Справа № 420/34875/23
02 квітня 2026 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Вікторії ХОМ'ЯКОВОЇ, розглянувши у порядку письмового провадження заяву представника позивача про заміну сторони виконавчого провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 22.08.2024 позов ОСОБА_1 задоволено. Зокрема, зобов'язано військову частину НОМЕР_1 здiйснити перерахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 з 10.03.2022 року по 31.12.2022 року, грошової допомоги на оздоровлення за 2022 рiк з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рiк" станом на 01.01.2022 року, на вiдповiдний тарифний коефіцієнт та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум, а також грошового забезпчеення з 01.01.2023 по 10.05.2023 року, грошової допомоги на оздоровлення за 2023 рiк, грошової компенсації за 33 невикористаних дні основної щорічної вiдпустки за 2022-2023 роки з урахуванням посадового окладу та окладу за вiйськовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рiк" станом на 01.01.2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт та провести їх виплату з урахуванням ранiше виплачених сум.
16.02.2026 року від представника позивача надійшла заява про заміну сторони виконавчого провадження, в якій він просить замінити боржника у справі №420/34875/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, з Військової частини НОМЕР_1 на Міністерство оборони України, яке мотивовано фактом ліквідації в/ч НОМЕР_1 без правонаступника.
Заява мотивована тим, що військова частина НОМЕР_1 20.02.2025 року була ліквідована відповідно до Директиви Міністерства оборони України та Головнокомандувача ЗСУ від 15.11.2024 року №Д-321/109/дск. При цьому Міністерством оборони України не визначено правонаступника військової частини НОМЕР_1 , що підтверджується листом від 30.01.2026 року №724/320/1421.
Ухвалою суду від 23.03.2026 року прийнято заяву представника позивача про заміну сторони виконавчого провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії до розгляду. Призначено судове засідання для розгляду заяви по суті на 02 квітня 2026 року об 11 год. 00 хв. Міністерству оборони України надати свої заперечення проти клопотання про заміну сторони або згоду.
30.03.2026 року до суду від Міністерства оборони України надійшли заперечення на заяву, в яких зазначено, що згідно з аналізом документів, які є у справі №420/34875/23, вбачається, що, відповідно до спільної директиви Міністра оборони України та Головнокомандувача Збройних Сил України від 24.11.2024 №Д-321/109/дск та наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 26.11.2024 №271/дск відповідні окремі батальйони територіальної оборони, у тому числі військову частину НОМЕР_1 , переформовано на попередніх фондах у військову частину НОМЕР_3 , а умовне найменування в/ч НОМЕР_1 з кодом ЄДРПОУ з 20.02.2025 анульовано. З огляду на вищевикладене, відсутні правові підстави покладати зобов'язання, які виникли у військової частини НОМЕР_1 на підставі рішення суду від 22.08.2024 по справі №420/34875/23 на Міністерство оборони України, яке не є правонаступником військової частини НОМЕР_1 і в матеріалах справи відсутні докази правонаступництва Міноборони.
Сторони належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду заяви, у судове засідання 02.04.2026 не прибули.
З огляду на приписи ч.2 ст.379 КАС України, заява позивача розглянута в письмовому провадженні.
Розглянувши у порядку письмового провадження заяву представника позивача про заміну сторони виконавчого провадження, суд дійшов наступного.
Згідно з ч.ч. 1-2 ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 372 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.
Відповідно до ст.1 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 року №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII) виконавчим провадженням як завершальною стадією судового провадження і примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) вважається сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно ч.ч.1-2 статті 15 Закону №1404-VIII сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ.
Відповідно до абзацу 1 частини 5 статті 15 Закону №1404-VIII у разі вибуття однієї зі сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
За змістом частини 1 статті 379 КАС України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.
Виконавче провадження є однією зі стадій судового провадження, яка його завершує. Ця стадія розпочинається з набранням судовим рішенням законної сили або за інших умов, установлених законом. Сторони судового провадження на стадії виконавчого провадження набувають відповідної процесуальної якості, користуються правами та несуть певні обов'язки, зумовлені статусом сторони. За законом на стадії виконавчого провадження можлива заміна сторони виконавчого провадження. Така заміна є прийнятною, зокрема, у правовідносинах, що допускають правонаступництво. При цьому законодавством установлено головну умову, за якої обов'язки боржника може бути перекладено на іншу особу, - це вибуття сторони виконавчого провадження.
За приписами статті 52 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.
З огляду на зміст наведеної норми процесуальне правонаступництво передбачено не лише у зв'язку зі смертю (оголошенням померлою) фізичної особи та реорганізацією суб'єкта господарювання, а й в інших передбачених законом випадках, у тому числі в разі заміни кредитора або боржника в зобов'язанні. Процесуальне правонаступництво в розумінні статті 52 КАС України допускається на будь-якій стадії судового процесу, включаючи стадію виконання судового рішення.
Отже, ухвала про здійснення процесуального правонаступництва на стадії виконання судового рішення є документом, що забезпечує виконання рішення та фактично є його невід'ємною частиною, а тому заміна сторони в зобов'язанні (правонаступництво) на стадії виконавчого провадження є зміною судового рішення, передбаченою чинним законодавством, що оформлюється ухвалою (стаття 52 КАС України). Оскарження такої ухвали варто розуміти як оскарження судового рішення.
Аналогічну правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду в постанові від 26 червня 2019 року у справі №905/1956/15.
Публічне правонаступництво органів державної влади є окремим, особливим видом правонаступництва, під таким терміном розуміється перехід в установлених законом випадках прав та обов'язків одного суб'єкта права іншому. При цьому обов'язок щодо відновлення порушених прав особи покладається на орган, компетентний відновити такі права. Такий підхід про перехід до правонаступника обов'язку відновити порушене право відповідає принципу верховенства права, оскільки метою правосуддя є ефективне поновлення порушених прав, свобод і законних інтересів.
