1Справа № 335/4415/25 1-кс/335/1030/2026
30 березня 2026 року м. Запоріжжя
Слідчий суддя Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у залі суду у м. Запоріжжі клопотання старшого слідчого СВ ВП №1 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області, капітана поліції ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025082060000109, -
Слідча звернулася до слідчого судді з клопотанням про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025082060000109 від 24.01.2025 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 5 ст. 190 КК України, досудове розслідування у якому здійснюється СВ ВП № 1 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області.
З матеріалів клопотання встановлено, що в рамках даного кримінального провадження 25.03.2026 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України.
25.03.2026 року, в період часу з 06:58 год. по 08:17 год., на підставі ухвали слідчого судді проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем проживання ОСОБА_4 , в ході якого виявлено і вилучено наступне:
- мобільний телефон IPhone 13 синього кольору ІМЕІ: НОМЕР_1 упаковано до паперового конверту;
?- грошові кошти на суму 1990 гривень номіналом 500 грн 3 шт. №КЕ2091290, №КБ0412283, №ВС9060218; номіналом 200 грн 2 шт. №ЕД1513021,№ЕЖ2967687, номіналом 50 грн №ЕП2754902, номіналом 20 грн. №ЄБ6256586, №ГУ1749705 упаковано до паперового конверту.
?- паперовий фрагмент із зазначенням чисел упаковано до паперового конверту;
?- паперовий фрагмент із зазначенням пін-кодів упаковано до паперового конверту;
?- скретч-карти у кількості 7 штук упаковано до паперового конверту.
Всі вищевказані речі було визнано речовими доказами у вищевказаному кримінальному провадженні, про що винесена відповідна постанова.
Посилаючись на те, що вилучене майно має істотне значення для проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні, оскільки може бути використано як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, з метою збереження речових доказів, слідча просить накласти арешт на вищезазначене вилучене майно.
Слідча клопотання про арешт майна підтримала та наполягала на його задоволенні, про що подала відповідну письмову заяву.
Представник володільця вилученого майна адвокат ОСОБА_5 суду подала письмову заяву, відповідно до якої проти задоволення клопотання заперечує, просила врахувати, що вилучений у підозрюваного мобільний телефон був придбаний ним близько місяця тому та не містить будь-яких слідів кримінальних правопорушень.
На підставі ч. 4 ст. 107 КПК України, розгляд клопотання проведено без фіксації судового процесу технічними засобами, на підставі наданих матеріалів.
Дослідивши клопотання, матеріали, якими обґрунтовано доводи клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Частиною 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.
Вирішуючи клопотання про арешт майна, слідчий суддя враховує доводи представника володільця вилученого майна про те, що вилучений у підозрюваного мобільний телефон був придбаний ним близько місяця тому, що не спростовано слідчим та наданими матеріалами клопотання. З урахуванням наведених представником даних, слідчий суддя вважає недоведеним, що вищезазначений мобільний телефон може мати доказове значення у кримінальному провадженні, виходячи із того, що обставини інкримінованих підозрюваному ОСОБА_4 кримінальних правопорушень мали місце у період грудня 2024 - жовтня 2025.
Крім того, на переконання слідчого судді, є необґрунтованими вимоги клопотання про накладення арешту на вилучені в ході обшуку грошові кошти у сумі 1 990 грн., оскільки з наданих матеріалів клопотання не встановлено будь-яких даних про їх відповідність критеріям, визначеним ст. 98 КПК України. В обґрунтування заявленого клопотання в цій частині слідчим не наведено даних про те, яке доказове значення вилучені грошові кошти, мають у даному кримінальному провадженні. Даних про те, що вилучені грошові кошти є предметом кримінального правопорушення матеріали клопотання не містять.
Таким чином, в ході розгляду клопотання слідчим суддею не встановлено, які відомості, що можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, містяться у вилученому мобільному телефоні і грошових коштах у даному кримінальному провадженні.
У зв'язку з цим, підстави накладення арешту на зазначене майно, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, з метою збереження речових доказів, у межах даного кримінального провадження відсутні, тому в цій частині у задоволенні клопотання слід відмовити.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 169 КПК України, тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено за ухвалою слідчого судді чи суду, у разі відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна.
В іншій частині клопотання слідчого є обґрунтованим, оскільки матеріали кримінального провадження, додані до клопотання, містять достатні дані для висновку, що зазначене у клопотанні майно, яке було вилучено в ході обшуку за місцем проживання підозрюваного, відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, у зв'язку з чим, слідчий суддя вважає за необхідне накласти арешт вилучене майно, окрім мобільного телефону і грошових коштів, з метою збереження речових доказів, тому клопотання слідчого підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст.ст. 131, 132, 169, 170, 172, 173, 175, 167, 369, 372 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання слідчого про арешт майна - задовольнити частково.
Накласти арешт на вилучене 25.03.2026 року в ході обшуку за адресою: м. Запоріжжя, вул. Українська, 121, наступне майно:
- паперовий фрагмент із зазначенням чисел упаковано до паперового конверту;
?- паперовий фрагмент із зазначенням пін-кодів упаковано до паперового конверту;
?- скретч-карти у кількості 7 штук упаковано до паперового конверту.
В іншій частині у задоволенні клопотання відмовити.
Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1