03.04.26 Справа №469/1475/23
2/469/41/26
24 березня 2026 року с-ще Березанка
Березанський районний суд Миколаївської області у складі:
головуючого - судді Тавлуя В.В.,
за участю секретаря судових засідань - Рогозевич С. О.,
учасники справи та їх представники:
позивачка - ОСОБА_1 ,
представник позивачки - ОСОБА_2 ,
відповідачка - ОСОБА_3 ,
представник відповідачки - ОСОБА_4 ,
представник відповідача - Органу опіки і піклування
Первомайської міської ради Миколаївської області - не з'явився,
представник третьої особи, яка не заявляє самостійних
вимог щодо предмета спору -
Орган опіки та піклування Коблівської сільської ради
Миколаївського району Миколаївської області - Райлян Л. А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Березанка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , Органу опіки і піклування Первомайської міської ради Миколаївської області, третя особа - орган опіки та піклування Коблівської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області, про встановлення порядку та способу участі у вихованні та спілкуванні з онуком,-
ОСОБА_1 09.10.2023 року звернулася до Березанського районного суду з зазначеним позовом, у якому, з урахуванням уточнених вимог, просила:
-встановити її наступний порядок та спосіб участі у вихованні та спілкуванні з онуком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 :
- необмежене спілкування із застосуванням засобів телефонного, поштового, електронного та іншого засобу зв'язку;
- спільне проведення часу у відсутності ОСОБА_3 за місцем її проживання або іншим визначеним нею місцем кожні другі суботу і неділю відповідного календарного місяця без обмежень по часу доби;
- спільне проведення часу у відсутності ОСОБА_3 за місцем її проживання, або іншим визначеним нею місцем на період канікул дитини, які затверджені відповідним начальним графіком та освітнім процесом.
Заявлені вимоги обґрунтувала тим, що вона є матір'ю ОСОБА_6 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 при виконанні військових обов'язків по захисту України.
Після смерті сина у нього залишилась неповнолітня дитина - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Матір'ю дитини є ОСОБА_3 , яка останнім часом перешкоджає позивачці у побаченні та спілкуванні з дитиною, чим істотно порушує її права, як баби дитини.
При цьому Відповідач діє явно недобросовісно, а саме всупереч своїй попередній поведінці, так як 28 березня 2023 року вона оформила заяву, якою фактично довірила їй піклуватися про дитину, забезпечувати та виховувати її, однак в подальшому без будь- яких поважних для цього причин категорично відмовляє їй у побаченні та спілкуванні з дитиною.
Зазначені дії Відповідача, на думку позивачки, не відповідають таким фундаментальним принципам права, як принципи справедливості, добросовісності і розумності.
Посилаючись на наведені обставини, положення статті 257 СК України, згідно якої баба, дід, прабаба, прадід мають право спілкуватися зі своїми внуками, правнуками, брати участь у їх вихованні, а батьки чи інші особи, з якими проживає дитина, не мають права перешкоджати у здійсненні бабою, дідом, прабабою, прадідом своїх прав щодо виховання внуків, правнуків, положення статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою передбачено право на повагу до сімейного життя, поширюються у тому числі і на відносини між бабою, дідом та онуками, якщо між ними існують достатньо тісні зв'язки, позивачка просить задовольнити позов.
06 листопада 2023 року ухвалою судді відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання за правилами загального позовного провадження (а.с.15).
13 грудня 2023 року відповідачка надала до суду Відзив на позовну заяву, у якому заначила, що, позивачка, дійсно являється бабою її малолітнього сина, ОСОБА_5 . ІНФОРМАЦІЯ_3 .
З моменту народження її дитини ОСОБА_5 та до моменту трагічної події, яка відбулася з сином позивача, ОСОБА_6 , а саме: до 10.10.2022 року, позивач не приділяла належної уваги до онука та не виявляла особливого бажання з ним спілкуватися.
Смерть її колишнього чоловіка, батька її молодшого сина, внесла певні корективи у їхнє життя.
Вона по справжньому виражала співчуття ОСОБА_1 у зв'язку із неповоротною втратою її сина, жодного разу не перешкоджала їй у спілкуванні з її дітьми, і навіть більше - на її прохання, вона залишала з нею своїх дітей за для того аби розрадити її у її горі.
