Справа №672/1420/25
Провадження №2/672/131/26
31 березня 2026 року м. Городок
Городоцький районний суд Хмельницької області
в складі головуючої судді Рибачук О.Г.,
за участю секретаря судового засідання Стебло Л.В.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача ОСОБА_2 ,
відповідачка ОСОБА_3 - не з'явилася,
представниці Органу опіки та піклування виконавчого комітету Сатанівської селищної ради Хмельницького району Хмельницької області - Сльоз О.В.,
розглянувши за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав,
встановив:
ОСОБА_1 звернувсь до суду з позовом до ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав відносно доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та дочки ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . В обґрунтування позовних вимог вказав, що відповідно до свідоцтв про народження дітей її матір'ю є відповідачка, але свої батьківські обов'язки вона не виконує, життям, здоров'ям та розвитком дітей не цікавиться. Понад рік тому вона залишила сім'ю та обірвала всі соціальні зв'язки та спілкування із ним та дітьми. Він самостійно займається вихованням та утриманням дітей. Мати не вчиняє спроб спілкуватися чи турбуватися про дітей, тому просить позбавити її батьківських прав.
Ухвалою суду від 22 грудня 2025 року по справі відкрито провадження та призначено підготовче судове засідання.
12 лютого 2026 року ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
В судовому засіданні позивач та його представник вимоги підтримали з підстав, зазначених у позові. Додатково позивач зазначив, що ще за час проживання разом із позивачкою у них часто виникали непорозуміння щодо того, що ОСОБА_3 , незважаючи на те що вона не працює, одночасно недостатньо часу приділяє турботі та вихованню дітей. Після того як вони перестали разом проживати, діти залишилися жити із батьком. Дружина понад рік тому після чергової суперечки залишила сім'ю та припинила спілкуватися з ним та дітьми. Він намагався з нею в телефонному режимі поспілкуватися і з'ясувати з ким далі будуть жити діти, але дружина відмовилась вирішувати це питання, повідомивши, що він має виховувати їх без її участі, тому що у неї нове життя. На даний час шлюб між ними розірвано. За останній рік мати жодного разу не приїздила до дітей, в школу до них не приходила і навіть не дзвонила. Відповідачка, як мати, не приймає участі в утриманні та вихованні дітей, не надає матеріальну допомогу на утримання, не дарує подарунки, не цікавиться їх станом здоров'я, не піклується про фізичний та духовний розвиток, не забезпечує необхідного харчування та медичного догляду, не бачиться з ними, таким чином не виконує свої материнські обов'язки. Одночасно, кошти, отримані на дітей, використовує на власний розсуд. Вважає, що позбавлення ОСОБА_3 батьківських прав відповідає найкращим інтересам дитини.
ОСОБА_3 , будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи судом, у судове засідання вчергове не з'явилась.
Представниця органу опіки та піклування виконавчого комітету Сатанівської селищної ради Сльоз О.В. зазначила, що позовні вимоги необхідно задовольнити та доцільно позбавити батьківських прав ОСОБА_3 , оскільки вона умисно не виконує свої материнські обов'язки відносно своїх чотирьох дітей. Звернула увагу, що вона перед розглядом даного питання органом опіки та піклування в телефонному режимі зв'язалась із ОСОБА_3 , повідомивши їй наслідки невиконання нею своїх материнських обов'язків, але змін в її поведінці щодо дітей не було. ОСОБА_3 заблокувала телефонні дзвінки з її номеру телефона та до комісії на розгляд клопотання про доцільність позбавлення її батьківських прав не з'явилась. Додатково зазначила, що дана сім'я перебуває на обліку як багатодітна, всі виплати пов'язані із цим статусом оформлені на маму, а враховуючи, що вона з сім'єю не проживає, то кошти витрачаються не в інтересах дітей. Щодо відносин дітей з батьком повідомила, що він піклується про них та повністю займається їх утриманням, розвитком, забезпечує матеріально.
