Справа № 643/3932/26
Провадження № 2/643/4493/26
06.04.2026 м. Харків
Салтівський районний суд міста Харкова у складі:
головуючого - судді Афанасьєва В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
Стислий зміст позовних вимог та доводів позивача
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» в особі представника адвоката Журавльова С.Г.» звернувся з позовною заявою до ОСОБА_1 , в якій просить стягнути з відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» заборгованість в сумі 67 039,87 гривень, що складається з: заборгованості за кредитом (в тому числі прострочена) - 7 158,25 гривень; заборгованості по сплаті відсотків (в тому числі прострочена) - 7 158,25 гривень, заборгованості по сплаті комісії (в тому числі прострочена) - 32 612,00 гривень. Також просить стягнути з відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» сплачений судовий збір в сумі 2662,40 грн, та витрати на професійну правничу допомогу адвоката в сумі 11200,00 грн.
В обґрунтування пред'явлених позовних вимог представником позивача зазначено, що 14.07.2021 між Акціонерним товариством «Мегабанк» та відповідачем ОСОБА_1 укладено Кредитний Договір № 4-173-869-2-21-Г про приєднання до Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб, який складається з публічної частини договору, яким є Договір про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб, розміщений у місці інформування Клієнта та на сайті АТ «Мегабанк»: www.megabank.ua та індивідуальної частини, якою є вказаний Договір. Посилався, що всі вищевказані документи у сукупності складають договірну основу, яка закріплює домовленості Банка і Клієнта щодо регулювання правовідносин, які виникли між ними, та є договором приєднання, що укладений шляхом прийняття Клієнтом пропозиції Банку.
Зазначив, що в індивідуальній та публічній частинах кредитного договору сторони погодили всі істотні умови, що є необхідними для цього виду договорів: розмір ліміту кредитної лінії; тип та розмір процентної ставки за користування кредитом, зокрема на пільговий період (у разі його наявності); розмір обов'язкового мінімального платежу; строк сплати обов'язкового мінімального платежу; орієнтовну реальну річну процентну ставку та орієнтовану загальну вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом. Посилався, що банк свої зобов'язання перед клієнтом за кредитним договором виконав у повному обсязі, встановивши доступний ліміт кредитної лінії у межах максимального ліміту кредитної лінії на поточний рахунок клієнта у гривні і надавши йому можливість користуватись кредитними коштами у межах доступного ліміту кредитної лінії, визначеного кредитним договором. Посилався, що клієнт здійснював користування грошовими коштами доступного ліміту кредитної лінії, що відображено у виписках з його рахунку.
Однак, свої зобов'язання за кредитним договором щодо повернення заборгованості та сплаті відсотків за користування кредитною лінією відповідач не виконав. Згідно з виписками по рахунку позичальника станом на 03.09.2024 у позичальника сформувалася заборгованість перед банком, що складається із: заборгованості за кредитом (в тому числі простроченої) - 27 269,62 грн; заборгованості по сплаті відсотків (в тому числі простроченої) - 7 158,25 грн., заборгованість по сплаті комісії (в тому числі прострочена)- 32 612,00. Загальна сума заборгованості становить 67 039,87 грн.
Зазначив, що 03.09.2024 відповідно до результатів відкритих торгів (аукціону), оформлених протоколом № GFD001-UA-20240618-01260 від 09.07.2024, між Акціонерним товариством «Мегабанк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Мустанг Фінанс» (новий кредитор) був укладений Договір № GL1N426240 про відступлення прав вимоги, за яким новий кредитор набув право вимоги до боржників за основними договорами, серед яких і право вимоги до відповідача боржника за Кредитним договором № TDB.2021.0128.8081 від 25.03.2021.
Посилався, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Мустанг Фінанс» 27.12.2024 уклало з Товариством з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» (новий кредитор) Договір №1/12 про відступлення прав вимоги. Відповідно до Додатку №1 «Друкований Реєстр Боржників» до вказаного договору про відступлення прав вимоги серед інших, до ТОВ «ФК Єврокредит» перейшло і право вимоги до відповідача боржника за Кредитним договором № 4-173-869-2-21-Г від 14.07.2021.
