справа № 991/13065/25
провадження № 11-сс/991/117/26
слідчий суддя: ОСОБА_1
доповідач: ОСОБА_2
18 березня 2026 року місто Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,
за участі захисника ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції),
прокурора ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_8 - захисника підозрюваного ОСОБА_9 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду про відмову у задоволенні скарги на повідомлення про підозру від 22.01.2026 р., -
26.01.2026 року на розгляд до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду надійшла зазначена апеляційна скарга, яку цього ж дня призначено до апеляційного розгляду.
1.Короткий зміст оскаржуваної ухвали та апеляційної скарги.
Оскаржуваною ухвалою слідчого судді відмовлено у задоволенні скарги захисника ОСОБА_8 на повідомлення про підозру ОСОБА_9 від 06.02.2025 р. у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255 КК України (в редакції Закону № 671-ІХ від 04.06.2020 р.), ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 206, ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 369 КК України.
В апеляційній скарзі захисник просить скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову, якою скасувати повідомлення про підозру ОСОБА_9 . Зазначає, що останній не набув статусу підозрюваного, оскільки стороною обвинувачення не вжито заходів, направлених на встановлення його місця знаходження, а відтак, прокурор не мав повноважень повідомити йому про підозру у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень. Відсутність в матеріалах кримінального провадження доказів внесення до ЄРДР відомостей про оголошення ОСОБА_9 у розшук свідчить про те, що сторона обвинувачення не вживала заходів для встановлення його місця знаходження. Крім того, у передбаченому КПК України порядку ОСОБА_9 не вручено пам'ятку про процесуальні права та обов'язки. Окремо наголошує, що поштова адреса, на яку стороною обвинувачення надіслано підозру, є неповною, що підтверджує відсутність доказів її направлення ОСОБА_9 за місцем його реєстрації. Натомість, сторона обвинувачення, будучи обізнаною, що останній проживає за кордоном, всупереч вимог КПК України не здійснила його виклик та не направила повідомлення про підозру у спосіб, визначений ч. 7 ст. 135 КПК України, шляхом використання інструментів міжнародного співробітництва. Також, наголошує на необґрунтованості повідомленої підозри, оскільки її зміст не містить викладу обставин щодо організації ОСОБА_9 вчинення кримінальних правопорушень у складі злочинної організації, що суперечить п. 4 ч. 1 ст. 277 КПК України. У свою чергу, загальні фрази про період існування злочинного формування, без конкретизації обставин його створення та участі ОСОБА_9 , цього недоліку не нівелюють. Крім того, виходячи з кримінально-правової кваліфікації дій підозрюваного, яка наведена у клопотанні, відсутній виконавець злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, оскільки відсутнє посилання на ч. 2 ст. 27 КК України, а відтак, твердження про вчинення цього злочину ОСОБА_9 є безпідставним, як і твердження про його причетність до вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 369 КК України, за відсутності доказів про час, місце та інші обставини організації ОСОБА_9 злочину у вигляді обіцянки надати через ОСОБА_10 неправомірну вигоду ОСОБА_11 . Окремо також наголошує, що кримінальне переслідування ОСОБА_9 носить політичний мотив, а саме - усунення політичних опонентів діючої влади в Україні і чинного мера м. Києва.
2.Узагальнений виклад позицій учасників апеляційного провадження.
В судовому засіданні захисник ОСОБА_6 підтримав апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 та просив її задовольнити з підстав, викладених у ній. Додатково зазначив, що ОСОБА_9 не набув статусу підозрюваного, оскільки йому не вручено повідомлення про підозру та пам'ятку про процесуальні права та обов'язки. У системі АТ «Укрпошта» відсутня інформація за наданими стороною обвинувачення трек-номерами про направлення ОСОБА_9 повідомлення про підозру, а у описі поштового відправлення не зазначено про направлення пам'ятки про права та обов'язки. Також, наголосив, що детективам було достовірно відомо, що ОСОБА_9 перебуває за межами території України, тому при проведенні процесуальних дій вони мали застосовувати положення про міжнародну правову допомогу.
