Справа № 642/2230/26
Провадження № 2/642/1305/26
Іменем України
06 квітня 2026 року суддя Холодногірського районного суду м. Харкова Грінчук О.П., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Онлайн Фінанс», треті особи: приватний нотаріус Головкіна Яна Вікторівна, приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської обл. Нордіо Вадим Вікторович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ «ФК Онлайн Фінанс», в якому просив визнати виконавчий напис №22163 від 12.03.2021, вчинений приватним нотаріусом Головкіною Я.В., таким, що не підлягає виконанню.
Дослідивши позовну заяву з додатками, вважаю, що вона підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.
Вимоги до позовної заяви передбачені ст.ст. 175, 177 ЦПК України.
Відповідно до вимог ч.2 ст. 27 ЦПК України, позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Положеннями ч.12 ст. 28 ЦПК України визначено, що позови до стягувача про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, або про повернення стягненого за виконавчим написом нотаріуса можуть пред'являтися також за місцем його виконання.
Згідно з п.5 ч.3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
Положеннями ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження» визначено місце виконання рішення. Так, виконавчі дії провадяться державним або приватним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу.
Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.
Верховний суд у постанові від 29 жовтня 2020 року у справі № 263/14171/19 наголосив, що виходячи зі змісту статті 24 Закону України «Про виконавче провадження», місцем виконання судового рішення є місце провадження виконавчих дій з його примусового виконання. Такі виконавчі дії провадяться за місцем проживання боржника, місцем його перебування, роботи або за місцем знаходження його майна. Отже, місце виконання рішення та місце прийняття до виконання виконавчих документів уповноваженим виконавцем можуть не співпадати та є відмінними правовими категоріями.
Отже, законодавець пов'язує місце виконання рішення з місцем вчинення виконавчих дій, які можуть вчинятись за місцем проживання, роботи боржника або місцезнаходженням його майна.
Позивач, подаючи позовну заяву до суду за своїм зареєстрованим місцем проживання, в позовній заяві взагалі не обґрунтовує подання позовної заяви за положеннями ч.12 ст. 28 ЦПК України, за правилами альтернативної підсудності, та не наводить докази того, що приватний виконавець вчиняє виконавчі дії з виконання спірного виконавчого напису саме за місцем проживання позивача.
Тому позивачу необхідно надати докази підсудності справи Холодногірському районному суду м.Харкова, а саме щодо виконання виконавчого напису за місцем проживання позивача.
Крім того, частиною 4 ст. 177 ЦПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору. (ч.4 ст. 175 ЦПК України)
В той час, позивачем до позову не додано квитанції про сплату судового збору та не зазначено про підстави звільнення від його сплати.
Згідно з ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Законом України «Про Державний бюджет на 2026 рік», з 01 січня 2026 року прожитковий мінімум для працездатних осіб встановлений в розмірі 3 328 гривень.
Отже, судовий збір за подання до суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру становить 1331.20 грн.
Таким чином, позивачу необхідно надати до суду докази сплати судового збору в розмірі, передбаченому законодавством, або зазначити про причини звільнення від його сплати з наданням підтверджуючих документів.
Крім того, відповідно до п.2 ч.3 ст.175 ЦПК України, позовна заява повинна містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Всупереч зазначеному, позивачем не вказано жодних таких даних відносно третіх осіб, окрім їх найменування.
Також в порушення ч.1 ст. 177 ЦПК України, позивачем до позову не долучено копій позовної заяви з додатками третім особам у справі.
Вказані недоліки перешкоджають відкриттю провадження у справі.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасник цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статті 177 цього Кодексу, протягом п'яти з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
На підставі викладеного, позовну заяву потрібно залишити без руху та надати позивачу строк для усунення зазначених недоліків протягом п'яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити позивачу, що у разі невиконання вимог ухвали до встановленої дати, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.
Керуючись ст.ст. 175, 177, 185, ЦПК України, суддя,-
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Онлайн Фінанс», треті особи: приватний нотаріус Головкіна Яна Вікторівна, приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської обл. Нордіо Вадим Вікторович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - залишити без руху та надати позивачу 5-денний термін з моменту отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків.
Роз'яснити позивачу, що невиконання вимог ухвали суду у встановлений строк є підставою вважати позовну заяву неподаною та такою, що підлягає поверненню позивачеві.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя