Номер провадження 22-ц/821/1009/26 Справа № 694/3131/24
про залишення апеляційної скарги без руху
03 квітня 2026 року м. Черкаси
Черкаський апеляційний суд в особі судді Василенко Л. І., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Звенигородського районного суду Черкаської області від 04 березня 2026 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Звенигородський районний відділ ДРАЦС Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ),про визнання батьківства та стягнення аліментів, -
встановив:
Ухвалою Звенигородського районного суду Черкаської області від 04 березня 2026 року провадження в даній справі зупиненодо припинення перебування ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у складі Збройних Сил України.
Зобов'язано ОСОБА_2 повідомити суд про усунення причин, які стали підставою для зупинення провадження у даній справі.
Не погодившись з вище зазначеною ухвалою суду, ОСОБА_1 подала через Звенигородський районний суд Черкаської області апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі просить звільнити її від сплати судового збору у зв'язку з матеріальними труднощами.
Згідно із ч. ч. 1, 3 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Відповідно до ст. 8 ЗУ «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше, ніж до ухвалення судового рішення у справі за умов:
1) якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік;
2) або позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена;
3) або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті (ч. 2 ст. 8 ЗУ «Про судовий збір»).
Встановлений ст. 8 ЗУ «Про судовий збір» перелік умов, за яких особу може бути звільнено від сплати судового збору, є вичерпним.
Отже, положення ст. 136 ЦПК, як загальної норми, що регулює питання звільнення від сплати судового збору, деталізовані конкретизуючими нормами спеціального закону - ст. ст. 5, 8 ЗУ «Про судовий збір», що свідчить про необхідність при застосуванні положень ст. 136 ЦПК та вирішенні питання про звільнення від сплати судового збору осіб, не зазначених у ст. 5 ЗУ «Про судовий збір», застосовувати критерії, визначені ст. 8 цього Закону.
Особа, яка заявляє клопотання про звільнення від сплати судового забору, згідно зі ст. 12 ЦПК України, повинна навести доводи і подати належні, допустимі та достатні докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Тобто, у клопотанні про звільнення від сплати судового збору скаржник повинен не лише навести обставини, які свідчать про його незадовільне (скрутне) матеріальне становище, але й подати до суду відповідні докази.
Звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є правом, а не обов'язком суду, який, вирішуючи це питання, враховує майновий стан сторони, що є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується клопотання.
Звільнення від сплати судового збору може мати місце за наявності виключних обставин, враховуючи, що ст. 129 Конституції України закріплено один із основоположних принципів правосуддя - рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Та обставина, що скаржниця має скрутне матеріальне становище, на переконання апеляційного суду, не може бути єдиними та безумовними підставами для звільнення від сплати судового збору, оскільки суду апеляційної інстанції не надано належних доказів, які підлягають оцінці щодо реального майнового стану скаржниці.
Наведене вище відповідає положенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою судові процедури повинні бути справедливими для всіх учасників процесу.
Європейський суд з прав людини неодноразово вказував, що положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо зобов'язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах. У той же час, гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду.
Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану (рішення ЄСПЛ у справах «Княт проти Польщі», «Єдамскі та Єдамска проти Польщі» від 26 липня 2005 року).
За таких обставин, обґрунтованих підстав для звільнення скаржниці від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу суду від 04.03.2026 немає.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», судовий збір за подання до суду апеляційної скарги на ухвалу суду фізичною особою, справляється в розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином, скаржниці необхідно сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції в сумі 605,60 грн (3028грн*0,2), або надати суду відповідні докази для звільнення від сплати судового збору.
За правилами ст. 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених ст. 356 ЦПК України, застосовуються положення ст. 185 ЦПК України.
За таких обставин, у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору слід відмовити, а апеляційну скаргу слід залишити без руху, з наданням строку для усунення її недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення зазначеної ухвали.
Керуючись ст. ст. 185, 356, 357 ЦПК України, апеляційний суд, -
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору - відмовити.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Звенигородського районного суду Черкаської області від 04 березня 2026 року - залишити без руху.
Надати строк для усунення вказаних в ухвалі недоліків, а саме для оплати судового збору в розмірі 605,60 грн, або надання доказів звільнення від сплати судового збору,не пізніше десяти днів з моменту отримання скаржницею копії ухвали суду.
Копію ухвали направити ОСОБА_1 для виконання.
Оригінал квитанції про сплату судового збору направити на адресу апеляційного суду в десятиденний термін з дня отримання даної копії ухвали суду.
Роз'яснити особі, що подає апеляційну скаргу, що в разі невиконання цієї ухвали в зазначений термін, апеляційна скарга відповідно до вимог ч. 3 ст. 185 ЦПК України буде вважатися неподаною і підлягатиме поверненню.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Людмила ВАСИЛЕНКО