ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01 квітня 2026 рокум. ОдесаСправа № 915/666/20
м. Одеса, проспект Шевченка, 29, зал судових засідань Південно-західного апеляційного господарського суду №1
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі:
головуючого судді Савицького Я.Ф.,
суддів: Діброви Г.І.,
Принцевської Н.М.,
секретар судового засідання - Полінецька В.С.,
за участю представників учасників судового процесу:
від прокуратури (позивача): Черніговська О.С., за посвідченням;
від відповідача-1: Курбанова А.В., у порядку самопредставництва;
від відповідача-2: не з'явився;
від третьої особи-1: не з'явився;
від третьої особи-2: не з'явився;
від суб'єкта оскарження: Тарасенко К.В., у порядку самопредставництва;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Миколаївської міської ради
на ухвалу Господарського суду Миколаївської області
від 04 грудня 2025 року (повний текст складено 09.12.2025)
у справі № 915/666/20
за позовом Заступника керівника Миколаївської місцевої прокуратури №2 в інтересах держави
до відповідачів:
1. Миколаївської міської ради
2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Кордон"
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача:
1. ОСОБА_1
2. Громадської організації "Громадська ініціатива "Місто Сонця"
про: визнання незаконним та скасування пунктів рішення Миколаївської міської ради; визнання недійсним договору оренди; повернення земельної ділянки
особа, дії якої оскаржуються: Заступник начальника Інгульського відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Гаїбов Руслан Ельшанович
суддя суду першої інстанції: Семенчук Н.О.,
місце винесення ухвали: м. Миколаїв, вулиця Фалєєвська, 14, Господарський суд Миколаївської області
Учасники процесу належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.
В судовому засіданні 01.04.2026, відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
В провадженні Господарського суду Миколаївської області перебувала справа за позовом Заступника керівника Миколаївської місцевої прокуратури №2 в інтересах держави (далі також - прокурор, позивач) до Миколаївської міської ради (далі також - відповідач-1, ММР, Міська рада) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Кордон" (далі також - відповідач-2, ТОВ "Кордон", Товариство), за участю третіх осіб на стороні позивача - 1. ОСОБА_1 , 2. Громадської організації "Громадська ініціатива "Місто Сонця", про:
- визнання незаконними та скасування пунктів рішення Миколаївської міської ради від 18.03.2015 №46/46, яким надано в оренду ТОВ "Кордон" земельну ділянку загальною площею 500 м2 з кадастровим номером 4810136900:01:018:0011 на вул. Будівельників 7-а у місті Миколаєві для закінчення будівництва магазину непродовольчих товарів, поблизу павільйону;
- визнання незаконним та скасування рішення Миколаївської міської ради від 24.07.2018 №41/29 про продовження ТОВ "Кордон" на 3 роки оренди спірної земельної ділянки;
- визнання недійсним укладеного між Миколаївською міською радою та ТОВ "Кордон" договору оренди землі від 24.06.2015 №10912;
- зобов'язання ТОВ "Кордон" повернути територіальній громаді міста Миколаєва в особі Миколаївської міської ради земельну ділянку у придатному для використання стані шляхом демонтажу паркану.
Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 15.04.2021 в задоволенні позову прокурора до Миколаївської міської ради та ТОВ "Кордон" відмовлено.
Дане рішення скасовано постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.08.2021 у справі №915/666/20. Апеляційним судом прийнято нове рішення, яким позов прокурора задоволено у повному обсязі.
Вказана постанова набрала законної сили 11.08.2021.
31.08.2021 на виконання вказаної постанови Господарським судом Миколаївської області було видано Миколаївській міській раді, як стягувачу, відповідний наказ.
13.11.2025 Миколаївська міська рада звернулася до Господарського суду Миколаївської області зі скаргою (вх. №15987/25 від 13.11.2025) на дії та постанову заступника начальника Інгульського відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Гаїбова Руслана Ельшановича, в якій просила суд:
1. Визнати неправомірними дії заступника начальника Інгульського відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Гаїбова Руслана Ельшановича щодо винесення 22.10.2025 у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 постанови про повернення виконавчого документа стягувачу.
2. Визнати незаконною та скасувати постанову, винесену 22.10.2025 у виконавчому провадженні НОМЕР_1 заступником начальника Інгульського відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Гаїбовим Русланом Ельшановичсм про повернення виконавчого документа стягувачу.
3. Зобов'язати заступника начальника Інгульського відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Гаїбова Руслана Ельшановича у повному обсязі вчинити дії, спрямовані на виконання наказу Господарського суду Миколаївської області на виконання постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.08.2021 по справі №915/666/20, у передбаченому Законом України "Про виконавче провадження" порядку.
Скарга обґрунтована тим, що під час примусового виконання рішення у справі №915/666/20 (28.09.2021 Інгульським відділом державної виконавчої служби у місті Миколаєві було відкрито відповідне виконавче провадження НОМЕР_1 щодо повернення Міській раді спірної земельної ділянки у придатному для використання стані шляхом демонтажу паркану) Миколаївська міська рада задовольнила вимогу державного виконавця від 28.02.2025 №25268 про здійснення авансування витрат виконавчого провадження НОМЕР_1 у сумі 4 515,00 грн. Однак, в подальшому, державний виконавець декілька разів повідомляв стягувача про необхідність здійснення додаткового авансування витрат на організацію та проведення виконавчих дій у сумі 402 248,93 грн по виконавчому провадженню НОМЕР_1. У відповідь Міська рада своїми листами, з відповідним обґрунтуванням, інформувала державного виконавця про неможливість здійснити авансування витрат по виконавчому провадженню НОМЕР_1 у сумі 402 248,93 грн. Проте, 22.10.2025, не дочекавшись останньої відповіді стягувача, заступником начальника Інгульського відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Гаїбовим Русланом Ельшановичем було винесено постанову про повернення виконавчого документа у виконавчому провадженні НОМЕР_1 стягувачу на підставі п. 4 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження".
Таки дії виконавця Міська рада вважає неправомірними, а постанову про повернення виконавчого документа стягувачу - незаконною, оскільки, на переконання ММР, відповідно до приписів чинного законодавства про примусове виконання судових рішень витрати виконавчого провадження органів державної виконавчої служби здійснюються за рахунок коштів державного бюджету України та коштів виконавчого провадження, про що стягувач зазначав в свої відповідях державному виконавцю на вимогу останнього здійснити авансування витрат виконавчого провадження. Однак, вказане було залишено поза увагою державним виконавцем, відомостей про те, що державному виконавцю відповідні органи Міністерства юстиції відмовили у фінансуванні такого виду витрат виконавчого провадження матеріали виконавчого провадження згідно відомостей АСВП не містять.
Враховуючи зазначене, Миколаївська міська рада вважає, що оскільки примусове виконання рішень в Україні покладається на державну виконавчу службу, яка зобов'язана вживати передбачених Законом України "Про виконавче провадження" заходів щодо примусового виконання рішень, державний виконавець діяв із порушенням Закону України "Про виконавче провадження" та прийняв неправомірне рішення про повернення виконавчого документа стягувачу.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 04.12.2025 у справі №915/666/20 (суддя Семенчук Н.О.) у задоволенні скарги Миколаївської міської ради б/н та без дати (вх. №15987/25 від 13.11.2025) на дії та постанову заступника начальника Інгульського відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Гаїбова Руслана Ельшановича у справі №915/666/20 - відмовлено.
Суд першої інстанції, дійшов висновку, що з огляду на встановлені обставини, наявні у матеріалах справи докази та, враховуючи норми законодавства про виконавче провадження, в ході судового розгляду не було встановлено обставин, які б свідчили про порушення державним виконавцем законодавства або перевищень повноважень при винесенні оскаржуваної постанови. Посилаючись на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 23.01.2020 у справі №639/7347/17, місцевий господарський суд вказав, зокрема, що винесена державним виконавцем 22.10.2025 постанова про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п. 4 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження", за умови неодноразового попередження стягувача, відповідає вимогам законодавства та підстави для її скасування відсутні. При цьому, суд зазначив, що відсутність у стягувача коштів для сплати авансування витрат виконавчого провадження не свідчить про неправомірність дій державного виконавця щодо повернення виконавчого документа стягувачу та не може бути підставою для скасування оскаржуваної постанови.
