Справа №760/8205/26
1-кс/760/4343/26
27 березня 2026 року м. Київ
Слідчий суддя Солом'янського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваної ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференцзв'язку у приміщенні Солом'янського районного суду міста Києва клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого управління Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та додані до клопотання матеріали кримінального провадження, відомості про яке внесені 09.01.2026 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22026101110000037 у відношенні:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Одеса, громадянки України, з середьою освітою, не працюючої, заміжньої, не маючої на утриманні неповнолітніх дітей, має на утриманні матір похилого віку ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,
підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 333 КК України, -
До слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва надійшло зазначене клопотання.
В обґрунтування вимог клопотання зазначено, що Слідчим управлінням Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 22026101110000037, відомості про яке внесені 09.01.2026 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 333 КК України.
Згідно абз. 2 ст. 1 Закону України «Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання» від 20.02.2003 № 549-IV (далі - Закон) визначено, що міжнародними передачами товарів є: експорт, імпорт, реекспорт товарів, їх тимчасове вивезення за межі України або тимчасове ввезення на її територію, транзит товарів територією України, а також будь-які інші передачі товарів, що здійснюються за межами Україн.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону, порядок здійснення контролю за міжнародними передачами товарів установлюється Кабінетом Міністрів України відповідно до цього та інших законів України, актів Президента України залежно від конкретних груп товарів та видів їх міжнародних передач.
Пунктом 3 Порядку здійснення державного контролю за міжнародними передачами товарів подвійного використання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.01.2004 № 86 (далі - Постанова), міжнародна передача товарів, зазначених у п. 1 цього Порядку, може здійснюватися суб'єктом здійснення міжнародних передач товарів, центральним органом виконавчої влади, військовим формуванням правоохоронним органом, органом та підрозділом цивільного захисту України, іноземним суб'єктом господарської чи іншої діяльності за наявності у них відповідного дозволу чи висновку Держекспортконтролю, зазначених у ст. 15 Закону.
Згідно ст. 9 Закону, найменування та опис товарів, міжнародні передачі яких підлягають державному експортному контролю, вносяться до списків товарів, що підлягають державному експортному контролю (далі - списки). Списки затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Окрім того, статтею 12 Закону визначено, що суб'єкти господарювання України, [...] які мають намір здійснювати міжнародні передачі товарів, [...] попередньо реєструються як суб'єкти здійснення міжнародних передач товарів центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного екпортного контролю.
Також, статтею 16 Закону передбачено, що рішення про надання дозволу, висновку чи міжнародного імпортного сертифіката приймається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного експортного контролю, за результатами експертизи в галузі експортного контролю.
Для отримання дозволу, висновку чи міжнародного імпортного сертифіката суб'єкт здійснення міжнародних передач товарів або суб'єкти, зазначені у ч. 3 статті 15 цього Закону, мають звернутися з письмовою заявою до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного експортного контролю.
У свою чергу абз. 2 ст. 24 Закону визначено, що порушеннями вимог законодавства в галузі державного експортного контролю є, зокрема, здійснення міжнародних передач товарів без отримання в установленому порядку дозволів, висновків чи документів про гарантії.
Досудовим розслідуванням встановлено, що за невстановлених досудовим розслідуванням обставинах, однак не пізніше 12.01.2026, не будучи суб'єктом міжнародної передачі товарів та не маючи відповідного дозволу або висновку Державної служби експортного контролю України (далі -Держекспортконтролю) на право здійснення міжнародних передач товарів (надання послуг) військового призначення, громадянка України ОСОБА_5 вирішила умисно, в порушення встановленого порядку здійснення міжнародної передачі товарів, що підлягають державному експортному контролю здійснити експорт, тобто вивезення за межі митного кордону України виробу «Електромагнітний трипозиційний кран типу «ГА142/2»», який використовуються у військовій сфері та відповідає опису товарів позиції ML10.a Списку товарів військового призначення, міжнародні передачі яких підлягають державному контролю, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 20.11.2003 № 1807.
Так, у невстановлений досудовим розслідуванням місці та часі, але не пізніше 12.01.2026, на виконання злочинного умислу, спрямованого на порушення встановленого порядку здійснення міжнародної передачі товарів, що підлягають державному експортному контролю, громадянка України
ОСОБА_5 за невстановлених досудовим слідством обставин, разом з виробом «Електромагнітний трипозиційний кран типу «ГА142/2» прибула до поштового відділення «Укрпошта» № 65035 (м. Одеса, проспект Князя Володимира Великого, 139А) з метою митного оформлення та відправлення виробу «Електромагнітний трипозиційний кран типу «ГА142/2» до м. Кишинів Республіки Молдова.
Надалі, громадянка України ОСОБА_5 продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, не будучи суб'єктом міжнародної передачі товарів та не маючи відповідного дозволу або висновку Держекспортконтролю на право здійснення міжнародних передач товарів (надання послуг) військового призначення з метою експорту виробу «Електромагнітний трипозиційний кран типу «ГА142/2» заповнивши митну декларацію форми CN23 на міжнародне поштове відправлення № CA650350915UA, де зазначив опис вкладення виробу ««KRANY KLAPANY VENTYLI ARMATURA SANTEKHNICHNA/ код ТНЗЕД 8481100500», що в перекладі на українську мову означає «крани клапани вентилі арматура сантехнічна / код ТНЗЕД 8481100500»» та надала вказаний виріб до відправлення.
Так, 14.01.2026 року в зоні митного контролю м/п «УкрПошта» Київської митниці, на території цеху № 2 AT «Укрпошта» за адресою: м. Київ, вул. Г. Кірпи, 2, під час митного огляду міжнародного поштового відправлення № CA650350915UA, яке пересилалось з України, ОСОБА_8 / ОСОБА_5 ( АДРЕСА_2 ) на адресу гр. ОСОБА_9 ( АДРЕСА_3 ) виявлено металевий предмет з маркуванням «ГА142/2, 5Г 0293».
Відповідно до висновку експерта у військовій галузі ОСОБА_10 (свідоцтво № 2065 видане Міністерством Юстиції України) від 27.02.2026 № 27/02-2026, «Електромагнітний трипозиційний кран типу «ГА142/2» відносяться до підпозиції ML10.а позиції ML10 «Списку товарів військового призначення міжнародні передачі яких підлягають державному контролю», який є додатком до «Порядку здійснення державного контролю за міжнародними передачами товарів військового призначення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.11.2003 № 1807.
Разом з тим, відповідно до листа з Держекспортконтролю № 887/34-26 від 09.02.2026, товар з найменуванням (позначенням) «Кран электрогидравлический ГА142/2» віднесений до товарів військового призначення, які допущенні до цивільного використання (позиція ML10.а Списку товарів військового призначення, міжнародні передачі яких підлягають державному контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.11.2003 №1807).
При цьому, громадянка України ОСОБА_5 не зареєстрована в Держекспортконтролі як суб'єкт здійснення міжнародних передач товарів, відповідно дозвільні документи останній не видавались.
За таких обставин ОСОБА_5 підозрюється у тому, що не будучи суб'єктом здійснення міжнародних передач товарів військового призначення та не маючи дозволу або висновку Держекспортконтролю на міжнародні передачі товарів військового призначення, в порушення встановленого порядку здійснення міжнародної передачі товарів, що підлягають державному експортному контролю, здійснила експорт виробу «Електромагнітний трипозиційний кран типу «ГА142/2», який ідентифіковано як товари військового призначення, який використовується у військовій сфері та відноситься до позиції ML10.a «Списку товарів військового призначення міжнародні передачі яких підлягають державному контролю», який є додатком до «Порядку здійснення державного контролю за міжнародними передачами товарів військового призначення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1807 від 20.11.2003.
Враховуючи викладене, органом досудового розслідування за погодженням із прокурором, в порядку ст. 278 КПК України, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженку м. Одеса, зареєстровану та проживаючу за адресою: АДРЕСА_1 , громадянку України, повідомлено про те, що вона підозрюється у порушенні встановленого порядку здійснення міжнародних передач товарів, що підлягають державному експортному контролю, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 333 КК України.
Обґрунтованість повідомленої підозри підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами у їх сукупності, зокрема: рапортом про виявлене кримінальне правопорушення; протоколами оглядів; протоколами допитів свідків, висновком експерта та іншими матеріалами кримінального провадження.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених у п.п.1, 2, 4, 5 ч.1 ст. 177 КПК України:
Переховуватися від органів досудового слідства та/або суду. Підозрювана ОСОБА_5 , вчинила інкриміноване їй кримінальне правопорушення, а тому з метою уникнення кримінальної відповідальності та усвідомлюючи реальність покарання, в разі застосування запобіжного заходу не пов'язаного з домашнім арештом, є підстави вважати, що ОСОБА_5 може переховуватися від органів досудового слідства та суду. Крім того, враховуючи активне ведення бойових дій та збройної агресії російської федерації на території України, діяльність іррегулярних незаконних збройних формувань, озброєних банд та груп найманців, створених і керованих та фінансованих російською федерацією, що зумовлює тимчасову неконтрольованість окремих територій України, не виключається можливість переховування ОСОБА_5 від органів досудового розслідування і суду на вказаних територіях та перехід на сторону ворога.
Знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Враховуючи те, що на даний час не встановлено всіх речей (речових доказів) та документів, які зберегли на собі сліди кримінального правопорушення та містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин кримінального правопорушення, ОСОБА_5 , перебуваючи не під домашнім арештом може знищити або сховати вказані матеріальні об'єкти та документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
Перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. На даний час не встановлені усі спільники ОСОБА_5 у вчиненні даного кримінального правопорушення, яким остання може повідомити про факт виявлення їх злочинної діяльності та обставини, які стали відомі йому в ході проведення досудового розслідування, що унеможливить притягнення до кримінальної відповідальності всіх винних осіб.
Вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Водночас, злочинна діяльність ОСОБА_5 в умовах воєнного стану та триваючої збройної агресії рф була спрямована на передачу товарів військового призначення, що підлягають державному експортному контролю, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 333 КК України, а тому перебуваючи на волі, може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення в якому він підозрюється.
Таким чином, з огляду на вказані обставини, існує наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 4, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, які вказують, що підозрюваний ОСОБА_5 , перебуваючи не під домашнім арештом, зможе переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на інших підозрюваних, свідків у кримінальному провадженні, перешкодити кримінальному провадженню іншим чином, а також вчинити інші кримінальні правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Серед іншого, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності вказаних ризиків, сторона обвинувачення також враховує вік та стан здоров'я підозрюваного, міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі відсутність в нього родини, відсутність у підозрюваного постійного місця роботи та його майновий стан.
Враховуючи характер кримінального правопорушення, майновий стан підозрюваного його стан здоров'я, інші обставини, визначені ст. 178 КПК України, орган досудового розслідування вважає, що застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту надасть можливість запобігти ризикам зазначеним у клопотанні.
Застосування інших більш м'яких запобіжних заходів не забезпечать запобігання зазначеним ризикам і не забезпечить дієвість кримінального провадження.
На підставі викладеного слідчий, за погодженням з прокурором, звернувся до суду із відповідним клопотанням.
У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання та доводи викладені в ньому та пояснив, що підозра, пред'явлена ОСОБА_5 та ризики, викладені у клопотанні обґрунтовані та підтверджуються належними доказами. Просила застосувати до підозрюваної запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, заборонивши останній цілодобово залишати фактичне місце проживання та покласти на неї визначені у клопотанні обов'язки, передбаченні ст. 194 КПК України.
Підозрювана ОСОБА_5 та її захисник заперечували проти задоволення заявленого клопотання, оскільки ризики, викладені у клопотанні - безпідставними, про що подали письмові заперечення. Просили відмовити у задоволенні заявленого клопотання та застосувати запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, враховуючи відомості щодо особи підозрюваної, яка має на утриманні матір похилого віку та брата
Заслухавши думку прокурора, підозрюваної та її захисника, дослідивши матеріали досудового розслідування та копії матеріалів, якими слідчий та прокурор обґрунтовують доводи клопотання, вважає його таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Метою застосування запобіжних заходів відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганню спробам:1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3)незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому він підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до ч. 1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторони кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 цього Кодексу слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріали зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні даного кримінального правопорушення, а також наявність доказів, яким обґрунтовуються відповідні обставини.
