вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"03" лютого 2026 р. Справа№ 910/11487/24
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Гаврилюка О.М.
суддів: Ткаченка Б.О.
Майданевича А.Г.
за участю секретаря судового засідання: Ніконенко Є.С.
за участю представників сторін:
від позивача: Тупіков В.І. ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), Чупахін С.О.
від відповідача: Каратун Т.В.
за апеляційними скаргами Національного банку України та Товариства з обмеженою відповідальністю «Артінжиніринг»
на рішення Господарського суду міста Києва від 29.09.2025, повний текст рішення складено 21.10.2025
у справі № 910/11487/24 (суддя Удалова О.Г.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Артінжиніринг»
до Національного банку України
про стягнення грошових коштів
За результатами розгляду апеляційної скарги Північний апеляційний господарський суд
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду
Рішенням Господарського суду міста Києва від 29.09.2025 позов задоволено частково. Стягнуто з Національного банку України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Артінжиніринг» 599 999,99 грн боргу, 80 635,01 грн втрат від інфляції, 165 623,49 грн пені, 17 340,85 грн 3% річних, судовий збір у розмірі 10 366,79 грн. В іншій частині позову відмовлено. На підставі п. 10 ст. 238 ГПК України органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання цього рішення, нарахувати, починаючи з 07.08.2025 і до моменту виконання цього рішення 3% річних за формулою (СОБ*3КДП)/КДР/100)=сума річних, де СОБ - сума основного боргу, 3 - 3% річних, КДП - кількість днів прострочення, КДР - кількість днів у році, а також нараховувати пеню за формулою (СОБ) x (ОСНБУ*2) x КДП : 100, де СОБ - сума основного боргу, (ОСНБУ*2) - подвійна облікова ставка НБУ, КДП - кількість днів прострочення, та стягнути отриману суму процентів та пені з відповідача на користь позивача.
Узагальнені доводи апеляційної скарги Національного банку України
Не погодившись з рішенням, Національний банк України звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить призначити у справі №910/11487/24 судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручити експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, провадження у справі зупинити на час її проведення. Апеляційну скаргу Національного банку України на рішення Господарського суду міста Києва від 29.09.2025 у справі № 910/11487/24 задовольнити. Скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 29.09.2025 у справі № 910/11487/24. Ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Артінжиніринг» до Національного банку України про стягнення коштів відмовити повністю. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Артінжиніринг» на користь Національного банку України судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 15 544,79 грн.
Підстави апеляційної скарги обґрунтовані наступними доводами.
На думку скаржника, судом проігноровано доводи відповідача про те, що: надана документація не відповідає умовам договору і будівельним нормативам; акти не були підписані відповідачем, та навпаки - надані обґрунтовані письмові зауваження позивачу; відповідач реалізував передбачене договором право відмовитися від прийняття неякісних робіт. Господарський суд міста Києва відновив провадження у даній судовій справі протокольно, не скасувавши ухвалу про призначення експертизи і не отримавши експертного висновку державної експертної установи, більше того, подальше повторне клопотання відповідача про призначення експертизи також було безпідставно відхилено з посиланням на те, що позивач надав власний висновок експерта на своє замовлення.
Скаржник вважає, що оскаржуване рішення підлягає скасуванню, зокрема через те, що: позивачем не доведено належного виконання робіт за договором; акти приймання-передачі не підписані уповноваженими особами відповідача; відповідач реалізував право на відмову від приймання неякісної документації; суд не забезпечив проведення вже призначеної судової експертизи; суд неправильно застосував норми ст. 853, 857, 891, 625 Цивільного кодексу України та умови договору щодо моменту виникнення обов'язку оплати; суд безпідставно визнав виготовлений на замовлення ТОВ «Артінжиніринг» висновок експерта рівнозначним судовій експертизі.
Скаржник вказує на те, що суд першої інстанції, не скасовуючи власну ухвалу про призначення судової будівельно-технічної експертизи, протокольно поновив провадження у справі № 910/11487/24 і продовжив розгляд справи без отримання висновку експерта. Такі дії Господарського суду міста Києва під час розгляду даної судової справи прямо суперечать ч. 1 ст. 230 ГПК України, оскільки провадження у справі № 910/11487/24 не могло бути поновлено до усунення обставин, що стали підставою для зупинення.
На думку скаржника, суд першої інстанції фактично підмінив процесуальні норми і надав сторонньому висновку вищу юридичну силу, передбачену законом, ніж призначеній судовій експертизі.
Скаржник зазначає, що документально зауваження Національного банку підтверджені наступними зверненнями відповідача до позивача у межах реалізації права за для їх висловлення, наданого умовами договору та ст. 853 ЦК України, а саме:- лист від 01.08.2024 № 61-0024/58269 містить вимоги усунути конкретні порушення ДСТУ-Н Б В.1.2-18:2016, Наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 298 від 10.11.2017, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.12.2017 за № 1460/31328 «Про затвердження форми паспорта об'єкта будівництва детальний перелік дефектів паспорта та звітів технічного стану» (далі - Наказ Мінрегіону №298); - лист від 16.08.2024 № 61-0024/62429 вкотре вказує на недоопрацьованість документації та наводить будівельні норми, яким вона не відповідає;- лист від 03.09.2024 № 65-0008/66777, містить вичерпно деталізований перелік конкретних недоліків у розрізі паспортів та звітів, із посиланням на: ДСТУ-Н Б В.1.2 18:2016, Наказ Мінрегіону №298, Постанову Кабінету Міністрів України № 681 від 23.06.2021 «Деякі питання забезпечення функціонування Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва» (далі - Постанова КМУ №681), Постанову Кабінету Міністрів України від 12.04.2017 №257 «Про затвердження Порядку проведення обстеження прийнятих в експлуатацію об'єктів будівництва».
Скаржник вважає, що вищезазначені листи є доказом, який доводить, що технічна документація містить технічні порушення, не відповідає державним будівельним нормативам, не відповідає предмету Договору, частина технічних звітів та паспортів без підписів/печаток (не має юридичної сили), а обстеження проведено неповним складом сертифікованих фахівців. Звертаємо увагу суду, що у змісті такої документації взагалі відсутня інформація, заповнення якої передбачено встановленими державними будівельними нормами та стандартами, переліченими у листах Національного банку (п. 3.2.3. апеляційної скарги), зокрема: - не містить технічних характеристик об'єктів дослідження (ДСТУ-Н Б В.1.2 18:2016 п.(а) Дод. А)- Некоректні характеристики конструкцій (Наказ Мінрегіону №298) Дефекти та пошкодження не встановлені та не описані (Наказ Мінрегіону №298)- Немає фотофіксації конструкцій та доступності мало мобільних груп населення (Постанова КМУ №681, Наказ Мінрегіону №298)- Немає рекомендацій щодо експлуатації та усунення дефектів. Вищезазначені листи є доказом, який доводить, що технічна документація містить технічні порушення, не відповідає державним будівельним нормативам, не відповідає предмету договору, частина технічних звітів та паспортів без підписів/печаток (не має юридичної сили), а обстеження проведено неповним складом сертифікованих фахівців. Звертаємо увагу суду, що у змісті такої документації взагалі відсутня інформація, заповнення якої передбачено встановленими державними будівельними нормами та стандартами, переліченими у листах Національного банку (п. 3.2.3. апеляційної скарги), зокрема: - не містить технічних характеристик об'єктів дослідження (ДСТУ-Н Б В.1.2 18:2016 п.(а) Дод. А); - Некоректні характеристики конструкцій (Наказ Мінрегіону №298) Дефекти та пошкодження не встановлені та не описані (Наказ Мінрегіону №298); - Немає фотофіксації конструкцій та доступності мало мобільних груп населення (Постанова КМУ №681, Наказ Мінрегіону №298); - Немає рекомендацій щодо експлуатації та усунення дефектів.
На думку скаржника, суд першої інстанції безпідставно зробив висновок про неподання апелянтом доказів недоліків технічної документації, тоді як відповідач надав конкретні письмові докази невідповідності документації, належна оцінка цих доказів судом не проведена, що є істотним порушенням ст. ст. 13, 74, 86 Господарського процесуального кодексу України, а також норм матеріального права - ст. ст. 611, 849, 853 Цивільного кодексу України в частині реалізації свого права на заявлення про виявленні допущені у роботі ТОВ «Артінжиніринг» відступи від умов договору та інших недоліків, що і призвело до незаконного вирішення спору.
Також на думку скаржника, суд першої інстанції вказав, що від цієї дати слід обчислювати новий строк зауважень - що є грубою помилкою, оскільки: умови договору не передбачають повторного перебігу строку у разі повернення документації для усунення недоліків; відбулося неналежне виконання, що виключає виникнення обов'язку приймати роботу та оплачувати її. отже, строк приймання робіт не поновлюється автоматично, а виявлені недоліки мають бути усунені виконавцем до повторного подання. Лист Національного банку з додатковими зауваженнями від 16.08.2024 № 61-0024/62429 є наслідком не усунення недоліків, а не повторною відмовою від приймання.
