06 квітня 2026 року
Справа № 642/483/26
Провадження № 2/642/731/26
Іменем України
06 квітня 2026 року Холодногірський районний суд м.Харкова у складі:
головуючого - судді Грінчук О.П.,
за участю секретаря - Панової М.І.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін в приміщенні суду в м.Харкові цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Таскомбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Представник АТ «Таскомбанк» звернувся до суду з позовом про стягнення із ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором №002/23953155-SP від 28.12.2023 в розмірі 62 492.48 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту - 39 861.52 грн., заборгованість за процентами - 2718.56 грн., заборгованість за річними процентами (в т.ч. прострочена) - 19 912.40 грн.
В обгрунтування позову зазначено, що 23.12.2023 між АТ «Таскомбанк» та ОСОБА_1 було укладено заяву-анкету № 002/23953155-SP щодо приєднання до Публічної пропозиції АТ«ТАСКОМБАНК» на укладення Договору про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної картки, надання банківських, фінансових та інших послуг в межах проекту sportbank (надалі - Кредитний договір).
Укладення Кредитного договору здійснювалося Сторонами в електронній формі за допомогою Мобільного застосунку «Sportbank», доступ до якого забезпечується Клієнту, який пройшов Автентифікацію. Відповідно Угоди, вона вважається укладеною з дати її підписання Сторонами: зі сторони Банку - шляхом використання електронного підпису, зі сторони Клієнта - шляхом використання удосконаленого електронного підпису (УЕП).
Умовами кредитного договору передбачено Ліміт кредитування рахунку з межах максимальної суми загального ліміту кредитування рахунку, що встановлений в Тарифах та складає 100 000 гривень, з урахуванням умов визначених в Публічній пропозиції.
Згідно Кредитного договору Відповідач підтверджує, що на момент укладання Заяви-Анкети попередньо ознайомлений з умовами та правилами надання споживчого кредиту, в тому числі, з вартістю споживчого кредиту, його особливостями, перевагами та недоліками, інформацією про загальну вартість споживчого кредиту з урахуванням реальної процентної ставки та загальними витратами за споживчим кредитом, а також з будь-якою іншою інформацією, надання якої вимагає чинне в Україні законодавство, в тому числі інформацією, надання якої передбачене нормативними документами Національного банку України, які йому роз'яснені, зрозумілі, не потребують додаткового тлумачення та з якими цілком згоден. Банк виконав свої зобов'язання за Кредитним договором в повному обсязі.
Згідно Кредитного договору, кошти кредиту надаються Банком у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок Клієнта.
В подальшому Відповідач перестав виконувати умови Кредитного договору в повній мірі, а саме, перестав сплачувати заборгованість по кредиту та процентах, у зв'язку з чим станом на 30.09.2025 у нього виникла вищезазначена заборгованість. На підставі викладеного, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою суду від 04.02.2026 провадження у справі відкрито в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, відповідачу надано строк на подання відзиву на позов.
Копію позову з додатками направлено позивачем відповідачу, на підставі аб.2 ч.1 ст. 177 ЦПК України.
Копію ухвали про відкриття провадження у справі відправлено судом відповідачу за його зареєстрованим місцем проживання, але відправлення повернуто до суду.
Станом на день розгляду справи відзиву на позов або інших заяв/клопотань відповідачем до суду не надано.
Клопотання сторін про розгляд справи в судовому засіданні з їх повідомленням, у відповідності до ч.5 ст.279 ЦПК України, до суду не надходило.
Відповідно до ч.8 ст.178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Крім того, суд ухвалив вважати можливим провести заочний розгляд, згідно положень ст. 280 ЦПК України.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні факти і відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що 28.12.2023 ОСОБА_1 підписав ЗАЯВУ-АНКЕТУ № 002/23953155-SP щодо приєднання до Публічної пропозиції АТ«ТАСКОМБАНК» на укладення Договору про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної картки, надання банківських, фінансових та інших послуг в межах проекту sportbank.
Укладення Кредитного договору здійснювалося Сторонами в електронній формі за допомогою Мобільного застосунку «Sportbank».