Крім того, суд звернув увагу на те, що стягувач не позбавлений права повторно пред'явити наказ Господарського суду Миколаївської області від 31.08.2021, виданий на виконання постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.08.2021 у справі №915/666/20, до примусового виконання.
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, Миколаївська міська рада звернулась до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 04.12.2025 у справі №915/666/20 та постановити нове судове рішення про задоволення апеляційної скарги Миколаївської міської ради.
Доводи апеляційної скарги є аналогічними доводам, наведеним Миколаївською міською радою у скарзі на дії державного виконавця та його постанову про повернення виконавчого документа стягувачу.
Узагальнено апеляційна скарга обґрунтована наступним:
- невиконання рішення суду, яке набрало законної сили. свідчить про неповноту виконавчих дій. що є недопустимим з огляду на положення ст. 129-1 Конституції України щодо обов'язковості судових рішень;
- державного виконавця було повідомлено стягувачем про те, що він позбавлений можливості здійснити авансування витрат по виконавчому провадженню НОМЕР_1 у сумі 402 248, 93 грн, оскільки за інформацією відділу бухгалтерського обліку Миколаївської міської ради на реалізацію заходів щодо сплати судових витрат та здійснення авансування витрат виконавчого провадження, здійснення добровільного виконання судових рішень про стягнення тощо (що, в свою чергу передбачено Програмою економічного і соціального розвитку м. Миколаєва на 2024-2026 роки, затвердженої рішенням Миколаївської міської ради від 23.12.2023 № 27/9) на авансування витрат за виконавчими провадженнями на 2025 рік заплановано 380 000,00 грн. (залишок коштів на поточну дату відсутній; до кінця року, з урахуванням помісячних лімітів, залишилось 16 973,02 грн; перерозподілу вказаних видатків (їх збільшення) у поточному бюджетному році не планується;
- аналіз положень Закону України «Про виконавче провадження» та Порядку використання коштів виконавчого провадження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2004 №554, Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції У країни від 02.04.2012 №512/5 та Наказу Міністерства юстиції України від 29.09.2016 №2830/5 «Про встановлення видів та розмірів витрат виконавчого провадження» свідчить про те, що витрати виконавчого провадження органів державної виконавчої служби здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України та коштів виконавчого провадження;
- отже, державний виконавець у даному випадку мав звернутися до Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, управління забезпечення примусового виконання рішень Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) та Інгульського відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) з проханням здійснити фінансування відповідних витрат даного виконавчого провадження за рахунок коштів державного бюджету;
- таким чином, повертаючи без виконання стягувачу виконавчий документ, державний виконавець діяв із порушенням вказаного Закону, що не враховано судом першої інстанції при винесенні оскаржуваної ухвали;
- крім того, відповідні витрати державний виконавець міг покласти на ТОВ «Кордон», як винної сторони;
- судом першої інстанції не взято до уваги, що 15.05.2019 №2-р(II)/2019 Конституційний Суд України (справа № 3-368/2018(5259/18) скасував норму про сплату авансового внеску для виконання судових рішень, визнавши неконституційними положення ч. 2 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VII.
Детальніше доводи Миколаївської міської ради викладені в її апеляційній скарзі.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 19.01.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Миколаївської міської ради на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 04.12.2025 у справі №915/666/20; продовжено розгляд вказаної апеляційної скарги на розумний строк та призначено її до розгляду на 01.04.2026 об 11:00 год. Крім того, даною ухвалою встановлено учасникам справи строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та роз'яснено про їх право протягом цього ж строку подати до суду заяви чи клопотання стосовно процесуальних питань.
26.01.2026 до Південно-західного апеляційного господарського суду від Інгульського відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), в якому суб'єкт оскарження не погоджується з доводами останньої та просить суд відмовити у задоволенні вказаної апеляційної скарги у повному обсязі.
У даному відзиві Ігульський відділ державної виконавчої служби у місті Миколаєві (далі також - Відділ ДВС) відтворює позицію, наведену у відзиві останнього на скаргу Міської ради на дії та постанову державного виконавця і зауважує, у тому числі, що відповідно до приписів п. 1 ст. 43, п. 4 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», Законом встановлено обов'язок стягувача здійснити авансування додаткових витрат. Однак, стягувач цього обов'язку не виконав, а відтак, порушень Закону з боку державного виконавця, при поверненні виконавчого документу без виконання, не було.
Відділ ДВС вважає, що доводи апелянта про те, що виконання рішення суду мало відбутись саме за рахунок коштів державного бюджету спростовуються безпосередньо вимогами ст. 43 Закону України «Про виконавче провадження».
Також, з боку ДВС звернуто увагу на те, що положення ч. 2 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження" стосується лише авансування витрат, які сплачувалися стягувачем під час пред'явлення виконавчого документа до виконання, тому посилання апелянта на факт визнання даної норми неконституційною та її скасування Конституційним Судом України 15.05.2019 № 2-р(II)/2019 (справа № 3-368/2018(5259/18) є безпідставними, враховуючи те, що у даному випадку стягувач не здійснив авансування витрат виконавчого провадження, передбачене статтею 43 Закону України «Про виконавче провадження», що не є тотожним. Таким чином скаржник, замість ч. 1 ст. 43 Закону України «Про виконавче провадження», помилково посилається на ч. 2 ст. 26 цього Закону, яка не регулює порядок авансування додаткових витрат виконавчого провадження в даному випадку.
Ухвалами апеляційного суду від 23.03.2026 були задоволені клопотання представника Інгульського відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України - Тарасенка Костянтина Вікторовича та представника Миколаївської міської ради - Курбанової Анни Віталіївни про надання останнім можливості брати участь у судових засіданнях поза межами приміщення суду, з використанням власних технічних засобів - через систему відеоконференцзв'язку "EasyCon". Вирішено здійснювати розгляд справи №915/666/20 в режимі відеоконференції.
27.03.2026 для додаткового повідомлення учасників справи про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги Миколаївської міської ради на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 04.12.2025 у справі № 915/666/20 апеляційним судом було розміщено відповідне оголошення на офіційному веб-сайті Південно-західного апеляційного господарського суду на веб-порталі "Судова влада України".
В судове засідання 01.04.2026 з'явились представники Миколаївської міської ради, Інгульського відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві та прокуратури.
Представник Міської ради, який взяв участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, підтримав вимоги апеляційної скарги та наполягав на її задоволенні.
Аналогічної позиції дотримався прокурор.
Представник Відділу ДВС, який також взяв участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, не зміг викласти свою правову позицію, у зв'язку з технічним збоєм в аудіозв'язку, але,суд врахував надані раніше доводи суб'єкта оскарження, викладені у відзиві на апеляційну скаргу у письмовому вигляді.
Представники ТОВ "Кордон", ОСОБА_1 та ГО "Громадська ініціатива "Місто Сонця" у судове засідання не з'явились, про дату час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином.
Відповідно до п. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
В судовому засіданні 01.04.2026 оголошено вступну та резолютивні частини постанови.
Згідно з частиною першою статті 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій Главі.
Відповідно до ч. 1 ст. 271 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Згідно зі ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників процесу, розглянувши доводи та вимоги апеляційних скарг, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду встановила наступне.
Як зазначалось вище та підтверджується матеріалами справи, на підставі постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.08.2021 у справі №915/666/20, якою, зокрема, вирішено зобов'язати ТОВ "Кордон" повернути територіальній громаді міста Миколаєва в особі Миколаївської міської ради земельну ділянку у придатному для використання стані шляхом демонтажу паркану, був виданий Миколаївській міській раді, як стягувачу, наказ від 31.08.2021 про примусове виконання останньої .
28.09.2021 головним державним виконавцем Інгульського відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Гаїбовим Р. Е. було відкрито виконавче провадження НОМЕР_1 з примусового виконання вищевказаного виконавчого документа.
