Справа № 202/2448/26
Провадження № 2/202/3460/2026
26 березня 2026 року м. Дніпро
Суддя Індустріального районного суду міста Дніпра Доценко С.І., ознайомившись із позовною заявою ОСОБА_1 про розірвання шлюбу,-
Позивач ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» звернувся до суду із заявою про розірвання шлюбу. При цьому в позовній заяві зазначено, що це спільна заява позивача та відповідача.
Дослідивши матеріали заяви, суд вважає за необхідне залишити заяву без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 110 СК України, позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Дана норма закону стосується випадків, коли один із подружжя заперечує проти розірвання шлюбу, у зв'язку з чим полегшений спосіб розірвання шлюбу є неможливим, або коли він не заперечує проти розірвання шлюбу, але ухиляється від подання відповідної спільної заяви до органу державної реєстрації актів цивільного стану.
Згідно із п. 3 Постанови Верховного Суду України № 11 від 21.12.2007 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя вирішуючи питання щодо відкриття провадження у справі за заявою про розірвання шлюбу, суди мають враховувати, що воно проводиться органами РАЦС лише у випадках, передбачених статтями 106, 107 СК.
Пленум Верховного суду України у п. 4 Постанови від 21.12.2007 №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» роз'яснив, оскільки розгляд справи провадиться в межах з заявлених вимог і на підставі поданих доказів, суди згідно з ЦПК повинні вимагати від осіб, що подали заяву, повного викладення обставин, якими обґрунтовуються дані вимоги, й посилання на засоби їх доказування. У заяві про розірвання шлюбу має бути зазначено дату й місце реєстрації шлюбу, мотиви його розірвання, чи є від шлюбу неповнолітні діти, при кому з батьків вони перебувають, пропозиції щодо участі подружжя в утриманні та вихованні дітей після розірвання шлюбу, чи заявляються інші вимоги, які може бути вирішено одночасно позовом про розірвання шлюбу. До заяви додаються: свідоцтво про реєстрацію шлюбу, копії свідоцтв про народження дітей, довідки щодо розміру заробітку та інших доходів, а також усі необхідні документи відповідно до заявлених вимог.
При цьому питання про розірвання шлюбу вирішується незалежно від наявності між подружжям майнового спору. Розірвання шлюбу судом відбувається: за наявності в подружжя спільних неповнолітніх дітей; за відсутності згоди одного з подружжя на розірвання шлюбу, крім випадків, передбачених ст. 107 СК; за спільною заявою подружжя, яке має дітей, відповідно до ст. 109 СК; за позовом одного з подружжя відповідно до ст. 110 СК. У заяві про розірвання шлюбу має бути зазначено дату й місце реєстрації шлюбу, мотиви його розірвання, чи є від шлюбу неповнолітні діти, при кому з батьків вони перебувають, пропозиції щодо участі подружжя в утриманні та вихованні дітей після розірвання шлюбу, чи заявляються інші вимоги, які може бути вирішено одночасно з позовом про розірвання шлюбу.
У позовній заяві відсутнє обґрунтування звернення позивача із позовною заявою до суду, враховуючи відсутність у подружжя спільних дітей, оскільки в даному випадку підставою звернення може бути лише незгода відповідача із розірванням шлюбу в позасудовому порядку, однак з позову не вбачається, що між подружжям існує спір.
Окремо слід звернути увагу на те, що на відміну від позову про розірвання шлюбу, який може бути пред'явленим одним із подружжя, спільна заява подружжя про розірвання шлюбу може бути подана в порядку окремого провадження відповідно до ст.293 ЦПК України та ст.109 СК України за підписами обох із подружжя з обов'язковою умовою, що це подружжя має неповнолітніх дітей та разом із письмовим договором про те, з ким із них будуть проживати діти, яку участь у забезпеченні умов їхнього життя братиме той з батьків, хто буде проживати окремо, а також про умови здійснення ним права на особисте виховання дітей.
Натомість заява ОСОБА_1 подана лише ним, що не може вважатись спільною заявою подружжя на розірвання шлюбу.
За таких обставин позивачу необхідно обґрунтувати підстави, за яких він звертається до суду з позовом про розірвання шлюбу з відповідачем, оскільки з позову вбачається що спільних дітей немає та доказів, що відповідач не згодна на розірвання шлюбу у органах ДРАЦС.
Вказані в ухвалі недоліки позбавляють суд можливості відкрити провадження за цією справою та призначити її до розгляду.
Згідно приписів ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин, заява повинна бути залишена без руху для усунення названих недоліків шляхом подання заяви про усунення нижчезазначених недоліків.
На підставі викладеного, керуючись ст. 185 ЦПК України, суддя,-
Позовну заяву ОСОБА_1 про розірвання шлюбу, залишити без руху.
Надати десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви, який починає рахуватися з дня отримання копії ухвали.
Роз'яснити позивачу, що у разі не усунення недоліків у встановлений строк, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя С. І. Доценко