Номер провадження: 11-сс/813/804/26
Справа № 523/3651/26 1-кс/523/2569/26
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
02.04.2026 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
Головуючий суддя ОСОБА_2 ,
судді: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретар судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_6 , який діє в інтересах ВЧ НОМЕР_1 , на ухвалу слідчого судді Пересипського районного суду міста Одеси від 25 лютого 2026 року про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_6 , поданої в інтересах ВЧ НОМЕР_1 , на бездіяльність слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Миколаєві, яка полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР,
установив:
Зміст оскаржуваного судового рішення.
Оскаржуваною ухвалою слідчого судді було відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_6 , який діє в інтересах ВЧ НОМЕР_1 , на бездіяльність слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Миколаєві, яка полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР.
Ухвала слідчого судді мотивована тим, що заява про вчинення кримінального правопорушення була розглянута слідчим, про що надано відповідний витяг з ЄРДР.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала.
Не погодившись із зазначеною ухвалою слідчого судді, ОСОБА_6 , який діє в інтересах ВЧ НОМЕР_1 ,подав апеляційну скаргу, в якій вказує на те, що вона постановлена без об'єктивно з'ясованих обставин, які мали бути підтверджені доказами.
Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що 31 січня 2026 року Військова частина НОМЕР_1 звернулася до ТУ ДБР, розташоване в м. Миколаєві, із повідомленням про кримінальне правопорушення військовослужбовцем військової частини, відповідальність за яке передбачена ч. 5 ст. 407 КК України. Повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення було отримане уповноваженими представниками ТУ ДБР 09.02.2026 року. Станом на 18.02.2026 року Військовою частиною НОМЕР_1 не було отримане повідомлення від ТУ ДБР у м. Миколаєві про внесення відомостей за повідомленням від 31.01.2026р. №1156/02/1674 за ч. 5 ст. 407 КК до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань, в зв'язку з чим Військова частина НОМЕР_1 була вимушена звернутися до Пересипського районного суду міста Одеси зі скаргою про бездіяльність слідчих у відповідності до ст. 303 КПК України.
Разом з тим, слідчим Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, самостійно було припинено бездіяльність і провадження за скаргою військової частини НОМЕР_1 у відповідності до ст. 305 КПК України підлягає закриттю.
На підставі викладено просить оскаржену ухвалу скасувати та постановити нову, якою провадження за скаргою Військової частини НОМЕР_1 на бездіяльність уповноважених посадових осіб Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованому у місті Миколаєві закрити та зобов'язати уповноважених осіб ТУ ДБР, розташованого у місті Миколаєві, повідомити командування Військової частини НОМЕР_1 про внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою командира Військової частини НОМЕР_1 від 31.01.2026 року №1156/02/1674.
Позиції учасників апеляційного розгляду.
Враховуючи положення ч.4 ст.107, ч.1 ст.406 КПК України апеляційний розгляд проведено за відсутності представника ВЧ НОМЕР_1 - ОСОБА_6 , який будучи повідомленим про дату, час та місце розгляду, до суду не з'явився, подалв заяву про проведення судового засідання без його участі.
Мотиви апеляційного суду.
Дослідивши доводи апеляційної скарги і матеріали провадження, апеляційний суд приходить до таких висновків.
Частиною 1 ст. 404 КПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ч. 1 ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Відповідно до ст. 55 Конституції України кожному гарантовано право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Статтею 1 КПК України передбачено, що порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, яке складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим Кодексом та іншими законами України.
Згідно з положеннями ст. 24 КПК України, які узгоджуються з приписами ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому КПК України.
Главою 26 КПК України передбачений інститут оскарження рішень, дій чи бездіяльності на стадії досудового розслідування, який служить вихідною гарантією захисту прав учасників кримінального провадження і є однією із засад кримінального провадження.
Відповідно до приписів п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Як видно з матеріалів провадження, 18.02.2026 року представник ВЧ НОМЕР_1 - ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді зі скаргою, поданою в порядку ст. 303 КПК України, на бездіяльність слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Миколаєві, яка полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР за повідомленням командира ВЧ НОМЕР_1 ОСОБА_7 про вчинення кримінального правопорушення військовослужбовцем військової частини, відповідальність за яке передбачена ч. 5 ст. 407 КК України, від 31.01.2026 року (т. 1 а.с. 1-6).
За результатами розгляду скарги слідчий суддя 25 лютого 2026 року відмовив у її задоволенні, дійшовши висновку, що вищевказана заява була розглянута слідчим, про що надано відповідний витяг з ЄРДР.
Під час апеляційного розгляду колегією суддів встановлено, що у матеріалах справи міститься витяг з ЄРДР про реєстрацію кримінального провадження №62026150020000693 від 24.02.2026 року за фактом самовільного залишення військовослужбовцем ВЧ НОМЕР_1 - солдатом ОСОБА_8 місця розташування ВМКЦ ПР м. Одеси, куди останнього було направлено до проходження медичного огляду, правова кваліфікація кримінального правопорушення за ч. 5 ст. 407 КК України (т. 1 а.с. 41).
Відповідно до абз 2 ч. 2 ст. 305 КПК України слідчий, дізнавач чи прокурор можуть самостійно скасувати рішення, передбачені пунктами 1, 2, 5 і 6 частини першої статті 303 цього Кодексу, припинити дію чи бездіяльність, які оскаржуються, що тягне за собою закриття провадження за скаргою.
Враховуючи, що слідчим Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Миколаєві, самостійно було усунено бездіяльність, яка оскаржується представником ВЧ НОМЕР_1 - ОСОБА_6 , колегія суддів вважає, що одночасно з прийняттям рішення про скасування ухвали слідчого судді, провадження за скаргою ОСОБА_6 від 18.02.2026 року слід закрити на підставі ч. 2 ст. 305 КПК України.
Так, ч. 1 ст. 60 КПК України визначено, що заявником є фізична або юридична особа, яка звернулася із заявою або повідомленням про кримінальне правопорушення до органу державної влади, уповноваженого розпочати досудове розслідування, і не є потерпілим.
Пунктом 1-1 ч.2 ст. 60 КПК України передбачено, що заявник має право отримати витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань .
Апеляційний суд зазначає, що оскільки бездіяльність слідчого фактично усунена та провадження у справі за скаргою ОСОБА_6 , поданою в інтересах ВЧ НОМЕР_1 , підлягає закриттю на підставі ч. 2 ст. 305 КПК України, оскільки слідчим Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Миколаєві, внесено відомості до ЄРДР за заявою командира Військової частини НОМЕР_1 від 31.01.2026 року №1156/02/1674, останній не позбавлений права отримати витяг з ЄРДР, звернувшись до слідчого із відповідним клопотанням.
Керуючись статями 331, 370, 372, 376, 404, 407, 419, 422, 532 КПК України, апеляційний суд
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 , який діє в інтересах ВЧ НОМЕР_1 ,- частково задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Пересипського районного суду міста Одеси від 25 лютого 2026 року про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_6 , поданої в інтересах ВЧ НОМЕР_1 , на бездіяльність слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Миколаєві, яка полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР, - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою провадження за скаргою ОСОБА_6 , поданою в інтересах ВЧ НОМЕР_1 , на бездіяльність слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Миколаєві, яка полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР, - закрити.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.
Судді Одеського апеляційного суду:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4