вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40602, E-mail: inbox@adm.su.court.gov.ua
03 квітня 2026 року Справа № 480/8163/25
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Павлічек В.О.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/8163/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,-
Позивач, ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач), звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (далі по тексту - відповідач), в якій просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача № 1800-0202-8/39878 від 07.10.2025р.;
- зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу зазначену грошову допомогу у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення, що не підлягає оподаткуванню, відповідно до пункту 7-1 Розділу XV Прикінцеві положення Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Позовні вимоги обгрунтовуються тим, що позивач працює на посаді асистента вчителя в інклюзивному класі Сумської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів № 3 згідно наказу від 31.08.2022р., №44- к та запису у трудовій книжці. Позивачу було призначено пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Щодо призначення грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій відповідно до пункту 7-1 Розділу XV Прикінцеві положення Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» позивач надіслала звернення № ВЕБ-18001-Ф-С-25-187310 від 07.09.2025 на вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України. Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області відповідь № 1800-0202-8/39878 від 07.10.2025р., в якій позивачу було відмовлено в призначенні грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій відповідно до пункту 7-1 Розділу XV Прикінцеві положення Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на тій підставі, що її посада на день досягнення пенсійного віку (асистент вчителя) не передбачена Переліком закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 № 909. Позивач не погоджується з даним рішенням відповідача, вважає його протиправним та таким, що порушує її права. При цьому позивач зазначає, що що посада асистента вчителя є такою, що відноситься до посад в закладах та установах державної та комунальної форми власності, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е - ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду відкрито провадження в даній справі, призначено справу до судового розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження та встановлено строк відповідачам для подання відзиву та доказів, які наявні у відповідача.
Крім того даною ухвалою було витребувано у Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області належним чином завірені копії пенсійної справи позивача, в тому числі, розрахунок стажу.
На виконання вимог суду, представником відповідача надано суду витребувані докази. Проте відзиву на позовну заяву, суду надано не було.
Ненадання у встановлений ухвалою суду строк відзиву, суд, з урахуванням вимог ч. 4 ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства, кваліфікує як визнання позову.
Згідно ч. 6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ч. 1, 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України, суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою відео- та (або) звукозаписувального технічного засобу в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему. У разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи судом встановлено, що згідно копії трудової книжки НОМЕР_1 , позивач, зокрема, з 01.09.2022 була переведена на посаду асистента вчителя Комунальної установи Сумської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів №3 ім генерал-лейтенанта А.Морозова, м. Суми, Сумської області, що також підтверджується відповідним наказом від 31.08.2022 № 44-к (а.с.15, 78).
02.07.2025 року позивачу була призначена пенсія за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (а.с. 59).
В подальшому, на звернення позивача, що надійшло на вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України, листом від 07.10.2025 № 1800-0202-8/39878, відповідач, зокрема, повідомив, що за електронною базою даних про одержувачів пенсій у Сумській області з 02.07.2025 призначена пенсія за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-ІV (далі - Закон № 1058-ІV). Разом з тим, не призначено грошову допомогу у розмірі десяти місячних пенсій через відсутність правових підстав для її призначення. Згідно із записами трудової книжки позивач з 01.09.2022 працює на посаді асистента вчителя Сумської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів № 3. Дана посада не передбачена Переліком закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 № 909. Таким чином, оскільки на день досягнення пенсійного віку позивач не працювала на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років, то підстави для виплати грошової допомоги у розмірі 10 місячних пенсій при призначенні пенсії за віком відсутні (а.с. 20-21).
Не погодившись з такою відмовою відповідача, позивач звернулася з даною позовною заявою до суду.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 7-1 розділу “Прикінцеві положення» Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е"-"ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.
Виплата зазначеної грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Умови обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначає Порядок обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1191 (далі по тексту - Порядок №1191).
Відповідно до пункту 2 Порядку № 1191 до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" і "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", що передбачені: переліком закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 4 листопада 1993 року № 909 "Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років".
Пунктом 5 Порядку № 1191 встановлено, що грошова допомога надається особам, яким починаючи з 1 жовтня 2011 року призначається пенсія за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 зазначеного Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів “е» - “ж» статті 55 Закону України “Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію.
За приписами пункту 6 Порядку №1191 для визначення розміру грошової допомоги враховується місячний розмір пенсії, обчислений згідно із статтями 27 і 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Пунктом 7 Порядку № 1191 встановлено, що виплата грошової допомоги здійснюється органами Пенсійного фонду України одноразово у розмірі десяти місячних пенсій за рахунок коштів Державного бюджету України одночасно з першою виплатою пенсії, яка призначена до виплати.
З аналізу наведених норм законодавства можна зробити висновок, що право особи на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій пов'язується з 1) наявністю у неї необхідного спеціального страхового стажу (від 25 до 30 років) роботи на певних визначених законодавством посадах й 2) вихід на пенсію саме з цих посад в закладах та установах державної та комунальної форми власності, а також 3) неотримання такою особою до моменту виходу на пенсію за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» будь-якого іншого виду пенсії.
Аналогічна правова позиція, викладена, зокрема, в постановах Верховного Суду від 20.02.2019 року у справі № 462/5636/16-а, від 19.03.2019 року у справі № 466/5637/17, від 09.12.2021 року по справі № 264/6871/16-а, від 15.06.2022 року по справі № 200/854/19-а, від 21.03.2024 року по справі № 580/2737/23, від 05.03.2025 року по справі №280/5256/22, від 06.05.2025 року по справі № 520/1949/24.
З матеріалів справи, а саме з листа Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 07.10.2025 № 1800-0202-8/39878, судом встановлено, що підставою для відмови у виплаті грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій фактично слугувало те, що на день досягнення пенсійного віку позивач не працювала на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років. Водночас в даному листі зазначено, що згідно із записами трудової книжки позивач з 01.09.2022 працює на посаді асистента вчителя Сумської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів № 3 та дана посада не передбачена Переліком закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 № 909 (а.с. 20-21).
Суд зазначає, що перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, визначений постановою Кабінету Міністрів України від 4 листопада 1993 року №909 (далі - Перелік №909).
У розділі 1 "Освіта" Переліку №909 зазначено такі посади, зокрема, в загальноосвітніх навчальних закладах, учителі, логопеди, вчителі-логопеди, вчителі-дефектологи, викладачі, сурдопедагоги, тифлопедагоги, вихователі, завідуючі та інструктори слухових кабінетів, директори, завідуючі, їх заступники з навчально-виховної (навчальної, виховної), навчально-виробничої частини або роботи з виробничого навчання, завідуючі навчальною і навчально-виховною частиною, завідувачі філіями, їх заступники з навчально-виховної (навчальної, виховної) роботи, соціальні педагоги (організатори позакласної та позашкільної виховної роботи з дітьми), практичні психологи, педагоги-організатори, майстри виробничого навчання, керівники гуртків, секцій, студій та інших форм гурткової роботи.
Отже, посада асистента вчителя загальноосвітнього навчального закладу Переліком №909 дійсно не передбачена.
Водночас, постановою Кабінету Міністрів України № 963 від 14 червня 2000 року затверджено перелік посад педагогічних та науково-педагогічних працівників, яким посаду асистент вчителя загальноосвітнього навчального закладу з інклюзивним та інтегрованим навчанням віднесено до посад педагогічних працівників.
Відповідно до п. 14 Порядку організації інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 15.08.2011 № 872, особистісно орієнтоване спрямування навчально-виховного процесу забезпечує асистент вчителя, який бере участь у розробленні та виконанні навчальних планів та програм, адаптує навчальні матеріали з урахуванням особливостей навчально-пізнавальної діяльності дітей з особливими освітніми потребами.
З ініціативи Міністерства освіти і науки, молоді та спорту Міністерством соціальної політики доповнено Класифікатор професій посадою асистента вчителя інклюзивного навчання (наказ Держспоживстандарту від 28.07.2010 року за № 327).
Посаду «асистента вчителя» передбачено Типовими штатними нормативами загальноосвітніх навчальних закладів, затвердженими наказом Міністерства освіти і науки від 06.12.2010 № 1205.
У листі Міністерства освіти і науки, молоді та спорту № 1/9-675 від 25.09.2012 «Щодо посадових обов'язків асистента вчителя» зазначено орієнтовні кваліфікаційні характеристики асистента вчителя в класі з інклюзивним навчанням, які розроблені у зв'язку з введенням зазначеної посади до типових штатних нормативів загальноосвітніх навчальних закладів, затверджених наказом Міністерства освіти і науки від 06.12.2010 за № 1308/8603.
В описі посадових обов'язків асистента вчителя зазначено, що асистент вчителя забезпечує соціально-педагогічний супровід дитини з особливими освітніми потребами: разом із вчителем класу виконує навчальні, виховні, соціально-адаптаційні заходи, запроваджуючи ефективні форми їх проведення, допомагає дитині у виконанні навчальних завдань, залучає учня до різних видів навчальної діяльності; у складі групи фахівців приймає участь у розробленні та виконанні індивідуальної програми розвитку дитини; адаптує навчальні матеріали з урахуванням індивідуальних особливостей навчально-пізнавальної діяльності дитини з особливими освітніми потребами.
При цьому у п. 1.1 посадовій інструкції позивача як асистента вчителя, затвердженої наказом директора Сумської ЗЗСО №3 СМР від 14.10.2024 року зазначено. що посада асистента вчителя належить до посад педагогічних працівників.
Відповідно до п. 1.3 на посаду асистента вчителя інклюзивного класу може призначатися особа, яка має повну вищу педагогічну освіту та пройшла курсову перепідготовку щодо роботи в умовах інклюзії; вільно володіє державною мовою; моральні якості особи, фізичниий і психологічний стан здоров'я дають змогу виконувати професійні обов'язки; яка пройшла обов'язковиq профілактичний медичний огляд та інструктажі, навчання та перевірки знань з питань охорони праці та безпеки життєдіяльності.
