Справа № 761/9983/26
Провадження № 1-кс/761/7110/2026
27 березня 2026 року слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря ОСОБА_2 , слідчого ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання старшого слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого управління Головного управління Національної поліції у м. Києві майора поліції ОСОБА_3 про встановлення строку ознайомлення з матеріалами досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025100000000340 від 19.03.2025,
У березні 2026 року старший слідчий відділу розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого управління Головного управління Національної поліції у м. Києві майора поліції ОСОБА_5 за погодженням з прокурором першого відділу Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва з клопотанням про встановлення строку ознайомлення з матеріалами досудового розслідування.
В обґрунтування звернення до слідчого судді з вказаним клопотанням, слідчий зазначив наступне.
З 13.03.2025 до цього часу на посаді старшого інженера відділення кіберзахисту військової частини НОМЕР_1 - НОМЕР_2 окремого спеціального центру електронної підтримки Сухопутних військ Збройних Сил України проходить військову службу за контрактом, майор ОСОБА_7 .
Згідно зі ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Відповідно до ст. 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України.
Окрім того, ОСОБА_7 , будучи військовослужбовцем, зобов'язаний додержуватися вимог ст. ст. 6, 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. ст. 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, які вимагають від нього свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, бути дисциплінованим, не допускати негідних вчинків.
Відповідно до ст. 41 Закону України «Про дорожній рух» порядок початку руху, зміни руху за напрямком, розташування транспортних засобів і пішоходів, осіб, які рухаються в кріслах колісних, вибору швидкості руху та дистанції, обгону та стоянки, проїзду перехресть, пішохідних переходів і залізничних переїздів, зупинок транспортних засобів загального користування, користування зовнішніми світловими приладами, правила пересування пішоходів, осіб, які рухаються в кріслах колісних, проїзд велосипедистів, а також питання організації руху та його безпеки регулюється Правилами дорожнього руху, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Згідно з п. 1.1. «Правил дорожнього руху», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (далі - Правила), встановлюється єдиний порядок дорожнього руху на всій території України, відповідно до якого майор ОСОБА_7 , окрім іншого, зобов'язаний дотримуватись пунктів 1.3, 1.5, підпункту «а» пункту 2.1, підпункту «б» пункту 2.3, підпункту «а» пункту 2.9 та пунктів 16.2 та 18.1 ПДР, якими передбачено:
п. 1.3 - «Учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги Правил дорожнього руху України, а також бути взаємно ввічливими»;
п. 1.5 - «Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків»;
п. 2.1 - «Водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: а) посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії»;
п. 2.3 - «Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим транспортним засобом у дорозі»;
п. 2.9 - «Водієві забороняється: а) керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції»;
п. 16.2 - «На регульованих і нерегульованих перехрестях водій, повертаючи праворуч або ліворуч, повинен дати дорогу пішоходам, які переходять проїзну частину, на яку він повертає, а також велосипедистам, які рухаються прямо в попутному напрямку»;
п. 18.1 - «Водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека».
Однак, усупереч вищенаведених нормативно-правових актів, майор ОСОБА_7 вчинив кримінальне правопорушення проти безпеки руху та експлуатації транспорту за наступних обставин.
Так, 18.03.2025, приблизно о 22 год. 37 хв., ОСОБА_7 , нехтуючи вимогами вищевказаних нормативно-правових актів, недбало ставлячись до виконання обов'язків водія, не передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків, хоча повинен був і міг їх передбачити, усвідомлюючи небезпечні властивості автомобільного транспорту як джерела підвищеної небезпеки, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, керуючи технічно справним автомобілем марки «Mercedes-Benz CLA 45 AMG», реєстраційний номер НОМЕР_3 , по вулиці Дмитра Луценка у місті Києві, скоїв дорожньо-транспортну пригоду за наступних обставин.
