Справа № 521/5030/26
Номер провадження:1-кп/521/1527/26
Дата і місце постановлення ухвали:
03 квітня 2026 року, м. Одеса.
Назва та склад суду, секретар судового засідання:
Хаджибейський районний суд м. Одеси у складі судді ОСОБА_1 , секретар судового засідання ОСОБА_2
Найменування (номер) кримінального провадження:
Кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №12026162470000040 від 05.01.2026 року.
Прізвище, ім'я і по батькові обвинуваченого, рік, місяць і день його народження, місце народження і місця проживання:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Херсон, проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Закон України про кримінальну відповідальність, що передбачає кримінальне правопорушення:
Кримінальні правопорушення, передбачені ч.1 ст. 127, ч.2 ст. 152 КК України.
Сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження:
Прокурор - ОСОБА_4 , захисник - ОСОБА_5 , обвинувачений - ОСОБА_3 , представник потерпілого - ОСОБА_6
Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєї ініціативи воно розглядається:
В провадженні Хаджибейського районного суду м. Одеси знаходиться кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 127, ч.2 ст. 152 КК України.
Вказане кримінальне провадження знаходиться на стадії підготовчого судового засідання.
Учасники процесу під час підготовчого судового засідання не заперечували проти можливості призначення судового розгляду за вказаним обвинувальним актом, а суд самостійно не вбачає підстав, передбачених п.п.2-4 ч.3 ст. 314 КПК України.
Також, прокурор заявив клопотання про продовження строку тримання під вартою та просив продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому.
Сторона захисту у судовому засіданні просила відмовити в задоволенні клопотання про продовження запобіжного заходу.
Представник потерпілого просив клопотання задовольнити.
Встановлені судом обставини із посиланням на докази, а також мотиви неврахування окремих доказів:
ОСОБА_3 обвинувачується у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 127, ч.2 ст. 152 КК України, що підтверджується обвинувальним актом.
Мотиви, з яких суд виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався:
Клопотань в порядку ст. 314-1 та ч.2 ст. 315 КПК України від сторін не надходило.
Таким чином, суд вважає за необхідне призначити судовий розгляд за обвинувальним актом.
Щодо продовження строку дії запобіжного заходу, то необхідно зазначити наступне, ОСОБА_3 обвинувачується, у скоєнні двох тяжких злочинів. При цьому, тяжкість обвинувачення, на даному етапі ще може сама по собі бути виправданням тривалих періодів тримання під вартою та може бути прийнята судом до уваги.
Метою продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 є: запобігання спробам переховуватись від суду.
Підставою продовження запобіжного заходу є наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може переховуватись від суду.
Таким чином, суд вбачає наявність чітких ознак того, що подальше перебування ОСОБА_3 під вартою вимагає справжній інтерес суспільства, який, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважає інтереси забезпечення права на свободу.
Також, при прийнятті рішення про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому, суд враховує і інші обставини відносно нього, передбачені ст. 178 КПК України, а саме: вік та стан його здоров'я; ступень міцності соціальних зв'язків; майновий стан; відсутність судимостей.
З урахуванням наявності обвинувачення щодо ОСОБА_3 у вчиненні тяжких злочинів, суд вважає, що міцність соціальних зв'язків ОСОБА_3 не є достатнім стримуючим фактором, який свідчив би про беззаперечну відсутність ризиків можливого переховування від суду.
Відповідно до ч.3 ст. 5 Конвенції звільнення особи може бути обумовлене гарантіями з'явитися на судове засідання, проте сторона захисту не надала таких гарантій.
Все вищевикладене, в сукупності, свідчить, щодо доцільності продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому та обмеження його конституційних прав, в даному випадку, є виправданим і таким, що відповідає практиці ЄСПЛ.
Обставин, передбачених ч.2 ст. 183 КПК України, які є перешкодою для продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, судом не встановлено.
Відповідно до п.1 ч.4 ст. 183 КПК України, суд вважає за необхідне не визначати розмір застави обвинуваченому, так як він обвинувачується у скоєнні злочину, вчиненого із застосуванням насильства.
Керуючись ст.ст. 314, 315, 331 КПК України, суд, -
Висновки суду:
Призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту у відношенні ОСОБА_3 у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 127, ч.2 ст. 152 КК України в Хаджибейському районному суді м. Одеси у відкритому судовому засіданні на 12 годину 00 хвилин 10.04.2026 року за участю сторін.
Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні ОСОБА_3 .
Строк дії ухвали становить 60 (шістдесят днів) і обчислюється з моменту ухвалення, тобто з 03.04.2026 року та припиняє свою дію 01.06.2026 року, включно.
Строк і порядок набрання ухвалою законної сили та її оскарження:
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її оголошення.
Апеляційна скарга, на ухвалу суду, щодо обрання запобіжного заходу, може бути подана протягом семи днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Подання апеляційної скарги на ухвалу суду зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Головуючий суддя: ОСОБА_1