Справа № 643/6607/26
Провадження № 1-кс/643/2705/26
02.04.2026 м. Харків
Слідчий суддя Салтівського районного суду міста Харкова ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваної ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого 3 відділення слідчого відділу Управління Служби безпеки України в Харківській області старшого лейтенанта юстиції ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу нагляду за додержанням законів Регіональним органом безпеки Харківської обласної прокуратури ОСОБА_7 , подане у кримінальному провадженні № 22026220000000447 від 27.03.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 14, ч. 2 ст. 258, ч. 1 ст. 263 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Лиман, Чугуївського району, Харківської області, громадянки України, з середньою спеціальною освітою, неодруженої, маючої на утриманні малолітню дитину, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованої як внутрішньо переміщена особа за адресою: АДРЕСА_2 , та проживаючої за адресою: АДРЕСА_3 , -
встановив:
До слідчого судді Салтівського районного суду міста Харкова надійшло клопотання слідчого, в обґрунтування якого зазначено, що слідчим відділом Управління Служби безпеки України в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22026220000000447 від 27.03.2026 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 14, ч. 2 ст. 258, ч. 1 ст. 263 КК України, в якому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 1 ст. 14, ч. 2 ст. 258 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що невстановлена в ході досудового розслідування особа, яка використовує у додатку для спілкування «Telegram» обліковий запис з назвою « ОСОБА_8 », з номером мобільного телефону НОМЕР_1 , ідентифікатор: ІНФОРМАЦІЯ_2 , з метою дестабілізації суспільно-політичної обстановки у м. Харкові під час дії правового режиму воєнного стану, у невстановлену в ході досудового розслідування дату та час, але не пізніше березня 2026 року, прийняла рішення вчинити терористичний акт на території м. Харкова.
З метою створення належних умов для зазначеної злочинної діяльності, вказана особа, у вказаний період часу, вирішила підшукати співучасників для здійснення терористичних актів, а саме вчинення вибухів, які створюють небезпеку для життя та здоров'я людини з метою порушення громадської безпеки та залякування населення.
Не пізніше березня 2026 року, більш точну дату та час в ході досудового розслідування не встановлено, особа, яка використовує обліковий запис з назвою « ОСОБА_8 », з номером мобільного телефону НОМЕР_1 , ідентифікатор: ІНФОРМАЦІЯ_2 , у додатку для спілкування «Telegram», встановила контакт з громадянами ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , які перебували за місцем свого фактичного проживання, за адресою: АДРЕСА_3 , та в ході вказаного спілкування, зазначена особа запропонувала ОСОБА_9 та ОСОБА_4 спільно вчинити терористичний акт шляхом вибуху, на території м. Харкова, з метою порушення громадської безпеки та залякування населення, на що останні надали свою добровільну згоду.
За вказаних обставин у ОСОБА_9 та ОСОБА_4 , які були обізнані про дію в Україні правового режиму воєнного стану та усвідомлювали, що вчинення будь-яких вибухів створить порушить громадську безпеку та матиме наслідком залякування населення, виник кримінальний протиправний умисел, направлений на вчинення терористичного акту шляхом вибуху, за попередньою змовою групою осіб, з метою порушення громадської безпеки та залякування населення.
В подальшому, у період не пізніше березня 2026 року, перебуваючи на території м. Харкова, ОСОБА_9 та ОСОБА_4 , з конспірацією своїх злочинних дій, що включала методи збереження секретності для досягнення злочинних дій, отримали від невстановленої особи, яка використовує обліковий запис з назвою « ОСОБА_8 », з номером мобільного телефону НОМЕР_1 , ідентифікатор: ІНФОРМАЦІЯ_2 у додатку для спілкування «Telegram», детальні інструкції по виготовленню саморобного-вибухового пристрою.
Далі, у період березня 2026, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , реалізуючи свій кримінальний протиправний умисел, діючи на виконання вказівки особи, яка використовує обліковий запис з назвою « ОСОБА_8 », з номером мобільного телефону НОМЕР_1 , ідентифікатор: ІНФОРМАЦІЯ_2 у додатку для спілкування «Telegram», придбали необхідні елементи для подальшого виготовлення на їх основі СВП в домашніх умовах, які почали зберігати за місцем свого фактичного проживання, за адресою: АДРЕСА_3 .
