Рішення від 06.04.2026 по справі 473/4375/25

Справа № 473/4375/25

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.04.2026 м.Кам'янка-Бузька

Кам'янка-Бузький районний суд Львівської області в складі:

головуючого - судді Котормус Т. І.

секретар судового засідання Карпа Г.М.

справа №473/4375/25,

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 ;

представник позивача ОСОБА_2 ;

відповідач ОСОБА_3 ;

представник відповідача ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кам'янка-Бузька за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про зменшення розміру аліментів,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ухвали Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 29.08.2025, до Кам'янка-Бузького районного суду за підсудністю надійшла цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про зменшення розміру аліментів, які стягуються з нього на підставі рішення суду.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 18.12.2024 Кам'янка-Бузьким районним судом Львівської області у справі №446/2351/24 ухвалено рішення, відповідно до якого з нього позивача стягувались аліменти на користь відповідачки на утримання їх повнолітнього сина, який продовжує навчання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/3 частини від усіх видів доходу щомісяця, починаючи з 09.10.2024 і до припинення навчання або до досягнення дитиною двадцяти трьох років. Однак, вважає суму аліментів, яка стягується з позивача є завеликою з ряду причин, зокрема з тих, що позивач на даний час є військовослужбовцем та має обмежений дохід. Більше того, під час проходження служби, він отримав важке поранення, внаслідок чого потребує постійного лікування. Також вказує, що у позивача на даний час є нова сім'я, в якій також на утриманні в нього перебуває двоє неповнолітніх дітей, утримання яких виключно залежить від позивача, а повнолітній син навчається на бюджетній формі навчання, у зв'язку з чим, витрати пов'язані з його навчанням покриває держава. Відтак, враховуючи вищенаведені факти просить зменшити розмір аліментів, які стягуються з позивача, оскільки він знаходиться у надскладних умовах прожиття і сума, яка стягується з нього по сплаті аліментів є для нього занадто великою.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.09.2025, для розгляду даної справи визначено суддю Котормус Т.І.

Ухвалою суду від 25.09.2025 відкрито спрощене позовне провадження у даній справі та призначено судове засідання.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримала з наведених у ньому підстав. Суду пояснила, що внаслідок отримання позивачем важкого поранення, під час несення ним військвої служби, він потребує постійного лікування, яке значно впливає на його дохід. Більше того, у позивача є нова сім'я, в якій на його утриманні перебувають двоє неповнолітніх дітей. У зв'язку з вказаним вище, позивач не має змоги сплачувати аліменти на користь відповідачки у визначеному судом розмірі, а тому, просить суд зменшити відповідний розмір аліментів до 1/6 частини з усіх видів доходу позивача щомісяця.

Представник відповідачки в судовому засіданні заперечив щодо позову повністю та вказав, що відповідачка також є діючим військовослужбовцем, та має обмежений дохід, якого не достатньо для належного утримання спільного з позивачем сина, який продовжує навчання. Також зазначив, що у матеріалах справи відсутні будь-які належні докази на обґрунтування доводів сторони позивача про те, що в позивача наявна інша сім'я, в якій на його утриманні знаходяться двоє неповнолітніх дітей. А тому, просив суд у позові відмовити.

Заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали цивільної справи у їх сукупності та взаємозв'язку, суд встановив наступні обставини справи та відповідні до них правовідносини.

Так, судом встановлено, що сторони про справі перебували у зареєстрованому шлюбі, що підтверджується копією витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу № 00044811633 від 01.05.2024.

Від спільного подружнього життя мають сина, згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 виданого 19.09.2006 виконкомом Бузької сільської ради Вознесенського району Миколаївської області ОСОБА_5 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , в графі про батьків ОСОБА_1 зазначений як батько, ОСОБА_3 зазначена як мати.

Рішенням Кам'янка-Бузького районного суду Львівської області від 16.11.2023 шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , який був зареєстрований 19.09.2017 Вознесенським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області було розірвано.

Судом встановлено, що 18.12.2024 Кам'янка-Бузьким районним судом Львівської області ухвалено рішення, яким вирішено стягувати з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 аліменти на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/3 частини від усіх видів доходу щомісяця, починаючи з 09.10.2024 і до припинення навчання або до досягнення дитиною двадцяти трьох років.