Судом першої інстанції встановлено, що за даними Автоматизованої системи виконавчого провадження, в межах виконавчого провадження НОМЕР_1 державним виконавцем було винесено такі постанови:
28.09.2021 - Постанова про відкриття виконавчого провадження, 28.09.2021 - Постанова про відкриття виконавчого провадження (з ідентифікатором), 28.09.2021 - Постанова про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій, 28.09.2021 - Постанова про стягнення виконавчого збору, 13.10.2021 - Постанова про накладення штрафу, 29.10.2021 - Постанова про накладення штрафу, 09.12.2021 - Постанова про арешт майна боржника, 19.07.2022 - Постанова про зміну (доповнення) реєстраційних даних, 22.07.2025 - Постанова про призначення спеціаліста для участі у виконавчому провадженні, 22.10.2025 - Постанова про повернення виконавчого документа стягувачу, 22.10.2025 - Постанова про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій, 22.10.2025 - Постанова про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій, 22.10.2025 - Постанова про стягнення виконавчого збору.
Крім того, державним виконавцем вчинено наступні дії та складено/отримано такі документи:
28.09.2021 - Супровідний лист про відкриття виконавчого провадження та складені 2 інших Супровідних листа; 13.10.2021 - Запит ДПСУ про наявні рахунки у боржників - юридичних осіб та/або фізичних осіб - підприємців та Складено супровідний лист, 14.10.2021 - Запит МВС щодо зареєстрованих за боржником транспортних засобів, 29.10.2021 - Супровідний лист, 15.11.2021 - Вимога на ім'я Миколаївської міської ради щодо надання інформації стосовно установ, організацій, які уповноважені здійснювати демонтаж споруд на території Інгульського району та які можуть підрахувати вартість таких робіт; 24.11.2021 - Виклик керівника юридичної особи; 09.12.2021 - Запит ДПСУ про наявні рахунки у боржників - юридичних осіб та/або фізичних осіб - підприємців, Заява, Акти, Фото, отримано Витяг з ЄДР, складено Повідомлення про вчинення крим. прав., Вимога загальна, Виклик керівника юридичної особи, Супровідний лист; 12.12.2021 - Запит МВС щодо зареєстрованих за боржником транспортних засобів, 13.12.2021 - Постанова про перевірку; 19.07.2022 - Супровідний лист, 31.10.2022 - Запит ДПСУ про наявні рахунки у боржників - юридичних осіб та/або фізичних осіб - підприємців, 15.11.2022 - Запит МВС щодо зареєстрованих за боржником транспортних засобів, 08.12.2022 - ТОВ КОРДОН 1 001.pdf; 12.01.2023 - ТОВ Кордон 1 001.pdf, ТОВ Кордон 1 001 (2).pdf, 13.01.2023 - Запит ДПСУ про наявні рахунки у боржників - юридичних осіб та/або фізичних осіб - підприємців, 16.02.2023 - Запит ДПСУ про наявні рахунки у боржників - юридичних осіб та/або фізичних осіб - підприємців, Запит МВС щодо зареєстрованих за боржником транспортних засобів; 10.03.2023 - Запит ДПСУ про наявні рахунки у боржників - юридичних осіб та/або фізичних осіб - підприємців, Запит МВС щодо зареєстрованих за боржником транспортних засобів; 30.03.2023 - Запит ДПСУ про наявні рахунки у боржників - юридичних осіб та/або фізичних осіб - підприємців, Запит МВС щодо зареєстрованих за боржником транспортних засобів; 31.03.2023 - Вимога загальна, Запит загальний, Виклик керівника юридичної особи, 06.04.2023 - клопотання ТОВ Кордон.pdf; 13.04.2023 - Запит ДПСУ про наявні рахунки у боржників - юридичних осіб та/або фізичних осіб - підприємців, Запит МВС щодо зареєстрованих за боржником транспортних засобів, Вимога загальна; 12.05.2023 - Запит ДПСУ про наявні рахунки у боржників - юридичних осіб та/або фізичних осіб - підприємців, Запит МВС щодо зареєстрованих за боржником транспортних засобів; 27.05.2023 - Запит ДПСУ про наявні рахунки у боржників - юридичних осіб та/або фізичних осіб - підприємців; 29.05.2023 - Запит МВС щодо зареєстрованих за боржником транспортних засобів; 12.06.2023 - Запит ДПСУ про наявні рахунки у боржників - юридичних осіб та/або фізичних осіб - підприємців; 21.06.2023 - Запит МВС щодо зареєстрованих за боржником транспортних засобів; 28.06.2023 - Запит ДПСУ про наявні рахунки у боржників - юридичних осіб та/або фізичних осіб - підприємців; 10.07.2023 - Запит МВС щодо зареєстрованих за боржником транспортних засобів; 11.07.2023 - Запит ДПСУ про наявні рахунки у боржників - юридичних осіб та/або фізичних осіб - підприємців; 13.07.2023 - Запит ДПСУ про наявні рахунки у боржників - юридичних осіб та/або фізичних осіб - підприємців; 23.07.2023 - Запит МВС щодо зареєстрованих за боржником транспортних засобів; 24.07.2023 - Запит МВС щодо зареєстрованих за боржником транспортних засобів; 28.07.2023 - Запит ДПСУ про наявні рахунки у боржників - юридичних осіб та/або фізичних осіб - підприємців; 12.08.2023 - Запит ДПСУ про наявні рахунки у боржників - юридичних осіб та/або фізичних осіб - підприємців; 19.08.2023 - Запит МВС щодо зареєстрованих за боржником транспортних засобів; 27.08.2023 - Запит ДПСУ про наявні рахунки у боржників - юридичних осіб та/або фізичних осіб - підприємців; 29.08.2023 - ТОВ Кордрн.pdf, Відповідь на лист 72547.pdf; 03.09.2023 - Запит МВС щодо зареєстрованих за боржником транспортних засобів; 11.09.2023 - Запит ДПСУ про наявні рахунки у боржників - юридичних осіб та/або фізичних осіб - підприємців, Запит ДПСУ про наявні рахунки у боржників - юридичних осіб та/або фізичних осіб - підприємців, Запит загальний; 22.09.2023 - Запит МВС щодо зареєстрованих за боржником транспортних засобів; 05.10.2023 - 66953783.pdf; 12.10.2023 - Бланк листа ГУ ДСНС у Миколаївській області_6739.pdf, Бланк листа ГУ ДСНС у Миколаївській області_6739.pdf.1.p7s, Бланк листа ГУ ДСНС у Миколаївській області_6739.pdf.2.p7s; 08.11.2023 - Запит ДПСУ про наявні рахунки у боржників - юридичних осіб та/або фізичних осіб - підприємців, Запит МВС щодо зареєстрованих за боржником транспортних засобів; 21.11.2023 - Запит загальний; 22.11.2023 - Запит ДПСУ про наявні рахунки у боржників - юридичних осіб та/або фізичних осіб - підприємців, Запит МВС щодо зареєстрованих за боржником транспортних засобів; 07.12.2023 - Запит ДПСУ про наявні рахунки у боржників - юридичних осіб та/або фізичних осіб - підприємців; 08.12.2023 - 116949.pdf; 22.12.2023 - Запит ДПСУ про наявні рахунки у боржників - юридичних осіб та/або фізичних осіб - підприємців; 06.01.2024 - Запит ДПСУ про наявні рахунки у боржників - юридичних осіб та/або фізичних осіб - підприємців; 15.01.2024 - Вимога загальна; 21.01.2024 - Запит ДПСУ про наявні рахунки у боржників - юридичних осіб та/або фізичних осіб - підприємців; 05.02.2024 - Запит ДПСУ про наявні рахунки у боржників - юридичних осіб та/або фізичних осіб - підприємців; 12.02.2024 - 30052.pdf; 20.02.2024 - Запит ДПСУ про наявні рахунки у боржників - юридичних осіб та/або фізичних осіб - підприємців; 21.02.2024 - Запит МВС щодо зареєстрованих за боржником транспортних засобів; 23.02.2024 - Запит загальний; 06.03.2024 - Запит ДПСУ про наявні рахунки у боржників - юридичних осіб та/або фізичних осіб - підприємців; 21.03.2024 - Запит ДПСУ про наявні рахунки у боржників - юридичних осіб та/або фізичних осіб - підприємців; 26.03.2024 - 66953783.pdf; 05.04.2024 - Запит ДПСУ про наявні рахунки у боржників - юридичних осіб та/або фізичних осіб - підприємців; 21.04.2024 - Запит ДПСУ про наявні рахунки у боржників - юридичних