03 квітня 2026 року м. Суми Справа № 480/8721/23
Суддя Сумського окружного адміністративний суду Сидорук А.І. розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін питання щодо ухвалення додаткового рішення у справі № 480/8721/23 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельний лідер 2000" до відповідачів: 1. Державної податкової служби України; 2. Головного управління ДПС у Сумській області; про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.
Суть питання, з якого постановляється додаткове рішення.
У прохальній частині позовної заяви позивач просив суд стягнути з відповідача судові витрати. Разом з позовною заявою позивачем подано попередній орієнтовний розрахунок судових витрат на правничу допомогу у сумі 15000 грн.
Судом було ухвалено рішення у справі 15.01.2026. Судом визнано протиправним та скасувано рішення Головного управління ДПС в Сумській області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 13.07.2023 № 9182991/44220255. Зобов'язано Державну податкову службу України здійснити реєстрацію податкової накладної Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельний лідер 2000" від 05.05.2023 № 1 датою її фактичного подання.
У цьому рішенні судом вирішено питання щодо стягнення з Головного управління ДПС у Сумській області на користь позивача 2684 грн витрат судового збору. Проте судом не було вирішено питання щодо стягнення витрат на правничу допомогу.
Тому судом 22.01.2026 з власної ініціативи було призначено до розгляду питання щодо ухвалення додаткового рішення у справі, а саме в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
20.02.2026 судом постанволено ухвалу про витребування доказів. Позивач виконав вимоги ухвали 23.02.2026. Другий відповідач подав клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу 26.02.2026.
Дослідивши питання щодо ухвалення додаткового рішення, а саме в частині стягнення витрат на правничу допомогу, суд зазначає про таке.
Висновки суду та їх мотиви.
Відповідно до ч.3 ст.134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно з ч.5 ст.134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Частиною 6 ст.134 КАС України передбачено, що у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно з п.1 ч.3 ст.134 КАС України для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.
Відповідно до ч.9 ст.139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, в тому числі: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо.
Суд звертає увагу, що визначаючись із відшкодуванням понесених витрат на правничу допомогу, суд не зобов'язаний присуджувати стороні всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
До такого ж висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 10.07.2024 у справі № 340/1498/22, від 29.08.2024 у справі № 560/10132/21 та від 10.07.2024 у справі № 340/1498/22.
Крім того, у разі, наявність/відсутність з боку іншої сторони заперечень проти відшкодування витрат на професійну правничу допомогу має значення виключно для вирішення питання про співмірність заявлених до відшкодування судових витрат на правову допомогу як це передбачено частиною сьомою ст.134 КАС України, однак, не впливає на обов'язок суду при вирішенні питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу застосовувати вимоги частин першої-четвертої ст.134 КАС України і перевіряти заявлені витрати на відповідність іншим, окрім співмірності, критеріям.
Аналогічна позиція міститься в постанові Верховного Суду від 23.07.2023 у справі № 340/4492/22.
Також при визначенні суми відшкодування, то суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин та фінансового стану сторін.
На підтвердження витрат на правничу допомогу позивачем надано копії наступних документів: договору про надання правничої допомоги в адміністративній справі від 10.08.2023, укладеного між адвокатським об'єднанням ''Веріта Груп'' в особі керуючого партнера - Молібог Ю.М. та позивачем, у якому визначено суму адвокатського гонорару у розмірі 15000 грн; рахунку на оплату від 11.08.2023 № 71 на суму 15000 грн; платіжної інструкції АТ КБ ''Приватбанк'' від 14.08.2023 про сплату позивачем адвокатському об'єднанню ''Веріта Груп'' 10000 грн; ордеру на надання правничої допомоги позивачу адвокатським об'єднанням ''Веріта Груп'' від 14.08.2023 серії ВМ № 1039756; свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, яке видано Молібог Ю.М.
Суд враховує, що в даних провідносинах наявна стала практика Верховного Суду. Час розгляду справи пов'язаний не із складністю справи, а пов'язаний саме із безпековою ситуацією у м. Суми, внаслідок постійного оголошення сигналу ''Повітряна тривога''. Справа була розглянута в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Засідання у справі не проводились. Представником позивача було складено та подано до суду обов'язковий процесуальний документ - позовну заяву. Подання позовної заяви до суду та формування додатків до неї не є правничою допомогою, а є технічною (організаційною) дією, яка не підлягає відшкодуванню, як витрати на професійну правничу допомогу адвоката. Справа не впливає на репутацію позивача і не викликає публічного інтересу. У матеріалах справи наявні докази оплати адвокатських послуг позивачем за договором у сумі 10000 грн.
Отже, беручи до уваги встановлені вище обставини, то суд дійшов висновку, що розумно обґрунтованими і справедливими є витрати на правничу допомогу в сумі 5000 грн, які і підлягають відшкодуванню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань другого відповідача. В іншій частині заяви про стягнення витрат на правничу допомогу, то суд відмовляє, в зв'язку з необґрунтованістю.
Керуючись статтями 90, 134, 143, 241-246, 250, 252, 295 КАС України, суд
1. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Сумській області (вул. Іллінська, 13, м. Суми, 40009, код ЄДРПОУ ВП 43995469) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельний лідер 2000" (вул. Лінійна, 24, м. Суми, 40000, код ЄДРПОУ 44220255) 5000 (п'ять тисяч) грн витрат на правничу допомогу.
2. У задоволенні вимог про стягнення іншої частини витрат на правничу допомогу, а саме 10000 грн - відмовити.
3. Додаткове рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги на додаткове рішення суду в тридцятиденний строк з дня складення додаткового рішення.
4. Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження, набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження, закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя А.І. Сидорук