Згідно вищевказаного рішення суду від 18.12.2024, 21.01.2025 Кам'янка-Бузьким районним судом Львівської області видано виконавчий лист про стягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 аліменти на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/3 частини від усіх видів доходу щомісяця, починаючи з 09.10.2024 і до припинення навчання або до досягнення дитиною двадцяти трьох років.

Разом з тим, як видно з свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_4 від 22.03.2024, 22.03.2024 зареєстровано шлюб ОСОБА_1 та ОСОБА_6 , актовий запис №339. Прізвище дружини після реєстрації шлюбу ОСОБА_7 (а.с.4.

Судом також встановлено, що у дружини позивача ОСОБА_8 від попереднього шлюбу народилось двоє дітей, які на даний час є неповнолітні (а.с.6-7), батько дітей помер, що підтверджується долученою до матеріалів справи копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 від 25.03.2024 (а.с.5). Як вказує у позовній заяві позивач, що неповнолітні діти від попереднього шлюбу ОСОБА_9 , знаходяться на повному його утриманні.

Як видно з копії картки особового рахунку військовослужбовця № НОМЕР_6 за 2024, дохід ОСОБА_1 з травня 2024 року по травень 2025 року склав 597952,42 грн. (а.с.8).

Також, з долучених до матеріалів справи копій посвідчення учасника бойових дій та медичних документів видно, що ОСОБА_1 є учасником бойових дій та має встановлені законодавством пільги. Внаслідок проходження військової служби, ОСОБА_1 отримав поранення, внаслідок якого потребує постійного лікування (а.с.9-12).

Вирішуючи даний спір, суд виходив з наступних норм права та мотивів.

Як передбачено ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Частиною 2 статті 182 СК України встановлено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Відповідно до ст. 179 СК України аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім'я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини.

Згідно з статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Статтями 150, 180 СК України встановлено обов'язок батьків піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечення здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.

Згідно зі статтею 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Ураховуючи зміст статей 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не є незмінним. СК України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов'язує їх зі способом присудження (частина третя статті 181 СК України. Стаття 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями статті 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою й зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів у певній твердій грошовій сумі та навпаки).

При розгляді позовів, заявлених із зазначених підстав, застосуванню підлягає не тільки стаття 192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов'язку батьків утримувати своїх дітей (стаття 182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», стаття 183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», стаття 184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі»).

Вищенаведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 05 лютого 2014 року № 6-143цс13, і неодноразово підтриманою Верховним Судом у постановах: від 30 червня 2020 року, у справі № 343/945/19, провадження № 61-2057св20, від 12 січня 2022 року у справі № 545/3115/19, провадження № 61-18145св20, від 23 травня 2022 року у справі № 752/26176/18, провадження № 61-16697св21, у справі 22 серпня 2022 № 712/6313/21.

За змістом положень ст. 192 Сімейного кодексу України наведено перелік обставин, за яких суд може винести рішення, зокрема, про збільшення (зменшення) розміру аліментів. Такими обставинами є: зміна матеріального стану, зміна сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я особи з якої стягуються аліменти, та в інших випадках, передбачених цим Кодексом, тому виходячи з вимог чинного законодавства, вказані обставини повинні бути суттєвими і відігравати значну роль у житті заявника, платника аліментів, при розгляді спору про зменшення або збільшення розміру аліментів, встановлених рішенням суду.

Дослідивши надані позивачем докази суд дійшов висновку, що позивач не надав достатніх доказів для висновку про доцільність зменшення розміру аліментів.

Так, на підставу зменшення розміру аліментів ОСОБА_1 посилається зокрема на те, що внаслідок отриманого під час проходження ним військової служби поранення, у нього значно погіршився стан здоров'я у зв'язку з чим він має додаткові витрати на своє здоров'я та проходження реабілітації. Разом з тим будь-яких доказів того, що позивач поніс витрати на лікування у зв'язку з наявними в нього травмами, суду не було надано (будь-які чеки, квитанції на придбання ліків, витрати у зв'язку з проходженням лікування тощо в матеріалах справи відсутні).

З матеріалів справи слідує, що позивач є особою працездатного віку, відомостей про наявність якихось обмежень у роботі у зв'язку із виявленими у нього травмами позивач не надав.

Посилаючись в обґрунтування позову, позивач зазначає, що він є діючим військовослужбовцем, однак суд враховує, що відповідачка також на даний час проходить військову службу, що підтверджується долученою до матеріалів справи довідкою військової частини НОМЕР_7 від 19.02.2026, а відтак сама по собі обставина проходження позивачем військової служби не свідчить про істотне погіршення його матеріального стану та не є безумовною підставою для зменшення розміру аліментів.