Скаржник вважає, що у нього обов'язок оплати не виник через неналежне виконання зобов'язань позивачем, оскільки згідно зі ст. 611, 849, 853 ЦК України - неналежне виконання не породжує обов'язку оплати, ст. 526, 530 ЦК України - обов'язок виникає лише за належного виконання, п. 4.4, 5.3.1, 5.4.10 договору - право відповідача відмовитися від приймання неякісних робіт. Суд фактично вийшов за межі предмета спору, оскільки договором не передбачено обов'язку відповідача оплачувати неякісно виконані роботи, а потім вимагати їх виправлення. Навпаки, договір покладає обов'язок саме на позивача - після отримання зауважень здійснити безоплатне усунення недоліків, після чого відповідач має право прийняти роботи та здійснити оплату. Суд першої інстанції безпідставно погодився з доводами позивача про те, що Національний банк, нібито, використовував надану неякісну технічну документацію під час здійснення закупівель робіт із усунення дефектів будівель і споруд об'єктів Національного банку у період з 01.08.2024 по 30.06.2025, оскільки зазначене є припущенням, яке не підтверджується жодним доказом з матеріалів справи, що мав би посилання на технічну документацію, виготовлену ТОВ «Артінжиніринг», містив цитування даних з них або на такі документи, як джерело технічних висновків.
Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу
Заперечуючи проти доводів апеляційної скарги, відповідач у відзиві на апеляційну скаргу вказав на те, що суд першої інстанції безпідставно зазначив, що позивач не підтвердив передачу акту та документації 26.07.2024, та вважає, що суд дійшов хибного висновку, коли тлумачив лист НБУ від 16.08.2024 № 61 0024/62429 тому, що цей лист, навпаки, містить пряму вказівку на передачу роздрукованої документації саме 26.07.2024, що повністю узгоджується з іншими доказами у справі, зокрема, позивач, в разі оформлення первинних документів, акт про приймання передавання наданих послуг у повному обсязі підписаний з боку позивача повинен був надіслати на офіційну електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_2, але ці файли були надіслані на електронну адресу nbu@bank.gov.ua з метою інформування відповідача про подію що відбулась 26.07.2024 (передача акту № 1- 26/07/24 від 26.07.2024 та технічної документації 26.07.2024 наручно), що ще раз доводить що позивач підписав акт про приймання-передавання наданих послуг у повному обсязі лише один раз 26.07.2024 і діяв відповідно до п. 5.4.5 договору.
Позивач зазначає про те, що технічна документація згідно даної норми передавалась по акту приймання-передавання наданих послуг у повному обсязі, докази зі сторони відповідача, які це могли б спростувати відсутні. Однак наявні докази того, що відповідач 05.08.2024 передав представнику позивача паперову технічну документацію назад для внесення уточнень (з точки зору відповідача на доопрацювання, такого формулювання дотримується і суд в своєму рішенні, що не є коректним та є хибним висновком суду). Відповідач не підписав акт приймання-передачі та не надав мотивованих зауважень в строк 3 робочі дні. Відповідно до п. 4.4 договору, якщо відповідач має претензії, він зобов'язаний надати їх у строк 3 робочі дні після отримання акту. (Дані документи було наручно передано відповідачу 26.07.2024, 31.07.2024 був останній строк надання мотивованих зауважень - в встановлений строк зауважень не було надано). НБУ не виконав цей обов'язок, що за договором і законодавством означає прийняття послуг.
Позивач вказав на те, що направляючи 29.07.2024 електронний лист на адресу електронної пошти відповідача, позивач не надсилав акт приймання-передавання наданих послуг для його оформлення як первинного бухгалтерського документа, а лише надав електронну копію форми акту, тотожну акту, що був переданий у паперовій формі 26.07.2024. Первинним документом є саме акт № 1- 26/07/24 від 26.07.2024, переданий у паперовій формі разом із технічною документацією наручно. Крім того, зазначеним електронним листом технічна документація не надсилалася, оскільки це суперечило б вимогам пункту 5.4.5 договору та свідчило б про невиконання позивачем свого договірного обов'язку. Більш того позивач, у зв'язку з нерозумінням деяких формулювань в технічній документації з боку відповідача, забрав технічну документацію 05.07.2024 з метою внести лише уточнення стосовно послуг, які надавались позивачем, про що детально наведено в процесуальних документах наданих позивачем та, оскільки 07.08.2024 відповідач відмовився прийняти документацію наручно (відповідно до положень статей 849, 853, 854 ЦК України, за договором підряду замовник зобов'язаний прийняти виконану підрядником роботу, якщо вона виконана відповідно до умов договору, і не має права безпідставно ухилятися від її прийняття), то 08.08.2024 ТОВ «Артінжиніринг» засобами поштового зв'язку «Укрпошта» повторно направило на адресу Національного банку із супровідним листом акт приймання-передавання наданих послуг у повному обсязі підписаний з боку позивача від 26.07.2024 повторно, який відповідач повернув чомусь разом з технічною документацією, рахунок на оплату наданих послуг та технічну документацію з внесенням відповідних уточнень, щоб замовник зрозумів про що саме йде мова, оскільки вже більш року відповідач не може сформулювати з чим саме він не згоден по кожному об'єкту окремо. 12.08.2024 з супровідним листом відповідач отримав всю документацію, що було встановлено в рішенні суду і проти чого по ходу розгляду справи заперечував відповідач, стверджуючи, що отримав 13.08.2024 задля того щоб суд не встановив порушення строку (3 робочі дні п. 4.4. договору).
Позивач зазначив про те, що суд першої інстанції діяв у межах ст. 230 ГПК України, оскільки відпала потреба у призначеній експертизі, а 06.06.2025 від позивача через підсистему «Електронний суд» надійшло клопотання про поновлення провадження у справі, 09.06.2025 від позивача через підсистему «Електронний суд» надійшли: - заява про зміну підстав позову; - відкоригована відповідно до заяви про зміну підстав позову від 09.06.2025 позовна заява. Крім того, позивачем надано висновок судового експерта Контимирової Вікторії Вікторівни № 50/08 від 06.06.2025, позивачем було змінено підстави позову у зв'язку з наданням до суду висновку судового експерту.
Також позивач зазначив, що суд не зобов'язаний окремою ухвалою «скасовувати» призначену експертизу. Довід відповідача, що суд мав ухвалити окрему ухвалу щодо скасування ухвали від 28.11.2024, не ґрунтується на жодній нормі ГПК. ГПК України не передбачає обов'язку скасування ухвали про призначення експертизи у разі, якщо суд вирішив розглядати справу за наявними доказами. Єдиною вимогою є постановлення ухвали про поновлення провадження.
На думку позивача, суд правомірно відмовив у повторному клопотанні про експертизу, а посилання відповідача на «технічний спір» не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки в матеріалах наявні: технічний висновок, виконаний експертом, який має кваліфікацію та свідоцтво; усі первинні документи, що підтверджують належність та якість послуг; відсутність будь-яких контрвисновків, які б спростовували наданий позивачем доказ. Суд не підмінив судову експертизу доказом сторони. Апелянт некоректно трактує правову природу висновку експерта, поданого позивачем. Висновок експерта є письмовим доказом (ст. 73, 98 ГПК України). Суд має право оцінювати будь-який доказ за правилами ст. 86 ГПК України. ГПК не містить заборони покладати висновок експерта сторони в основу рішення - якщо він: відповідає вимогам закону; логічний; науково обґрунтований; не спростований іншими доказами. Відповідач не подав жодного технічного документу, висновку чи інших документальних доказів, які б спростували висновок позивача. Отже, твердження про «порушення принципу змагальності» - необґрунтоване.
Так, позивач вважає, що судом першої інстанції не проігноровано листи НБУ, а надано їм належну оцінку, а саме: всі листи з зауваженнями від НБУ є необґрунтованими (немотивованими).
Позивач звертає увагу на те, що відповідач за весь час розгляду справи так і не надав жодного матеріального доказу, який би підтверджував його твердження про нібито допущені недоліки. Жодного конкретного звіту, паспорта об'єкта будівництва чи оновлення, жодної сторінки документу з позначенням помилки, жодної фотофіксації або технічного параметра, якого, на його думку, не вистачає. Фактично відповідач обмежився загальними фразами без будь-якої прив'язки до реальних документів, а самі листи із зауваженнями мають характер шаблонів без технічної визначеності.