Зауважив, що всі нарахування, що відбувалися до дати отримання ТОВ «Фінансова компанія «Мустанг Фінанс», а в подальшому ТОВ «ФК Єврокредит», права грошової вимоги, здійснювались безпосередньо AT «Мегабанк» станом на день відступлення права вимоги 03.09.2024. У свою чергу, ні ТОВ «Фінансова компанія «Мустанг Фінанс», ні ТОВ «ФК Єврокредит» не здійснювали жодних додаткових нарахувань, умов Кредитного договору в односторонньому порядку не змінювали.
Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «МУСТАНГ ФІНАНС» (Первісний кредитор) 27.12.2024 уклало з Товариством з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ» (Новий кредитор) Договір № 1/12 про відступлення прав вимоги.
Відповідно до Додатку №1 «Друкований Реєстр Боржників» до вказаного договору про відступлення прав вимоги серед інших, до ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» перейшло і право вимоги до Відповідача - боржника за Кредитним договором № 4-173-869-2-21-Г від 14.07.2021 року.
Аргументи учасників справи
Відповідач відзив на позовну заяву не надав.
Частиною восьмою статті 178 ЦПК України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. Аналогічне положення міститься і в ч. 2 ст. 191 ЦПК України.
Рух справи
Салтівський районний суд міста Харкова ухвалою від 03.03.2026 року відкрив провадження у справі, ухвалив розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні без повідомлення (виклику) сторін.
Фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин
Ураховуючи, що в судове засідання не з'явились всі учасники справи, у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
14.07.2021 АТ «Мегабанк» та ОСОБА_1 уклали Кредитний договір № 4-173-869-2-21-Г до Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб, який складається з публічної частини договору, яким є Договір комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, розміщений у місці інформування Клієнта та на сайті АТ «МЕГАБАНК»: www.megabank.ua, та індивідуальної частини договору, якою є вказаний Кредитний договір.
Відповідно до п. 1 Договору підписанням цього договору Клієнт беззастережно підтверджує: прийняття в повному обсязі Публічної пропозиції АТ «МЕГАБАНК» на приєднання до Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб (надалі Договір), що розміщений у Місці інформування Клієнта та на сайті АТ «МЕГАБАНК»: www.megabank.ua, згоду з умовами Договору, а також положеннями усіх Додатків до нього; укладання з Банком шляхом приєднання до Договору, який складається з публічної частини договору, що розміщена у Місці інформування Клієнта та на сайті АТ «МЕГАБАНК» www.megabank.ua та індивідуальної частини договору, а саме цього Договору, підписанням якої Клієнт приєднується до Договору в цілому.
У індивідуальній та публічній частинах Кредитного договору Сторони погодили всі істотні умови, що є необхідними для цього виду договорів. У тому числі, у розділі 2 «Умови та порядок надання кредиту», сторони погодили конкретні умови, на яких Позичальнику надавався Кредит, зокрема:
- п. 2.2 - строк надання Кредиту з 14.07.2021 до 13.07.2025;
- п. 2.3 - загальний розмір Кредиту - 30000,00 грн.;
- п. 2.4 - процентна ставка за користування Кредитом - 10 % річних;
- п. 2.5 - орієнтована реальна річна процентна ставка - 87,72 %;
- п. 2.6 - орієнтована загальна вартість Кредиту - 84 281,45 грн;
- п. п. 2.7, 2.8 - розмір комісійної винагороди - 0,00 %;
- п. 2.9 - розмір щомісячного платежу - 1754,25 грн;
- п. 2.10 - інформація щодо забезпечення - не забезпечується;
- п. 2.11 - процентна ставка за користування Кредитом понад строк, вказаний в п. 2.2 Кредитного договору та ін. - 90 %.
Згідно з пунктом 3 Договору, для обліку кредиту відповідачу відкрито картковий рахунок № НОМЕР_1 .
Пунктом 4 Договору закріплено, що Повернення Кредиту та сплата процентiв за користування ним здiйснюється щомiсячними ануїтетними платежами, передбаченими, Договором.
Як убачається з виписок з особового рахунку за період з 14.07.2021 по 02.12.2022 та з 03.12.2022 по 03.09.2024 відкритого відповідачу в АТ Мегабанк, позивач відкрив відповідачу поточні рахунки, видав платіжну картку та здійснив перерахування кредитних коштів на поточний рахунок відповідача в межах ліміту кредитної лінії. Відповідач, в свою чергу, користувався кредитними коштами.