Крім того, позивач посилається на наявність у нього нової сім'ї та перебування на його утриманні двох неповнолітніх дітей дружини, батько яких помер, на підтвердження чого надано копію свідоцтва про шлюб та копії свідоцтва про народження дітей. Водночас зазначені докази лише підтверджують факт укладення шлюбу та наявність у дружини дітей, однак не свідчать про перебування цих дітей саме на утриманні позивача. Належних та допустимих доказів, які б підтверджували фактичне здійснення позивачем їх утримання, матеріали справи не містять, у зв'язку з чим такі доводи суд вважає безпідставними.

Також, суд відхиляє доводи позивача про те, що повнолітній син сторін навчається на бюджетній формі навчання, а витрати на його навчання покриваються державою, як підставу для зменшення розміру аліментів, оскільки факт навчання сина за рахунок коштів державного бюджету не свідчить про відсутність потреби у його матеріальному забезпеченні, оскільки аліменти призначені не виключно для оплати навчання, а й для забезпечення інших життєво необхідних потреб дитини, зокрема харчування, проживання, придбання одягу, навчальних матеріалів та інших витрат, пов'язаних із процесом навчання та повсякденним життям.

За таких обставин наведені позивачем доводи не свідчать про наявність передбачених законом підстав для зменшення розміру аліментів та не спростовують встановленого судом обов'язку позивача щодо належного утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання.

Враховуючи наведене, а також приймаючи до уваги те, що позивач переконливих доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтується позовні вимоги не надав, а також обставини, що наводить позивач в обґрунтування та на підтвердження заявлених вимог, в розумінні вищезазначених норм матеріального закону (ст. 192 СК України) та позиції Верховного Суду, на думку суду, не є істотними та достатніми для зменшення визначеного за рішенням суду розміру аліментів, та слугувати самостійними підставами для зменшення їх розміру не можуть, а також те, що розмір стягуваних аліментів за судовим рішенням не є завищеним та відповідає розміру, передбаченому нормами діючого Сімейного кодексу України, а тому суд вважає, що достатніх та законних підстав для зменшення розміру аліментів немає.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено наявності істотних змін обставин, передбачених ст. 192 Сімейного кодексу України, які б об'єктивно унеможливлювали виконання ним обов'язку зі сплати аліментів у визначеному судом розмірі. Надані позивачем аргументи не підтверджені належними та допустимими доказами і не свідчать про погіршення його матеріального стану чи інші підстави, що виправдовували б зменшення розміру аліментів. Водночас, визначений розмір аліментів є обґрунтованим, не перевищує меж, установлених законом, та забезпечує належний рівень утримання дитини. Враховуючи принцип пріоритетності прав та інтересів дитини, зменшення розміру аліментів у цій справі не відповідатиме її потребам і не сприятиме її повноцінному розвитку. Отже, підстав для задоволення позову суд не вбачає, а тому у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про зменшення розміру аліментів, слід відмовити.

Судові витрати відповідно до статті 141 ЦПК України покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст.12-13, 76-81, 141, 258-259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ :

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про зменшення розміру аліментів - відмовити повністю.

Судові витрати у виді сплаченого судового збору - покласти на позивача ОСОБА_1 .

Повний текст рішення складено та підписано 06.04.2026.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Відомості про сторони:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .

Суддя Т.І. Котормус

Попередній документ
135437037
Наступний документ
135437039
Інформація про рішення:
№ рішення: 135437038
№ справи: 473/4375/25
Дата рішення: 06.04.2026
Дата публікації: 07.04.2026
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Кам'янка-Бузький районний суд Львівської області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них; про стягнення аліментів
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (06.04.2026)
Результат розгляду: в позові відмовлено
Дата надходження: 23.09.2025
Предмет позову: За позовною заявою Гаменко О.Л до Гаменко Н.В про зміну розміру . або звільнення від сплати аліментів .
Розклад засідань:
29.10.2025 14:30 Кам'янка-Бузький районний суд Львівської області
04.12.2025 09:30 Кам'янка-Бузький районний суд Львівської області
19.01.2026 12:00 Кам'янка-Бузький районний суд Львівської області
19.02.2026 11:00 Кам'янка-Бузький районний суд Львівської області
31.03.2026 10:00 Кам'янка-Бузький районний суд Львівської області