Так, ОСОБА_7 , 18.03.2025 перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, який впливає на увагу і реакцію водія, а також порушує його координацію, будучи обізнаним, що транспортний засіб є джерелом підвищеної небезпеки, умисно та зухвало ігноруючи вимоги Правил дорожнього руху України, безвідповідально ставлячись до можливості настання негативних наслідків, не маючи посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, розпочав керування автомобілем марки «Mercedes-Benz CLA 45 AMG» р.н. НОМЕР_3 , достеменно знаючи, що на регульованих перехрестях водій, повертаючи ліворуч, повинен дати дорогу пішоходам, які переходять проїзну частину, на яку він повертає, шляхом зменшення швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека, маючи об'єктивну змогу виявити пішохода ОСОБА_8 , який в межах регульованого пішохідного переходу перетинав проїзну частину дороги, на зелений (дозволяючий рух пішоходів) сигнал пішохідного світлофору, не зміг вірно оцінити дорожню обстановку та її зміни, відволіклася від керування транспортним засобом у дорозі, та на регульованому світлофорами перехресті вул. Дмитра Луценка - вул. Степана Рудницького в м. Києві, розпочав маневр повороту ліворуч, під час виконання якого, навпроти будинку № 19/14 по вул. С. Рудницького в м. Києві здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_8 , спричинивши йому тілесні ушкодження, з якими останнього було госпіталізовано до лікарні.
В результаті даної дорожньо-транспортної події пішохід ОСОБА_8 отримав тілесні ушкодження, у вигляді: закритої травми 3-го пальця лівої кисті, перелом дистальної фаланги 3-го пальця лівої кисті, закрита травма правого передпліччя: переломи дистальних метафізів правої ліктьової та променевої кісток, садна м'яких тканин голови, які у своїй сукупності відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості.
Невідповідність дій водія автомобіля марки «Mercedes-Benz CLA 45 AMG» р.н. НОМЕР_3 ОСОБА_7 вимогам пунктів 16.2, 18.1 Правил дорожнього руху України, з технічної точки зору, перебувають у причинному зв'язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди.
Порушення вимог пунктів 1.3, 1.5, підпункту «а» пункту 2.1, підпункту «б» пункту 2.3, підпункту «а» пункту 2.9 та пунктів 16.2, 18.1 Правил дорожнього руху України водієм ОСОБА_7 знаходяться у прямому причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди та її наслідками.
19.03.2025 відділом розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП у м. Києві по факту даної дорожньо-транспортної пригоди розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні, яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025100000000340, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України.
19 листопада 2025 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України.
Визнавши зібрані під час досудового розслідування докази достатніми для складання обвинувального акта, 07.01.2026 досудове розслідування у кримінальному провадженні завершено, про що, за дорученням прокурора, було повідомлено належним чином підозрюваного ОСОБА_7 та його захисника - адвоката ОСОБА_4 . Відповідно до ч. 1 ст. 290 КПК України, їм було надано доступ до матеріалів досудового розслідування в одному томі.
Стороні захисту було надано достатній час для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування - з 07.01.2026 до 11.03.2026.
За місцем проживання підозрюваного ОСОБА_7 , за адресою: АДРЕСА_1 , поштою направлені повістки про його виклик на 19,20,21.01.2026 та 03,04,05.02.2026 підозрюваний ОСОБА_7 та його захисник не з'явились для ознайомлення із матеріалами кримінального провадження, про причину неявки ніяким чином не повідомили.
На відомий абонентський номер телефону підозрюваного ОСОБА_7 були здійснені телефонні дзвінки та під час бесіди із останнім 13.01.2026, 02.02.2026, 09.02.2026, 12.02.2026, 16.02.2026 повідомляв, що з різних причин не може прибути для ознайомлення із матеріалами кримінального провадження.
05.12.2025 підозрюваному - ОСОБА_7 та захиснику підозрюваного - адвокату ОСОБА_4 надано усі наявні для ознайомлення матеріали досудового розслідування до його завершення, а також наявні відеозаписи, про що складено відповідний протоколу.
Підозрюваному ОСОБА_7 та його захиснику в порядку ст. 290 КПК України надано доступ до матеріалів досудового розслідування, в тому числі доступ та можливість скопіювати або відобразити відповідним чином будь-які речові докази або їх частини, документи або копії з них, можливість робити копії або відображення матеріалів.
Матеріали досудового розслідування, до яких стороні захисту надано доступ, мають невеликий обсяг (один том: на 168 аркушах), не є складними, з належними умовами доступу, а тому час, який вже пройшов з моменту оголошення про завершення досудового розслідування 07.01.2026 року, є більш, ніж достатнім для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування.
Таким чином, на переконання слідчого, підозрюваним ОСОБА_7 та його захисником допущено зволікання в ознайомленні.
Враховуючи викладене, слідчий звернувся до слідчого судді з даним клопотанням та просив слідчого суддю встановити строк для ознайомлення підозрюваному ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та його захиснику з матеріалами досудового розслідування № 12025100000000340 від 19.03.2025, строком не більше двох робочих днів з моменту ухвалення рішення по суті розгляду клопотання.
В судовому засіданні слідчий підтримав вказані вище вимоги та просив задовольнити клопотання з викладених у ньому підстав.
Захисник ОСОБА_4 заперечував факт зволікання сторони захисту з ознайомленням з матеріалами кримінального провадження, вказав, що жодного зволікання зі сторони захисту при ознайомленні немає, крім того, час який слідчий просить встановити є не співмірним з часом, який орган досудового розслідування витратив на збирання доказів, у зв'язку з чим просив відмовити у задоволенні клопотання.
Заслухавши думку учасників судового розгляду, вивчивши матеріали клопотання, слідчий суддя вважає, що воно підлягає задоволенню частково з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Зі змісту ст. 2 КПК випливає, що є три завдання кримінального судочинства: 1) захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень; 2) охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження; 3) забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Суд, зберігаючи неупередженість, повинен створити необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків (ч. 6 ст. 22 КПК).
Застосування належної правової процедури означає суворе додержання встановленого кримінальним процесуальним законом порядку досудового розслідування та судового провадження. Саме це є гарантією встановлення об'єктивної істини при здійсненні кримінального провадження, застосування до винного справедливого покарання і не притягнення до кримінальної відповідальності невинуватого.
Об'єктами, що беруться під захист від кримінальних правопорушень за допомогою норм КПК, є: особа; суспільство; держава. Об'єктами охорони є права, свободи та законні інтереси учасників кримінального провадження.
Під такою охороною слід розуміти забезпечення необхідних умов для здійснення прав, свобод і задоволення законних інтересів, їх недоторканності та непорушності за допомогою чіткого врегулювання кримінальних процесуальних відносин та прийняття заходів правового характеру з метою недопущення порушення прав учасників кримінального провадження, в тому числі і прав підозрюваного та його захисника.
Як убачається з матеріалів клопотання, в провадженні слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого управління Головного управління Національної поліції у м.Києві перебувають матеріали кримінального провадження внесеного до Єдиного рестру досудових розслідувань за № 12025100000000340 від 19.03.2025 за підозрою ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України.
07.01.2026 відповідно до ч. 1 ст. 290 КПК України, підозрюваному ОСОБА_7 та його захисникам ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , повідомлено про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів.
Так, захисник ОСОБА_11 повідомив слідчого про відсутність повноважень на ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, оскільки договір про надання правової допомоги розірваний 03.11.2025 року за спільною згодою.
Проте, надані слідчим матеріали кримінального провадження свідчать про те, що орган досудового розслідування вжив усіх передбачених ч. 1-3 ст. 290 КПК України заходів для виконання обов'язку щодо повідомлення підозрюваного та захисника ОСОБА_4 про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування із роз'ясненням умов, за яких вони можуть реалізувати своє право на ознайомлення із матеріалами, що є в розпорядженні прокурора або слідчого.
Як зазначає слідчий, сторона захисту підозрюваного ОСОБА_7 та підозрюваний зволікає при ознайомленні з матеріалами досудового розслідування та станом на день звернення до слідчого судді з даним клопотанням не ознайомилися.
Відповідно до ч. 1 ст. 290 КПК України визнавши зібрані під час досудового розслідування докази достатніми для складання обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурор або слідчий за його дорученням зобов'язаний повідомити підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування.
При цьому, за змістом ч.ч. 2, 3 ст. 290 КПК України, прокурор або слідчий за його дорученням зобов'язаний надати доступ до матеріалів досудового розслідування, які є в його розпорядженні, у тому числі будь-які докази, які самі по собі або в сукупності з іншими доказами можуть бути використані для доведення невинуватості або меншого ступеня винуватості обвинуваченого або сприяти пом'якшенню покарання. Прокурор або слідчий за його дорученням зобов'язаний надати доступ та можливість скопіювати або відобразити відповідним чином будь-які речові докази або їх частини, документи або копії з них, а також надати доступ до приміщення або місця, якщо вони знаходяться у володінні або під контролем держави, і прокурор має намір використати відомості, що містяться в них, як докази в суді.
Вказані законодавчі положення покликані гарантувати забезпечення змагальності процесу та реалізації конституційного права на захист особи, щодо якої здійснюється кримінальне провадження.