Відповідно до заяви-анкети, ОСОБА_1 приєднався до Публічної пропозиції в цілому (вступної частини, частини 1 та 2) та: 1.1. визнав, що при здійснені між ним та Банком подальшої електронної взаємодії через Мобільний застосунок, всі правочини (у тому числі, але не виключно заяви на відкриття рахунків, угоди про отримання споживчого кредиту, угоди про розміщення вкладів, інші заяви, договори, угоди, листи, повідомлення, платіжні інструкції, тощо) можуть вчинятися: Банком з використанням електронного підпису у вигляді аналогу власноручного підпису уповноваженої особи Банку та аналогу печатки Банку, зразок яких наведено в частині 1 Публічної пропозиції; ним з використанням Удосконаленого електронного підпису, що створюється відповідно до умов Договору.
Цією заявою ОСОБА_1 просив Банк надати йому наступні банківські, фінансові та інші послуги: створення його Удосконаленого електронного підпису на будь-яких правочинах та документах, що адресовані Банку або третім особам (які мають право використовувати Мобільний застосунок) та доступні (формуються) з використанням Мобільного застосунку. Для створення Удосконаленого електронного підпису він засвідчив генерацію ключової пари з особистим ключем та відповідним йому відкритим ключем MFYwEAYHKoZIzj0CAQYFK4EEAAoDQgAE4Uq+GzXZm5q43WMOAMou1Nxmm1+pLEMf Rin/9kZbAojh0UV173Gj8D3VyJoHjLkDrCCythL3F1buIewdn6Hp/Q==. Підтвердив, що створений Удосконалений електронний підпис є аналогом його власноручного підпису та його накладення, що ініційоване ним в Мобільному застосунку, буде мати рівнозначні юридичні наслідки з накладенням його власноручного підпису на правочини та документи складені на паперових носіях.
Просив відкрити поточний рахунок № НОМЕР_1 у національній валюті України для власних потреб на його ім'я та випустити платіжну картку для здійснення операцій за Рахунком.
Згідно з п. 1.2.3 просив надати послугу Кредитування рахунку та встановити Ліміт кредитування рахунку з межах максимальної суми загального ліміту кредитування рахунку, що встановлений в Тарифах та складає 100 000 гривень, з урахуванням умов визначених в Публічній пропозиції та тут. Тип процентної ставки - фіксована. Розмір процентів за користування кредитом становить: 1) на операції з оплати придбаних товарів (робіт, послуг) в торговельній мережі та мережі Інтернет, Мобільному застосунку sportbank: 0,00001% річних - пільгова процентна ставка при виконанні умов Пільгового періоду; 0,22% в день - при невиконанні умов Пільгового періоду та після нього; 0,26% в день - підвищена процентна ставка на строкову заборгованість у разі наявності простроченої заборгованості; 2) на операції з видачі готівки та перекази на іншу картку, операції з безготівкових переказів з Рахунку: 0,22% в день - на строкову заборгованість за кредитом; 0,32% в день - підвищена процентна ставка на строкову заборгованість у разі наявності простроченої заборгованості.
Згідно з розрахунком заборгованості по кредитному договору №002/23953155-SP від 28.12.2023, станом на 30.09.2025 заборгованість становить 62 492.48 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту - 39 861.52 грн., заборгованість за процентами - 2718.56 грн., заборгованість за річними процентами (в т.ч. прострочена) - 19 912.40 грн.
До позову представником позивача також долучено виписку з рахунку ОСОБА_1 263395002620602474982800001 на підтвердження виконання кредитодавцем умов кредитного договору та користування відповідачем кредитним лімітом.
АТ «ТАСКОМБАНК» направило відповідачу письмове повідомлення-вимогу про сплату боргу за кредитним договором №№002/23953155-SP від 28.12.2023, однак, відповідачем борг не сплачено.
Принцип свободи договору як один із загальних засад цивільного законодавства декларується в ст. 3 Цивільного кодексу України.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 Цивільного кодексу України).
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з ч.1 ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).
Нормою статті 639 ЦК України передбачено, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Використання інших видів електронних підписів в електронному документообігу здійснюється суб'єктами електронного документообігу на договірних засадах.
Пунктами 5-7 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем.
Стаття 11 вказаного Закону передбачає порядок укладення електронного договору
У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Інформаційна система суб'єкта електронної комерції, який пропонує укласти електронний договір, має передбачати технічну можливість особи, якій адресована така пропозиція, змінювати зміст наданої інформації до моменту прийняття пропозиції.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12цього Закону, є оригіналом такого документа.