осіб та/або фізичних осіб - підприємців; 02.05.2024 - Запит загальний; 06.05.2024 - Запит ДПСУ про наявні рахунки у боржників - юридичних осіб та/або фізичних осіб - підприємців; 20.05.2024 - 80141.pdf; 21.05.2024 - Запит ДПСУ про наявні рахунки у боржників - юридичних осіб та/або фізичних осіб - підприємців; 22.05.2024 - Запит МВС щодо зареєстрованих за боржником транспортних засобів; 05.06.2024 - Запит ДПСУ про наявні рахунки у боржників - юридичних осіб та/або фізичних осіб - підприємців; 21.06.2024 - Запит ДПСУ про наявні рахунки у боржників - юридичних осіб та/або фізичних осіб - підприємців; 05.07.2024 - Запит загальний; 06.07.2024 - Запит ДПСУ про наявні рахунки у боржників - юридичних осіб та/або фізичних осіб - підприємців; 19.07.2024 - 66953783.pdf; 23.07.2024 - Запит ДПСУ про наявні рахунки у боржників - юридичних осіб та/або фізичних осіб - підприємців; 02.08.2024 - Виклик керівника юридичної особи, зроблено 2 Запита загальних; 07.08.2024 - Запит ДПСУ про наявні рахунки у боржників - юридичних осіб та/або фізичних осіб - підприємців, Запит МВС щодо зареєстрованих за боржником транспортних засобів; 08.08.2024 - Подання про знесення приміщення, Іванов Г.П..pdf; 09.08.2024 - Запит загальний; 12.08.2024 - Відповідь щодо складання кошторису Інгульський ВДВС (2).pdf; 21.08.2024 - Запит МВС щодо зареєстрованих за боржником транспортних засобів; 22.08.2024 - Запит ДПСУ про наявні рахунки у боржників - юридичних осіб та/або фізичних осіб - підприємців; 08.09.2024 - Запит ДПСУ про наявні рахунки у боржників - юридичних осіб та/або фізичних осіб - підприємців; 16.09.2024 - Іванов Г.П.pdf; 23.09.2024 - Запит ДПСУ про наявні рахунки у боржників - юридичних осіб та/або фізичних осіб - підприємців; 08.10.2024 - Запит ДПСУ про наявні рахунки у боржників - юридичних осіб та/або фізичних осіб - підприємців; 23.10.2024 - Запит ДПСУ про наявні рахунки у боржників - юридичних осіб та/або фізичних осіб - підприємців; 07.11.2024 - Запит ДПСУ про наявні рахунки у боржників - юридичних осіб та/або фізичних осіб - підприємців; 28.02.2025 - Вимога загальна; 21.03.2025 - Інг ДВС Кордон авансування - платіжка.pdf, КОРДОН.pdf; 22.07.2025 - Супровідний лист, Запит ДПСУ про наявні рахунки у боржників - юридичних осіб та/або фізичних осіб - підприємців; 23.07.2025 - Запит МВС щодо зареєстрованих за боржником транспортних засобів; 12.08.2025 - Вимога загальна; 09.09.2025 - Інг ДВС Кордон - авансування 2.pdf; 03.10.2025 - Інг ДВС Кордон - авансування 3.pdf; 22.10.2025 - складені 4 Супровідних листа; 06.11.2025 - 66953783.pdf; 17.11.2025 - 1-5016-89C2AF90-C174-11F0-B51A-0570A826C9A7.html, 1-5016-89C2AF90-C174-11F0-B51A-0570A826C9A7.html.p7s, 2-2-43c923b2-c585-66f7-e063-1406030a5f70.html, 2-2-43c923b2-c585-66f7-e063-1406030a5f70.html.p7s.
При цьому, як встановлено місцевим господарським судом та вбачається з матеріалів даної справи, 15.11.2021 державним виконавцем за вих. № 93927 оформлено на ім'я Миколаївської міської ради вимогу про надання у строк до 25.11.2021 інформації стосовно установ, організацій, які уповноважені здійснювати демонтаж споруд на території Інгульського району та які можуть підрахувати вартість таких робіт. Крім того, у зв'язку з відсутністю можливості у державного виконавця самостійно здійснювати демонтаж споруд, викладено вимогу про надання інформації про наявність у Миколаївської міської ради коштів для фінансування робіт пов'язаними з демонтажем бетонної огорожі по вул. Будівельників. 7а у місті Миколаєві.
09.12.2021 державним виконавцем за вих. №192778 оформлено на ім'я Миколаївської міської ради вимогу про надання у строк до 22.12.2021 інформації стосовно установ, організацій, які уповноважені здійснювати демонтаж споруд на території Інгульського району та які можуть підрахувати вартість таких робіт. Крім того, у зв'язку з відсутністю можливості у державного виконавця самостійно здійснювати демонтаж споруд, викладено вимогу про надання інформації про наявність у Миколаївської міської ради коштів для фінансування робіт пов'язаними з демонтажем бетонної огорожі по вул. Будівельників, 7а у місті Миколаєві.
Листом №8898/02.02.011-40/02.06/14/21 від 20.11.2021 Миколаївська міська рада повідомила Відділ ДВС про те, що з метою надання запитуваної інформації стягувачем було направлено відповідні запити до виконавчих органів Миколаївської міської ради, а також про те, що після отримання відповіді на вказані запити, інформація буде надана до Відділу ДВС.
Листом №9500/02.02.011-40/02.06/14/21 від 17.12.2021 та листом №9553/02.02.011-40/02.06/14/21 від 20.12.2021 Миколаївська міська рада повідомила Відділ ДВС про те, що демонтаж паркану має здійснюватись боржником власними силами та за власний рахунок, а також по те, що згідно з рішенням міської ради про бюджет Миколаївської міської територіальної громади на 2021 рік кошти на демонтаж огорож та звільнення самовільно зайнятих земельних ділянок відсутні. При цьому, з метою визначення можливості авансування проведення виконавчих дій, міська рада просила надати попередній розрахунок вартості демонтажу паркану по вул. Будівельників, 7а у місті Миколаєві, із зазначенням орієнтовного переліку витрат, необхідних для вчинення таких дій.
31.03.2023 державним виконавцем за вих. № 30052 оформлено на ім'я Миколаївської міської ради вимогу про надання інформації стосовно установ, організацій, які уповноважені здійснювати демонтаж споруд на території Інгульського району та які можуть підрахувати вартість таких робіт, а також надання інформації про наявність у Миколаївської міської ради коштів для фінансування робіт пов'язаних з демонтажем огорожі по вул. Будівельників, 7-а у місті Миколаєві.
31.03.2023 державним виконавцем за вих. № 30057 оформлено на ім'я Інгульської районної у місті Миколаєві територіальної виборчої комісії Миколаївської району Миколаївської області вимогу про надання інформації стосовно установ, організацій, які уповноважені здійснювати демонтаж споруд на території Інгульського району та які можуть підрахувати вартість таких робіт.
13.04.2023 та 14.08.2023 державним виконавцем направлено запити до ТОВ "АВТОГРАФ-Н", ФОП Нуждовова П.А., ТОВ "Центральний проектний інститут міста Миколаєва", ТОВ "АРХ ДИЗАЙН" щодо можливості складення вартості кошторису на проведення робіт по демонтажу паркану на земельній ділянці площею 500 кв. м. з кадастровим номером 4810136900:018:0011 по вул. Будівельників 7-а у місті Миколаєві.
Листом № 98/8-23 від 29.08.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю "АВТОГРАФ-Н" повідомило Відділ ДВС про те, що не має можливості виконати роботу по підрахунку кошторису.
11.09.2023 державним виконавцем направлено запит за вих. №80515 до ТОВ "Центральний проектний інститут міста Миколаєва", ТОВ "АРХ ДИЗАЙН", ТОВ "АВТОГРАФ-Н", ФОП Нуждов Павло Анатолійович, Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області, ТОВ "БК БУД МЕХАНИЗАЦИЯ", ТОВ "АРТІЛЬ-БУД", ТОВ "ЕВАКО", КП "Експлуатаційне лінійне управління автодоріг", Департаменту житлово-комунального господарства Миколаївської міської ради про повідомлення щодо вартості робіт з демонтажу паркану на платній основі, навколо земельної ділянки площею 500 кв.м., з кадастровим номером 4810136900:018:0011 по вул. Будівельників 7-а у місті Миколаєві.
Листом №157/34-01/23 від 19.09.2023 КП "Експлуатаційне лінійне управління автодоріг" повідомило Відділ ДВС про неможливість надати інформацію про вартість робіт з демонтажу паркану.
Листом № 59 04-6937/59 03.04 від 12.10.2023 Головне управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області повідомило Відділ ДВС про неможливість надати інформацію про вартість робіт з демонтажу паркану.
21.11.2023 державним виконавцем направлено запит за вих. №116947 до ТОВ "МИКОЛАЇВОБЛПРОЕКТ", ТОВ "АБК"АРХСІТІ", ТОВ "НІКОІНТЕРМ", ФОП Вороніна Ольга Петрівна, Приватного підприємства "ЛІЛ-БУД", ТОВ "АВТОГРАФ-ПРОЕКТ", ТОВ "АВТОГРАФ-ПРОЕКТ" щодо можливості складення вартості кошторису на проведення робіт з демонтажу паркану на земельній ділянці площею 500 кв.м. з кадастровим номером 4810136900:018:0011 по вул. Будівельників 7-а у місті Миколаєві.
Листом № 37 від 01.12.2023 ТОВ "НІКОІНТЕРМ" повідомило Відділ ДВС про неможливість надати інформацію про вартість робіт з демонтажу паркану.
Листом №700/02.02.01-22/02.06/14/24 від 08.02.2024 Миколаївська міська рада повідомила Відділ ДВС про відсутність у Миколаївської міської ради відомостей стосовно переліку установ, організацій, які уповноважені здійснювати демонтаж споруд на території Інгульського району та які можуть підрахувати вартість таких робіт. Крім того, міська рада повідомила Відділ ДВС про можливість здійснювати авансування витрат виконавчих проваджень у межах бюджетних асигнувань з урахуванням принципу черговості та запропонувала надати стягувачу попередній розрахунок вартості демонтажу згаданого об'єкту для можливості його розгляду та вирішення питання авансування витрат зазначеного виконавчого провадження. Крім того, у зазначеному листі додатково повідомлено, що за інформацією відділів державної виконавчої служби в місті Миколаєві на території міста Миколаєва роботи з демонтажу проводяться, зокрема, КП "ЕЛУ АВТОДОРІГ", ТДВ "Спецбуд", ТОВ "Евако", ФОП Іванова Надія Валеріївна та ін.
23.02.2024 державним виконавцем направлено запит за вих. №36960 до ТОВ "ЕВАКО", КП "Експлуатаційне лінійне управління автодоріг", ТДВ "СПЕЦБУД", ФОП Іванової Н.В. щодо можливості складення вартості кошторису на проведення робіт з демонтажу паркану на земельній ділянці площею 500 кв.м. з кадастровим номером 4810136900:018:0011 по вул. Будівельників 7-а у місті Миколаєві.
Листом №182/34-04/34/14/24 від 04.03.2024 Комунальне підприємство "Експлуатаційне лінійне управління автодоріг" повідомило Відділ ДВС про неможливість надати інформацію про вартість робіт з демонтажу паркану.
02.05.2024 державним виконавцем за вих. №80141 направлено до Приватного акціонерного товариства "Інпроектсервіс" запит щодо можливості складення вартості кошторису на проведення робіт з демонтажу паркану на земельній ділянці площею 500 кв.м. з кадастровим номером 4810136900:018:0011 по вул. Будівельників 7-а у місті Миколаєві.
Листом № 41-16/23 від 14.05.2024 Приватне акціонерне товариство "Інпроектсервіс" повідомило Відділ ДВС про те, що підприємство не займається такими видами робіт.
05.07.2024 державним виконавцем направлено за вих. №108394 до ФОП Білий Михайло Вікторович запит щодо можливості складення вартості кошторису на проведення робіт з демонтажу паркану на земельній ділянці площею 500 кв.м. з кадастровим номером 4810136900:018:0011 по вул. Будівельників 7-а у місті Миколаєві.
02.08.2024 державним виконавцем направлено за вих. № 08140 до Департаменту ЖКГ ММР запит щодо вартості робіт з демонтажу паркану на платній основі, навколо земельної ділянки площею 500 кв.м., з кадастровим номером 4810136900:018:0011 по вул. Будівельників 7-а у місті Миколаєві.
08.08.2024 Відділом ДВС направлено до Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) подання про знесення приміщення, з проханням надати інформацію, щодо суми вартості зазначених послуг з приводу демонтажу паркану на земельній ділянці площею 500 кв.м. з кадастровим номером 4810136900:018:0011 по вул. Будівельників 7-а у місті Миколаєві.
Листом від 09.08.2024 Департамент ЖКГ ММР повідомив Відділ ДВС про те, що департамент не займається питаннями порушеними у запиті.
Листом від 10.02.2025 Південне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Одеса) повідомило Відділ ДВС, що за результатами отриманих комерційних пропозицій щодо розрахунку орієнтованої вартості послуг з обстеження об'єкту та виготовлення кошторисної документації найнижчою за своєю ціною є пропозиція ТОВ "УКСИБСТРОЙ", яка складає 4515,00 грн.
28.02.2025 державним виконавцем за вих. № 25268 оформлено на ім'я Виконавчого комітету Миколаївської міської ради вимогу щодо проведення у строк до 24.03.2025 додаткового авансування витрат виконавчого провадження в сумі 4 515,00 грн.
Листом №7096/02.02.01-40/02/012/25 від 21.03.2025 "Про розгляд вимоги про здійснення авансування витрат виконавчого провадження" міська рада повідомила Відділ ДВС про здійснення стягувачем авансування витрат виконавчого провадження у сумі 4 515,00 грн, на підтвердження чого надала платіжну інструкцію № 239 від 17.03.2025 на суму 4 515,00 грн.
Згідно договору №Д-2025/9 від 10.07.2025, укладеного між Південним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Одеса), як Замовником, та Фізичною особою-підприємцем Антоновим Сергієм Олександровичем, як Виконавцем, останній зобов'язався надати послуги з обстеження об'єкту з виготовлення кошторисного розрахунку для подальшого демонтажу паркану за адресою: вул. Будівельників 7-а у місті Миколаєві.
22.07.2025 державним виконавцем винесено постанову про призначення суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні, якою призначено Фізичну особу-підприємця Антонова С.О., який діє на підставі договору № Д-2025/9 від 10.07.2025 суб'єктом господарювання для участі у виконавчому провадженні та постановлено Фізичній особі-підприємцю Антонову С.О. надати послуги з обстеження об'єкту з виготовленням кошторисного розрахунку для подальшого демонтажу паркану, що знаходиться за адресою вул. Будівельників 7-а у місті Миколаєві.
Фізичною особою-підприємцем Антоновим Сергієм Олександровичем, на виконання умов договору № Д-2025/09 від 10.07.2025, проведено обстеження об'єкту який підлягає знесенню та надано проектно-кошторисну документацію, згідно якої зведений кошторисний розрахунок складає 402 248,93 грн.
12.08.2025 державним виконавцем за вих. № 203970 оформлено на ім'я Виконавчого комітету Миколаївської міської ради вимогу щодо проведення у строк до 08.09.2025 додаткового авансування витрат виконавчого провадження в сумі 402 248,93 грн відповідно до проектно-кошторисної документації. Стягувачу було роз'яснено положення п. 1 ст. 43 Закону України "Про виконавче провадження", а також попереджено, що у разі невиконання вимоги державного виконавця у встановлений строк виконавчий документ буде повернуто стягувачу відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження".
Листом №21956/02.02.01-40/02/14/25 від 21.08.2025 "Про добровільне виконання судового рішення" Миколаївська міська рада звернулася до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кордон" та просила боржника у строк до 02.09.2025 поінформувати стягувача про наявність/відсутність наміру добровільного виконання судового рішення у справі № 915/666/20.