Суд, заслухавши пояснення позивача та його представника, представницю органу опіки та піклування, свідків, заслухавши думки дітей ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , дослідивши письмові докази приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Судом встановлено, що згідно свідоцтв про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 є дітьми ОСОБА_1 та ОСОБА_3 .
Відповідно до довідок директора Опорного закладу освіти Сатанівського ліцею від 08.12.2025, видані батьку ОСОБА_1 про те що його діти ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 навчаються в даному закладі. Їх мати ОСОБА_3 контакт з ліцеєм не підтримує, успішністю дітей не цікавиться, з вчителями не спілкується, батьківські збори не відвідує, участі у вихованні дітей не бере.
Згідно довідки старости Сатанівської селищної ради Восьмушко В. від 01.12.2025 №306 ОСОБА_1 зареєстрований та проживає в с.Покровка Городоцького району Хмельницької області разом із шістьма дітьми, у тому числі із ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Довідка-характеристика, видана виконавчим комітетом Сатанівської селищної ради від 09.12.2025 №316 містить позитивно характеризуючу інформацію щодо позивача.
Згідно відкритих відомостей, які містяться на сайті Судова влада (https://court.gov.ua) шлюб між сторонами розірвано на підставі рішення суду від 12.02.2026 (справа №672/958/25). Рішення набрало законної сили 12.02.2026.
Органом опіки та піклування надано висновок, затверджений рішенням виконавчого комітету Сатанівської селищної ради від 19.02.2026 №17/2026, про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 відносно доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та дочки ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Одночасно у висновку зазначено, що ОСОБА_3 на засідання комісії не з'явилась, на телефонні дзвінки не відповідала.
В судовому засіданні свідок ОСОБА_11 повідомила, що є вчителькою та додатково займається із дітьми ОСОБА_1 вивченням шкільних предметів, спілкується із ними, тому з їх слів та власного спостереження знає, що ОСОБА_3 понад рік тому залишила дітей із батьком та припинила з ними спілкування. Матеріальної допомоги їм не надає, не вітає із днями народження та не передає подарунки. Діти засмучені такою поведінкою матері, перебувають в емоційно подавленому стані, адже в їхньому віці спілкування з матір'ю та її підтримка є дуже необхідною. Вважає, що ОСОБА_3 необхідно позбавити батьківських прав, відносно доньки ОСОБА_8 , сина ОСОБА_9 , сина ОСОБА_10 та дочки ОСОБА_12 заради їх найкращих інтересів.
В судовому засіданні свідки ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 та ОСОБА_16 пояснили, що дружать із сім'єю позивача упродовж 5-8 років, знають дітей та періодично з ними спілкуються (орієнтовно один раз на тиждень). Їм відомо, що ОСОБА_3 упродовж року не проживає з сім'єю, не займається вихованням дітей, допомогою їм та їх розвитком, не цікавиться їх здоров'ям. Під час спілкування із дітьми їм стало відомо, що мама навіть в телефонному режимі з ними не спілкується близько року часу, не вітає із днями народження, не привозить і не передає подарунки. Діти дуже ображені на маму за таку її поведінку.
В судовому засіданні неповнолітня ОСОБА_4 повідомила, що вже довгий час (орієнтовно один рік) не спілкується зі своєю мамою так як не має такого бажання. Мама нічого не пояснивши залишила їх проживати із батьком та припинила спілкування. Матеріальної допомоги чи подарунків вона від мами за цей час не отримувала. В телефонному режимі вони також не спілкуються, хоч у мами є її номер телефону. В єдиній розмові із мамою вона їй повідомила, що бажає влаштовувати своє життя по новому. Її спроби спілкування із мамою в телефонному режимі закінчились тим, що мама заблокувала її телефонний номер у мессенджерах. Пам'ятає, що навіть коли мама проживала разом із ними їй було дуже важко з нею спілкуватися. На даний час вона проживає із батьком, відвідує школу, а з мамою не бачиться та не спілкується.