Прокурор ОСОБА_7 заперечив проти задоволення апеляційної скарги, посилаючись на її безпідставність. Наголосив, що згідно правил АТ «Укрпошта» інформація про відстеження поштових відправлень зберігається шість місяців, тому наразі жодних відомостей за 06.02.2025 року про надіслання ОСОБА_9 повідомлення про підозру на сайті немає. Натомість, стороною обвинувачення надано докази вручення повідомлення про підозру у порядку, передбаченому КПК України, зокрема, вручено її житлово-експлуатаційній організації, надіслано на адресу проживання та реєстрації підозрюваного, а також вручено за останнім місцем його роботи, що свідчить по вжиття всіх можливих заходів для її вручення ОСОБА_9 . При цьому, пам'ятка про права та обов'язки є невід'ємною частиною повідомлення про підозру, яка міститься на його останніх аркушах. ОСОБА_9 залишив територію України поза межами пунктів пропуску, а жодної інформації про те, що він легально перетнув кордон України та наразі перебуває в Австрійській Республіці, наразі не існує. Також, прокурор заперечив проти доводів захисту про політичне переслідування ОСОБА_9 , за відсутності доказів на їх підтвердження. Окремо зауважив, що 19.01.2026 року ОСОБА_9 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри, а відтак, повідомлення про підозру від 06.02.2025 року наразі є неактуальним.
Захисник ОСОБА_8 , належним чином повідомлений про час та місце розгляду апеляційної скарги, в судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, з клопотанням про відкладення апеляційного розгляду не звертався.
Підозрюваний ОСОБА_9 повідомлений про дату, час та місце апеляційного розгляду за останнім відомим місцем реєстрації та проживання у м. Києві, а також, на виконання вимог ст. ст. 193, 297-5 КПК України, шляхом публікації у виданні газети «Урядовий кур'єр» повідомлення про судове засідання та розміщення на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора повістки про виклик у судове засідання.
За наведених обставин, апеляційну скаргу розглянуто за їх відсутності.
3.Встановлені слідчим суддею обставини та мотиви оскаржуваного рішення.
Слідчим суддею встановлено, що 06.02.2025 року ОСОБА_9 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255 КК України (в редакції Закону № 671-ІХ від 04.06.2020 р.), ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 206, ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 369 КК України.
Оцінивши докази сторони обвинувачення та захисту у сукупності з доводами скарги та запереченнями прокурора, не вирішуючи наперед питання про доведеність вини та остаточну кваліфікацію дій ОСОБА_9 , слідчий суддя дійшов висновку про наявність достатніх підстав для повідомлення про підозру щодо вчинення останнім інкримінованих злочинів за викладених у повідомленні про підозру обставин. При цьому, слідчий суддя дійшов висновку, що повідомлення про підозру вручене у спосіб, передбачений для вручення повідомлень.
Водночас, слідчий суддя відхилив доводи захисту про повідомлення ОСОБА_9 про підозру з політичних мотивів в інтересах діючої влади, зокрема, з метою нашкодити авторитету Київського міського голови ОСОБА_12 і очолюваної ним партії «УДАР Віталія Кличка», оскільки захистом не надано жодних доказів на підтвердження зазначених обставин.
4. Мотиви суду.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи захисника та заперечення прокурора, дослідивши матеріали провадження, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, з огляду на таке.
У відповідності до ч. 1 ст. 276 КПК України, повідомлення про підозру здійснюється у випадку, зокрема, наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 277 КПК України, письмове повідомлення про підозру має містити, зокрема, такі відомості: зміст підозри, правову кваліфікацію кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність.
При цьому, підозра - це процесуальне рішення прокурора, слідчого (за погодженням із прокурором), яке ґрунтується на зібраних доказах під час досудового розслідування та в якому формується припущення про причетність конкретної особи до вчинення кримінального правопорушення, з повідомленням про це такій особі та з роз'ясненням її прав та обов'язків.