Згідно з довідкою-розрахунком, складеною АТ «Мегабанк», заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 4-173-869-2-21-Г від 14.07.2021 станом на 03.09.2024 становить 67 039,87 грн, з яких: заборгованість за кредитом (в тому числі прострочена) - 27 269,62 грн; заборгованість по сплаті відсотків (в тому числі прострочена) - 7 158,25 грн., заборгованість по сплаті комісії (в тому числі прострочена)- 32 612,00 грн.
09.07.2024 відповідно до протоколу електронного аукціону №GFD001-UA-20240618-01260 переможцем електронного аукціону з придбання прав вимоги за кредитним договорами стало ТОВ «Фінансова компанія «Мустанг Фінанс».
03 вересня 2024 року між АТ «Мегабанк» та ТОВ «Фінансова компанія «Мустанг Фінанс» укладено договір №GL1N426240, відповідно до умов якого АТ «Мегабанк» (Банк) відступає ТОВ «Фінансова компанія «Мустанг Фінанс» (Новий кредитор) належні Банку, а Новий кредитор набуває права вимоги Банку до дебіторів та/або позичальників та/або фізичних осіб та/або фізичних осіб-підприємців та/або юридичних осіб, Зазначених у Додатку №1 до цього Договору, надалі за текстом Боржники, включаючи права вимоги до правонаступників Боржників, спадкоємців Боржників або інших осіб, до яких перейшли обов'язки Боржників, за договорами на розрахунково-касове обслуговування та/або договорами про користування банківськими індивідуальними сейфами та/або кредитними договорами (в тому числі договорами про надання кредиту (офердрафту)), з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно реєстру у Додатку №1 до цього Договору, надалі за текстом «Основні договори», надалі за текстом Права вимоги. Новий кредитор сплачує Банку за Права вимоги грошові кошти у сумі та у порядку, визначених цим Договором.
Відповідно до п. 4 Договору № GL1N426240, сторони домовились, що за відступлення прав вимоги за Основними договорами, відповідно до цього Договору Новий кредитор сплачує Банку грошові кошти у сумі 21 723 211,51 грн. Ціна договору сплачується Новим кредитором Банку у повному обсязі до моменту набуття чинності цим Договором, відповідно до пункту 14 цього Договору, на підставі протоколу, сформованого за результатами відкритих торгів (аукціону), переможцем яких став Новий кредитор.
Оплата за договором № GL1N426240 підтверджується копією Платіжної інструкції кредитового переказу коштів №66895 від 31.07.2024.
Відповідно до витягу з Додатку №1 до Договору № GL1N426240 про відступлення прав вимоги, укладеного 03.09.2024, ТОВ «Фінансова компанія «Мустанг Фінанс» отримало право вимоги до ОСОБА_1 у загальній сумі 67 039,87 грн, що складається з заборгованості за кредитом (в тому числі простроченої) - 27 269,62 грн; заборгованості по сплаті відсотків (в тому числі прострочених) - 7 158,25 грн., заборгованості по сплаті комісії (в тому числі прострочена)- 32 612,00 грн.
27.12.2024 між ТОВ «Фінансова компанія «Мустанг Фінанс» та ТОВ «ФК Єврокредит» укладено Договір № 1/12 про відступлення прав вимоги, у п. 1 якого зазначено, що за цим Договором в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Первісний кредитор відступає Новому кредитору належні Первісному кредитору, а Новий кредитор набуває права вимоги Первісного кредитора до дебіторів та/або позичальників та/або фізичних осіб та/або фізичних осіб-підприємців та/або юридичних осіб, Зазначених у Додатку №1 до цього Договору (Реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються до Боржників/Дебіторів за такими договорами), надалі за текстом Боржники, включаючи права вимоги до правонаступників Боржників, спадкоємців Боржників або інших осіб, до яких перейшли обов'язки Боржників, за договорами на розрахунково-касове обслуговування та/або договорами про користування банківськими індивідуальними сейфами та/або кредитними договорами (в тому числі договорами про надання кредиту (офердрафту)), з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно реєстру у Додатку №1 до цього Договору, надалі за текстом «Основні договори», надалі за текстом Права вимоги. Новий кредитор сплачує Первісному кредитору за Права вимоги грошові кошти у сумі та у порядку, визначених цим Договором.
Права вимоги, що відступаються за цим Договором належать Первісному кредитору на підставі договору від 03.09.2024 №GL1N426240 про відступлення прав вимоги, що укладений ним з попереднім кредитором Боржників АТ «Мегабанк», відповідно до результатів відкритих торгів (аукціону), оформлених протоколом № GFD001-UA-20240618-01260 від 09.07.2024, переможцем яких став Первісний кредитор.
Пункт 2 Договору № 1/12 визначає, що за цим Договором Новий кредитор набуває усі права кредитора за Основними договорами. Права вимоги переходять від Первісного кредитора до Нового кредитора з моменту підписання сторонами цього Договору та Додатку №1 (Реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються до Боржників/Дебіторів за такими договорами).
У п. 4 Договору № 1/12 сторони домовились, що за відступлення прав вимоги за Основними договорами, відповідно до цього Договору, Новий кредитор сплачує Первісному кредитору грошові кошти у сумі 22 730 000,00 гривень, надалі за текстом Ціна договору. Ціна договору сплачується Новим кредитором шляхом безготівкового перерахування коштів на будь-який з рахунків Первісного кредитора в банківських установах за реквізитами, що зазначені у цьому Договорі. Оплата здійснюється з розстроченням платежу наступними частинами: 1) в строк до 31 грудня 2024 року включно має бути сплачений аванс в сумі 8 030 000 (вісім мільйонів тридцять тисяч гривень) 00 копійок; 2) в строк до 31 серпня 2025 року включно має бути сплачений залишок суми в розмірі 14 700 000 (чотирнадцять мільйонів сімсот тисяч гривень) 00 копійок.
Згідно з платіжною інструкцією №1074 від 27.12.2024 ТОВ «ФК Єврокредит» сплатило ТОВ «ФК «Мустанг Фінанс» 8030 000,00 грн, призначення платежу: «аванс згідно договору №1/12 про відступлення права вимоги від 27.12.2024 за права вимоги за договорами на розрахунково-кассове обслуговування, користування банківськими індивідуальними сейфами та за кредитними договорами без ПДВ». Згідно з платіжною інструкцією № 1091 від 31.01.2025 ТОВ «ФК Єврокредит» сплатило ТОВ «ФК «Мустанг Фінанс» 9 200 000,00 (дев'ять мільйонів двісті тисяч гривень) 00 копійок; згідно з платіжною інструкцією № 1822 від 22.09.2025 ТОВ «ФК Єврокредит» сплатило ТОВ «ФК «Мустанг Фінанс» 5 500 000,00 (п'ять мільйонів п'ятсот тисяч гривень) 00 копійок.
Відтак, розрахунки за Договором №1/12 про відступлення прав вимоги проведені у повному обсязі.
Відповідно до Витягу з Додатку №1до Договору№ 1/12 про відступлення прав вимоги від 27 грудня 2024 року, до ТОВ «ФК Єврокредит» перейшло право вимоги до відповідача ОСОБА_1 за Кредитним договором № 4-173-869-2-21-Г від 14.07.2021 в сумі 67 039,87 грн.
Мотиви, з яких виходив суд, застосовані норми права та висновки суду
За правилами ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Правилами ч. 1 ст. 1054 ЦК України унормовано, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Положеннями ч. 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
За змістом ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, як це закріплено вимогами ст. 526 ЦК України.
Положеннями ст. 610 ЦК України унормовано, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, що закріплено вимогами ст. 611 ЦК України визначає.
За змістом ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, що визначено положеннями ст. 599 ЦК України.
Зі змісту кредитного договору № 4-173-869-2-21-Г від 14.07.2021, укладеного між АТ «Мегабанк» та ОСОБА_1 убачається, що у відповідності до вимог частини 1 статті 638 ЦК України між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору.
Також матеріали справи містять належні докази того, що АТ «Мегабанк» виконав свої зобов'язання за Договором, встановивши Доступний ліміт кредитної лінії у межах Максимального ліміту кредитної лінії на Картковий рахунок Клієнта і надавши йому можливість користуватись кредитними коштами у межах Доступного ліміту кредитної лінії, визначеного Кредитним договором. Відповідач, у свою чергу, користувався кредитними коштами, що підтверджується виписками з його особового рахунку за період з 14.07.2021 по 02.12.2022 та з 03.12.2022 по 03.09.2024, відкритим відповідачу в АТ «Мегабанк».