В судовому засіданні малолітній ОСОБА_17 повідомив, що орієнтовно один рік не спілкується зі своєю мамою. Мама нічого не пояснивши залишила їх проживати із батьком та припинила спілкування. Матеріальної допомоги чи подарунків він від мами за цей час не отримував взагалі. В телефонному режимі вони також не спілкуються, хоч у мами є його номер телефону. Його спроби спілкування із мамою в телефонному режимі закінчились тим, що мама заблокувала його телефонний номер у мессенджерах. На даний час від проживає із батьком, відвідує школу, а з мамою не бачиться та не спілкується.
В судовому засіданні малолітній ОСОБА_18 повідомив, що вже довгий час не спілкується зі своєю мамою так як не має такого бажання. Мама нічого не пояснивши залишила їх проживати із батьком та припинила спілкування. Матеріальної допомоги чи подарунків він від мами за цей час не отримував. В телефонному режимі вони також не спілкуються, хоч у мами є його номер телефону. Його спроби спілкування із мамою в телефонному режимі закінчились тим, що мама заблокувала його телефонний номер у мессенджерах.
В судовому засіданні малолітня ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , не проявила бажання висловити свою думку щодо обставин даної справи.
Застосовані норми права
Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Згідно із ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Декларація прав дитини, проголошена Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, як принципове положення визначила, що дитина повинна зростати в умовах турботи.
Згідно із ст. 18 Конвенції про права дитини батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Відповідно до ч. 1 ст. 151 СК України батьки мають переважне право перед іншими особами на особисте виховання дитини.
У відповідності з ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Відповідно до ч. 1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.
З роз'яснень Пленуму Верховного Суду України в п. 15, в абзаці 2 п. 16 постанови № 3 від 30 березня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» встановлено, що розглядаючи справи даної категорії, судам слід мати на увазі, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування вирішується лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи та характеру ставлення батьків до дітей. Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Позбавлення батьківських прав є заходом відповідальності батьків за невиконання або неналежне виконання ними своїх батьківських обов'язків. Головною метою такого заходу є захист інтересів малолітніх та неповнолітніх дітей і стимулювання батьків щодо належного виконання своїх обов'язків. Ухилення батьків від виховання дитини, як підстава до позбавлення батьківських прав можлива лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
В рішенні Європейського суду з прав людини від 18 грудня 2008 року у справі «Савіни проти України» зазначено, що вирішуючи справи про позбавлення батьківських прав, суд зобов'язаний дотримуватися вимог ст. 8 Конвенції про захист прав та основоположних свобод у частині права заявників на повагу до сімейного життя, зокрема судове рішення має бути побудоване на з'ясованих обставинах: чи були мотиви для позбавлення батьківських прав доречними і достатніми, чи здатне рішення про позбавлення батьківських прав забезпечити належний захист дитини, чи було проведено ретельний аналіз можливих наслідків пропонованого заходу з опіки для батьків і дитини, чи ґрунтується висновок органу опіки на достатній доказовій базі, чи мали батьки достатні можливості брати участь у вирішенні такого питання.
Позбавлення батьківських прав допускається тоді, коли змінити ставлення батьків до виховання дитини неможливо (ухвала ВССУ від 01.11.2017 у справі № 211/559/16-ц).
Європейський суд з прав людини зауважує, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага та, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (HUNT v. UKRAINE, № 31111/04, § 54, ЄСПЛ, від 07 грудня 2006 року). При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, в якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (MAMCHUR v. UKRAINE, № 10383/09, § 100, ЄСПЛ, від 16 липня 2015 року).
Судом встановлено, що ОСОБА_3 не приймає участі в житті дітей, не здійснює їх виховання, не піклується про їх фізичний та моральний розвиток, що підтвердили діти в судовому засіданні. Для дівчаток це є особливо важливо для їх розвитку і становлення як жінки. ОСОБА_3 не підтримує зв'язку із дітьми, що в умовах сучасних можливостей для комунікації свідчить про її свідоме ухилення та небажання виконувати свої батьківські обов'язки по вихованню та розвитку дітей.
