Справа № 307/511/26
Провадження № 2/307/209/26
31 березня 2026 року м. Тячів
Тячівський районний суд Закарпатської області в складі:
головуючого судді Бряник М.М.
секретар судового засідання Бабинець Г.М.
за участі представника позивачки, адвоката Романюк О.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Тячів у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник, адвокат Романюк Ольга Петрівна до ОСОБА_2 про збільшення розміру стягуваних аліментів,
ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник, адвокат Романюк Ольга Петрівна звернулася в суд з позовною заявою до ОСОБА_2 про збільшення розміру стягуваних аліментів.
В обґрунтування позовної заяви посилається на те, що 21 січня 2012 року між сторонами був укладений шлюб. У шлюбі у них народилася донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . 3 грудня 2019 року, за рішенням Тячівського районного суду, шлюб між сторонами розірвано. 07 квітня 2021 року позивачкою укладено шлюб з ОСОБА_4 та змінено прізвище з « ОСОБА_5 » на « ОСОБА_6 », що стверджується свідоцтвом про шлюб серія НОМЕР_1 від 07.04.2021 року.
Представник позивачки вказує, що позивачка самостійно виховує доньку, яка перебуває на її утриманні, що підтверджується актом обстеження матеріально-побутових умов проживання депутата Тересвянської селищної ради від 04.02.2026 року. 24 лютого 2020 року рішенням Тячівського районного суду було присуджено стягнення з відповідача аліментів в сумі 2 000 грн. щомісяця, починаючи з 17.01.2020 року. Зазначає, що вказаної суми аліментів у розмірі 2 000 грн. недостатньою навіть для мінімального забезпечення доньки, її періодичного лікування та навчання, оскільки дитина відвідує різні гуртки, додатково навчається з вчителем англійської мови.
Вказуючи про наявність обставин для зміни розміру аліментів, зазначає, що з часу ухвалення рішення про стягнення аліментів розмір витрат на утримання доньки значно зросли, оскільки пройшло вже шість років, а відповідач жодних додаткових коштів на утримання доньки, крім встановлених рішенням суду аліментів у розмірі дві тисячі гривень не надає. З цих підстав, позивачка змушена звертатися до суду для збільшення розміру аліментів, що вже стягуються.
Вважає, що для забезпечення нормального розвитку доньки, навчання, періодичного лікування, оздоровлення, підтримання належних умов проживання, виховання необхідна сума не менше 7 000 грн., оскільки відповідач має хорошу зарплату, працює постійно та має можливість сплачувати аліменти на утримання доньки у зазначеному розмірі. Допомоги у вихованні дитини, догляді за нею, витратах на навчання та лікування відповідач участі не бере. Відповідач, як і мати, має перед дитиною обов'язок по її утриманню та вихованню. У зв'язку з вищезазначеним, просить збільшити до 7 000 грн. розмір аліментів, що стягуються за рішенням суду щомісяця у твердій грошовій сумі з відповідача ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь ОСОБА_1 на утримання доньки ОСОБА_3 .
Ухвалою Тячівського районного суду Закарпатської області від 06.02.2026 року вказану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за вказаною позовною заявою, розгляд справи постановлено проводити у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін та призначено судове засідання.
Позивачка будучи повідомленею про дату час та місце розгляду справи в судове засідання не з'явилася. У клопотанні доданому до позовної заяви, представник позивачки просить розгляд справи проводити без її участі.
Представник позивачки, адвокат Романюк О.П., в судовому засіданні позов підтримала та просила задовольнити в повному обсязі.
Відповідач, будучи відповідно до положень п. 1, 4 ч.8 ст. 128 ЦПК України, належним чином повідомленим про дату час та місце розгляду справи, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення за штрих кодовими ідентифікаторами за №R067102573380, №R067103560133, №R067112576506, в судове засідання не з'явився та про причини неявки, суду не повідомив.