Позивач вказує на те, що відповідач у суді першої інстанції стверджував, що отримав акт та технічну документацію 13.08.2024 та саме з цієї дати обґрунтовував подання зауважень 16.08.2024 як «своєчасних». Тому будь-яка інша інтерпретація, викладена ним в апеляційній скарзі, виходить за межі його процесуальної позиції, була не заявлена в суді першої інстанції та підміняє фактичні обставини справи. Відповідач фактично визнав застосування п. 4.4 договору , встановлював у своїх зауваженнях строк усунення недоліків, чим підтвердив, що реалізував право відмови від прийняття робіт саме в установлений договором строк відповідно до цього пункту договору. У такій інтерпретації у нього відсутнє право на повторне або додаткове подання інших зауважень щодо тієї ж технічної документації, оскільки договір не передбачає поновлення строку через повернення акта виконавцем.
Позивач зазначає, що використання технічної документації відповідачем підтверджено доказами зі сторони позивача, так позивач зазначив, що жоден з листів, наданих від відповідача не містить вимоги щодо анулювання технічної документації, що має чинний (діючий) статус в Реєстрі будівельної діяльності щодо інформації про технічне обстеження Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, чинний (діючий) статус дозволяє її використання Національним банком України, а отже використовуючи її технічно, для розробки подальшої технічної документації (на її основі), також надані докази того, що відповідач також і юридично використовує її майже рік, що було встановлено і судом першої інстанції. Відповідач протирічить сам собі вказуючи, що документація неякісна, а отже відповідач мав вимагати її анулювання, але він цього не робив, що свідчить про її використання ним.
Позивач вказав на те, що призначення експертизи в апеляційній інстанції можливе лише у випадку, коли таку експертизу було неможливо провести у першій інстанції з причин, що не залежали від сторін. У цій справі такої ситуації не було: експертиза призначена, сторони мали можливість надати свої матеріали, а подання позивачем експертного висновку усунуло потребу в її проведенні. Відповідач не довів, що мав обмеження у доказуванні або був позбавлений процесуальних прав. Таким чином, вимога Відповідача щодо призначення експертизи в апеляції є штучною, не узгоджується ні з фактичними обставинами, ні з процесуальними нормами, і спрямована виключно на затягування розгляду. У апеляційного суду відсутні правові підстави повторно повертатися до питання експертизи, яке повинно вирішуватись виключно на стадії першої інстанції за належної ініціативи та належних доказів відповідача, яких він не надав.
Також позивачем наведено правові позиції Верховного Суду, на підтвердження власних доводів.
Узагальнені доводи апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Артінжиніринг»
Не погодившись з рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Артінжиніринг» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить прийняти апеляційну скаргу та відкрити апеляційне провадження. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Артінжиніринг» на рішення Господарського суду міста Києва від 29.09.2025 у справі № 910/11487/24 задовольнити. Скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 29.09.2025 у справі № 910/11487/24 у частині, що стосується стягнення з Національного банку України втрат від інфляції, пені, 3% річних та судового збору, та ухвалити в цій частині нове рішення, яким здійснити перерахунок зазначених сум станом на 06.08.2025, визначивши датою настання строку оплати 06.08.2024. Після здійснення відповідного перерахунку стягнути з Національного банку України на користь ТОВ «Артінжиніринг» належні суми інфляційних втрат, пені та 3% річних, без зміни інших приписів рішення, відповідно до пункту 10 статті 238 Господарського процесуального кодексу України, а також перерахований судовий збір. Скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.02.2025 у справі № 910/11487/24 та стягнути з Національного банку України судовий збір у сумі 2 422,40 грн, сплачений за оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 28.11.2024 у справі № 910/11487/24. Стягнути з Національного банку України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Артінжиніринг» судові витрати, понесені у зв'язку з поданням апеляційної скарги.
Підстави апеляційної скарги обґрунтовані наступними доводами.
Скаржник вказав на те, що 26.07.2024 позивач наручно надав відповідачу всю необхідну документацію в повному обсязі разом з актом про приймання-передавання наданих послуг у повному обсязі підписаним з боку позивача та рахунку на оплату наданих послуг, докази наявні в матеріалах справи: - акт про приймання-передавання наданих послуг у повному обсязі підписаний з боку позивача № 1 - 26/07/24 від 26.07.2024, дата в акті свідчить про дату його передавання, з боку відповідача заперечень з цього приводу від відповідача не надходило; - акт фіксації відмови від проставлення дати приймання в акті здачі-приймання документації та підписання акту здачі-приймання акту про приймання-передавання наданих послуг у повному обсязі підписаного з боку ТОВ «Артінжиніринг» та рахунку на оплату наданих послуг від 26.07.2024; - акт здачі-приймання акту про приймання-передавання наданих послуг у повному обсязі підписаного з боку ТОВ «Артінжиніринг» та рахунку на оплату наданих послуг від 26.07.2024; - акт здачі-приймання документації; - лист 61-0024/62429 від 16.08.2024 від відповідача, який є на сьогодні в паперовій формі у відповідача, в якому він констатує, що 26.07.2024 позивачем передана роздрукована документація, жодних заперечень щодо спростування даного факту в листі не наведено; - акт про приймання-передавання наданих послуг у повному обсязі № 1 - 26/07/24 від 26.07.2024, який було перетворено шляхом роздрукування в паперову форму та підписано з зазначенням факту відмови від підписання акту відповідачем), однак відповідач ухилився від підписання акту про приймання-передавання наданих послуг у повному обсязі підписаний з боку позивача та оплати за надані послуги та згідно п. 4.4. договору, який було порушено відповідачем, останній розглядає акт підписаний зі сторони позивача про приймання-передавання наданих послуг у повному обсязі протягом 3 (трьох) робочих днів з дати його отримання та у разі відсутності зауважень підписує та передає один примірник позивачу або надає мотивовані зауваження та строки для їх усунення, останній строк для надання зауважень був 31.07.2024, а отже не надавши зауваження відповідно до умов договору послуги були надані, а отже й прийняті, однак, суд в своєму рішенні зазначив, що «29.07.2024 позивачем надано відповідачу акт № 1-26/07/24 від 26.07.2024, який підписано ТОВ «Артінжиніринг» електронним цифровим підписом (долучено до позовної заяви). Скаржник із цим не погоджується, оскільки суд першої інстанції, ігноруючи докази, безпідставно зазначив, що позивач не підтвердив передачу акту та документації 26.07.2024, а також суд помилково тлумачив лист НБУ від 16.08.2024 № 61-0024/62429, однак цей лист, навпаки, містить пряму вказівку на передачу роздрукованої документації саме 26.07.2024, що повністю узгоджується з іншими доказами у справі.
Скаржник зазначає про те, що позивач, в разі оформлення первинних документів, акт про приймання передавання наданих послуг у повному обсязі підписаний з боку позивача повинен був надіслати на офіційну електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_2, але ці файли були надіслані на електронну адресу nbu@bank.gov.ua з метою інформування відповідача про подію що відбулась 26.07.2024 (передача акту № 1-26/07/24 від 26.07.2024 та технічної документації 26.07.2024 наручно), що ще раз доводить що позивач підписав акт про приймання-передавання наданих послуг у повному обсязі лише один раз 26.07.2024 і діяв відповідно до п. 5.4.5 договору. Таким чином твердження суду, що « 29.07.2024 позивачем надано відповідачу акт № 1-26/07/24 від 26.07.2024, який підписано ТОВ «Артінжиніринг» електронним цифровим підписом є хибним та не відповідає обставинам справи. Додатковим підтвердженням, що у встановлений строк було передано всю технічну документацію та акт про приймання-передавання наданих послуг у повному обсязі підписаного зі сторони позивача, а саме 26.07.2024 є обов'язок позивача згідно договору, так відповідно до п. 5.4.5. договору позивач зобов'язаний після закінчення надання послуг передати відповідачу по акту приймання-передавання наданих послуг у повному обсязі: звіт про технічний стан будівель і споруд по кожному об'єкту відповідно оформлений; оригінали паспортів технічного стану будівель і споруд з відповідними записами; по об'єктах, за якими паспорти технічного стану будівель і споруд відсутні, виготовлені нові паспорти технічного стану будівель і споруд з відповідними записами. Тобто технічна документація згідно даної норми передавалась по акту приймання передавання наданих послуг у повному обсязі, докази зі сторони відповідача, які це могли б спростувати відсутні. Однак наявні докази того, що відповідач 05.08.2024 передав представнику позивача паперову технічну документацію назад для внесення уточнень (з точки зору відповідача на доопрацювання, такого формулювання дотримується і суд в своєму рішенні, що не є коректним та є хибним висновком суду).
Скаржник вказує на те, що судом першої інстанції зазначено, що позивачем надано суду докази передачі 29.07.2024 відповідачу для підписання акту від 29.07.2024 здачі-прийняття виконаних робіт, на який відповідачем 01.08.2024, тобто в строк, погоджений договором (3 робочі дні), надані зауваження, однак акту здачі-приймання виконаних робіт від 29.07.2024 не існує взагалі, і жодного такого акту позивачем не складалося та не передавалося.
