Справа № 420/4555/26
03 квітня 2026 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Хурса О. О., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Херсонській області про визнання протиправними та скасування наказів, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Одеській області, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати п. 1 наказу Головного управління Національної поліції в Херсонській області від 20.04.2023 № 355 «Про відсторонення від виконання службових обов'язків (посади)» в частині відсторонення ОСОБА_1 від виконання службових обов'язків (посади);
- визнати протиправним та скасувати п. 6 наказу Головного управління Національної поліції в Херсонській області від 23.05.2023 № 213 о/с «Про преміювання поліцейських» в частині не встановлення ОСОБА_2 премії.
Ухвалою суду від 24.02.2026 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу 10-денний строк для усунення недоліків позовної заяви.
До суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків.
Однак, вимоги ухвали від 24.02.2026 про залишення без руху адміністративний позов не виконано.
09.03.2026 від Головного управління Національної поліції в Херсонській області надійшло заперечення на клопотання про поновлення строків.
Суд зазначає, що відповідно до частини першої ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з частиною третьою ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частини першої ст. 31 Закону України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» поліцейський має право оскаржити застосоване до нього дисциплінарне стягнення, звернувшись до адміністративного суду протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом про притягнення до дисциплінарної відповідальності.
У разі застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь або звільнення зі служби в поліції поліцейський має право оскаржити таке стягнення протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом по особовому складу про виконання застосованого дисциплінарного стягнення.
Порядок обчислення строку звернення до суду, зокрема й визначення дня, який є датою початку обчислення строку звернення до суду, врегульовано у ч. 2 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України: «строки для звернення до адміністративного суду, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів».
Отже, за загальним правилом строк звернення до суду обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Разом з тим, передбачено, що може бути визначено й інший порядок такого обчислення.
Як вбачається з матеріалів справи, предметом оскарження є наказ Головного управління Національної поліції в Херсонській області від 20.04.2023 № 355 «Про відсторонення від виконання службових обов'язків (посади)» в частині відсторонення ОСОБА_1 від виконання службових обов'язків (посади), з яким позивач ознайомився 24.04.2023, а також прийнятий на його підставі наказ Головного управління Національної поліції в Херсонській області від 23.05.2023 № 213 о/с «Про преміювання поліцейських» в частині не встановлення ОСОБА_2 премії.
При цьому, у змісті позову, а також у заяві про усунення недоліків представник позивача вказує, що фактичною підставою звернення до суду з вказаними вимогами стало те, що скасувавши накази № 413 від 05.05.2023 «Про застосування дисциплінарного стягнення» та № 212 о/с від 23.05.2023 «Про особовий склад» та поновивши позивача на займаній посаді на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15.11.2023 за справою № 340/4528/23, відповідач автоматично не скасував п. 1 наказу Головного управління Національної поліції в Херсонській області від 20.04.2023 № 355 «Про відсторонення від виконання службових обов'язків (посади)» в частині відсторонення ОСОБА_1 від виконання службових обов'язків (посади) та п. 6 наказу Головного управління Національної поліції в Херсонській області від 23.05.2023 № 213 о/с «Про преміювання поліцейських» в частині не встановлення ОСОБА_2 премії.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15.11.2023 за справою № 340/4528/23 позивача поновлено на службі в поліції з 24.05.2023 наказом Головного управління Національної поліції в Херсонській області від 22.11.2023 № 456 о/с.
З огляду на вказане датою обізнаності позивача, щодо порушення своїх прав в частині не отримання премії є щонайменше дата поновлення позивача на службі в поліції.
Проте, з позовом позивач звернувся до суду 18.02.2026, що свідчить про недотримання строку звернення до суду, встановленого відповідно до ч. 1 ст. 31 Закону України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України».
Також суд вважає поважними причинами пропуску строку звернення до суду доводи позивача про переведення для подальшого проходження служби згідно наказу № 308 о/с від 10.07.2024.
Щодо посилання представника позивача на запровадження в Україні воєнного стану, який введено з 24.02.2022 та дія якого триває й досі, то суд зауважує, що введення на території України воєнного стану не зупиняє перебіг процесуальних строків у судових справах.
За усталеною практикою Верховного Суду введення воєнного стану може бути визнано судом поважною причиною пропуску відповідного процесуального строку або його продовження за умови, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв'язку з такою обставиною, саме по собі посилання на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення або продовження відповідного процесуального строку без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до суду та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на пропуск строку звернення до суду.
У постанові від 28.11.2022 у справі № 140/11951/21 Верховний Суд вказував, що при оцінці поважності причин пропуску процесуального строку з причини введення воєнного стану в Україні додатково слід брати до уваги, зокрема: територіальне місцезнаходження суду, порядок його функціонування; місце проживання (місцезнаходження) заявника; ведення на відповідній території бойових дій або розташування у безпосередній близькості до такої території, посилення ракетних обстрілів у відповідний проміжок часу, що об'єктивно створювало реальну небезпеку для життя учасників процесу; тривалість самого процесуального строку та часу, який минув із дати завершення процесуального строку; наявність чи відсутність обставин, які об'єктивно перешкоджали конкретній особі реалізувати своє право (повноваження) у межах визначеного процесуального строку; поведінку особи, яка звертається з відповідним клопотанням, зокрема, чи вживала особа розумних заходів для того, щоб реалізувати своє право (повноваження) у межах процесуального строку та якнайшвидше після його закінчення (у разі наявності поважних причин його пропуску), та інші доречні обставини.
З огляду на вищевикладене, доводів, які б свідчили про наявність об'єктивно непереборних обставин, пов'язаних з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення дій, щодо звернення до суду з позовом за захистом порушеного права, протягом установленого законом строку, позивачем суду не наведено.
Інших доказів поважності пропуску строку звернення до суду не надано.
Згідно із частиною третьою ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI.
Відповідно до ст. 3 Закону № 3674-VI судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством. Розміри ставок судового збору визначено ст. 4 цього Закону.
За подання до адміністративного суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру розмір судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Позивач зазначає, що він звільнений від сплати судового збору в порядку п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
Так, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
Водночас, як слідує з позовної заяви, спір між сторонами виник, зокрема, щодо скасування наказу Головного управління Національної поліції в Херсонській області від 20.04.2023 № 355 «Про відсторонення від виконання службових обов'язків (посади)» в частині відсторонення ОСОБА_1 від виконання службових обов'язків (посади) та прийнятого на його підставі наказу Головного управління Національної поліції в Херсонській області від 23.05.2023 № 213 о/с «Про преміювання поліцейських» в частині не встановлення ОСОБА_2 премії.
Таким чином, вищевказані позовні вимоги не стосуються вимог про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі у розумінні приписів п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», а отже позивачу необхідно сплатити судовий збір за дві вимоги немайнового характеру.
Відповідно до пункту першого частини четвертої ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Враховуючи положення пункту першого частини четвертої ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України та те, що недоліки позовної заяви не усунені, позовна заява підлягає поверненню позивачеві.
Одночасно суд вважає за необхідне роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
На підставі викладеного та керуючись ст. 169 та 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Херсонській області про визнання протиправними та скасування наказів - повернути позивачу.
Копію ухвали про повернення позовної заяви та позовну заяву і додані до неї документи надіслати позивачу.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.
Суддя Олександр ХУРСА