Пунктом 2.1 даної інструкції визначено, що асистент вчителя забезпечує соціально-педагогічний супровід дитини з особливими освітніми потребами: разом із вчителем класу виконує навчальні, виховні, соціально-адаптаційні заходи, запроваджуючи ефективні форми їх проведення, допомагає дитині у виконанні навчальних завдань, залучає учня до різних видів навчальної діяльності; у складі групи фахівців приймає участь у розробленні та виконанні індивідуальної програми розвитку дитини; адаптує навчальні матеріали з урахуванням індивідуальних особливостей навчально-пізнавальної діяльності дитини з особливими освітніми потребами (а.с. 89-93).
Таким чином посада педагогічного працівника з врахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 №909 та положень постанови Кабінету Міністрів України від 14.06.2000 №963 поширюється на посаду "асистент вчителя".
Відтак, враховуючи викладене, суд вважає, що посада «асистент вчителя», яку обіймає позивач, відноситься до педагогічних і дає право на пенсію за вислугу років при наявності відповідного педагогічного стажу роботи, а тому вищевказаний стаж роботи позивача необхідно зарахувати до її спеціального стажу у розумінні пункту "е" статті 55 Закону № 1788-ХІІ, пункту 7-1 Розділу XV Прикінцевих положень Закону № 1058- IV, навіть попри те, що зазначені посади прямо не передбачені Переліком № 909.
При цьому суд відмовляє у задоволенні позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення відповідача № 1800-0202-8/39878 від 07.10.2025р., оскільки в матеріалах справи відсутнє окреме рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 07.10.2025 № 1800-0202-8/39878. А лист Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 07.10.2025 № 1800-0202-8/39878 не є рішенням органу владних повноважень.
Щодо позовних вимог про зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу зазначену грошову допомогу у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення, що не підлягає оподаткуванню, відповідно до пункту 7-1 Розділу XV Прикінцеві положення Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", суд зазначає наступне.
Як вже зазначалося судом вище, згідно пункту 5 Порядку № 1191 грошова допомога надається особам, яким починаючи з 1 жовтня 2011 року призначається пенсія за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 зазначеного Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" - "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію.
Отже право особи на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій пов'язується не лише з виходом на пенсію з посад в закладах та установах державної та комунальної форми власності, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" - "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", а і з наявністю у особи необхідного спеціального страхового стажу роботи на певних визначених законодавством посадах, а також неотриманням такою особою до моменту виходу на пенсію за віком відповідно до Закону №1058 будь-якого іншого виду пенсії.
При цьому в межах розгляду даної адміністративної справи суд не обраховував спеціальний страховий стаж роботи позивача на певних визначених законодавством посадах, а також судом не досліджувалося питання неотримання позивачем до моменту виходу на пенсію за віком відповідно до Закону №1058 будь-якого іншого виду пенсії, оскільки в листі від 07.10.2025 № 1800-0202-8/39878 відповідачем не зазначено щодо з'ясування даних підстав.
Враховуючи викладене та те, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Сумській області при розгляді звернення позивача не з'ясовано всіх підстав, передбачених пунктом 5 Порядку № 1191, суд доходить висновку про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області повторно розглянути заяву позивача щодо призначення одноразової грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій станом на день призначення пенсії, відповідно до пункту 7-1 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", що надійшла на вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України та прийняти відповідне рішення, з урахуванням висновків суду.
А відтак, позовні вимоги про зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу зазначену грошову допомогу у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення, що не підлягає оподаткуванню, відповідно до пункту 7-1 Розділу XV Прикінцеві положення Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", задоволенню не підлягають.
Разом з тим, згідно ч. 2 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Отже, у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, вихід за межі позовних вимог можливий, але повинен бути пов'язаний із захистом саме тих прав, на захист яких поданий позов.
Враховуючи наведене, суд вважає за можливе вийти за межі позовних вимог для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, про захист яких він просить та визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області у призначенні та виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій станом на день призначення пенсії, відповідно до пункту 7-1 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", викладеної у листі від 07.10.2025 № 1800-0202-8/39878.
Крім того, згідно ч. 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача суму судового збору у розмірі 605,60 грн., сплаченого відповідно до квитанції від 20.10.2025 року (а.с. 49).
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області у призначенні та виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій станом на день призначення пенсії, відповідно до пункту 7-1 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", викладеної у листі від 07.10.2025 № 1800-0202-8/39878.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області (вул. Степана Бандери, 43, м. Суми, 40009, код ЄДРПОУ 21108013) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) щодо призначення одноразової грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій станом на день призначення пенсії, відповідно до пункту 7-1 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", що надійшла на вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України та прийняти відповідне рішення, з урахуванням висновків суду.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (вул. Степана Бандери, 43, м. Суми, 40009, код ЄДРПОУ 21108013) суму судового збору в розмірі 605,60 грн. (шістсот п'ять гривень 60 коп.).
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В.О. Павлічек