Справа № 643/3257/26
Провадження № 3/643/1020/26
01.04.2026
01 квітня 2026 року місто Харків
Суддя Салтівського районного суду міста Харкова Сугачова О.О. розглянувши матеріали, які надійшли від Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
У провадженні Салтівського районного суду міста Харкова перебуває адміністративний матеріал (протокол серії ЕПР1 № 589363 від 12.02.2026) про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Відповідно до протоколу, 24.01.2026 о 15:30 годині, по пр-ту героїв Харкова, 47-Б у місті Харкові ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом «Hyundai Accent» державний номерний знак НОМЕР_1 , не був уважний за кермом, наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, перед яким зупинилися транспортні засоби, не зменшив швидкість та не зупинив керований ним транспортний засіб, щоб дати дорогу пішоходу ОСОБА_2 , яка переходила проїзну частину по пішохідному переходу, в результаті чого здійснив на неї наїзд. Внаслідок ДТП транспортний засіб отримав механічні пошкодження, ОСОБА_2 легкі тілесні ушкодження, завдано матеріальних збитків. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.3б), п. 18.1, п. 18.4 Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.
01.04.2026 ОСОБА_1 надав у суді письмові пояснення, в яких виклав обставини події та зазначив, що свою вину визнає.
Потерпіла ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, заяв або клопотань не подавала.
Суд, дослідивши матеріали справи, вивчивши письмові пояснення ОСОБА_1 , дійшов до такого.
Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством. (ст. 1 КУпАП).
Відповідно до ст. 2 КУпАП, законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України. Закони України про адміністративні правопорушення до включення їх у встановленому порядку до цього Кодексу застосовуються безпосередньо.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень, у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
Згідно із ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням, (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, вихованням громадян в дусі додержання законів, зміцнення законності.
Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Судом встановлено, що 12.02.2026 працівниками патрульної поліції відносно ОСОБА_1 складено адміністративний протокол серії ЕПР1 № 589363.
Положеннями ч. 1 ст. 256 КУпАП визначено, що протокол про адміністративне правопорушення є процесуальним документом, який засвідчує факт неправомірних дій, складається за встановленою формою і повинен містити дані про місце, час вчинення, суть правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення.
Протокол про адміністративне правопорушення сам по собі без підтвердження іншими належними та допустимими доказами не є безумовним та беззаперечним доказом на доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, являє собою лише початковий правовий висновок щодо дій певної особи.
Відповідно до вимог ст.ст. 251, 256 КУпАП та Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої Наказом МВС України № 1376 від 06.11.2015, у протоколі про адміністративне правопорушення, поряд з іншим, повинні бути чітко зазначені суть адміністративного правопорушення (яка повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП, за якою складено протокол) та відомості необхідні для вирішення справи, а до протоколу повинні бути додані докази вчиненого правопорушення.
Зі змісту протоколу вбачається, що 24.01.2026 о 15:30 годині, по пр-ту героїв Харкова, 47-Б у місті Харкові ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом «Hyundai Accent» державний номерний знак НОМЕР_1 , не був уважний за кермом, наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, перед яким зупинилися транспортні засоби, не зменшив швидкість та не зупинив керований ним транспортний засіб, щоб дати дорогу пішоходу ОСОБА_2 , яка переходила проїзну частину по пішохідному переходу, в результаті чого здійснив на неї наїзд. Внаслідок ДТП транспортний засіб отримав механічні пошкодження, ОСОБА_2 легкі тілесні ушкодження, завдано матеріальних збитків. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.3б), п. 18.1, п. 18.4 Правил дорожнього руху.
Такі дії водія ОСОБА_1 працівниками патрульної поліції кваліфіковані за ст. 124 КУпАП.
Потерпілою стороною у протоколі зазначено ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Протокол підписаний посадовою особою, яка його склала та ОСОБА_1 .
Свідками у протоколі зазначено: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 . До протоколу додано відеоматеріали з місця події.
Пункт 1.3 Правил дорожнього руху передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
У пункті 1.9 Правил дорожнього руху встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Пунктом 1.10 Правил дорожнього руху визначено терміни, що наведені у цих правилах, які мають таке значення:
учасник дорожнього руху - особа, яка бере безпосередню участь у процесі руху на дорозі як пішохід, водій, пасажир, погонич тварин, велосипедист, а також особа, яка рухається в кріслі колісному;
дорожня обстановка - сукупність факторів, що характеризуються дорожніми умовами, наявністю перешкод на певній ділянці дороги, інтенсивністю і рівнем організації дорожнього руху (наявність та стан дорожньої розмітки, дорожніх знаків, дорожнього обладнання, світлофорів), які повинен ураховувати водій під час вибору швидкості, смуги руху та прийомів керування транспортним засобом;
дорожньо-транспортна пригода - це подія, що сталася під час руху транспортного засобу, внаслідок якої загинули або поранені люди чи завдані матеріальні збитки.
