Справа № 473/6807/25
іменем України
"06" квітня 2026 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:
головуючого судді Ротар М.М.
за участю секретаря судового засідання Ніколаєнко Г.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вознесенську в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрглобал-фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості
встановив:
представник позивач, через систему «Електронний суд», звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у розмірі 164315,86 грн, з яких: 66259,57 грн заборгованість за кредитом; 98056,29 грн заборгованість за процентами; та судові витрати по справі: судовий збір у розмірі 2422,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10000, 00 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідно до умов укладеного Договору № 97798042000 про відкриття та комплексне розрахунково-касове обслуговування банківського рахунку фізичної особи та умови кредитування від 23.06.2021 року між АТ «Укрсиббанк» та ОСОБА_1 , відповідач отримала кредит у розмірі 50000,00 грн. шляхом встановлення кредитного ліміту на кредитну картку. Номер рахунку, на якому встановлений ліміт кредитування в рамках кредиту «Кредитна картка» - НОМЕР_1 , процентна ставка за користування кредитом 55% річних. Підписавши Кредитний договір відповідач погодилася з викладеними у Правилах (договірних умовах) споживчого кредитування позичальників АТ «УКРСИББАНК» з можливістю відкриття і розрахунково-касового обслуговування карткових рахунків, які розміщенні для ознайомлення на сайті www.my.ukrsibbank.com та на інформаційних стендах у приміщеннях установ банку та оприлюднені у газеті «Урядовий кур'єр» №105, 09.06.2017 року (із усіма змінами і доповненнями): умовами надання споживчого кредиту Позичальнику, його обслуговування і погашення; умовами відкриття та розрахунково-касового обслуговування поточних карткових рахунків. Первісний кредитор перед укладенням Кредитного договору, ознайомив Відповідача в належній формі в повному обсязі інформацію, передбачену законодавством України, зазначена інформація йому відома та зрозуміла, Відповідач ознайомився з тарифами банку і згоден з ними, Відповідач ознайомився та підписав анкету-заяву на укладення договору про використання аналога власноручного підпису та відтиску печатки банку, ознайомився та підписав паспорт споживчого кредиту.
27.08.2024 між АТ«Укрсиббанк» (Клієнт) та ТОВ «ФК «Укрглобал-фінанс» (Фактор), укладено Договір факторингу № 283/2 (надалі Договір факторингу), відповідно до умов якого право вимоги за Кредитним договором перейшло до ТОВ «ФК «Укрглобал-фінанс».
Ухвалою Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 02 січня 2026 року, позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, призначено судове засідання в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
В судове засідання представник позивача не з'явився, в матеріалах справи міститься заява про розгляд справи за його відсутності, Просить позовні вимоги задовольнити, проти винесення заочного рішення не заперечує.
Відповідач в судове засідання не з'явилась, хоча судом про дату і час розгляду справи був повідомлена належним чином, про що свідчить наявне у справі поштове повідомлення, доказів про поважність причин неявки суду не надала.
Згідно ч.1 ст.280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Згідно вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наявних доказів, суд прийшов до наступного.
23 червня 2021 року ОСОБА_1 підписала Анкету-заявку на надання споживчого кредиту в АТ «Укрсиббанк».
23 червня 2021 між АТ «Укрсиббанк» та ОСОБА_1 укладено Договір № 97798042000 про відкриття та комплексне розрахунково-касове обслуговування банківського рахунку фізичної особи та умови кредитування
Відповідно до договору АТ «Укрсиббанк» надав відповідачу кредит у розмірі 50000 грн. шляхом встановлення кредитного ліміту на кредитну картку, процентна ставка за користування кредитом 55% річних. Строк дії ліміту кредитування з дати укладання договору по 20.07.2023.
Відповідно до довідки про рух коштів по рахунку картки з лімітом на картку НОМЕР_1 встановлено кредитний ліміт в розмірі 81600,00 грн.(а.с.16)
У відповідності п. 2.1.4 Договору, процентна ставка на суму кредитної заборгованості за операціями отримання готівки та переказу коштів, річних 55%. Процентна ставка на суму кредитної за безготівковими операціями, річних 55%. Пільговий період для погашення заборгованості до 56 днів. Комісія за надання послуг з управління кредитом при прострочені сплати платежу до 500 грн.
Згідно п. 2.1.5 Договору, сторони погодили наступне визначення орієнтовної загальної вартості ліміту кредитування: розрахунок карткою в терміналі 200000 грн.; розрахована банком мінімальна сума поповнення карткового рахунку (усереднено за 24 місяці) 13743 грн., з них: на погашення процентів та комісій 5409 грн.; на зменшення строкової заборгованості 8334 грн.