Позивач демонструвала любов та втіху у спілкуванні з дітьми, і вона тішилася тим, шо її моральний стан покращився.
Будучи впевненою у тому, що позивачка добре ставиться до її дітей, і що спілкування з ними позитивно впливає па неї, вона на її прохання, дозволила на деякий час залишитися її дітям з ОСОБА_1 .
За весь час перебування дітей з позивачем вона постійно піклувалася про них - відправляла кошти на їх утримання, турбувалася про їх фізичний та емоційний стан тощо.
Згодом, в умовах воєнного стану на території нашої країни, 28.03.2023 року вона оформила нотаріальну заяву, згідно з якою надала згоду на перебування, пересування, поїздки по території України її дітям у супроводі позивача. На вимогу позивача, у заяві також було зазначено, що вона має право на отримання виплат та допомог, належних її дітям.
Після оформлення даної заяви ОСОБА_1 змінила своє «добре» ставлення до неї, заводила розмови про те, що грошову допомогу після смерті сина повинна отримати тільки вона, та наголошувала на тому, що діти залишаться проживати разом з нею і вона її їх «не віддасть», погрожувала позбавленням батьківських прав.
На цій підставі 03.05.2023 року вона нотаріально скасувала вищевказану заяву та повідомила про це позивача, та у зв'язку з цим діти продовжили проживати разом з нею.
Разом з тим, перешкод позивачці у спілкуванні з ОСОБА_7 вона не чинила.
Враховуючи, що вони з ОСОБА_7 та позивачкою проживають у різних районах Миколаївської області (відстань між населеними пунктами дорівнює 201,9 км), вона заперечує проти задоволення позову, і наполягає на неможливості встановлення спілкування позивача з її малолітнім сином, ОСОБА_5 , у запропонований позивачкою спосіб, оскільки буде порушено її переважне право, як матері, на участь у вихованні сина.
Вважає, що позивачка не повинна зловживати своїм правом на спілкування та участь у вихованні онука, а, навпаки, повинна поважати право дитини на сімейне виховання.
Крім того, задоволення позовних вимог, на її думку, призведе до порушення принципу справедливості, добросовісності та розумності, бо враховуючи вік дитини (п'ять років) встановлення способу зустрічей, який пропонує позивач, порушить звичний режим дитини та не буде відповідати її інтересам, адже дитина відвідує дошкільний навчальний заклад і готується до вступу у 1 клас закладу загальної середньої освіти.
Посилаючись на наведені обставини, відповідачка просила суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
16 серпня 2024 року позивачкою подано до суду заяву про уточнення позовних вимог (а.с.65).
Ухвалою Березанського районного суду Миколаївської області від 22 серпня 2024 року ухвалено залучити до участі у справі належного співвідповідача Орган опіки і піклування Первомайської міської ради Миколаївської області замість неналежного Органу опіки і піклування Первомайської районної військової адміністрації Миколаївської області (а.с.74-75).
27 березня 2025 року ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду (а.с.139).
У судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 та її представник адвокат Бабкова О.С. позовні вимоги підтримали у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві. Просили задовольнити позов у повному обсязі.
Відповідачка ОСОБА_3 позов визнала частково.
Посилаючись на обставини, які вона виклала у Відзиві на позовну заяву, відповідачка зазначила, що не перешкоджала, і не перешкоджає позивачці у спілкуванні з її сином ОСОБА_7 , однак, запропонований позивачкою порядок та спосіб участі у вихованні та спілкуванні з онуком не у повній мірі відповідає інтересам, як ОСОБА_7 , так і її інтересам, оскільки вони проживають у досить віддалених населених пунктах.
У зв'язку з цим, можливість перебування ОСОБА_7 з позивачкою за її місцем проживання, у певній мірі є обмеженою.
До того ж, має бути враховано також бажання самого ОСОБА_7 щодо його зустрічей з позивачкою та перебування за місцем її проживання.
Вважає, що для спільного проведення часу позивачки з ОСОБА_7 у них з позивачкою має бути попередня домовленість, а також має бути згода самої дитини.