Отже, позивачем доведений факт наявності заборгованості за кредитним договором № 4-173-869-2-21-Г від 14.07.2021, яка складається із: заборгованості за кредитом в сумі 27 269,62 гривень; заборгованості по сплаті відсотків в сумі 7 158,25 гривень.
Як це унормовано вимогами ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
Правилами ст. 513 ЦК України визначено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні, яке виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до вимог ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням, як це визначено положеннями ст. 516 ЦК України.
Правилами ст. 517 ЦК України закріплено, що первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
Відповідно до ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Виходячи з наведеного вище, до ТОВ «Фінансова компанія «Мустанг Фінанс» від АТ «Мегабанк» перейшло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за Кредитним договором № № 4-173-869-2-21-Г від 14.07.2021 на підставі договору №GL1N426240 про відступлення прав вимоги від 03.09.2024.
27.12.2024 до ТОВ «ФК Єврокредит» від ТОВ «Фінансова компанія «Мустанг Фінанс» перейшло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за Кредитним договором № № 4-173-869-2-21-Г від 14.07.2021 на підставі Договору №1/12 про відступлення прав вимоги.
Що стосується вимог в частині стягнення нарахованої та несплаченої комісії за кредитним договором № 4-173-869-2-21-Г від 14.07.2021, суд зазначає наступне.
Згідно пунктів 2.8, 2.9 розділу 2 кредитного договору № 4-173-869-2-21-Г від 14.07.2021 встановлено, що розмір комісійної винагороди за обслуговування кредитної заборгованості, в % від суми кредиту сплачується щомісячно не пізніше останнього робочого дня звітного місяця - 3,30.
Розмір щомісячного платежу, який включає суму ануїтетного платежу (крім першого та останнього) та суму щомісячної комісійної винагороди, сплачується щомісячно не пізніше останнього робочого дня звітного місяця у розмірі 1754,25 грн.
Згідно з абзацом третім частини четвертої статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів" (у редакції станом на 01.01.2017 року - остання редакція до набуття чинності Законом України Про споживче кредитування), кредитодавцю забороняється встановлювати у договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною.
10.06.2017 року набрав чинності Закон України "Про споживче кредитування" від 15.11.2016 року №1734-VІІІ. Цей Закон визначає загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні відповідно до міжнародно-правових стандартів у цій сфері. У зв'язку з чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України Про споживче кредитування.
Відповідно до частин першої та другої статті 11 Закону України "Про споживче кредитування", після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.
Відповідно до частини п'ятої статті 12 Закону України "Про споживче кредитування", умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
Згідно частини другої статті 215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України "Про споживче кредитування" (10.06.2017) щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною, відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.07.2022 року у справі №496/3134/19, провадження №14-44цс21.
Пунктом 2.8 розділу 2 кредитного договору № 4-173-869-2-21-Г від 14.07.2021, встановлено комісію, на час подання позовної заяви складає 32 612,00 грн, тобто, фактично встановлено плату позичальника за надання інформації щодо його кредиту, безоплатність надання якої прямо передбачена частиною першою статті 11 Закону України "Про споживче кредитування", отже ці положення договору є нікчемними.
Враховуючи, що вимагається до стягнення 32 612,00 грн - заборгованості за нарахованою та нестягнутою комісіями за кредитним договором № 4-173-869-2-21-Г від 14.07.2021, щодо якого встановлено нікчемність, належить відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ "ФК Єврокредит" в частині стягнення заборгованості за комісією.
З огляду на викладене вище, позовні вимоги ТОВ «ФК Єврокредит» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № 4-173-869-2-21-Г від 14.07.2021 в сумі 34427,87 гривень, яка складається із: заборгованості за кредитом в сумі 27 269,62 гривень; заборгованості по сплаті відсотків в сумі 7 158,25 гривень, є доведеними та такими, що підлягають задоволенню.
Розподіл судових витрат
Згідно з платіжною інструкцією кредитового переказу коштів № 5259 від 24 лютого 2026 року при пред'явленні позову до суду через підсистему «Електронний суд» позивачем були понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 2662,40 гривень.
Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, а саме судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог та підлягає частковому стягненню з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача у сумі 1367,14 грн.
Крім зазначеного, у пред'явленому позові позивач просить стягнути з відповідача на свою користь витрати на професійну правничу допомогу адвоката в сумі 11 200,00 гривень.
Відповідач заяву про зменшення розміру судових витрат суду не надав.