Орієнтовна загальна вартість користування лімітом кредитування: орієнтована загальна вартість ліміту кредитування 329803 грн.; орієнтовна реальна річна процентна ставка ліміну кредитування 72%.
27 серпня 2024 між АТ«Укрсиббанк» (Клієнт) та ТОВ «ФК «Укрглобал-фінанс» (Фактор), укладено Договір факторингу № 283/2 від 27.08.2024 (надалі Договір факторингу), відповідно до умов якого право вимоги за Кредитним договором перейшло до ТОВ «ФК «Укрглобал-фінанс».
Відповідно до витягу з Реєстру боржників до договору факторингу №283/2 від 27.08.2024 ТОВ ТОВ «ФК «Укрглобал-фінанс» набуло права грошової вимоги до відповідача боржника ОСОБА_1 в сумі 164315,86 грн., з яких: 66259,57 грн сума заборгованості за основною сумою боргу, 98056,29 грн. сума заборгованості за відсотками.
Згідно з розрахунком заборгованості первісного кредитора за договором № 97798042000 від 23.06.2021, заборгованість ОСОБА_1 станом на 27.08.2024 не погашена, залишок заборгованості складає 164315,86 грн..
Відповідно до ч.7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Згідно ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України передбачено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі (стаття 1055 ЦК України).
За змістом статті 1056-1 ЦК України, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно до п.4 ч.1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов'язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.
Судом встановлений факт укладення кредитного договору, отримання позичальником кредитних коштів, невиконання позичальником взятих на себе зобов'язань щодо повернення частини кредиту та сплати процентів відповідно до умов договору, у зв'язку з чим позичальник станом на час подання позову має непогашену заборгованість за періодичними платежами.
Отже, у кредитора виникло право вимагати повернення кредиту, та сплати процентів.
Заявлена сума заборгованості за тілом кредиту, процентами за користування кредитом та комісією за надання кредиту відповідає умовам договору, підтверджена відповідним розрахунком, тому суд вважає їх доведеними та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Розмір заборгованості за кредитним договором відповідачем не спростовано, не надано доказів його неправильності або альтернативного розрахунку заборгованості.
Щодо судових витрат.
Відповідно до ст. 264 ЦПК України, суд під час ухвалення судового рішення вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.
Вирішуючи питання розподіл таких витрат, суд виходить з наступного.
Факт понесення витрат на професійну правничу допомогу підтверджується наданими суду копіями договору про надання юридичних послуг від 02.08.2024 року, акту приймання-передачі наданих послуг від 04.11.2025 року, витягу з реєстру до акту приймання-передачі від 04.11.2025 року, платіжної інструкції.
Згідно з ч.3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Крім того, відповідно до пропорційності, як основної засади цивільного судочинства, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18 підтвердила свій висновок, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін і зробила висновок, що не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату "гонорару успіху", у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.
При цьому, дана справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, не має значної складності щодо обсягу доказів та встановлення фактичних обставин спору, має типовий характер для справ про стягнення заборгованості за кредитом.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, зафіксованої зокрема у рішеннях у справі «Баришевський проти України» від 26.02.2015 року та у справі «Гімайдуліна та інші проти України» від 10.12.2009 року, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
За такого, з врахуванням принципу пропорційності судових витрат предмету спору та ціні позову, з врахуванням критерію реальності адвокатських витрат та їх дійсної необхідності, суд вважає, що пропорційними та необхідними будуть витрати на професійну правничу допомогу по даній справі в розмірі 5000 грн., яка підлягає розподілу між сторонами.
Крім того, згідно з ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При зверненні до суду позивач сплатив судовий збір у розмірі 2422,40 грн., який суд стягує з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст. ст. 4, 12, 89, 259, 263-265, 282 Цивільного процесуального кодексу України, суд
ухвалив:
позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрглобал-фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрглобал-фінанс» заборгованість за кредитним договором № 97798042000 від 23.06.2021 року у розмірі 164315,86 грн, з яких: заборгованість за кредитом 66259,57 грн, заборгованість за процентами 98056,29 грн, а також судові витрати по справі: судовий збір у розмірі 2422 грн. 40 коп. та витрати на правничу допомогу у розмірі 5000 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його складення.
Рішення може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.
Повний текст судового рішення складено 06 квітня 2026.
Суддя М.М. Ротар