перехрестя - місце перехрещення, прилягання або розгалуження доріг на одному рівні, межею якого є уявні лінії між початком заокруглень країв проїзної частини кожної з доріг. Не вважається перехрестям місце прилягання до дороги виїзду з прилеглої території;
пішохід - особа, яка бере участь у дорожньому русі поза транспортними засобами і не виконує на дорозі будь-яку роботу. До пішоходів прирівнюються також особи, які рухаються в кріслах колісних без двигуна, ведуть велосипед, мопед, мотоцикл, везуть санки, візок, дитячу коляску чи крісло колісне;
пішохідний перехід - ділянка проїзної частини, острівця безпеки чи розділювальної смуги або інженерна споруда, призначена для руху пішоходів через дорогу. Пішохідні переходи позначаються дорожніми знаками 5.38.1-5.41.2, дорожньою розміткою 1.14.1-1.14.3, пішохідними світлофорами. За відсутності дорожньої розмітки межі пішохідного переходу визначаються відстанню між дорожніми знаками або пішохідними світлофорами, а на перехресті за відсутності пішохідних світлофорів, дорожніх знаків та розмітки - шириною тротуарів чи узбіч;
регульованим вважається пішохідний перехід, рух по якому регулюється світлофором чи регулювальником, нерегульованим - пішохідний перехід, на якому немає регулювальника, світлофори відсутні або вимкнені чи працюють у режимі миготіння жовтого сигналу.
Згідно із п. 2.3б) Правил дорожнього руху, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
Відповідно до п. 18.1 Правил дорожнього руху, водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека.
Відповідно до п. 18.4 Правил дорожнього руху, якщо перед нерегульованим пішохідним переходом зменшує швидкість чи зупинився транспортний засіб, водії інших транспортних засобів, що рухаються по сусідніх смугах, повинні зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися і можуть продовжити (відновити) рух лише переконавшись, що на пішохідному переході немає пішоходів, для яких може бути створена перешкода чи небезпека.
Вказаних Правил дорожнього руху ОСОБА_1 не дотримався.
Адміністративна відповідальність за ст. 124 КУпАП настає у разі порушення учасниками дорожнього руху Правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Таким чином, законодавець передбачив відповідальність водія за порушення Правил дорожнього руху, які спричинили пошкодження транспортного засобу.
Отже, умовами настання адміністративної відповідальності за вказаною статтею є: 1) наявність порушень учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, 2) наявність пошкоджень транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, 3) наявність причинного зв'язку між порушенням правил дорожнього руху та настанням наслідків у вигляді майнової шкоди.
Обов'язковим елементом об'єктивної сторони правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, є матеріальні наслідки, зокрема, пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, що знаходиться у причинному зв'язку з дорожньо-транспортною пригодою, які із вказаного вище адміністративного протоколу чітко вбачаються.
Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.
Так, адміністративний протокол серії ЕПР1 № 589363 від 12.02.2026 містить інформацію про те, що ОСОБА_1 порушив Правила дорожнього руху, а також те, що транспортний засіб отримав механічні пошкодження з матеріальними збитками.
Адміністративний матеріал містить відомості про перелік видимих (зовнішніх) пошкоджень транспортного засобу ОСОБА_1 , отриманих внаслідок ДТП. Також містить відомості про отримання ОСОБА_2 легких тілесних ушкоджень.
Будь-яких зауважень до протоколу сторонами не викладено.
При цьому закон не вимагає наявності певних конкретних пошкоджень, їх кількості - для настання відповідальності за ст. 124 КУпАП.
Будь-яке пошкодження, завдане внаслідок порушення водієм Правил дорожнього руху, передбачає склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП і наявність таких пошкоджень була встановлена інспектором поліції та відображена в адміністративному матеріалі.
Як встановлено протоколом, ОСОБА_1 у вину ставиться порушення вимог п. 2.3б), п. 18.1, п. 18.4 Правил дорожнього руху.
