Справа № 991/2991/26
Провадження 1-кс/991/3006/26
02 квітня 2026 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника власника майна ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 14.01.2025 у справі № 991/14160/24 у кримінальному провадженні № 52023000000000580 від 16.11.2023,
До Вищого антикорупційного суду (далі - ВАКС) надійшло вказане клопотання, у якому представник власника майна ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_4 просила скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду 14.01.2025 у справі № 991/14160/24, на мобільний телефон iPhone 16 Pro Max, s/n НОМЕР_1 , IMEI: НОМЕР_2 , IMEI2: НОМЕР_3 , вилучений у ОСОБА_3 під час обшуку 17.12.2024 за адресою: АДРЕСА_1 , в рамках здійснення кримінального провадження № 52023000000000580 від 16.11.2023.
У призначене судове засідання учасники провадження не з'явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду клопотання.
Втім, варто зазначити, що до початку розгляду поданого клопотання про скасування арешту майна по суті від представника заявника - адвоката ОСОБА_4 надійшло клопотання про розгляд цієї справи без її участі, при цьому вона повністю підтримує подане клопотання.
Поміж тим, від детектива НАБУ ОСОБА_5 електронною поштою надійшов лист, у якому останній не заперечує проти задоволення клопотання про скасування арешту майна, зазначивши про відсутність такої потреби в арешті на даний час, оскільки необхідна слідству інформація наразі скопійована, що підтверджується протоколом огляду від 29.01.2026.
Слідчий суддя вважає за можливе здійснювати розгляд вказаного клопотання за відсутності представника заявника та детектива НАБУ.
Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України фіксація під час розгляду клопотання за допомогою технічних засобів не здійснювалась.
Дослідивши матеріали клопотання про скасування арешту майна, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Як слідує з наявних матеріалів, в межах здійснення детективами Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) кримінального провадження № 52023000000000580 від 16.11.2023, на підставі ухвали слідчого судді ВАКС від 03.12.2024 у справі № 991/13437/24 (провадження № 1-кс/991/13522/24), 17.12.2024 проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1 , та вилучено у ОСОБА_3 мобільний телефон iPhone 16 Pro Max, s/n НОМЕР_1 , IMEI: НОМЕР_2 , IMEI2: НОМЕР_3 .
Згодом вилучений під час обшуку мобільний телефон постановою детектива НАБУ був визнаний речовим доказом, а також 13.01.2025 у цьому кримінальному провадженні призначено комплексну судову комп'ютерно-технічну експертизу та експертизу електронних комунікацій з метою повного копіювання інформації з мобільного телефона, що стало підставою для накладення на нього 14.01.2025 арешту (із забороною відчуження, користування і розпорядження) ухвалою слідчого судді ВАКС у справі № 991/14160/24 з метою збереження речових доказів та необхідності проведення експертного дослідження.
Підставою звернення до слідчого судді з цим клопотанням стала наявна інформація, отримана представником заявника в робочому порядку від органу досудового розслідування, про відсутність наразі потреби у проведенні згаданої експертизи, оскільки повну копію інформації, яка зберігалася на телефоні ОСОБА_3 , виготовлено в ході інших слідчих дій.
Вищевикладене слугує безумовною підставою для подання власником майна клопотання про скасування такого арешту.
Відповідно до ст. 41 Конституції України, право власності є непорушним, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.
Наведена конституційна норма гарантує, що позбавлення права власності, невід'ємними складовими частинами якого є володіння, користування та розпорядження об'єктом власності, можливе виключно у випадках та у спосіб, які передбачені відповідними правовими нормами.
У силу приписів ст. 16 КПК України, позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому КПК України.
Водночас заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження (ч. 1 ст. 131 КПК України).
Частиною 2 ст. 131 КПК України визначено, що одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є арешт майна.
Арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна (ч.1 ст.170 КПК України).
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Арешт майна допускається з метою: 1) забезпечення збереження речових доказів, 2) спеціальної конфіскації, 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди (ч. 2 ст. 170 КПК України).
Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Частиною 2 ст. 174 КПК України визначено, що арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Таким чином, розглядаючи клопотання про скасування арешту майна, слідчий суддя встановлює обґрунтованість/необґрунтованість накладеного арешту та наявність/відсутність підстав для його подальшого застосування в залежності від того, на яку підставу вказує заявник.
Так, наявними матеріалами підтверджено, що арешт на мобільний телефон ОСОБА_3 накладено слідчим суддею ВАКС правомірно, з метою збереження речових доказів, які мають вагоме значення для здійснення кримінального провадження № 52023000000000580 від 16.11.2023, про що свідчить вмотивована ухвала від 14.01.2025.
