Справа №760/4299/26 1-кс/760/2494/21-кс/760/2494/26
01 квітня 2026 року слідчий суддя Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №22024101110000034 від 16.01.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 359 КК України, -
До слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва надійшло клопотання прокурора Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №22024101110000034 від 16.01.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 359 КК України.
Під час досудового розслідування встановлено, що 1 управлінням ДКІБ СБ України, на виконання доручення у рамках кримінального провадження № 22024101110000034 від 16.01.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 359 КК України отримано інформацію щодо групи осіб які налагодили збут засобів для негласного проникнення до публічно недоступних місць, житла чи іншого володіння особи не суб'єктам ОРД, без відповідних дозвільних документів.
В клопотанні зазначено, що ОСОБА_4 та його сестра ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка є співвласником сайтів ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ІНФОРМАЦІЯ_4 налагодили в мережі Інтернет роботу Інтернет-сайтів ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Проведеними заходами встановлено, що сайт ІНФОРМАЦІЯ_3 (ІР-адреса НОМЕР_1 ) розміщений на потужностях хостинг-провайдера ПП «Український хостінг» (м. Харків, код ЄДРПОУ 32563390).
Власником вказаного сайту є громадянин України ОСОБА_4 .
У свою чергу сайт ІНФОРМАЦІЯ_4 (ІР-адреса НОМЕР_2 ) розміщений на потужностях хостинг-провайдера ТОВ «Хостинг Україна» (м. Київ, код ЄДРПОУ 37593550), а сайт ІНФОРМАЦІЯ_2 розміщений на серверному обладнанні на території Канади.
На сайтах https://medvejatnik.com.ua та https://medvejatnik.kiev.ua пропонуються засоби для негласного проникнення до публічно недоступних місць, житла чи іншого володіння особи, зокрема відмички для відкриття замків приміщень і автомобілів. Конструкція окремих інструментів дозволяє виготовляти ключі без наявності оригіналів.
У розділі «Доставка и оплата» зазначено можливість міжнародної відправки, у т.ч. до РФ, через операторів поштового зв'язку та «DHL Express». Оплата здійснюється передплатою на картку АТ КБ «ПриватБанк», через «PayPal» або з використанням криптовалют.
У розділі «Контакты» сайту medvejatnik.kiev.ua вказані номери НОМЕР_3 , НОМЕР_4 ( ОСОБА_6 ), а на medvejatnik.com.ua - НОМЕР_5 , НОМЕР_6 ( ОСОБА_4 ).
Окремо слід зазначити, що на сайті https://medvejatnik.kiev.ua розміщено посилання на YouTube-канал з відеоінструкціями щодо відкриття замків і групу « ІНФОРМАЦІЯ_5 » у соцмережі VKontakte.
18.02.2026 на підставі ухвали Солом'янського районного суду м. Києва проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1 в ході якого виявлено та вилучено: MacBook Pro серії С02QTB67G6WN з зарядним пристроєм належний ОСОБА_5 .
19.02.2026 постановою старшого слідчого СУ ГУ СБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_7 вилучені предмети визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 22024101110000034.
З метою збереження вилучених речей, які визнані речовим доказом по кримінальному провадженню, запобіганню можливості їх приховуванню, псуванню, знищенню, перетворенню, відчуження, що буде мати негативні наслідки для кримінального провадження, виникла необхідність у накладенні на них арешту, в зв'язку з чим прокурор звернувся до слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва з відповідним клопотанням.
Прокурор в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду клопотання повідомлявся завчасно та належним чином. Причини неявки суду невідомі.
Представник власника майна ОСОБА_8 в судове засідання не з'явився. Про час та місце розгляду клопотання повідомлявся завчасно та належним чином. Причини неявки суду не повідомив.
Відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України неприбуття осіб, які беруть участь у розгляді клопотання про арешт майна у судове засідання не перешкоджає його розгляду.
Вивчивши клопотання й додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Так, з матеріалів клопотання вбачається, що слідчим управлінням Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області, проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22024101110000034 внесеного 16.01.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 359 КК України.
Під час досудового розслідування встановлено, що 1 управлінням ДКІБ СБ України на виконання доручення у межах кримінального провадження № 22024101110000034 від 16.01.2024 за ч. 2 ст. 359 КК України отримано інформацію про групу осіб, які без відповідних дозвільних документів налагодили збут засобів для негласного проникнення до житла та інших володінь особи не суб'єктам ОРД.
Встановлено, що ОСОБА_4 разом із ОСОБА_5 яка є співвласницею сайтів ІНФОРМАЦІЯ_6 та ІНФОРМАЦІЯ_4, організували діяльність зазначених інтернет-ресурсів, використовуючи номер телефону НОМЕР_7 .
18.02.2026 на підставі ухвали Солом'янського районного суду м. Києва проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1 в ході якого виявлено та вилучено: MacBook Pro серії С02QTB67G6WN з зарядним пристроєм належний ОСОБА_5 .
19.02.2026 постановою старшого слідчого СУ ГУ СБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_7 вилучені предмети визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 22024101110000034.
Згідно з ст.ст.131, 132 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
Згідно з вимогами ст. 167 КПК України, тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом. Тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони, в тому числі: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення.
Відповідно до ст. 168 КПК України, тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.
Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Частиною 2 ст.170 КПК України регламентовано, що арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів (п.1); спеціальної конфіскації (п. 2); конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи (п.3); відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди (п. 4).
Згідно ч.3 статті 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до положень ст.98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч.2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
При цьому слідчий суддя зазначає про те, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна, з метою забезпечення кримінального провадження, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких є арешт майна.
Таким чином, з урахуванням конкретних обставин кримінального провадження, а також того, що майно, зазначене у клопотанні прокурора, відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України, та обґрунтовано має правовий статус речового доказу, на переконання слідчого судді, наявні правові підстави для накладення арешту з метою збереження речових доказів.
Керуючись ст. ст. 131; 132; 167, 168, 170-174 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання задовольнити.
Накласти арешт на майно, шляхом заборони користування ним, розпоряджання та відчуження, яке було вилучене в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: MacBook Pro серії С02QTB67G6WN з зарядним пристроєм, вхід до якого пов'язаний з подоланням системи логічного захисту, належний ОСОБА_5 .
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання копії судового рішення.
Оскарження ухвали про накладення арешту не зупиняє її виконання.Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню.
Слідчий суддя: ОСОБА_1