Справа № 953/5009/25
н/п 2/953/254/26
31 березня 2026 року
Київський районний суд м. Харкова у складі головуючого судді Вітюка Р.В.,
за участю секретаря судового засідання Глазько С.О.,
позивача - ОСОБА_1
представника позивача - ОСОБА_2
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: державного нотаріуса П'ятої Харківської міської нотаріальної державної контори Стрельникова А.С. про визнання права власності в порядку спадкування
Короткий зміст заявлених вимог
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 (далі - ОСОБА_3 ), у якому просить визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом право власності на частину житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , літера "А-1",загальною площею 74,2 кв.м., житловою площею 49,8 кв.м., з господарськими будівлями та спорудами: льох "Г" огорожі № 1, 3, хвіртки № 4, 5, ворота № 6, зливна яма № 7, після смерті ОСОБА_4 яка настала ІНФОРМАЦІЯ_1 та смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Позовна заява мотивована таким:
-житловий будинок з надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_1 належав на праві власності матері сторін ( ОСОБА_4 ) у розмірі 1/6, дядьку ( ОСОБА_5 ) у розмірі 1/6 та діду ( ОСОБА_6 ) у розмірі 1/6 та . Усі вказані особі, у тому числі позивач та відповідач, проживали та були зареєстровані за адресою АДРЕСА_1 ;
-ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_6 , який був одружений, однак дружина ( ОСОБА_7 ) у спадщину не вступала і була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 та померла у 2001 році. ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 ;
-у 2008 році померла мати сторін у справі - ОСОБА_4 , яка на момент смерті ОСОБА_5 та ОСОБА_5 проживала та була зареєстрована з ними за однією адресою: АДРЕСА_1 і таким чином вступила у спадщину;
-також у ОСОБА_6 та ОСОБА_7 був син - ОСОБА_8 , однак він зник у 1980 роках, відомості щодо його місцезнаходження відсутні;
-позивач та відповідача звертались до нотаріуса про вступ у спадщину після смерті ОСОБА_5 , однак отримали відмову. Також позивач звертався до нотаріуса для отримання спадщини після смерті матері - ОСОБА_4 , однак нотаріус ухвалив постанови від 14.02.2025, якою відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок АДРЕСА_1 , у зв'язку з відсутність правовстановлюючого документу на домоволодіння, оскільки права власності на будинок за життя спадкодавець не зареєструвала. Батько сторін відмовився від прийняття спадщини за дружиною - ОСОБА_4 ;
-на даний час належним чином оформити правовстановлюючі документи на житловий будинок не є можливим у зв'язку зі смертю ОСОБА_4 ;
-тому у позивача, з урахуванням положень статей 328, 1216, 1218, 1220, 1221, 1223, 1261, 1268 ЦК України виникло право на частину вищезазначене спадкове майно як спадкоємця за законом першої черги спадкування.
Виклад позиції відповідача
Відповідач правом на подання відзиву на позов не скористався.
Процесуальні дії у справі
Київський районний суд м. Харкова ухвалою від 28.05.2025 прийняв до розгляду позовну заяву, відкрив загальне позовне провадження та призначив підготовче засідання. Витребував у П'ятої Харківської міської нотаріальної державної контори належним чином засвідчені копії матеріалів спадкової справи за № 8/2007, заведеної після смерті ОСОБА_4
27.06.2025 на виконання ухвали суду від 28.05.2025 від П'ятої Харківської міської нотаріальної державної контори надійшли витребувані матеріали. Також у листі просила здійснювати розгляд справи за її відсутності.
Суд ухвалою від 09.09.2025 закрив підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті.
Розгляд по суті неодноразово відкладався за клопотанням позивача та його представника та через їх неявку. Розгляд справи по суті фактично не розпочався.