Листом №23620/02.02.01-40/02/012/25 від 09.09.2025 "Про розгляд вимоги про здійснення авансування витрат виконавчого провадження" Миколаївською міською радою було повідомлено Відділ ДВС про те, що стягувач позбавлений можливості здійснити авансування витрат по виконавчому провадженню № НОМЕР_1, з посиланням на те, що за інформацією відділу бухгалтерського обліку Миколаївської міської ради на реалізацію Заходів щодо забезпечення виконання Програми економічного і соціального розвитку м. Миколаєва на 2024-2026 роки з метою виконання авансування витрат за виконавчими провадженнями на 2025 рік заплановано 380 000 грн. (залишок коштів на поточну дату відсутній, до кінця року з урахуванням помісячних лімітів - 91 183,42 грн). Крім того, зазначено, що наразі перерозподілу вказаних видатків (їх збільшення) у поточному бюджетному році не планується.
Листом №132442 від 29.09.2025 Відділ ДВС повідомив міську раду про неотримання авансування витрат виконавчого провадження, що унеможливлює провадження виконавчих дій, а також зазначив, що відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" якщо стягувач перешкоджає проведенню виконавчих дій або не здійснив авансування витрат, виконавчий документ повертається стягувачу без виконання.
Листом №25853/02.02.01-40/02/012/25 від 02.10.2025 "Про надання інформації" Миколаївською міською радою було повторно повідомлено Відділ ДВС про те, що стягувач позбавлений можливості здійснити авансування витрат по виконавчому провадженню № НОМЕР_1.
Листом № 145657 від 20.10.2025 Відділ ДВС повторно повідомив міську раду про неотримання авансування витрат виконавчого провадження, що унеможливлює провадження виконавчих дій, а також зазначив, що відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" якщо стягувач перешкоджає проведенню виконавчих дій або не здійснив авансування витрат, виконавчий документ повертається стягувачу без виконання.
Листом №29102/02.02.01-40/02/012/25 від 06.11.2025 "Про надання інформації" Миколаївською міською радою було повідомлено Відділ ДВС про те, що стягувач позбавлений можливості здійснити авансування витрат по виконавчому провадженню НОМЕР_1.
Постановою заступника начальника Інгульського відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Гаїбова Руслана Ельшановича від 22.10.2025 про повернення виконавчого документа стягувачу було встановлено, що під час здійснення виконавчого провадження стягувачу Миколаївській міській раді направлено вимогу від 12.08.2025 № 103970, у якій зазначено, що на виконання умов договору №Д-2025/10 від 10.07.2025 проведено обстеження об'єкту для подальшого демонтажу за адресою: м. Миколаїв, вулиця Будівельників. 7-А (паркан), та надано проектно-кошторисну документацію, згідно якої загальна вартість робіт, щодо знесення об'єкта складає 402 248,93 грн, у зв'язку з чим, викладено вимогу у строк до 08.09.2025 провести додаткове авансування витрат виконавчою провадження у сумі 402 248,93 грн, відповідно до проектно-кошторисної документації. Вимогою попереджено стягувача Миколаївську міську раду, що у разі невиконання вимоги державного виконавця у встановлений строк, виконавчий документ буде повернуто відповідно до п.4 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження". Станом на 22.10.2025 авансування витрат стягувачем не здійснено, що унеможливлює продовження виконавчих дій. З урахуванням наведеного постановлено виконавчий документ (наказ Господарського суду Миколаївської області від 31.08.2021 у справі №915/666/20) повернути стягувачу на підставі п. 4 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження".
Враховуючи наведені вище обставини та зазначаючи, що постанова заступника начальника Інгульського відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Гаїбова Руслана Ельшановича від 22.10.2025 у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 про повернення виконавчого документа стягувачу є незаконною, а дії державного виконавця - неправомірними, Миколаївська міська рада звернулась до господарського суду з відповідною скаргою на дії посадової особи органу ДВС.
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при винесені оскаржуваної ухвали, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду дійшла наступних висновків.
Відповідно до ст. 339 Господарського процесуального кодексу України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
Умови і порядок виконання рішень судів регламентовані Законом України "Про виконавче провадження".
За ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (ч. 1 ст. 13 Закону України "Про виконавче провадження").
Статтею 18 Закону України "Про виконавче провадження", серед іншого, визначено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
При цьому, положеннями чинного Закону України «Про виконавче провадження» встановлено таке поняття, як авансовий внесок у виконавчому провадженні.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 42 Закону України «Про виконавче провадження» кошти виконавчого провадження складаються з: 1) виконавчого збору, стягнутого з боржника в порядку, встановленому ст. 27 цього Закону, або основної винагороди приватного виконавця; 2) авансового внеску стягувача; 3) стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження.
Частиною 2 ст. 42 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що витрати органів державної виконавчої служби та приватного виконавця, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження.
За положеннями абз. 1 ч. 3 ст. 42 Закону України «Про виконавче провадження», витрати виконавчого провадження органів державної виконавчої служби здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України та коштів виконавчого провадження, зазначених у пунктах 2 і 3 ч. 1 цієї статті.
Згідно з п. 20 ч. 3 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: залучати в разі потреби до проведення чи організації виконавчих дій суб'єктів господарювання, у тому числі на платній основі, за рахунок авансового внеску стягувача.
Додаткове авансування витрат виконавчого провадження передбачає ст. 43 вказаного Закону.
Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 43 Закону України «Про виконавче провадження» у разі якщо витрати на залучення до проведення виконавчих дій суб'єктів господарювання на платній основі, виготовлення технічної документації на майно, здійснення витрат на валютообмінні фінансові операції та інших витрат, пов'язаних із перерахуванням коштів, перевищують суму сплаченого авансового внеску, стягувач зобов'язаний додатково здійснити авансування таких витрат.
З метою забезпечення провадження виконавчих дій виконавець може здійснювати інші витрати виконавчого провадження, крім встановлених Міністерством юстиції України, за умови їх обов'язкового авансування стягувачем (ч. 2 ст. 43 Закону України "Про виконавче провадження").
Умовами ч. 3 ст. 43 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що після закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу авансовий внесок повертається стягувачу, якщо інше не передбачено цим Законом.
Отже, авансові внески стягувачів використовуються виконавцем для здійснення витрат виконавчого провадження.
При цьому, законодавцем передбачено обов'язкове авансування стягувачем витрат на вчинення виконавчих дій, саме з метою забезпечення фінансування витрат в діяльності органу державної виконавчої служби або приватного виконавця.
Водночас, крім Закону України «Про виконавче провадження», фінансування виконавчого провадження також регулюється:
- Наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2830/5 «Про встановлення видів та розмірів витрат виконавчого провадження»;
- Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5;
- Порядком використання коштів виконавчого провадження, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2004 № 554.
Так, відповідно до п. 3 розділу І «Видів та розмірів витрат виконавчого провадження», затверджених наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 №2830/5, до видів витрат виконавчого провадження належать: послуги осіб, залучених до проведення виконавчих дій: експертів; зберігачів; перекладачів; суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання; суб'єктів господарювання та інших осіб, залучених у встановленому законом порядку до проведення виконавчих дій.
Розміри витрат виконавчого провадження, види яких зазначені у пунктах 1, 3, 6, 7, 11 розділу I Видів та розмірів витрат виконавчого провадження, визначаються відповідно до вартості товарів і послуг, зазначеної у відповідних договорах (п. 1 розділ ІІ).
Відповідні структурні підрозділи (спеціалісти) Міністерства юстиції України, міжрегіональних управлінь Міністерства юстиції України, що відповідають за закупівлю товарів і послуг, протягом п'яти робочих днів з дати укладання договору про закупівлю товарів і послуг, визначених пунктами 1, 2, 3, 6, 7, 11 розділу I Видів та розмірів витрат виконавчого провадження, повідомляють Департамент Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, управління забезпечення примусового виконання рішень міжрегіональних управлінь Міністерства юстиції України та відділи державної виконавчої служби про вартість закупівлі одиниці товару і послуги. На підставі наданої інформації державний виконавець визначає розмір витрат виконавчого провадження (п. 7 Розділу ІІ).