В подальшому, не пізніше 31 березня 2026 року, ОСОБА_9 та ОСОБА_4 , перебуваючи за місцем свого фактичного проживання, за адресою: АДРЕСА_3 , розуміючи, що вказаний саморобний вибуховий пристрій буде використаний для здійснення терористичного акту шляхом вибуху, виконуючи інструкції особи, підписаної у додатку для спілкування «Telegram», як « ОСОБА_8 », діючи умисно, помістили заздалегідь придбані та виготовлені компоненти саморобного-вибухового пристрою до пластикової ємкості, з'єднавши дроти живлення вибухового пристрою у кількості 2 (роз'ємів) з засобами ініціації для здійснення його дистанційної активації іншими співучасниками злочину.
У період часу з 17:59 31.03.2026 по 02:05 01.04.2026, слідчим, на підставі ч. 3 ст. 233 КПК України, до постановлення ухвали слідчого судді у невідкладних випадках, пов'язаних із врятуванням життя людей та майна, проведено обшук за місцем фактичного проживання ОСОБА_9 та ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_3 , за результатом чого серед іншого виявлено та вилучено предмет, зовні схожий на саморобний-вибухових пристрій, який являє собою пластикову ємкість з прозорого пластику, з верхньої частини якої наявні дроти живлення в кількості 2 роз'ємів (дроти червоного та чорного кольору), в середині якої наявна дрібнодисперсна сипуча речовина білого кольору, в середині якої наявні 2 полімерні пакети зеленого та фіолетового кольорів з яких виходять дроти живлення.
Згідно довідки про категорії вибухонебезпечності виявлених вибухових матеріалів від 31.03.2026, сипуча речовина білого кольору, яка міститься в пластиковій ємкості, відноситься до категорії вибухонебезпечності "Обмежено небезпечно".
01.04.2026 о 02 год. 05 хв., ОСОБА_4 затримана співробітниками СБ України в порядку ст. 208 КПК України, за місцем свого фактичного проживання, за адресою: АДРЕСА_4 .
01.04.2026 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 14, ч. 2 ст. 258 КК України.
Слідчий, посилаючись на те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, усвідомлює тяжкість та реальність покарання, вважає, що існують ризики переховування підозрюваної від органів досудового розслідування та суду, підозрювана може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення,вчинити інше кримінальне правопорушення, просить застосувати запобіжний захід у вигляді триманні під вартою, без визначення розміру застави.
У судовому засіданні прокурор виступив з промовою, у котрій підтримав клопотання, навівши тотожні аргументи, просив клопотання задоволити з підстав, у ньому наведених.
Захисник ОСОБА_5 у судовому засіданні виступила з промовою, у котрій проти задоволення клопотання заперечила по причині не доведеності, на думку сторони захисту, заявлених стороною обвинувачення ризиків, а також з урахуванням наявності у підозрюваної міцних соціальних зв'язків. Відтак просила визначити її підзахисній альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в мінімальному розмірі, визначеному законом для тяжкості інкримінованого підозрюваній діяння, або більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в АДРЕСА_2 , де проживає її родина.
Підозрювана в судовому засіданні позицію свого захисту підтримала повністю.
Заслухавши прокурора, захисника, підозрювану, дослідивши матеріали клопотання, суд дійшов наступних висновків.
Згідно із ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Нормами ст. 22 КПК України врегламентовано, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до норм ст. 23 КПК України, суд досліджує докази безпосередньо. Не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться в показаннях, речах і документах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Згідно із ст. 178 КПК України, крім наявності ризиків, слідчий суддя на підставі наданих сторонами матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності інші обставини, що стосуються тяжкості покарання та вагомості доказів вчинення кримінального правопорушення, особи підозрюваного, тощо.
Наразі ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 14, ч. 2 ст. 258 КК України; існування ризиків, визначених п.п. 1, 2, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, на думку слідчого судді, доведені стороною обвинувачення.
Встановлено, що ОСОБА_4 підозрюється, зокрема, у вчиненні особливо тяжкого злочину, передбаченого ч. 1 ст. 14, ч. 2 ст. 258 КК України.
Відповідно до ч. 6 ст.176 КПК України під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-1, 258-258-5, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.
Факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії кримінального розслідування (Murray v. the United Kingdom, (заява № 18731/19) від 28.10.1994).
Проте, у практиці ЄСПЛ відсутній універсальний підхід, за якого підозра вважається обґрунтованою. Це визначається конкретними обставинами (рішення у справі «Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom», заяви № 12244/86, № 12245/86, № 12383/86 від 30.08.1990, п.32; «Merabishvili v. Georgia», заява № 72508/13 від 28.11.2017, п.184), а також пов'язується зі ступенем суспільної небезпечності діяння.
Існування вказаних ризиків у сукупності з обґрунтованою підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, вказує на думку слідчого суді про обґрунтованість заявленого клопотання та недостатність застосування до підозрюваної більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.
