1Справа № 335/969/26 2-а/335/34/2026
03 квітня 2026 року місто Запоріжжя
Вознесенівський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Геєць Ю.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи, адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 03.11.2025 начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 була винесена постанова № 2428 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП та накладено штраф у розмірі 17 000 грн.
Вважає зазначену постанову протиправною та такою, що підлягає скасуванню з огляду на наступне.
Обов'язковою ознакою правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП є неприбуття за викликом. Відповідно до ст. 22 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», обов'язок з'явитися до ІНФОРМАЦІЯ_7 виникає лише після вручення повістки. Жодної повістки позивач не отримував, що підтверджує відсутність події правопорушення. В оскаржуваній постанові зазначено, що позивач порушив вимоги пункту 2 Перехідних положень Закону України № 3621-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист».
Вважає, що положення зазначеного Закону України стосуються прав та соціальних гарантій спеціальних суб'єктів, а саме військовослужбовців та поліцейських, та не стосуються прав та обов'язків громадян взагалі та позивача зокрема. Направлення на ВЛК здійснюється лише через вручення повістки (Наказ МОУ № 402). Жодної повістки позивачу вручено не було, отже обов'язку з'являтися не виникало. 23.09.2025 позивач пройшов військово-лікарську комісію. Протокол про адміністративне правопорушення відносно позивача було складено лише 24.10.2025. Тобто на дату складання протоколу підстави для притягнення позивача до адміністративної відповідальності вже не існувало. Під час складання протоколу було порушено процесуальні права позивача: не було роз'яснено права (ст. 268 КУпАП), не досліджено докази, не враховано обставин, передбачені ст. 280 КУпАП.
Посилаючись на вказані обставини позивач просив:
поновити процесуальний строк для оскарження постанови № 2428 ІНФОРМАЦІЯ_1 по справі про адміністративне правопорушення від 03.11.2025, яка винесена начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі у 17000 грн.;
визнати протиправною та скасувати постанову № 2428 від 03.11.2025 начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУПАП у вигляді штрафу у 17000 грн.
Ухвалою Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя від 10.02.2026 поновлено ОСОБА_1 строк звернення до адміністративного суду, прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, розгляд справи визначено проводити в порядку спрощеного позовного провадження із особливостями, встановленими ст.ст. 268-272, 286 КАС України, призначено судовий розгляд без повідомлення (виклику) сторін, надано відповідачу строк для подання відзиву на позов та роз'яснено наслідки його неподання.
Від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач проти задоволення позову заперечує. Вимоги позивача вважають безпідставними, а також такими, що не підлягають задоволенню з огляду на наступне.
Під час складання протоколу № 2428 від 24.10.2025 року про адміністративне правопорушення, громадянина ОСОБА_1 ознайомлено з правами та обов'язками особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, в тому числі зі змістом статті 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення та статті 63 Конституції України. Під час складання протоколу № 2428 від 24.10.2025 про адміністративне правопорушення, громадянина ОСОБА_1 ознайомлено під особистий підпис з правами та обов'язками особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, в тому числі зі змістом статті 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення та статті 63 Конституції України. Будь-яких заяв та клопотань від громадянина ОСОБА_1 не надходило.
Доказом підтвердження присутності громадянина ОСОБА_1 при складанні протоколу про адміністративне правопорушення № 2428 від 24.10.2025 є той факт, що останній власноруч поставив свій підпис у самому протоколі.
За результатами розгляду матеріалів справи № 2428 від 24.10.2025 про адміністративне правопорушення за ознаками частини третьої статті 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення, винесена постанова № 2428 від 03.11.2025 за справою про адміністративне правопорушення про притягнення громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , до адміністративної відповідальності і накладення на нього стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000 гривень.
Згідно даних Єдиного електронного реєстру військовозобов'язаних «Оберіг» громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , перебуває на військовому обліку ІНФОРМАЦІЯ_1 з 03.12.2021.
Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних силах України затвердженого Наказом МОУ від 14.08.2008 № 402 визначено, що під час дії воєнного стану висновок ВЛК діє один рік. Під час складання протоколу №2428 від 24.10.2025 мались відомості про те, що позивач не уточняв відомості про стан здоров'я до 23.09.2025.
