Справа № 187/461/26
2-о/0187/22/26
"01" квітня 2026 р.
Петриківський районний суд Дніпропетровської області в складі головуючої судді Караула О.А., за участю секретаря судового засідання Джунь І.Ю., розглянувши в у відкритому судовому засіданні в залі суду за правилами окремого провадження цивільну справуза заявою ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, де заінтересованою особою зазначено: Головне управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області,-
До Петриківського районного суду Дніпропетровської області через свого представника Ритова О.М., звернувся заявник ОСОБА_1 із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, де заінтересованою особою є: Головне управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області.
Заявник зазначив, що народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт. Нижні Серогози Херсонської області. З 11.09.1979 року, працював на заводі «Таврія» в місті Нова Каховка Херсонської області, де 02 жовтня 1979 року, йому була видана роботодавцем трудова книжка, серії НОМЕР_1 , однак при заповненні трудової книжки, працівниками відділу кадрів, в графі дата народження, було помилково вказано: « ІНФОРМАЦІЯ_2 », а не « ІНФОРМАЦІЯ_3 » року, як в паспорті та свідоцтві про народження заявника. З 27 жовтня 1980 року по 15.01.1983 року заявник проходив сорокову службу в прикордонних військах СРСР. Наприкінці жовтня 1980 року, у ІНФОРМАЦІЯ_4 йому видали військовий квиток, серії НОМЕР_2 , не вказавши конкретну дату видачі документа.
За наведеного, він не може оформити свої права щодо призначення пенсії за віком, через що, просить суд, встановити факт належності йому трудової книжки, серії НОМЕР_1 виданої 02 жовтня 1979 року, адміністрацією ремонтно-будівельного управлянні(РБУ) радгоспу-заводу «Таврія» в місті Нова Каховка Херсонської області, та військового квитка, серії НОМЕР_2 виданого посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_5 на ім'я ОСОБА_1 .
Ухвалою суду від 16.03.2026 було відкрито провадження у справі; справу постановлено розглядати в порядку окремого провадження; в судове засідання викликати заявника та заінтересованих осіб.
Заявник в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином; представник заявника Ритов Олександр Миколайович, що діє на підставі ордеру № 1934516 від 12.03.2026 надав письмову заяву про розгляд справи без участі заявника та його представника, заявлені вимоги підтримав.
Представник заінтересованої особи до суду не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, надав до суду заяву про розгляд справи без його участі, повідомив, що заперечень щодо задоволення заяви немає.
Всебічно та повно дослідивши надані докази у справі, суд прийшов до наступного висновку.
Згідно ст.2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до принципу диспозитивності цивільного судочинства(ст.13 ЦПК України) суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показання свідків.
Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною 1 ст. 293 ЦПК України визначено, що окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, що відображає п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України.
Відповідно до п.6 ч.1 ст.315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.
Згідно ч.2 ст.315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Згідно роз'яснень п.12 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 року "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення", суд може встановлювати факти належності особі документів, які не відносяться до таких, що посвідчують особу, наприклад, трудової книжки, іншого документа про трудовий стаж. Також зазначено, що при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення. Разом з тим, цей порядок не застосовується, якщо виправлення в таких документах належним чином не застережені або ж їх реквізити нечітко виражені внаслідок тривалого використання, неналежного зберігання, тощо. Це є підставою для вирішення питання про встановлення факту, про який йдеться в документі, відповідно до чинного законодавства.
Заявник ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме встановлення факту належності йому правовстановлюючого документу, трудової книжки серії НОМЕР_1 та військового квитка серії НОМЕР_2 .
Так, як вбачається з матеріалів справи, а саме копії паспорта громадянина України серія НОМЕР_3 виданий Ленінським РВ ММУ УМВС України в Миколаївській області від 15.11.1996 року, ОСОБА_1 , народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт. Нижні Серогози Херсонської області. Відповідно присвоєно РНОКПП НОМЕР_4 , про що є картка платника податків.
З копії свідоцтва про народження НОМЕР_5 видно, що ОСОБА_2 (зазначено на рос.мові), народився ІНФОРМАЦІЯ_3 . Батьками зазначено: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (зазначено на рос. мові).
З копії трудової книжки серія НОМЕР_1 виданої 02.10.1979 року на ім'я ОСОБА_2 (зазначено на рос.мові), в графі дата народження зазначено ІНФОРМАЦІЯ_2 .
