02.04.2026 Справа № 914/3507/25
місто Львів
Західний апеляційний господарський суд у складі
головуючий суддя:Рим Т. Я.,
судді:Манюк П. Т., Кравчук Н. М.,
розглянув у письмовому провадженні без повідомлення учасників та проведення судового засідання
апеляційну скаргу:Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне українсько-канадське підприємство "Акан",
на ухвалу:Господарського суду Львівської області від 16.02.2026, постановлену під головуванням судді Козак І. Б.,
у справі
за позовом:Приватного підприємства "Крок" (надалі - ПП "Крок" або Позивач),
до відповідача:Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (надалі - Західне МТВ АКУ або Відповідач),
третя особа:Товариство з обмеженою відповідальністю "Спільне Українсько-Канадське підприємство "Акан" (надалі - ТОВ "Акан" або Третя особа),
про:визнання недійсним та скасування рішення.
I. ПРОЦЕДУРИ
1. ПП "Крок" звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до Західного МТВ АКУ про визнання недійсним та скасування рішення.
2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що оспорюване рішення прийнято з порушенням законодавства про захист економічної конкуренції.
3. Предметом позову є визнання недійсним та скасування рішення Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 29.09.2025 у справі № 63/6-01-207-2025.
4. ТОВ "Акан" 11.02.2026 подало позовну заяву третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у якій також просить визнати недійсним і скасувати зазначене рішення Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 29.09.2025 у справі № 63/6-01-207-2025.
5. Ухвалою від 16.02.2026 місцевий суд повернув ТОВ "Акан" позовну заяву та додані до неї документи.
6. Указане судове рішення мотивовано тим, що подана заява не містить самостійних вимог щодо предмета спору, а фактично дублює позовні вимоги Позивача, що суперечить статті 49 Господарського процесуального кодексу України та свідчить про намір заявника виступити співпозивачем.
7. Не погодившись із указаною ухвалою, Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне українсько-канадське підприємство "Акан" подало апеляційну скаргу до Західного апеляційного господарського суду.
8. Ухвалою від 23.02.2026 Західний апеляційний господарський суд залишив апеляційну скаргу без руху та встановив Апелянту строк для усунення недоліків. Апелянт усунув недоліки апеляційної скарги.
9. Апеляційний господарський суд ухвалою від 06.03.2026 відкрив апеляційне провадження у справі у письмовому провадженні без повідомлення учасників та проведення судового засідання.
10. Учасники справи отримали ухвалу про відкриття апеляційного провадження у справі 06.03.2026, що підтверджується довідками про доставку електронних листів.
11. Відповідно до частин 1 та 2 статті 271 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі. Розгляд справ у суді апеляційної інстанції починається з відкриття першого судового засідання або через п'ятнадцять днів з дня відкриття апеляційного провадження, якщо справа розглядається без повідомлення учасників справи.
12. Згідно з частиною 2 статті 273 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції розглядається протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі.
13. Отримавши від сторін пояснення щодо апеляційної скарги, суд вважає за можливе ухвалити цю постанову.
II. АРГУМЕНТИ СТОРІН
Позиція апелянта
14. Ухвала Господарського суду Львівської області від 16.02.2026 постановлена з неправильним застосуванням норм процесуального права.
15. Оскаржуваним рішенням Західне МТВ АМКУ одночасно встановило порушення та наклало штраф як на ПП "Крок", так і на ТОВ "АКАН". Тобто це рішення безпосередньо породжує юридичні наслідки для кожного з них окремо. Тому звернення ТОВ "Акан" до суду є реалізацією права на судовий захист власного порушеного права, а заявлені ним вимоги є самостійними у розумінні статті 49 Господарського процесуального кодексу України, незважаючи на однаковий спосіб захисту.
16. Висновок місцевого суду про фактичне залучення товариства як співпозивача є помилковим, оскільки воно не діє від імені ПП "Крок", а оскаржує рішення в частині, що стосується його прав та обов'язків.
17. Неприйняття позову до спільного розгляду створює ризик ухвалення судового рішення, яке впливатиме на права особи, що не є стороною процесу, тоді як Відповідач розглядав ПП "Крок" і ТОВ "АКАН" як пов'язаних осіб і притягнув до відповідальності за спільні дії.