Скаржник наголошує, що позивач направляв акт декілька разів з накладанням ЕЦП відповідачу в електронній формі і вказує, що в останній раз з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 02072028034660, останнє отримано відповідачем 12.08.2024, невідомо яким чином Укрпошта доставила відповідачу акт з накладеним ЕЦП, якщо в описі до відправлення вказано що направлено 2 паперові примірника акту повторно, які відповідач повернув, а саме примірники акту про приймання-передавання наданих послуг у повному обсязі підписаний з боку позивача № 1 - 26/07/24 від 26.07.2024.
На думку скаржника, суд не надав належної оцінки всім доказам у сукупності, вирвав із контексту зміст листа від № 61-0024/62429 від 16.08.2024, ігнорував документи, що підтверджують передачу технічної документації 26.07.2024 та неправильно визначив дату складання акту (29.07.2024 замість 26.07.2024). Також на думку скаржника, суд помилково визнав, що позивач підписав акт декілька раз, хоча подані файли та паперові примірники засвідчують лише один акт (від 26.07.2024), висновки суду суперечать власним встановленим фактам (визнано отримання документів 12.08.2024, але не прийнято до уваги факт їх попередньої передачі 26.07.2024).
Скаржник вважає, що судом першої інстанції не враховано положення ст. 853 ЦК України та висновки Верховного суду України в аналогічних правовідносинах (в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших мотивованих недоліків негайно заявити про них підрядникові) та не застосував п. 4.4 договору (обов'язок відповідача надати мотивовані зауваження протягом 3 днів).
Скаржник вказує на те, що листи з зауваженнями від відповідача, які наявні в матеріалах справи, мали мінливий характер самих зауважень, самі зауваження змінювались або додавались нові, зникали попередні, що є неприпустимим. Після 31.08.2024, останнього дня надання зауважень, відповідач надавав постійно, якісь нові вигадані зауваження ще понад місяць, що є протиправною дією з його боку, оскільки в технічній документації прихованих робіт не може бути, тобто це свідчить про те, що відповідач ухилявся від підписання акту про приймання-передавання наданих послуг у повному обсязі для того, щоб не сплачувати позивачу грошові кошти за надані послуги. Підстав для надання зауважень окрім п. 4.4. договором не передбачено.
Скаржник вважає протиправним призначення експертизи та вказує на те, що ним було надано суду висновок експерта від 06.06.2025 № 50/08 і на поставлені експертизі питання було отримано наступні відповіді викладені у висновку експерта №50/08 за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи від 06.06.2025, яку судом було прийнято. Відповідач не зміг обґрунтувати що висновки експерта з заявлених в експертному дослідженні питань викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності. Відповідачу було відмовлено в призначенні повторної експертизи та винесено ухвалу про поновлення провадження у справі які відповідач не оскаржував, а отже погодився з прийнятими рішеннями.
Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу
Заперечуючи проти доводів апеляційної скарги відповідач у відзиві на апеляційну скаргу позивача вказав на те, що позивачем не доведено факту передачі технічної документації та акта приймання виконання робіт саме 26.07.2024, оскільки у матеріалах справи відсутні будь-які належні, допустимі та достовірні докази вручення документів 26.07.2024. При цьому, серед переліку документів, зазначеному власноручно позивачем у долученому до матеріалів справи Акті здачі приймання документації відсутній Акт приймання - передавання наданих послуг, за його змістом перелічено лише частково складені Звіти з обстеження будівель і споруд та паспорти або оновлені паспорти об'єктів будівництва будівель та споруд Національного банку, а на вказаному акті відсутній підпис уповноваженої особи відповідача, відмітка канцелярії Національного банку або поштові документи, які б свідчили про його одержання відповідачем саме у вищезазначену дату.
На думку відповідача, суд першої інстанції абсолютно правильно зазначив, що лист відповідача № 61-0024/62429 від 16.08.2024 не підтверджує отримання технічної документації 26.07.2024 та встановив, що у листі міститься лише цитування твердження позивача зі свого листа від 29.07.2024, відповідач не підтверджував факт отримання документації 26.07.2024, а навпаки - прямо зазначав про надання не у повному обсязі, неякісність та необхідність її доопрацювання.
Відповідач вказує на те, що акт від 29.07.2024 існує та був підставою для надання Національним банком зауважень; позивач особисто долучив акт, підписаний ЕЦП 29.07.2024 до матеріалів даної судової справи; саме на цей акт відповідач надав зауваження листом №61-0024/58269 від 01.08.2024; позивач визнавав факт існування цього акту у власних поясненнях під час розгляду справи у суді першій інстанції, тобто твердження позивача про не існування акта є спробою змінити обставини спору.
Відповідач наголошує на тому, що документи отримано відповідачем 29.07.2024, перші зауваження були надані 01.08.2024, у строк передбачений договором. Після повернення відповідачем документів, які позивач забрав на доопрацювання 05.08.2024, він повторно надіслав їх же але вже засобами поштового зв'язку на адресу відповідача, таким чином, 16.08.2024 відповідач направив зауваження вже вдруге на ті самі технічні документи, у прийнятті яких ним було відмовлено раніше листом від 01.08.2024, тобто діяв у межах договору. Враховуючи вищезазначене, відповідно до ст. 853 ЦК України, п. 4.4 договору, усталеної практики Верховного Суду, послуги вважаються прийнятими лише у разі: підписання акту двома сторонами, або спливу встановленого строку за відсутності своєчасних зауважень, але лише якщо документально підтверджено факт отримання акту, оскільки, жодна з цих умов не виконана позивачем відсутність підпису відповідача на акті приймання-передачі, своєю чергою, означає підтвердження факту належного неприйняття послуг.
Відповідач зазначає, що позивачу неодноразово надсилалися листи з вимогою усунути конкретні недоліки листами: від 10.07.2024 № 61-0024/52792, від 23.07.2024 № 61-0024/55847, від 01.08.2024 № 61-0024/58269, від 16.08. 2024 № 61-0024/62429, від 03.09.2024 № 65 0008/66777. Вони містили пункти документації, що не відповідають нормам, конкретні таблиці з недоліками, посилання на норми, яким не відповідає документація, вимоги усунути порушення. Саме повторюваність зауважень свідчить, що позивач жодного разу не усунув недоліки, а не про «безпідставність» вимог відповідача щодо їх усунення.
Відповідач вказує на те, що у жодному з листів Національного банку не міститься вимог провести додаткові роботи або виконувати інші обстеження та виходити за межі умов договору, відповідач вимагав лише приведення документації у відповідність до приписів ДСТУ-Н Б В.1.2-18:2016, інших будівельних норм та умов самого договору (зокрема п. 5.3.3), однак, позивач не виконав своїх обов'язків за договором, що унеможливлює прийняття робіт, передав: документацію в порушення п. 5.3.3. договору без комплектності, передбаченої п. 5.3.3 договору, з істотними порушеннями, у невідповідному форматі, без необхідних підписів та печаток.
Відповідач вважає, що експертиза проведена з порушенням Закону України «Про судову експертизу» та Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень (наказ Мін'юсту України від 08.10.1998 № 53/5, далі - Інструкція), тому висновок експерта № 50/08 від 06.06.2025 є неналежним доказом, Національний банк просить суд не брати його до уваги та оцінювати спір виходячи з фактичних матеріалів справи та умов договору.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 910/11487/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Гаврилюк О.М., судді: Ткаченко Б.О., Майданевич А.Г.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.11.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Національного банку України на рішення Господарського суду міста Києва від 29.09.2025 у справі № 910/11487/24. Призначено справу № 910/11487/24 до розгляду у судовому засіданні 16.12.2025.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.11.2025 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Артінжиніринг» на рішення Господарського суду міста Києва від 29.09.2025 у справі № 910/11487/24 залишено без руху. Запропоновано скаржнику усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки, а саме: протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, надати до Північного апеляційного господарського суду:
- докази сплати (доплати) судового збору у розмірі 3492,44 грн;
17.11.2025 від скаржника до суду надійшла заява про виконання ухвали Північного апеляційного господарського суду від 13.11.2025 у справі № 910/11487/24 до якої додано платіжну інструкцію кредитового переказу коштів від 219 від 17.11.2025, що свідчить про доплату судового збору у розмірі 3 492,44 грн.
Північний апеляційний господарський суд, визнав подані матеріали достатніми для відкриття апеляційного провадження.