12.02.2026 та 05.03.2026 суд задовольнив клопотання представника позивача про витребування доказів, витребувати у П'ятої Харківської міської державної нотаріальної контори спадкову справу № 1352/2007 ОСОБА_5 ; з Управління інформаційно-аналітичної підтримки Головного управління Національної поліції в Харківській області відомості щодо наявності (відсутності) інформації про місце знаходження (перебування), знаходження у розшуку, як безвісти зниклого ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; у Третього відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові харківського міжрегіонального управління міністерства юстиції України інформацію щодо наявності / відсутності відомостей про смерть ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
19.02.2026 від П'ятої Харківської міської державної нотаріальної контори надійшла копія спадкової справи № 1352/2007.
26.03.2026 від Головного управління Національної поліції в Харківській області надійшла інформація про відсутність будь-яких відомостей щодо місцезнаходження (перебування) ОСОБА_8
31.03.2026 у судове засідання з'явились позивач та його представник. Відповідач та третя особа у судове засідання не з'явились. Про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином шляхом надсилання ухвал та судових повісток до електронного кабінету та на відому суду адресу. Судова кореспонденція, надіслана на адресу відповідача повернулась до суду з відміткою "адресат відсутній" (на судові засідання 26.06.2025, 12.01.2026, 05.03.2026, 31.03.2026), що згідно зі статтями 128, 272 ЦПК України та усталеною практикою Верховного Суду (постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 у справі № 752/11896/17, від 09.11.2023 у справі № 753/114/22) вважається належним повідомленням. Також відповідач додатково повідомлявся шляхом розміщення повідомлення на веб-сайті суду. Відзиву на позовну заяву не подано, будь-яких заяв чи клопотань до суду не надходило. Від третьої особи надійшло клопотання про розгляд справи без її участі.
Позивач та його представник не заперечували проти розгляду справи у відсутність відповідача та третьої особи та ухвалення заочного рішення.
Відповідно до частини першої статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Суд, враховуючи належне повідомлення відповідача та заяву третьої особи про розгляд справи без її участі, дійшов висновку про можливість розгляду справи у відсутність відповідача та третьої особи. Також, враховуючи, що відповідач жодного разу у судове засідання не з'явився, позицію позивача про можливість заочного розгляду справи, дійшов висновку про заочний розгляд справи, про що постановив усну ухвалу із занесенням її до протоколу судового засідання.
Позивач та його представник у судовому засіданні підтримали вимоги позовної заяви та просили її задовольнити.
Фактичні обставини, встановлені судом
Відповідно до копії довідки про наявність або відсутність інформації про зареєстровані права на об'єкти нерухомого майна станом на 31.12.2012 житловий будинок з надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_1 належала на праві власності таким особам у таких частках: суб'єкт права 1: ОСОБА_10 (російською мовою) - (підстава права власності, видане 13.12.1978 Восьмою Харківською державною нотаріальною конторою № 5-13008; суб'єкт права 2: ОСОБА_6 - 1/6 (підстава права власності свідоцтво про право на спадщину, видане 13.12.1978 Восьмою Харківською державною нотаріальною конторою №5-13010; суб'єкт права 2: ОСОБА_5 - 1/6 (підстава права власності, свідоцтво про право на спадщину видане 13.12.1978 Восьмою Харківською державною нотаріальною конторою № 5-13010; суб'єкт права 3: ОСОБА_4 - 1/6 (підстава права власності, свідоцтво про право на спадщину видане 13.12.1978 Восьмою Харківською державною нотаріальною конторою № 5-13010.
Відповідно до витягів з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про відсутність актового запису цивільного стану станом на 14.01.2026 стосовно ОСОБА_6 відомості щодо дітей: ОСОБА_11 , народився - ІНФОРМАЦІЯ_5 , помер ІНФОРМАЦІЯ_6 ; ОСОБА_12 , народився - ІНФОРМАЦІЯ_7 ; ОСОБА_13 , народився ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Згідно з повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження стосовно ОСОБА_14 , вона народилась ІНФОРМАЦІЯ_4 . Батько - ОСОБА_15 , матір - ОСОБА_16 .
19.09.1971 ОСОБА_17 та ОСОБА_18 уклали шлюб, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 .