У спорах, які виникають з публічних правовідносин, де оскаржуються рішення (дії, бездіяльність) державного органу, пов'язані зі здійсненням функції від імені держави, стороною є сама держава в особі того чи іншого уповноваженого органу. Функції держави, які реалізовувалися ліквідованим органом, не можуть бути припинені та підлягають передачі іншим державним органам, за винятком того випадку, коли держава відмовляється від таких функцій взагалі.
Отже, правонаступництво у сфері управлінської діяльності органів державної влади (публічне правонаступництво) передбачає повне або часткове передання (набуття) адміністративної компетенції одного суб'єкта владних повноважень (суб'єкта публічної адміністрації) до іншого або внаслідок припинення первісного суб'єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення його адміністративної компетенції (постанова Верховного Суду від 12 червня 2018 року у справі №2а-23895/09/1270).
У такому разі також відбувається вибуття суб'єкта владних повноважень із публічних правовідносин.
Особливістю адміністративного (публічного) правонаступництва є те, що подія переходу прав та обов'язків, що відбувається із суб'єктами владних повноважень, сама собою повинна бути публічною та врегульованою нормами адміністративного права.
При цьому, можна виділити дві форми адміністративного (публічного) правонаступництва: 1) фактичне (або компетенційне адміністративне правонаступництво), тобто таке, де вирішуються питання передачі фактичних повноважень від одного до іншого органу, посадової особи (або повноважень за компетенцією) та 2) процесуальне адміністративне (публічне) правонаступництво.
Фактичне (компетенційне) адміністративне (публічне) правонаступництво - це врегульовані нормами адміністративного права умови та порядок передання адміністративної компетенції від одного суб'єкта владних повноважень (суб'єкта публічної адміністрації) до іншого, який набуває певні владні повноваження внаслідок ліквідації органу чи посади суб'єкта владних повноважень, припинення первісного суб'єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення компетенції органу публічної адміністрації чи припинення повноважень посадової особи.
Процесуальне адміністративне (публічне) правонаступництво - це унормована можливість заміни адміністративним судом (на будь-якій стадії процесу судового розгляду справи в суді першої, апеляційної та касаційної інстанцій (крім випадків перегляду справи за винятковими чи нововиявленими обставинами) сторони чи третьої особи іншим суб'єктом, коли права та обов'язки суб'єкта владних повноважень перейшли від сторони (в адміністративній справі) до іншого суб'єкта владних повноважень, а також можливість суб'єкта публічної адміністрації (правонаступника) вступити в судовий процес як сторона чи третя особа.
При визначенні процесуального адміністративного (публічного) правонаступництва суд повинен виходити з того, хто є правонаступником у спірних правовідносинах, і враховувати таке: якщо під час розгляду адміністративної справи буде встановлено, що орган державної влади, орган місцевого самоврядування, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржуються, припинили свою діяльність, то суд повинен залучити до участі у справі їхніх правонаступників.
У разі ж відсутності правонаступників суд повинен залучити до участі у справі орган, до компетенції якого належить ухвалення рішення про усунення порушень прав, свобод чи інтересів позивача. У разі зменшення обсягу компетенції суб'єкта владних повноважень, не пов'язаного з припиненням його діяльності, до участі у справі як другий відповідач суд залучає іншого суб'єкта владних повноважень, до компетенції якого передані або належать функції чи повноваження щодо вирішення питання про відновлення порушених прав, свобод чи інтересів позивача.
Отже, підставою для переходу адміністративної компетенції від одного суб'єкта владних повноважень до іншого (набуття адміністративної компетенції) є події, що відбулися із суб'єктом владних повноважень.
Вищевказаний правовий висновок був викладений у постанові Верховного Суду від 07.03.2024 року по справі №2а/1270/2455/2012.
За ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Судом встановлено, що військову частину НОМЕР_1 було переформовано в іншого суб'єкта - військову частину НОМЕР_3 , а умовне найменування «військова частина НОМЕР_1 » анульовано, що свідчить про адміністративне (публічне) правонаступництво прав та обов'язків військової частини НОМЕР_1 до військової частини НОМЕР_3 .
Водночас, представником позивача не надано жодного доказу, який свідчить про те, що правонаступником у виконавчому провадженні замість розформованої військової частини НОМЕР_1 має бути саме Міністерство оборони України.
Відповідно до ч. 2 ст. 379 КАС України, суд розглядає питання про заміну сторони виконавчого провадження в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням державного виконавця або заінтересованої особи, які звернулися з поданням (заявою), та учасників справи.
Заява підлягає призначенню до розгляду у судовому засіданні з повідомленням заінтересованої особи, яка звернулась із заявою, та учасників справи.
Для вирішення питання такої заміни, суд вважає за необхідне заслухати думку позивача, повідомити в/ч НОМЕР_3 , та відкласти розгляд даного питання в судовому засіданні.
Керуючись ст. ст. 241-243, 248, 250, 256, 379 КАС України, суд, -
Призначити судове засідання для розгляду заяви по суті на 21.04.2026 на 14 год. 30 хвилин у приміщенні Одеського окружного адміністративного суду за адресою: м.Одеса, Фонтанська дорога, 14, зала судових засідань №2.
Ухвалу надіслати сторонам, в/ч НОМЕР_3 для відома та надання своїх заперечень щодо клопотання про заміну сторони або згоди.
Веб-адреса сторінки Одеського окружного адміністративного суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://adm.od.court.gov.ua/sud1570/.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Вікторія ХОМ'ЯКОВА