Відповідно до ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі.
В судовому засіданні встановлено, що подане слідчим клопотання відповідає вимогам ст. ст. 181, 184 КПК України, а вручення письмового повідомлення про підозру у вчинені кримінального правопорушення та копії клопотання і матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу здійснено з дотриманням строків, передбачених ч. 2 ст. 278 КПК України та ч. 2 ст. 184 КПК України відповідно.
Так, слідчим суддею встановлено, що слідчим управлінням Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, відомості про яке внесені 09.01.2026 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22026101110000037 за підозрою ОСОБА_5 , у вчиненні кримінальногно правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 333 КК України.
23.03.2026, відповідно до вимог ст. ст. 276-278 КПК України, ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 333 КК України.
Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 178 КПК України слідчий суддя перевіряє вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваною кримінального правопорушення.
Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення підтверджується наданими слідчому судді копіями матеріалів кримінального провадження, а саме: повідомленняс та рапортом про виявлене кримінальне правопорушення; протоколами оглядів від 17.02.2026 та від 17.03.2026, протоколами допитів свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_12 від 11.02.2026, , висновком за результатами проведення судової товарознавчої експертизи майна і техніки військового призначення та озброєння № 27/02-2026 від 27.02.2026, висновком за результатами проведення експертизи у справі про порушення митних правил № 1420003302-0020 від 26.01.2026, актом огляду товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 14.01.2026, копією митної декларації, та іншими матеріалами кримінального провадження у своїй сукупності.
Слідчий суддя вважає, що за обставин, викладених у клопотанні про застосування запобіжного заходу, слідчим та прокурором доведено наявність обґрунтованої підозри щодо причетності ОСОБА_5 до вчинення інкримінованого їй органом досудового розслідування кримінального правопорушення та існування фактів, які в контексті практики Європейського суду з прав людини можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що підозрювана могла вчинити дане кримінальне правопорушення.
При цьому слідчий суддя критично відноситься до заперечень сторони захисту та враховує, що на даній стадії кримінального провадження та слідчим суддею не вирішуються питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті. Судом лише вирішується питання про обґрунтованість підозри та наявність ризиків для обрання відповідного запобіжного заходу, з огляду на викладене слідчий суддя не оцінює докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а тому докази, які є достатніми для висновку про наявність обґрунтованої підозри, не обов'язково мають бути настільки ж переконливими та повними, як докази на стадії висунення особі обвинувачення у вчиненні злочину або на стадії судового розгляду такого обвинувачення.
Таким чином, слідчий суддя вважає, що в судовому засіданні стороною обвинувачення надано достатньо доказів щодо обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 333 КК України, а саме порушення встановленого порядку здійснення міжнародних передач товарів, що підлягають державному експортному контролю.
Так, відповідно до п. 2 ч.1 ст. 178 КПК України слідчий суддя пересвідчився у тяжкості покарання, що загрожує ОСОБА_5 у разі визнання її винуватою у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого вона підозрюється, оскільки санкція ч. 1 ст. 333 КК України передбачає покарання у виді штрафу від двох тисяч до п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.
Відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст.178 КПК України слідчий суддя зауважує, що підозрювана середнього віку та має задовільний стан здоров'я.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 178 КПК України слідчий суддя встановив, що підозрювана має міцні соціальні зв'язки, а саме має постійне місце проживання, заміжня, не має на утриманні неповнолітніх дітей, проте має на утриманні матір похилого віку ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка має і групу інвалідності, потребує догляду та піклування.
Встановлюючи обставини, передбачені п. 5 ч. 1 ст. 178 КПК України слідчий суддя визначив, що підозрювана має середню освіту та офіційно не працевлаштована.
Щодо репутації підозрюваної, відповідно до вимог п. 6 ч.1 ст.178 КПК України, даних щодо негативної репутації підозрюваної в ході судового розгляду клопотання слідчому судді не надано.