З матеріалів справи судом встановлено, що ОСОБА_1 звертався з заявою до відділу обслуговування громадян № 9 (сервісний центр) ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, щодо призначення йому пенсії. Рішенням Головного управління пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 14.11.2025 № 046950005545 ОСОБА_1 було відмовлено в призначенні пенсії за віком згідно ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу 22 роки. Відповідно до зазначеного рішення заявнику не зараховано до страхового стажу періоди роботи згідно з трудовою книжкою від 02.10.1979 серії НОМЕР_6 , оскільки на першій сторінці дописана дата народження та період військової служби з 27.10.1980 по ІНФОРМАЦІЯ_6 , оскільки у військовому квитку НОМЕР_2 наявне виправлення дати народження особи та відсутня дата видачі військового квитка.
Вирішуючи питання про достатність доказів, наданих заявником на підтвердження поданої ним вимоги, суд звертає увагу на те, що на сьогодні у праві існують такі основні стандарти доказування: "баланс імовірностей" (balance of probabilities) або "перевага доказів" (preponderance of the evidence); "наявність чітких та переконливих доказів" (clear and convincing evidence); "поза розумним сумнівом" (beyond reasonable doubt).
Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.
Слід зауважити, що Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17).
Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).
Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".
Кожний доказ, наданий заявником сам по собі не містить інформації, яка б беззаперечно доводила факт, який він просить встановити в судовому засіданні, однак всі ці докази разом у своїй сукупності дають можливість суду зробити висновок про те, що з високою вірогідністю можна стверджувати, що фактично трудова книжка серії НОМЕР_1 належать особі заявника ОСОБА_1 . Різниця ж у написанні дати народження ІНФОРМАЦІЯ_2 та ІНФОРМАЦІЯ_3 в трудовій книжці виникла в результаті помилкового занесення даних про дату народження працівника, відповідальною особою підприємства.
Відповідно до п.18 Постанови Ради Міністрів СРСР «Про трудові книжки робітників та службовців» № 656 від 06.09.1973 р. та пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1993 року № 301 «Про трудові книжки працівників», відповідальність за організацію робіт з ведення, обліку, зберігання та видачі трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації.
Суд вважає, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у її трудовій книжці. Заявник не несе відповідальності за заповнення трудової книжки, оскільки записи у його трудову книжку вносилися відповідальним працівником підприємства, а не особисто ним.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 21.02.2018 року у справі № 687/975/17, де зазначено, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці.
Метою встановлення заявленого факту є реалізація заявником права на пенсійне забезпечення.
За наведеного суд вважає, заява ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, в частині встановлення факту належності ОСОБА_1 трудової книжки серії НОМЕР_1 підлягає задоволенню.
Що стосується встановлення факту належності ОСОБА_1 військового квитка серії НОМЕР_2 , суд приходить до наступного.
Відповідно до частини 3 ст. 315 ЦПК України справи про встановлення факту належності особі паспорта, військового квитка, квитка про членство в об'єднанні громадян, а також свідоцтв, що їх видають органи державної реєстрації актів цивільного стану, судовому розгляду в окремому провадженні не підлягають.
Як вбачається з копії військового квитка серії НОМЕР_2 , на ім'я ОСОБА_2 (зазначено на рос.мові), в графі дата народження зазначено ІНФОРМАЦІЯ_3 , при цьому остання цифра року містить виправлення.
Оскільки заява про встановлення факту належності особі військового квитка не може розглядатись в окремому провадженні, суд вважає в цій частині заяви ОСОБА_1 слід відмовити.
Відповідно до ч. 7 ст. 294 ЦПК України, при ухваленні судом рішення у справах окремого провадження судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.
Судові витрати суд залишає за заявником.
Керуючись статтями2, 4, 13, 76-81, 95, 259,263-265, 293, 294,315,319 ЦПК України, суд,-
Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, де заінтересованою особою зазначено: Головне управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області, задовольнити частково.
Встановити факт належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , - трудової книжки, серії НОМЕР_1 , виданої 02 жовтня 1979 року, адміністрацією ремонтно-будівельного управлянні(РБУ) радгоспу-заводу «Таврія» в місті Нова Каховка Херсонської області.
В задоволені іншої частини заяви, відмовити.
Судові витрати залишити за заявником.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Реквізити учасників справи:
Заявник - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_7 , адреса: АДРЕСА_1 , телефон НОМЕР_8 .
Заінтересована особа - ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ПЕНСІЙНОГО ФОНДУ УКРАЇНИ В ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ, код ЄДРПОУ 21910427; місце розташування: вул. Набережна Перемоги, буд. 26, м. Дніпро Дніпропетровської області, 49094.
Суддя О.А. Караул