Оскільки в провадженні Північного апеляційного господарського суду знаходиться апеляційна скарга Національного банку України на рішення Господарського суду міста Києва від 29.09.2025 у справі № 910/11487/24, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Артінжиніринг» підлягає прийняттю до спільного розгляду з вищевказаною скаргою.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.12.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Артінжиніринг» на рішення Господарського суду міста Києва від 29.09.2025 у справі № 910/11487/24. Об'єднано апеляційні скарги Національного банку України та Товариства з обмеженою відповідальністю «Артінжиніринг» до спільного розгляду. Призначено справу № 910/11487/24 до розгляду у судовому засіданні 16.12.2025.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.12.2025 задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Артінжиніринг» про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
У зв'язку із тимчасовою непрацездатністю судді Ткаченка Б.О. який входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, розгляд справи призначений на 16.12.2025 не відбувся.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.12.2025 призначено розгляд апеляційних скарг Національного банку України та Товариства з обмеженою відповідальністю «Артінжиніринг» на рішення Господарського суду міста Києва від 29.09.2025 на 03.02.2026.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.02.2026 відмовлено у задоволенні заяви Національного банку України про призначення експертизи у справі № 910/11487/24 та у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Артінжиніринг» про витребування доказів та направлення до суду оригіналів документів у справі № 910/11487/24.
Враховуючи викладене, воєнний стан в Україні та обмеження, спричинені цим станом, систематичні оголошення сигналу повітряної тривоги, враховуючи тимчасові непрацездатності суддів, з метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи, з огляду на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, справа № 910/11487/24 розглядалась протягом розумного строку.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
Як вбачається із матеріалів справи, 28.05.2024 між позивачем та відповідачем укладено договір № 107678, за умовами якого позивач, за договором виконавець, зобов'язався надати відповідачу, за договором замовнику, послуги з проведення паспортизації технічного стану будівель і споруд відповідача - 71630000-3, а відповідач- прийняти і оплатити такі послуги. Обсяг та зміст послуг за цим договором зазначені у додатку(-ах) 1-46 до цього договору (п. 1.1 договору).
Згідно із п.п. 1.2, 1.3 договору будівлі і споруди відповідача зазначені в додатку(-ах) 2-46 до цього договору; обсяги закупівлі послуг можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків.
Як погоджено сторонами в п. 2.1 договору, загальна вартість послуг за цим договором становить 599 999,99 грн (п'ятсот дев'яносто дев'ять тисяч дев'ятсот дев'яносто дев'ять грн 99 коп.), без ПДВ, відповідно до додатку 1 до цього договору, і включає в себе усі податки і збори, що мають бути сплачені відповідно до чинного законодавства України та всі інші витрати, пов'язані з наданням послуг за цим договором.
Розділом третім договору сторони погодили, що оплата за цим договором здійснюється за фактично надані послуги протягом 7 (семи) робочих днів з дати підписання уповноваженими особами сторін акту про приймання-передавання наданих послуг у повному обсязі.
Оплата здійснюється за умови посилання в акті про приймання-передавання наданих послуг у повному обсязі на номер і дату укладення цього договору, останнього додаткового договору до цього договору (у разі його наявності), вартості наданих послуг.
Відповідно до п. 4.1 договору послуги надаються відповідачу в порядку та на умовах визначених цим договором та додатками до цього договору, які є його невід'ємною частиною.
Надання послуг за цим договором у повному обсязі здійснюється з дати підписання цього договору уповноваженими особами сторін до 31.07.2024 (п. 4.2 договору).
Згідно з п. 4.3 договору позивач протягом трьох робочих днів після завершення надання послуг у повному обсязі надає відповідачу підписаний зі своєї сторони акт про приймання-передавання наданих послуг у повному обсязі.
Як погоджено в п. 4.4 договору, відповідач розглядає цей акт протягом 3 (трьох) робочих днів з дати його отримання та у разі відсутності зауважень підписує та передає один примірник позивачу або надає мотивовані зауваження та строки для їх усунення.
Згідно з розділом 5 договору відповідач зобов'язаний, зокрема, своєчасно та в повному обсязі здійснити оплату за надані та прийняті послуги відповідно до умов цього договору; прийняти надані послуги згідно з актом про приймання-передавання наданих послуг у повному обсязі.
При цьому згідно з п. 5.2.4 договору відповідач має право повернути акт про приймання-передавання наданих послуг у повному обсязі позивачу без здійснення оплати в разі неналежного оформлення документів згідно з вимогами, зазначеними у пункті 3.2 цього договору (у тому числі відсутність підписів тощо).
Відповідно до п. 5.3 договору позивач зобов'язаний:
- вчасно і якісно надати послуги відповідно до вихідних даних з дотриманням вимог законодавства, ДСТУ-Н Б В.1.2-18:2016, будівельних норм, у строки, встановлені договором;
- за результатами надання послуг надати відповідачу та завантажити до «Єдиної електронної системи у сфері будівництва» звіт;
- передати відповідачу з супровідним листом з описом розроблену документацію у 4 (чотирьох) примірниках, українською мовою і на електронному носії із застосуванням програмних продуктів, в т.ч. креслення на програмному комплексі «AutoCad» із дублюванням в програмному комплексі «Adobe», текстові матеріали на комплексі «Microsoft Word», табличні дані на комплексі «Microsoft Excel», розрахункові матеріали в інших програмних комплексах (розширення dwg, pdf, doc, xls тощо), а також інші вихідні дані, що були передані позивачу.
Відповідно до п. 5.4 договору позивач зобов'язаний забезпечити:
- надання послуг у строки, встановлені цим договором, із дотриманням вимог щодо наявності діючих кваліфікаційних сертифікатів за напрямком експерт з технічного обстеження будівель і споруд, у працівників позивача (субпідрядника), які безпосередньо надаватимуть послуги за цим договором;
- надання послуг, якість яких відповідає вимогам, установленим цим договором.
Як встановлено п. 5.4.5 договору, позивач зобов'язаний після закінчення надання послуг передати відповідачу по акту приймання-передавання наданих послуг у повному обсязі:
- звіт про технічний стан будівель і споруд по кожному об'єкту відповідно оформлений;
- оригінали паспортів технічного стану будівель і споруд з відповідними записами;
- по об'єктах, за якими паспорти технічного стану будівель і споруд відсутні, виготовлені нові паспорти технічного стану будівель і споруд з відповідними записами.
Відповідно до п. 6.3 договору у разі затримки платежів, строки яких зазначено у цьому договорі, відповідач виплачує позивачу, на його вимогу, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачуються пеня, від суми заборгованості, за кожний день прострочення до дня фактичного виконання зобов'язань.
Згідно з п. 6.11 договору сторонами узгоджено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення позивачем виконання зобов'язань за цим договором, припиняється через 12 (дванадцять) місяців від дня, коли таке зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до п. 12.7 договору, керуючись нормами Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», сторони погодили, що підписання цього договору, додаткових договорів до цього договору, листів, первинних документів уповноваженими особами сторін може здійснюватися власноручно в паперовій формі або із використанням електронного підпису в електронній формі. При цьому цей договір, додаткові договори до нього, первинні документи, які складені в електронній формі та підписані з використанням електронних підписів уповноважених осіб сторін, вважатимуться оригіналом та належним підтвердженням господарських операцій.
Згідно з п. 15.1 договору вказаний договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими особами сторін/накладення електронного підпису уповноваженою особою сторони, яка робить це останньою (у разі укладання в електронній формі з накладанням електронного підпису) і діє до 31.08.2024 включно.
У разі невиконання умов цього договору у встановлений термін, він діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань, що не звільняє сторони від відповідальності за невиконання зобов'язань за цим договором (п. 15.2 договору).
Невід'ємними частинами вказаного договору є: додаток № 1 - договірна ціна; додатки №№ 2-46 - кошториси.
Вказаний договір та додатки до нього підписані позивачем та відповідачем з застуванням електронних цифрових підписів.
Так, додатком № 1 до вказаного договору сторонами погоджено договірну ціну в розмірі 599 999,99 грн за проведення паспортизації технічного стану будівель і споруд Національного банку України.
Додатками №№ 2-46 сторонами погоджені кошториси, найменування та адреси об'єктів будівництва
Як встановлено судом під час розгляду даної справи, 05.07.2024 позивачем у даній справі надано відповідачу для розгляду паспортизацію технічного стану будівель та споруд.
Як вбачається з листа відповідача від 10.07.2024 № 61-0024/52792, останнім надані зауваження до поданої документації
11.07.2024 позивачем надано відповідь за № 153/89 КВ, в якій висловлено незгоду з наданими зауваженнями.
Листом за № 61-0024/55847 від 23.07.2024 відповідач повідомив позивача про те, що паспорти та звіти не містять всієї необхідної інформації, у зв'язку з чим відповідач не може прийняти технічну документацію.
29.07.2024 позивачем надано відповідачу акт № 1-26/07/24 від 26.07.2024, який підписано позивачем електронним цифровим підписом (долучено до позовної заяви).