ІНФОРМАЦІЯ_8 народився ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 . Батьки: ОСОБА_18 , ОСОБА_4
ІНФОРМАЦІЯ_9 народився ОСОБА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 . Батьки: ОСОБА_18 , ОСОБА_4 .
Відповідно до копії заповіту від 21.01.1984 ОСОБА_6 заповів усе своє майно, де б воно не було та з чого б таке не складалось, що належатиме йому на день смерті ОСОБА_4 .
ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_15 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 .
Доказів вступу у спадщину за заповітом ОСОБА_4 після смерті ОСОБА_6 матеріали справи не містять.
Відповідно до копії домової книги для реєстрації ("прописки") тим, хто проживає в будинку АДРЕСА_1 за вказаною адресою були зареєстровані на постійне місце проживання: ОСОБА_6 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 . Наведена інформація також підтверджується копією довідки Комунального виробничого підприємства по обслуговуванню приватних домоволодінь і зелених насаджень Київського району м. Харкова № 2636 від 05.06.2009.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 померла, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 .
Відповідно до копії заяви ОСОБА_18 від 16.01.2007 він відмовився від права на прийняття спадщини
ІНФОРМАЦІЯ_10 ОСОБА_19 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_6 .
Відповідно до витягів з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про відсутність актового запису цивільного стану станом на 14.01.2026 стосовно ОСОБА_5 відомості щодо народження, про усиновлення, про встановлення батьківства відсутні.
У лютому 2025 року ОСОБА_1 звернувся до П'ятої Харківської міської державної нотаріальної контори із заявою про вступ у спадщину за матір'ю, а саме на 1/12 будинку АДРЕСА_1 .
Державний нотаріус постановою від 14.02.2025 відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом через відсутні правовстановлюючого документу на домоволодіння, оскільки права власності на будинок за життя спадкодавець не зареєструвала.
Також у січня 2026 року ОСОБА_1 звернувся до П'ятої Харківської міської державної нотаріальної контори із заявою про вступ у спадщину за дядьком - ОСОБА_5 , а саме на 1/12 будинку АДРЕСА_1 .
Державний нотаріус постановою від 30.01.2026 відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом через відсутні правовстановлюючого документу на домоволодіння, оскільки права власності на будинок за життя спадкодавець не зареєстрував.
Позивач та його представник повідомили, що він на момент смерті матері та дядька проживав та був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується домовою книгою. У зв'язку з життєвими обставинами ОСОБА_21 не встигла належним чином оформити право власності на 2/3 частини житлового будинку за померлим батьком ОСОБА_6 . На даний час належним чином оформити правовстановлюючі документи на житловий будинок не є можливим у зв'язку зі смертю ОСОБА_4 . Чинне законодавство не передбачає можливості реєстрації права власності на нерухоме майно за померлою особою.
Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права
Між сторонами склались спадкові правовідносини. Спір у справі стосується можливості оформлення спадкового майна через відмову нотаріуса, оскільки за життя спадкодавців відповідні документи оформлено не було.
Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси
у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 ЦПК України).
Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Статтею 1217 ЦК України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Згідно із статтею 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок смерті.
Відповідно до статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті (частина перша статті 1223 ЦК України).
Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням (частина перша та друга статті 1268 ЦК України).
Об'єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у постанові від 22.04.2024 у справі № 346/2744/21 сформувала такі висновки:
-тлумачення частини третьої статті 1268 ЦК України, з урахуванням принципу розумності, свідчить, що законодавець встановив можливість прийняття спадщини постійним проживанням разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини для будь-яких спадкоємців, в тому числі й обов'язкових спадкоємців. Тому обов'язковий спадкоємець може прийняти спадщину на підставі частини третьої статті 1268 ЦК;
-законодавець розмежовує поняття "виникнення права на спадщину" та "виникнення права власності на нерухоме майно, що входить до складу спадщини", і пов'язує із виникненням цих майнових прав різні правові наслідки. Виникнення у спадкоємця права на спадщину, яке пов'язується з її прийняттям, як майнового права зумовлює входження права на неї до складу спадщини після смерті спадкоємця, який не одержав свідоцтва про право на спадщину та не здійснив державну реєстрацію права;
-право на обов'язкову частку внаслідок прийняття спадщини обов'язковим спадкоємцем трансформується в майнове право, яке підлягає спадкуванню. ЦК України, як основний регулятор спадкових відносин, не містить жодних обмежень чи заборон на спадкування такого права за відсутності його оформлення.