18. Отже, ТОВ "Акан" повинно брати участь у справі як третя особа із самостійними вимогами.
19. Участь ТОВ "Акан" у справі лише як третьої особи без самостійних вимог не забезпечує належного захисту його прав, оскільки рішення у даній справі безпосередньо впливає на майнові інтереси підприємства.
Відзив
20. Апеляційна скарга ТОВ "Акан" не підлягає задоволенню, оскільки поданий ним позов не відповідає процесуальним вимогам, встановленим статтею 49 Господарського процесуального кодексу України.
21. Третя особа має право заявляти самостійні вимоги лише щодо предмета спору, тобто такі, що є відмінними від вимог сторін та спрямовані на самостійний захист її прав у межах уже існуючого спору. Натомість ТОВ "Акан" фактично заявило ідентичну вимогу, яка вже є предметом розгляду за позовом ПП "Крок", що суперечить суті інституту участі третьої особи з самостійними вимогами.
22. Таким чином, заявлені вимоги не можуть бути розглянуті в межах цієї справи як вимоги третьої особи та підлягають реалізації шляхом подання окремого позову, що заявником і було здійснено у справі № 914/547/26.
23. За таких обставин висновки суду першої інстанції є правильними, а підстави для скасування оскаржуваної ухвали відсутні.
III. МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
24. Відповідно до приписів статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
25. Треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, можуть вступити у справу до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, подавши позов до однієї або декількох сторін. Треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, користуються усіма правами і несуть усі обов'язки позивача. До позовів третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору у справі, в якій відкрито провадження, застосовуються положення статті 180 цього Кодексу (частини 1, 3, 5 статті 49 Господарського процесуального кодексу України).
26. Частина 2 статті 180 Господарського процесуального кодексу України визначає, що зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.
27. Відповідно до частини 6 статті 180 Господарського процесуального кодексу України зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої цієї статті, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.
28. Верховний Суд неодноразово та послідовно вказував на те, що передбачене статтею 49 Господарського процесуального кодексу України право особи вступити у справу шляхом подання позову до однієї або декількох сторін не є абсолютним. Таке право можна реалізувати лише за умови дотримання вимог процесуального законодавства.
29. У постанові від 25.10.2018 у справі № 910/3788/18 Верховний Суд звертав увагу на те, що за змістом процесуального законодавства треті особи, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, - це ймовірні суб'єкти спірних матеріальних правовідносин, які вступають у чужий процес із метою захисту своїх суб'єктивних прав чи охоронюваних законом інтересів.
30. Третя особа із самостійними вимогами заперечує/частково заперечує вимогу(ги) позивача і переслідує мету вирішити спір не на користь позивача, а на свою користь (постанова Верховного Суду від 05.04.2024 у справі № 910/10699/21).
31. Позовні вимоги третьої особи, яка подала позов відповідно до приписів статті 49 ГПК, можуть бути допущені судом до розгляду у процесі, що вже розпочався, у тому випадку, коли така самостійна вимога заявлена саме щодо предмета спору, що вже виник між сторонами. Вимога, спрямована на те, що знаходиться поза цим предметом, чи спрямована до третіх осіб, не може бути розглянута судом як вимога третьої особи в розумінні наведеної вище статті. Водночас така позовна вимога може бути заявлена у самостійному позові (постанова Верховного Суду від 19.03.2025 у справі № 912/930/24).
32. Предмет спору - це об'єкт спірних правовідносин, щодо якого виник спір між позивачем і відповідачем. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.
33. У статті 49 Господарського процесуального кодексу України йдеться про те, що третя особа з самостійними вимогами заявляє свої вимоги саме щодо предмета спору, тобто претендує на те матеріальне благо, яке намагається захистити позивач шляхом подання позову до суду. У процесі вирішення господарським судом спору між позивачем і відповідачем, третя особа може вважати, що саме їй належить право на предмет спору, в зв'язку з чим з метою захисту свого права така особа може звернутися до господарського суду, який розглядає справу, з заявою про вступ у справу як третя особа з самостійною вимогою на предмет спору.