У зв'язку з неявкою у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, суд відповідно до положень ч.1 ст.223 ЦПК України, розглянув справу за відсутності сторін за участю представника позивачки та на підставі наявних в ній письмових доказів.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, що надані позивачкою до позовної заяви, виходячи з їх належності та допустимості, суд дійшов наступного висновку.
З свідоцтва про народження дитини, вбачається, що сторони являються батьками малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що стверджується копією свідоцтва про народження, серії НОМЕР_2 виданого повторно 28.06.2023 року виконкомом Грушівської сільської ради Тячівського району Закарпатської області Україна (а.с.24).
Рішенням Тячівського районного суду Закарпатської області ухваленого у справі №307/2222/19 від 03 грудня 2019 року шлюб між ОСОБА_8 та ОСОБА_7 розірвано (а.с.9-10).
Як вбачається з рішенням Тячівського районного суду Закарпатської області від 24 лютого 2020 року (справа № 307/169/20), яке набрало законної сили, з ОСОБА_7 на користь позивачки стягнуто аліменти на утримання дочки ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щомісячно в твердій грошовій сумі у розмірі 2000 грн., до досягнення дитиною повноліття, починаючи з 17.01.2020 року (а.с.11,25).
Судом встановлено, що дитина перебуває на утриманні матері, що стверджується актом обстеження матеріально-побутових умов проживання ОСОБА_1 від 04.02.2026 року, виданого депутатом Тересвянської селищної ради В.І.Варга та затвердженим старостою с. Грушово В.Опріш (а.с.12).
З вказаного акту обстеження матеріально-побутових умов проживання ОСОБА_1 від 04.02.2026 року вбачається, що позивачка самостійно утримує неповнолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Батько дитини сплачує аліменти у недостатньому розмірі, зазначений розмір аліментів не забезпечує належного утримання дитини.
07 квітня 2021 року позивачка зареєструвала шлюб з ОСОБА_4 , що стверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 , виданого 07.04.2021 року виконавчим комітетом Тересвянської селищної ради Тячіського району Закарпатської області за актовим записом №15. Після укладення шлюбу прізвище дружини " ОСОБА_6 " (а.с.22).
Згідно з ч. 1 ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Відповідно до Конвенції ООН про права дітей від 20.11.1989 року (ратифікована Україною Постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 року № 789-XІІ) держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. Дитина, з огляду на її фізичну й розумову незрілість вимагає спеціального захисту й турботи, включаючи належний правовий захист, як до так і після народження.
Крім того, у відповідності до ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини та ч. ч. 7, 8 ст. 7 СК України, під час вирішення будь-яких питань щодо дітей суд повинен виходити з найкращого забезпечення інтересів дітей.
Згідно з ч. 2 ст. 51 Конституції України та ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ст. 181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Стаття 182 СК України передбачає обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж п'ятдесят відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
За правилами ч. 1 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі регламентовано ст. 184 СК України.
За приписами ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Як вбачається з матеріалів справи, спільна дитина сторін перебуває на утриманні позивачки та розмір присуджених до стягнення з відповідача аліментів не забезпечує достатній рівень життя малолітньої дитини.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2026 рік» установлено у 2026 році прожитковий мінімум на одну дитину віком від 6 до 18 років: з 1 січня - 3512 гривень.
На момент ухвалення рішення суду від 24.02.2020 року про стягнення аліментів на утримання спільної дитини сторін згідно зі ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» було установлено у 2020 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі для дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня 2020 року - 2218 гривень.
Разом з цим, представником позивачки в судовому засіданні повідомлено, що підставою для подання позовної заяви про збільшення розміру стягуваних аліментів є підвищення цін на основні життєво-необхідні товари та продукти та те, що дитина почала відвідувати школу, а також відвідувати додаткові заняття та різного роду гуртки. Однак, доказів, що підтверджуюють вказані обставини позивачкою, а ні її представником не надано. Також, суд зазначає, що твердження представника позивача, щодо зумовлення збільшення розміру аліментів, які є новими обставинами та не існували на час ухвалення рішення суду про первинне визначення розміру аліментів, а саме початок навчання дитини в школі, суд не бере до уваги, оскільки при ухваленні рішення суду про стягнення аліментів від 24 лютого 2020 року, малолітня ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , вже мала відповідний шкільний вік та відповідно являлася учиницею.