Щодо майнового стану підозрюваної, в дотримання вимог п. 7 ч. 1 ст. 178 КПК України, слідчий суддя відзначає, що сукупний прибуток за 2024 рік становить 7 100 гривень, за 2023 рік становить 80 400 гривень, відповідно до наданих суд форм звітності ОК-5, ОК-7.
На виконання вимог п. 8, 9, 10 ч.1 ст. 178 КПК України в ході розгляду клопотання відомостей про наявність у підозрюваної судимостей не встановлено. Даних про застосування до підозрюваної інших запобіжних заходів не надано, як і відомостей про повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення.
Відповідно до вимог, визначених п. 11 ч. 1 ст.178 КПК України, слідчий суддя зазначає, що відповідно до наданих суду матеріалів, розміру майнової шкоди у даному кримінальному провадженні відсутній.
На виконання вимог п.12 ч.1 ст.178 КПК України, слідчий суддя зазначає, що відсутні ризики продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризику летальності, що створює підозрюваний, у зв'язку з його доступом до зброї у судовому засіданні не встановлено.
Крім того, стороною обвинувачення доведено існування ризиків, передбачених п. 1 ч.1 ст. 177 КПК України.
Так, про наявність ризику переховуватись від органів досудового розслідування, відповідно до ч.1 ст.178 КПК України, свідчить тяжкість покарання, що загрожує підозрюваній у разі визнання її винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 333 КК України, яке, відповідно до ст. 12 КК України, належить до категорії нетяжких злочинів, характер та зухвалість інкримінованого злочину, який вчинено в умовах воєнного стану. Слідчий суддя, також, враховує дані щодо особи підозрюваної, яка має право на перетин державного кордону України уперіод дії воєнного стану.
Разом з тим, слідчий суддя вважає, що стороною обвинувачення не доведеним існування ризику, передбаченого п.2, 4, 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливості знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому вона підозрюється, оскільки вказані ризики належним чином не обґрунтовані у клопотанні, не віднайшли об'єктивного підтвердження у судовому засіданні та ґрунтується на припущеннях слідчого, прокурора.
Таким чином, враховуючи встановлені у судовому засіданні обставини, визначені ч. 1 ст. 178, ч. 1 ст. 194 КПК України, враховуючи вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваною ОСОБА_5 кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваній у разі визнання її винуватою в інкримінованих їй кримінальних правопорушеннях, особу підозрюваної та її репутацію, вік, стан здоров'я танаявність постійного місця мешкання, слідчий суддя вважає, що прокурором доведено наявність усіх обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, та застосування у відношенні підозрюваної ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відповідає конкретній меті, визначеній у КПК України, та застосовується за наявності підстав, передбачених КПК України, є необхідним та достатнім для запобігання існуючим ризикам і жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти доведеним під час розгляду ризикам, у зв'язку з чим вважає за необхідне клопотання задовольнити частково та застосувати відносно підозрюваної ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, який полягає в забороні підозрюваній залишати у період часу з 22 години 00 хвилин до 06 години 00 годин житло за місцем мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , окрім випадків необхідної евакуації з метою збереження життя та здоров'я, в межах строку досудового розслідування, строком на один міяць та двадцять шість днів, тобто по 23 травня 2026 року включно із покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 131, 132, 176-178, 181, 186, 193-194, 196, 309, 369-372 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, який полягає в забороні підозрюваній залишати у період часу з 22 години 00 хвилин до 06 години 00 годин житло за місцем мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , окрім випадків необхідної евакуації з метою збереження життя та здоров'я, в межах строку досудового розслідування, строком на один міяць та двадцять шість днів, тобто по 23 травня 2026 року включно.
Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України зобов'язати підозрювану ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 :
1) прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;
2) не відлучатися із населеного пункту, в якому вона проживає - м. Одеса без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну.
Ухвала слідчого судді діє в межах строку досудового розслідування строком на один міяць та двадцять шість, тобто по 23 травня 2026 року включно включно та підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Копію ухвали направити до органу Національної поліції за місцем мешкання підозрюваної для забезпечення контролю за її поведінкою під час дії відносно неї запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_1