Справа № 627/1074/25
06 квітня 2026 року с-ще Краснокутськ
Краснокутський районний суд Харківської області у складі:
головуючого: судді - В.А. Каліберди,
з участю секретаря судового засідання - Н.Д. Коломієць,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Краснокутськ Богодухівського району Харківської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу
До Краснокутського районного суду Харківської області засобами системи «Електронний суд» надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , в якій представник позивача ОСОБА_3 просить суд розірвати шлюб, укладений між сторонами та зареєстрований 26 липня 2024 року Богодухівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Богодухівському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис № 77.
Позовні вимоги представник позивача обґрунтовує тим, що сторони перебувають у шлюбі з 26 липня 2024 року, який зареєстрований Богодухівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Богодухівському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис № 77. Від цього шлюбу мають малолітню доньку - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Представник позивача зазначає, що з березня 2025 року у подружжя були напружені відносини та вони намагалися покращити свої стосунки. Однак, у квітні 2025 року сторони остаточно перестали вести спільний побут, фактично проживали роздільно, оскільки втратили почуття один до одного. Особисті відносини уже тривалий час мають негативний характер, між ними відсутні нормальні стосунки, які притаманні подружжю. За таких обставин укладений шлюб має лише формальний характер та створює лише негативні наслідки для сторін.
Не зважаючи на фактичне проживання в різних місцях, протягом тривалого часу сторони шлюбу вживали заходів щодо налагодження відносин, але такі спроби результату не дали, позивач з відповідачем не спілкується, спільний побут не веде, проживають окремо, позивач не має наміру продовжувати шлюбні правовідносини. Тому вважає, що укладений між ними шлюб підлягає розірванню без надання додаткових строків або вчинення будь-яких додаткових дій щодо примирення.
Ухвалою судді Краснокутського районного суду Харківської області від 20.11.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвалою суду від 18 грудня 2025 року за клопотанням відповідача ОСОБА_2 сторонам надано строк для примирення тривалістю три місяці, провадження зупинено до 18 березня 2026 року.
18 березня 2026 року від представника позивача ОСОБА_3 через систему «Електронний суд» надійшло клопотання про поновлення провадження у справі, оскільки закінчився наданий судом строк на примирення.
Ухвалою суду від 23 березня 2026 року провадження у цивільній справі поновлено, призначено судове засідання по справі.
Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Представником позивача - адвокатом Харченко К.С. до матеріалів справи подана заява про розгляд цивільної справи №627/1074/25 без участі позивача та його представника, на задоволенні позову наполягають. Окрім того, у заяві про поновлення провадження у справі зазначено розглядати справу без їхньої участі, зареєстрований шлюб просять розірвати.
Від відповідача ОСОБА_2 до судового засідання 06.04.2026 засобами системи «Електронний суд» надійшла заява про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує, просить залишити прізвище « ОСОБА_5 ».
Відповідно до частини 3 статті 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Зважаючи на те, що всі особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явилися, відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши доводи позовної заяви, письмові докази, подані заяви сторін, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного.
Частинами 1, 3 статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Статтею 51 Конституції України передбачено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Відповідно до Протоколу №7 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зі змінами, внесеними Протоколом №11, стаття 5, кожен із подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов'язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання. Ця стаття не перешкоджає державам вживати таких заходів, що є необхідними в інтересах дітей.
Згідно ч.2 ст.3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Відповідно до ч.3, ч.4 ст. 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв'язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на особисту свободу і може мати наслідки, встановлені законом.
Згідно п. 10 Постанови Пленуму Верховного суду України №11 від 21 грудня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» ( далі- Постанова) рішення суду у справі про розірвання шлюбу повинно відповідати вимогам ст. 215 ЦПК України. У ньому, зокрема, має бути зазначено дату й місце реєстрації шлюбу, час та причини фактичного його припинення, мотиви, з яких суд визнав збереження сім'ї можливим чи неможливим, обґрунтовані висновки з приводу інших заявлених вимог. У резолютивній частині рішення слід навести відомості, необхідні для реєстрації розірвання шлюбу в органах РАЦС.
Відповідно з роз'ясненнями, викладеними у п.10 вищевказаної постанови, суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя. Передбачене ч.1 ст.111 СК України вжиття судом заходів щодо примирення подружжя застосовується у випадку відсутності згоди одного з них на розірвання шлюбу за ініціативою однієї зі сторін або суду у формі відкладення розгляду справи слуханням та надання сторонам строку на примирення (ч.5 ст.191 ЦПК України). Судам слід використовувати надану законом можливість відкласти розгляд справи для примирення подружжя, особливо за наявності неповнолітніх дітей. При визначенні строку на примирення суд заслуховує думку сторін та враховує конкретні обставини справи.
Згідно частини 1 статті 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Судом встановлено, що сторони зареєстрували шлюб 26 липня 2024 року Богодухівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Богодухівському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис № 77, що підтверджується свідоцтвом про шлюб, виданим повторно Третім відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції 07.11.2025, серія НОМЕР_1 .
Від цього шлюбу мають малолітню доньку - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Сторони не підтримують шлюбно-сімейні стосунки, не спілкуються, спільний побут не ведуть, проживають окремо, тобто сім'я існує формально.
Судом надався строк на примирення тривалістю три місяці, якого сторони не досягли.
У відповідності до статті 112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
З позовної заяви слідує, що після фактичного припинення сторонами шлюбних стосунків подальше збереження шлюбу суперечитиме інтересам позивача. Відповідачем зазначені обставини не заперечувалися.
Враховуючи, що позивач наполягає на розірванні шлюбу, а відповідач не заперечує проти позову, суд приходить до висновку, що сім'я розпалася остаточно, подальше спільне проживання сторін і збереження шлюбу неможливі та порушують принцип добровільності та права сторін, що має істотне значення.
На час розірвання шлюбу спору між сторонами щодо поділу спільно нажитого майна,участі у вихованні доньки, а також визначення місця її проживання немає.
За наведених обставин суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.
Відповідно до ст. 113 СК України, особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Відповідачем ОСОБА_2 у поданій до суду заяві від 06.04.2026 зазначено після розірвання шлюбу залишити їй прізвище, що було у шлюбі - « ОСОБА_5 ».
Згідно з частиною 2 статті 114 Сімейного кодексу України, у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Частиною 3 статті 115 Сімейного кодексу України передбачено, що документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, а саме судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивач ОСОБА_1 не заявляє вимогу про стягнення з відповідача сплаченого судового збору, тому з урахуванням принципу диспозитивності цивільного судочинства, визначеного ст. 13 ЦПК України, суд не здійснює розподіл судових витрат, понесених позивачем під час розгляду справи.
Керуючись ст.ст. 105, 110, 112, 113, 114 СК України, ст. ст. 4, 10, 12, 13, 76, 81, 141, 206, 247, 259, 263-265, 354, 355 ЦПК України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований 26 липня 2024 року Богодухівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Богодухівському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис № 77.
Після розірвання шлюбу прізвище ОСОБА_2 залишити без змін - « ОСОБА_5 ».
Роз'яснити сторонам, що у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили направити до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду, протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5ст. 265 ЦПК України:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Представник позивача: Харченко Костянтин Сергійович, адвокат, адреса: АДРЕСА_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя Каліберда В. А.