Представник Органу опіки і піклування Первомайської міської ради Миколаївської області у судове засідання не з'явився. Про місце і час судового засідання відповідач повідомлений належним чином.
Представник третьої особи - Органи опіки та піклування Коблівської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області Райлян Л. А. висловила позицію, аналогічну позиції відповідачки ОСОБА_3 .
Зазначила, що при вирішенні даного спору мають бути враховані інтереси, як відповідачки, так і її сина ОСОБА_7 .
Заслухавши пояснення учасників справи, заслухавши думку дитини - ОСОБА_5 , який не заперечив проти його спілкування з позивачкою, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч.1 ст.81, ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч.5 ст.81 ЦПК).
Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч.2 ст.77 ЦПК).
За змістом ч.1 ст.82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.
З матеріалів справи встановлено, і що визнає відповідач у Відзиві на позов, і в поясненнях по суті справи, позивачка є бабою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , матір'ю якого є відповідачка ОСОБА_3 , а батьком син позивачки - ОСОБА_6 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 при виконанні військових обов'язків по захисту України.
Згідно з наданими сторонами в судовому засіданні поясненнями, судом встановлено, що після смерті ОСОБА_6 , відносини між позивачкою та відповідачкою погіршились внаслідок непорозумінь з приводу можливості позивачки бачитись з онуком ОСОБА_5 через небажання відповідачки за твердженнями позивачки сприяти її можливості зустрічатися та бачитись з онуком.
Таким чином, між сторонами виник спір з приводу встановлення порядку та способу участі позивачки у вихованні та спілкуванні з онуком.
Вирішуючи питання про наявність підстав для задоволення позову суд виходить з наступного.
Відповідно до частини другої статті 51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Загальні засади регулювання сімейних відносин визначено у статті 7 СК України, згідно з якою дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини від 20 листопада 1989 року, іншими міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства. Кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист.
Відповідно до ч.2 ст.16 Закону України «Про охорону дитинства» батьки, інші члени сім'ї та родичі, зокрема ті, які проживають у різних державах, не повинні перешкоджати одне одному реалізувати право дитини на контакт з ними, зобов'язані гарантувати повернення дитини до місця її постійного проживання після реалізації нею права на контакт, не допускати неправомірної зміни її місця проживання.
Згідно з статтею 257 СК України баба, дід, прабаба, прадід мають право спілкуватися зі своїми внуками, правнуками, брати участь у їх вихованні. Батьки та інші особи, з якими проживає дитина, не мають права перешкоджати у здійсненні бабою, дідом, прабабою, прадідом своїх прав щодо виховання внуків, правнуків. Якщо такі перешкоди чиняться, баба, дід, прабаба, прадід мають право на звернення до суду з позовом про їх усунення.
Тлумачення статті 257 СК України свідчить, що законодавець визначив механізм здійснення права баби та діда, прабаби, прадіда на виховання внуків і правнуків, який проявляється в: (а) покладенні обов'язку на батьків чи інших осіб, з якими проживає дитина не перешкоджати у здійсненні бабою, дідом, прабабою, прадідом своїх прав щодо виховання внуків, правнуків; (б) закріпленні права баби діда, прабаби, прадіда у разі наявності перешкод у вихованні та спілкуванні із внуками, правнуками на звернення до суду з позовом про їх усунення.
Відповідно до статті 263 СК України спір щодо участі баби, діда, прабаби, прадіда, брата, сестри, мачухи, вітчима у вихованні дитини вирішується судом відповідно до статті 159 цього Кодексу.
За правилами частини другої статті 159 СК України суд визначає способи участі у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця проживання тощо), місце та час їхнього спілкування з урахуванням ставлення батьків до виконання своїх обов'язків, особистої прихильності дитини, її віку, стану здоров'я та інших обставин, що мають істотне значення. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи.
Тобто, позов про усунення перешкод у вихованні дитини і спілкуванні з нею - є позовом про заборону поведінки особи, яка чинить перешкоди іншій особі у здійсненні нею свого права.
Одним із найважливіших прав дитини є право на сімейне виховання. Право дитини на сімейне виховання включає також право на спілкування з іншими членами сім'ї: дідом, бабою, братами, сестрами, іншими родичами.