Листом від 01.08.2024 за № 61-0024/58269 відповідач надав зауваження та просив у термін до 09.08.2024 внести необхідну інформацію до паспортів та звітів.
При цьому судом не беруться до уваги посилання позивача на те, що такий акт та технічна документація були передані відповідачу саме 26.07.2024, оскільки зазначена обставина не підтверджена документально належними засобами доказування. Крім того, посилання позивача на визнання факту отримання документації 26.07.2024 самим відповідачем у листі № 61-0024/62429 від 16.08.2024 (абз. 5 вказаного листа) також не беруться до уваги, оскільки зі змісту листа вбачається, що це твердження виконавця, наведені у листі № 153/93 КВ від 29.07.2024, а відповідач не визнає вказаної обставини.
Крім того, у листі відповідача № 61-0024/62429 від 16.08.2024 зазначено, що представник позивача 05.08.2024 забрав документацію для доопрацювання.
08.08.2024 позивачем підписано електронним підписом акт здачі-приймання документації, який разом з технічної документацією, звітами, як в паперовій, так і електронній формі, рахунком на оплату та супровідним листом № 153/99 КВ від 08.08.2024 надіслано відповідачу, що підтверджується описом вкладання від 08.08.2024, фіскальним чеком та накладною № 02072028034660.
Як вбачається з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 02072028034660, останнє отримано відповідачем 12.08.2024.
Листом № 61-024/62429 від 16.08.2024 відповідачем надані зауваження, в яких зазначено про те, що: «Проаналізувавши надану документацію технічного стану об'єктів замовника, вкотре повідомляємо про те, що вона недоопрацьована, а саме: - відсутні в звіті технічного стану фактичні характеристики будівельних конструкцій, інженерних мереж і систем на момент обстеження; (ДСТУ-Н Б В.1.2-18:2016 п.(а) додатка А); - відсутній в формі паспорту (затвердженої наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 10 листопада 2017року № 298) стислий опис основних будівельних конструкцій та внутрішніх інженерних систем; - відсутні в формі паспорту результати аналізу забезпечення доступу до об'єкта особам з інвалідністю та іншими маломобільними групами населення; - відсутні в паспорті фотографії загальних видів об'єкту нагляду; - відсутні в паспорті відомості дефектів і пошкоджень об'єкта нагляду; - не визначений в звіті та паспорті весь матеріал елементів огороджувальних конструкцій (вікна, двері); - не визначений в звіті та паспорті матеріал покриття підлог (паркет, плитка або лінолеум); - в окремих звітах відсутні рекомендації щодо умов експлуатації об'єктів; - в окремих звітах і паспортах відсутній власноручний підпис уповноважених осіб, скріплений відбитками мокрих печаток; - у скан-копії технічних документів відсутні зображення підписів та відбитків печаток».
У зв'язку з викладеним, відповідач просив терміново до 23.08.2024 додати відповідну інформацію.
Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення за № 02072028034660 зазначене повідомлення одержано відповідачем саме 12.08.2024.
При цьому, як погоджено сторонами в п. 4.4 договору, відповідач розглядає цей акт протягом 3 (трьох) робочих днів з дати його отримання, тобто такий акт, зважаючи на отримання його 12.08.2024, мав бути розглянутий до 15.08.2024 (включно).
Позивач вказує на те, що відповідачем пропущено строк, встановлений договором, для надання зауважень на поданий акт, оскільки зауваження надані 16.08.2024.
Листом № 65-0008/64322 від 23.08.2024 відповідач запрошував позивача на спільну зустріч з метою обговорення співпраці.
Листом відповідача № 65-0008/66777 від 03.09.2024, останнім надані зауваження до розробленої технічної документації.
При цьому, як вказує позивач, зауваження безпосередньо по об'єктам мають лише позначення «+» (не відповідає), не зрозуміло, що саме це означає, жодної розшифровки немає, необхідно було б надати повну інформацію по кожному об'єкту з зазначенням, що саме відсутнє, не зазначено, не відповідає вимогам з доказами на підтвердження кожного факту.
Позивачем надано до суду висновок експерта № 50/08 за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи від 06.06.2025, на вирішення експерта поставлене питання: «Чи є технічна документація, розроблена Товариством з обмеженою відповідальністю «Артінжиніринг» у межах договору № 107678 від 28.05.2024 (а саме: Звіти про технічний стан за результатами обстеження, Оновлення паспортів об'єктів будівництва, Паспорти об'єктів будівництва - по кожному об'єкту), такою, що має чинний (діючий) статус в Реєстрі будівельної діяльності щодо інформації про технічне обстеження Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, який дозволяє її правомірне використання Національним банком України у своїй діяльності?».
За результатами проведеної експертизи, експертом надано відповідь на поставлене питання: технічна документація, розроблена Товариством з обмеженою відповідальністю «Артінжиніринг» у межах договору № 107678 від 28.05.2024 (а саме: Звіти про технічний стан за результатами обстеження, Оновлення паспортів об'єктів будівництва, Паспорти об'єктів будівництва - по кожному об'єкту), є такою, що має чинний (діючий) статус в Реєстрі будівельної діяльності щодо інформації про технічне обстеження Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва та дозволяє її використання Замовником - Національним банком України.
Також на вирішення експерта були поставлені наступні питання:
- Чи відповідає розроблена позивачем документація вимогам нормативно правових актів у галузі будівництва (ДБН, ДСТУ тощо), а також умовах укладеного договору?
- Чи відповідають обсяги наданих позивачем послуг умовам укладеного договору та вимогам нормативно правових актів у галузі будівництва (ДБН, ДСТУ тощо)?
За результатом розгляду поставлених питань, експертом надані наступні відповіді.
Розроблені Товариством з обмеженою відповідальністю «Артінжиніринг» Звіти про технічний стан за результатами обстеження, Оновлення паспортів об'єктів будівництва, Паспорти об'єктів будівництва по кожному об'єкту відповідають вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва (ДБН, ДСТУ тощо) та умовам договору № 107678 від 28.05.2024, укладеним між Національним банком України та Товариством з обмеженою відповідальністю «Артінжиніринг».
Обсяги наданих послуг Товариством з обмеженою відповідальністю «Артінжиніринг» з проведення паспортизації технічного стану будівель і споруд Національного банку України відповідають обсягам та вартості, визначеним умовами договору № 107678 від 28.05.2024, укладеним між Національним банком України та Товариством з обмеженою відповідальністю «Артінжиніринг», та вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва (ДБН, ДСТУ тощо).
Дослідивши матеріали справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає на наступне.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2, 4, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні чи скасуванню, виходячи з наступних підстав.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно із ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Відповідно до ст. 846 ЦК України, строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.
Статтею 854 ЦК України передбачено, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.
Відповідно до ст. 882 ЦК України, передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.
Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.
Згідно із ст. 887 ЦК України, за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх.
Відповідно до ст. 888 ЦК України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт замовник зобов'язаний передати підрядникові завдання на проектування, а також інші вихідні дані, необхідні для складання проектно-кошторисної документації. Завдання на проектування може бути підготовлене за дорученням замовника підрядником. У цьому разі завдання стає обов'язковим для сторін з моменту його затвердження замовником.
Підрядник зобов'язаний додержувати вимог, що містяться у завданні та інших вихідних даних для проектування та виконання пошукових робіт, і має право відступити від них лише за згодою замовника.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 889 ЦК України замовник зобов'язаний, якщо інше не встановлено договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт сплатити підрядникові встановлену ціну після завершення усіх робіт чи сплатити її частинами після завершення окремих етапів робіт або в іншому порядку, встановленому договором або законом;
Згідно зі ст. 891 ЦК України підрядник відповідає за недоліки проектно-кошторисної документації та пошукових робіт, включаючи недоліки, виявлені згодом у ході будівництва, а також у процесі експлуатації об'єкта, створеного на основі виконаної проектно-кошторисної документації і результатів пошукових робіт.
У разі виявлення недоліків у проектно-кошторисній документації або в пошукових роботах підрядник на вимогу замовника зобов'язаний безоплатно переробити проектно-кошторисну документацію або здійснити необхідні додаткові пошукові роботи, а також відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено договором або законом.
Заперечуючи проти задоволення позовних вимог у даній справі, відповідач зазначив, що виготовлена позивачем документація містить недоліки та не відвідає вимогам ДСТУ-Н Б В.1.2-18:2016.
Водночас, відхиляючи такі доводи відповідача, позивач вказує, що зазначене відповідачем не відповідає дійсності, зокрема, виготовлена документація відповідає умовам договору, а надані відповідачем зауваження не містять конкретних посилань на невідповідність вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва, є необґрунтованими та не підтвердженими доказами.