ОСОБА_1 надав суду письмові пояснення від 01.04.2026 в тексті яких зазначив таке. «Я визнаю провину, що не зміг зупинитись вчасно й не обійшлося без травм. Я їхав у третьому ряду, а на двох перших здійснювали поворот дві учбові автівки, й одна типу «пиріжок», а дівчині інспектор махнув та вона пішла швидко й побігла. Я її помітив за метрів 15-17, вже біжучою. Відреагував максимально. Свою провину перед постраждалою я відшкодував.».
Із зібраних та досліджених у справі доказів вбачається, що саме з вини ОСОБА_1 було вчинено ДТП.
Протокол відносно ОСОБА_1 складений уповноваженою державою особою за ст.124 КУпАП і дії службової особи, яка його складала, в порядку передбаченому чинним законодавством, ані ОСОБА_1 , ані потерпілою стороною не оскаржувалися, тобто останні не зверталися до суду із позовною заявою в порядку, визначеному КАС України, а також не зверталися із скаргою на дії працівників поліції до їх керівництва.
Також ОСОБА_1 або потерпіла ОСОБА_2 не надавали зауважень щодо складеної схеми чи протоколу, ані працівникам поліції, ані будь-якій іншій особі, про що свідчить їх відсутність в матеріалах цієї справи.
Отож, доказів, які б спростовували правильність висновків суду матеріали справи не містять, а з боку сторін суду не надано.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, нормі стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.
Статтею 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів, суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумцій факту.
Приймаючи дане рішення, суддя керується саме цим принципом «поза розумним сумнівом», зміст якого також сформульований у пункті 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України». Зокрема, доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Зокрема, винуватість водія поза розумним сумнівом доводиться обставинами викладеними у протоколі про адміністративне правопорушення, письмових поясненнях, схемі місця ДТП та іншими матеріалами справи в їх сукупності. Вказані докази оцінені за внутрішнім переконанням судді, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і справедливістю.
Досліджені обставини, норми Кодексу України про адміністративні правопорушення та Правил дорожнього руху свідчать про наявність в діях ОСОБА_1 ознак адміністративного правопорушення, передбачено ст. 124 КУпАП.
Протокол про адміністративне правопорушення, схема місця ДТП не містять розбіжностей, а інші матеріали справи підтверджують фактичні обставини справи.
Вказані докази є узгодженими між собою, отримані в установленому законом порядку та не викликають сумнівів у їх належності, допустимості та достовірності.
Будь-яких фактів щодо неправильності складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно водія ОСОБА_1 , порушення прав останнього, матеріали справи не містять, а з боку самого ОСОБА_1 суду не надано.
Таких даних не встановлено і в ході судового розгляду справи.
Даючи оцінку вказаним вище доказам як окремо, так і в їх сукупності, з урахуванням вимог ст. 252 КУпАП, суд вважає, що в діях водія ОСОБА_1 наявні порушення Правил дорожнього руху, які були зафіксовані у протоколі про адміністративне правопорушення, а саме порушення п. 2.3б), п. 18.1, п. 18.4 Правил дорожнього руху та наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Обставин, що обтяжують або пом'якшують відповідальність ОСОБА_1 за адміністративне правопорушення не встановлено.
Відповідно до вимог ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
При накладенні адміністративного стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь вини правопорушника, негативні наслідки, які настали, дані про особу, що вчинила адміністративне правопорушення і вважає, що підстав для застосування адміністративного стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами немає та накладає на ОСОБА_1 адміністративне стягнення в межах санкції статті, яка передбачає відповідальність за вчинене правопорушення.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, ставка судового збору складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 665,60 грн.
Матеріали справи не містять жодних відомостей стосовно наявності підстав звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору відповідно до Закону України «Про судовий збір».
Відтак, із ОСОБА_1 на користь держави підлягає стягненню судовий збір у сумі 665,60 грн.
Керуючись ст.ст. 33, 40-1, 124, 283-284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд
Визнати винним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень 00 копійок, на користь держави, отримувач коштів ГУК у Харківськобл/Харківобл/21081300, код отримувача 37874947, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача 899998, Р/р UA168999980313020149000020001, код класифікації доходів бюджету: 21081300.
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п'ять) гривень 60 копійок, на користь держави, отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код отримувача ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача 899998, рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106.
Роз'яснити, що у разі несплати штрафу протягом п'ятнадцяти днів з моменту отримання постанови про накладення штрафу, зазначена постанова надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби. У порядку примусового виконання з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Харківського апеляційного суду через Салтівський районний суд міста Харкова.
Постанова набирає законної сили після закінчення десятиденного строку на її оскарження, та може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців.
Суддя О.О. Сугачова