За змістом статті 12 цього Закону якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» такі правочини вважаються такими, що за правовими наслідками прирівнюються до договору, укладеного у письмовій формі.
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. (ч.1 ст. 1054 ЦК України)
Положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 1056-1 ЦК України визначено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Згідно з ч.2 ст. 1054 ЦК України, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ч.1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). (ч.1 ст. 610 ЦК України)
Відповідно до ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. (ст. 525 ЦК України)
Частиною 1 ст. 527 ЦК України передбачено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Пунктами 62, 63 Положення про організацію бухгалтерського обліку в банках України, затвердженого Постановою Правління НБУ від 04 липня 2018 року № 75 передбачено, що виписки з клієнтських рахунків є підтвердженням виконаних за операційний день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
Виписка з клієнтського рахунку може слугувати первинним документом, що підтверджує факт списання/зарахування коштів з/на цього/цей рахунку/рахунок клієнта, якщо вона містить такі реквізити: 1)назву документа(форми); 2)дату складання; 3)найменування клієнта/банку, прізвище, власне ім'я та по батькові (за наявності) фізичної особи; 4)зміст та обсяг операції (підстави для її здійснення) та одиницю її виміру за кожною операцією, відображеній у виписці з рахунку клієнта; 5) особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у складанні виписки з рахунку клієнта/печатку банку.
За змістом частини 3 статті 12, частини 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина 1 статті 76 ЦПК України).
Відповідно до частини 1 статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Згідно з частиною 6 статті 81 ЦПК України доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.
Повно і всебічно з'ясувавши обставин, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, дослідивши надані докази, суд вважає, що позивачем доведено наявність договірних правовідносин між АТ «Таскомбанк» та ОСОБА_1 , шляхом підписання заяви-анкети № 002/23953155-SP щодо приєднання до Публічної пропозиції АТ«ТАСКОМБАНК» на укладення Договору про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної картки, надання банківських, фінансових та інших послуг в межах проекту sportbank, в електронному вигляді, що прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Будь-яких доказів від відповідача на спростування зазначених обставин до суду не надано.
Зважаючи, що сторонами було погоджено істотні умови кредитного договору, на підставі якого відповідач отримав можливість користуватись кредитними коштами у вигляді кредитного ліміту, який своєчасно повернуто не було, що призвело до утворення заборгованості, суд вважає, що наявні підстави для стягнення заборгованості в судовому порядку.
Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку банку не повернуті, на підставі частини другої статті 530 ЦК України, товариство вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов'язання виконання боржником обов'язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.
Вказана позиція цілком узгоджується з позицією Великої палати Верховного Суду України, викладеної у постанові від 03.07.2019 р. (провадження 14-131цс19).
Також суд вважає, що вимога про стягнення процентів є також обґрунтованою, враховуючи, що сторонами при укладанні кредитного договору були узгоджені всі його істотні умови, в тому числі, розмір процентів та порядок їх сплати, з якими відповідач погодився, підписавши договір.
Розрахунок заборгованості відповідачем не спростовано, своїх контррозрахунків заборгованості або доказів належного виконання зобов'язань до суду ним не було надано.
З урахуванням викладених обставин справи, досліджених в судовому засіданні доказів, суд приходить до висновку про повне задоволення позовних вимог.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України стороні, з відповідача слід стягнути на користь позивача сплачений судовий збір в розмірі 2662.40 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 207, 509, 525, 610, 626, 628, 1048, 1049, 1054 ЦК України ст. ст. 4, 12, 13, 76-81, 141, 247, 263-265, 280 ЦПК України, суд, -
ухвалив :
Позов Акціонерного товариства «Таскомбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Таскомбанк» заборгованість за кредитним договором №002/23953155-SP від 28.12.2023, в розмірі станом на 30.09.2025 - 62 492.48 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту - 39 861.52 грн., заборгованість за процентами - 2718.56 грн., заборгованість за річними процентами (в т.ч. прострочена) - 19 912.40 грн.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Таскомбанк» судовий збір у розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн. 40 коп.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги у 30-денний строк з дня складення повного тексту рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Повний текст судового рішення складено 06.04.2026.
Відомості про сторін:
Позивач - Акціонерне товариство «Таскомбанк» (01032, м. Київ, вул. С. Петлюри, 30, код ЄДРПОУ 09806443);
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Головуючий: