06 квітня 2026 року м. Чернівці Справа №727/10154/25
Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Лисака І.Н.,
суддів: Литвинюк І.М., Перепелюк І.Б.,
за участю секретаря судового засідання: Сарган Ю.В.,
позивачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,
відповідачі: Товариство з обмеженою відповідальністю «Вікарді», ОСОБА_3 ,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , в інтересах яких діє адвокат Гінінгер Анатолій Залманович, про призначення у справі 727/10154/25 судової земельно-технічної експертизи,
Рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 19 січня 2026 року визнано недійсним договір оренди землі №12880, укладений 19 березня 2024 року між Чернівецькою міською радою та ОСОБА_3 щодо земельної ділянки площею 1,2338 га за кадастровим номером 7310136300:09:001:0251, цільове призначення - для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (код 03.07), мета використання - для організації мікроринку за адресою: АДРЕСА_1 в частині земельної ділянки комунальної власності, яка необхідна для розміщення та обслуговування об'єкта нерухомого майна, який належать ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на праві приватної власності. Крім іншого, вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Не погоджуючись із рішенням суду сторони подали апеляційні скарги.
Під час апеляційного розгляду справи від представника позивачів надійшло клопотання про призначення судової земельно-технічної експертизи, поновлення строку на його подачу, а також про долучення до матеріалів справи копії інвентаризаційної справи на будову по АДРЕСА_1 .
В обґрунтування поданих клопотань вказує наступне:
- щодо поновлення строку на його подання зазначається, що таке подано з пропуском процесуального строку, так як вимога про визнання недійним договору оренди заявлялася щодо всього договору та відповідно всієї земельної ділянки, а Провадження №22-ц/822/511/26
оскільки суд першої інстанції частково задовольнив позов і при цьому не навів розмірів та інших ідентифікуючих ознак частини земельної ділянки, необхідної для обслуговування належного позивачам нерухомого майно, то відповідно позивачі не мали підстав вимагати проведення експертизи раніше, що є поважною причиною пропуску строку на подання такого клопотання;
- щодо призначення експертизи, то вказує, що суд першої інстанції встановивши право на частину земельної ділянки кадастровий номер 7310136300:09:001:0251, не навів розмір та інші ідентифікуючі ознаки її частини, а тому для повного та всебічного розгляду справи, встановлення всіх фактичних обставин справи (встановлення розміру та іншим ідентифікуючих ознак цієї частини земельної ділянки) необхідно провести певні дослідження та заміри.
На підставі наведеного просив призначити у справі судову земельно-технічну експертизу, на вирішення якої поставити питання: яка площа земельної ділянки необхідна для обслуговування нежитлової будівлі по АДРЕСА_1 з урахуванням вимог ДБН, вимог нормативно-правових актів з питань землеустрою та землекористування, які враховуються при визначенні площ земельної ділянки, необхідної для розміщення та обслуговування нерухомого майна відповідного виду?
Проведення експертизи доручити експертам, що мають право на проведення такого виду експертиз, оплату покласти на позивачів.
Представник ТОВ «Вікарді» - адвокат Волошина Т.Б. заперечувала щодо поданих стороною позивачів клопотань з підстав відсутності поважних причин для поновлення строку на їх подання.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення та доводи учасників справи, які з'явилися в судове засідання, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд дійшов висновку, що подані клопотання підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно з положеннями статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість: керує ходом судового процесу; сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; роз'яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.
За змістом частин 1-3 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Щодо строку на подання клопотання.
Відповідно до статті 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.
Частина 1 статті 127 ЦПК України визначає, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частини перша, третя статті 12, частини перша, п'ята, шоста статті 81 ЦПК України).
У пункті 14 постанови Пленуму ВСУ від 24 жовтня 2008 року № 12 «Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку» судам роз'яснено, що вирішуючи питання щодо дослідження доказів, які без поважних причин не подавалися до суду першої інстанції, апеляційний суд повинен врахувати як зобов'язання особи, яка бере участь у справі, добросовісно здійснювати свої права та виконувати процесуальні обов'язки, так і виключне значення цих доказів для правильного вирішення справи. Про прийняття та дослідження нових доказів, як і відмову в їх прийнятті, апеляційний суд зобов'язаний мотивувати свій висновок в ухвалі при обговоренні заявленого клопотання.
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона (див. пункт 21 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі №129/1033/13-ц).
Враховуючи те, що стороною позивача договір оренди землі оскаржувався повністю щодо цілісної земельної ділянки, а не її частини, як вирішив суд, що підтверджує відсутність обов'язку у позивачів визначення меж частини земельної ділянки (подання доказів) під час розгляду справи в суді першої інстанції, отже колегія суддів вважає, що причини пропуску на подання відповідного клопотання є поважними разом із долученням до матеріалів справи письмового доказу у вигляді інвентаризаційної справи належного позивачам нежитлового приміщення, необхідних для такої експертизи.
Що стосується вирішення клопотання про призначення експертизи.
За змістом статті 3 ЗК України земельні відносини в Україні регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Згідно з частини 2 статті 4 ЗК України завданням земельного законодавства є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель.
Приписами частин 1-3, 5 статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.
Так, згідно статті 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; сторонами не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності. У разі необхідності суд може призначити декілька експертиз. При призначенні експертизи судом, експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. Суд з урахуванням обставин справи має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза). Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз'яснення яких, на їх думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов'язаний мотивувати таке відхилення або зміну.