Відповідно до пункту 22 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560 «Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період» резервісти та військовозобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності Указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов'язані уточнити свої облікові дані (адресу місця проживання, номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності) та інші персональні дані) через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у районному (міському) ІНФОРМАЦІЯ_7 за місцем свого перебування. До персональних відомостей відповідно до пункту 17-1 статті 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» відносяться результати медичних оглядів, що проводяться з метою визначення ступеню придатності виконання військового обов'язку.
Отже, притягнення позивача до адміністративної відповідальності як порушника законодавства, є законним та обґрунтованим, так як позивач не уточнив відомості про стан здоров'я та не пройшов вчасно військово-лікарську комісію. Докази виконання військового обов'язку позивач до суду не надав. На час розгляду адміністративної справи громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , не був діючим військовослужбовцем.
Таким чином, вважають, що постанова № 2428 від 03.11.2025 винесена з додержанням вимог чинного законодавства України, тому позовна заява задоволенню не підлягає.
Суд, з'ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши та оцінивши наявні у матеріалах справи докази, які мають значення для вирішення спору по суті, прийшов до наступних висновків.
Судом встановлено, що 24.10.2025 старшим стрільцем 3 відділення охорони взводу охорони ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 складено протокол № 2428 про адміністративне правопорушення, передбачене за ч. 3 ст. 210 КУпАП, відносно ОСОБА_1 .
Зі змісту вказаного протоколу вбачається, що громадянин ОСОБА_1 не пройшов вчасно ВЛК згідно до Закону України №3621-IX, чим вчинив правопорушення, передбачене частиною 3 статті 210 КУпАП.
Позивачу під час складення протоколу було повідомлено про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення.
03.11.2025 начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_2 було винесено постанову № 2428, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП, та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн. За фабулою постанови, ОСОБА_1 не пройшов вчасно ВЛК згідно до Закону України №3621-IX, чим вчинив правопорушення, передбачене частиною 3 статті 210 КУпАП.
Суд з такими висновками начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 погоджується та не вбачає підстав для скасування вказаної постанови з огляду на наступне.
Відповідно до ч.ч. 3, 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані: уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у ІНФОРМАЦІЯ_7; прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) ІНФОРМАЦІЯ_7 (далі - відповідні районні (міські) ІНФОРМАЦІЯ_7), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів; проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік; проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов'язок у запасі; виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
За змістом ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», громадяни зобов'язані з'являтися за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_7 у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду; проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) ІНФОРМАЦІЯ_7.
Аналогічні приписи містить і Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560 (далі Порядок) та Правила військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 р. № 1487.
Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560.
Відповідно до п. 68, п. 69 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України, у мирний час під час визначення призначення резервіста або військовозобов'язаного на особливий період та включення його до складу військових команд для комплектування військових частин (установ) вони проходять медичний огляд, за результатами якого таким особам оформляється довідка з висновком щодо придатності до військової служби. Строк дії такої довідки становить п'ять років. Придатним до військової служби резервістам та військовозобов'язаним вручається мобілізаційне розпорядження. Резервісти та військовозобов'язані, які в мирний час були призначені на комплектування військових частин (установ) з врученням мобілізаційних розпоряджень під час мобілізаційного розгортання Збройних Сил та інших військових формувань, призиваються на військову службу під час мобілізації, на особливий період за результатами раніше пройдених медичних оглядів та їх опитування про наявність або відсутність скарг на стан здоров'я. Резервісти або військовозобов'язані, у яких відсутні скарги на стан здоров'я, на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду не направляються.
Особи, які не проходили медичний огляд або в яких закінчився строк дії рішення (постанови) про придатність до військової служби, направляються на військово-лікарську комісію.
Відповідно до п. 2 Розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» від 21.04.2024 за № 3621-IX, установлено, що громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю), з дня набрання чинності цим Законом зобов'язані до 5 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби. Такі громадяни зобов'язані самостійно звернутися до ІНФОРМАЦІЯ_7 (військовозобов'язані та резервісти Служби безпеки України - до Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України, військовозобов'язані та резервісти розвідувальних органів України - до відповідного підрозділу розвідувальних органів України) або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду.
