Справа № 289/393/26
Номер провадження 2/289/846/26
02.04.2026 м. Радомишль
Радомишльський районний суд Житомирської області в складі:
головуючого - судді Сіренко Н.С.,
за участі: секретаря судового засідання Василенко О.М.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Радомишльський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Житомирському районі Житомирської області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання батьківства,-
Позивач звернулася до суду з вказаним позовом, в якому просить визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьком малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та внести відповідні зміни в актовий запис про її народження. В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що з серпня 2022 року проживала з відповідачем в Польщі однією сім'єю, пізніше завагітніла та в листопаді 2022 повернулася до України, де стала на облік по вагітності. Під час вагітності відповідач усвідомлював своє батьківство та виявляв до неї турботу та любов. ІНФОРМАЦІЯ_2 позивач народила дитину та в свідоцтві про її народження батьком вказаний ОСОБА_4 зі слів матері, відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України. Після народження доньки відповідач і надалі бере активну участь у житті дитини, в період коли позивач з донькою приїжджає до нього в Польщу допомагає у догляді за донькою, окрім того надає матеріальну підтримку, забезпечує необхідними речами та ліками. Після народження дитини позивач неодноразово пропонувала відповідачу приїхати до України та визнати своє батьківство, однак відповідач не має наміру та можливості повертатися до України. 11.12.2025 між сторонами було укладено шлюб, та з метою встановлення або спростування кровного споріднення біологічного батька з дитиною, за згодою матері відповідача, було проведено аналіз ДНК на кровну спорідненість «передбачувана бабуся - дитина», згідно якого спорідненість «Бабуся-Онука» становить 99.9999%.
Ухвалою суду від 05.03.2026 відкрито загальне позовне провадження у даній справі та призначено підготовче судове засідання (а.с.38).
В підготовче судове засідання сторони не з'явились, від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без його участі та участі позивача, позов підтримують та просять його задовольнити (а.с.43), а від відповідача надійшла заява про визнання позову, в якій він просить провести розгляд справи без його участі та не заперечує проти ухвалення судом рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 (а.с.37).
Представник третьої особи у підготовче засідання також не з'явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином (а.с.36).
Розгляд справи здійснюється без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає вимогам ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 49, ч. 1 ст. 206 ЦПК України відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
Згідно з приписами ч. 3 ст. 200 та ч.ч. 1, 4 ст. 206 ЦПК України за результатами підготовчого провадження у випадку визнання позову відповідачем суд ухвалює рішення про задоволення позову.
Згідно положень ч. 1, 4 ст. 206 ЦПК України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві; у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
У п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 №2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» судам роз'яснено, що у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з'ясування і дослідження інших обставин справи.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Частиною першою статті 3 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989 (ратифікована Україною 27.02.1991, дата набуття чинності для України 27.09.1991) визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Статтею 51 Конституції України передбачено, що сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою, аз гідно ст. 52 Конституції України діти рівні у своїх правах незалежно від походження, а також від того, народжені вони у шлюбі чи поза ним.
Права та обов'язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому державними органами реєстрації актів цивільного стану в установленому законом порядку.
Статтею 11 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на проживання у сім'ї разом з батьками або в сім'ї одного з них та на піклування батьків. Статтею 12 вищезгаданого Закону визначено, що виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. Держава надає батькам або особам, які їх замінюють, допомогу у виконанні ними своїх обов'язків щодо виховання дітей, захищає права сім'ї, сприяє розвитку мережі дитячих закладів.
Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 24.05.2023, виданого Радомишльським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Житомирському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), ОСОБА_3 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Житомир, про що 24.05.2023 складено відповідний актовий запис №69, батьком дитини записаний ОСОБА_4 , мати - ОСОБА_5 (а.с.8).
Відповідно до витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до ст. 126, 133, 135 СК України відомості про батька дитини внесені за вказівкою матері (а.с.9).
Як вбачається з копії свідоцтва про шлюб від 11.12.2025 серії НОМЕР_2 , ОСОБА_2 та ОСОБА_5 уклали шлюб 11.12.2025 (а.с. 22).
Окрім того матеріали справи містять сімейні фотографії, на яких зображено відповідача з дитиною в різні періоди часу (а.с.17-21).
Також позивачем надано ряд документів іноземною мовою (а.с.14-16, 24-25), однак суд звертає увагу, що дані докази не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки останні складені іноземною мовою, а належним чином засвідченого перекладу вищезазначеного документів на українську мову суду не долучено.
Відповідно до наданого позивачем результату дослідження №52289 аналізу ДНК на спорідненість Бабуся - Дитина ТОВ «МАМА ПАПА», в якому порівнювались учасники ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка відповідно до копії свідоцтва про народження є матір'ю ОСОБА_2 (а.с.11), та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , було встановлено ймовірність родинного зв'язку «Бабуся-Дитина»: 99,9999%.
При цьому у вищевказаному результаті дослідження вказано: «Результат не може використовуватись в суді або для юридичних цілей як доказ про наявність або відсутність родинного зв'язку, оскільки відбір біологічного матеріалу виконувався без ідентифікації учасників» .
Передумовою звернення до суду із заявою про встановлення факту батьківства є запис про батька дитини у книзі записів народжень за вказівкою матері.
Визнання батьківства за рішенням суду регулюється статтею 128 СК України.
Згідно зі статтею 128 СК України за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до ЦПК України.
Позов про визнання батьківства може бути пред'явлений матір'ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття. Позов про визнання батьківства може бути пред'явлений особою, яка вважає себе батьком дитини.
Відповідно до ст. 134 СК України, на підставі заяв осіб, зазначених у статті 126 цього Кодексу, або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану України, та видає нове свідоцтво про народження.
Згідно з п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», відповідно до ст. 213, 215 ЦПК України, рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина - містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства (материнства) в органах РАЦС (прізвище, ім'я по батькові матері, батька, число, місяць і рік їх народження, громадянство, а також номер актового запису про народження дитини, коли та яким органом його вчинено). При розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» справи про визнання батьківства щодо дитини, суд має вирішувати відповідно до норм СК, зокрема ч. 2 ст. 128 на підставі будь - яких доказів, що засвідчують походження дитини від певної особи й зібрані з дотриманням норм цивільного процесуального законодавства.
Верховний Суд у своїй постанові від 16.05.2018 по справі №591/6441/14-ц дійшов до наступних висновків. Доказами у такій справі можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності. Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства на підставі частини другої статті 128 СК України можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи.
Для встановлення батьківства правове значення мають фактичні дані, які підтверджують спільне проживання матері і батька дитини, ведення ними спільного господарства до народження дитини або спільне її виховання чи утримання, а також докази, що підтверджують визнання особою батьківства. Підставою для категоричного висновку для визнання батьківства в судовому порядку може бути висновок судово-генетичної або судово-імунологічної експертизи.
Згідно положень ст. 134 СК України на підставі заяв осіб, зазначених у статті 126 цього Кодексу, або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану України, та видає нове Свідоцтво про народження.
Відповідно до п. 2.13, 2.13.1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання затверджених Наказом Міністерства юстиції України 12.01.2011 року № 96/5 підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану є рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану.
Отже, проаналізувавши зазначені вимоги закону, взявши до уваги фактичні взаємини між подружжям, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги є обґрунтованими, а визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, а тому позовні вимоги про встановлення батьківства слід задовольнити.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 4, 5, 10, 13, 81, 89, 133, 141, 206, 259, 263-265, 354 ЦПК України, ст.ст. 7, 128, 129, 134 СК України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 (зареєстровану місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Радомишльський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Житомирському районі Житомирської області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (місцезнаходження: вул. Малинська, буд. 2А, м. Радомишль, Житомирський р-н, Житомирська обл., 12201, код ЄДРПОУ 22061752) про визнання батьківства - задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Радомишль Житомирської області, батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Внести в актовий запис про народження № 69 від 24.05.2023 про народження дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , складений Радомишльським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Житомирському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), наступні зміни:
- в розділі «відомості про дитину» змінити прізвище з « ОСОБА_7 » на « ОСОБА_8 »;
- в розділі «відомості про батька» записати « ОСОБА_2 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України» та видати нове свідоцтво про народження з урахуванням внесених змін.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1331,20 грн.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Житомирського апеляційного суду шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня складення рішення апеляційної скарги.
Суддя Наталія СІРЕНКО