Метою обрання запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов'язків, а також запобігання спроб: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; вчинення інше кримінальне правопорушення або продовження кримінального правопорушення.
Відповідно до листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №511-550/0/4-13 від 04.04.2013 «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України», слідчому судді, суду слід враховувати, що рішення про застосування одного із видів запобіжних заходів, який обмежує права і свободи підозрюваного, обвинуваченого, має відповідати характеру певного суспільного інтересу, що, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості.
Крім того, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Окрім того, Європейським судом з прав людини у рішенні по справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (заява № 18731/91) від 28.10.1994 зазначив, що факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку, чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування.
Відповідно до положень ч. 4 ст. 183 КПК України, під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442-1 Кримінального кодексу України.
Нормою ч. 1 ст. 178 КПК України врегламентовано, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, і зокрема міцність соціальних зв'язків підозрюваної в місці її постійного проживання.
У матеріалах клопотання не міститься доказів, які могли б стати об'єктом оцінки слідчим суддею на предмет можливості застосування до підозрюваної запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
За таких обставин, слідчий суддя вважає, що до ОСОБА_4 не може бути застосований більш м'який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, і зокрема цілодобовий домашній арешт, для запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Відповідно до вимог ч. 2 ст.197 КПК України, строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання, - з моменту затримання.
Враховуючи підозру ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, яке віднесено до переліку злочинів, за якими застава може не визначатись, суспільну небезпечність інкримінованого злочину, яке вчинено в умовах воєнного стану, стан здоров'я підозрюваної, керуючись загальними засадами кримінального провадження, з метою досягнення його завдань в рамках застосування до особи належної правової процедури, слідчий суддя вважає за необхідне клопотання задоволити, застосувати до підозрюваної запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.
Відповідно до ч. 9 ст. 194 КПК України, якщо під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя, суд встановить, що у зв'язку із застосуванням зазначеного запобіжного заходу дитина, яка перебуває на утриманні підозрюваного, обвинуваченого, залишиться без батьківського піклування, слідчий суддя, суд зобов'язує прокурора повідомити уповноважений підрозділ органів Національної поліції та орган опіки та піклування за місцем перебування такої дитини про факт залишення дитини без батьківського піклування для вжиття невідкладних заходів щодо тимчасового влаштування дитини, відомості про що зазначаються в ухвалі про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Орган опіки та піклування невідкладно після тимчасового влаштування дитини, залишеної без батьківського піклування, інформує слідчого, прокурора, слідчого суддю, суд про місце проживання (перебування) дитини. Після отримання такої інформації слідчий, прокурор невідкладно повідомляє підозрюваного, обвинуваченого про місце проживання (перебування) дитини.
Оскільки слідчий суддя встановив, що на утриманні підозрюваної перебуває малолітня дитина, яка може залишитись без батьківського піклування, після затримання підозрюваної, слідчий суддя вважає за необхідне зобов'язати вжити заходи, передбачені ч. 9 ст. 194 КПК України.
Керуючись ст.ст. 2, 7, 177, 182, 183, 193-194, 196-198, 206, 309 КПК України, слідчий суддя -
постановив:
Клопотання задоволити.
Застосувати щодо підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» строком на 60 днів у межах строку досудового розслідування, тобто до02:05 30.05.2026, без визначення розміру застави.
Строк застосування запобіжного заходу обчислювати з моменту затримання, а саме з 02:05 01.04.2026.
Строк дії ухвали встановити до 02:05 30.05.2026.
Зобов'язати орган досудового розслідування негайно повідомити про тримання підозрюваної під вартою її близьких родичів, членів сім'ї або інших осіб за вибором підозрюваної у порядку, передбаченому ст. ст. 111, 112 КПК України.
Зобов'язати прокурора повідомити уповноважений підрозділ органів Національної поліції та орган опіки та піклування за місцем перебування дитини підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: доньки ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , про факт залишення дитини без батьківського піклування для вжиття невідкладних заходів щодо тимчасового влаштування дитини.
Орган опіки та піклування невідкладно після тимчасового влаштування дитини підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: доньки ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , залишеної без батьківського піклування, має письмово повідомити слідчого, прокурора, слідчого суддю про місце проживання (перебування) дитини.
Після отримання такої інформації, слідчий, прокурор мають повідомити підозрювану ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про місце проживання (перебування) її дитини.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення, а підозрюваною - в той самий строк з моменту вручення їй копії ухвали слідчого судді.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Повний текст ухвали проголошено 06.04.2026 о 11:45.
Слідчий суддя ОСОБА_1