Відтак, підозрою є обґрунтоване припущення слідчого або прокурора про вчинення особою кримінального правопорушення. Праву підозрюваного знати, у вчинені якого кримінального правопорушення його підозрюють, кореспондує обов'язок сторони обвинувачення довести це до його відома, повідомити про наявність підозри та роз'яснити її зміст. Отже, повідомлення про підозру є одним із найважливіших етапів стадії досудового розслідування, що становить систему процесуальних дій та рішень слідчого або прокурора, спрямованих на формування обґрунтованої підозри за умови забезпечення особі, яка набула статусу підозрюваного, можливості захищатись усіма дозволеними законом засобами і способами.
При цьому факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що необхідні для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення особі. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред'явлення особі обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов'язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах провадження для обмеження прав осіб. Отже, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином, та які не повинні бути переконливими в тій мірі, щоб звинуватити особу у його вчиненні, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування. Таким чином, на початковій стадії розслідування суд, оцінюючи обґрунтованість підозри, не повинен пред'являти до наданих стороною обвинувачення доказів тих самих вимог, як при формулюванні остаточного обвинувачення при направленні справи до суду. Також слід враховувати, що повідомлення про підозру - це суб'єктивне, засноване на відповідній структурі складу злочину формулювання обвинувачення у формі певної тези, яка лише у процесі досудового розслідування може перерости у твердження у вигляді обвинувального акту.
За змістом оскаржуваного повідомлення про підозру, ОСОБА_9 у період 2019-2023 р.р. створив злочинну організацію з метою вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів, пов'язаних із оберненням майна та активів територіальної громади м. Києва на користь членів злочинної організації, підкупу службових осіб органу місцевого самоврядування, а також у 2019-2025 р.р. здійснював керівництво такою злочинною організацією та залучав до її протиправної діяльності інших осіб. До складу злочинної організації у 2019-2023 р.р. увійшли заступник голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень ОСОБА_13 , депутат Київради - голова постійної комісії КМР з питань архітектури, містопланування та земельних відносин ОСОБА_14 , депутат КМР - член земельної комісії КМР ОСОБА_11 , перший заступник директора КП «Спецжитлофонд» виконавчого органу КМР (КМДА) ОСОБА_15 , заступник директора КП «Київблагоустрій» виконавчого органу КМР (КМДА) ОСОБА_16 , а також ОСОБА_10 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 та ОСОБА_19 .
Злочинна організація, використовуючи службові повноваження, посади та зв'язки її учасників, встановила контроль над окремими питаннями земельної та інвестиційної сфер у м. Києві. Маючи організаційні та адміністративні можливості, учасники організації обирали привабливі земельні ділянки та забезпечували самочинне спорудження на них будівель невеликої площі, право власності на які реєстрували на підконтрольних осіб. Після чого, вже підконтрольні особи подавали до міської ради заяви про передачу їм прав на земельні ділянки нібито для обслуговування таких споруд, що дозволяло уникати процедури конкурентних торгів. Такому злочинному механізму учасники організації присвоїли кодову назву «Торгівля». При цьому, депутати КМР та службові особи КМДА, будучи учасниками злочинної організації, або ж перебуваючи під її впливом, забезпечували прийняття необхідних рішень, внаслідок яких під обслуговування цих «об'єктів нерухомості» виділялись земельні ділянки непропорційної площі та без процедури торгів. ОСОБА_9 контролював вказаний процес як через вплив на частину депутатів КМР, так і шляхом надання їм неправомірної вигоди.
Для забезпечення такої діяльності ОСОБА_9 використовувався офіс у бізнес-центрі «IQ» у м. Києві, де під його головуванням проводилися закриті наради, на яких надавалися вказівки щодо дій посадовців, включно з призначенням лояльних осіб, звільненням підпорядкованих службовців, виділення бюджетних коштів в інтересах злочинної організації.
