Справа № 420/3047/26
03 квітня 2026 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Лебедєвої Г.В., перевіривши матеріали зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень та податкової вимоги у справі № 420/3047/26 за позовною заявою Головного управління ДПС в Одеській області до ОСОБА_1 про стягнення суми податкового боргу, -
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов сформований через систему «Електронний суд» адміністративний позов Головного управління ДПС в Одеській області до ОСОБА_1 , в якому позивач просить суд:
- стягнути з фізичної особи - платника податків ОСОБА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , суму заборгованості з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості у розмірі 54 392 грн. 00 коп. на бюджетний рахунок UA348999980314060617000015688, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код 37607526, отримувач коштів ГУК в Од.обл./с. Фонтанка/18010200.
Справі за цією позовною заявою присвоєно № 420/3047/26 та за результатами автоматизованого розподілу справу передано для розгляду судді Лебедєвій Г.В.
09.02.2026 року Одеський окружний адміністративний суд відповідно до вимог ч.4 ст.171 КАС України направив запит до Відділу адресно-довідкової роботи ГУ ДМС України в Одеській області щодо доступу до персональних даних відповідача.
16.02.2026 року до суду від ГУ ДМС України в Одеській області надійшла відповідь на запит щодо персональних даних відповідача, в якій зазначено, що місце проживання ОСОБА_1 зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалою від 27.02.2026 року Одеський окружний адміністративний суд відкрив провадження у справі № 420/3047/26 та ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до ст. 262 КАС України.
18.03.2026 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшла зустрічна позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області, в якій позивач просить суд:
- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС В Одеські області №0412352-2407-1552 від 04.04.2023 року, №0412351-2407-1552 від 04.04.2023 року, №0412350-2407-1552 від 04.04.2023 року, №0412353-2407-1552 від 04.04.2023 року;
- визнати, протиправною та скасувати Податкову Вимогу від 27.04.2024 року №0019679-1308-1532 Головного управління ДПС в Одеській області.
Ухвалою суду від 20.03.2026 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано час для усунення недоліків шляхом надання до суду: належним чином оформленого адміністративного позову з урахуванням вимог статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: із зазначенням ціни позову, з копією для відповідача; доказів сплати судового збору у розмірі 1331,20 грн; заяви про поновлення строків звернення до суду з доказами поважності причин пропуску строку звернення до суду, з визначенням обставин, які були б об'єктивно непереборними та не залежали від його волевиявлення, були б пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення у справі процесуальних дій.
01.04.2026 року до суду від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків, до якої долучено уточнену позовну заяву, квитанцію про сплату судового збору та заяву про поновлення строку звернення до суду.
В заяві про поновлення строку звернення суду представник позивача просить суд визнати поважною причину пропуску ОСОБА_1 строку звернення до адміністративного суду з зустрічним адміністративним позовом до Головного управління ДПС в Одеській про визнання протиправними та скасування податкових повідомленнь-рішеннь ГУ ДПС В Одеські області №0412352-2407-1552 від 04.04.2023 року, №0412351-2407-1552 від 04.04.2023 року, №0412350-2407-1552 від 04.04.2023 року, №0412353-2407-1552 від 04.04.2023 року та визнання, протиправною та скасування Податкової Вимоги від 27.04.2024 року №0019679-1308-1532 Головного управління ДПС в Одеській області та поновити його.
В обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду щодо оскарження вказаних податкових повідомлень рішень та податкової вимоги представник позивача за зустрічним позовом посилається на те, що про наявність зазначених податкових повідомлень-рішень щодо податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки та вимоги про сплату податкового боргу ОСОБА_1 дізнався лише після отримання відповідного повідомлення через мобільний застосунок «Дія» про відкриття Одеським окружним адміністративним судом справи № 420/3047/26 за позовом Головного управління ДПС в Одеській області до ОСОБА_1 , що унеможливило своєчасне ознайомлення платника податків з вищезазначеними податковими повідомленнями-рішеннями і вимогою про сплату заборгованості та реалізацію права на оскарження . Податковою адресою ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 в зазначених податкових повідомленнях-рішеннях від 04.04.2023 року було визначено: АДРЕСА_2 , але ОСОБА_1 20.10.2004 року був знятий з реєстрації за цією адресою, про що свідчить відповідна відмітка у його паспорті. Також, в матеріалах справи 420/3047/26 міститься Вимога ГУ ДПС в Одеській області № 0019679-1308-1532 від 27.04.2024 року до громадянина ОСОБА_1 і рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу № 0600916767827 від 17.05.2024 року в яких податковою адресою зазначено: АДРЕСА_3 , але ОСОБА_1 був знятий з зазначеного місця реєстрації 02.02.2017 року, про що свідчить відмітка в його паспорті. Також, відповідно витягу з реєстру територіальної громади №2026/004679796 від 24.03.2026 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , починаючи з 02.02.2017 року по теперішній час зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . У матеріалах справи № 420/3047/26 наявний витяг платника податків із Державного реєстру фізичних осіб - платників податків, з якого видно наявність інформації про актуальну податкову адресу фізичної особи -платника ОСОБА_1 . Вказане, на думку представника, свідчить, що у контролюючого органу була інформація про актуальну адресу місця реєстрації ОСОБА_1 , однак податкові повідомлення-рішення та вимога про сплату боргу були направлені за застарілою адресою, що унеможливило своєчасне ознайомлення платника та реалізацію права на оскарження. За таких обставин, дії податкової щодо направлення податкових повідомлень-рішень та інших документів за неактуальними адресами свідчать про неналежне виконання обов'язку щодо належного повідомлення платника податків та порушення його прав. Крім того, слід врахувати, що ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , з 15.09.2023 року виїхав з України та фактично перебуває за кордоном, про що свідчить повідомлення Головного центру обробки спеціальної інформації державної прикордонної служби України №19.5.1/22974-26 від 27.03.2026 року, що ускладнює особисте отримання податкових документів та ознайомлення з ними. За таких обставин пропуск строку звернення до суду зумовлений об'єктивними та незалежними від позивача причинами, що свідчить про їх поважність.
Вирішуючи питання щодо поновлення позивачу строків звернення суд, зазначає таке.
Частиною першою статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Проте, процесуальним законом передбачені певні обмеження такого права, зокрема, шляхом встановлення строку звернення до адміністративного суду за захистом порушених прав.
Відповідно до статті 118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.
Згідно з частинами 1 -3 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з позицією Верховного Суду, наведеною в постанові від 27.01.2022 р. по справі № 160/11673/20, процесуальний строк звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення (рішення про застосування штрафних санкцій) у випадку, якщо платником податків не використовувалася процедура досудового вирішення спору (адміністративного оскарження) визначається частиною другою статті 122 КАС України становить шість місяців і обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Такий висновок не суперечить пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України, який закріплює право на звернення до суду з позовом у будь-який момент після отримання такого рішення, але при реалізації цього права має враховуватися строк давності.
Відповідно до ч.1, ч.6 ст.121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Про поновлення або продовження процесуального строку, відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.
Згідно ч.1, ч.2 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Аналіз зазначених норм показав, що пропущення строків звернення до адміністративного суду не може бути безумовною підставою для застосування наслідків пропущення цих строків, оскільки суд може визнати причину пропуску таких строків поважними і в такому випадку справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому КАС України.
Частина перша статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (надалі - Конвенція) передбачає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У своїй практиці Європейський суд з прав людини звертав увагу, що “стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права» (рішення від 4 грудня 1995 року у справі “Беллет проти Франції» (Bellet v. France), Series A № 333-B, crop.42, пункт 36).
ЄСПЛ висловив позицію стосовно того, що, розглядаючи підстави для поновлення пропущеного строку, національні суди мають враховувати, що питання стосовно того, чи було дотримано справедливий баланс між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав окремої особи, виникає лише тоді, коли встановлено, що оскаржуване втручання відповідало вимозі законності і не було свавільним (справи “Скордіно проти Італії», “Ятрідіс проти Греції»).
Одним із елементів права на справедливий суд є право на виправлення помилки, включаючи право на скасування неправосудного рішення та прийняття правового рішення по справі.
В абзаці 7 підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_2 щодо офіційного тлумачення положень статті 24 Конституції України (справа про рівність сторін судового процесу) від 12 квітня 2012 року № 9-рп/2012 вказано, що ніхто не може бути обмежений у праві на доступ до правосуддя, яке охоплює можливість особи ініціювати судовий розгляд та брати безпосередню участь у судовому процесі, або позбавлений такого права.