Водночас, ч. 10 ст. 290 КПК України передбачає, що сторонам кримінального провадження, зокрема, підозрюваному та його захиснику, надається достатній час для ознайомлення з матеріалами, до яких їм надано доступ, а у разі зволікання при здійсненні такого ознайомлення, слідчий суддя за клопотанням сторони кримінального провадження з урахуванням обсягу, складності матеріалів та умов доступу до них, зобов'язаний встановити строк для ознайомлення з відповідними матеріалами, після спливу якого сторона кримінального провадження, вважається такою, що реалізувала своє право на доступ до матеріалів.
Вказане надає розуміння, що право на ознайомлення з матеріалами кримінального провадження не є абсолютним. Таке право має реалізовуватися без зловживань і без шкоди для досягнення цілей кримінального провадження, у межах розумних строків, що відповідатиме завданням та принципам кримінального провадження. Такий підхід, з одного боку, забезпечує реалізацію процесуальних прав сторони захисту, а з іншого - вимагає від неї відповідальної поведінки, зумовленої законними потребами, інтересами інших осіб (зокрема, інших підозрюваних, потерпілих, тощо) та суспільства в цілому (аналогічна правова позиція викладена у рішенні Конституційного Суду України від 18.01.2012 у справі № 1-4/2012) .
Вирішуючи питання про наявність факту зволікання, слідчий суддя враховує, що КПК України не містить чіткого переліку ознак, за наявності яких поведінка сторони кримінального провадження може вважатися «зволіканням» і вказане поняття є оціночною категорією, а тому питання наявності такого зволікання має вирішуватись у світлі обставин кожної конкретної справи та з урахуванням положень ст.ст. 28, 42, ч. 1, 10 ст. 290 КПК України.
З огляду на зміст вказаних законодавчих норм, для встановлення факту зволікання при ознайомленні із матеріалами досудового розслідування слідчому судді належить враховувати: обсяг матеріалів досудового розслідування; складність провадження; умови доступу до матеріалів; час, який сплинув з моменту надання такого доступу, а також інші критерії для визначення розумності строку, зокрема, поведінку конкретних учасників кримінального провадження і спосіб реалізації стороною обвинувачення повноважень, передбачених ст. 290 КПК України.
Зі змісту клопотання та обставин, з'ясованих у ході судового засідання, слідчий суддя встановив, що матеріали кримінального провадження налічують 1 том на 168 арк.
Станом на день розгляду даного клопотання підозрюваний ОСОБА_7 та його захисник з матеріалами досудового розслідування не ознайомлювались та ознайомлення не розпочали.
Водночас, слідчим суддею враховано, що вчинення органом досудового розслідування жодних перешкод стороні захисту підозрюваного в ознайомленні з матеріалами досудового розслідування не встановлено, жодних зафіксованих зауважень щодо ненадання доступу до всіх матеріалів досудового розслідування чи вчинення інших перешкод не містять.
Слідчим суддею з'ясовано, що захисник та підозрюваний взагалі не розпочали ознайомлення з матеріалами, хоча про таку можливість були обізнані, оскільки слідчий надавав відповідні повідомлення захисникам, долучивши до матеріалів клопотання відповідні докази, що на переконання слідчого судді є належним повідомленням сторони захисту у відповідності до вимог ч. 1 ст.135 КПК України.
Відтак, з врахуванням зазначеного, слідчий суддя приходить до висновку, що сторона захисту зволікає з ознайомленням з матеріалами кримінального провадження, що становить перешкоду, щоб кримінальне провадження, в силу ч. 5 ст. 28 КПК України, в найкоротший строк або стало предметом судового розгляду, або було закрите.
Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя приходить до висновку про наявність підстав для встановлення стороні захисту обмежень строку в ознайомленні з матеріалами досудового розслідування.
Підсумовуючи викладене, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 28, 42, 290, 376 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання старшого слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого управління Головного управління Національної поліції у м.Києві ОСОБА_3 - задовольнити.
Встановити стороні захисту підозрюваного ОСОБА_7 строк для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування у кримінальному провадженні №12025100000000340 від 19.03.2025 року, до 31 березня 2026 року включно.
Роз'яснити, що після спливу вказаного строку, сторона захисту буде вважатися такою, що реалізувала своє право на доступ до матеріалів кримінального провадження.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її оголошення.
Повний текст ухвали складено 01.04.2026 року.
СЛІДЧИЙ СУДДЯ ОСОБА_12