У результаті діяльності злочинної організації протягом 2023-2024 р.р. з власності територіальної громади Києва незаконно виведено земельні ділянки в м. Києві вартістю 11,6 млн. грн., чим завдано збитків на цю суму, а також готувалося заволодіння ще шістьма земельними ділянками загальною вартістю 83,7 млн. грн., що не вдалося завершити через викриття злочинної організації правоохоронним органом. Також, через викриття протиправної діяльності злочинної організації припинено незаконні дії її членів, спрямовані на примушення ПП «Колібріс» припинити законну діяльність з торгівлі та надання в оренду торговельних приміщень з метою заволодіння для подальшої забудови земельною ділянкою цього підприємства, що відбувалося шляхом погроз та створенням штучних перешкод.
При цьому, згідно розподілених ролей, ОСОБА_9 , будучи організатором злочинної організації, вчинив у її складі шість незакінчених замахів на заволодіння земельними ділянками у м. Києві, незакінчений замах на протидію законній господарській діяльності, вчинений злочинною організацією, а також незаконне заволодіння земельною ділянкою комунальної власності територіальної громади м. Києва за адресою: м. Київ, вул. Адама Міцкевича, 1-А. Також, у травні 2024 року ОСОБА_9 , як організатор злочинної організації, ухвалив рішення про надання ОСОБА_11 неправомірної вигоди для забезпечення її подальшої співпраці в інтересах угруповання з використанням повноважень депутата КМР та члена земельної комісії КМР. Для реалізації цього задуму ОСОБА_9 залучив ОСОБА_10 , яка, виконуючи його вказівки, пообіцяла ОСОБА_11 неправомірну вигоду у вигляді майнових прав на квартиру вартістю 100 тис. доларів США. Того ж дня, ОСОБА_11 погодилася прийняти обіцяну ОСОБА_10 від імені ОСОБА_9 неправомірну вигоду у формі грошового еквівалента вартості квартири.
Проаналізувавши зміст повідомлення про підозру в цій частині та дослідивши докази, наявні в матеріалах провадження, слідчий суддя дійшов висновку про їх достатність, аби стверджувати про причетність ОСОБА_9 до вчинення інкримінованих злочинів.
З такими висновками цілком погоджується і колегія суддів, оскільки слідчим суддею повно та всебічно досліджено наявні в матеріалах справи докази на предмет достатності їх для повідомлення про підозру, та зроблено висновок про її обґрунтованість.
Дослідивши наведені матеріали, колегія суддів приходить до висновку, що ОСОБА_9 міг вчинити кримінальні правопорушення, щодо яких йому повідомлено про підозру, а зібрані докази на цьому етапі з розумною достатністю та вірогідністю пов'язують її з обставинами, викладеними у повідомленні про підозру, та свідчать про наявність ознак відповідного злочину.
При цьому, колегія суддів враховує, що обґрунтованість обставин, викладених у пред'явленій ОСОБА_9 підозрі, перевірялася колегією суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду під час розгляду апеляційної скарги сторони захисту на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 09.05.2025 р. про обрання ОСОБА_9 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою (справа № 991/2292/25). Зокрема, апеляційною інстанцією вже надавалась оцінка доводам захисту про відсутність виконавця злочину за ч. 5 ст. 191 КК України та неможливість кваліфікації дій ОСОБА_9 як виконавця у вчиненні цього злочину, про відсутність у повідомленні про підозру конкретних обставин щодо керівництва та участі ОСОБА_9 у злочинній організації, а також ненадання стороною обвинувачення доказів про час, місце та інші обставини організації ОСОБА_9 через ОСОБА_10 обіцянки надання неправомірної вигоди ОСОБА_11 та прийняття останньою цієї пропозиції.
Враховуючи викладене та зважаючи, що за результатом апеляційного розгляду колегією суддів не встановлено обставин, які б очевидно та беззаперечно вказували на непричетність ОСОБА_9 до вищевказаних кримінальних правопорушень, у вчиненні яких йому повідомлено про підозру, підстави вважати, що повідомлення про підозру є необґрунтованим - відсутні.