В судовому засіданні діти ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 повідомили, що намагались в телефонному режимі поспілкуватись із мамою, але вона на їх дзвінки не відповідала, а на даний час взагалі заблокувала їх телефонні контакти в мессенджерах. Така свідома поведінка відповідачки свідчить про її умисне ухилення від виконання материнських обов'язків по вихованню, розвитку та утриманню дітей.
Окрім цього, на підтвердження умисності систематичності бездіяльності відповідачки щодо невиконання своїх батьківських обов'язків суд враховує також те, що вона знаючи, що питання про позбавлення її батьківських прав має вирішуватись на засіданні комісії органу опіки та піклування виконавчого комітету Сатанівської селищної ради, знаючи, що дана справа з грудня 2025 року перебуває на розгляді Городоцького районного суду, будь-яких дій щоб змінити ставлення до дітей та відновити з ними спілкування, не вчинила.
Таким чином, під час розгляду справи в суді знайшов підтвердження факт, що ОСОБА_3 не виконує своїх батьківських обов'язків відносно дочок ОСОБА_8 та ОСОБА_12 , синів ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , що є підставою для позбавлення її батьківських прав.
Після повно, всебічно та об'єктивно встановлених обставин справи, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням надані сторонами докази з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, достатності і взаємозв'язку, виходячи з вищевикладених вимог діючого законодавства, суд вважає за можливе позбавити ОСОБА_3 батьківських прав щодо доньки ОСОБА_4 , сина ОСОБА_5 , сина ОСОБА_6 та дочки ОСОБА_7 .
Таким чином, зважаючи на те, що діти не мають сімейних зв'язків із ОСОБА_3 , суд приходить до висновку, що позбавлення її батьківських прав сприятиме найкращим інтересам дітей та забезпечить їх нормальний моральний, психологічний розвиток, стабільне та спокійне життя вцілому.
Отже, позовні вимоги про позбавлення ОСОБА_3 батьківських прав підлягають задоволенню.
При цьому суд роз'яснює, що згідно ч.1 ст.166 Сімейного кодексу України, особа, яка позбавлена батьківських прав, втрачає особисті немайнові права щодо дитини та звільняється від обов'язків щодо її виховання; перестає бути законним представником дитини; втрачає права на пільги та державну допомогу, що надаються сім'ям з дітьми; не може бути усиновлювачем, опікуном та піклувальником; не може одержати в майбутньому тих майнових прав, пов'язаних із батьківством, які вона могла б мати у разі своєї непрацездатності (право на утримання від дитини, право на пенсію та відшкодування шкоди у разі втрати годувальника, право на спадкування); втрачає інші права, засновані на спорідненості з дитиною.
Крім того, суд вважає за необхідне роз'яснити сторонам по справі, що відповідно до ст.169 Сімейного кодексу України мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав у разі зміни поведінки особи, позбавленої батьківських прав, та обставин, що були підставою для позбавлення батьківських прав.
На підставі ст.141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути із відповідачки на користь позивача судові витрати у виді судового збору у розмірі 1211,20 грн.
На підставі ст.ст. 150, 164 Сімейного кодексу України, керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 259, 263-265, 273ЦПК України, суд
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Позбавити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , батьківських прав відносно доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та дочки ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, яка подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення до Хмельницького апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Відомості про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 .
Представник позивача: адвокат Столяр Микола Васильович, місцезнаходження: 32000, вул.Грушевського, буд.51, м.Городок, Хмельницький район, Хмельницька область.
Відповідачка: ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Третя особа: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Сатанівської селищної ради Хмельницького району Хмельницької області, код ЄДРПОУ 04406118, місцезнаходження: 32034, вул.Бузкова, буд.135Ж, Хмельницького району, Хмельницької області.
Повний текст рішення суду складено 06.04.2026.
Суддя Олена РИБАЧУК