Крім того, як зазначає позивач, відповідач користується виконаною позивачем документацією, зокрема, у період з 01.08.2024 по 30.06.2025 Національним банком України були проведені закупівлі через майданчик Prozorro з усунення дефектів у тих будівлях та спорудах, які були об'єктами паспортизації за укладеним договором № 107678 від 28.05.2024. Саме до такого висновку можна дійти після аналізу тендерної документації по даних закупівлях, оскільки дефектний акт складається за результатами обстеження, разом з цим складається і кошторисна частина. Тобто після надання документації позивачем відповідачу замовник використовував останню.
Так, позивачем наводяться наступні закупівлі: Ремонт (реставраційний) підвального приміщення адміністративного будинку Національного банку України за адресою: м. Львів, вул. Коперника, 4, Номер у ProzorroUA-2024-11-21-016530-a; Поточний ремонт будівлі літ. «А-5» (гуртожиток) за адресою: м. Харків, вул. Двадцять Третього Серпня, 66, Номер у ProzorroUA-2025-01-24-016690-a; Поточний ремонт будівлі виробничої бази Національного банку України за адресою: м. Київ, вул. Уманська, 8, Номер у ProzorroUA-2025-01-24-014959-a; Поточний ремонт корпусу № 5 складального, «А» за адресою: м. Київ, вул. Пухівська, будинок 7, Номер у ProzorroUA-2025-01-24-014867-a; Поточний ремонт адміністративної будівлі (літера Б) за адресою: м. Київ, проспект Науки, будинок 7, корпус 2, Номер у ProzorroUA-2025-01-28-015737-a; Поточний ремонт прохідної БФ 23 КПП № 1, «П» за адресою: м. Київ, вул. Пухівська, 7, Номер у ProzorroUA-2025-01-28-018813-a; Поточний ремонт споруди АТП виробничої (літ. В) за адресою: м. Київ, вул. Пухівська, 5, корпус 39/2, Номер у ProzorroUA-2025-01-28-018873-a; Поточний ремонт корпусу 42-А «Г» за адресою: м. Київ, вул. Пухівська, 7-А, Номер у ProzorroUA-2025-01-29-006970-a; Поточний ремонт споруд виробничої бази Національного банку України за адресою: м. Київ, вул. Уманська, 8, Номер у ProzorroUA-2025-01-27-017844-a; Поточний ремонт адміністративно-побутової будівлі АТП за адресою: м.Київ, вул. Пухівська, будинок 5, корпус 39/1, Номер у ProzorroUA-2025-01-27-017844-a; Поточний ремонт адміністративно-побутової будівлі АТП (літ. «А») за адресою: м. Київ, вул. Пухівська, 5, корпус 39/3, Номер у ProzorroUA-2025-01-28-018862-a; Поточний ремонт будівлі закритої стоянки АТП (літера «Г») за адресою: м. Київ, вул. Пухівська, будинок 5, корп. 39/4, Номер у ProzorroUA-2025-01-28-020236-a; Поточний ремонт нежилих приміщень адмінбудівлі з прибудовою та мансардою Національного банку України за адресою: м. Київ, вул. Борисоглібська, 5-в, Номер у ProzorroUA-2025-01-27-008194-a; Поточний ремонт будівлі виробничої бази Національного банку України за адресою: м. Київ, вул. Уманська, 8, Номер у ProzorroUA-2025-01-27-016293-a; Поточний ремонт приміщення Національного банку України за адресою: м. Хмельницький, вул. Володимирська, 91, Номер у ProzorroUA-2025-01-31-011351-a; Поточний ремонт споруди Національного банку України за адресою: м. Київ, проспект Науки, 7, Номер у ProzorroUA-2025-01-31-011480-a; Поточний ремонт адміністративної будівлі (корпус 1) літ. А за адресою: м. Київ, проспект Науки, будинок 7, Номер у ProzorroUA-2025-01-29-016922-a; Поточний ремонт корпусу «А» за адресою: м. Київ, вул. Пухівська, 7-А, Номер у ProzorroUA-2025-01-29-016780-a; Поточний ремонт будівлі споруди ЦХ37 КПП № 2, за адресою: м. Київ, вул. Пухівська, будинок 7, Номер у ProzorroUA-2025-01-29-017045-a; Поточний ремонт корпусу 62 за адресою: м. Київ, вул. Пухівська, 7, Номер у ProzorroUA-2025-01-28-020298-a; Поточний ремонт нежитлового будинку за адресою: м. Львів, вул. Каліча Гора, 12, Номер у ProzorroUA-2025-01-29-010797-a; Поточний ремонт адміністративної будівлі літ. «А-4» за адресою: м. Хмельницький, вул. Володимирська, 91, Номер у ProzorroUA-2025-01-31-007018-a; Поточний ремонт будівлі виробничої бази Національного банку України за адресою: м. Київ, вул. Уманська, 8, Номер у ProzorroUA-2025-02-06-014312-a; Поточний ремонт будівлі виробничої бази Національного банку України за адресою: м. Київ, вул. Уманська, 8, Номер у ProzorroUA-2025-02-06-014312-a; Поточний ремонт корпусу 42 КПП № 4 (промзони) «Ш» за адресою: м. Київ, вул. Пухівська, 7, Номер у ProzorroUA-2025-02-13-007158-a; Поточний ремонт будівлі закритої стоянки АТП (літера «Г») за адресою: м. Київ, вул. Пухівська, будинок 5, корп. 39/4, Номер у ProzorroUA-2025-02-26-003085-a; Капітальний ремонт конструкцій будівлі (корпус «А») Центрального сховища Національного банку України (м. Київ, вул. Пухівська, 7а, Номер у ProzorroUA-2025-02-26-009062-a; Поточний ремонт Адміністративної будівлі (літ. К та К') за адресою: м. Київ, вул. Інститутська, будинок 9, корп. 2, Номер у ProzorroUA-2025-03-10-006183-a; Поточний ремонт споруди Національного банку України за адресою: м. Київ, проспект Науки, 7, Номер у ProzorroUA-2025-03-18-010254-a; Поточний ремонт будівлі Національного банку України за адресою: м. Київ, просп. Науки, 7, корпус 2, Номер у ProzorroUA-2024-11-15-003447-a.
Також позивачем надано докази передачі 29.07.2024 відповідачу для підписання акту від 29.07.2024 здачі-прийняття виконаних робіт, на який відповідачем 01.08.2024, тобто в строк, погоджений договором (3 робочі дні), надані зауваження, які в подальшому, направлено відповідачем позивачу листом від 08.08.2024 та отримані відповідачем 12.08.2024, проте зауваження на подану документацію надані поза межами строку, погодженого сторонами в договорі, а саме 16.08.2024.
Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про те, що наведені відповідачем в листах зауваження до документації не містять конкретних зауважень, а носять загальний характер, з урахуванням того, що обстеження були проведені щодо 45 об'єктів, зокрема, не вказано, в якому з поданих звітів стосовно 45 об'єктів наявні недоліки, а тому відмова від підписання акту приймання-передачі не визнається судом обґрунтованою, при цьому відповідачем не надано достатніх та вірогідних доказів того, що подана позивачем технічна документація не відповідає вимогам законодавства та укладеного між сторонами договору.
Крім того, як вбачається із матеріалів справи, відповідачем в подальшому, у наведених вище закупівлях, використовувалась надана позивачем технічна документація, оскільки дефектні акти та кошторисна документація у вказаних закупівлях складані на основі технічної документації, розробленої позивачем у межах договору № 107678 від 28.05.2024 (а саме: Звіти про технічний стан за результатами обстеження, Оновлення паспортів об'єктів будівництва, Паспорти об'єктів будівництва). Більш того, така документація в Реєстрі будівельної діяльності щодо інформації про технічне обстеження Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва має чинний (діючий) статус.
Таким чином, доводи відповідача про недоліки технічної документації є необгрунтованими.
З огляду на встановлені обставини, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за виконані роботи в розмірі 599 999,99 грн є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Водночас, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про те, що за наявності в технічній документації, виготовленій позивачем за укладеним сторонами договором, недоліків, відповідач не позбавлений можливості звернутись до позивача або до суду з вимогою про безоплатне перероблення робіт або виконання обов'язку в натурі відповідно до приписів ст. 891 Цивільного кодексу України, конкретно вказавши недоліки по кожному з об'єктів, а також про стягнення з позивача штрафу та пені за неякісно виконані роботи, проте вказане не є предметом розгляду у даній справі.