Згідно з п.п. 4, 5 розділу ІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, що затверджена наказом Міністерства юстиції України №512/5 від 02.04.2012 (далі - Інструкція №512/5) у разі потреби для проведення чи організації виконавчих дій виконавець має право залучити суб'єктів господарювання. Залучення виконавцем інших органів, підприємств, установ, організацій, посадових осіб, фізичних осіб при примусовому виконанні рішень здійснюється у разі, якщо їх присутність може сприяти своєчасному й повному виконанню рішень.
Пунктом 1 розділу VI Інструкції №512/5 «Фінансування виконавчого провадження» (в редакції станом на момент винесення оспорюваної постанови про повернення виконавчого документа стягувачу) встановлено, що фінансування виконавчого провадження здійснюється за рахунок коштів виконавчого провадження, визначених статтею 42 Закону.
Пунктом 2 розділу VI Інструкції №512/5 визначено, що витрати виконавчого провадження складаються з мінімальних та додаткових витрат виконавчого провадження.
Мінімальні витрати виконавчого провадження складаються з плати за користування автоматизованою системою виконавчого провадження та витрат, пов'язаних з винесенням постанов про: відкриття виконавчого провадження; стягнення виконавчого збору (крім випадків, коли виконавчий збір не стягується); стягнення основної винагороди приватного виконавця (крім випадків, коли основна винагорода не стягується); стягнення витрат виконавчого провадження; закінчення виконавчого провадження (повернення виконавчого документа стягувачу). Витрати, пов'язані з винесенням постанов, включають такі види витрат виконавчого провадження: виготовлення постанов та супровідних листів до них (папір, копіювання (друк) документів, канцтовари); пересилання постанов (конверти, знаки поштової оплати (марки) або послуги маркувальної машини (послуги поштового зв'язку)).
До додаткових витрат виконавчого провадження належать витрати виконавчого провадження, які не визначені цим пунктом як мінімальні витрати виконавчого провадження.
Пунктом 3 розділу VI Інструкції №512/5 передбачено, що авансові внески стягувачів використовуються виконавцем для здійснення витрат виконавчого провадження в порядку, визначеному пунктом 17 розділу VII цієї Інструкції.
Використання коштів виконавчого провадження органами державної виконавчої служби здійснюється відповідно до Порядку використання коштів виконавчого провадження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2004 № 554, відповідно до пп. 2 п. 2 якого, кошти використовуються органами державної виконавчої служби для організації та проведення виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), а саме для оплати: послуг експертів, суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання та інших осіб, залучених у встановленому законом порядку до проведення виконавчих дій.
Підсумовуючи вищевказане, колегія суддів погоджується із судом першої інстанції, що наведеними нормами спростовуються доводи Міської ради про те, що виконання рішення суду у даному випадку мало відбутись лише за рахунок коштів державного бюджету.
Разом з тим, у даному випадку апеляційний суд зазначає, що порядок виконання рішень, у тому числі немайнового характеру, визначений ст. 63 Закону України "Про виконавче провадження".
Так, зокрема, за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного ч. 6 ст. 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого ч. 2 цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником. У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.
Здійснюючи аналіз ст. 63 Закону України "Про виконавче провадження", Верховний Суд висновував таке:
- якщо рішення суду можливо виконати без участі боржника, державний виконавець вживає заходів примусового виконання рішення, а якщо судове рішення неможливо виконати без участі боржника, державний виконавець після надсилання органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення виносить постанову про закінчення виконавчого провадження (постанова Верховного Суду від 07.03.2025 у справі № 759/1382/19);
- обставина, що саме боржник за судовим рішенням зобов'язаний вчинити певні дії, не свідчить про те, що у разі невиконання цього рішення саме боржником, воно не може бути виконано без його участі відповідно до абз. 2 ч. 3 ст. 63 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки судове рішення хоч і зобов'язує саме боржника вчинити ці дії, однак не є нерозривно пов'язаним з особою боржника та не унеможливлює виконання цього рішення без його участі шляхом вжиття державним виконавцем заходів примусового виконання, враховуючи встановлені судами обставини невиконання його у добровільному порядку та свідоме ухилення боржника від його виконання (постанови Верховного Суду від 13.02.2018 у справі № 923/182/13-г, від 30.08.2018 у справі № 916/4106/14, від 25.09.2020 у справі № 924/315/17);
- відповідно до положень ст. 63 Закону України "Про виконавче провадження" повторне невиконання боржником рішення суду, яке може бути виконано без його участі, має наслідком надіслання державним виконавцем органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення, а також вжиття заходів примусового виконання рішення суду. Водночас, у разі невиконання рішення суду, яке не може бути виконане без участі боржника, державний виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження (постанови Верховного Суду від 25.09.2020 у справі №924/315/17, від 14.04.2021 у справі № 641/1933/19 та від 22.12.2021 у справі № 761/26280/17).
Як правильно зазначив суд першої інстанції, при відкритті виконавчого провадження НОМЕР_1 (постанова державного виконавця від 28.09.2021) державний виконавець повідомив ТОВ «Кордон» (боржника) про необхідність виконання рішення суду (шляхом демонтажу паркану для можливості повернення земельної ділянки з кадастровим номером 4810136900:01:018:0011) протягом 10 робочих днів. Проте, вказана вимога боржником не виконана (відповідно до акту державного виконавця 13.10.2021), у зв'язку з чим, виконавцем винесено постанови від 13.10.2021 та від 29.10.2021, якими накладено на боржника штрафи у розмірі 5 100,00 грн та 10 200,00 грн відповідно.
Також, державним виконавцем направлено до Відділення поліції №1 Миколаївського районного управління поліції Головного управління національної поліції в Миколаївській області повідомлення № 102052 від 08.12.2021 про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 382 Кримінального кодексу України.
Отже, державним виконавцем Відділу ДВС в межах виконавчого провадження НОМЕР_1 були вчинені необхідні дії, передбачені приписами ст. 63 Закону України "Про виконавче провадження", а саме: накладено на боржника штрафи за невиконання рішення без поважних причин та надіслано органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення.
Водночас, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції відносно того, що та обставина, що саме боржник за судовим рішенням зобов'язаний вчинити певні дії, не свідчить про те, що у разі невиконання цього рішення саме боржником, воно не може бути виконано без його участі. При цьому, оскільки судове рішення у цій справі хоч і зобов'язує саме боржника вчинити ці дії, однак не є нерозривно пов'язаним з особою боржника та не унеможливлює виконання цього рішення без його участі шляхом вжиття державним виконавцем заходів примусового виконання, передбачених законом.
Тому, враховуючи те, що у даному випадку рішення у справі може бути виконане без участі боржника, державним виконавцем з метою вжиття заходів примусового виконання рішення, передбачених законом, було направлено до Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) подання про знесення приміщення.
За результатами вжиття відповідних заходів у виконавчому провадженні визначено розмір витрат на залучення до проведення виконавчих дій суб'єктів господарювання на платній основі (загальна вартість робіт, щодо знесення об'єкта складає 402 248,93 грн).
Тобто, державним виконавцем було дотримано і вимоги вищезазначеного Наказу Міністерства юстиції України від 29.09.2016 №2830/5 «Про встановлення видів та розмірів витрат виконавчого провадження».
Отже, твердження апелянта про те, що судове рішення мало виконуватись у даному випадку виключно за кошти боржника є необґрунтованими.
З урахуванням наведеного, державним виконавцем направлено стягувачу (Міській раді) вимогу за вих. №203970 від 12.08.2025 щодо проведення у строк до 08.09.2025 додаткового авансування витрат виконавчого провадження в сумі 402 248,93 грн відповідно до проектно-кошторисної документації.
Вказане цілком узгоджується з приписами як Закону України «Про виконавче провадження», так і з положеннями Інструкції №512/5 та Порядку використання коштів виконавчого провадження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2004 №554, що не спростовано апелянтом.