Крім того, колегія суддів зазначає, що сторона обвинувачення згідно з положеннями ст. 279 КПК України у випадку виникнення відповідних підстав вправі повідомити особі про нову підозру або ж змінити раніше повідомлену підозру. Зокрема, згідно додаткових письмових заперечень прокурора, 19.01.2026 року ОСОБА_9 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри, та наразі останній підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255 (в редакції Закону № 671-ІХ від 04.06.2020 р.), ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 369, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 15, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 206 КК України (т. 3 а.с. 97-119).
Стосовно доводів апеляційної скарги про те, що ОСОБА_9 не набув статусу підозрюваного, оскільки сторона обвинувачення, незважаючи на обізнаність про місце його проживання за кордоном, не використала всі можливості, передбачені КПК України, для здійснення належного вручення йому повідомлення про підозру, колегія суддів наголошує, що доводи про порушення порядку вручення повідомлення про підозру вже наводилися стороною захисту у цьому провадженні, зокрема під час перегляду ухвали слідчого судді про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За результатом апеляційного розгляду колегією суддів проаналізовано наведені доводи та ухвалою від 11.06.2025 р. у справі № 991/2292/25 констатовано відсутність порушень вимог кримінального процесуального закону в цій частині.
В частині доводів апеляційної скарги про ненаправлення ОСОБА_9 пам'ятки про процесуальні права підозрюваного, колегія суддів зазначає, що у відповідності до п. 7 ч. 1 ст. 277 КПК України пам'ятка про права підозрюваного є складовою повідомлення про підозру, тому не потребує окремого зазначення в додатках. Водночас, повідомлення про підозру ОСОБА_9 налічує усього 47 арк., включно із переліком прав та обов'язків підозрюваного.
Також, колегія суддів відхиляє доводи захисту про те, що поштові відправлення з повідомленням про підозру ОСОБА_9 не скеровувались, оскільки в матеріалах провадження містяться описи вкладень до цінних листів з відміткою відділення поштового зв'язку та підписом уповноваженого працівника про прийняття їх до відправлення, а також номером поштового відправлення зі штрих-кодом. Відсутність даних про відправлення у трекінговій системі АТ «Укрпошта» зумовлено особливістю функціонування відповідного сервісу, оскільки інформація щодо відстежування поштових відправлень зберігається лише шість місяців. Відтак, зазначене жодним чином не свідчить про те, що таке відправлення не надсилалось адресату. Не заслуговують на увагу і доводи захисту про те, що відповідне поштове відправлення було направлено за місцем реєстрації підозрюваного за неповною адресою (без зазначення номеру квартири), оскільки це спростовується як змістом опису вкладення до цього відправлення, так і поштовим конвертом, а посилання захисника на неточності у заповненій працівником поштового відділення поштовій накладній не свідчать про направлення поштового відправлення за невірною адресою чи не тому адресату.
Доводи апеляційної скарги про політичне переслідування ОСОБА_9 через повідомлення йому про підозру з метою нашкодити авторитету Київського міського голови ОСОБА_12 і очолюваної ним партії «УДАР Віталія Кличка» колегія суддів також відхиляє, оскільки стороною захисту не надано жодних доказів на підтвердження зазначених обставин. Крім того, відсутнє й обґрунтування того, в чому саме полягає взаємозв'язок між ОСОБА_9 та вказаною політичною партією, та чому кримінальне провадження відносно ОСОБА_9 є атакою на цю політичну силу. Більше того, ОСОБА_9 не є офіційним представником жодної політичної партії, не обіймав жодних політичних посад і не має жодного політичного мандату в органах державної влади чи місцевого самоврядування.
5. Висновки суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.
Відповідно до ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін або скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.
Під час апеляційного розгляду порушень норм кримінального процесуального кодексу України, які могли б слугувати підставою для скасування оскаржуваної ухвали, зокрема за доводами, викладеними в апеляційній скарзі, колегією суддів не встановлено. Відтак, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, у зв'язку з чим оскаржувана ухвала підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст. ст. 369-372, 407, 418, 419, 422, 532 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 22.01.2026 р. - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий суддя ОСОБА_2
cудді ОСОБА_3
ОСОБА_4