Статтею 55 Конституції України визначено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
У рішенні Конституційного Суду України (Другий сенат) у справі за конституційними скаргами ОСОБА_3 , товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Еко-вугілля України» щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення частини першої статті 79 Закону України “Про банки і банківську діяльність» від 24 червня 2020 року № 6-р(ІІ)/2020 зазначено, що Конституційний Суд України вважає, що гарантування приписом частини другої статті 55 Конституції України кожному права на доступ до суду з метою оскарження рішень, дій або бездіяльності суб'єктів владних повноважень є вимогою принципу верховенства права. Такий доступ не означає автоматичної незаконності цих рішень, дій або бездіяльності, а спрямований на перевірку у судовому порядку їх законності та правомірності, що не лише забезпечує ефективний захист прав, свобод кожної особи, якої стосується неправомірна діяльність суб'єктів владних повноважень, а й сприяє підтримці законності та правопорядку
Суд зауважує, що поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Дослідивши доводи позивача викладені у заяві про поновлення строку звернення до суду щодо поважності пропуску строку, суд приходить до висновку, про доведеність поважності причин пропуску строку звернення до суду, а тому є достатні підстави для визнання судом таких причин поважними.
При цьому суд звертає увагу на те, що частиною четвертою статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Дослідивши вказану заяву про усунення недоліків, суд дійшов висновку про те, що позивач за зустрічним позовом виконав вимоги ухвали суду та усунув недоліки зустрічної позовної заяви у повному обсязі.
Відповідно до ч.ч. 2 та 3 ст. 177 КАС України зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.
Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об'єднуються в одне провадження з первісним позовом.
Згідно з ч. 1 ст. 178 КАС України зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред'явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 160, 161, 172 цього Кодексу.
Таким чином зустрічна позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "СИЗ" відповідає вимогам ст. ст. 160, 161, 172 КАС України, зустрічний позов пов'язаний із первісним позовом, виникає з одних правовідносин. Також задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Тому суд дійшов висновку, що необхідно прийняти зустрічний позов до спільного розгляду з первісним позовом.
Відповідно до ч. 4 ст. 177 КАС України у випадку подання зустрічного позову у справі, яка розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, суд постановляє ухвалу про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.
З огляду на те, що судом прийнято зустрічний позов ОСОБА_1 до спільного розгляду з первісним позовом, слід перейти до розгляду цієї справи за правилами загального позовного провадження та призначити підготовче провадження.
Керуючись ст.ст. 160, 161, 172, 177, 178, 243, 248, 256, 257, 262 КАС України, суд, -
Визнати поважними причини пропуску ОСОБА_1 строку звернення до суду із зустрічною позовною заявою та поновити строк звернення до суду за зустрічним позовом.
Прийняти зустрічний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень та податкової вимоги до спільного розгляду з первісним позовом у справі № 420/3047/26 за позовом Головного управління ДПС в Одеській області до ОСОБА_1 про стягнення суми податкового боргу.
Вимоги за зустрічним позовом об'єднати в одне провадження з первісним позовом.
Перейти до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.
Призначити судове засідання на 28 квітня 2026 року на 10:45 год. в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду за адресою: м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 14.
Викликати в судове засідання учасників справи (їх представників).
Встановити відповідачу за зустрічним позовом строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі.
Відзив повинен відповідати вимогам ч.2,4 ст. 162 КАС України.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 162 КАС України одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду, копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана іншим учасникам справи.
До відзиву додаються:1) докази, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем; 2) документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи (розрахункова квитанція, опис вкладеного).
У разі ненадання відповідачем за зустрічним позовом відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч.6 ст.162 КАС України).
Відповідно до ч. 4 ст. 159 КАС України неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Роз'яснити позивачу за зустрічним позовом, що відповідно до ч.2 ст.261 КАС України у разі отримання відзиву на позов він має право подати до суду відповідь на відзив у п'ятиденний строк з дня отримання відзиву. Відповідь на відзив повинна відповідати вимогам ч.2,4 ст. 162 КАС України. Позивач зобов'язаний згідно з ч.2 ст.163, ч.3 ст.162 КАС України одночасно з надісланням (наданням) відповіді на відзив до суду копію відповіді на відзив та доданих до неї документів надіслати (надати) іншим учасникам справи.
До відповіді на відзив додаються:1) докази, які підтверджують обставини, на яких ґрунтується відповідь на відзив; 2) документи, що підтверджують надіслання (надання) відповіді на відзив і доданих до неї доказів іншим учасникам справи (розрахункова квитанція, опис вкладеного).
Встановити відповідачу за зустрічним позовом п'ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення, копія якого одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана позивачу.
Копію ухвали суду надіслати (надати) учасникам справи (їх представникам).
Роз'яснити учасникам справи про можливість отримання інформації по справі, що розглядається, на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: https://adm.od.court.gov.ua/sud1570/
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Г.В. Лебедєва