В контексті вказаного апеляційний суд звертає увагу на те, що зазначене авансування витрат виконавчого провадження у сумі 402 248,93 грн пов'язано саме з організацією та проведенням виконавчих дій, а саме: для демонтажу паркану на земельній ділянці площею 500 м2 з кадастровим номером 4810136900:01:018:0011, за адресою: на вул. Будівельників 7-а у місті Миколаєві. При цьому, призначення відповідних коштів - це авансувати ще не понесені у виконавчому провадженні витрати. Саме з цих коштів первісно і здійснюється фінансування всіх витрат, що виникають. Стягувач сплачує авансовий внесок уже під час звернення із заявою про примусове виконання рішення, додаючи до заяви квитанцію. Розмір авансового внеску чітко визначений Законом «Про виконавче провадження». Якщо сплачених коштів авансового внеску не досить для покриття витрат виконавчого провадження, у окремих випадках стягувачом здійснюється додаткове авансування цих витрат, що і відбулось у даному випадку.
При цьому, у вимозі від 12.08.2025 державним виконавцем стягувачу було роз'яснено положення п. 1 ст. 43 Закону України "Про виконавче провадження", а також попереджено, що у разі невиконання вимоги державного виконавця у встановлений строк виконавчий документ буде повернуто стягувачу відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження".
У подальшому, Відділ ДВС декілька разів повідомляв Міську раду про неотримання авансування витрат виконавчого провадження на виконанням вимоги державного виконавця №203970 від 12.08.2025 (листи №132442 від 29.09.2025 та №145657 від 20.10.2025), а також про те, що відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" якщо стягувач перешкоджає проведенню виконавчих дій або не здійснив авансування витрат, виконавчий документ повертається стягувачу без виконання.
Стягувач, в свою чергу, зазначав про неможливість здійснити авансування витрат по виконавчому провадженню НОМЕР_1 (листи №23620/02.02.01-40/02/012/25 від 09.09.2025, №25853/02.02.01-40/02/012/25 від 02.10.2025), у зв'язку з відсутністю у нього коштів.
За такого, постановою заступника начальника Інгульського відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Гаїбова Руслана Ельшановича від 22.10.2025 виконавчий документ (наказ Господарського суду Миколаївської області від 31.08.2021 у справі №915/666/20) було повернуто стягувачу.
Апеляційний суд зауважує, що ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» визначає підстави для повернення виконавчого документа стягувачу, а стаття 39 цього ж Закону встановлює підстави, за наявності яких виконавче провадження повинно бути закінчено.
Як зазначено у висновках Верховного Суду у справі №916/922/16, порівняльний аналіз підстав зазначених процесуальних дій (повернення виконавчого документа та закінчення виконавчого провадження) свідчить про те, що, на відміну від підстав закінчення виконання, підстави повернення виконавчого документа не мають остаточного і незворотного характеру, в зв'язку з чим закон допускає повторне пред'явлення виконавчого документу до виконання, як це передбачено у ч. 5 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження".
Тобто дії органу примусового виконання, визначені відповідно ст. 37 і 39 Закону, є різними за правовим змістом діями, вчиняються за наявності різних підстав і мають різні правові наслідки.
Наявність постанови про повернення виконавчого документу стягувачу означає, що наказ №915/666/20, виданий 31.08.2021, наразі відсутній на виконанні у Інгульському Відділі державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), оскільки повернутий особі, яка пред'явила його до примусового виконання.
Така дія державного виконавця вчинена цілком правомірно, враховуючи, що відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий документ повертається стягувачу, якщо стягувач перешкоджає проведенню виконавчих дій або не здійснив авансування витрат виконавчого провадження, передбачене статтею 43 цього Закону, незважаючи на попередження виконавця про повернення йому виконавчого документа.
Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 23.01.2020 у справі № 639/7347/17.
При цьому, апеляційний суд повністю погоджується з висновком місцевого господарського суду відносно того, що відсутність у скаржника коштів для сплати авансування витрат виконавчого провадження не свідчить про неправомірність дій державного виконавця щодо повернення виконавчого документа стягувачу та не може бути підставою для скасування оскаржуваної постанови.
Повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених ст. 12 цього Закону (ч. 5 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження»).
Отже, з урахуванням наведеного, апеляційна колегія вказує, що виконавче провадження з виконання наказу Господарського суду Миколаївської області від 31.08.2021 у справі №915/666/20 не закінчено і повернення виконавчого документа стягувачу, в даному випадку, не позбавляє останнього права на повторне пред'явлення виконавчого документа до виконання у межах строку, встановленого статтею 12 Закону.
Апеляційна колегія критично ставиться до посилання Міської ради на рішення Конституційного Суду України від 15.05.2019 №2-р(II)/2019 (справа №3-368/2018(5259/18), яким скасовано як неконституційне положення ч. 2 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VII, оскільки ст. 26 вказаного Закону урегульовані дії, що стосуються початку примусового виконання рішення (зазначена стаття має саме таку назву). Так, частиною 2 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження" було встановлено, що до заяви про примусове виконання рішення стягувач додає квитанцію про сплату авансового внеску в розмірі 2 відсотків суми, що підлягає стягненню, але не більше 10 мінімальних розмірів заробітної плати, а за рішенням немайнового характеру та рішень про забезпечення позову - у розмірі одного мінімального розміру заробітної плати з боржника - фізичної особи та в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.
Однак, у даному випадку встановлено ( як зазначалось вище, правильно наголошено судом першої інстанції та підтримано суб'єктом оскарження), що стягувач не здійснив авансування витрат виконавчого провадження, передбачене саме ст. 43 Закону України "Про виконавче провадження", що не є тотожним, та взагалі не стосується авансового внеску за подачу виконавчого документа до виконання, обов'язковість сплати якого було визнано не конституційним та скасовано.
В силу приписів ст. 43 Закону України «Про виконавче провадження» стягувач зобов'язаний здійснити авансування додаткових витрат, що виникли у виконавчому провадженні вже після його відкриття, зокрема у зв'язку із залученням до проведення виконавчих дій суб'єктів господарювання на платній основі
Судова колегія, проаналізувавши вимоги ст. ст. 37, 42, 43, 63 Закону України "Про виконавче провадження", вказує, що у державного виконавця Гаїбова Руслана Ельшановича були наявні підстави для винесення постанови про повернення стягувачу судового наказу від 31.08.2021 у справ №915/666/20 без виконання.
Апеляційний господарський суд не встановив, а апелянт не довів, які дії державним виконавцем у виконавчому проваджені НОМЕР_1 вчинено з порушеннями положень Закону України "Про виконавче провадження", Інструкції з організації примусового виконання рішень від 02.04.2012 № 512/5 та приписів Наказу Міністерства юстиції України від 29.09.2016 №2830/5 «Про встановлення видів та розмірів витрат виконавчого провадження», з урахуванням аргументів скарги боржника на дії державного виконавця.
При оцінці обсягу аргументів апелянта, суд зауважує, що у справі Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; від 10.02.2010; пункт 58) зазначено, що національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін.
Призначення обґрунтованого рішення полягає у тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією (Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland», заява № 49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).
Водночас, статтю 6 параграфу 1 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Салов проти України» (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89).
Тому мотиви даної постанови зосереджено на основних доводах та вимогах учасників судового провадження, а також їх запереченнях.
З приводу решти доводів апелянта, то колегія суддів звертає увагу, що такі аргументи були почуті, враховані судом апеляційної інстанції, однак не можуть бути підставою для задоволення його скарги; натомість оскаржувана ухвала суду є вмотивованою, судом першої інстанції зазначено з достатньою ясністю підстави, на яких ґрунтуються його висновки, що відповідає нормам ст. 236 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до приписів ст. 276 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вищевикладене, у даному випадку Південно-західний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що судом першої інстанції було повно та всебічно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, надано їм належну правову оцінку та постановлено ухвалу з дотриманням норм процесуального права, що дає підстави для залишення ухвали Господарського суду Миколаївської області від 04.12.2025 у справі №915/666/20 без змін, а апеляційну скаргу Миколаївської міської ради - без задоволення.
Згідно зі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати апелянта по сплаті судового збору при подачі апеляційної скарги не відшкодовуються.
Керуючись ст. 255, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд, -
Ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 04.12.2025 у справі №915/666/20 залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.
Постанова відповідно до вимог ст. 284 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду у 20-денний строк.
Повний текст складений та підписаний 06.04.2026.
Головуючий суддя Савицький Я.Ф.
Суддя Діброва Г.І.
Суддя Принцевська Н.М.