Права баби, діда щодо спілкування зі своїми внуками, передбачені ст.257 СК України, є похідними від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й у першу чергу, повинні бути визначені та враховані інтереси дитини у ситуації спору, а вже тільки потім - і, якщо це не порушуватиме права та інтереси дитини - підлягають врахуванню інтереси баби чи діда.
У відповідності до статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції.
Положення статті 8 Конвенції поширюються, у тому числі, і на відносини між бабою, дідом та онуками, якщо між ними існують достатньо тісні зв'язки (рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі «Kruskic v. Croatia» від 25 листопада 2014 року, §108). ЄСПЛ зазначає, що держава повинна за загальним правилом забезпечити збереження сімейного зв'язку там, де він існує. Відносини між бабою, дідом і онуками за своїм характером відрізняються від відносин між батьками і дітьми і, зокрема вимагають меншого ступеня захисту. Право на повагу до сімейного життя баби, діда у відносинах з їхніми онуками передбачає, у першу чергу, право підтримувати звичайні стосунки з онуками, навіть якщо такий контакт зазвичай відбувається за згодою особи, яка має батьківську відповідальність (рішення ЄСПЛ у справі «Bogonosovy v. Russia» від 05 березня 2019 року, § 82).
Крім того, ЄСПЛ зауважив, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв'язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам'ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (пункт 100 рішення ЄСПЛ від 16 липня 2015 року у справі «Мамчур проти України»).
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 лютого 2019 року в справі № 607/13092/16-ц (провадження № 61-1713св17) зазначено, що будь-який сімейний спір стосовно дитини має вирішуватися з урахуванням та якнайкращим забезпеченням інтересів дитини.
Відповідно до статті 257 СК України баба, дід, прабаба, прадід мають право спілкуватися зі своїми внуками, правнуками, брати участь у їх вихованні. Батьки чи інші особи, з якими проживає дитина, не мають права перешкоджати у здійсненні бабою, дідом, прабабою, прадідом своїх прав щодо виховання внуків, правнуків. Якщо такі перешкоди чиняться, баба, дід, прабаба, прадід мають право на звернення до суду з позовом про їх усунення. Відповідно до статті 263 СК України спір щодо участі баби та діда у вихованні дитини вирішується судом відповідно до статті 159 СК України.
За змістом статті 159 СК України суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні, побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи. Вирішуючи спір у цій справі, апеляційний суд встановив характер спірних правовідносин сторін у справі, норми матеріального права, які їх регулюють, дійшов обґрунтованого висновку про відсутність передумов вважати, що відповідач чинить позивачам будь-які перешкоди у спілкуванні з їх онукою"
Під час вирішення спору щодо участі у вихованні дитини береться до уваги ставлення до виконання своїх обов'язків, особиста прихильність дитини, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров'я особи, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.
Таким чином, враховуючи право дитини на сімейне виховання, а також право баби спілкуватися зі своїм онуком, брати участь у його вихованні, а також зважаючи на відсутність повного компромісу між сторонами щодо здійснення позивачем таких прав, суд дійшов висновку, що позивачці ОСОБА_1 необхідно усунути перешкоди у вихованні та спілкуванні із онуком ОСОБА_5 .
Під час розгляду справи судом не було встановлено обставин, які б свідчили про те, що спілкування позивачки з ОСОБА_5 буде перешкоджати його нормальному розвитку.
Більше того, оскільки рідний батько ОСОБА_5 загинув, внаслідок чого хлопчик позбавлений його батьківського піклування, необхідно забезпечити збереження сімейного зв'язку дитини із рідною бабою, що сприятиме повноцінному вихованню дитини, його розвитку, задоволенню життєво важливих потреб.
При цьому, суд враховує, що заслуханий у судовому засіданні малолітній ОСОБА_5 не висловив своє небажання спілкуватися та перебувати у своєї баби ОСОБА_1 .