У справі, що розглядається суд встановив, що:
-право власності на спадкове майно, а саме житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , належало діду ( ОСОБА_15 у розмірі + 1/6; суд вважає, що у довідці під двома суб'єктами ( ОСОБА_10 і ОСОБА_6 ) наведено одну і туж особу, а відмінність у написані пов'язана з мовою), матері ( ОСОБА_4 у розмірі 1/6) та дядьку ( ОСОБА_5 у розмір 1/6) заявника;
-позивач, його дід, матір та дядько проживала та були зареєстровані за вказаною адресою;
-матір не вступила у заповіт, відповідно, спадкування відбулось за законом та було прийнято особа після смерті шляхом постійного проживання;
-після смерті діда право на спадщину набули матір, дядько, заявник та його брат;
-після смерті матері шляхом постійного проживання право на майно набули дядько ( ОСОБА_5 ), заявник та його брат. Батько позивача відмовився від спадкування за дружиною;
-після смерті дядька ( ОСОБА_5 ) право на спадкування майна, яке складалось з житлового будинку шляхом постійного проживання виникло у заявника та його брата. Згідно з даними реєстру у ОСОБА_5 були відсутні діти, дружина;
-суд враховує відсутність відомостей щодо ОСОБА_8 стосовно місця його проживання на момент смерті ОСОБА_6 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ). позивач вказував, що він зник з 1980 року і місце його знаходження не відоме. За здійсненими судом запитами встановити місце перебування вказаної особи не вдалось.
За таких обставин, суд враховує, що позивач набув право на спадкування за матір'ю, яка в свою чергу мала право на 1/6, а після смерті ОСОБА_6 набула право на половину від і 1/6 частини житлового будинку, як спадкоємець першої черги та за дядьком ( ОСОБА_5 ), який мав право власності на 1/6, а після смерті ОСОБА_6 набула право на половину від і 1/6 частини житлового будинку, як спадкоємець п'ятої черги, шляхом постійного проживання спочатку з матір'ю, а згодом з дядьком. А тому позов підлягає задоволенню, що забезпечить дотримання принципу "пропорційності" між публічним та приватним інтересом і забезпечить дотримання статті 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, враховуючи вище викладене, суд дійшов висновку, що у позивача виникло право на спадкування спочатку за матір'ю, а потім за дядьком, оскільки батько від спадкування відмовився, а у дядька не було інших родичів чи осіб, які мали право на спадкове майно, а тому суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги.
Висновки за результатами розгляду заяви
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Судові витрати
Питання про розподіл судових витрат між сторонами суд вирішує відповідно до положень частини дев'ятої статті 141 ЦПК України та враховуючи позицію позивача та його представника, які у судовому засіданні просили судові витрати залишити за позивачем, у зв'язку з чим понесені судові витрати залишає за позивачем.
Керуючись ст. 2, 4, 141, 223, 263 - 265, 280 - 282, 284, 354, 355 ЦПК України, суд
1. Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: державного нотаріуса П'ятої Харківської міської нотаріальної державної контори Стрельникова А.С. про визнання права власності в порядку спадкування задовольнити.
2. Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом право власності на частину житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , літера "А-1", загальною площею 74,2 кв.м., житловою площею 49,8 кв.м., з господарськими будівлями та спорудами: льох "Г" огорожі № 1, 3, хвіртки № 4, 5, ворота № 6, зливна яма № 7, після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
3. Судовий збір залишити за позивачем.
Заочне рішення може бути оскаржено позивачем у встановленому порядку до Харківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його складення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня складення рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повне судове рішення складено 06.04.2026.
Суддя Роман ВІТЮК