Втім, слідчий суддя враховує той факт, що органом досудового розслідування наразі скопійована необхідна слідству інформація, що зберігалася в пам'яті мобільного телефону, та відпала потреба у проведенні експертного дослідження, предметом якого був згаданий вище мобільний телефон.
Так, відповідно до постанови детектива НАБУ від 14.01.2026 проведення комплексної судової комп'ютерно-технічної експертизи та експертизи електронних комунікацій, призначеної постановою детектива від 13.01.2025, припинено, а саму цю постанову скасовано, оскільки постановою прокурора від 05.05.2025 кримінальне провадження № 52023000000000580 від 16.11.2023 було об'єднане із іншими кримінальними провадженнями з присвоєнням нового номера 12022221180000343 від 29.03.2022. В той же час виконання згаданої експертизи не було завершене та потреба у її проведенні відпала. Крім того, за змістом протоколу огляду від 29.01.2026, була виготовлена повна копія інформації, що зберігається на мобільному телефоні, на основі якої згенеровано UFDR- звіт.
За наведеного, стороною обвинувачення не заперечується скасування арешту мобільного телефону iPhone 16 Pro Max, s/n НОМЕР_1 , IMEI: НОМЕР_2 , IMEI2: НОМЕР_3 , та його повернення власнику - ОСОБА_3 ..
Отже слідчим суддею встановлено, що мобільний телефон ОСОБА_3 не використовувався як безпосереднє знаряддя вчинення кримінального правопорушення, а був лише носієм інформації, а тому після її вилучення сам апарат перестав бути необхідним для кримінального провадження, що власне і підтверджено матеріалами справи.
За таких обставин, оскільки комплексну судову - комп?ютерно-технічну експертизу та експертизу електронних комунікацій скасовано, а інформацію скопійовано в ході інших слідчих дій та зафіксовано у матеріалах справи, слідчий суддя доходить переконання, що мета арешту (забезпечення збереження доказів) вважається досягнутою. Позаяк цифрова інформація зафіксована у матеріалах справи на окремих носіях, фізичне утримання мобільного телефону більше не сприяє встановленню обставин кримінального правопорушення і є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном (ст. 1 Першого протоколу до ЄСПЛ).
При цьому, вартим уваги є справа «Смирнов проти Росії» (Smirnov v. Russia, заява № 71362/01) від 07.06.2007, яка є ключовим прецедентом ЄСПЛ для скасування арешту техніки після проведення експертизи. Суд вказав, що вилучення майна (зокрема комп'ютерів/телефонів) може бути законним лише доти, доки воно необхідне для розслідування. Після того, як дані були скопійовані, подальше утримання фізичного носія є порушенням ст. 1 Першого протоколу до Конвенції. Тобто в указаній справі ЄСПЛ наголосив, що тривале утримання техніки після завершення необхідних досліджень порушує баланс між приватним та публічним інтересом.
Крім того, постановою Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 20.05.2024 у справі № 712/191/23 фактично підтверджено, що процедура скасування арешту за ст. 174 КПК України є ефективним механізмом захисту права власності. Верховний Суд зазначив, що рішення про скасування арешту (повне або часткове) не підлягає апеляційному оскарженню. Тобто це означає, що як тільки слідчий суддя переконається у відсутності потреби в арешті, він може постановити остаточну ухвалу, яка не може бути оскаржена стороною обвинувачення.
Враховуючи правову позицію Верховного Суду щодо обов'язковості дотримання принципу пропорційності та зважаючи на те, що комп'ютерно-технічна експертиза проведена, а інформація дзеркально скопійована, подальше обмеження права власності на мобільний телефон є надмірним, а тому перебування майна під арештом суперечить вимогам ст. 174 КПК України та практиці ЄСПЛ (справа «Смирнов проти Росії»), оскільки суспільний інтерес у збереженні доказу вже задоволений у спосіб, що не вимагає фізичного утримання мобільного телефону.
За наведеного, беручи до уваги вищевикладене та те, що детективом не заперечено проти повернення майна власнику, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання представника ОСОБА_4 , яка діє в інтересах власника майна ОСОБА_3 , про скасування арешту його мобільного телефону iPhone 16 Pro Max, s/n НОМЕР_1 , IMEI: НОМЕР_2 , IMEI2: НОМЕР_3 , підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 174, 307, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя
Клопотання задовольнити.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 14.01.2025 у справі № 991/14160/24, на мобільний телефон iPhone 16 Pro Max, s/n НОМЕР_1 , IMEI: НОМЕР_2 , IMEI2: НОМЕР_3 , вилучений у ОСОБА_3 під час обшуку 17.12.2024.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1