Також позивачем заявлені позовні вимоги про стягнення з відповідача інфляційних втрат за період 10.08.2024 по 06.08.2025 у розмірі 85 683,87 грн, 3% річних за період 10.08.2024 по 06.08.2025 у розмірі 17 832,65 грн, пені за період 10.08.2024 по 06.08.2025 у розмірі 169 885,78 грн та просив при прийнятті рішення зазначити про продовження здійснення вказаних нарахувань (пені, 3% річних та інфляційних) до дня фактичного виконання зобов'язання.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (статті 610 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Згідно із ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до п. 6.3 договору у разі затримки платежів, строки яких зазначено у цьому договорі, відповідач виплачує позивачу на його вимогу пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачуються пеня, від суми заборгованості, за кожний день прострочення до дня фактичного виконання зобов'язань.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування.
Остаточна сума відсотків (пені) у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VI цього Кодексу.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних, інфляційних втрат та пені, суд не погоджується з визначеною позивачем початкової датою нарахування з 10.08.2024, оскільки позивачем не доведено того, що відповідачем акт отримано 26.07.2024, натомість як вбачається із матеріалів справи акт отримано відповідачем 29.07.2024 та 01.08.2024 надані зауваження, при цьому документація повернута представнику позивача 05.08.2024.
В подальшому акт та технічна документація отримані відповідачем поштою 12.08.2024. Відповідно до умов розділу третього договору розрахунок здійснюється протягом 7 (семи) робочих днів з дати підписання уповноваженими особами сторін акту про приймання-передавання наданих послуг.
З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про те, що при отриманні акту 12.08.2024, послуги мали б бути оплачені до 19.08.2024, тобто прострочення почалось з 20.08.2024.
Перевіривши розрахунки позивача, з урахуванням правильної дати початку періоду нарахування, колегія суддів апеляційної інстанції вважає суми пені, інфляційних втрат та 3% річних у розмірах 165 623,49 грн, 80 635,01 грн та 17 340,85 грн, відповідно, арифметично правильними та такими, що підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Також колегія суддів апеляційної інстанції погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про те, що на підставі п. 10 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України, є доцільним зазначення в рішенні суду про те, що органу (особі), який здійснюватиме примусове виконання цього рішення, належить нарахувати, починаючи з 07.08.2025 і до моменту виконання цього рішення 3% річних за формулою (СОБ*3КДП)/КДР/100)=сума річних, де СОБ - сума основного боргу, 3 - 3% річних, КДП - кількість днів прострочення, КДР - кількість днів у році, а також нараховувати пеню за формулою (СОБ) x (ОСНБУ*2) x КДП : 100, де СОБ - сума основного боргу, (ОСНБУ*2) - подвійна облікова ставка НБУ, КДП - кількість днів прострочення, та стягнути отриману суму процентів та пені з відповідача на користь позивача.
Нормою п. 10 ст. 238 ГПК України не передбачено такого зазначення щодо інфляційних втрат.
Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ст.ст. 76-79 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи викладене, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів апеляційного господарського суду з огляду на встановлені обставини справи, погоджується із висновком господарського суду про часткове задоволення позовних вимог, у зв'язку із чим, позовні вимоги підлягають задоволенню, підстави для зміни чи скасування рішення Господарського суду міста Києва від 29.09.2025 у справі № 910/11487/24, відсутні.
Колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується із доводами апеляційних скарг, враховуючи викладене та наступне.
Так, як вбачається із Протоколу створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису, акт № 1 підписано електронним підписом 29.07.2024, також 29.07.2024 підписано акт здачі-приймання документації (а.с.65, т. І).
Твердження позивача про визнання відповідачем отримання роздрукованої технічної документації 26.07.2024 оцінюється колегією суддів критично, оскільки, як вірно зазначено господарським судом першої інстанції, із листа № 153/99 КВ від 08.08.2024 вбачається, що це відповідач вказує на те, що саме у листі позивача № 153/93 КВ від 29.07.2024 зазначено про передачу позивачем 26.07.2024 такої документації.
Більш вірогідних доказів щодо передачі позивачем відповідачу 26.07.2024 документації, позивачем не надано, водночас, твердження позивача про те, що дата в акті свідчить про дату його передавання, а з боку відповідача заперечень з цього приводу від відповідача не надходило, є безпідставним.
Таким чином, саме надсилання документів 29.07.2024 на електронну пошту з КЕП є найбільш вірогідною датою передачі, оскільки саме це залишило незаперечний цифровий слід.
Також колегія суддів апеляційної інстанції враховує суперечливу поведінку позивача, оскільки надсилаючи документацію 29.07.2024, можна дійти висновку, що позивач вважає передання документації 26.07.2024 такою, що не відбулась або відбулась неналежним чином.
Як вбачається із матеріалів справи, ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.06.2025 поновлено провадження у справі № 910/11487/24, у зв'язку із усуненням обставин, що викликали його зупинення, оскільки позивачем надано заяву про зміну підстав позову та відкориговану відповідно до заяви про зміну підстав позову від 09.06.2025 позовну заяву, також позивачем надано висновок судового експерта Контимирової Вікторії Вікторівни № 50/08 від 06.06.2025, при цьому, заява позивача про зміну підстав позову та відкоригована відповідно до вказаної заяви позовна заява мотивовані тим, що за замовленням позивача проведено експертне дослідження та надано висновок експерта, а відтак, як вказує позивач, усунуто обставини, які стали підставою для зупинення провадження у даній справі.
Отже, провадження у справі № 910/11487/24 було поновлено відповідно до норм ст. 230 ГПК України.
Колегія суддів апеляційної інстанції наголошує на тому, що нормами ГПК України не передбачено можливості господарських судів першої інстанції скасовувати прийняті ним ухвали про призначення експертизи.
Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується із відмовою у повторному клопотанні про експертизу, при цьому посилання відповідача на «технічний спір» не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки в матеріалах наявні: технічний висновок, виконаний експертом, який має кваліфікацію та свідоцтво, усі первинні документи, що підтверджують належність та якість послуг та відсутні обгрунтовані доводи, які б спростовували наданий позивачем доказ.
Колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що висновок експертизи є повним, чітким та таким, що відповідає нормам спеціального законодавства, а скаржником (відповідачем) не доведено обставин, які б ставили під сумнів його законність чи об'єктивність, при цьому, колегія суддів враховує те, що експерт був попереджений про кримінальну відповідальність, а відповідач не є спеціалістом у відповідній галузі знань, тому його зауваження мають характер припущень, водночас, навіть наявність недоліків з формального оформлення висновку експерта не спростовує його правильність.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції, враховуючи викладене вище, дійшла висновку про те, що доводи апеляційних скарг не спростовують висновків, викладених у рішенні Господарського суду міста Києва від 29.09.2025 у справі № 910/11487/24, наведене місцевим судом мотивування є достатнім для обґрунтування свого рішення за аргументами та доказами, які наявні у матеріалах справи. При цьому, рівень деталізації судом своїх доводів в будь-якому разі не призвів до неправильного вирішення справи, тому підстави для скасування рішення Господарського суду міста Києва від 29.09.2025 у справі № 910/11487/24, відсутні.
Колегія суддів апеляційної інстанції вважає інші посилання скаржників, викладені ними у апеляційних скаргах такими, що не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі рішення, наведені доводи скаржників не спростовують висновків суду першої інстанції та зводяться до переоцінки доказів та встановлених судом обставин.
Колегія суддів апеляційної інстанції з огляду на викладене зазначає, що учасникам справи надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Колегія суддів зазначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV (3477-15) «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України).
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статті 76 Господарського процесуального кодексу України).
Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (частини 8 статті 80 Господарського процесуального кодексу України).
Таким чином, скаржниками не надано до суду належних і допустимих доказів на підтвердження тих обставин, на які вони посилаються в апеляційних скаргах. Доводи апеляційних скарг ґрунтуються на припущеннях та зводяться до намагань здійснити переоцінку обставин справи, вірно встановлених судом першої інстанції.
Отже, підсумовуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення прийняте відповідно до вимог процесуального та матеріального права, підстав для його скасування або зміни не вбачається.
Таким чином, апеляційні скарги Національного банку України та Товариства з обмеженою відповідальністю «Артінжиніринг» на рішення Господарського суду міста Києва від 29.09.2025 у справі № 910/11487/24 задоволенню не підлягає. Рішення Господарського суду міста Києва від 29.09.2025 у справі № 910/11487/24 слід залишити без змін.
З урахуванням відмови в задоволенні апеляційної скарги, судовий збір за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покладається на скаржників в порядку статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 281, 282, 283, 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
1. Апеляційні скарги Національного банку України та Товариства з обмеженою відповідальністю «Артінжиніринг» на рішення Господарського суду міста Києва від 29.09.2025 у справі № 910/11487/24 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 29.09.2025 у справі № 910/11487/24 залишити без змін.
3. Судовий збір за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржників.
4. Справу 910/11487/24 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у випадках, передбачених ст. 287-291 Господарського процесуального кодексу України.
Постанова підписана 01.04.2026.
Головуючий суддя О.М. Гаврилюк
Судді Б.О. Ткаченко
А.Г. Майданевич