Разом з цим, попри недоведеність позивачкою обставин на які вона посилається у позові, щодо зміни обставин відвідування дитиною додаткових платних занять, гуртків, танців та збільшення з цих підстав витрат на її утримання, збільшення заробітної плати відповідача, суд вважає, що з часу ухвалення судом вказаного рішення сталася значна зміна цін на основні життєво-необхідні товари та продукти, що є загальновідомою обставиною і не потребує доказування в силу положень ч. 3 ст. 82 ЦПК України, а тому доводи позивачки частково обґрунтовані, та наявні підстави для частково задоволення позову.
При визначенні розміру аліментів на утримання спільної дитини суд враховує майновий стан позивачки, яка веде догляд за малолітньою дитиною, вік дитини, майновий стан відповідача, який є особою молодого та працездатного віку, відсутність у нього постійного місця роботи та стабільного джерела доходу, відсутність у нього на утриманні інших утриманців, наявність у позивачки заробітку у розмірі мінімальної заробітної плати, що в судовому засіданні визнано її представником, а також вимоги щодо розміру аліментів, який має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, що передбачено ч. 2 ст. 182 СК України.
Також, судом береться до уваги та обставина, що з моменту ухвалення рішення Тячівського районного суду Закарпатської області від 24 лютого 2020 року, за яким були враховані існуючі на той час обставини, передбачені ст. 182 СК України, істотно зріс рівень споживчих цін та відповідно до цього та з урахуванням вікових особливостей дитини, зросли витрати на її утримання, що безумовно вплинуло на матеріальний стан позивачки у сторону його погіршення.
Згідно з роз'ясненнями Пленуму Верховного Суду України, викладеними у п. 23 постанови «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15.05.2006 року № 3, розмір аліментів, визначений за рішенням суду, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них. У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішення законної сили.
Зважаючи на рівність обов'язку батьків щодо утримання дитини та з урахуванням всіх обставин справи, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити частково і збільшити розмір аліментів, встановлений рішенням Тячівського районного суду Закарпатської області від 24 лютого 2020 року в справі №307/169/20 та стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у твердій грошовій сумі у розмірі 3000 грн. щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.
Розмір аліментів, визначений судом, відповідатиме принципам розумності та справедливості. При цьому, суд зазначає, що сторони не позбавлені права в подальшому, відповідно до положень ст. 192 СК України, ставити питання про зміну розміру аліментів.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За приписами ст. ст. 13, 76, 81 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Статтею 80 ЦПК України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Доказів того, що відповідач ОСОБА_7 має можливість сплачувати аліменти у розмірі 7000 грн. щомісячно на утримання дитини, позивачка та її представник суду не надали, а відтак, суд вважає, що у решті позовних вимог слід відмовити.
Відповідно до ч. 1, та ч.2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача в користь держави на рахунок спеціального фонду Державного бюджету України 1331, 20 (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок) судового збору.
Керуючись ст. ст. 13, 76, 81, 82, 89, 206, 258, 263-265, 273, 354, 355, 376 ЦПК України, ст. ст. 7, 180-184, 191, 192 СК України, суд,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_7 про збільшення розміру стягуваних аліментів - задовольнити частково.
Збільшити розмір аліментів, визначених рішенням Тячівського районного суду Закарпатської області ухваленим 24 лютого 2020 року в справі № 307/169/20 та стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у твердій грошовій сумі у розмірі 3000 (три тисячі) гривень, щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_7 на користь держави на рахунок спеціального фонду Державного бюджету України 1331,20 грн. (одна тисяча триста тридцять один гривень двадцять копійок) судового збору.
Визначений розмір аліментів у твердій грошовій сумі підлягає індексації відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відомості про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_5 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_3 .
Дата складання повного тексту рішення 3 квітня 2026 року.
Головуючий Бряник М.М.