Відповідно до частин 1, 5 статті 104 ЦПК України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи. В ухвалі про призначення експертизи суд попереджає експерта про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків.
Відповідно до статті 12 Закону України «Про судову експертизу» незалежно від виду судочинства та підстави проведення експертизи судовий експерт зобов'язаний: 1) провести повне дослідження і дати обґрунтований та об'єктивний письмовий висновок; 2) на вимогу особи або органу, які залучили експерта, судді, суду дати роз'яснення щодо даного ним висновку; 3) заявляти самовідвід за наявності передбачених законодавством підстав, які виключають його участь у справі. Інші обов'язки судового експерта передбачаються процесуальним законодавством.
Разом з цим, із змісту статті 13 Закону України «Про судову експертизу», вбачається, що незалежно від виду судочинства судовий експерт має право: 1) подавати клопотання про надання додаткових матеріалів, якщо експертиза призначена судом або органом досудового розслідування або ознайомлюватися з матеріалами справи, що стосуються предмета судової експертизи; 2) вказувати у висновку експерта на виявлені в ході проведення судової експертизи факти, які мають значення для справи і з приводу яких йому не були поставлені питання; 3) з дозволу особи або органу, які призначили судову експертизу, бути присутнім під час проведення слідчих чи судових дій і заявляти клопотання, що стосуються предмета судової експертизи; 4) подавати скарги на дії особи, у провадженні якої перебуває справа, якщо ці дії порушують права судового експерта; 5) одержувати винагороду за проведення судової експертизи, якщо її виконання не є службовим завданням; 6) проводити на договірних засадах експертні дослідження з питань, що становлять інтерес для юридичних і фізичних осіб, з урахуванням обмежень, передбачених законом. Інші права судового експерта передбачаються процесуальним законодавством.
Відповідно до вимог частини сьомої статті 102 ЦПК України у висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок.
Згідно з абзацом 12 частини 2 пункту 4.14 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року №53/5, у вступній частині висновку експерта зазначається, зокрема, про попередження (обізнаність) експерта про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивого висновку за статтею 384 КК України або за відмову від надання висновку за статтею 385 КК України.
Верховний Суд у своїй постанові від 11 вересня 2019 року у справі №153/1334/16-ц вказав, що суд може визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, однак зобов'язаний встановити обставини, які підлягають доказуванню і зобов'язаний вжити всіх необхідних заходів з метою встановлення істини. Принцип змагальності не виключає необхідності всебічного та повного дослідження всіх обставин справи задля встановлення об'єктивної істини та об'єктивного вирішення справи.
Установлено, що предметом спору у цій справі є земельна ділянка комунальної форми власності та можливість отримання частини такої в оренду власниками нерухомого майна, яке належить їм на праві приватної власності й розташоване на спірній земельній ділянці.
Тому для повного та об'єктивного з'ясування обставин справи, що потребують спеціальних знань, забезпечення процесуальних прав сторін по справі, колегія суддів вважає за необхідне призначити по справі судову земельно-технічну експертизу, проведення якої доручити експертам Західно-Українського Експертно-Консультативного Центру (вул. Головна, 119, м. Чернівці, 58001), поставивши на розгляд експерта заявлене питання заявника.
Оплату за проведення експертизи покласти на особу, яка заявила клопотання.
Також враховуючи, що для проведення судової почеркознавчої експертизи потрібний значний проміжок часу, апеляційний суд уважає за потрібне на час проведення експертизи провадження у справі зупинити в порядку, передбаченому статтею 252 ЦПК України.
Керуючись статтями 213, 252, 258-261, 353-354 ЦПК України, апеляційний суд,
Поновити строк ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , в інтересах яких діє адвокат Гінінгер Анатолій Залманович, для подачі клопотань про призначення експертизи та письмових доказів.
Долучити до матеріалів справи копію інвентаризаційної справи на будівлю по АДРЕСА_1 .
Клопотання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , в інтересах яких діє адвокат Гінінгер Анатолій Залманович, про призначення судової земельно-технічної експертизи задовольнити.
Призначити у справі №727/10154/25 судову земельно-технічну експертизу, на вирішення експертам поставити таке питання:
яка площа земельної ділянки необхідна для обслуговування нежитлової будівлі по АДРЕСА_1 з урахуванням вимог ДБН, вимог нормативно-правових актів з питань землеустрою та землекористування, які враховуються при визначенні площ земельної ділянки необхідної для розміщення та обслуговування нерухомого майна відповідного виду, що належить позивачам на праві спільної часткової власності згідно витягу з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна за реєстраційним номером 13994507 (т.1 а.с.43)?
Встановити координати (кутові точки) спірної земельної ділянки.
Проведення експертизи доручити експертам Західно-Українського Експертно-Консультативного Центру (вул. Головна, 119, м. Чернівці, 58001).
Попередити експертів про кримінальну відповідальність за статтями 384, 385 КК України.
Оплату витрат, пов'язаних з проведенням експертизи, покласти на ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Провадження у справі зупинити на час проведення експертизи.
Ухвала набирає законної сили з моменту ухвалення та може бути оскаржена в частині зупинення провадження у справі в касаційному порядку шляхом подання касаційного скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Суддя-доповідач І.Н. Лисак
Судді: І.М. Литвинюк
І.Б. Перепелюк
06.04.26