Отже, позивач у строк до 05.06.2025 був зобов'язаний самостійно звернутися до ІНФОРМАЦІЯ_7 або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного та резервіста для отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду, оскільки є громадянином України віком від 25 до 60 років, який був визнаний обмежено придатним до військової служби до набрання чинності цим Законом.
Позивач не заперечує факту того, що він дійсно не пройшов ВЛК у строк, визначений Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» від 21.04.2024 за № 3621-IX, проте посилається на те, що на час складання протоколу про адміністративне правопорушення були відсутні підстави для притягнення його до адміністративної відповідальності, оскільки 23.09.2025 він пройшов військово-лікарську комісію.
Частиною 1 ст. 210 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку. Частиною 3 статті 210 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період.
Разом з цим, позивач доказів поважності не проходження ним військово-лікарської комісії у терміни, визначені законом, суду не надав.
В свою чергу, дії особи щодо ухилення (відмови) від проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби в особливий період утворюють склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП. А тому дії позивача кваліфіковані відповідачем правильно.
Щодо доводів позивача про сплив строку притягнення до адміністративної відповідальності.
Частиною 1 ст. 38 КУпАП передбачено, що за загальним правилом адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення.
Разом із цим, ч. 1 ст. 38 КУпАП вказує, на виключення із загального правила: крім справ про адміністративні правопорушення, зазначених у частині 7 цієї статті, та за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).
Так, ч. 7 ст. 38 КУпАП встановлено, що адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.
Судом встановлено, що датою виявлення відповідачем порушення є 24.10.2025, тобто дата, коли позивач особисто з'явився до ІНФОРМАЦІЯ_1 і дата складання протоколу № 2428. При цьому, посилання позивача на дату 06.06.2025, з якої має відраховуватися строк для притягнення до відповідальності, оскільки за законом крайній строк для проходження ВЛК 05.06.2025 (включно), є помилковими.
Після виявлення правопорушення 24.10.2025 спірна постанова була винесена 03.11.2025.
Частина 7 ст. 38 КУпАП встановлює граничний термін притягнення особи до адміністративної відповідальності за ст. 210 КУпАП - не пізніше одного року з дня його вчинення. На момент складання постанови (03.11.2025) термін в один рік з моменту граничної дати проходження ВЛК, визначеної Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» № 3621-IX (з 06.06.2025 почався відлік строку) не сплив.
Отже, суд приходить до висновку, що строки, встановлені ст. 38 КУпАП для накладання адміністративного стягнення, у спірному випадку не сплили.
Спірна постанова № 2428 від 03.11.2025 винесена відповідачем з дотриманням приписів ст. 38 КУпАП, тобто протягом трьох місяців з моменту виявлення порушення та в межах одного року з дня його вчинення.
З огляду на встановлені обставини справи, суд приходить до висновку, що відповідачем доведено правомірність притягнення позивача до адміністративної відповідальності, та правомірність ухвалення спірної постанови.
Судом встановлено, що відповідачем дотримано процедуру притягнення позивача до відповідальності за вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП.
Під час розгляду даної справи позивач не надав будь-яких належних та допустимих доказів, які б спростовували його винуватість у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП.
Відтак, доводи позивача, викладені у позовній заяві, не свідчать про протиправність винесеної постанови, у зв'язку із чим суд доходить висновку, що позивача правомірно було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП, і накладено стягнення у вигляді штрафу у межах санкції цієї статті.
Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.
При цьому, згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
З урахуванням викладеного, відповідачем доведено належними та допустимими доказами факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 210 КУпАП, оскаржувана постанова винесена уповноваженою на те особою, в порядку та спосіб визначений КУпАП із дотриманням встановленої процедури та з урахуваннях усіх обставин справи, а відтак суд приходить до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити.
Судові витрати розподілу не підлягають з огляду на результат вирішення справи, виходячи з вимог ст.139 КАС України.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 8, 9, 77, 90, 139, 159, 229, 241-246, 255, 268, 269, 286, 288, 293, 294, 297 КАС України, суд,
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, відмовити у повному обсязі.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його складання.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому рішення суду.
Повне рішення складено 03.04.2026.
Інформація відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 246 КАС України:
Позивач - ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ;
Відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_1 , ел. пошта ІНФОРМАЦІЯ_6 , адреса: АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 .
Суддя: Ю.В.Геєць