Суд, вивчивши матеріали справи, аргументи відповідача щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу адвоката, доходить таких висновків.
Так, судом встановлено, що 01.07.2025 між ТОВ «ФК «Єврекредит» та АО «Альянс ДЛС» укладено договір про надання правничої допомоги № 1/07, відповідно до якого клієнт доручає, а адвокатське об'єднання зобов'язується надавати йому на довгостроковій основі, відповідно до умов даного договору, правничу допомогу, у відповідності до завдання клієнта, а клієнт зі свого боку зобов'язується прийняти зазначені послуги і сплатити винагороду.
У п. 3.2. Договору встановлено, що сума гонорару за надання послуг по стягненню Заборгованості з Боржників, визначається виходячи із фактичного обсягу наданих послуг та вартості послуг (прейскуранту), зазначеного в Додатку №2 до цього Договору, та зазначається Об'єднанням в Акті приймання-передачі наданих послуг.
01 грудня 2025 року ТОВ «ФК Єврокредит» та АО «Альянс ДЛС» підписали «Реєстр Боржників», згідно з яким на виконання умов п. 2.1. Договору, Клієнт передав, а Адвокат отримав в роботу наступний Реєстр прав вимог щодо наступних Боржників: № 4-173-869-2-21-Г від 14.07.2021, ОСОБА_1 , заборгованість за основним боргом 27 269,62 грн, заборгованість за відсотками 7 158,25 грн, загальна сума заборгованості 32 612,00 грн.
05 січня 2026 року між ТОВ «ФК Єврокредит» та АО «Альянс ДЛС» підписано «Акт приймання-передачі послуг з правничої допомоги» № 12081208, підписанням якого сторони підтвердили, що Адвокат надав Клієнту наступні послуги: 1) проведення юридичного та фінансового аналізу боржника ОСОБА_1 1200,00 грн; 2) складання, підписання та подання до суду позовної заяви щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_1 10000,00 грн. Загальна сума 11200,00 грн.
При визначенні розміру витрат за надану позивачу професійну правничу допомогу адвокатом суд виходить з такого.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
За змістом ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.
Разом із тим чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.
Відповідно до положень частини першої, пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) вказано, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Велика Палата Верховного Суду вже вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18.
Крім того, у постанові Верховного Суду від 20 січня 2021 року у справі № 750/2055/20 вказано, що саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони. Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п'ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов'язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов'язок доведення їх неспівмірності.
У постанові Об'єднаної палати Верховного Суду від 03.10.2019 року у справі №922/445/19 висловлено правову позицію, згідно з якою розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
При визначенні суми відшкодування понесених особою витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру, виходячи із конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Витрати на правничу допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правничу допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесені витрати на правничу допомогу, а саме: надано договір на правничу допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.
На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (наприклад, квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження або інший розрахунковий документ). При цьому, матеріали справи повинні містити докази на підтвердження виконаних об'ємів робіт, їх кількості та видів.
У справі «East/West Alliance Limited проти України», заява №19336/04 від 23.01.2014 Європейський суд з прав людини вказав, що заявник має право на компенсацію судових витрат та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.
У справі «Лавентс проти Латвії», заява №58442/00 від 28.11.2002 Європейський суд з прав людини дійшов висновку, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Ураховуючи предмет та цінну позову, складність справи, обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, відсутність клопотання про зменшення судових витрат, суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь ТОВ «ФК» Єврокредит» до 11200,00 гривень.
На підставі викладеного, керуючись ст. 11, 12, 13, 81, 89, 141, 247, 263-265, 279 ЦПК України, суд
ухвалив :
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» заборгованість за кредитним договором № 4-173-869-2-21-Г від 14.07.2021 в сумі 34427 (тридцять чотири тисячі чотириста двадцять сім) гривень 87 копійок.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору в сумі 1 367 (одна тисяча триста шістдесят сім) гривень 14 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» витрати на професійну правничу допомогу адвоката в сумі 11200 (одинадцять тисяч двісті) гривень 00 копійок.
Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи безпосередньо до Харківського апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за вебадресою: https://court.gov.ua/fair/.
Учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит», код ЄДРПОУ 40932411, місцезнаходження: 49001, м. Дніпро, пров. Ушинського, буд. 1, офіс 105;
відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрована адреса місця проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя В.О. Афанасьєв