставин справи може бути достатньою підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів. Так, зокрема, ця обставина може бути підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у разі, якщо співвласник, який звертається до суду з позовом про визнання недійсним рішення загальних зборів, довів не лише факт його неповідомлення, а також довів належними та допустимими доказами, зокрема, але не виключно:
- обставини існування безумовних підстав для визнання недійсним рішення загальних зборів;
та /або
- факт того, що він не брав участі у таких зборах, не мав можливості взяти участь у цих зборах ні безпосередньо на зборах, ні шляхом письмового опитування, а прийняті на таких зборах рішення суперечать вимогам законодавства та / або статуту об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, прийняті з порушенням порядку голосування.
Крім того, для визнання недійсними рішень загальних зборів співвласників, що оскаржуються з підстав порушення порядку скликання та проведення зборів, зокрема з підстав неповідомлення про скликання зборів, позивач має довести, а суд встановити наявність порушених прав та / або інтересів позивача як співвласника оспорюваним рішенням загальних зборів. Тобто суду необхідно з'ясувати, які саме права та / або інтереси позивача порушені кожним окремим оспорюваним рішенням загальних зборів.
Подібні правові висновки Верховного Суду містяться, зокрема у постановах від 08 лютого 2022 року у справі № 918/964/20, від 22 вересня 2022 року у справі № 924/1146/21, а також у постановах від 17 листопада 2022 року у справі № 904/7841/21, від 24 листопада 2022 року у справі № 914/343/22.
Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів є, зокрема: недостатня кількість голосів співвласників, необхідна для прийняття того чи іншого рішення; прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів. Водночас, неповідомлення співвласника про скликання загальних зборів не є безумовною підставою для визнання недійсними рішень таких зборів, проте з урахуванням конкретних обставин справи може бути достатньою підставою для визнання їх недійсними. Такі висновки Верховного Суду викладені у постанові від 26 жовтня 2022 року у справі № 916/1010/21, від 08 лютого 2023 року у справі №904/3783/21.
Однак відповідачем до матеріалів справи долучено списки учасників загальних зборів від 28.04.2024, які брали участь в голосуванні шляхом безпосереднього голосування на зборах (т. 1, а.с. 102-122).
Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.
Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постанові від 24 червня 2021 року у справі № 910/10275/20.
Колегія суддів виснує, що в даному випадку інших доказів недостатності голосів для прийняття оскаржуваного рішення Позивачкою не надано, тому апеляційний суд, з огляду на вірогідність доказів, вважає кількість голосів за ухвалення відповідного рішення достатньою.
Щодо доводів ОСОБА_1 про порушення порушення права позивачки на пропорційність внесків, апеляційний суд звертає увагу, що зі змісту кошторису витрат ОСББ на 2024 (т. 1, а.с. 16), вбачається, що для нежитлових приміщень площею 575,6 кв.м., розмір внесків встановлений в сумі 6,50 грн. за 1 кв.м. Аналогічна інформація наведена в довідці відповідача про встановлення внеску для приміщення позивачки в розмірі 6,50 грн. за 1 кв.м. В той же час, для деяких інших нежитлових приміщень в цьому ж будинку, розмір внесків встановлений в сумі 5,50 грн. за 1 кв.м.
Згідно абз. 1 ст. 20 ЗУ "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" вбачається, що частка співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку встановлюється пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності.
В свою чергу, у поданому відзиві на позов ОСББ "Центральний 23" пояснює різницю у встановлених тарифах для нежитлових приміщень (5,50 за 1 кв.м. та 6,50 кв.м.) тим, що нежилове приміщення Позивачки фактично складається з трьох приміщень з відокремленими входами до приміщення, трьома санвузлами тощо, що тягне за собою додаткові витрати і збільшує вартість обслуговування приміщення позивачки.
Однак колегія суддів зауважує, що в матеріалах справи вістуні докази економічної обґрунтованості різниці тарифів для різних нежитлових приміщень будинку, що обслуговується з боку ОСББ.
Так, за змістом положень статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до частини першої статті 74 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять до предмета доказування.
Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень в господарському процесі, є складовою обов'язку сприяти всебічному, повному та об'єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 05.02.2019 у справі №914/1131/18, від 26.02.2019 у справі №914/385/18, від 10.04.2019 у справі № 04/6455/17, від 05.11.2019 у справі №915/641/18.
При цьому, одним з основних принципів господарського судочинства є принцип змагальності.
Названий принцип полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається на підтвердження чи заперечення вимог.
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 18.11.2019 зі справи № 902/761/18, від 20.08.2020 зі справи № 914/1680/18).
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів апеляційного суду виснує, що відповідачем не доведено обґрунтованості різниці тарифу, встановленого на різні нежитлові приміщення (в т.ч. приміщення Позивачки) та вважає встановлення для Позивачки більшого тарифу (6,50 грн за 1 к.в.м.) за обслуговування приміщень проявом дискримінації відносно останньої.
За таких обставин, апеляційний суд виснує про те, що оскаржуване рішення прийнято за наявності достатньої кількості голосів співвласників ОСББ, проте, за умови неповідомлення Позивачки про проведення загальних зборів співвласників та прийняттям дискримінаційного рішення щодо останньої.
Підсумовуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що викладені у апеляційній скарзі аргументи не можуть бути підставами для скасування судового рішення місцевого господарського суду, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи та ґрунтуються на неправильному тлумаченні Скаржником норм матеріального та процесуального права, що в сукупності виключає можливість задоволення апеляційної скарги.
Доводи заявника апеляційної скарги про порушення норм матеріального та процесуального права судом попередньої інстанцій під час прийняття оскаржуваного процесуального документу не знайшли свого підтвердження.
За змістом ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Згідно із ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин та з урахуванням меж розгляду апеляційної скарги в порядку ст. 269 ГПК України, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржуване судове рішення підлягає залишенню без змін.
У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, згідно вимог ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на Скаржника.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 269, 270, 273, 275 - 285, 287 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Центральний 23» - залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Запорізької області від 28.01.2025 у справі №908/2480/25 - залишити без змін.
Витрати із сплати судового збору за подання касаційної скарги, понесені ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНКОПП НОМЕР_1 ) в розмірі 4 844, 80 покласти ти Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Центральний 23» (69005, м. Запоріжжя, бульв. Центральний, буд. 23; ідентифікаційний код юридичної особи 40498080).
Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Скаржника.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено ст. ст. 286-289 ГПК України.
Повний текст постанови складено 06.04.2026.
Головуючий суддя С.В. Мартинюк
Суддя Ю.А. Джепа
Суддя О.Ю. Соп'яненко