34. Предметом обох позовів у цій справі є визнання недійсним та скасування рішення Західного МТВ АМКУ від 29.09.2025 у справі № 63/6-01-207-2025, яким дії ПП "Крок" та ТОВ "Акан" визнано антиконкурентними узгодженими діями, які стосуються спотворення результатів торгів, що є порушенням, передбаченим пунктом 1 статті 50, пунктом 4 частини другої статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції" та накладено штраф.
35. Відповідальність за порушення конкурентного законодавства має індивідуальний характер. А тому зацікавлена особа може оскаржити лише стосовно себе рішення органу Антимонопольного комітету України про притягнення до відповідальності за вчинення антиконкурентних узгоджених дій. Вимога про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України розглядається судом лише в тих частинах, які стосуються позивача (позивачів) у справі. При цьому встановлені у такій справі обставини не набувають преюдиціального значення у розумінні приписів частини четвертої статті 75 ГПК України для іншої особи (осіб) - відповідача (відповідачів) в антимонопольній справі і ця (особа) має право на оскарження у встановленому законом порядку рішення органу Антимонопольного комітету України у частинах, які стосуються безпосередньо її (постанова Верховного Суду від 29.09.2022 у справі № 910/17126/19, від 01.04.2025 у справі № 914/484/24).
36. З огляду на вказане, колегія суддів вважає, що у цьому випадку відсутня спільність матеріально-правової вимоги, яка є визначальною ознакою позову третьої особи із самостійними вимогами. Сам по собі факт оскарження одного рішення Західного МТВ АМКУ не створює єдиного предмета спору, оскільки цим рішенням сформовано індивідуально визначені правові наслідки для кожного суб'єкта, а тому кожен із них перебуває у власних самостійних відносинах з органом Антимонопольного комітету.
37. Заявник не заперечує права Позивача на предмет спору і не заявляє вимог щодо належності цього права йому замість Позивача, а оскаржує правомірність застосування рішення щодо себе.
38. Розгляд заявлених ТОВ "Акан" вимог потребує встановлення іншого кола фактичних обставин, перевірки окремих підстав відповідальності та оцінки індивідуальних дій заявника, що виходить за межі первісного спору.
39. Тому звернення заявника не є вступом у вже існуючий процес із метою вирішення спору щодо одного й того ж матеріального блага, а становить окреме самостійне оскарження рішення органу Антимонопольного комітету, що має здійснюватися шляхом пред'явлення самостійного позову.
40. Важливо, що ТОВ "Акан" такий позов подало до суду. Ухвалою від 02.03.2026 у справі № 914/547/26 Господарський суд Львівської області уже відкрив провадження у справі. Зазначене свідчить про те, що ТОВ "Акан" уже реалізовує своє право на судовий захист, що спростовує його ж твердження про зворотне.
41. Враховуючи викладене, правомірним є висновок господарського суду першої інстанції про повернення позовної заяви ТОВ "Акан" на підставі частини 6 статті 180 Господарського процесуального кодексу України.
IV. ВИСНОВКИ
42. Відповідно до статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
43. Ухвала Господарського суду Львівської області від 16.02.2026 у справі № 914/3507/25 прийнята з дотриманням вимог процесуального права, а апелянт не спростував висновки суду першої інстанції.
44. За таких обставин апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін.
V. СУДОВІ ВИТРАТИ
Розподіл витрат на оплату судового збору
45. З огляду на те, що апеляційна скарга залишається без задоволення, відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір за її подання покладається на скаржника.
Враховуючи наведене, керуючись статтями 129, 269, 270, 273, 275, 277, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне українсько-канадське підприємство "Акан" залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду Львівської області від 16.02.2026 у справі № 914/3507/25 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати касаційну скаргу на постанову суду апеляційної інстанції в порядку та строки, визначені статтями 287, 288 Господарського процесуального кодексу України. Касаційну скаргу подають безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя Т. Я. Рим
Судді П. Т. Манюк
Н. М. Кравчук