Згідно з частинами четвертою, п'ятою статті 19 СК України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини обов'язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
За Висновком Органу опіки і піклування Первомайської міської ради Миколаївської області від 28 лютого 2025 року (а.с.124) позивачці має бути встановлений наступний порядок та спосіб участі у вихованні та спілкуванні з її онуком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 :
- необмежене спілкування із застосуванням засобів телефонного, поштового, електронного та іншого засобу зв'язку;
- спільне проведення часу у відсутності ОСОБА_3 за місцем її проживання або іншим визначеним нею місцем кожні другі суботу і неділю відповідного календарного місяця без обмежень по часу доби;
- спільне проведення часу у відсутності ОСОБА_3 за місцем її проживання, або іншим визначеним нею місцем на період канікул дитини, які затверджені відповідним начальним графіком та освітнім процесом.
Вказаний порядок та спосіб участі у вихованні та спілкуванні з її онуком просить суд визначити позивачка в уточненій позовній заяві.
За Висновком Органу опіки та піклування Коблівської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області від 23 серпня 2024 року позивачці має бути встановлений наступний порядок та спосіб участі у вихованні та спілкуванні з її онуком ОСОБА_5 , а саме: у будь-який день тижня за попередньою домовленістю з матір'ю ОСОБА_3 ; у її присутності та за згодою дитини ОСОБА_5 (а.с.83).
За змістом частини шоста статті 19 СК України суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.
Оцінюючи наявні у матеріалах справи два різні Висновки органу опіки та піклування, які не у повній мірі збігаються, суд приймаючи до уваги те, що бабуся прагне спілкуватися з онуком та приймати участь у його вихованні, і сама дитина не заперечує проти цього, суд, разом з тим вважає, що у випадку, якщо дитина буде заперечувати проти побачень з бабою, не виявляти бажання проводити з нею спільний літній відпочинок тощо, ніхто не має права її до цього примушувати.
Крім того, з огляду на значну віддаленість місця проживання сторін у справі, на думку суду, також мають бути враховані і інтереси відповідачки та її права як матері дитини.
У зв'язку з цим, суд дійшов висновку, що необхідно визначити наступний порядок та спосіб участі ОСОБА_1 у вихованні та спілкуванні з онуком ОСОБА_5 , а саме:
- необмежене спілкування із застосуванням засобів телефонного, поштового, електронного та іншого засобу зв'язку;
- спільне проведення часу у відсутності ОСОБА_3 ,за попередньою домовленістю з ОСОБА_3 та за згодою дитини - ОСОБА_5 , за місцем проживання ОСОБА_1 або іншим визначеним нею місцем кожні другі суботу і неділю відповідного календарного місяця без обмежень по часу доби;
- спільне проведення часу у відсутності ОСОБА_3 за попередньою домовленістю з ОСОБА_3 та за згодою дитини - ОСОБА_5 за місцем проживання ОСОБА_1 або іншим визначеним нею місцем на період канікул дитини, які затверджені відповідним начальним графіком та освітнім процесом.
Суд вважає, що визначений спосіб участі у спілкуванні з онуком буде якнайкраще відповідати його інтересам, а тому у задоволенні позову в іншій частині необхідно відмовити.
Відповідно до ст.141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідачки на користь позивачки сплачені нею судові витрати пропорційно розміру задоволених вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , Органу опіки і піклування Первомайської міської ради Миколаївської області, третя особа - орган опіки та піклування Коблівської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області, про встановлення порядку та способу участі у вихованні та спілкуванні з онуком, задовольнити частково.
Встановити наступний порядок та спосіб участі ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), у вихованні та спілкуванні з онуком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 :
- необмежене спілкування із застосуванням засобів телефонного, поштового, електронного та іншого засобу зв'язку;
- спільне проведення часу у відсутності ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , за попередньою домовленістю з ОСОБА_3 та за згодою дитини - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за місцем проживання ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) або іншим визначеним нею місцем кожні другі суботу і неділю відповідного календарного місяця без обмежень по часу доби;
- спільне проведення часу у відсутності ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , за попередньою домовленістю з ОСОБА_3 та за згодою дитини - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за місцем проживання ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) або іншим визначеним нею місцем на період канікул дитини, які затверджені відповідним навчальним графіком та освітнім процесом.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
На підставі ст.ст.133, 141 ЦПК України стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , судові витрати 1073,60 грн.
Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 03 квітня 2026 року.
Суддя: